Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Bata Shoes також відомий як Baťa (МФА: [ˈbaca] у Чеський Республіці та Словаччині) — багатонаціональний виробник взуття зі штаб-квартирою в Лозанні у Швейцарії. Це сімейний бізнес, який займається виробництвом взуття, модних аксесуарів та володіє мережею роздрібної торгівлі цими товарами.
| Bata Shoes | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | Приватна компанія |
| Організаційно-правова форма господарювання | d |
| Галузь | Роздрібна торгівля та виробництво |
| Гасло | We love shoes |
| Засновано | у Чехословацькій Республіці |
| Засновник(и) | Томаш Батя |
| Штаб-квартира | Лозанна, Швейцарія |
| Територія діяльності | Європа, Африка, Азія, Латинська Америка |
| Ключові особи | Крістофер Кірк Алексіс Назард (генеральний директор) |
| Продукція | взуття, одяг та аксесуари |
| Власник(и) | сім'я Батя |
| Співробітники | 30 000 осіб |
| Дочірні компанії | d і d |
| www.bata.com | |
 Bata Shoes у Вікісховищі | |
Компанія організована з трьох бізнес-підрозділів: Bata, Bata Industrials та AW Lab. Компанія має роздрібну мережу з понад 5300 магазинів у більш ніж 70 країнах та виробничі об'єкти в 18 країнах.
Походження та історія
Заснування
Компанія T. & A. Baťa Shoe була заснована 24 серпня 1894 в місті Зліні (Моравія, сьогодні Чехія). Засновниками були Томаш Батя, його брат Антонін та його сестра Анна. У компанії працювало 10 штатних працівників із фіксованим робочим графіком і регулярною щотижневою заробітною платою.
Влітку 1895 року Томаш зіткнувся з фінансовими труднощами. Щоб подолати ці невдачі, Томаш вирішив шити взуття з полотна замість шкіри. Цей вид взуття став дуже популярним і допоміг компанії збільшити кількість співробітників до 50. Через чотири роки Батя встановив свої перші парові машини, почавши період швидкої модернізації. В 1904 році Томаш прочитав статтю в газеті про машини, виготовлені в Америці. Взявши з собою трьох співробітників, він вирушив у Лінн, взуттєве місто за Бостоном, щоб вивчити та зрозуміти американську систему масового виробництва. Через півроку Томаш повертається до Зліна, щоб запровадити механізовані методи виробництва, які дозволили компанії T&bsp;A Bata Shoe стати одними з перших масових виробників взуття у Європі. Перший масовий продукт — «батьовки», був шкіряно-текстильним взуттям для трудящих, який був відомий своєю простотою, стилем, легкістю та доступною ціною. Цей успіх сприяв росту компанії.
Після смерті Антоніна в 1908 році, Томаш залучив двох своїх молодших братів, Яна та Богуша, до сімейного бізнесу. Початковий експортний продаж і перші торгові агентства почалися в Німеччині в 1909 році, потім на Балканах та Близькому Сході. Батине взуття відзначалось відмінною якістю і було доступне в більшій кількості стилів, ніж раніше. До 1912 року в «Баті» працювало понад 600 штатних працівників, а також ще кілька сотень, які працювали у своїх хатах у сусідніх поселеннях.
Перша світова війна
У 1914 році, з початком першої світової війни, компанія зазнала значного розвитку завдяки військовим замовленням. З 1914 по 1918 рр. число співробітників фірми «Батя» збільшилося в десять разів. Компанія відкрила свої магазини в Зліні, Празі, Лібереці, Відні, Пльзені та в інших містах.
В умовах глобального економічного спаду, що відбувся після Першої світової війни, нещодавно створена країна Чехословаччина, особливо сильно постраждала. Зниження ціни на девальвацію валюти на 75 %, зниження попиту на товари, скорочення виробництва та рівень безробіття були весь час високими. Томаш Батя відреагував на кризу, знизивши ціну на взуття «Батя» вдвічі. Працівники компанії погодилися на тимчасове скорочення заробітної плати на 40 відсотків, та Батя, у свою чергу, забезпечував їх їжею, одягом та іншими потребами за півціни. Він також представив одну з перших ініціатив щодо розподілу прибутку, перетворивши всіх співробітників на партнерів із загальним інтересом до успіху компанії (сьогодні еквівалент стимулів та опціонів на основі акцій).
Швець для світу
Споживча реакція на падіння цін була драматичною. Хоча більшість конкурентів були змушені закритися через кризу попиту між 1923 і 1925 роками, «Батя» розширювалася, оскільки попит на недороге взуття швидко зростав. Компанія «Bata Shoe» збільшила виробництво та найняла більше працівників. Злін став справжнім містечком, «Батявіллом», який охоплює кілька гектарів. На місці були згруповані шкіряні заводи, цегельний завод, хімічний завод, завод з механічного обладнання та ремонтний цех, майстерні з виробництва гуми, целюлозно-картонної фабрики (для виробництва упаковки), тканинної фабрики (для підкладок взуття і шкарпеток), взуттєвий завод, електростанція та сільськогосподарські угіддя, що забезпечували як харчові, так і енергентичні потреби. Здійснювалась горизонтальна та вертикальна інтеграція. Працівники фірми та їхні родичі мали в розпорядженні всі необхідні повсякденні побутові послуги: житло, магазини, школи, лікарні та ін.
Іноземне зростання
Батя також почав будувати міста та заводи за межами Чехословаччини — у Польщі, Латвії, Румунії, Швейцарії, Франції та диверсифікувати виробництво в інші галузі: дублення шкір (1915 р.), енергетику (1917 р.), сільське господарство (1917 р.), лісове господарство (1918 р.), видавництво газет (1918 р.), обробку деревини (1919 р.), гумову промисловість (1923 р.), будівництво (1927 р.), хімічне виробництво (1928 р.), виробництво шин (1930 р.), страхування (1930 р.), виробництво текстилю (1931 р.), автомобільний транспорт (1930 р.), морський транспорт (1932 р.) та видобуток вугілля (1932 р.), виробництво літаків (1934 р.), виробництво синтетичного волокна (1935 р.) та річковий транспорт (1938 р.). У 1923 р. компанія мала 112 філій.
У 1924 році Томаш Батя показав свій діловий підхід, розрахувавши, скільки й чого йому потрібно було виробити, склавши узгоджені річні плани, щотижневі плани та щоденні плани. Батя використовував чотири типи заробітної платні — фіксовану систему, ставку на основі індивідуального замовлення, загальну ставку заробітної плати та доплату за відсотки з прибутку. Він також встановив, те що стало називатися ціною Баті: числа закінчувалися дев'яткою, а не цілим числом. Його бізнес різко почав зростати. Незабаром Батя став четвертим серед найбагатших людей Чехословаччини. З 1926 по 1928 рік бізнес розцвів, коли продуктивність зросла на 75 відсотків, а кількість працівників зросла на 35 відсотків. У 1927 році були встановлені виробничі лінії, а в компанії була власна лікарня. До кінця 1928 року головна фабрика компанії складалася з 30 будівель. Потім підприємство створило освітні організації, такі як Професійне училище Баті; був запроваджений п'ятиденний робочий тиждень. У 1930 році він створив приголомшливий музей взуття, який показує виробництво взуття з найдавніших часів до сучасності в усьому світі. До 1931 року в Німеччині, Англії, Нідерландах, Польщі та інших країнах були створені заводи фірми.
У 1932 році, у віці 56 років, Томаш Батя помер в результаті авіакатастрофи під час зльоту в поганих погодних умовах в аеропорту Зліна. Контроль над компанією перейшов його зведеному братові Яну, а пізніше його синові Томашеві Яну Баті, які продовжували вести компанію протягом більшої частини двадцятого століття, керуючись моральним заповітом брата і батька: компанія Bata Shoe повинна була трактуватися не як джерело приватного багатства, а як довіра суспільства, засіб підвищення рівня життя в межах громади та надання клієнтам гідного продукту за їхні гроші. Син намагався у всьому дотримуватись підприємницьких, соціальних та гуманітарних ідеалів свого батька.
Компанія «Батя», очевидно, була першим великим підприємством, яке систематично використовувало літаки для цілей компанії, включаючи швидке перевезення персоналу на роботу, як доставка команд технічного обслуговування та запасних частин до місця, де це необхідно, запровадивши у практику використання комерційних польотів.
Ян Антонін Батя
На момент смерті Томаша, в компанії «Батя» працювало 16 560 осіб, 11645 магазинів та 25 виробничих підприємств. Ян Батя, дотримуючись планів, встановлених Томашем Баті до його смерті, розширив компанію у понад шість разів за розміром у всій Чехословаччині та у світі. Філіали фірми в Британії, Нідерландах, Югославії, Бразилії, Кенії, Канаді та США існували протягом десятиліть. В Індії була заснована фабрика з поселенням поблизу Калькутти, де в кінці 1930-х рр. нараховувалося майже 7500 працівників. Модель Баті підлаштовувалась до місцевих умов, створюючи, наприклад, їдальні для вегетаріанців в Індії. В обмін, вимоги до робітників були такими ж сильними, як у Європі: «Будьте сміливі. Найкращі в світі не є для нас достатніми. Лояльність дає нам процвітання та щастя, робота є моральною необхідністю!» Батя Індія була зареєстрована як компанія Bata Shoe Company Pvt. Ltd в 1993 році і пізніше стала Bata India Ltd. у 1973 році. Завод «Батанагар» був першим індійським виробником взуття, який вийшов на ринок США, отримавши сертифікацію ISO 9001 у 1993 році.
Станом на 1934 р. фірма володіла 300 магазинами в Північній Амерці (після Другої світової війни більшість з цих магазинів були ребрендиновані торговою маркою «Barrett Shoes»), тисяча в Азії, більше 4 000 в Європі. У 1938 році в групі працювало понад 65 000 людей по всьому світу, у тому числі 36 % поза Чехословаччиною, а також частки у виробництві шкіри, сільському господарстві, видавництві газет, залізничному та авіаційному транспорті, текстильному виробництві, вугільній промисловості та авіації.
Друга світова війна
Незадовго до німецької окупації Чехословаччини Батя допоміг розіслати своїх єврейських працівників, яким загрожувала небезпека, у філії своєї фірми по всьому світу. Німеччина окупувала всю тодішню Чехословаччину 15 березня 1939 року; Ян Антонін Батя провів короткий час у в'язниці, але потім зміг покинути країну зі своєю сім'єю. Ян Антонін Батя залишився в Америці з 1939—1940 роках, але коли США вступили у війну, він вважав, що буде безпечнішим для його співробітників та їх сімей в окупованій Чехословаччині, якщо він вийде зі США. Він був занесений у британські та американські санкційні списки через ведення бізнесу з державами Осі, і в 1941 році емігрував до Бразилії. Після закінчення війни чехословацька влада затаврувала Батю як зрадника, заявивши, що він не хотів підтримати антинацистський опір. У 1947 р. Яна Антоніна Батю було засуджено заочно до 15 років в'язниці. Чехословацькі активи компанії також були націоналізовані державою — за кілька місяців до приходу комуністів до влади. Він намагався заощадити якомога більше бізнесу, з одного боку підпорядковуючись окупаційним правилам Німеччини, а з другого — фінансово підтримуючи Чехословацький уряд у вигнанні під керівництвом Едварда Бенеша.
У окупованій Європі фабрика взуття «Батя» була приєднана до концтабору Аушвіц-Біркенау. Перші приклади використання рабської праці в'язнів нацистських концтаборів були запроваджені саме не взуттєвій фабриці Баті. У 1942 році був створений невеликий табір для забезпечення ресурсом працівників колишньої Батіної взуттєвої фабрики, перейменованої на "Schlesische Schuh-Werke Ottmuth, A.G." в Хелмку, де робітниками були ув'язнені євреї.
Повоєнний період
Син Томаша Томаш Ян Батя, менеджер відділу продажів англійської філії компанії «Батя», не міг повернутись до Британії аж до закінчення війни. Його відправив до Канади його дядько Ян на посаду віце-президента імпортно-експортної компанії «Батя» Канади, яка була заснована в осідку компанії — житловому кварталі Батава, заснованому в 1939 році. Іноземні підрозділи були відділені від материнської компанії, а власність фірм у Богемії та Моравії було передано іншому члену сім'ї.
Після Другої світової війни уряди Чехословаччини, Східної Німеччини, Польщі та Югославії конфісковували та націоналізували фабрики «Батя», позбавивши родину Баті їхнїх східноєвропейських активів.
У 1945 було вирішено, що британська гілка компанії, Bata Development Limited, стане головним офісом мережі Bata Shoe Organisation. Тепер уже з позицій Заходу, разом з численними чехословацькими емігрантами, Томаш Ян Батя розпочав відбудовувати бізнес-імперію.
Починаючи зі свого нового осередку, компанія поступово відбудувалася, поширившись на нові ринки в Азії, Близькому Сході, Африці та Латинській Америці. Замість чіткої централізованої структури, властивої оппередній компанії, Bata становила конфедерацію автономних одиниць, які б могли гнучкіше реагувати на потреби відповідних ринків у країнах, що розвиваються.
Між 1946 і 1960 роками було збудовано 25 нових фабрик та відкрито 1700 взуттєвих крамниць. У 1962 р. компанія виробляла і продавала свою продукцію у 79 країнах.
В 1964 Bata перенесла штаб-квартиру до Торонто в Канаді. У 1965 центральний офіс знову перенесено, цим разом до нового офісного центру в Норт-Йорку, районі Торонто, де він пробув до 2004 року.
У 1979 родина Батя заснувала фонд Музею взуття Баті з метою створення міжнародного центру дослідження та зберігання колекцій, збір яких був започаткований Сонею Батею, дружиною Томаша Яна, у 1940-х роках. Їздячи світом разом з чоловіком у його бізнесових справах, вона поступово зібрала колекцію історичного та народного взуття з місцевослей, які вони відвідували. Сьогодні Музей взуття Баті є однією з культурних перлин Торонто.
Керівництво (хронологічно)
- Baťa (1894–1945)
- 1931–1932: Томаш Батя, президент
- 1932–1945: Ян Антонін Батя, президент
- Baťa (1945–1948) , також Svit (від 1949)
- 1945–1946: невідомо
- 1946–1949: JUDr. Ivan Holý, менеджер
- 1949–1952: Jan Pištěk, менеджер
- 1952–1970: Karel Černoch, менеджер
- 1970–1973: Jaroslav Hruška, менеджер
- 1973–1982: RSDr. Ladislav Němec, менеджер
- 1982–1987: Ing. Josef Kadlec, менеджер
- 1987–1990: Ing. František Vodák, менеджер
- 1990–1997: Ing. Vladimír Lukavský, менеджер
- 1997–2000: Mgr. Vlastimil Valenta, менеджер
- Управлінська структура, після 2000 непублічна
- Bata Shoe Organization (від 1945)
- 1945–1984: Томаш Ян Батя, CEO
- від 1984: , CEO
Сучасність
В 1991 р. канадська гілка фірми Baťa знов звернулася до своєї початкової локації у Зліні. У 2000 році Bata Shoe Organization, все ще володіла п'ятдесятьма бізнес-структурами: дев'ятьма дубильнями шкіри, 4 743 взуттєвими магазинами з 49 324 працівниками в 68 країнах. Фірма має чотири окремі представництва: Bata Europe з осередком у Лозанні у Швейцарії, Bata Asia Pacific-Africa з штабом у Сингапурі, Bata Latin America з керівництвом у Мехіко та Bata North America з представництвом у Торонто.
Посилання
- [. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022. Наша історія. Фірма «Батя» у світі//Вебсайт фірми Baťa (чеськ.)]
- Dwork, Deborah; van Pelt, Robert Jan, Auschwitz: 1270 to the Present, New York: W.W. Norton and Company Inc.
- (en-CA) . Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bata Shoes takozh vidomij yak Bata MFA ˈbaca u Cheskij Respublici ta Slovachchini bagatonacionalnij virobnik vzuttya zi shtab kvartiroyu v Lozanni u Shvejcariyi Ce simejnij biznes yakij zajmayetsya virobnictvom vzuttya modnih aksesuariv ta volodiye merezheyu rozdribnoyi torgivli cimi tovarami BataBata ShoesLogotipTip Privatna kompaniyaOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya dGaluz Rozdribna torgivlya ta virobnictvoGaslo We love shoesZasnovano u Chehoslovackij RespubliciZasnovnik i Tomash BatyaShtab kvartira Lozanna ShvejcariyaTeritoriya diyalnosti Yevropa Afrika Aziya Latinska AmerikaKlyuchovi osobi Kristofer KirkAleksis Nazard generalnij direktor Produkciya vzuttya odyag ta aksesuariVlasnik i sim ya BatyaSpivrobitniki 30 000 osibDochirni kompaniyi d i dwww bata com Bata Shoes u Vikishovishi Kompaniya organizovana z troh biznes pidrozdiliv Bata Bata Industrials ta AW Lab Kompaniya maye rozdribnu merezhu z ponad 5300 magaziniv u bilsh nizh 70 krayinah ta virobnichi ob yekti v 18 krayinah Pohodzhennya ta istoriyaZasnuvannya Kompaniya T amp A Bata Shoe bula zasnovana 24 serpnya 1894 v misti Zlini Moraviya sogodni Chehiya Zasnovnikami buli Tomash Batya jogo brat Antonin ta jogo sestra Anna U kompaniyi pracyuvalo 10 shtatnih pracivnikiv iz fiksovanim robochim grafikom i regulyarnoyu shotizhnevoyu zarobitnoyu platoyu Anna Tomash ta Antonin Bati Vlitku 1895 roku Tomash zitknuvsya z finansovimi trudnoshami Shob podolati ci nevdachi Tomash virishiv shiti vzuttya z polotna zamist shkiri Cej vid vzuttya stav duzhe populyarnim i dopomig kompaniyi zbilshiti kilkist spivrobitnikiv do 50 Cherez chotiri roki Batya vstanoviv svoyi pershi parovi mashini pochavshi period shvidkoyi modernizaciyi V 1904 roci Tomash prochitav stattyu v gazeti pro mashini vigotovleni v Americi Vzyavshi z soboyu troh spivrobitnikiv vin virushiv u Linn vzuttyeve misto za Bostonom shob vivchiti ta zrozumiti amerikansku sistemu masovogo virobnictva Cherez pivroku Tomash povertayetsya do Zlina shob zaprovaditi mehanizovani metodi virobnictva yaki dozvolili kompaniyi T amp bsp A Bata Shoe stati odnimi z pershih masovih virobnikiv vzuttya u Yevropi Pershij masovij produkt batovki buv shkiryano tekstilnim vzuttyam dlya trudyashih yakij buv vidomij svoyeyu prostotoyu stilem legkistyu ta dostupnoyu cinoyu Cej uspih spriyav rostu kompaniyi Pislya smerti Antonina v 1908 roci Tomash zaluchiv dvoh svoyih molodshih brativ Yana ta Bogusha do simejnogo biznesu Pochatkovij eksportnij prodazh i pershi torgovi agentstva pochalisya v Nimechchini v 1909 roci potim na Balkanah ta Blizkomu Shodi Batine vzuttya vidznachalos vidminnoyu yakistyu i bulo dostupne v bilshij kilkosti stiliv nizh ranishe Do 1912 roku v Bati pracyuvalo ponad 600 shtatnih pracivnikiv a takozh she kilka soten yaki pracyuvali u svoyih hatah u susidnih poselennyah Persha svitova vijna U 1914 roci z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni kompaniya zaznala znachnogo rozvitku zavdyaki vijskovim zamovlennyam Z 1914 po 1918 rr chislo spivrobitnikiv firmi Batya zbilshilosya v desyat raziv Kompaniya vidkrila svoyi magazini v Zlini Prazi Libereci Vidni Plzeni ta v inshih mistah V umovah globalnogo ekonomichnogo spadu sho vidbuvsya pislya Pershoyi svitovoyi vijni neshodavno stvorena krayina Chehoslovachchina osoblivo silno postrazhdala Znizhennya cini na devalvaciyu valyuti na 75 znizhennya popitu na tovari skorochennya virobnictva ta riven bezrobittya buli ves chas visokimi Tomash Batya vidreaguvav na krizu znizivshi cinu na vzuttya Batya vdvichi Pracivniki kompaniyi pogodilisya na timchasove skorochennya zarobitnoyi plati na 40 vidsotkiv ta Batya u svoyu chergu zabezpechuvav yih yizheyu odyagom ta inshimi potrebami za pivcini Vin takozh predstaviv odnu z pershih iniciativ shodo rozpodilu pributku peretvorivshi vsih spivrobitnikiv na partneriv iz zagalnim interesom do uspihu kompaniyi sogodni ekvivalent stimuliv ta opcioniv na osnovi akcij Shvec dlya svitu Spozhivcha reakciya na padinnya cin bula dramatichnoyu Hocha bilshist konkurentiv buli zmusheni zakritisya cherez krizu popitu mizh 1923 i 1925 rokami Batya rozshiryuvalasya oskilki popit na nedoroge vzuttya shvidko zrostav Kompaniya Bata Shoe zbilshila virobnictvo ta najnyala bilshe pracivnikiv Zlin stav spravzhnim mistechkom Batyavillom yakij ohoplyuye kilka gektariv Na misci buli zgrupovani shkiryani zavodi cegelnij zavod himichnij zavod zavod z mehanichnogo obladnannya ta remontnij ceh majsterni z virobnictva gumi celyulozno kartonnoyi fabriki dlya virobnictva upakovki tkaninnoyi fabriki dlya pidkladok vzuttya i shkarpetok vzuttyevij zavod elektrostanciya ta silskogospodarski ugiddya sho zabezpechuvali yak harchovi tak i energentichni potrebi Zdijsnyuvalas gorizontalna ta vertikalna integraciya Pracivniki firmi ta yihni rodichi mali v rozporyadzhenni vsi neobhidni povsyakdenni pobutovi poslugi zhitlo magazini shkoli likarni ta in Inozemne zrostannya Tomash Batya Batya takozh pochav buduvati mista ta zavodi za mezhami Chehoslovachchini u Polshi Latviyi Rumuniyi Shvejcariyi Franciyi ta diversifikuvati virobnictvo v inshi galuzi dublennya shkir 1915 r energetiku 1917 r silske gospodarstvo 1917 r lisove gospodarstvo 1918 r vidavnictvo gazet 1918 r obrobku derevini 1919 r gumovu promislovist 1923 r budivnictvo 1927 r himichne virobnictvo 1928 r virobnictvo shin 1930 r strahuvannya 1930 r virobnictvo tekstilyu 1931 r avtomobilnij transport 1930 r morskij transport 1932 r ta vidobutok vugillya 1932 r virobnictvo litakiv 1934 r virobnictvo sintetichnogo volokna 1935 r ta richkovij transport 1938 r U 1923 r kompaniya mala 112 filij U 1924 roci Tomash Batya pokazav svij dilovij pidhid rozrahuvavshi skilki j chogo jomu potribno bulo virobiti sklavshi uzgodzheni richni plani shotizhnevi plani ta shodenni plani Batya vikoristovuvav chotiri tipi zarobitnoyi platni fiksovanu sistemu stavku na osnovi individualnogo zamovlennya zagalnu stavku zarobitnoyi plati ta doplatu za vidsotki z pributku Vin takozh vstanoviv te sho stalo nazivatisya cinoyu Bati chisla zakinchuvalisya dev yatkoyu a ne cilim chislom Jogo biznes rizko pochav zrostati Nezabarom Batya stav chetvertim sered najbagatshih lyudej Chehoslovachchini Z 1926 po 1928 rik biznes rozcviv koli produktivnist zrosla na 75 vidsotkiv a kilkist pracivnikiv zrosla na 35 vidsotkiv U 1927 roci buli vstanovleni virobnichi liniyi a v kompaniyi bula vlasna likarnya Do kincya 1928 roku golovna fabrika kompaniyi skladalasya z 30 budivel Potim pidpriyemstvo stvorilo osvitni organizaciyi taki yak Profesijne uchilishe Bati buv zaprovadzhenij p yatidennij robochij tizhden U 1930 roci vin stvoriv prigolomshlivij muzej vzuttya yakij pokazuye virobnictvo vzuttya z najdavnishih chasiv do suchasnosti v usomu sviti Do 1931 roku v Nimechchini Angliyi Niderlandah Polshi ta inshih krayinah buli stvoreni zavodi firmi U 1932 roci u vici 56 rokiv Tomash Batya pomer v rezultati aviakatastrofi pid chas zlotu v poganih pogodnih umovah v aeroportu Zlina Kontrol nad kompaniyeyu perejshov jogo zvedenomu bratovi Yanu a piznishe jogo sinovi Tomashevi Yanu Bati yaki prodovzhuvali vesti kompaniyu protyagom bilshoyi chastini dvadcyatogo stolittya keruyuchis moralnim zapovitom brata i batka kompaniya Bata Shoe povinna bula traktuvatisya ne yak dzherelo privatnogo bagatstva a yak dovira suspilstva zasib pidvishennya rivnya zhittya v mezhah gromadi ta nadannya kliyentam gidnogo produktu za yihni groshi Sin namagavsya u vsomu dotrimuvatis pidpriyemnickih socialnih ta gumanitarnih idealiv svogo batka Kompaniya Batya ochevidno bula pershim velikim pidpriyemstvom yake sistematichno vikoristovuvalo litaki dlya cilej kompaniyi vklyuchayuchi shvidke perevezennya personalu na robotu yak dostavka komand tehnichnogo obslugovuvannya ta zapasnih chastin do miscya de ce neobhidno zaprovadivshi u praktiku vikoristannya komercijnih polotiv Yan Antonin Batya Na moment smerti Tomasha v kompaniyi Batya pracyuvalo 16 560 osib 11645 magaziniv ta 25 virobnichih pidpriyemstv Yan Batya dotrimuyuchis planiv vstanovlenih Tomashem Bati do jogo smerti rozshiriv kompaniyu u ponad shist raziv za rozmirom u vsij Chehoslovachchini ta u sviti Filiali firmi v Britaniyi Niderlandah Yugoslaviyi Braziliyi Keniyi Kanadi ta SShA isnuvali protyagom desyatilit V Indiyi bula zasnovana fabrika z poselennyam poblizu Kalkutti de v kinci 1930 h rr narahovuvalosya majzhe 7500 pracivnikiv Model Bati pidlashtovuvalas do miscevih umov stvoryuyuchi napriklad yidalni dlya vegetarianciv v Indiyi V obmin vimogi do robitnikiv buli takimi zh silnimi yak u Yevropi Budte smilivi Najkrashi v sviti ne ye dlya nas dostatnimi Loyalnist daye nam procvitannya ta shastya robota ye moralnoyu neobhidnistyu Batya Indiya bula zareyestrovana yak kompaniya Bata Shoe Company Pvt Ltd v 1993 roci i piznishe stala Bata India Ltd u 1973 roci Zavod Batanagar buv pershim indijskim virobnikom vzuttya yakij vijshov na rinok SShA otrimavshi sertifikaciyu ISO 9001 u 1993 roci Stanom na 1934 r firma volodila 300 magazinami v Pivnichnij Amerci pislya Drugoyi svitovoyi vijni bilshist z cih magaziniv buli rebrendinovani torgovoyu markoyu Barrett Shoes tisyacha v Aziyi bilshe 4 000 v Yevropi U 1938 roci v grupi pracyuvalo ponad 65 000 lyudej po vsomu svitu u tomu chisli 36 poza Chehoslovachchinoyu a takozh chastki u virobnictvi shkiri silskomu gospodarstvi vidavnictvi gazet zaliznichnomu ta aviacijnomu transporti tekstilnomu virobnictvi vugilnij promislovosti ta aviaciyi Druga svitova vijna Nezadovgo do nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini Batya dopomig rozislati svoyih yevrejskih pracivnikiv yakim zagrozhuvala nebezpeka u filiyi svoyeyi firmi po vsomu svitu Nimechchina okupuvala vsyu todishnyu Chehoslovachchinu 15 bereznya 1939 roku Yan Antonin Batya proviv korotkij chas u v yaznici ale potim zmig pokinuti krayinu zi svoyeyu sim yeyu Yan Antonin Batya zalishivsya v Americi z 1939 1940 rokah ale koli SShA vstupili u vijnu vin vvazhav sho bude bezpechnishim dlya jogo spivrobitnikiv ta yih simej v okupovanij Chehoslovachchini yaksho vin vijde zi SShA Vin buv zanesenij u britanski ta amerikanski sankcijni spiski cherez vedennya biznesu z derzhavami Osi i v 1941 roci emigruvav do Braziliyi Pislya zakinchennya vijni chehoslovacka vlada zatavruvala Batyu yak zradnika zayavivshi sho vin ne hotiv pidtrimati antinacistskij opir U 1947 r Yana Antonina Batyu bulo zasudzheno zaochno do 15 rokiv v yaznici Chehoslovacki aktivi kompaniyi takozh buli nacionalizovani derzhavoyu za kilka misyaciv do prihodu komunistiv do vladi Vin namagavsya zaoshaditi yakomoga bilshe biznesu z odnogo boku pidporyadkovuyuchis okupacijnim pravilam Nimechchini a z drugogo finansovo pidtrimuyuchi Chehoslovackij uryad u vignanni pid kerivnictvom Edvarda Benesha U okupovanij Yevropi fabrika vzuttya Batya bula priyednana do konctaboru Aushvic Birkenau Pershi prikladi vikoristannya rabskoyi praci v yazniv nacistskih konctaboriv buli zaprovadzheni same ne vzuttyevij fabrici Bati U 1942 roci buv stvorenij nevelikij tabir dlya zabezpechennya resursom pracivnikiv kolishnoyi Batinoyi vzuttyevoyi fabriki perejmenovanoyi na Schlesische Schuh Werke Ottmuth A G v Helmku de robitnikami buli uv yazneni yevreyi Povoyennij period Ofisnij centr Mizhnarodnoyi korporaciyi Bata Shoes 1965 2004 u Toronto Sin Tomasha Tomash Yan Batya menedzher viddilu prodazhiv anglijskoyi filiyi kompaniyi Batya ne mig povernutis do Britaniyi azh do zakinchennya vijni Jogo vidpraviv do Kanadi jogo dyadko Yan na posadu vice prezidenta importno eksportnoyi kompaniyi Batya Kanadi yaka bula zasnovana v osidku kompaniyi zhitlovomu kvartali Batava zasnovanomu v 1939 roci Inozemni pidrozdili buli viddileni vid materinskoyi kompaniyi a vlasnist firm u Bogemiyi ta Moraviyi bulo peredano inshomu chlenu sim yi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni uryadi Chehoslovachchini Shidnoyi Nimechchini Polshi ta Yugoslaviyi konfiskovuvali ta nacionalizuvali fabriki Batya pozbavivshi rodinu Bati yihnyih shidnoyevropejskih aktiviv U 1945 bulo virisheno sho britanska gilka kompaniyi Bata Development Limited stane golovnim ofisom merezhi Bata Shoe Organisation Teper uzhe z pozicij Zahodu razom z chislennimi chehoslovackimi emigrantami Tomash Yan Batya rozpochav vidbudovuvati biznes imperiyu Pochinayuchi zi svogo novogo oseredku kompaniya postupovo vidbuduvalasya poshirivshis na novi rinki v Aziyi Blizkomu Shodi Africi ta Latinskij Americi Zamist chitkoyi centralizovanoyi strukturi vlastivoyi opperednij kompaniyi Bata stanovila konfederaciyu avtonomnih odinic yaki b mogli gnuchkishe reaguvati na potrebi vidpovidnih rinkiv u krayinah sho rozvivayutsya Mizh 1946 i 1960 rokami bulo zbudovano 25 novih fabrik ta vidkrito 1700 vzuttyevih kramnic U 1962 r kompaniya viroblyala i prodavala svoyu produkciyu u 79 krayinah V 1964 Bata perenesla shtab kvartiru do Toronto v Kanadi U 1965 centralnij ofis znovu pereneseno cim razom do novogo ofisnogo centru v Nort Jorku rajoni Toronto de vin probuv do 2004 roku U 1979 rodina Batya zasnuvala fond Muzeyu vzuttya Bati z metoyu stvorennya mizhnarodnogo centru doslidzhennya ta zberigannya kolekcij zbir yakih buv zapochatkovanij Soneyu Bateyu druzhinoyu Tomasha Yana u 1940 h rokah Yizdyachi svitom razom z cholovikom u jogo biznesovih spravah vona postupovo zibrala kolekciyu istorichnogo ta narodnogo vzuttya z miscevoslej yaki voni vidviduvali Sogodni Muzej vzuttya Bati ye odniyeyu z kulturnih perlin Toronto Kerivnictvo hronologichno Bata 1894 1945 1931 1932 Tomash Batya prezident 1932 1945 Yan Antonin Batya prezident Bata 1945 1948 takozh Svit vid 1949 1945 1946 nevidomo 1946 1949 JUDr Ivan Holy menedzher 1949 1952 Jan Pistek menedzher 1952 1970 Karel Cernoch menedzher 1970 1973 Jaroslav Hruska menedzher 1973 1982 RSDr Ladislav Nemec menedzher 1982 1987 Ing Josef Kadlec menedzher 1987 1990 Ing Frantisek Vodak menedzher 1990 1997 Ing Vladimir Lukavsky menedzher 1997 2000 Mgr Vlastimil Valenta menedzher Upravlinska struktura pislya 2000 nepublichna Bata Shoe Organization vid 1945 1945 1984 Tomash Yan Batya CEO vid 1984 CEOSuchasnistElement infrastrukturi budinok firmi Bata zbudovanij u 1931 v Ostravi Najpivdennisha lokaciya firmi Bata v chilijskomu misti Punta Arenas V 1991 r kanadska gilka firmi Bata znov zvernulasya do svoyeyi pochatkovoyi lokaciyi u Zlini U 2000 roci Bata Shoe Organization vse she volodila p yatdesyatma biznes strukturami dev yatma dubilnyami shkiri 4 743 vzuttyevimi magazinami z 49 324 pracivnikami v 68 krayinah Firma maye chotiri okremi predstavnictva Bata Europe z oseredkom u Lozanni u Shvejcariyi Bata Asia Pacific Africa z shtabom u Singapuri Bata Latin America z kerivnictvom u Mehiko ta Bata North America z predstavnictvom u Toronto Posilannya Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 Nasha istoriya Firma Batya u sviti Vebsajt firmi Bata chesk Dwork Deborah van Pelt Robert Jan Auschwitz 1270 to the Present New York W W Norton and Company Inc ISBN 0 393 03933 1 en CA Arhiv originalu za 30 grudnya 2021 Procitovano 10 veresnya 2021