Омелян Ієронімович Калужняцький (нім. Emil Kałužniacki; 23 січня 1845, с. Тур'є, Старосамбірський район, Львівська область — 3 липня 1914, Чернівці) — український науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині.
Калужняцький Омелян Ієронімович | |
---|---|
Народився | 23 січня 1845[1] селище Тур'є, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 3 липня 1914[2][1] (69 років) місто Чернівці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | викладач університету |
Alma mater | Львівський університет, Віденський університет |
Галузь | педагогіка, славістика |
Заклад | Чернівецький університет |
Посада | ректор |
Вчене звання | |
Науковий ступінь | доктор |
Науковий керівник | Міклошич Франьо |
Членство | Петербурзька академія наук |
Партія | москвофільство[3] |
Відомий завдяки: | педагогічній та громадській діяльності |
Калужняцький Омелян Ієронімович у Вікісховищі |
Біографія
Навчався в окружній головній школі з німецькою мовою викладання при василіянському монастирі в Лаврові ().
У 1863 році — після закінчення Самбірської гімназії вступив до Львівського університету, а з жовтня 1865 навчався у Віденському університеті, де вивчав філологію, історію і філософію під керівництвом професорів Міклошича, , , Єгера і Ціммермана.
Протягом 1868–1874 викладав у гімназіях Кракова, Ряшіва і Львова.
З 1875 року на науково-викладацькій роботі в Чернівецькому університеті.
1886–1887 — декан філософського факультету.
1889–1890 — ректор університету.
До кінця працював в Чернівецькому університеті.
Похований на «Центральному (Руському) кладовищі» міста Чернівці.
Громадська діяльність
Протягом 1881–1884 був Головою товариства «Руська бесіда» на Буковині.
За поглядами — москвофіл. Належав до табору «консервативних русинів». Був одним із організаторів створення політичної організації «Народная Рада», яку було засновано 21 травня 1893 року в селі Дорошівці у будинку о. за присутності відомого українофоба та «румунізатора» Буковини — митрополита Сильвестра (Мораріу-Андрієвича).
Після відходу з «Народной Ради» Миколи Василька та Володимира Филиповича організація практично розвалилась.
1889–1890 — посол Буковинського крайового сейму (за посадою — як ректор університету).
Наукова діяльність
Омелян Калужняцький прославився як філолог, славіст, палеограф, фольклорист.
З науковими цілями здійснив три великі подорожі:
- березень-жовтень 1877 — Київ, Москва, Петербург, Вільно, Кенігзберг, Берлін, Бреслау, Прага.
- влітку 1884 — по Балканах.
- влітку 1892 — по монастирях Північної Молдови. У наступні роки — по Карпатах.
1875 — став професором порівняльної філології Чернівецького університету.
1887 — став почесним доктором того ж університету.
З 1890 — член-кореспондент Румунської АН, а з 1891 Санкт-Петербургської АН.
Автор нарису «Русинська мова і література» (1899) — першої спроби вивчення українського мовного і літературного процесу на Буковині від давньоруських часів до кінця 19 ст.
Досліджував давньорусько-українські, молдавські та ін. пам'ятки:
- «Огляд слов'яноруських пам'яток мови й письменства, що зберігаються в бібліотеках і архівах львівських» (1877);
- «Пам'ятки старослов'янської мови», т. 1. Путнянське Євангеліє (1888);
- «Кристинопільський Апостол» (1896);
- «Молдавські та мунтянські документи з архівів міста Львова» (1878);
- «Кирилівське письмо у румунів» (опубл. 1915).
Вивчав впливи церковнослов'янської мови на румунську, румунські впливи в українських та говорах інших мов Карпатського регіону.
Усього більше 50 наукових праць.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123357551 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/70818/edition/63394/content
- Филипчак І., Лукань Р. Ц. К. окружна головна школа в Лаврові 1788/89-1910/11 // Записки чина св. Василія Великого. — Т.5, вип. 1-4. — 1932—1941. — С. 82.
Джерела та література
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 192 . http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Н. В. Гуйванюк. Калужняцький Омелян Ієронімович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Й. О. Дзендзелівський. Калужняцький Омелян Ієронімович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- С. Л. Юсов. Калужняцький Омелян Ієронімович [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 41. — .
- Тимченко Е. Е. Калужняцкий. // Рус. филол. вестник (Варшава), 1914, т. 72, № 3-4.
- Проф. д-р Cт. Смаль-Стоцький. Омелян Калужняцький // Діло, 28.07.1914 [Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Калужняцький Омелян Ієронімович // ЧНУ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гуйванюк Н. В. Омелян Калужняцький — український учений, славіст / Н. В. Гуйванюк // Українська мова на Буковині: минуле і сучасне: матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, присвячені 200-річчю нової української мови і літератури. Чернівці, 24-26 вересня 1998 р. — Чернівці, 1998. — С. 30-34.
- Гусар Ю. Член-кор двох академій [про Омеляна Калужняцького] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2009.- 30 грудня (№ 101). — С. 4.
- Гусар Ю. Почесний доктор університету [про Омеляна Калужняцкого] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2014. — 3 липня (№ 27). — С. 3.
- Гусар Ю. «Ратай слов'янської ниви» / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2016.- 14січня (№ 1). -С. 3.
- Калужняцький Омелян // Чернівецький університет 1875—1995: Сторінки історії. — Чернівці, 1995. — С. 12, 50, 60, 62-64.
- Калужняцький Омелян Ієронімович // Українська мова: енциклопедія. — Київ, 2000. — С. 227.
- Романець О. Еміль Калужняцький. «Русинська мова і література» / // Буковина. — 1995.- 14 січня.
- Калужняцький Омелян Ієронімович // Богайчук М. А. Література і мистецтво в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005.- С. 111—112. — .
- Романець О. Ратай слов'янської ниви: [про О.Калужняцького] // Радянська Буковина. — 1970. — 23 січня.
- Володимир Старик. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914—1921 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Omelyan Iyeronimovich Kaluzhnyackij nim Emil Kaluzniacki 23 sichnya 1845 18450123 s Tur ye Starosambirskij rajon Lvivska oblast 3 lipnya 1914 Chernivci ukrayinskij naukovec filolog slavist paleograf folklorist i gromadskij diyach na Bukovini Kaluzhnyackij Omelyan IyeronimovichNarodivsya23 sichnya 1845 1845 01 23 1 selishe Tur ye Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer3 lipnya 1914 1914 07 03 2 1 69 rokiv misto Chernivci Gercogstvo Bukovina Avstrijska imperiyaKrayina Avstro UgorshinaDiyalnistvikladach universitetuAlma materLvivskij universitet Videnskij universitetGaluzpedagogika slavistikaZakladCherniveckij universitetPosadarektorVchene zvannyaprofesor filologiyiNaukovij stupindoktorNaukovij kerivnikMikloshich FranoChlenstvoPeterburzka akademiya naukPartiyamoskvofilstvo 3 Vidomij zavdyaki pedagogichnij ta gromadskij diyalnosti Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kaluzhnyackij Zmist 1 Biografiya 2 Gromadska diyalnist 3 Naukova diyalnist 4 Primitki 5 Dzherela ta literaturaBiografiyared Navchavsya v okruzhnij golovnij shkoli z nimeckoyu movoyu vikladannya pri vasiliyanskomu monastiri v Lavrovi 4 U 1863 roci pislya zakinchennya Sambirskoyi gimnaziyi vstupiv do Lvivskogo universitetu a z zhovtnya 1865 navchavsya u Videnskomu universiteti de vivchav filologiyu istoriyu i filosofiyu pid kerivnictvom profesoriv Mikloshicha Follera Ashbaha Yegera i Cimmermana Protyagom 1868 1874 vikladav u gimnaziyah Krakova Ryashiva i Lvova Z 1875 roku na naukovo vikladackij roboti v Cherniveckomu universiteti 1886 1887 dekan filosofskogo fakultetu 1889 1890 rektor universitetu Do kincya pracyuvav v Cherniveckomu universiteti Pohovanij na Centralnomu Ruskomu kladovishi mista Chernivci Gromadska diyalnistred Protyagom 1881 1884 buv Golovoyu tovaristva Ruska besida na Bukovini Za poglyadami moskvofil Nalezhav do taboru konservativnih rusiniv Buv odnim iz organizatoriv stvorennya politichnoyi organizaciyi Narodnaya Rada yaku bulo zasnovano 21 travnya 1893 roku v seli Doroshivci u budinku o Yevsebiya Andrijchuka za prisutnosti vidomogo ukrayinofoba ta rumunizatora Bukovini mitropolita Silvestra Morariu Andriyevicha Pislya vidhodu z Narodnoj Radi Mikoli Vasilka ta Volodimira Filipovicha organizaciya praktichno rozvalilas 1889 1890 posol Bukovinskogo krajovogo sejmu za posadoyu yak rektor universitetu Naukova diyalnistred Omelyan Kaluzhnyackij proslavivsya yak filolog slavist paleograf folklorist Z naukovimi cilyami zdijsniv tri veliki podorozhi berezen zhovten 1877 Kiyiv Moskva Peterburg Vilno Kenigzberg Berlin Breslau Praga vlitku 1884 po Balkanah vlitku 1892 po monastiryah Pivnichnoyi Moldovi U nastupni roki po Karpatah 1875 stav profesorom porivnyalnoyi filologiyi Cherniveckogo universitetu 1887 stav pochesnim doktorom togo zh universitetu Z 1890 chlen korespondent Rumunskoyi AN a z 1891 Sankt Peterburgskoyi AN Avtor narisu Rusinska mova i literatura 1899 pershoyi sprobi vivchennya ukrayinskogo movnogo i literaturnogo procesu na Bukovini vid davnoruskih chasiv do kincya 19 st Doslidzhuvav davnorusko ukrayinski moldavski ta in pam yatki Oglyad slov yanoruskih pam yatok movi j pismenstva sho zberigayutsya v bibliotekah i arhivah lvivskih 1877 Pam yatki staroslov yanskoyi movi t 1 Putnyanske Yevangeliye 1888 Kristinopilskij Apostol 1896 Moldavski ta muntyanski dokumenti z arhiviv mista Lvova 1878 Kirilivske pismo u rumuniv opubl 1915 Vivchav vplivi cerkovnoslov yanskoyi movi na rumunsku rumunski vplivi v ukrayinskih ta govorah inshih mov Karpatskogo regionu Usogo bilshe 50 naukovih prac Primitkired a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 123357551 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https dlibra kul pl dlibra publication 70818 edition 63394 content Filipchak I Lukan R C K okruzhna golovna shkola v Lavrovi 1788 89 1910 11 Zapiski china sv Vasiliya Velikogo T 5 vip 1 4 1932 1941 S 82 Dzherela ta literaturared Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec XIX st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar red kol G V Boryak L A Dubrovina golova V I Popik ta in NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu Kiyiv 2017 C 192 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 Arhivovano 27 bereznya 2019 u Wayback Machine N V Gujvanyuk Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X J O Dzendzelivskij Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S L Yusov Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich Arhivovano 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 41 ISBN 978 966 00 0692 8 Timchenko E E Kaluzhnyackij Rus filol vestnik Varshava 1914 t 72 3 4 Prof d r Ct Smal Stockij Omelyan Kaluzhnyackij Dilo 28 07 1914 Arhivovano 23 sichnya 2015 u Wayback Machine Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich ChNU Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Gujvanyuk N V Omelyan Kaluzhnyackij ukrayinskij uchenij slavist N V Gujvanyuk Ukrayinska mova na Bukovini minule i suchasne materiali II Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi prisvyacheni 200 richchyu novoyi ukrayinskoyi movi i literaturi Chernivci 24 26 veresnya 1998 r Chernivci 1998 S 30 34 Gusar Yu Chlen kor dvoh akademij pro Omelyana Kaluzhnyackogo Yuhim Gusar Bukovinske viche 2009 30 grudnya 101 S 4 Gusar Yu Pochesnij doktor universitetu pro Omelyana Kaluzhnyackogo Yuhim Gusar Bukovinske viche 2014 3 lipnya 27 S 3 Gusar Yu Rataj slov yanskoyi nivi Yuhim Gusar Bukovinske viche 2016 14sichnya 1 S 3 Kaluzhnyackij Omelyan Cherniveckij universitet 1875 1995 Storinki istoriyi Chernivci 1995 S 12 50 60 62 64 Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich Ukrayinska mova enciklopediya Kiyiv 2000 S 227 Romanec O Emil Kaluzhnyackij Rusinska mova i literatura Oleksa Romanec Bukovina 1995 14 sichnya Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich Bogajchuk M A Literatura i mistectvo v imenah slovnik dovidnik Mikola Bogajchuk Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2005 S 111 112 ISBN 966 8500 64 4 Romanec O Rataj slov yanskoyi nivi pro O Kaluzhnyackogo Oleksa Romanec Radyanska Bukovina 1970 23 sichnya Volodimir Starik Vid Sarayeva do Parizha Bukovinskij Interregnum 1914 1921 Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kaluzhnyackij Omelyan Iyeronimovich amp oldid 35135546