Георгій Михайлович Орло́в (рос. Георгий Михайлович Орлов; нар. 8 квітня 1901, Курськ — пом. 16 квітня 1985, Москва) — російський радянський архітектор; дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1979 року; член-кореспондент Академії архітектури СРСР у 1950—1955 роках та дійсний член Академії архітектури СРСР у 1956—1963 роках; віце-президент Академії будівництва і архітектури СРСР у 1961—1963 роках, професор з 1969 року, віце-президент у 1967—1969 роках і президент у 1972—1975 роках Міжнародної спілки архітекторів, перший секретар правління Спілки архітекторів СРСР у 1963—1981 роках; почесний член Бразильського інституту архітектури з 1967 року, почесний член Спілки архітекторів Мексики з 1969 року, почесний член Вищої колегії архітекторів Іспанії з 1970 року, член-кореспондент Академії архітектури Франції з 1971 року, почесний член Американського інституту архітектури з 1972 року, почесний член Інституту архітекторів Канади з 1974 року, почесний член Спілки архітекторів Угорщини з 1976 року, почесний член Спілки архітекторів Болгарії з 1978 року. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.
Орлов Георгій Михайлович | |
---|---|
рос. Георгий Михайлович Орло́в | |
Народження | 26 березня (8 квітня) 1901 |
Смерть | 16 квітня 1985 (84 роки) |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна (підданство) | СРСР |
Навчання | Московський державний технічний університет імені Баумана |
Вчителі | Веснін Віктор Олександрович |
Діяльність | архітектор |
Членство | Спілка архітекторів СРСР |
Нагороди |
Біографія
Народився 26 березня [8 квітня] 1901 року в місті Курську (тепер Росія). Після закінчення трудової школи навчався на Вищих будівельних курсах в Курську, потім протягом 1921—1926 років навчався на архітектурному відділенні Московського вищого технічного училища у Віктора Весніна. Одночасно у 1925—1926 працював молодшим інженером проектного бюро побудови інституту мінеральної сировини. Дипломний проект, завод сірчаної кислоти, був опублікований, у вітчизняному журналі «Сучасна архітектура» і за кордоном.
Протягом 1926—1927 років працював інженером будівельного відділу Вищої ради народного господарства тресту «Метахім», управління «Дніпробуду» Вищої ради народного господарства; протягом 1927—1932 років працював у Москві архітектором, керівником групи архітекторів, завідувачем відділом; протягом 1932—1935 років — помічником головного архітектора «Середволміськубуду» (Москва, Народний комісаріат важкої промисловості); протягом 1935—1936 років — головнии архітектором «Чирчикбуду» (Москва, Чирчик); протягом 1936—1938 років — керівником архітектурної майстерні і заступником головного архітектора Центрального аерогідродинамічного інституту у Москві. Одночасно у 1934—1938 роках викаладав у . Протягом 1938—1941 років працював головним архітектором архітектурно-проектної майстерні № 1 Народного комісаріату важкої промисловості у Москві; протягом 1942—1944 років — старшим науковим співробітником Академії архітектури СРСР, заступником директора Інституту містобудування (Москва, Чимкент); протягом 1944—1951 років — головним архітектором «Дніпробуду» Міністерства електростанцій СРСР (Запоріжжя); протягом 1951—1961 років — головним архітектором Інституту «Гідроенергопроект» Міністерства електростанцій СРСР.
Протягом 1967—1985 років — викладач Московського архітектурного інституту. З 1966 по 1985 рік жив в Москві в будинку архітекторів на № 5. Помер в Москві 16 квітня 1985 року. Похований в Москві в колумбарії Новодівочого кладовища.
Споруди, праці
Брав участь в проектуванні, будівництві (1927—1932) і відновленні (1944—1952) «Дніпрогесу», а також;
- будівництві
- житлових районів Запоріжжя (1930—1936, 1938);
- річкового вокзалу та літнього театру у Соцмістечку Запоріжжя (1933);
- житлового району під Москвою (тепер у складі міста Жуковського, 1936);
- житлових будинків і Палацу нафтовиків в Баку (1942);
- будівлі управління «Дніпроенерго» в Запоріжжі (1948);
- будівлі управління «Дніпрогесу» (разом з );
- проектуванні
- Каховської ГЕС (разом з Юрієм Гумбургом, 1951—1955);
- Кременчуцької ГЕС (1955);
- Чебоксарської ГЕС (1959);
- Каунаської ГЕС (разом з П. Л. Рижиковим, 1960);
- Братської ГЕС (керівник авторського колективу, 1960—1968).
Конкурсні проекти:
- Державний театр для Самарканда (1927);
- будівля проектної організацій для Харкова (1930);
- малометражні квартири (1944);
- будівля сільради (1945);
- житлові секції для південних районів (1947);
- проект забудови з пам'ятником Володимиру Леніну в Запоріжжі — громадський центр (разрм з Іриною Орловою-Купеціо, 1949).
- невідомому солдату на «Дніпрогесі» (1951);
- Ф. Г. Логінову — начальнику будівництва Дніпровського гідровузла (1959).
Автор публікацій:
- «О мерах по развитию стандартного домостроения» (Москва, 1958) (рос.);
- «Роль архитекторов в решении задачи переустройства сельских населённых мест» (Краснодар, 1968) (рос.).
Писав статті в періодичних виданнях, присвячені проблемам промислової архітектури та архітектури житла.
Відзнаки
- Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, медалями;
- Сталінська премія (1951);
- (за проект Братської ГЕС, 1969);
- з 1970 року.
Вшанування пам'яті
1 жовтня 2001 року, на 100-річчя з дня народження архітектора, в Курську на будівлі в якому раніше було Курське відділення Спілки архітекторів було відкрито меморіальну дошку. Друга меморіальна дошка була встановлена на будинку де народився Георгій Михайлович.
В Москві, на будинку на Ростовській набережній № 5, де з 1966 по 1985 рік жив архітектор, також встановлено меморіальну дошку.
Примітки
- Орлов Георгий Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Російська академія мистецтв.(рос.)
- Курська енциклопедія.(рос.)
- Новодівочий некрополь.(рос.)
Література
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 167.;
- Орлов Георгий Михайлович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 435—436. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Orlov Georgij Mihajlovich U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Orlov Orlov Georgij Georgij Mihajlovich Orlo v ros Georgij Mihajlovich Orlov nar 8 kvitnya 1901 Kursk pom 16 kvitnya 1985 Moskva rosijskij radyanskij arhitektor dijsnij chlen Akademiyi mistectv SRSR z 1979 roku chlen korespondent Akademiyi arhitekturi SRSR u 1950 1955 rokah ta dijsnij chlen Akademiyi arhitekturi SRSR u 1956 1963 rokah vice prezident Akademiyi budivnictva i arhitekturi SRSR u 1961 1963 rokah profesor z 1969 roku vice prezident u 1967 1969 rokah i prezident u 1972 1975 rokah Mizhnarodnoyi spilki arhitektoriv pershij sekretar pravlinnya Spilki arhitektoriv SRSR u 1963 1981 rokah pochesnij chlen Brazilskogo institutu arhitekturi z 1967 roku pochesnij chlen Spilki arhitektoriv Meksiki z 1969 roku pochesnij chlen Vishoyi kolegiyi arhitektoriv Ispaniyi z 1970 roku chlen korespondent Akademiyi arhitekturi Franciyi z 1971 roku pochesnij chlen Amerikanskogo institutu arhitekturi z 1972 roku pochesnij chlen Institutu arhitektoriv Kanadi z 1974 roku pochesnij chlen Spilki arhitektoriv Ugorshini z 1976 roku pochesnij chlen Spilki arhitektoriv Bolgariyi z 1978 roku Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 10 go sklikannya Orlov Georgij Mihajlovichros Georgij Mihajlovich Orlo vNarodzhennya26 bereznya 8 kvitnya 1901 Kursk Rosijska imperiya 1 Smert16 kvitnya 1985 1985 04 16 84 roki Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina piddanstvo SRSRNavchannyaMoskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni BaumanaVchiteliVesnin Viktor OleksandrovichDiyalnistarhitektorChlenstvoSpilka arhitektoriv SRSRNagorodiBiografiyaNarodivsya 26 bereznya 8 kvitnya 1901 19010408 roku v misti Kursku teper Rosiya Pislya zakinchennya trudovoyi shkoli navchavsya na Vishih budivelnih kursah v Kursku potim protyagom 1921 1926 rokiv navchavsya na arhitekturnomu viddilenni Moskovskogo vishogo tehnichnogo uchilisha u Viktora Vesnina Odnochasno u 1925 1926 pracyuvav molodshim inzhenerom proektnogo byuro pobudovi institutu mineralnoyi sirovini Diplomnij proekt zavod sirchanoyi kisloti buv opublikovanij u vitchiznyanomu zhurnali Suchasna arhitektura i za kordonom Protyagom 1926 1927 rokiv pracyuvav inzhenerom budivelnogo viddilu Vishoyi radi narodnogo gospodarstva trestu Metahim upravlinnya Dniprobudu Vishoyi radi narodnogo gospodarstva protyagom 1927 1932 rokiv pracyuvav u Moskvi arhitektorom kerivnikom grupi arhitektoriv zaviduvachem viddilom protyagom 1932 1935 rokiv pomichnikom golovnogo arhitektora Seredvolmiskubudu Moskva Narodnij komisariat vazhkoyi promislovosti protyagom 1935 1936 rokiv golovnii arhitektorom Chirchikbudu Moskva Chirchik protyagom 1936 1938 rokiv kerivnikom arhitekturnoyi majsterni i zastupnikom golovnogo arhitektora Centralnogo aerogidrodinamichnogo institutu u Moskvi Odnochasno u 1934 1938 rokah vikaladav u Protyagom 1938 1941 rokiv pracyuvav golovnim arhitektorom arhitekturno proektnoyi majsterni 1 Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti u Moskvi protyagom 1942 1944 rokiv starshim naukovim spivrobitnikom Akademiyi arhitekturi SRSR zastupnikom direktora Institutu mistobuduvannya Moskva Chimkent protyagom 1944 1951 rokiv golovnim arhitektorom Dniprobudu Ministerstva elektrostancij SRSR Zaporizhzhya protyagom 1951 1961 rokiv golovnim arhitektorom Institutu Gidroenergoproekt Ministerstva elektrostancij SRSR Protyagom 1967 1985 rokiv vikladach Moskovskogo arhitekturnogo institutu Z 1966 po 1985 rik zhiv v Moskvi v budinku arhitektoriv na 5 Pomer v Moskvi 16 kvitnya 1985 roku Pohovanij v Moskvi v kolumbariyi Novodivochogo kladovisha Sporudi praciBrav uchast v proektuvanni budivnictvi 1927 1932 i vidnovlenni 1944 1952 Dniprogesu a takozh budivnictvi zhitlovih rajoniv Zaporizhzhya 1930 1936 1938 richkovogo vokzalu ta litnogo teatru u Socmistechku Zaporizhzhya 1933 zhitlovogo rajonu pid Moskvoyu teper u skladi mista Zhukovskogo 1936 zhitlovih budinkiv i Palacu naftovikiv v Baku 1942 budivli upravlinnya Dniproenergo v Zaporizhzhi 1948 budivli upravlinnya Dniprogesu razom z proektuvanni Kahovskoyi GES razom z Yuriyem Gumburgom 1951 1955 Kremenchuckoyi GES 1955 Cheboksarskoyi GES 1959 Kaunaskoyi GES razom z P L Rizhikovim 1960 Bratskoyi GES kerivnik avtorskogo kolektivu 1960 1968 Konkursni proekti Derzhavnij teatr dlya Samarkanda 1927 budivlya proektnoyi organizacij dlya Harkova 1930 malometrazhni kvartiri 1944 budivlya silradi 1945 zhitlovi sekciyi dlya pivdennih rajoniv 1947 proekt zabudovi z pam yatnikom Volodimiru Leninu v Zaporizhzhi gromadskij centr razrm z Irinoyu Orlovoyu Kupecio 1949 Pam yatniki nevidomomu soldatu na Dniprogesi 1951 F G Loginovu nachalniku budivnictva Dniprovskogo gidrovuzla 1959 Avtor publikacij O merah po razvitiyu standartnogo domostroeniya Moskva 1958 ros Rol arhitektorov v reshenii zadachi pereustrojstva selskih naselyonnyh mest Krasnodar 1968 ros Pisav statti v periodichnih vidannyah prisvyacheni problemam promislovoyi arhitekturi ta arhitekturi zhitla VidznakiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi medalyami Stalinska premiya 1951 za proekt Bratskoyi GES 1969 z 1970 roku Vshanuvannya pam yati1 zhovtnya 2001 roku na 100 richchya z dnya narodzhennya arhitektora v Kursku na budivli v yakomu ranishe bulo Kurske viddilennya Spilki arhitektoriv bulo vidkrito memorialnu doshku Druga memorialna doshka bula vstanovlena na budinku de narodivsya Georgij Mihajlovich V Moskvi na budinku na Rostovskij naberezhnij 5 de z 1966 po 1985 rik zhiv arhitektor takozh vstanovleno memorialnu doshku PrimitkiOrlov Georgij Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Rosijska akademiya mistectv ros Kurska enciklopediya ros Novodivochij nekropol ros LiteraturaSlovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 167 Orlov Georgij Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 435 436 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022