Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павіан анубіс (Papio anubis) — вид приматів з роду Павіан (Papio) родини Мавпові (Cercopithecidae).
| Павіан анубіс | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Підряд: | Haplorhini |
| Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
| Родина: | Мавпові (Cercopithecidae) |
| Рід: | Павіан (Papio) |
| Вид: | Павіан анубіс (P. anubis) |
| Біноміальна назва | |
| Papio anubis (Lesson, 1827) | |
 | |
Опис
Загальне забарвлення оливково-коричневе. Довга морда гола і чорна, регіон сідниць також голий й темний. Середня маса тіла дорослого самця близько 25 кг, самиці — близько 14 кг.
Ці тварини можуть досягати довжини тіла 48-76 сантиметрів, хвіст 38-58 см в довжину. Перша частина хвоста виступає вгору, а задня — вниз. Як і у всіх видів роду, існує чіткий статевий диморфізм у розмірах. Ікла самців також набагато більші.
Поширення
Країни проживання: Бенін, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Чад, Конго, Демократична республіка Конго, Кот-д'Івуар, Еритрея, Ефіопія, Гана, Гвінея, Кенія, Малі, Мавританія, Нігер, Нігерія, Руанда, Сьєрра-Леоне, Сомалі, Судан, Танзанія, Того, Уганда.
Висота проживання — до 2500 м над рівнем моря. Населяє савани, степи і ліси.
Стиль життя
Цей вид є всеїдним, і його раціон змінюється залежно від регіону, пори року і навіть від часу доби. У відкритих місцевостях насамперед харчуються травами, а в лісах основною їжею є фрукти. Також споживає корені, бульби, комах, яйця птахів і дрібних хребетних. За день в середньому долає 3—4 км. Утворює групи розміром від 8 до 100 особин. Це денний вид. Тварини сплять на деревах або на скелястих виступах.
Цей вид має безладну систему спарювання. Існує багато агресії між самцями через конкуренцію за самиць. Після 180-денного вагітності самиці народжують одне дитинча. Воно важить при народженні близько 1 кг і спочатку забарвлене в чорний колір. Статева зрілість настає в 5-8 років. У дикій природі ці тварини можуть жити від 25 до 30 років.
Розмноження
Розмноження анубісів триває цілий рік. У самок під час фертильної фази набухають статеві органи. У групі кожен самець може спаровуватися з кожною з самок, що однак призводить до відчайдушних поєдинків між самцями. Крім цього, у самців є тонкіші методи схилити самку до спаровування. Вони намагаються «подружитися», доглядають за їх шерстю, забезпечують їжею або піклуються про їхніх дітей.
Після вагітності, що триває близько 180 днів, самка народжує зазвичай по одному дитинчаті вагою близько 1 кг. У віці року він перестає смоктати молоко, а статева зрілість настає в 5-8 років. Чоловічі особини зазвичай залишають родову групу, а самки часто залишаються в ній на все життя. У дикій природі тривалість життя анубіса може становити від 25 до 30 років.
Поведінка
Анубіси як і всі вузьконосі мавпи активні вдень, проводячи значну частину часу на землі. Вони пересуваються на чотирьох лапах, тримаючи вигнутий хвіст догори. Вночі вони для сну підіймаються на дерева або важкодоступні скелі. Анубіси живуть групами з 15-150 (частіше 40-80) особин. Ці групи як правило змішані, тобто включають в себе і самців, і самок. Усередині подібних груп встановлюється чітка ієрархія зі складною соціальною поведінкою.
Загрози та охорона
Активно переслідується в деяких місцях як шкідник. Групи іноді проникають в сади і поля і розоряють їх. Через це на них нерідко полюють. У деяких місцевостях їм загрожує руйнування їхніх місця існування, проте в цілому МСОП не розглядає їх як складаються під загрозою. Вид включений в Додаток II СІТЕС. Знайдений в ряді природоохоронних територій.
Анубіси широко поширені і в певній мірі пристосувалися до людини.
Галерея
-
![image]()
Самка із дитинчам (Уганда) -
![image]()
Годування дитинчати -
![image]()
Колонія павіанів в Танзанії -
![image]()
-
![image]()
Павіани анубіс у Київському зоопарку
2009
Посилання
- Kingdon, J., Butynski, T.M. & De Jong, Y. 2008. Papio anubis. In: IUCN 2013 [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Ronald M. Nowak. Walker's Primates of the World. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 148. — .
- The Primata [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Shefferly, N. 2004. «Papio anubis», Animal Diversity Web [ 14 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavian anubis Papio anubis vid primativ z rodu Pavian Papio rodini Mavpovi Cercopithecidae Pavian anubisOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad HaplorhiniInfraryad Vishi primati Simiiformes Rodina Mavpovi Cercopithecidae Rid Pavian Papio Vid Pavian anubis P anubis Binomialna nazvaPapio anubis Lesson 1827 OpisZagalne zabarvlennya olivkovo korichneve Dovga morda gola i chorna region sidnic takozh golij j temnij Serednya masa tila doroslogo samcya blizko 25 kg samici blizko 14 kg Ci tvarini mozhut dosyagati dovzhini tila 48 76 santimetriv hvist 38 58 sm v dovzhinu Persha chastina hvosta vistupaye vgoru a zadnya vniz Yak i u vsih vidiv rodu isnuye chitkij statevij dimorfizm u rozmirah Ikla samciv takozh nabagato bilshi PoshirennyaKrayini prozhivannya Benin Burkina Faso Burundi Kamerun Centralnoafrikanska Respublika Chad Kongo Demokratichna respublika Kongo Kot d Ivuar Eritreya Efiopiya Gana Gvineya Keniya Mali Mavritaniya Niger Nigeriya Ruanda Syerra Leone Somali Sudan Tanzaniya Togo Uganda Visota prozhivannya do 2500 m nad rivnem morya Naselyaye savani stepi i lisi Stil zhittyaCej vid ye vseyidnim i jogo racion zminyuyetsya zalezhno vid regionu pori roku i navit vid chasu dobi U vidkritih miscevostyah nasampered harchuyutsya travami a v lisah osnovnoyu yizheyu ye frukti Takozh spozhivaye koreni bulbi komah yajcya ptahiv i dribnih hrebetnih Za den v serednomu dolaye 3 4 km Utvoryuye grupi rozmirom vid 8 do 100 osobin Ce dennij vid Tvarini splyat na derevah abo na skelyastih vistupah Cej vid maye bezladnu sistemu sparyuvannya Isnuye bagato agresiyi mizh samcyami cherez konkurenciyu za samic Pislya 180 dennogo vagitnosti samici narodzhuyut odne ditincha Vono vazhit pri narodzhenni blizko 1 kg i spochatku zabarvlene v chornij kolir Stateva zrilist nastaye v 5 8 rokiv U dikij prirodi ci tvarini mozhut zhiti vid 25 do 30 rokiv Anubis sho pozihaye RozmnozhennyaRozmnozhennya anubisiv trivaye cilij rik U samok pid chas fertilnoyi fazi nabuhayut statevi organi U grupi kozhen samec mozhe sparovuvatisya z kozhnoyu z samok sho odnak prizvodit do vidchajdushnih poyedinkiv mizh samcyami Krim cogo u samciv ye tonkishi metodi shiliti samku do sparovuvannya Voni namagayutsya podruzhitisya doglyadayut za yih sherstyu zabezpechuyut yizheyu abo pikluyutsya pro yihnih ditej Pislya vagitnosti sho trivaye blizko 180 dniv samka narodzhuye zazvichaj po odnomu ditinchati vagoyu blizko 1 kg U vici roku vin perestaye smoktati moloko a stateva zrilist nastaye v 5 8 rokiv Cholovichi osobini zazvichaj zalishayut rodovu grupu a samki chasto zalishayutsya v nij na vse zhittya U dikij prirodi trivalist zhittya anubisa mozhe stanoviti vid 25 do 30 rokiv PovedinkaAnubisi yak i vsi vuzkonosi mavpi aktivni vden provodyachi znachnu chastinu chasu na zemli Voni peresuvayutsya na chotiroh lapah trimayuchi vignutij hvist dogori Vnochi voni dlya snu pidijmayutsya na dereva abo vazhkodostupni skeli Anubisi zhivut grupami z 15 150 chastishe 40 80 osobin Ci grupi yak pravilo zmishani tobto vklyuchayut v sebe i samciv i samok Useredini podibnih grup vstanovlyuyetsya chitka iyerarhiya zi skladnoyu socialnoyu povedinkoyu Zagrozi ta ohoronaAktivno peresliduyetsya v deyakih miscyah yak shkidnik Grupi inodi pronikayut v sadi i polya i rozoryayut yih Cherez ce na nih neridko polyuyut U deyakih miscevostyah yim zagrozhuye rujnuvannya yihnih miscya isnuvannya prote v cilomu MSOP ne rozglyadaye yih yak skladayutsya pid zagrozoyu Vid vklyuchenij v Dodatok II SITES Znajdenij v ryadi prirodoohoronnih teritorij Anubisi shiroko poshireni i v pevnij miri pristosuvalisya do lyudini GalereyaSamka iz ditincham Uganda Goduvannya ditinchati Koloniya pavianiv v Tanzaniyi Paviani anubis u Kiyivskomu zooparku 2009PosilannyaKingdon J Butynski T M amp De Jong Y 2008 Papio anubis In IUCN 2013 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl angl Ronald M Nowak Walker s Primates of the World JHU Press 1999 T 1 S 148 ISBN 0801862515 The Primata 15 listopada 2010 u Wayback Machine Shefferly N 2004 Papio anubis Animal Diversity Web 14 chervnya 2011 u Wayback Machine