Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примітки Оскар Давичосерб Оскар Давичо сербохорв Oskar DavičoПсевдонімO Davidović S Kovačić S Nikolić Vlada BarbulovićНа

Оскар Давичо

Оскар Давичо

Оскар Давичо
серб. Оскар Давичо
сербохорв. Oskar Davičo
image
ПсевдонімO. Davidović, S. Kovačić, S. Nikolić, Vlada Barbulović
Народився18 січня 1909(1909-01-18)
Шабац
Помер30 вересня 1989(1989-09-30) (80 років)
Белград
ПохованняНовий цвинтар (Белград)
Громадянствоimage королівство Югославія
image СФРЮ
Діяльністьпоет, письменник-прозаїк,
журналіст
Alma materБелградський університет
Мова творівсербохорватська
Роки активності1925—1989
Напрямоксюрреалізм, модернізм
Жанрпоезії, роман, оповідання,
драма, кіносценарій, мемуари
ЧленствоСпілка письменників Сербії
НагородиПремія журналу НІН
(1956), (1963), (1964)

Орден Героя соціалістичної праці

Орден «за заслуги перед народом» з золотою зіркою
image Оскар Давичо у Вікісховищі

Оскар Давичо (18 січня 1909, Шабац — 30 вересня 1989, Белград) — сербський письменник і перекладач, поет-сюрреаліст, партійний діяч (КПЮ), журналіст, у роки Другої світової війни учасник руху опору в Югославії.

Біографія

Оскар Давичо народився в чиновницькій єврейській родині в містечку Шабац. Його батько був атеїстом і прихильником соціалізму. З початком Першої світової війни, коли Шабац перетворився на арену кровопролитних боїв, зазнав руйнування і втратив половину населення, Давичі переїхали в Неготин, але по завершенню війни повернулись.

Оскар здобув освіту в шабацькій гімназії, а далі в Першій белградській гімназії, однак був виключений за вільнодумні тексти в учнівському часописі Вікно. Завершив гімназійні курси з приватними викладачами, деякий час жив і вивчав романські мови в Парижі, заробляючи на життя та відвідуючи збори Французької компартії. Повернувшись у Белград, поступив на філологічний факультет місцевого університету, закінчив його в 1930 році. Викладав французьку в навчальних закладах і приватно. З кінця 1920-х почав активно друкувати свої поезії та есеї, є наймолодшим і, за оцінкою мистецтвознавця [sr]а, найталановитішим із югославських сюрреалістів.

Через участь у діяльності забороненої в Королівстві Югославія Комуністичної партії Давичо декілька разів був арештований та відбував п'ятирічний термін ув'язнення. Наступного разу був затриманий 1938 року, коли вийшла його книга Песме (Пісні), оголошена як така, що серйозно порушує суспільну мораль. Натомість, у 1940 був виключений із лав КПЮ за співпрацю з офіційними виданнями (під псевдонімом опублікував цикл віршів Хана та переклад Піднятої цілини Шолохова).

До війни мешкав у Белграді та Загребі. В перші дні війни був інтернований італійськими окупантами за організацію підпільної радіостанції в Спліті. Втік із полону в 1943 та приєднався до , з якою пройшов ряд боїв, включно з Белградською операцією. Займався інформаційною роботою, пропагандою.

Наприкінці війни став одним із засновників Телеграфної агенції нової Югославії (серб. Телеграфска агенција нове Југославије) та кількох часописів. До журналістських здобутків Оскара Давичо також варто віднести роботу кореспондентом під час Нюрнберзького процесу, репортажі з громадянської війни в Греції в складі загонів Маркоса Вафіадіса, репортажі зібрані в книгу подорожніх записок Црно на бело (1962), присвячені визвольному руху в країнах Африки.

Творчість

Перший твір Оскара Давичо був опублікований у часописі Недељна илустрација 1923. Перший вірш у час навчання в белградській гімназії (1925). Один з найбільш плідних митців Югославії, приурочене до 60-річчя автора зібрання творів налічує 20 томів. Проте з підліткових і юнацьких творів втраченими вважаються майже всі, також деякі пізніші рукописи втрачені в часи Другої світової війни. Завдяки таланту, працьовитості, а також давній співпраці з КПЮ та участі в партизанській боротьбі, за часів СФРЮ Давичо став визнаним авторитетом у літературі та привілейованим автором. З 1951 року член Академії наук і мистецтв, член Ради Федерації СФРЮ, Герой соціалістичної праці, володар майже двадцяти літературних нагород, зокрема, тричі — НІН-ової нагороди.

Поетичні твори

Змолоду тісно співпрацював із Дьордем Костічем, [sr], іншими митцями-сюрреалістами. З перших кроків у літературі здобуває визнання, використовуючи традиційну для сюрреалізму техніку автоматичного письма. Починаючи з 1930-х років шукає компромісу між ідеологією звільнення робітничого класу та естетикою сюрреалізму. Наприклад, заборонену 1938 року королівською цензурою книгу Песме лівацькі критики сприйняли як свою перемогу: Давичо зійшов з Олімпу сюрреалізму в соціальну поезію (серб. "Давичо је сишао са Олимпа надреализма у социјалну поезију").

  • Трагови, 1928.
  • Четири стране света и тако даље, 1930.
  • Анатомија, 1930.
  • Песме (Детињство, Младост, Бродолом, Љубав, Немир), 1938.
  • Зрењанин, 1949.
  • Вишња за зидом, 1950.
  • Хана, 1951.
  • Човеков човек, 1953.
  • Настањене очи, 1954.
  • Флора, 1955.
  • Каирос, 1959.
  • Тропи, 1959.
  • Снимци, 1963.
  • Трг Ем, 1968.
  • Прочитани језик, 1972.
  • Стрип стоп (з Предрагом Нешковичем), 1973.
  • Тело телу, 1975.
  • Веверице-лептири или надопис обојеног жбуња, 1976.
  • Речи на делу, 1977.
  • Мистерија дана, 1979.
  • Трема смрти, 1982.
  • Гладни столив, 1983.
  • Ђачка свеска сећања, 1985.
  • Мали огласи смрти, 1986.
  • Двојезична ноћ, 1987.
  • Митолошки зверињак смрти, 1987.
  • Светлаци неслични себи, 1987.
  • Песмице: а дифтонг се обесио, 1988.
  • Ридаји над судбином у магли, 1988.
  • Прва рука (посмертно), 1999.
  • Детињство и друге песме (посмертно), 2006.
  • Кров олује (посмертна збірка до сторіччя з дня народження), 2008.

Проза

Як прозаїк Оскар Давичо сформувався в воєнний та повоєнний час. Розвиткові письменника сприяла журналістська діяльність, в якій Давичо був активний у 1940—1960 роках. Філолог-романіст, автор та співавтор кількох перекладів, Давичо був добре обізнаний із розвитком сучасної йому західної та радянської літератури.

Дотримуючись у своїй творчості комуністичних доктрин та принципів реалізму, знаходив місце для модерністських експериментів, залишався тонким ліриком. Вживану і в ранніх роботах техніку потоку свідомості доповнив іншою самостійно розробленою технікою драматургії внутрішнього життя.

Романи

  • Песма, 1952.
  • Бетон и свици, 1955.
  • Радни наслов бескраја, 1958.
  • Генералбас, 1962.
  • Ћутње, 1963.
  • Глади, 1963.
  • Тајне, 1964.
  • Бекства, 1966.
  • Завичаји, 1971.
  • Господар заборава, 1980.

Мемуари

  • По занимању самоубица, 1988.

Есеї та критичні тексти

  • Положај надреализма у друштвеном процесу, 1932.
  • Поезија и отпори, 1952.
  • Пре подне, 1960.
  • Нотес, 1969.
  • Пристојности, 1969.
  • Новине невино, 1969.
  • Поезија, отпори и неотпори, 1969.
  • Ритуали умирања језика, 1971.
  • Под-текст, 1979.
  • Под-сећања, 1981.

Коротка проза

  • Нежне приче, 1984.

Дорожні записки

  • Међу Маркосовим партизанима, 1947.
  • Црно на бело, 1962.

Полемічні твори

  • Процеси, 1983.
  • Полемика и даље, 1986.

Драматургія

  • Љубав у четири усне, 1956.
  • Месије Месијах ох, 1986.

Кіносценарії

  • Мајка Катина, 1947.
  • До победе, 1948.
  • Дечак Мита, 1950.
  • Последњи дан, 1951.

Переклади

Зібрання творів Оскара Давича у двадцяти томах видали спільно белградська «Просвета» і сараєвська «Свјетлост» у 1969. Через 10 років до 70-річчя письменника видавництво «Нолит» видало цикл романів Робије, частини: Глади, Ћутње, Тајне, Бекства, Завичаји. Вибрані поезії у тому ж 1979 надрукували в спільному восьмитомному виданні «Просвета» Белград, «Младост» Загреб, «Побједа» Тітоград і «Свјетлост» Сараєво.

Примітки

  1. Біографічна довідка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] в статті про югославських сюрреалістів з Короткої історії сербської літератури (серб.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Primitki Oskar Davichoserb Oskar Davicho serbohorv Oskar DavicoPsevdonimO Davidovic S Kovacic S Nikolic Vlada BarbulovicNarodivsya18 sichnya 1909 1909 01 18 ShabacPomer30 veresnya 1989 1989 09 30 80 rokiv BelgradPohovannyaNovij cvintar Belgrad Gromadyanstvokorolivstvo Yugoslaviya SFRYuDiyalnistpoet pismennik prozayik zhurnalistAlma materBelgradskij universitetMova tvorivserbohorvatskaRoki aktivnosti1925 1989Napryamoksyurrealizm modernizmZhanrpoeziyi roman opovidannya drama kinoscenarij memuariChlenstvoSpilka pismennikiv SerbiyiNagorodiPremiya zhurnalu NIN 1956 1963 1964 Orden Geroya socialistichnoyi praci Orden za zaslugi pered narodom z zolotoyu zirkoyu Oskar Davicho u Vikishovishi Oskar Davicho 18 sichnya 1909 Shabac 30 veresnya 1989 Belgrad serbskij pismennik i perekladach poet syurrealist partijnij diyach KPYu zhurnalist u roki Drugoyi svitovoyi vijni uchasnik ruhu oporu v Yugoslaviyi BiografiyaOskar Davicho narodivsya v chinovnickij yevrejskij rodini v mistechku Shabac Jogo batko buv ateyistom i prihilnikom socializmu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni koli Shabac peretvorivsya na arenu krovoprolitnih boyiv zaznav rujnuvannya i vtrativ polovinu naselennya Davichi pereyihali v Negotin ale po zavershennyu vijni povernulis Oskar zdobuv osvitu v shabackij gimnaziyi a dali v Pershij belgradskij gimnaziyi odnak buv viklyuchenij za vilnodumni teksti v uchnivskomu chasopisi Vikno Zavershiv gimnazijni kursi z privatnimi vikladachami deyakij chas zhiv i vivchav romanski movi v Parizhi zaroblyayuchi na zhittya ta vidviduyuchi zbori Francuzkoyi kompartiyi Povernuvshis u Belgrad postupiv na filologichnij fakultet miscevogo universitetu zakinchiv jogo v 1930 roci Vikladav francuzku v navchalnih zakladah i privatno Z kincya 1920 h pochav aktivno drukuvati svoyi poeziyi ta eseyi ye najmolodshim i za ocinkoyu mistectvoznavcya sr a najtalanovitishim iz yugoslavskih syurrealistiv Cherez uchast u diyalnosti zaboronenoyi v Korolivstvi Yugoslaviya Komunistichnoyi partiyi Davicho dekilka raziv buv areshtovanij ta vidbuvav p yatirichnij termin uv yaznennya Nastupnogo razu buv zatrimanij 1938 roku koli vijshla jogo kniga Pesme Pisni ogoloshena yak taka sho serjozno porushuye suspilnu moral Natomist u 1940 buv viklyuchenij iz lav KPYu za spivpracyu z oficijnimi vidannyami pid psevdonimom opublikuvav cikl virshiv Hana ta pereklad Pidnyatoyi cilini Sholohova Do vijni meshkav u Belgradi ta Zagrebi V pershi dni vijni buv internovanij italijskimi okupantami za organizaciyu pidpilnoyi radiostanciyi v Spliti Vtik iz polonu v 1943 ta priyednavsya do z yakoyu projshov ryad boyiv vklyuchno z Belgradskoyu operaciyeyu Zajmavsya informacijnoyu robotoyu propagandoyu Naprikinci vijni stav odnim iz zasnovnikiv Telegrafnoyi agenciyi novoyi Yugoslaviyi serb Telegrafska agenciјa nove Јugoslaviјe ta kilkoh chasopisiv Do zhurnalistskih zdobutkiv Oskara Davicho takozh varto vidnesti robotu korespondentom pid chas Nyurnberzkogo procesu reportazhi z gromadyanskoyi vijni v Greciyi v skladi zagoniv Markosa Vafiadisa reportazhi zibrani v knigu podorozhnih zapisok Crno na belo 1962 prisvyacheni vizvolnomu ruhu v krayinah Afriki TvorchistPershij tvir Oskara Davicho buv opublikovanij u chasopisi Nedeљna ilustraciјa 1923 Pershij virsh u chas navchannya v belgradskij gimnaziyi 1925 Odin z najbilsh plidnih mitciv Yugoslaviyi priurochene do 60 richchya avtora zibrannya tvoriv nalichuye 20 tomiv Prote z pidlitkovih i yunackih tvoriv vtrachenimi vvazhayutsya majzhe vsi takozh deyaki piznishi rukopisi vtracheni v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Zavdyaki talantu pracovitosti a takozh davnij spivpraci z KPYu ta uchasti v partizanskij borotbi za chasiv SFRYu Davicho stav viznanim avtoritetom u literaturi ta privilejovanim avtorom Z 1951 roku chlen Akademiyi nauk i mistectv chlen Radi Federaciyi SFRYu Geroj socialistichnoyi praci volodar majzhe dvadcyati literaturnih nagorod zokrema trichi NIN ovoyi nagorodi Poetichni tvori Zmolodu tisno spivpracyuvav iz Dordem Kostichem sr inshimi mitcyami syurrealistami Z pershih krokiv u literaturi zdobuvaye viznannya vikoristovuyuchi tradicijnu dlya syurrealizmu tehniku avtomatichnogo pisma Pochinayuchi z 1930 h rokiv shukaye kompromisu mizh ideologiyeyu zvilnennya robitnichogo klasu ta estetikoyu syurrealizmu Napriklad zaboronenu 1938 roku korolivskoyu cenzuroyu knigu Pesme livacki kritiki sprijnyali yak svoyu peremogu Davicho zijshov z Olimpu syurrealizmu v socialnu poeziyu serb Davicho јe sishao sa Olimpa nadrealizma u sociјalnu poeziјu Tragovi 1928 Chetiri strane sveta i tako daљe 1930 Anatomiјa 1930 Pesme Detiњstvo Mladost Brodolom Љubav Nemir 1938 Zreњanin 1949 Vishњa za zidom 1950 Hana 1951 Chovekov chovek 1953 Nastaњene ochi 1954 Flora 1955 Kairos 1959 Tropi 1959 Snimci 1963 Trg Em 1968 Prochitani јezik 1972 Strip stop z Predragom Neshkovichem 1973 Telo telu 1975 Veverice leptiri ili nadopis oboјenog zhbuњa 1976 Rechi na delu 1977 Misteriјa dana 1979 Trema smrti 1982 Gladni stoliv 1983 Ђachka sveska seћaњa 1985 Mali oglasi smrti 1986 Dvoјezichna noћ 1987 Mitoloshki zveriњak smrti 1987 Svetlaci neslichni sebi 1987 Pesmice a diftong se obesio 1988 Ridaјi nad sudbinom u magli 1988 Prva ruka posmertno 1999 Detiњstvo i druge pesme posmertno 2006 Krov oluјe posmertna zbirka do storichchya z dnya narodzhennya 2008 Proza Yak prozayik Oskar Davicho sformuvavsya v voyennij ta povoyennij chas Rozvitkovi pismennika spriyala zhurnalistska diyalnist v yakij Davicho buv aktivnij u 1940 1960 rokah Filolog romanist avtor ta spivavtor kilkoh perekladiv Davicho buv dobre obiznanij iz rozvitkom suchasnoyi jomu zahidnoyi ta radyanskoyi literaturi Dotrimuyuchis u svoyij tvorchosti komunistichnih doktrin ta principiv realizmu znahodiv misce dlya modernistskih eksperimentiv zalishavsya tonkim lirikom Vzhivanu i v rannih robotah tehniku potoku svidomosti dopovniv inshoyu samostijno rozroblenoyu tehnikoyu dramaturgiyi vnutrishnogo zhittya Romani Pesma 1952 Beton i svici 1955 Radni naslov beskraјa 1958 Generalbas 1962 Ћutњe 1963 Gladi 1963 Taјne 1964 Bekstva 1966 Zavichaјi 1971 Gospodar zaborava 1980 Memuari Po zanimaњu samoubica 1988 Eseyi ta kritichni teksti Polozhaј nadrealizma u drushtvenom procesu 1932 Poeziјa i otpori 1952 Pre podne 1960 Notes 1969 Pristoјnosti 1969 Novine nevino 1969 Poeziјa otpori i neotpori 1969 Rituali umiraњa јezika 1971 Pod tekst 1979 Pod seћaњa 1981 Korotka proza Nezhne priche 1984 Dorozhni zapiski Meђu Markosovim partizanima 1947 Crno na belo 1962 Polemichni tvori Procesi 1983 Polemika i daљe 1986 Dramaturgiya Љubav u chetiri usne 1956 Mesiјe Mesiјah oh 1986 Kinoscenariyi Maјka Katina 1947 Do pobede 1948 Dechak Mita 1950 Posledњi dan 1951 Perekladi Z nimeckoyi Tomas Mann Budenbroki spivavtor perekladu Ognyen Pric 1939 Z rosijskoyi ru Prirodni bagatstva Radyanskogo soyuzu spivavtor perekladu D Klepac 1940 Mihajlo Sholohov Pidnyata cilina 1968 Bella Ahmadulina Groznica 1968 Yevgen YevtushenkoVibrani pisni z grupoyu spivavtoriv 1973 Zibrannya tvoriv Oskara Davicha u dvadcyati tomah vidali spilno belgradska Prosveta i sarayevska Svјetlost u 1969 Cherez 10 rokiv do 70 richchya pismennika vidavnictvo Nolit vidalo cikl romaniv Robiјe chastini Gladi Ћutњe Taјne Bekstva Zavichaјi Vibrani poeziyi u tomu zh 1979 nadrukuvali v spilnomu vosmitomnomu vidanni Prosveta Belgrad Mladost Zagreb Pobјeda Titograd i Svјetlost Sarayevo PrimitkiBiografichna dovidka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine v statti pro yugoslavskih syurrealistiv z Korotkoyi istoriyi serbskoyi literaturi serb

Дата публікації:
Топ