Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Фіде ль Бретонно фр Pierre Fidèle Bretonneau 3 квітня 1778 Сен Жорж сюр Шер Франція 18 лютого 1862 Париж французьки

П'єр Фідель Бретонно

П'єр Фідель Бретонно

П'єр Фіде́ль Бретонно́ (фр. Pierre Fidèle Bretonneau; 3 квітня 1778 Сен-Жорж-сюр-Шер, Франція — 18 лютого 1862, Париж) — французький лікар, інфекціоніст, доктор медицини, професор, керівник клініки в Турі (фр. hôpital de Tours; на сьогодні цей госпіталь носить його ім'я).

П'єр Фідель Бретонно
Pierre Fidèle Bretonneau
image
Народився3 квітня 1778(1778-04-03)[1][2][…]
Сен-Жорж-сюр-Шер, Франція
Помер18 лютого 1862(1862-02-18)[1][2][…](83 роки)
Париж
КраїнаКоролівство Франція, image Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьлікар, політик, викладач, науковець, патологоанатом
Закладклініка в Турі (фр. hôpital de Tours; названа на його честь — клініка Бретонно).
Посадамер Шенонсо
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медицини
Відомі учніАрман Труссо, Альфред Вельпо
Аспіранти, докторантиАрман Труссо
Відомий завдяки:ґрунтовному першому описанню клінічних ознак черевного тифу і дифтерії
БатькоП'єр Бретонно (роки життя — 1742—1811)
МатиМарі Елізабет Лекомт (1743—1813)
У шлюбі з1-а дружина Марі-Терезія Адам,
2-а дружина Софі Моро
ДітиЖустіньєн, Ніколя
Нагороди
image
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
image П'єр Фідель Бретонно у Вікісховищі

Біографія

Походження

Був сином П'єра Бретонно, хірурга з Сен-Жорж-сюр-Шер і Марі Елізабет Лекомт. У нього також була сестра Марі Луїза Елізабет. Два дядьки П'єра Фіделя — Жан і П'єр Майє також були хірургами. Взагалі вважають, що вісім поколінь Бретонно до П'єра мали відношення до медицини або аптекарської справи.

Медична освіта

1795 року він поїхав до Парижу вивчати медицину в Школі охорони здоров'я згідно з постановою Конвенту від 14 фрімера ІІІ року. Але, провчившись 2 роки, П'єр занедужав і змушений був припинити навчання, повернувся до Туру. 1799 року він відновив своє навчання в цій Школі, але за певних причин не отримав по закінченні ступінь доктора філософії. П'єр багато уваги приділив праці з різними медичними приладами, термометрами, через що йому запропонували провести зайві з його думки додаткові тести, від чого він категорично відмовився.

Кар'єра

З 1801 року він мав приватну практику в Шенонсо, також створив там експериментальну лабораторію, де проводив численні досліди. Також тоді вивчав токарну справу, хімію, природознавство, біологію бджіл і мурах, садівництво. Упродовж 1803—1807 років він був також мером Шенонсо. Того часу він добре виказав себе як організатор охорони здоров'я, зокрема при проведенні вакцинації проти натуральної віспи, щеплення проти якої тільки-но почалася поширюватися в Європі. Префект Тура наполягав, аби Бретонно отримав зрештою повноцінну кваліфікацію лікаря. З певним небажанням він повернувся до Парижу. де у віці 36 років, після того, як його звільнили від декількох іспитів, 1815 року захистив дисертацію на ступінь доктора медицини і тоді зголосився бути головним лікарем лікарні Тура, де запровадив медичну школу разом з Жаном Батістом Дюшен-Деперроном. Вони поділили обов'язки, і П'єр Фідель відповідав за зимовий семестр навчання.

Наукові здобутки

Бретонно ідентифікував черевний тиф з-поміж інших тифів, і дифтерію, захищав і впроваджував революційну доктрину специфічності: конкретний мікроб, специфічний для кожної інфекції, призводить до конкретної інфекційної хвороби. Він був одним з піонерів сучасної медицини. Спостерігаючи багато пацієнтів він міркував, що деякі хвороби спричинюють мікроби, але мікроскопія ще не була поширена, то він й не зміг підтвердити свою гіпотезу. Він виявив, що одна й та ж хвороба може проявлятися по-різному серед пацієнтів. Це був один з нових на той момент висновків наукової медицини.

Виокремлення дифтерії

Дифтерія була однією з тяжких хвороб у Європі XIX століття. Так у 1807 році, за наказом Наполеона Бонапарта, конкурс з призом у 12 тисяч франків був заснований для заохочення тих, хто дасть задовільний опис симптомів хвороби. Тоді ніхто не виграв приз. Але 1815 року Бретонно вперше диференціював дифтерійне ураження мигдаликів і скарлатинозний та ангінозний тонзиліт. Це стало результатом вивчення серйозної спалаху дифтерії в Турені в 1818 році, про що Бретонно опублікував у 1826 році в Парижі ґрунтовне дослідження у книзі, що містила перший повний медичний опис хвороби і вперше було використано термін «дифтеріт», який в подальшому його учень Арман Труссо замінив на сучасний «дифтерія». Для встановлення наукової істини в цьому питанні йому довелося здолати значний спротив його колег, які тривалий час не сприймали його аргументи за докази.

Виокремлення черевного тифу

На початок XIX століття хвороби, що супроводжувалися гарячкою і розладами свідомості, відносили в одну клінічну групу тифів. Бретонно уважно вивчив клінічну картину їх, виявив різницю елементів висипу, ведучі клінічні синдроми і, зрештою, виокремив серед них черевний тиф, в першу чергу, через особливість його клінічного перебігу із специфічним ураженням кишечнику, чого не було при інших тифах.

Інші здобутки

Бретонно запропонував для широкого вжитку трахеотомію при крупі, активно пропагував призначення хініну в терапії малярії, призначення печінки тріски при рахіті, у випадках вісцерального болю.

Відзначення за життя

Бретонно став членом французької академії медицини і Академії наук Франції. За свою величезну роботу, виняткові наукові здобутки його було нагороджено орденом Почесного легіону — 28 жовтня 1828 ступінь Кавалера, а 26 липня 1849 — ступінь Офіцера ордену.

Особисте життя

23 років П'єр Фідель перший раз женився в 1801 році на Марі-Терезії Адам, що була старше від нього на 24 роки. Другий раз він женився у віці 70 років на Софі Моро, якій на той час було вісімнадцять років. Обидва шлюби Бретонно спричинили серйозні скандали в суспільстві. У подальшому міркували про те, що насправді П'єр Фідель женився вдруге фіктивно, адже Софі була його позашлюбною дочкою і він, таким чином, не маючи можливості її законно визнати, надав їй можливість отримати після його смерті спадщину. У 1860 року в їхній сім'ї народився син Жустіньєн, надалі відомий адвокат, а 1861 року ще один син — Ніколя. Ймовірно це були не його сини, а їхнім батьком був граф Жустіньєн Ніколя Кларі, але для П'єра Бретонно вони були улюбленими онуками.

За декілька років до смерті він вийшов на пенсію, жив у своєму маєтку Паллю в паризькому районі Пассі, займаючись розведенням квітів і бджіл. Помер там 18 лютого 1862 року і був похований у Сен-Сір-сюр-Луар, недалеко від Тура.

Пам'ять

  • На його честь названі два госпіталі в Турі та Парижі.
  • Французька поштова служба випустила 19 лютого 1962 ювілейну поштову марку на відзначення століття від дня смерті П'єра Бретонно.
  • Йому поставлено пам'ятник у Сен-Жорж-сюр-Шер.

Основні наукові публікації

  • De l'utilité de la compression, et en particulier de l'efficacité du bandage de Théden dans les inflammations idiopathiques de la peau, thèse de médecine de Paris n° 3, 1815.
  • Des inflammations spéciales du tissu muqueux et en particulier de la diphtérite, ou inflammation pelliculaire, connue sous le nom de croup, d'angine maligne, d'angine gangreneuse, etc., Paris, Crevot, 1826
  • Médication curative de la fièvre intermittente, P. Dupont, Paris, 1845

Результати його клінічних спостережень, наукові висновки було опубліковано в книзі: «Bretonneau: Correspondance d'un médecino».

  • Volume 1, De la formation à la pratique (1795-1819), Nombre de pages 533, ;
  • Volume 2, Une carrière entre observations, interrogations et réflexions (1820-1840), Nombre de pages 745, ;
  • Volume 3, La retraite (1841-1862), Nombre de pages 396. . Presses universitaires françois-rabelais. 2015

(фр.)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
    d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581

Джерела

  • Pierre-Fidèle BRETONNEAU (1778-1862). Clinicien français [1] (фр.)
  • Émile Aron, Bretonneau, le médecin de Tours, 1979, Éditions C.L.D. (фр.)
  • Marie Boissière, Bretonneau, Correspondance d'un médecin, Trois tomes, Presse Universitaire François-Rabelais, Tours, 2015. (фр.)

Посилання

  • Château de Palluau [2] (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

P yer Fide l Bretonno fr Pierre Fidele Bretonneau 3 kvitnya 1778 Sen Zhorzh syur Sher Franciya 18 lyutogo 1862 Parizh francuzkij likar infekcionist doktor medicini profesor kerivnik kliniki v Turi fr hopital de Tours na sogodni cej gospital nosit jogo im ya P yer Fidel BretonnoPierre Fidele BretonneauNarodivsya3 kvitnya 1778 1778 04 03 1 2 Sen Zhorzh syur Sher FranciyaPomer18 lyutogo 1862 1862 02 18 1 2 83 roki ParizhKrayinaKorolivstvo Franciya FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistlikar politik vikladach naukovec patologoanatomZakladklinika v Turi fr hopital de Tours nazvana na jogo chest klinika Bretonno Posadamer ShenonsoVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor mediciniVidomi uchniArman Trusso Alfred VelpoAspiranti doktorantiArman TrussoVidomij zavdyaki gruntovnomu pershomu opisannyu klinichnih oznak cherevnogo tifu i difteriyiBatkoP yer Bretonno roki zhittya 1742 1811 MatiMari Elizabet Lekomt 1743 1813 U shlyubi z1 a druzhina Mari Tereziya Adam 2 a druzhina Sofi MoroDitiZhustinyen NikolyaNagorodiKavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionu P yer Fidel Bretonno u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Buv sinom P yera Bretonno hirurga z Sen Zhorzh syur Sher i Mari Elizabet Lekomt U nogo takozh bula sestra Mari Luyiza Elizabet Dva dyadki P yera Fidelya Zhan i P yer Majye takozh buli hirurgami Vzagali vvazhayut sho visim pokolin Bretonno do P yera mali vidnoshennya do medicini abo aptekarskoyi spravi Medichna osvita 1795 roku vin poyihav do Parizhu vivchati medicinu v Shkoli ohoroni zdorov ya zgidno z postanovoyu Konventu vid 14 frimera III roku Ale provchivshis 2 roki P yer zaneduzhav i zmushenij buv pripiniti navchannya povernuvsya do Turu 1799 roku vin vidnoviv svoye navchannya v cij Shkoli ale za pevnih prichin ne otrimav po zakinchenni stupin doktora filosofiyi P yer bagato uvagi pridiliv praci z riznimi medichnimi priladami termometrami cherez sho jomu zaproponuvali provesti zajvi z jogo dumki dodatkovi testi vid chogo vin kategorichno vidmovivsya Kar yera Z 1801 roku vin mav privatnu praktiku v Shenonso takozh stvoriv tam eksperimentalnu laboratoriyu de provodiv chislenni doslidi Takozh todi vivchav tokarnu spravu himiyu prirodoznavstvo biologiyu bdzhil i murah sadivnictvo Uprodovzh 1803 1807 rokiv vin buv takozh merom Shenonso Togo chasu vin dobre vikazav sebe yak organizator ohoroni zdorov ya zokrema pri provedenni vakcinaciyi proti naturalnoyi vispi sheplennya proti yakoyi tilki no pochalasya poshiryuvatisya v Yevropi Prefekt Tura napolyagav abi Bretonno otrimav zreshtoyu povnocinnu kvalifikaciyu likarya Z pevnim nebazhannyam vin povernuvsya do Parizhu de u vici 36 rokiv pislya togo yak jogo zvilnili vid dekilkoh ispitiv 1815 roku zahistiv disertaciyu na stupin doktora medicini i todi zgolosivsya buti golovnim likarem likarni Tura de zaprovadiv medichnu shkolu razom z Zhanom Batistom Dyushen Deperronom Voni podilili obov yazki i P yer Fidel vidpovidav za zimovij semestr navchannya Naukovi zdobutki Bretonno identifikuvav cherevnij tif z pomizh inshih tifiv i difteriyu zahishav i vprovadzhuvav revolyucijnu doktrinu specifichnosti konkretnij mikrob specifichnij dlya kozhnoyi infekciyi prizvodit do konkretnoyi infekcijnoyi hvorobi Vin buv odnim z pioneriv suchasnoyi medicini Sposterigayuchi bagato paciyentiv vin mirkuvav sho deyaki hvorobi sprichinyuyut mikrobi ale mikroskopiya she ne bula poshirena to vin j ne zmig pidtverditi svoyu gipotezu Vin viyaviv sho odna j ta zh hvoroba mozhe proyavlyatisya po riznomu sered paciyentiv Ce buv odin z novih na toj moment visnovkiv naukovoyi medicini Viokremlennya difteriyi Difteriya bula odniyeyu z tyazhkih hvorob u Yevropi XIX stolittya Tak u 1807 roci za nakazom Napoleona Bonaparta konkurs z prizom u 12 tisyach frankiv buv zasnovanij dlya zaohochennya tih hto dast zadovilnij opis simptomiv hvorobi Todi nihto ne vigrav priz Ale 1815 roku Bretonno vpershe diferenciyuvav difterijne urazhennya migdalikiv i skarlatinoznij ta anginoznij tonzilit Ce stalo rezultatom vivchennya serjoznoyi spalahu difteriyi v Tureni v 1818 roci pro sho Bretonno opublikuvav u 1826 roci v Parizhi gruntovne doslidzhennya u knizi sho mistila pershij povnij medichnij opis hvorobi i vpershe bulo vikoristano termin difterit yakij v podalshomu jogo uchen Arman Trusso zaminiv na suchasnij difteriya Dlya vstanovlennya naukovoyi istini v comu pitanni jomu dovelosya zdolati znachnij sprotiv jogo koleg yaki trivalij chas ne sprijmali jogo argumenti za dokazi Viokremlennya cherevnogo tifu Na pochatok XIX stolittya hvorobi sho suprovodzhuvalisya garyachkoyu i rozladami svidomosti vidnosili v odnu klinichnu grupu tifiv Bretonno uvazhno vivchiv klinichnu kartinu yih viyaviv riznicyu elementiv visipu veduchi klinichni sindromi i zreshtoyu viokremiv sered nih cherevnij tif v pershu chergu cherez osoblivist jogo klinichnogo perebigu iz specifichnim urazhennyam kishechniku chogo ne bulo pri inshih tifah Inshi zdobutki Bretonno zaproponuvav dlya shirokogo vzhitku traheotomiyu pri krupi aktivno propaguvav priznachennya hininu v terapiyi malyariyi priznachennya pechinki triski pri rahiti u vipadkah visceralnogo bolyu Vidznachennya za zhittya Bretonno stav chlenom francuzkoyi akademiyi medicini i Akademiyi nauk Franciyi Za svoyu velicheznu robotu vinyatkovi naukovi zdobutki jogo bulo nagorodzheno ordenom Pochesnogo legionu 28 zhovtnya 1828 stupin Kavalera a 26 lipnya 1849 stupin Oficera ordenu Osobiste zhittya 23 rokiv P yer Fidel pershij raz zhenivsya v 1801 roci na Mari Tereziyi Adam sho bula starshe vid nogo na 24 roki Drugij raz vin zhenivsya u vici 70 rokiv na Sofi Moro yakij na toj chas bulo visimnadcyat rokiv Obidva shlyubi Bretonno sprichinili serjozni skandali v suspilstvi U podalshomu mirkuvali pro te sho naspravdi P yer Fidel zhenivsya vdruge fiktivno adzhe Sofi bula jogo pozashlyubnoyu dochkoyu i vin takim chinom ne mayuchi mozhlivosti yiyi zakonno viznati nadav yij mozhlivist otrimati pislya jogo smerti spadshinu U 1860 roku v yihnij sim yi narodivsya sin Zhustinyen nadali vidomij advokat a 1861 roku she odin sin Nikolya Jmovirno ce buli ne jogo sini a yihnim batkom buv graf Zhustinyen Nikolya Klari ale dlya P yera Bretonno voni buli ulyublenimi onukami Za dekilka rokiv do smerti vin vijshov na pensiyu zhiv u svoyemu mayetku Pallyu v parizkomu rajoni Passi zajmayuchis rozvedennyam kvitiv i bdzhil Pomer tam 18 lyutogo 1862 roku i buv pohovanij u Sen Sir syur Luar nedaleko vid Tura Pam yatNa jogo chest nazvani dva gospitali v Turi ta Parizhi Francuzka poshtova sluzhba vipustila 19 lyutogo 1962 yuvilejnu poshtovu marku na vidznachennya stolittya vid dnya smerti P yera Bretonno Jomu postavleno pam yatnik u Sen Zhorzh syur Sher Osnovni naukovi publikaciyiDe l utilite de la compression et en particulier de l efficacite du bandage de Theden dans les inflammations idiopathiques de la peau these de medecine de Paris n 3 1815 Des inflammations speciales du tissu muqueux et en particulier de la diphterite ou inflammation pelliculaire connue sous le nom de croup d angine maligne d angine gangreneuse etc Paris Crevot 1826 Medication curative de la fievre intermittente P Dupont Paris 1845 Rezultati jogo klinichnih sposterezhen naukovi visnovki bulo opublikovano v knizi Bretonneau Correspondance d un medecino Volume 1 De la formation a la pratique 1795 1819 Nombre de pages 533 ISBN 978 2 86906 370 9 Volume 2 Une carriere entre observations interrogations et reflexions 1820 1840 Nombre de pages 745 ISBN 978 2 86906 371 6 Volume 3 La retraite 1841 1862 Nombre de pages 396 ISBN 978 2 86906 372 3 Presses universitaires francois rabelais 2015 fr PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581DzherelaPierre Fidele BRETONNEAU 1778 1862 Clinicien francais 1 fr Emile Aron Bretonneau le medecin de Tours 1979 Editions C L D fr Marie Boissiere Bretonneau Correspondance d un medecin Trois tomes Presse Universitaire Francois Rabelais Tours 2015 fr PosilannyaChateau de Palluau 2 fr

Дата публікації:
Топ