Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О́тто Ві́хтерле (чеськ. Otto Wichterle; 27 жовтня 1913, Простейов, Моравія, Австро-Угорщина, тепер Оломоуцький край, Чехія — 18 серпня 1998, Прага) — чеський хімік, інженер, винахідник, політичний (депутат Національних зборів) і громадський діяч, академік; винайшов м'які контактні лінзи.
| Отто Віхтерле | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 жовтня 1913[1][2][3] Простейов[2][3] |
| Помер | 18 серпня 1998[1][3] (84 роки) d або Прага, Чехія[3] |
| Країна |  Чехія[4] Чехословаччина[2] Австро-Угорщина |
| Діяльність | хімік, політик, викладач університету, винахідник, письменник, дизайнер, педагог |
| Alma mater | Чеський технічний університет[5] |
| Галузь | хімія полімерів |
| Заклад | Чеський технічний університет |
| Посада | d |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Членство | Академія наук НДР |
| Відомий завдяки: | винахідник силона і м'яких контактних лінз |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d[6] |
| Родичі | d |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Висловлювання у Вікіцитатах Отто Віхтерле у Вікісховищі | |
Біографія
Ранні роки
Отто Віхтерле народився 27 жовтня 1913 року в заможній родині підприємців Карела Віхтерле та його дружини Православи. Його батько був співвласником підприємства Віхтерле та Коваржик; мати Православа була донькою Яна Подивінського, депутата провінції, її дід Томаш був засновником цукрового заводу у Врбатках та солодового будинку в Простейові.
У 6-річному віці Отто страждав від гарячки, яка не стихала все літо. Сімейний лікар призначив постільний режим і передбачив один рік життя. Через рік, коли гарячка частково вщухла, вчитель Влькова почав приїжджати до нього додому. Ще через два роки Отто розпочав навчання у початковій школі в Колларці.
У 1921 році після того, як його прослухав директор, він почав навчатися відразу з п'ятого класу. Згодом, попри свій юний вік (9 років), він вступив до Державної гімназії в Простейові. У класі він був найменшим і йому не дозволяли грати з хлопцями на вулиці. Тому він грав у теніс і став членом юніорської команди, яка була сформована у Простейові. Гімназію хлопець закінчив з відзнакою.
Навчання
Отто вирішив продовжити навчання в коледжі, хотів вивчати математику. Тому він обрав машинобудування, почав брати приватні уроки з загальної геометрії, з якої потрібно було скласти іспит. Та зрештою Отто подав заявку на факультет хіміко-технологічної інженерії Чеського технічного університету в Празі.
Восени 1931 року він розпочав навчання. Вже на третьому курсі він організував дискусійну зустріч на тему «Недоліки в організації навчання», в якій взяли участь більшість професорів та доцентів школи. Він пояснив усі розбіжності в навчальній програмі (лабораторні заняття розпочалися до викладення відповідної теорії) та запропонував дві альтернативи для розподілу предметів протягом усіх студій. Однак ніхто з професорів не відреагував на його ідеї, більше того — їх обурили пропозиції здібного студента, адже вони означали відхід від традиції. Віхтерле підготував дипломну роботу під керівництвом професора Еміля Воточека, видатного хіміка та викладача того часу.
Пройшовши державний іспит у 1935 році, Отто продовжив навчання та опублікував 5 робіт, зосереджених головним чином на похідних вуглеводів. Згідно з тогочасними стандартами, однієї з цих робіт було б достатньо для здобуття ступеня доктора.
У червні 1936 року О. Віхтерле отримав звання доктор технічних наук. Воточек запропонував йому посаду доцента та керівника лабораторії другого курсу, тому Віхтерле залишився в університеті до його закриття 17 листопада 1939 року в зв'язку з нацистською окупацією Чехословаччини і студентськими протестами проти цього.
Професійна кар'єра
Студентом-докторантом Отто Віхтерле поїхав працювати в науково-дослідний інститут заводів у підприємницькому осередку Злін, заснованого визначним чеським підприємцем Томашем Батею. Хоч був одруженим, до Зліна Віхтерле вирушив сам. Тут, у воєнних умовах, він зробив перший свій значний винахід — кардинально поліпшив технологію виробництва нейлону.
У 1942 році Отто Віхтерле був на короткий час схоплений гестапо, але відпущений на волю. Робітники інституту, в якому працював Віхтерле доклали зусиль для нерозкриття результатів своєї роботи до окупантів. Це в тому числі дозволило Віхтерле відразу після війни стати професором празького технологічного університету.
У 1953 році науковцю вдалося створити новий матеріал для медичного використання — гідрофільний гель, який у майбутньому став основою його найпопулярнішого винаходу — м'яких контактних лінз, патент на які уряд ЧССР в обхід автора їх винахідника продав до США.
Під час Празької весни (1968) Отто Віхтерле зайняв активну громадську позицію, зокрема був серед ініціаторів звернення «Дві тисячі слів», за що був знятий з посади директора Інституту макромолекулярної хімії і залишився працювати в інституті як звичайний науковець, продовжуючи свої дослідження і винахідницьку діяльність.
Останні роки життя
В кінці Отто Віхтерле зміг подорожувати за кордон, спочатку він мав дві поїздки на рік, але міг відвідувати хімічні конференції.
Лише з Оксамитовою революцією в Чехословаччині (1989) відбулася повна реабілітація Отто Віхтерле як науковця і людини.
Він був обраний президентом Чехословацької академії наук у 1990 році й залишався на цій посаді до 1993 року. Того ж року на його честь був названий астероїд.
У 1991 році йому було присвоєно почесний докторський ступінь двома американськими університетами, Університетом штату Іллінойс у Чикаго та Політехнічним університетом у Брукліні, Нью-Йорк, а в 1993 році — Карловим університетом.
До 80-ти років любив грати в теніс зі своєю дружиною, а ще довше піклувався про сади. І до самого кінця життя цікавився тим, що відбувається в галузі хімії і давав поради.
Отто Віхтерле помер на дачі в селі Стражисько (Простейєвський край) 18 серпня 1998 року у віці 84-ти років.
Найвідоміше відкриття
Найвідомішим винаходом Отто Віхтерла є контактні лінзи з гелем. Першим поштовхом до роботи над розробкою м'яких контактних лінз стала його випадкова розмова в поїзді дорогою з Оломоуца до Праги в 1952 році. Партнер (доктор Пур) прочитав статтю експерта про можливості хірургічної заміни очей.
Віхтерле зрозумів, що пластик буде кращим матеріалом для імплантатів, ніж дорогоцінні метали. Тому він почав розробляти теорію тривимірного гідрофільного полімеру, який би добре переносився оком. Найбільш підходящий гель HEMA (полігідроксиетилметакрилатний гель), який поглинав близько 40 % води, був прозорим і мав хороші механічні властивості. Проблема була в його обробці. Спочатку гель розливали у форми, але лінзи рвалися, коли форми відкривалися та мали неправильні краї.
Однак у 1958 році зі звільненням з інституту Віхтерле, дослідження гідрофільних гелів та лінз там було ліквідовано. У 1961 році науковець придумав абсолютно новий спосіб обробки гелю HEMA — лиття у відкритих формах, що обертаються, але оскільки не було можливості продовжити розвиток впровадження винаходу в Чехословацькій академії наук, Віхтерле почав займатися цим методом кустарно в хатніх умовах. Відтак, наприкінці 1961 року йому вдалося довести у своїй квартирі, що високоякісні контактні лінзи можна виготовити за мінімальних витрат методом мономерного відцентрового лиття у обертових формах. Цей перший пристрій для виготовлення контактних лінз є дуже відомим, адже зібрано його було з набору дитячого конструктора марки Merkur.
Після успішного випробування цих лінз (знову в клініці з доктором Дрейфусом) Віхтерле подумав, що виробництво лінз пов'язане з великими економічними інтересами, особливо в США. Аналогічних висновків дійшли державні установи, і тому Віхтерле було запропоновано розвивати дослідження лінз в рамках держустанови. Але він вимагав сорок працівників та роботи поза інститутом, оскільки стверджував, що це дослідження не належить до Інституту Академії наук.
Починаючи з 1963 року, коли виробничі методи удосконалились, інтерес до контактних лінз, а також довіра до них зросли. Було також отримано відповідь США, і після декількох місяців переговорів 12 березня 1965 року в Празі було підписано ліцензійну угоду з Робертом Моррісоном та Національною корпорацією з розвитку патентних справ (NPDC), яку представляли Мартін Поллак та Джером Фельдман. Вони заснували акціонерне товариство «Корпоративний гнучкий контактний об'єктив», партнером якого в субліцензії в 1966 році стала компанія Bausch & Lomb, один з найважливіших сьогодні виробників контактних лінз. Коли в березні 1971 року Управління харчових продуктів та лікарських засобів видало ліцензію на продаж лінз у США, акції компанії B&L зросли настільки різко, що акціонерний капітал компанії за ніч виріс на 250 мільйонів доларів.
Нагороди і вшанування
У 1984 році Отто Віхтерле отримав Премію Вуда.
У 2013 році до 100-річчя від дня народження Віхтерле в Чехії випустили срібну монету (200 чеських крон) з його зображенням і зображенням контактної лінзи, що робить зображення чітким.
У Празі є вулиця, названа на честьнауковця, монумент йому, а на будинку в Простейові, де жив науковець, встановлено меморіальну дошку.
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
- Evidence zájmových osob StB
- The Fine Art Archive — 2003.
- Museum of Modern Art online collection
- https://www.invent.org/inductees/otto-wichterle
- Collection of Registry Books at Moravian Regional Archive
- Лаштовічка Міхал Чеський винахідник Отто Віхтерле // інфоматеріал за 02.11.2005 на Міжнародне Чеське радіо (рос.)
Джерела, посилання та література
- Od 1. 9. 2006 je po něm pojmenováno gymnázium v Ostravě-Porubě.
- Zajímavé informace o Ottu Wichterlovi a kontaktních čočkách.
- Pořad Českého rozhlasu Plus Otto Wichterle, od silonek ke kontaktním čočkám; obsahuje archivní ukázky s hlasem Otty Wichterleho a citace z materiálů, které o něm vedla Státní bezpečnost.
- Otto Wichterle: Vzpomínky, Academia 2005,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O tto Vi hterle chesk Otto Wichterle 27 zhovtnya 1913 19131027 Prostejov Moraviya Avstro Ugorshina teper Olomouckij kraj Chehiya 18 serpnya 1998 Praga cheskij himik inzhener vinahidnik politichnij deputat Nacionalnih zboriv i gromadskij diyach akademik vinajshov m yaki kontaktni linzi Otto VihterleNarodivsya 27 zhovtnya 1913 1913 10 27 1 2 3 Prostejov 2 3 Pomer 18 serpnya 1998 1998 08 18 1 3 84 roki d abo Praga Chehiya 3 Krayina Chehiya 4 Chehoslovachchina 2 Avstro UgorshinaDiyalnist himik politik vikladach universitetu vinahidnik pismennik dizajner pedagogAlma mater Cheskij tehnichnij universitet 5 Galuz himiya polimerivZaklad Cheskij tehnichnij universitetPosada dNaukovij stupin doktorskij stupinChlenstvo Akademiya nauk NDRVidomij zavdyaki vinahidnik silona i m yakih kontaktnih linzBrati sestri dU shlyubi z d 6 Rodichi dNagorodi Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2007 premiya Vuda 1984 dAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Otto Vihterle u VikishovishiBiografiyaRanni roki Otto Vihterle narodivsya 27 zhovtnya 1913 roku v zamozhnij rodini pidpriyemciv Karela Vihterle ta jogo druzhini Pravoslavi Jogo batko buv spivvlasnikom pidpriyemstva Vihterle ta Kovarzhik mati Pravoslava bula donkoyu Yana Podivinskogo deputata provinciyi yiyi did Tomash buv zasnovnikom cukrovogo zavodu u Vrbatkah ta solodovogo budinku v Prostejovi U 6 richnomu vici Otto strazhdav vid garyachki yaka ne stihala vse lito Simejnij likar priznachiv postilnij rezhim i peredbachiv odin rik zhittya Cherez rik koli garyachka chastkovo vshuhla vchitel Vlkova pochav priyizhdzhati do nogo dodomu She cherez dva roki Otto rozpochav navchannya u pochatkovij shkoli v Kollarci U 1921 roci pislya togo yak jogo prosluhav direktor vin pochav navchatisya vidrazu z p yatogo klasu Zgodom popri svij yunij vik 9 rokiv vin vstupiv do Derzhavnoyi gimnaziyi v Prostejovi U klasi vin buv najmenshim i jomu ne dozvolyali grati z hlopcyami na vulici Tomu vin grav u tenis i stav chlenom yuniorskoyi komandi yaka bula sformovana u Prostejovi Gimnaziyu hlopec zakinchiv z vidznakoyu Navchannya Otto virishiv prodovzhiti navchannya v koledzhi hotiv vivchati matematiku Tomu vin obrav mashinobuduvannya pochav brati privatni uroki z zagalnoyi geometriyi z yakoyi potribno bulo sklasti ispit Ta zreshtoyu Otto podav zayavku na fakultet himiko tehnologichnoyi inzheneriyi Cheskogo tehnichnogo universitetu v Prazi Voseni 1931 roku vin rozpochav navchannya Vzhe na tretomu kursi vin organizuvav diskusijnu zustrich na temu Nedoliki v organizaciyi navchannya v yakij vzyali uchast bilshist profesoriv ta docentiv shkoli Vin poyasniv usi rozbizhnosti v navchalnij programi laboratorni zanyattya rozpochalisya do vikladennya vidpovidnoyi teoriyi ta zaproponuvav dvi alternativi dlya rozpodilu predmetiv protyagom usih studij Odnak nihto z profesoriv ne vidreaguvav na jogo ideyi bilshe togo yih oburili propoziciyi zdibnogo studenta adzhe voni oznachali vidhid vid tradiciyi Vihterle pidgotuvav diplomnu robotu pid kerivnictvom profesora Emilya Votocheka vidatnogo himika ta vikladacha togo chasu Projshovshi derzhavnij ispit u 1935 roci Otto prodovzhiv navchannya ta opublikuvav 5 robit zoseredzhenih golovnim chinom na pohidnih vuglevodiv Zgidno z togochasnimi standartami odniyeyi z cih robit bulo b dostatno dlya zdobuttya stupenya doktora U chervni 1936 roku O Vihterle otrimav zvannya doktor tehnichnih nauk Votochek zaproponuvav jomu posadu docenta ta kerivnika laboratoriyi drugogo kursu tomu Vihterle zalishivsya v universiteti do jogo zakrittya 17 listopada 1939 roku v zv yazku z nacistskoyu okupaciyeyu Chehoslovachchini i studentskimi protestami proti cogo Profesijna kar yera Studentom doktorantom Otto Vihterle poyihav pracyuvati v naukovo doslidnij institut zavodiv u pidpriyemnickomu oseredku Zlin zasnovanogo viznachnim cheskim pidpriyemcem Tomashem Bateyu Hoch buv odruzhenim do Zlina Vihterle virushiv sam Tut u voyennih umovah vin zrobiv pershij svij znachnij vinahid kardinalno polipshiv tehnologiyu virobnictva nejlonu U 1942 roci Otto Vihterle buv na korotkij chas shoplenij gestapo ale vidpushenij na volyu Robitniki institutu v yakomu pracyuvav Vihterle doklali zusil dlya nerozkrittya rezultativ svoyeyi roboti do okupantiv Ce v tomu chisli dozvolilo Vihterle vidrazu pislya vijni stati profesorom prazkogo tehnologichnogo universitetu U 1953 roci naukovcyu vdalosya stvoriti novij material dlya medichnogo vikoristannya gidrofilnij gel yakij u majbutnomu stav osnovoyu jogo najpopulyarnishogo vinahodu m yakih kontaktnih linz patent na yaki uryad ChSSR v obhid avtora yih vinahidnika prodav do SShA Pid chas Prazkoyi vesni 1968 Otto Vihterle zajnyav aktivnu gromadsku poziciyu zokrema buv sered iniciatoriv zvernennya Dvi tisyachi sliv za sho buv znyatij z posadi direktora Institutu makromolekulyarnoyi himiyi i zalishivsya pracyuvati v instituti yak zvichajnij naukovec prodovzhuyuchi svoyi doslidzhennya i vinahidnicku diyalnist Ostanni roki zhittya V kinci Otto Vihterle zmig podorozhuvati za kordon spochatku vin mav dvi poyizdki na rik ale mig vidviduvati himichni konferenciyi Lishe z Oksamitovoyu revolyuciyeyu v Chehoslovachchini 1989 vidbulasya povna reabilitaciya Otto Vihterle yak naukovcya i lyudini Vin buv obranij prezidentom Chehoslovackoyi akademiyi nauk u 1990 roci j zalishavsya na cij posadi do 1993 roku Togo zh roku na jogo chest buv nazvanij asteroyid U 1991 roci jomu bulo prisvoyeno pochesnij doktorskij stupin dvoma amerikanskimi universitetami Universitetom shtatu Illinojs u Chikago ta Politehnichnim universitetom u Bruklini Nyu Jork a v 1993 roci Karlovim universitetom Do 80 ti rokiv lyubiv grati v tenis zi svoyeyu druzhinoyu a she dovshe pikluvavsya pro sadi I do samogo kincya zhittya cikavivsya tim sho vidbuvayetsya v galuzi himiyi i davav poradi Otto Vihterle pomer na dachi v seli Strazhisko Prostejyevskij kraj 18 serpnya 1998 roku u vici 84 ti rokiv Najvidomishe vidkrittyaNajvidomishim vinahodom Otto Vihterla ye kontaktni linzi z gelem Pershim poshtovhom do roboti nad rozrobkoyu m yakih kontaktnih linz stala jogo vipadkova rozmova v poyizdi dorogoyu z Olomouca do Pragi v 1952 roci Partner doktor Pur prochitav stattyu eksperta pro mozhlivosti hirurgichnoyi zamini ochej Vihterle zrozumiv sho plastik bude krashim materialom dlya implantativ nizh dorogocinni metali Tomu vin pochav rozroblyati teoriyu trivimirnogo gidrofilnogo polimeru yakij bi dobre perenosivsya okom Najbilsh pidhodyashij gel HEMA poligidroksietilmetakrilatnij gel yakij poglinav blizko 40 vodi buv prozorim i mav horoshi mehanichni vlastivosti Problema bula v jogo obrobci Spochatku gel rozlivali u formi ale linzi rvalisya koli formi vidkrivalisya ta mali nepravilni krayi Skonstrujovanij Vihterle z igrashki Merkur aparat dlya virobnictva m yakih kontaktnih linz muzej Merkur u Polici nad Metuyi Odnak u 1958 roci zi zvilnennyam z institutu Vihterle doslidzhennya gidrofilnih geliv ta linz tam bulo likvidovano U 1961 roci naukovec pridumav absolyutno novij sposib obrobki gelyu HEMA littya u vidkritih formah sho obertayutsya ale oskilki ne bulo mozhlivosti prodovzhiti rozvitok vprovadzhennya vinahodu v Chehoslovackij akademiyi nauk Vihterle pochav zajmatisya cim metodom kustarno v hatnih umovah Vidtak naprikinci 1961 roku jomu vdalosya dovesti u svoyij kvartiri sho visokoyakisni kontaktni linzi mozhna vigotoviti za minimalnih vitrat metodom monomernogo vidcentrovogo littya u obertovih formah Cej pershij pristrij dlya vigotovlennya kontaktnih linz ye duzhe vidomim adzhe zibrano jogo bulo z naboru dityachogo konstruktora marki Merkur Pislya uspishnogo viprobuvannya cih linz znovu v klinici z doktorom Drejfusom Vihterle podumav sho virobnictvo linz pov yazane z velikimi ekonomichnimi interesami osoblivo v SShA Analogichnih visnovkiv dijshli derzhavni ustanovi i tomu Vihterle bulo zaproponovano rozvivati doslidzhennya linz v ramkah derzhustanovi Ale vin vimagav sorok pracivnikiv ta roboti poza institutom oskilki stverdzhuvav sho ce doslidzhennya ne nalezhit do Institutu Akademiyi nauk Pochinayuchi z 1963 roku koli virobnichi metodi udoskonalilis interes do kontaktnih linz a takozh dovira do nih zrosli Bulo takozh otrimano vidpovid SShA i pislya dekilkoh misyaciv peregovoriv 12 bereznya 1965 roku v Prazi bulo pidpisano licenzijnu ugodu z Robertom Morrisonom ta Nacionalnoyu korporaciyeyu z rozvitku patentnih sprav NPDC yaku predstavlyali Martin Pollak ta Dzherom Feldman Voni zasnuvali akcionerne tovaristvo Korporativnij gnuchkij kontaktnij ob yektiv partnerom yakogo v sublicenziyi v 1966 roci stala kompaniya Bausch amp Lomb odin z najvazhlivishih sogodni virobnikiv kontaktnih linz Koli v berezni 1971 roku Upravlinnya harchovih produktiv ta likarskih zasobiv vidalo licenziyu na prodazh linz u SShA akciyi kompaniyi B amp L zrosli nastilki rizko sho akcionernij kapital kompaniyi za nich viris na 250 miljoniv dolariv Nagorodi i vshanuvannyaMemorialna doshka na budinku v Prostejovi de zhiv Otto Vihterle U 1984 roci Otto Vihterle otrimav Premiyu Vuda U 2013 roci do 100 richchya vid dnya narodzhennya Vihterle v Chehiyi vipustili sribnu monetu 200 cheskih kron z jogo zobrazhennyam i zobrazhennyam kontaktnoyi linzi sho robit zobrazhennya chitkim U Prazi ye vulicya nazvana na chestnaukovcya monument jomu a na budinku v Prostejovi de zhiv naukovec vstanovleno memorialnu doshku Div takozhSpisok vinahidnikivPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Evidence zajmovych osob StB d Track Q104900509 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 https www invent org inductees otto wichterle Collection of Registry Books at Moravian Regional Archive d Track Q102116996 Lashtovichka Mihal Cheskij vinahidnik Otto Vihterle infomaterial za 02 11 2005 na Mizhnarodne Cheske radio ros Dzherela posilannya ta literaturaOd 1 9 2006 je po nem pojmenovano gymnazium v Ostrave Porube Zajimave informace o Ottu Wichterlovi a kontaktnich cockach Porad Ceskeho rozhlasu Plus Otto Wichterle od silonek ke kontaktnim cockam obsahuje archivni ukazky s hlasem Otty Wichterleho a citace z materialu ktere o nem vedla Statni bezpecnost Otto Wichterle Vzpominky Academia 2005 ISBN 80 200 1345 8