Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

То маш Ба тя чеськ Tomáš Baťa 3 квітня 1876 Злін Австро Угорщина 12 липня 1932 Отроковиці Чехословаччина чеський промисл

Томаш Батя

Томаш Батя

То́маш Ба́тя (чеськ. Tomáš Baťa; 3 квітня 1876, Злін, Австро-Угорщина, — 12 липня 1932, Отроковиці, Чехословаччина) — чеський промисловець, засновник взуттєвої фірми Bata.

Томаш Батя
чеськ. Tomáš Baťa
image
Народився 3 квітня 1876(1876-04-03)[1][3][4]
Злін[1][3][4]
Помер 12 липня 1932(1932-07-12)[1][2][…] (56 років)
Отроковиці[3][4]
·d
Поховання Злін і d[5]
Країна image Австро-Угорщина
Діяльність підприємець, промисловець, fabricator, мер міста
Галузь чоботарство[3], бізнес[3] і державне управління[d][3]
Знання мов чеська[2][3]
Посада мер міста
Батько d
Брати, сестри d, d і Ян Антонін Батя
У шлюбі з d
Діти (1) Томаш Ян Батя
Нагороди

d

image
Tomáš Baťa

Дитинство

Пращури Баті облаштувалися в північноморавському місті Зліні ще з XVII ст. Всі вони були шевцями.

Томаш Батя народився 3 квітня 1876 р. у місті Зліні (чеськ. Zlin). Мати Томаша померла, коли йому було 10 років. У 1888 р. його батько Антонін вирішив знову одружитися та перевезти сім'ю і бізнес у місто Угерске Градіште (чеськ. Uherské Hradiště). З шестирічного віку Томаш починає допомагати батькові у майстерні, а в 14 років іде з дому і влаштовується на роботу на фабриці шевських машин у Простейові, де починає розмірковувати над вдосконаленням шевської праці. У 1891 р. Томаш Батя переїжджає до Відня до старшої сестри, де пробує працювати самостійно у шевському бізнесі, але потім повертається до батька, де працює продавцем-комівояжером у батьківській майстерні.

Сімейний бізнес

24 серпня 1894 р. Томаш, разом зі сестрою Анною та братом Антоніном, маючи невеликий первісний капітал 800 корон (спадок по матері), відкриває у Зліні сімейну взуттєву фабрику. Фабрика спочатку розміщувалась у двох невеликих приміщеннях та мала обладнання та сировину, які було закуплено на виплату. Незабаром сестра Анна вийшла заміж, брат Антонін пішов до армії, таким чином провадити сімейною взуттєвою фабрикою залишився Томаш.

У 1895 р. взуттєва фабрика налічувала 10 постійних працівників, та 40 осіб працювали на виготовленні взуття здому.

Пізніше, коли він став володарем взуттєвої імперії, він згадував:

«Не слід боятись майбутнього! Половина людей на світі ходять босими. А добре взуті заледве пять відсотків людства. Це свідчить, як мало досі зроблено і яка велика робота чекає на шевців усього світу». У 1900 р. взуттєва фабрика переїхала до спеціально побудованого будинку у Зліні, поряд з вокзалом, де на парових верстатах для пошиття взуття вже працювало 120 працівників.

«Батьовки»

image
«Батьовки» — популярне дешеве взуття.

Спочатку фабрика Томаша Баті займалась пошиттям повстяного стьобаного взуття (фактично — валянків), але справи йшли не дуже добре. Пошук «свого стилю» та «свого взуття» привів у 1897 р. до виходу на ринок так званих «батьовок» — парусинових ботів на шкіряній підошві та зі шкіряним носком. Завдяки зниженню ціни за рахунок заміни дорогої шкіри на парусину — таке взуття стало доступним для широких верств населення. Вперше стає вигіднішим купити нове взуття, аніж відремонтувати старе. «Батьовки» починають швидко продаватись.

Навчання в Америці

У 1904 р. Томаш Батя разом з групою своїх працівників вирушає на навчання взуттєвій справі до Америки (штат Массачусетс). Там він знайомиться з конвеєрним виробництвом та набуває досвіду організації виробництва та маркетингу. Після повернення у Злін Томаш Батя запроваджує на фабриці двозмінний режим праці та відкриває відділ продажу.

У 1910 р. на фабриці працює 350 працівників, які щоденно забезпечують випуск 3 400 пар взуття.

У 1920 р. з відділу продажу виростає самостійний відділ — відділ маркетингу та реклами. На фабриці починається випуск фірмової газети та рекламних каталогів, створюється сучасний логотип фірми, вводяться «батьовські» ціни (які закінчуються на «9»), скидки (20-50 %) та розпродажі.

Власна сім'я

В 1912 р. Томаш Батя одружився з Марією Менчиковою, дочкою керуючого Віденської палацової бібліотеки.

17 вересня 1914 р. у Празі у них народився єдиний син — Томаш Батя-молодший.

Розвиток рідного міста Злін

У 1923 р. Томаша Батю обирають міським головою Зліна.

Батя був прихильником руху «Місто-сад» — підходу до міського планування, який пропагував забудову у вигляді окремих комун, оточених зеленню. Міста-сади включали сільськогосподарські, промислові та житлові квартали, розміщені згідно з природною гармонією. Застосувавши ці принципи у Зліні, Батя щедро інвестував міську інфраструктуру: від 1894 р. до 1932 р. населення міста виросло від 3 до 35 тис. жителів.

У 1924 р. власник фабрики впроваджує у своїй компанії робітниче самоврядування та починає будувати «новий Злін» — житлові будинки та соціальну інфраструктуру для працівників своєї корпорації. Життєва філософія взуттєвого короля була в тому, що добре працює той, у кого налагоджений побут. Томаш Батя будує гуртожитки, відкриває у місті лікарню, кінотеатр та кіностудію, спортивні майданчики. В 1925 р. у Зліні відкривають профтехучилище для навчання взуттєвій справі.

Томаш Батя запросив до Зліна найкращих архітекторів, включно зі славним Ле Корбюзьє. У 1930-х рока у Зліні було збудовано один з найвищих у Європі 17-поверховий хмарочос 77 метрів заввишки, де працював адміністративний центр фірми «Батя». Сам Томаш Батя обладнав свій робочий кабінет у великому ліфті, який пересувався поверхами, щоб директор міг оперативно вирішувати виробничі справи.

Для мобільного зв'язку з філіалами компанії Томаш Батя обирає літаки: у Зліні побудовано аеродром, де дирижабль та 6 літаків були готові в будь-який час надати свої послуги. У рідному місті виріс й авіазавод, який налагодив випуск спортивного літака «Тренер». Інтереси Томаша Баті не обмежуються сферою взуттєвого виробництва, він інвестує гроші в будівництво доріг та розвиток телефонного зв'язку, поліграфічну справу, придбання паперової фабрики, електростанцій, лісопилок та ін.

Навіть після своєї смерті він не кинув рідне місто напризволяще — за заповітом Томаш Батя «прощав» Зліну борг у 4 мільйони крон.

Звертаючись до працівників своєї фабрики, Томаш Батя писав:

«Розвиток наших фабрик тісно повязаний з добробутом усієї округи. Допоки ви керуватиметесь цією ідеєю, ви будете в гармонії з людським єством. Але від тої хвилини, коли ви станете дбати лише про себе і перестанете сприяти своєю роботою та піклуванням про загальне добро, ви більш не будете потрібні нікому і неодмінно впадете».

Трагічна загибель

У травні 1932 р. у Відні виходить роман «Данта-гігант» молодого німецького автора, в життєвому шляху та характері героя якого Томаш Батя впізнає самого себе. Наприкінці роману головний герой гине в результаті авіакатастрофи. Адвокати взуттєвого короля домагаються вилучення з продажу роману.

image
Плита на могилі Томаша та Марії Бата у місті Злін

Томаш Батя загинув разом зі своїм пілотом 12 липня 1932 р. при аварії літака Юнкерс, який розбився у Отроковіцах під час злету в тумані. Батю було поховано на Новому Лісовому кладовищі в його рідному місті Зліні поруч із його пілотом.

У 1993 р. туди була перевезена труна його жінки Марії, похованої у Нью-Йорку.

Спадщина

За заповітом фірма, яка нараховувала 20 тис. працівників, вартістю 500 млн. $ перейшла до брата Яна Антоніна Баті, який гідно продовжував справу свого брата.

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118657534 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  5. BillionGraves — 2011.
    d:Track:Q37774202
  6. . Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. http://www.radio.cz/ru/rubrika/progulki/batya-kak-cheshskie-botinki-vsyu-planetu-oboshl[недоступне посилання]
  8. . Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  10. . Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  11. . Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  12. . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  13. . Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  14. . Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 10 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

1. Александр Гайдамацкий. Атланты чешского капитализма [ 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]

2. Ярослав Шимов «Батя»: как чешские ботинки всю планету обошли [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]

3. ЧРв фактах: Томаш Батя [ 15 квітня 2015 у Wayback Machine.]

4.

5. Антон Каймаков. Гордость Чехии — Томаш Батя [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]

6. Александр Синенко. Пока вы будете служить этой идее, вы будете находиться в гармонии с человеческой природой [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]

7. Александр Синенький. Батя уходит в небо: Смерть и жизнь обувного короля [ 23 травня 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

1. Уорнер М. Классики менеджмента. СПб.: Питер, 2001. — 1168 с.

2. Офіційний сайт фірми Bata http://www.bata.com/ [ 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

To mash Ba tya chesk Tomas Bata 3 kvitnya 1876 Zlin Avstro Ugorshina 12 lipnya 1932 Otrokovici Chehoslovachchina cheskij promislovec zasnovnik vzuttyevoyi firmi Bata Tomash Batyachesk Tomas BataNarodivsya 3 kvitnya 1876 1876 04 03 1 3 4 Zlin 1 3 4 Pomer 12 lipnya 1932 1932 07 12 1 2 56 rokiv Otrokovici 3 4 dPohovannya Zlin i d 5 Krayina Avstro UgorshinaDiyalnist pidpriyemec promislovec fabricator mer mistaGaluz chobotarstvo 3 biznes 3 i derzhavne upravlinnya d 3 Znannya mov cheska 2 3 Posada mer mistaBatko dBrati sestri d d i Yan Antonin BatyaU shlyubi z dDiti 1 Tomash Yan BatyaNagorodi d Mediafajli u Vikishovishi Tomas BataDitinstvoPrashuri Bati oblashtuvalisya v pivnichnomoravskomu misti Zlini she z XVII st Vsi voni buli shevcyami Tomash Batya narodivsya 3 kvitnya 1876 r u misti Zlini chesk Zlin Mati Tomasha pomerla koli jomu bulo 10 rokiv U 1888 r jogo batko Antonin virishiv znovu odruzhitisya ta perevezti sim yu i biznes u misto Ugerske Gradishte chesk Uherske Hradiste Z shestirichnogo viku Tomash pochinaye dopomagati batkovi u majsterni a v 14 rokiv ide z domu i vlashtovuyetsya na robotu na fabrici shevskih mashin u Prostejovi de pochinaye rozmirkovuvati nad vdoskonalennyam shevskoyi praci U 1891 r Tomash Batya pereyizhdzhaye do Vidnya do starshoyi sestri de probuye pracyuvati samostijno u shevskomu biznesi ale potim povertayetsya do batka de pracyuye prodavcem komivoyazherom u batkivskij majsterni Simejnij biznes24 serpnya 1894 r Tomash razom zi sestroyu Annoyu ta bratom Antoninom mayuchi nevelikij pervisnij kapital 800 koron spadok po materi vidkrivaye u Zlini simejnu vzuttyevu fabriku Fabrika spochatku rozmishuvalas u dvoh nevelikih primishennyah ta mala obladnannya ta sirovinu yaki bulo zakupleno na viplatu Nezabarom sestra Anna vijshla zamizh brat Antonin pishov do armiyi takim chinom provaditi simejnoyu vzuttyevoyu fabrikoyu zalishivsya Tomash U 1895 r vzuttyeva fabrika nalichuvala 10 postijnih pracivnikiv ta 40 osib pracyuvali na vigotovlenni vzuttya zdomu Piznishe koli vin stav volodarem vzuttyevoyi imperiyi vin zgaduvav Ne slid boyatis majbutnogo Polovina lyudej na sviti hodyat bosimi A dobre vzuti zaledve pyat vidsotkiv lyudstva Ce svidchit yak malo dosi zrobleno i yaka velika robota chekaye na shevciv usogo svitu U 1900 r vzuttyeva fabrika pereyihala do specialno pobudovanogo budinku u Zlini poryad z vokzalom de na parovih verstatah dlya poshittya vzuttya vzhe pracyuvalo 120 pracivnikiv Batovki Batovki populyarne desheve vzuttya Spochatku fabrika Tomasha Bati zajmalas poshittyam povstyanogo stobanogo vzuttya faktichno valyankiv ale spravi jshli ne duzhe dobre Poshuk svogo stilyu ta svogo vzuttya priviv u 1897 r do vihodu na rinok tak zvanih batovok parusinovih botiv na shkiryanij pidoshvi ta zi shkiryanim noskom Zavdyaki znizhennyu cini za rahunok zamini dorogoyi shkiri na parusinu take vzuttya stalo dostupnim dlya shirokih verstv naselennya Vpershe staye vigidnishim kupiti nove vzuttya anizh vidremontuvati stare Batovki pochinayut shvidko prodavatis Navchannya v AmericiU 1904 r Tomash Batya razom z grupoyu svoyih pracivnikiv virushaye na navchannya vzuttyevij spravi do Ameriki shtat Massachusets Tam vin znajomitsya z konveyernim virobnictvom ta nabuvaye dosvidu organizaciyi virobnictva ta marketingu Pislya povernennya u Zlin Tomash Batya zaprovadzhuye na fabrici dvozminnij rezhim praci ta vidkrivaye viddil prodazhu U 1910 r na fabrici pracyuye 350 pracivnikiv yaki shodenno zabezpechuyut vipusk 3 400 par vzuttya U 1920 r z viddilu prodazhu virostaye samostijnij viddil viddil marketingu ta reklami Na fabrici pochinayetsya vipusk firmovoyi gazeti ta reklamnih katalogiv stvoryuyetsya suchasnij logotip firmi vvodyatsya batovski cini yaki zakinchuyutsya na 9 skidki 20 50 ta rozprodazhi Vlasna sim yaV 1912 r Tomash Batya odruzhivsya z Mariyeyu Menchikovoyu dochkoyu keruyuchogo Videnskoyi palacovoyi biblioteki 17 veresnya 1914 r u Prazi u nih narodivsya yedinij sin Tomash Batya molodshij Rozvitok ridnogo mista ZlinU 1923 r Tomasha Batyu obirayut miskim golovoyu Zlina Batya buv prihilnikom ruhu Misto sad pidhodu do miskogo planuvannya yakij propaguvav zabudovu u viglyadi okremih komun otochenih zelennyu Mista sadi vklyuchali silskogospodarski promislovi ta zhitlovi kvartali rozmisheni zgidno z prirodnoyu garmoniyeyu Zastosuvavshi ci principi u Zlini Batya shedro investuvav misku infrastrukturu vid 1894 r do 1932 r naselennya mista viroslo vid 3 do 35 tis zhiteliv U 1924 r vlasnik fabriki vprovadzhuye u svoyij kompaniyi robitniche samovryaduvannya ta pochinaye buduvati novij Zlin zhitlovi budinki ta socialnu infrastrukturu dlya pracivnikiv svoyeyi korporaciyi Zhittyeva filosofiya vzuttyevogo korolya bula v tomu sho dobre pracyuye toj u kogo nalagodzhenij pobut Tomash Batya buduye gurtozhitki vidkrivaye u misti likarnyu kinoteatr ta kinostudiyu sportivni majdanchiki V 1925 r u Zlini vidkrivayut proftehuchilishe dlya navchannya vzuttyevij spravi Tomash Batya zaprosiv do Zlina najkrashih arhitektoriv vklyuchno zi slavnim Le Korbyuzye U 1930 h roka u Zlini bulo zbudovano odin z najvishih u Yevropi 17 poverhovij hmarochos 77 metriv zavvishki de pracyuvav administrativnij centr firmi Batya Sam Tomash Batya obladnav svij robochij kabinet u velikomu lifti yakij peresuvavsya poverhami shob direktor mig operativno virishuvati virobnichi spravi Dlya mobilnogo zv yazku z filialami kompaniyi Tomash Batya obiraye litaki u Zlini pobudovano aerodrom de dirizhabl ta 6 litakiv buli gotovi v bud yakij chas nadati svoyi poslugi U ridnomu misti viris j aviazavod yakij nalagodiv vipusk sportivnogo litaka Trener Interesi Tomasha Bati ne obmezhuyutsya sferoyu vzuttyevogo virobnictva vin investuye groshi v budivnictvo dorig ta rozvitok telefonnogo zv yazku poligrafichnu spravu pridbannya paperovoyi fabriki elektrostancij lisopilok ta in Navit pislya svoyeyi smerti vin ne kinuv ridne misto naprizvolyashe za zapovitom Tomash Batya proshav Zlinu borg u 4 miljoni kron Zvertayuchis do pracivnikiv svoyeyi fabriki Tomash Batya pisav Rozvitok nashih fabrik tisno povyazanij z dobrobutom usiyeyi okrugi Dopoki vi keruvatimetes ciyeyu ideyeyu vi budete v garmoniyi z lyudskim yestvom Ale vid toyi hvilini koli vi stanete dbati lishe pro sebe i perestanete spriyati svoyeyu robotoyu ta pikluvannyam pro zagalne dobro vi bilsh ne budete potribni nikomu i neodminno vpadete Tragichna zagibelU travni 1932 r u Vidni vihodit roman Danta gigant molodogo nimeckogo avtora v zhittyevomu shlyahu ta harakteri geroya yakogo Tomash Batya vpiznaye samogo sebe Naprikinci romanu golovnij geroj gine v rezultati aviakatastrofi Advokati vzuttyevogo korolya domagayutsya viluchennya z prodazhu romanu Plita na mogili Tomasha ta Mariyi Bata u misti Zlin Tomash Batya zaginuv razom zi svoyim pilotom 12 lipnya 1932 r pri avariyi litaka Yunkers yakij rozbivsya u Otrokovicah pid chas zletu v tumani Batyu bulo pohovano na Novomu Lisovomu kladovishi v jogo ridnomu misti Zlini poruch iz jogo pilotom U 1993 r tudi bula perevezena truna jogo zhinki Mariyi pohovanoyi u Nyu Jorku SpadshinaZa zapovitom firma yaka narahovuvala 20 tis pracivnikiv vartistyu 500 mln perejshla do brata Yana Antonina Bati yakij gidno prodovzhuvav spravu svogo brata Div takozhBata Shoes Muzej vzuttya BatiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118657534 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 BillionGraves 2011 d Track Q37774202 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2015 Procitovano 10 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www radio cz ru rubrika progulki batya kak cheshskie botinki vsyu planetu oboshl nedostupne posilannya Arhiv originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 10 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 grudnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 Arhiv originalu za 28 grudnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 10 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 10 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 10 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannya1 Aleksandr Gajdamackij Atlanty cheshskogo kapitalizma 18 kvitnya 2015 u Wayback Machine 2 Yaroslav Shimov Batya kak cheshskie botinki vsyu planetu oboshli 16 kvitnya 2015 u Wayback Machine 3 ChRv faktah Tomash Batya 15 kvitnya 2015 u Wayback Machine 4 5 Anton Kajmakov Gordost Chehii Tomash Batya 16 kvitnya 2015 u Wayback Machine 6 Aleksandr Sinenko Poka vy budete sluzhit etoj idee vy budete nahoditsya v garmonii s chelovecheskoj prirodoj 14 kvitnya 2015 u Wayback Machine 7 Aleksandr Sinenkij Batya uhodit v nebo Smert i zhizn obuvnogo korolya 23 travnya 2019 u Wayback Machine Dzherela1 Uorner M Klassiki menedzhmenta SPb Piter 2001 1168 s 2 Oficijnij sajt firmi Bata http www bata com 5 lyutogo 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ