Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Отроковиці (чеськ. Otrokovice) — друге за величиною місто Злінського району Злінського краю Чехії.
|
Координати 49°12′35″ пн. ш. 17°31′50″ сх. д. / 49.20992175596877161° пн. ш. 17.53078055830877702° сх. д.Координати: 49°12′35″ пн. ш. 17°31′50″ сх. д. / 49.20992175596877161° пн. ш. 17.53078055830877702° сх. д.
 Отроковиці у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Місто розташоване у горбистій частині історичної області Моравії, 10 км на захід від міста Зліна, в місці злиття річок Морави, Древниці та потічка Моєна.
Населення міста - близько 18 000 мешканців.
Історія
Перша письмова згадка про Отроковиці в грамоті оломоуцького єпископа датується 1141 роком. В середині 14 ст. місто перейшло до світських власників і стало частиною домініону Маленовиці. У 1570 році в Отроковиці стали резиденцією місцевих володарів, а через чотири роки збудували фортецю.
Коли Ян Антонін, граф Ротталю придбав Отроковиці в 1649 році і об'єднав його з домініоном Напаєдла, фортеця була покинута, а приблизно в 1667 році вона була перебудована на замок. У 1767 році приміщення було переобладнано на сховище. За Ротталерами йшли Кобенцлі, графи Фюнфкірхени і графи Штокау. 18 липня 1841 року між Люнденбурґом і Прерау повз Отроковиці був пущений перший поїзд північної вітки залізниці Цісаря Фердинанда нім. Kaiser Ferdinands-Nordbahn, а в 1882 році місто отримало власну залізничну станцію.
У 1843 році в містечку проживало 804 жителі, було 132 будинки. На той час у Квітковіцах було 55 будинків, у яких проживало 363 особи. Основою життя в обох селищах було сільське господарство. У 1845 році на хуторі Терезів був заснований винокурний завод. Після відміни панщини в 1848 році Отроковиці стали самостійним муніципалітетом.
Після того, як Арістід Бальтацці та його дружина Марія, уроджена графиня Штокау, заснували кінний завод для розведення жеребців у Напаєдлі в 1886 році, їхній великий маєток в Отроковицях слугував головним чином пасовищем для цінних тварин.
У 1899 р. збудовано каплицю Св. Анни. Того ж року було відкрито приватну місцеву залізницю Отроковиці-Злін-Візовиці, яка стала державною в 1906 році. Через регулярні пошкодження від повеней у 1906 р. русло річок Морава та Древниця між Бєловом, Отроковицями та Напаєдлою було врегульоване.
На початку 20 ст. в колишнє хутірське село поселялося все більше майстрів. Хороша транспортна ситуація на стику двох залізниць з багатьма зупинками, привела до заселення промисловості. У 1930 році злінський виробник взуття Томаш Батя викупив болота між Мархом і Древницями від попередньої власниці Марії Бальтацці. Батя перевіз ґрунт з пагорба Тресний у Моравських горах по той бік Морави на болотисту долину, піднявши її рівень на один-чотири метри. На колишньому болоті був створений Промисловий район Батьов, де розташувалися філії компанії Baťa та авіавиробника «Zlín». Поруч із промисловою зоною за планами архітекторів Франтішка Ліді Ґагури та Владимира Карфіка збудовано поселення для працівників. Томаш Батя не дожив до завершення будови поселення, він загинув у Батьові в 1932 році в авіакатастрофі. Центром Батівської слободи став будинок громади, збудований у 1933-1936 роках у формі трилопатевого гвинта. До 1938 року населення зросло приблизно до 8 тис.
У 1960 році до агломерації було приєднано Квітковиці, а в 1964 році Отроковиці отримали статус міста. З 1966 року було створено шинний завод Barum, який розпочав виробництво в 1972 році і зараз відомий як Continental-Barum. В результаті місто знову почало процвітати, його населення перевищило 20 000 до 1990 року. У 1970-1980-х роках місто було реконструйовано та побудовано нові квартали в центральній частині міста на місці старого села Отроковиці. Усі старі споруди були втрачені.
Після 1990 року почалося архітектурне перетворення єдиної панельної забудови в центрі міста. У 1995 році була освячена нова церква св. Адальберта, а в 1997 році – культурний центр Отроковицької Бесіди.
Економіка
У минулому місто було суттєво пов'язане з компанією Bata, що володіла кількома місцевими підприємствами, включаючи велику взуттєву фабрику, яка створила його початкове багатство.
Компанія Barum (Continental AG) має виробниче підприємство в Отроковицях, яке є основним роботодавцем міста. Іншим важливим виробничим майданчиком є Toma, де розташовані підприємства різних галузей, і Zlin Aviation, що здійснює польоти з аеродрому поруч із заводом Barum.
Торгівля
Місто не має основного центру, натомість у кількох районах є свої магазини та інші підприємства. У 2014 році на півдні міста відкрився великий магазин Kaufland. Цей район перетворився на комерційний центр із зоомагазином, магазином іграшок та великим магазином електротоварів.
Транспорт
Окрім звичайних видів транспорту, Отроковиці також обладнано приватним місцевим аеропортом та пристанню на судноплавному каналі Баті.
Залізниця
Отроковиці є основною зупинкою на головній лінії поїзда з Праги, поїздка швидким поїздом займає близько 3 годин. Це також вузлова станція з поїздами, які прямують на схід через Злін і на південь, через Старе Место.
Шосе
Шосе № 55 тепер з’єднує місто з головною мережею чеських автомагістралей. Час їзди до Праги близько 2:40, до Брна — 50 хвилин.
Автобус
Місто має регулярне автобусне сполучення, що сполучає основні райони міста. Тролейбусна лінія з'єднує Отроковіце зі Зліном.
Туристичні і велосипедні стежки
Новий маршрут (підходить для їзди на велосипеді та роликових ковзанах ) був побудований в 2014 році вздовж течії річки Древниці до Зліна.
Пам'ятки
- Церква св. Архангела Михаїла – збудована 1769 року, розширена в 1849 році.
- Статуя Св. Яна Непомуцького – побудована в стилі готичного відродження кінця 19 століття.
- Готель Společenský dům – спроектований Володимиром Карфіком у формі трійчастого пропелера на згадку про трагічну загибель в авіакатастрофі Томаша Баті та його пілота туманним ранком 12 липня 1932 року невдовзі після їхнього вильоту з аеропорту Отроковиць. Společenský dům був побудований у 1936 році, на його відкритті був присутній президент Едвард Бенеш. Нині це пам’ятка культури.
- Церква св. Адальберта – побудована за проектом М. Корваса в 1995 році.
- Памятник Томашеві Баті – копія статуї, спорудженої в англійському Іст-Тілбері.
- Na letišti – пам'ятка природи.
Відомі люди
- Йозеф Одложил, спортсмен
- Олдржих Свояновський, весляр
- Павло Свояновський, весляр
Міста-побратими
Отроковиці є містом-побратимом з містами:
![image]()
Дубниця-над-Вагом, Словаччина![image]()
Вац, Угорщина![image]()
Завадзьке, Польща
Примітки
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- http://www.vac.hu/docs/otrokoszerz.pdf
- Heinrich Baltazzi-Scharschmid, Hermann Swistun: Die Familien Baltazzi-Vetsera im kaiserlichen Wien. Böhlau, Wien u. a. 1980, ; Carl Hutschenreiter: Mein Leben für das Vollblut. Schwingen-Verlag, Rosenheim u. a. 1954; Václav Sova: Dějiny Napajedel a blízkého okolí. Karel Hylský, V Uherském Hradišti 1928.
- Partnerská města (чес.). Město Otrokovice. Процитовано 10 вересня 2020.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otrokovici chesk Otrokovice druge za velichinoyu misto Zlinskogo rajonu Zlinskogo krayu Chehiyi Otrokovici chesk Otrokovice 1 Prapor Gerb Koordinati 49 12 35 pn sh 17 31 50 sh d 49 20992175596877161 pn sh 17 53078055830877702 sh d 49 20992175596877161 17 53078055830877702 Koordinati 49 12 35 pn sh 17 31 50 sh d 49 20992175596877161 pn sh 17 53078055830877702 sh d 49 20992175596877161 17 53078055830877702 Krayina Chehiya ChehiyaAdminodinicya Zlin Q89187598 2 Mezhuye z susidni nas punktid d d d d d Napayedla d Zlin d Vnutrishnij podil d 3 Q56415002 Golova dPersha zgadka 1141 5 Plosha 19 626638 km 6 Visota centru 190 mNaselennya 17 597 osib 1 sichnya 2024 7 Mista pobratimi Dubnicya nad Vagom Vac 8 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 765 02 2 Avtomobilnij kod ZLGeoNames 3068690OSM r440877 RKod LAU NUTS CZ585599Oficijnij sajt otrokovice czOtrokoviciOtrokovici Chehiya Otrokovici u Vikishovishi Misto roztashovane u gorbistij chastini istorichnoyi oblasti Moraviyi 10 km na zahid vid mista Zlina v misci zlittya richok Moravi Drevnici ta potichka Moyena Naselennya mista blizko 18 000 meshkanciv IstoriyaCentr mista Otrokovici Persha pismova zgadka pro Otrokovici v gramoti olomouckogo yepiskopa datuyetsya 1141 rokom V seredini 14 st misto perejshlo do svitskih vlasnikiv i stalo chastinoyu dominionu Malenovici U 1570 roci v Otrokovici stali rezidenciyeyu miscevih volodariv a cherez chotiri roki zbuduvali fortecyu Koli Yan Antonin graf Rottalyu pridbav Otrokovici v 1649 roci i ob yednav jogo z dominionom Napayedla fortecya bula pokinuta a priblizno v 1667 roci vona bula perebudovana na zamok U 1767 roci primishennya bulo pereobladnano na shovishe Za Rottalerami jshli Kobencli grafi Fyunfkirheni i grafi Shtokau 18 lipnya 1841 roku mizh Lyundenburgom i Prerau povz Otrokovici buv pushenij pershij poyizd pivnichnoyi vitki zaliznici Cisarya Ferdinanda nim Kaiser Ferdinands Nordbahn a v 1882 roci misto otrimalo vlasnu zaliznichnu stanciyu U 1843 roci v mistechku prozhivalo 804 zhiteli bulo 132 budinki Na toj chas u Kvitkovicah bulo 55 budinkiv u yakih prozhivalo 363 osobi Osnovoyu zhittya v oboh selishah bulo silske gospodarstvo U 1845 roci na hutori Tereziv buv zasnovanij vinokurnij zavod Pislya vidmini panshini v 1848 roci Otrokovici stali samostijnim municipalitetom Pislya togo yak Aristid Baltacci ta jogo druzhina Mariya urodzhena grafinya Shtokau zasnuvali kinnij zavod dlya rozvedennya zherebciv u Napayedli v 1886 roci yihnij velikij mayetok v Otrokovicyah sluguvav golovnim chinom pasovishem dlya cinnih tvarin U 1899 r zbudovano kaplicyu Sv Anni Togo zh roku bulo vidkrito privatnu miscevu zaliznicyu Otrokovici Zlin Vizovici yaka stala derzhavnoyu v 1906 roci Cherez regulyarni poshkodzhennya vid povenej u 1906 r ruslo richok Morava ta Drevnicya mizh Byelovom Otrokovicyami ta Napayedloyu bulo vregulovane Na pochatku 20 st v kolishnye hutirske selo poselyalosya vse bilshe majstriv Horosha transportna situaciya na stiku dvoh zaliznic z bagatma zupinkami privela do zaselennya promislovosti U 1930 roci zlinskij virobnik vzuttya Tomash Batya vikupiv bolota mizh Marhom i Drevnicyami vid poperednoyi vlasnici Mariyi Baltacci Batya pereviz grunt z pagorba Tresnij u Moravskih gorah po toj bik Moravi na bolotistu dolinu pidnyavshi yiyi riven na odin chotiri metri Na kolishnomu boloti buv stvorenij Promislovij rajon Batov de roztashuvalisya filiyi kompaniyi Bata ta aviavirobnika Zlin Poruch iz promislovoyu zonoyu za planami arhitektoriv Frantishka Lidi Gaguri ta Vladimira Karfika zbudovano poselennya dlya pracivnikiv Tomash Batya ne dozhiv do zavershennya budovi poselennya vin zaginuv u Batovi v 1932 roci v aviakatastrofi Centrom Bativskoyi slobodi stav budinok gromadi zbudovanij u 1933 1936 rokah u formi trilopatevogo gvinta Do 1938 roku naselennya zroslo priblizno do 8 tis U 1960 roci do aglomeraciyi bulo priyednano Kvitkovici a v 1964 roci Otrokovici otrimali status mista Z 1966 roku bulo stvoreno shinnij zavod Barum yakij rozpochav virobnictvo v 1972 roci i zaraz vidomij yak Continental Barum V rezultati misto znovu pochalo procvitati jogo naselennya perevishilo 20 000 do 1990 roku U 1970 1980 h rokah misto bulo rekonstrujovano ta pobudovano novi kvartali v centralnij chastini mista na misci starogo sela Otrokovici Usi stari sporudi buli vtracheni Pislya 1990 roku pochalosya arhitekturne peretvorennya yedinoyi panelnoyi zabudovi v centri mista U 1995 roci bula osvyachena nova cerkva sv Adalberta a v 1997 roci kulturnij centr Otrokovickoyi Besidi EkonomikaU minulomu misto bulo suttyevo pov yazane z kompaniyeyu Bata sho volodila kilkoma miscevimi pidpriyemstvami vklyuchayuchi veliku vzuttyevu fabriku yaka stvorila jogo pochatkove bagatstvo Kompaniya Barum Continental AG maye virobniche pidpriyemstvo v Otrokovicyah yake ye osnovnim robotodavcem mista Inshim vazhlivim virobnichim majdanchikom ye Toma de roztashovani pidpriyemstva riznih galuzej i Zlin Aviation sho zdijsnyuye poloti z aerodromu poruch iz zavodom Barum Torgivlya Misto ne maye osnovnogo centru natomist u kilkoh rajonah ye svoyi magazini ta inshi pidpriyemstva U 2014 roci na pivdni mista vidkrivsya velikij magazin Kaufland Cej rajon peretvorivsya na komercijnij centr iz zoomagazinom magazinom igrashok ta velikim magazinom elektrotovariv TransportOkrim zvichajnih vidiv transportu Otrokovici takozh obladnano privatnim miscevim aeroportom ta pristannyu na sudnoplavnomu kanali Bati Zaliznicya Otrokovici ye osnovnoyu zupinkoyu na golovnij liniyi poyizda z Pragi poyizdka shvidkim poyizdom zajmaye blizko 3 godin Ce takozh vuzlova stanciya z poyizdami yaki pryamuyut na shid cherez Zlin i na pivden cherez Stare Mesto Shose Shose 55 teper z yednuye misto z golovnoyu merezheyu cheskih avtomagistralej Chas yizdi do Pragi blizko 2 40 do Brna 50 hvilin Avtobus Misto maye regulyarne avtobusne spoluchennya sho spoluchaye osnovni rajoni mista Trolejbusna liniya z yednuye Otrokovice zi Zlinom Turistichni i velosipedni stezhki Novij marshrut pidhodit dlya yizdi na velosipedi ta rolikovih kovzanah buv pobudovanij v 2014 roci vzdovzh techiyi richki Drevnici do Zlina Pam yatkiCerkva sv Arhangela Mihayila zbudovana 1769 roku rozshirena v 1849 roci Statuya Sv Yana Nepomuckogo pobudovana v stili gotichnogo vidrodzhennya kincya 19 stolittya Gotel Spolecensky dum sproektovanij Volodimirom Karfikom u formi trijchastogo propelera na zgadku pro tragichnu zagibel v aviakatastrofi Tomasha Bati ta jogo pilota tumannim rankom 12 lipnya 1932 roku nevdovzi pislya yihnogo vilotu z aeroportu Otrokovic Spolecensky dum buv pobudovanij u 1936 roci na jogo vidkritti buv prisutnij prezident Edvard Benesh Nini ce pam yatka kulturi Cerkva sv Adalberta pobudovana za proektom M Korvasa v 1995 roci Pamyatnik Tomashevi Bati kopiya statuyi sporudzhenoyi v anglijskomu Ist Tilberi Na letisti pam yatka prirodi Vidomi lyudiJozef Odlozhil sportsmen Oldrzhih Svoyanovskij veslyar Pavlo Svoyanovskij veslyarMista pobratimiOtrokovici ye mistom pobratimom z mistami Dubnicya nad Vagom Slovachchina Vac Ugorshina Zavadzke PolshaPrimitkiRegister of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Czech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Jakl L Jak stara jsou ceska mesta Legendy a fakta iDNES cz 2011 d Track Q31271037d Track Q12021344d Track Q12032511 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917 http www vac hu docs otrokoszerz pdf Heinrich Baltazzi Scharschmid Hermann Swistun Die Familien Baltazzi Vetsera im kaiserlichen Wien Bohlau Wien u a 1980 ISBN 3 205 07160 3 Carl Hutschenreiter Mein Leben fur das Vollblut Schwingen Verlag Rosenheim u a 1954 Vaclav Sova Dejiny Napajedel a blizkeho okoli Karel Hylsky V Uherskem Hradisti 1928 Partnerska mesta ches Mesto Otrokovice Procitovano 10 veresnya 2020 Posilannya