Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'єр Менде́с-Франс (фр. Pierre Mendès-France; 11 січня 1907, Париж, Франція — 18 жовтня 1982) — французький ліво-центристський політик, обіймав важливі державні посади в період Третьої та Четвертої республіки. Як член партії радикалів, П'єр Мендес-Франс став лідером кабінету у 1954 році. Він уклав мир, який закінчив першу індокитайську війну, і почав процес передачі незалежності Марокко та Тунісу.
| П'єр Мендес-Франс | |
|---|---|
| фр. Pierre Mendès France | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Pierre Isaac Isidore Mendès France[1] |
| Народився | 11 січня 1907[2][3][…] III округ Парижа, Париж, Франція[5][1] |
| Помер | 18 жовтня 1982[2][3][…] (75 років) XVI округ Парижа, Париж, Франція[1] |
| Поховання | d[6] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | політик, дипломат, учасник французького Руху Опору |
| Alma mater | Паризький університет і ліцей Людовика Великого |
| Знання мов | французька[2][7] |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | d |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції, d, d і міністр закордонних справ Франції |
| Партія | d (1959) і d |
| Конфесія | юдаїзм |
| Родичі | d і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d |
| Нагороди |     |
| |
П'єр Мендес-Франс був лідером лівого крила радикалів, якому протистояло консервативне крило під керівництвом Едгара Фора.
Біографія
П'єр Мендес-Франс походив з єврейської португальської родини, що переїхала до Франції в шістнадцятому столітті. Мендес-Франс отримав освіту в Паризькому університеті, який закінчив з докторським ступенем в галузі права і став наймолодшим членом Паризької асоціації адвокатів у 1928 році. У 1924 році він вступив до радикальної соціалістичної партії, традиційної партії французького середнього класу.
У 1932 році Мендес-Франс був обраний до Національних зборів, він був наймолодшим членом Асамблеї. Його здібності були визнані відразу, а в 1936 році в уряді Народного фронту Леона Блюма він був призначений державним секретарем з фінансів. Коли почалася Друга світова війна, він вступив до ВПС Франції. Після капітуляції Франції нацистській Німеччині, він був заарештований урядом Віші і засуджений до шести років тюремного ув'язнення, але 21 червня 1941 року він утік і йому вдалося дістатися Англії, де він вступив до руху Вільна Франція, що очолював Шарль де Голль.
Після служби у ВПС Вільної Франції, Мендес-Франс був назначений де Голлем фінансовим комісаром в Алжирі, а потім очолював делегації Франції на Бреттон-Вудській фінансовій конференції в 1944 році. Коли де Голль повернувся до звільненого Парижу у вересні 1944 року, він призначив Мендес-Франса міністром національної економіки в тимчасовому уряді.
Мендес-Франс незабаром посварився з міністром фінансів, Рене Плевеном, коли він виступив за державне регулювання цін і заробітної плати у боротьбі з інфляцією (у той час як Плевен сприяв політиці вільному ринку). Коли де Голль підтримав Плевена, Мендес-Франс пішов у відставку. Тим не менш, де Голль призначив його директором Міжнародного банку реконструкції та розвитку та представником Франції в Економічній і соціальній раді ООН.
У 1947 році Мендес-Франс був знову обраний до Національних зборів. Він вперше спробував сформувати уряд у червні 1953 року, але не зміг отримати підтримки у парламенті. З 1950 року він був послідовним противником французького колоніалізму, і до 1954 року Франція стає безнадійно втягнутою у великі колоніальні конфлікти: Першу В'єтнамську війну і Алжирську війну за незалежність. Коли французькі війська зазнали поразки від в'єтнамських комуністів у Дьен-Б'єн-Фу в червні 1954 року, уряд Жозефа Ланьеля пішов у відставку, а Мендес-Франс сформував новий уряд. Серед його міністрів був молодий Франсуа Міттеран.
Мендес-Франс негайно провів переговори про перемир'я з Хо Ши Міном, в'єтнамським лідером комуністів. За його словами, не існувало іншого вибору, крім повного виведення французьких військ з Індокитаю, й Асамблея підтримала його 471 голосами проти 14.
Мендес-Франс прийшов до угоди з Хабібом Бургибою, націоналістичним лідером Тунісу, про незалежність цієї колонії з 1956 року і почав переговори з лідерами націоналістичного спрямування в Марокко про вихід звідти Франції. Він також виступав за поступки націоналістам в Алжирі.
Будучи прихильником ширшої європейської інтеграції, він допоміг формуванню Західноєвропейського союзу і запропонував далекосяжні економічні реформи. Він також виступав за співпрацю в галузі оборони з іншими європейськими країнами, але Національні збори відкинули його пропозицію Європейського оборонного співтовариства, в основному, через побоювання з приводу участі у ньому Німеччини.
Його кабінет пішов у відставку в лютому 1955 року. У 1956 році він обіймав посаду державного міністра в кабінеті на чолі з лідером СФІО , але пішов у відставку у зв'язку з проблемою Алжиру. Його розбіжності щодо алжирського питання з Едгаром Фором, лідером консервативного крила радикальної партії, призвели до відставки Мендес-Франса з посади лідера партії у 1957 році.
Як і більшість французьких лівих політиків, Мендес-Франс виступив проти захоплення влади де Голлем у травні 1958 року, коли криза в Алжирі призвела до кризи Четвертої республіки і створення П'ятої республіки.
Він очолював Союз демократичних сил, групу, що виступала проти Шарля де Голля, але, у листопаді 1958, після виборів, він утратив своє місце в Асамблеї. У 1959 році він був виключений із радикальної партії, більшість фракції якої підтримала де Голля.
Мендес-Франс потім приєднався до Єдиної соціалістичної партії, невеликої партії лівих інтелектуалів. Він зробив невдалу спробу відновити своє місце в Національному зібранні під час виборів 1962 року.
У 1967 році він повернувся до Асамблеї, але знову втратив своє місце після перемоги голлістів на виборах у 1968 році.
Мендес-Франс помер у 1982 році, ставши свідком приходу Франсуа Міттерана до влади.
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- SNAC — 2010.
- Мендес-Франс Пьер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Beauvis C., Langlade V. d. Le columbarium du Père-Lachaise — 1992. — С. 48. —
- CONOR.Sl
Джерела
- Ігнатьєв П.М. Мендес-Франс П'єр // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Mende s Frans fr Pierre Mendes France 11 sichnya 1907 Parizh Franciya 18 zhovtnya 1982 francuzkij livo centristskij politik obijmav vazhlivi derzhavni posadi v period Tretoyi ta Chetvertoyi respubliki Yak chlen partiyi radikaliv P yer Mendes Frans stav liderom kabinetu u 1954 roci Vin uklav mir yakij zakinchiv pershu indokitajsku vijnu i pochav proces peredachi nezalezhnosti Marokko ta Tunisu P yer Mendes Fransfr Pierre Mendes FranceIm ya pri narodzhennifr Pierre Isaac Isidore Mendes France 1 Narodivsya11 sichnya 1907 1907 01 11 2 3 III okrug Parizha Parizh Franciya 5 1 Pomer18 zhovtnya 1982 1982 10 18 2 3 75 rokiv XVI okrug Parizha Parizh Franciya 1 Pohovannyad 6 Krayina FranciyaDiyalnistpolitik diplomat uchasnik francuzkogo Ruhu OporuAlma materParizkij universitet i licej Lyudovika VelikogoZnannya movfrancuzka 2 7 UchasnikDruga svitova vijnaChlenstvodPosadadeputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi d d i ministr zakordonnih sprav FranciyiPartiyad 1959 i dKonfesiyayudayizmRodichid i dU shlyubi zdDitidNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi P yer Mendes Frans buv liderom livogo krila radikaliv yakomu protistoyalo konservativne krilo pid kerivnictvom Edgara Fora BiografiyaP yer Mendes Frans pohodiv z yevrejskoyi portugalskoyi rodini sho pereyihala do Franciyi v shistnadcyatomu stolitti Mendes Frans otrimav osvitu v Parizkomu universiteti yakij zakinchiv z doktorskim stupenem v galuzi prava i stav najmolodshim chlenom Parizkoyi asociaciyi advokativ u 1928 roci U 1924 roci vin vstupiv do radikalnoyi socialistichnoyi partiyi tradicijnoyi partiyi francuzkogo serednogo klasu U 1932 roci Mendes Frans buv obranij do Nacionalnih zboriv vin buv najmolodshim chlenom Asambleyi Jogo zdibnosti buli viznani vidrazu a v 1936 roci v uryadi Narodnogo frontu Leona Blyuma vin buv priznachenij derzhavnim sekretarem z finansiv Koli pochalasya Druga svitova vijna vin vstupiv do VPS Franciyi Pislya kapitulyaciyi Franciyi nacistskij Nimechchini vin buv zaareshtovanij uryadom Vishi i zasudzhenij do shesti rokiv tyuremnogo uv yaznennya ale 21 chervnya 1941 roku vin utik i jomu vdalosya distatisya Angliyi de vin vstupiv do ruhu Vilna Franciya sho ocholyuvav Sharl de Goll Pislya sluzhbi u VPS Vilnoyi Franciyi Mendes Frans buv naznachenij de Gollem finansovim komisarom v Alzhiri a potim ocholyuvav delegaciyi Franciyi na Bretton Vudskij finansovij konferenciyi v 1944 roci Koli de Goll povernuvsya do zvilnenogo Parizhu u veresni 1944 roku vin priznachiv Mendes Fransa ministrom nacionalnoyi ekonomiki v timchasovomu uryadi Mendes Frans nezabarom posvarivsya z ministrom finansiv Rene Plevenom koli vin vistupiv za derzhavne regulyuvannya cin i zarobitnoyi plati u borotbi z inflyaciyeyu u toj chas yak Pleven spriyav politici vilnomu rinku Koli de Goll pidtrimav Plevena Mendes Frans pishov u vidstavku Tim ne mensh de Goll priznachiv jogo direktorom Mizhnarodnogo banku rekonstrukciyi ta rozvitku ta predstavnikom Franciyi v Ekonomichnij i socialnij radi OON U 1947 roci Mendes Frans buv znovu obranij do Nacionalnih zboriv Vin vpershe sprobuvav sformuvati uryad u chervni 1953 roku ale ne zmig otrimati pidtrimki u parlamenti Z 1950 roku vin buv poslidovnim protivnikom francuzkogo kolonializmu i do 1954 roku Franciya staye beznadijno vtyagnutoyu u veliki kolonialni konflikti Pershu V yetnamsku vijnu i Alzhirsku vijnu za nezalezhnist Koli francuzki vijska zaznali porazki vid v yetnamskih komunistiv u Den B yen Fu v chervni 1954 roku uryad Zhozefa Lanelya pishov u vidstavku a Mendes Frans sformuvav novij uryad Sered jogo ministriv buv molodij Fransua Mitteran Mendes Frans negajno proviv peregovori pro peremir ya z Ho Shi Minom v yetnamskim liderom komunistiv Za jogo slovami ne isnuvalo inshogo viboru krim povnogo vivedennya francuzkih vijsk z Indokitayu j Asambleya pidtrimala jogo 471 golosami proti 14 Mendes Frans prijshov do ugodi z Habibom Burgiboyu nacionalistichnim liderom Tunisu pro nezalezhnist ciyeyi koloniyi z 1956 roku i pochav peregovori z liderami nacionalistichnogo spryamuvannya v Marokko pro vihid zvidti Franciyi Vin takozh vistupav za postupki nacionalistam v Alzhiri Buduchi prihilnikom shirshoyi yevropejskoyi integraciyi vin dopomig formuvannyu Zahidnoyevropejskogo soyuzu i zaproponuvav dalekosyazhni ekonomichni reformi Vin takozh vistupav za spivpracyu v galuzi oboroni z inshimi yevropejskimi krayinami ale Nacionalni zbori vidkinuli jogo propoziciyu Yevropejskogo oboronnogo spivtovaristva v osnovnomu cherez poboyuvannya z privodu uchasti u nomu Nimechchini Jogo kabinet pishov u vidstavku v lyutomu 1955 roku U 1956 roci vin obijmav posadu derzhavnogo ministra v kabineti na choli z liderom SFIO ale pishov u vidstavku u zv yazku z problemoyu Alzhiru Jogo rozbizhnosti shodo alzhirskogo pitannya z Edgarom Forom liderom konservativnogo krila radikalnoyi partiyi prizveli do vidstavki Mendes Fransa z posadi lidera partiyi u 1957 roci Yak i bilshist francuzkih livih politikiv Mendes Frans vistupiv proti zahoplennya vladi de Gollem u travni 1958 roku koli kriza v Alzhiri prizvela do krizi Chetvertoyi respubliki i stvorennya P yatoyi respubliki Vin ocholyuvav Soyuz demokratichnih sil grupu sho vistupala proti Sharlya de Gollya ale u listopadi 1958 pislya viboriv vin utrativ svoye misce v Asambleyi U 1959 roci vin buv viklyuchenij iz radikalnoyi partiyi bilshist frakciyi yakoyi pidtrimala de Gollya Mendes Frans potim priyednavsya do Yedinoyi socialistichnoyi partiyi nevelikoyi partiyi livih intelektualiv Vin zrobiv nevdalu sprobu vidnoviti svoye misce v Nacionalnomu zibranni pid chas viboriv 1962 roku U 1967 roci vin povernuvsya do Asambleyi ale znovu vtrativ svoye misce pislya peremogi gollistiv na viborah u 1968 roci Mendes Frans pomer u 1982 roci stavshi svidkom prihodu Fransua Mitterana do vladi PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 SNAC 2010 d Track Q29861311 Mendes Frans Per Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Beauvis C Langlade V d Le columbarium du Pere Lachaise 1992 S 48 ISBN 978 2 86514 022 0 d Track Q14814194d Track Q14814234d Track Q14814164 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaIgnatyev P M Mendes Frans P yer Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya