Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ольга Грецька та Данська грец Όλγα της Ελλάδας και Δανίας 11 червня 1903 16 жовтня 1997 принцеса Греції та Данії з динас

Ольга Грецька

Ольга Грецька

Ольга Грецька та Данська (грец. Όλγα της Ελλάδας και Δανίας); (11 червня 1903 — 16 жовтня 1997) — принцеса Греції та Данії з династії Глюксбургів, дочка грецького принца Миколая та російської княжни Олени Володимирівни, дружина принца Югославії Павла Карагеоргієвича.

Ольга Грецька та Данська
грец. Όλγα της Ελλάδας και Δανίας
image
Ім'я при народженніангл. Olga of Greece and Denmark
швед. Olga av Grekland och Danmark
ПсевдоОльга Карагеоргієвич
Народилася11 червня 1903(1903-06-11)
Татої, Грецьке королівство
Померла16 жовтня 1997(1997-10-16) (94 роки)
Париж, Франція
·хвороба Альцгеймера
ПохованняОпленацький мавзолей, Топола, Сербія
Країнаimage Грецьке королівство
Місце проживанняТатої
ПАР
Швейцарія
Париж
Вілла Медічі в Пратоліно
Кенсінгтонський палац
Кларенс-гаус
Діяльністьаристократка
Знання мовгрецька
Титулпринцеса Югославії
Конфесіяправослав'я
РідГлюксбурги, Карагеоргієвичі
БатькоМиколай Грецький
МатиОлена Володимирівна
Брати, сестриМарина Грецька і Єлизавета Грецька
У шлюбі зПавло Карагеоргієвич
ДітиАлександр, , Єлизавета
НагородиОрден Святих Ольги та Софії
Орден Святого Сави
image

Біографія

Дитинство та юність

Народилася 11 червня 1903 року в королівському палаці Татої неподалік Афін, первісткою в родині грецького принца Миколая та його дружини Олени Володимирівни, за дев'ять з половиною місяців після їхнього весілля. Країною в цей час правив її дід Георг I. Ім'я отримала на честь бабусі Ольги Костянтинівни. Невдовзі сім'я поповнилася двома молодшими дочкамиː Єлизаветою та Мариною.

Проживала родина у Миколаївському палаці в Афінах, який подарував російський цар Микола II своїй кузині Олені з нагоди її шлюбу у 1902 році. Будівля була дуже сучасною для свого часу, туди був проведений водопровід з холодною та гарячою водою.

image
Ольга з батьками та сестрами

Ольга зростала у відносно простій обстановці та отримувала освіту під наглядом вчительки англійської мови міс Фокс.

Раз на рік вся сім'я їздила до Росії, де принцеса та її сестри мали змогу гратися з дочками Миколи II, що були у тому ж віці, що й вони. Так само вони перебували в Петербурзі, коли почалася Перша світова війна.

У червні 1917 року король Костянтин I був змушений зректися влади та виїхати з країни. Його молодший брат Миколай з родиною наслідували його приклад. Згодом до них долучилися інші аристократичні сім'ї Греції. Оселилися вони у швейцарському Санкт-Моріці, де невдовзі почали зазнавати фінансових труднощів.

У 1920 році відбулася реставрація Костянтина на престолі. Ольга з родиною отримали змогу повернутися на батьківщину. За два роки, однак, країна продовжувала знаходитись у стані глибокої кризи, і частина грецької армії знову почала вимагати зміни влади. Костянтин зрікся трону на користь сина Георга і 30 вересня відбув з Греції. Миколай із родиною супроводжував його. Так Ольга опинилася спочатку в Сан-Ремо, а згодом — у Парижі та Лондоні.

Ще до її від'їзду з Греції існували шлюбні плани щодо її союзу із кронпринцем Данії Фредеріком, який доводився дівчині троюрідним братом. Про заручини було оголошено якраз у 1922 році. Проте, незграбність данця, який узяв за руку не Ольгу, а її сестру, на офіційному представленні молодої пари перед афінським натовпом, дуже засмутила дівчину, що відчула себе приниженою. Невдовзі після цього Ольга відправила йому обручку назад та розірвала заручини.

Після переїзду до Англії пресу дуже цікавили особисті симпатії грецької принцеси, оскільки чутки пов'язували їх із самим принцом Уельським. Достеменно дізнатися нічого не вдалося і плітки про роман скоро ущухли. Часто буваючи в світі, Ольга на одному з балів леді Зії Вернер познайомилася зі своїм кузеном Павлом Карагеоргієвичем. Краса Ольги вразила юнака. Всі три сестри вважалися першими красунями свого часу, найстаршу ж описували як витончену, романтичну та тендітну. Принц Сербії відразу забажав здобути прихильність прекрасної гречанки, однак вона досить байдуже спілкувалася з кузеном. Вони продовжували зустрічатися у світі, у тому числі й у Букінгемському палаці, і Павлу вдалося досягти мети.

Шлюб

Про їхні заручини було оголошено в Букінгемському палаці 26 липня 1923 року. Посаг нареченої куплявся у Парижі. Саме весілля відбулося на батьківщині нареченого, у Белграді. Вінчання відбулося 22 жовтня 1923-го. Нареченій виповнилося 20 років, нареченому минуло 30. Медовий місяць пара провела у Венеції, Пратоліно та Римі.

image
Павло з синами

Ставши принцесою Сербії, Ольга почала вивчати сербохорватську мову й швидко почала нею розмовляти, хоч і з сильним грецьким акцентом. Проживала пара у Білому дворі в Белграді, віллі на Румунській вулиці та котеджі в долині Бохінь. Ольга мала змогу розпоряджатися величезним багатством, що дісталося її чоловіку від материнської лінії. Але, звикнувши до нового життя, вона почала знаходити його нудним та одноманітним. Її відносини з королем Александром та його дружиною також не були приязними. Тим не менш, принцесу часто навідували сестри та інші члени родини.

За десять місяців після весілля вона народила сина, якого нарекли Александром. Всього ж у подружжя народилося троє дітейː

  • Александр (1924—2016) — був одруженим з , згодом — із Барбарою Ліхтенштейнською, мав п'ятьох дітей від обох шлюбів;
  • (1928—1954) — загинув у молодому віці, одруженим не був, дітей не мав;
  • Єлизавета (нар.1936) — була тричі одружена, має трьох дітей.

Ольга витрачала багато часу на догляд за дітьми, Павло присвячував дозвілля збору художніх колекцій.

Перша леді

9 жовтня 1934 року короля Александра I було вбито під час його офіційного візиту до Марселю. Спадкоємець Петро мав 11 років, і для керування королівством була створена регентська рада, яку очолив Павло Карагеоргієвич. Не зважаючи на те, що ніколи не прагнув до політичної влади, чоловік Ольги не мав вибору, окрім взяти на себе обов'язки голови держави. Сама вона у певному сенсі стала «першою леді» країни.

Разом з чоловіком брала участь у кількох офіційних закордонних візитах, зустрічалася з диктаторами Беніто Муссоліні та Адольфом Гітлером у Римі та Берліні у 1939 році. У напруженій ситуації кінця 30-х, Павло, хоча й був англофілом, поступово схилявся до союзу із країнами Осі.

У березні 1941 він виступив за вступ Югославії до Троїстого пакту. За два дні військовий переворот, який підтримали широкі верстви населення, відсторонив принца від влади.

У вигнанні

Павла, Ольгу та дітей заарештували та передали англійцям, які депортували їх до Греції, а звідти — до Єгипту. Певний час їх утримували в Каїрі, після чого доправили до Кенії, в район озера Найваша і, нарешті, до Південно-Африканської республіки, де вже знаходилися кілька членів грецької королівської родини.

Тим часом, зміни у зовнішній політиці Югославії призвели до відкритої війни з Гітлером, бомбардування Белграду та вторгнення німців до королівства. Підозрювані у симпатіях до нацистського режиму, Ольга та її родина були поміщені під домашній арешт. Їм не дозволяли повернутися до Європи аж до 1948 року. Виключення було зроблено для самої Ольги, що нетривалий час у 1942 року перебувала на території Великої Британії, підтримуючи сестру Марину після загибелі чоловіка.

У 1947-му у Йоханнесбургу їх навідали король Георг VI із королевою Єлизаветою. Після цього сім'я здобула дозвіл на виїзд та отримала нові документи. Югославія вже була перетворена на республіку, в якій був впроваджений комуністичний режим, тож Карагеоргієвичі оселилися в Швейцарії, прибувши до Женеви в кінці жовтня, а згодом перебралися до Парижа. Вони часто навідували Лондон та Флоренцію, де Павло мав резиденцію. А у Тоскані жила ще й кузина Ольги Єлена Румунська.

У 1954 році в автомобільній аварії поблизу Лондона загинув їхній молодший син, а 1957-го в Афінах пішла з життя матір Ольги.

14 вересня 1976 не стало Павла Карагеоргієвича. Після смерті чоловіка Ольга все частіше навідувала Велику Британію. Там вона набула репутації вимогливого гостя.

З часом її здоров'я погіршувалося. Тим не менш, вона продовжувала відвідувати головні заходи європейської еліти. Так, вона була присутньою на весіллях кронпринца Александра Карагеоргієвича у 1972, Майкла Кентського в 1978, Чарльза Уельського в 1981. На вінчанні Александра Карагеоргієвича вона супроводжувала його до вівтаря, оскільки його мати й бабуся не змогли бути присутніми на церемонії через стан здоров'я.

В останні роки страждала від хвороби Альцгеймера, тривалий час лікувалася в шпиталі міста Медон.

16 жовтня 1997 принцеса Ольга пішла з життя у віці 94 років у Парижі. Її поховали поруч із чоловіком в родинному мавзолеї на цвинтарі Буа-де-Во в Лозанні, Швейцарія.

28 вересня 2012 прах Ольги, її чоловіка та сина було ексгумовано та перевезено до Белграду. 4 жовтня останки були урочисто перенесені до столичного Катедрального собору святого Михайла під звуки державного гімну. Опівдні 6 жовтня їх було перепоховано у некрополі Карагеоргієвичей у Тополі у Шумадійському окрузі Сербії.

Реабілітована у 2013 році рішенням вищого суду в Белграді.

Нагороди

  • Великий хрест Королівського династичного ордену Святих Ольги та Софії;
  • Великий хрест ордену Святого Сави.

Титули

  • 11 червня 1903 — 22 жовтня 1923 — Її Королівська Високість Принцеса Ольга Грецька та Данська
  • 22 жовтня 1923 — 16 жовтня 1997 — Її Королівська Високість Принцеса Ольга Карагеоргієвич (у Югославії)
  • 22 жовтня 1923 — січень 1929 — Її Королівська Високість Принцеса Ольга Сербська (у світі)
  • січень 1929 — 16 жовтня 1997 — Її Королівська Високість Принцеса Ольга Югославська (у світі).

Після весілля принцеса Ольга використовувала власний предикат Її Королівська Високість, а не у відповідності із сербським порядком двору, оскільки її чоловік від народження мав право лише на предикат Високість і зміг титулуватися як Його Королівська Високість лише від квітня 1930 року відповідно внесених змін.

Генеалогія

Крістіан IX
image
 
Луїза Гессен-Кассельська
image
 
Костянтин Миколайович
image
 
Олександра Йосипівна
image
 
Олександр II
image
 
Марія Олександрівна
image
 
Фрідріх Франц II
image
 
Августа Ройсс цу Кьостриць
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг I
image
 
 
 
 
 
Ольга Костянтинівна
image
 
 
 
 
 
Володимир Олександрович
image
 
 
 
 
 
Марія Павлівна
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Миколай Грецький
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена Володимирівна
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольга
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Ricardo Mateos Sainz de Medrano «La Familia de la Reina Sofía: La Dinastía griega, la Casa de Hannover y los reales primos de Europa», Madrid, La Esfera de los Libros,‎ 2004, стор.250
  2. Весільне фото
  3. Княгиня Ольга Карагеоргієвич [1] (серб.)
  4. В Південній Африці перебували Фредеріка Грецька з дітьми, принц Георг, принцеса Євгенія з родиною та принцеса Катерина.
  5. Князь Павло знову у Сербії [2] (серб.)
  6. Принц Павло Югославський [3] (англ.)
  7. Принцеса Ольга реабілітована

Література

  • Trond Norén Iskasen «"A Broken Engagement" - Frederik of Denmark and Olga of Greece », Royalty Digest Quarterly, no 3,‎ 2010
  • Robert Prentice «Olga of Greece and Yugoslavia», Royalty Digest Quarterly, no 3,‎ 2011
  • Neil Balfour et Sally Mackay «Paul of Yugoslavia: Britain's maligned friend», H. Hamilton,‎ 1980, 335 стор, та 978-0-2411-0392-0
  • Ricardo Mateos Sainz de Medrano «La Familia de la Reina Sofía : La Dinastía griega, la Casa de Hannover y los reales primos de Europa», Madrid, La Esfera de los Libros,‎ 2004, , OCLC 55595158
  • Alan Palmer et Michael of Greece «The Royal House of Greece», Londres, Weidenfeld Nicolson Illustrated,‎ 1990, , OCLC 59773890
  • Jonathan Petropoulos «Royals and the Reich: The Princes von Hessen in Nazi Germany», Oxford, Oxford University Press,‎ 2009, 1e вид.,
  • John Van der Kiste «Kings of the Hellenes: The Greek Kings», 1863-1974, Sutton Publishing,‎ 1994, 200 стор. та 9780750921473, OCLC 41157782
  • Zeepvat, Charlotte: Ablak egy elveszett világra – A Romanov-család fotóalbuma; Magyar Könyvklub, Budapest, 2006;
  • Prince Nicholas of Greece «My Fifty Years», Londres, Hutchinson & Co.,‎ 1926
  • Prince Nicholas of Greece «Political Memoirs», Londres, Hutchinson & Co.,‎ 1928
  • King Peter II of Yugoslavia «A King's Heritage : The Memoirs of King Peter II of Yugoslavia», Londres, Cassell,‎ 1955

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольга Грецька
  • Профіль на Geneall.net (нім.)
  • Профіль на Thepeerage.com (англ.)
  • Генеалогія Ольги Грецької (англ.)
  • Генеалогія Павла Карагеоргієвича (англ.)
  • Князь Павло та княгиня Ольга. Відео

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olga Grecka ta Danska grec Olga ths Elladas kai Danias 11 chervnya 1903 16 zhovtnya 1997 princesa Greciyi ta Daniyi z dinastiyi Glyuksburgiv dochka greckogo princa Mikolaya ta rosijskoyi knyazhni Oleni Volodimirivni druzhina princa Yugoslaviyi Pavla Karageorgiyevicha Olga Grecka ta Danskagrec Olga ths Elladas kai DaniasIm ya pri narodzhenniangl Olga of Greece and Denmark shved Olga av Grekland och DanmarkPsevdoOlga KarageorgiyevichNarodilasya11 chervnya 1903 1903 06 11 Tatoyi Grecke korolivstvoPomerla16 zhovtnya 1997 1997 10 16 94 roki Parizh Franciya hvoroba AlcgejmeraPohovannyaOplenackij mavzolej Topola SerbiyaKrayina Grecke korolivstvoMisce prozhivannyaTatoyi PAR Shvejcariya Parizh Villa Medichi v Pratolino Kensingtonskij palac Klarens gausDiyalnistaristokratkaZnannya movgreckaTitulprincesa YugoslaviyiKonfesiyapravoslav yaRidGlyuksburgi KarageorgiyevichiBatkoMikolaj GreckijMatiOlena VolodimirivnaBrati sestriMarina Grecka i Yelizaveta GreckaU shlyubi zPavlo KarageorgiyevichDitiAleksandr YelizavetaNagorodiOrden Svyatih Olgi ta Sofiyi Orden Svyatogo Savi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Narodilasya 11 chervnya 1903 roku v korolivskomu palaci Tatoyi nepodalik Afin pervistkoyu v rodini greckogo princa Mikolaya ta jogo druzhini Oleni Volodimirivni za dev yat z polovinoyu misyaciv pislya yihnogo vesillya Krayinoyu v cej chas praviv yiyi did Georg I Im ya otrimala na chest babusi Olgi Kostyantinivni Nevdovzi sim ya popovnilasya dvoma molodshimi dochkamiː Yelizavetoyu ta Marinoyu Prozhivala rodina u Mikolayivskomu palaci v Afinah yakij podaruvav rosijskij car Mikola II svoyij kuzini Oleni z nagodi yiyi shlyubu u 1902 roci Budivlya bula duzhe suchasnoyu dlya svogo chasu tudi buv provedenij vodoprovid z holodnoyu ta garyachoyu vodoyu Olga z batkami ta sestrami Olga zrostala u vidnosno prostij obstanovci ta otrimuvala osvitu pid naglyadom vchitelki anglijskoyi movi mis Foks Raz na rik vsya sim ya yizdila do Rosiyi de princesa ta yiyi sestri mali zmogu gratisya z dochkami Mikoli II sho buli u tomu zh vici sho j voni Tak samo voni perebuvali v Peterburzi koli pochalasya Persha svitova vijna U chervni 1917 roku korol Kostyantin I buv zmushenij zrektisya vladi ta viyihati z krayini Jogo molodshij brat Mikolaj z rodinoyu nasliduvali jogo priklad Zgodom do nih doluchilisya inshi aristokratichni sim yi Greciyi Oselilisya voni u shvejcarskomu Sankt Morici de nevdovzi pochali zaznavati finansovih trudnoshiv U 1920 roci vidbulasya restavraciya Kostyantina na prestoli Olga z rodinoyu otrimali zmogu povernutisya na batkivshinu Za dva roki odnak krayina prodovzhuvala znahoditis u stani glibokoyi krizi i chastina greckoyi armiyi znovu pochala vimagati zmini vladi Kostyantin zriksya tronu na korist sina Georga i 30 veresnya vidbuv z Greciyi Mikolaj iz rodinoyu suprovodzhuvav jogo Tak Olga opinilasya spochatku v San Remo a zgodom u Parizhi ta Londoni She do yiyi vid yizdu z Greciyi isnuvali shlyubni plani shodo yiyi soyuzu iz kronprincem Daniyi Frederikom yakij dovodivsya divchini troyuridnim bratom Pro zaruchini bulo ogolosheno yakraz u 1922 roci Prote nezgrabnist dancya yakij uzyav za ruku ne Olgu a yiyi sestru na oficijnomu predstavlenni molodoyi pari pered afinskim natovpom duzhe zasmutila divchinu sho vidchula sebe prinizhenoyu Nevdovzi pislya cogo Olga vidpravila jomu obruchku nazad ta rozirvala zaruchini Pislya pereyizdu do Angliyi presu duzhe cikavili osobisti simpatiyi greckoyi princesi oskilki chutki pov yazuvali yih iz samim princom Uelskim Dostemenno diznatisya nichogo ne vdalosya i plitki pro roman skoro ushuhli Chasto buvayuchi v sviti Olga na odnomu z baliv ledi Ziyi Verner poznajomilasya zi svoyim kuzenom Pavlom Karageorgiyevichem Krasa Olgi vrazila yunaka Vsi tri sestri vvazhalisya pershimi krasunyami svogo chasu najstarshu zh opisuvali yak vitonchenu romantichnu ta tenditnu Princ Serbiyi vidrazu zabazhav zdobuti prihilnist prekrasnoyi grechanki odnak vona dosit bajduzhe spilkuvalasya z kuzenom Voni prodovzhuvali zustrichatisya u sviti u tomu chisli j u Bukingemskomu palaci i Pavlu vdalosya dosyagti meti Shlyub Pro yihni zaruchini bulo ogolosheno v Bukingemskomu palaci 26 lipnya 1923 roku Posag narechenoyi kuplyavsya u Parizhi Same vesillya vidbulosya na batkivshini narechenogo u Belgradi Vinchannya vidbulosya 22 zhovtnya 1923 go Narechenij vipovnilosya 20 rokiv narechenomu minulo 30 Medovij misyac para provela u Veneciyi Pratolino ta Rimi Pavlo z sinami Stavshi princesoyu Serbiyi Olga pochala vivchati serbohorvatsku movu j shvidko pochala neyu rozmovlyati hoch i z silnim greckim akcentom Prozhivala para u Bilomu dvori v Belgradi villi na Rumunskij vulici ta kotedzhi v dolini Bohin Olga mala zmogu rozporyadzhatisya velicheznim bagatstvom sho distalosya yiyi choloviku vid materinskoyi liniyi Ale zviknuvshi do novogo zhittya vona pochala znahoditi jogo nudnim ta odnomanitnim Yiyi vidnosini z korolem Aleksandrom ta jogo druzhinoyu takozh ne buli priyaznimi Tim ne mensh princesu chasto naviduvali sestri ta inshi chleni rodini Za desyat misyaciv pislya vesillya vona narodila sina yakogo narekli Aleksandrom Vsogo zh u podruzhzhya narodilosya troye ditejː Aleksandr 1924 2016 buv odruzhenim z zgodom iz Barbaroyu Lihtenshtejnskoyu mav p yatoh ditej vid oboh shlyubiv 1928 1954 zaginuv u molodomu vici odruzhenim ne buv ditej ne mav Yelizaveta nar 1936 bula trichi odruzhena maye troh ditej Olga vitrachala bagato chasu na doglyad za ditmi Pavlo prisvyachuvav dozvillya zboru hudozhnih kolekcij Persha ledi 9 zhovtnya 1934 roku korolya Aleksandra I bulo vbito pid chas jogo oficijnogo vizitu do Marselyu Spadkoyemec Petro mav 11 rokiv i dlya keruvannya korolivstvom bula stvorena regentska rada yaku ocholiv Pavlo Karageorgiyevich Ne zvazhayuchi na te sho nikoli ne pragnuv do politichnoyi vladi cholovik Olgi ne mav viboru okrim vzyati na sebe obov yazki golovi derzhavi Sama vona u pevnomu sensi stala pershoyu ledi krayini Razom z cholovikom brala uchast u kilkoh oficijnih zakordonnih vizitah zustrichalasya z diktatorami Benito Mussolini ta Adolfom Gitlerom u Rimi ta Berlini u 1939 roci U napruzhenij situaciyi kincya 30 h Pavlo hocha j buv anglofilom postupovo shilyavsya do soyuzu iz krayinami Osi U berezni 1941 vin vistupiv za vstup Yugoslaviyi do Troyistogo paktu Za dva dni vijskovij perevorot yakij pidtrimali shiroki verstvi naselennya vidstoroniv princa vid vladi U vignanni Pavla Olgu ta ditej zaareshtuvali ta peredali anglijcyam yaki deportuvali yih do Greciyi a zvidti do Yegiptu Pevnij chas yih utrimuvali v Kayiri pislya chogo dopravili do Keniyi v rajon ozera Najvasha i nareshti do Pivdenno Afrikanskoyi respubliki de vzhe znahodilisya kilka chleniv greckoyi korolivskoyi rodini Tim chasom zmini u zovnishnij politici Yugoslaviyi prizveli do vidkritoyi vijni z Gitlerom bombarduvannya Belgradu ta vtorgnennya nimciv do korolivstva Pidozryuvani u simpatiyah do nacistskogo rezhimu Olga ta yiyi rodina buli pomisheni pid domashnij aresht Yim ne dozvolyali povernutisya do Yevropi azh do 1948 roku Viklyuchennya bulo zrobleno dlya samoyi Olgi sho netrivalij chas u 1942 roku perebuvala na teritoriyi Velikoyi Britaniyi pidtrimuyuchi sestru Marinu pislya zagibeli cholovika U 1947 mu u Johannesburgu yih navidali korol Georg VI iz korolevoyu Yelizavetoyu Pislya cogo sim ya zdobula dozvil na viyizd ta otrimala novi dokumenti Yugoslaviya vzhe bula peretvorena na respubliku v yakij buv vprovadzhenij komunistichnij rezhim tozh Karageorgiyevichi oselilisya v Shvejcariyi pribuvshi do Zhenevi v kinci zhovtnya a zgodom perebralisya do Parizha Voni chasto naviduvali London ta Florenciyu de Pavlo mav rezidenciyu A u Toskani zhila she j kuzina Olgi Yelena Rumunska U 1954 roci v avtomobilnij avariyi poblizu Londona zaginuv yihnij molodshij sin a 1957 go v Afinah pishla z zhittya matir Olgi 14 veresnya 1976 ne stalo Pavla Karageorgiyevicha Pislya smerti cholovika Olga vse chastishe naviduvala Veliku Britaniyu Tam vona nabula reputaciyi vimoglivogo gostya Z chasom yiyi zdorov ya pogirshuvalosya Tim ne mensh vona prodovzhuvala vidviduvati golovni zahodi yevropejskoyi eliti Tak vona bula prisutnoyu na vesillyah kronprinca Aleksandra Karageorgiyevicha u 1972 Majkla Kentskogo v 1978 Charlza Uelskogo v 1981 Na vinchanni Aleksandra Karageorgiyevicha vona suprovodzhuvala jogo do vivtarya oskilki jogo mati j babusya ne zmogli buti prisutnimi na ceremoniyi cherez stan zdorov ya V ostanni roki strazhdala vid hvorobi Alcgejmera trivalij chas likuvalasya v shpitali mista Medon 16 zhovtnya 1997 princesa Olga pishla z zhittya u vici 94 rokiv u Parizhi Yiyi pohovali poruch iz cholovikom v rodinnomu mavzoleyi na cvintari Bua de Vo v Lozanni Shvejcariya 28 veresnya 2012 prah Olgi yiyi cholovika ta sina bulo eksgumovano ta perevezeno do Belgradu 4 zhovtnya ostanki buli urochisto pereneseni do stolichnogo Katedralnogo soboru svyatogo Mihajla pid zvuki derzhavnogo gimnu Opivdni 6 zhovtnya yih bulo perepohovano u nekropoli Karageorgiyevichej u Topoli u Shumadijskomu okruzi Serbiyi Reabilitovana u 2013 roci rishennyam vishogo sudu v Belgradi NagorodiVelikij hrest Korolivskogo dinastichnogo ordenu Svyatih Olgi ta Sofiyi Velikij hrest ordenu Svyatogo Savi Tituli11 chervnya 1903 22 zhovtnya 1923 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Olga Grecka ta Danska 22 zhovtnya 1923 16 zhovtnya 1997 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Olga Karageorgiyevich u Yugoslaviyi 22 zhovtnya 1923 sichen 1929 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Olga Serbska u sviti sichen 1929 16 zhovtnya 1997 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Olga Yugoslavska u sviti Pislya vesillya princesa Olga vikoristovuvala vlasnij predikat Yiyi Korolivska Visokist a ne u vidpovidnosti iz serbskim poryadkom dvoru oskilki yiyi cholovik vid narodzhennya mav pravo lishe na predikat Visokist i zmig tituluvatisya yak Jogo Korolivska Visokist lishe vid kvitnya 1930 roku vidpovidno vnesenih zmin GenealogiyaKristian IX Luyiza Gessen Kasselska Kostyantin Mikolajovich Oleksandra Josipivna Oleksandr II Mariya Oleksandrivna Fridrih Franc II Avgusta Rojss cu Kostric Georg I Olga Kostyantinivna Volodimir Oleksandrovich Mariya Pavlivna Mikolaj Greckij Olena Volodimirivna Olga PrimitkiRicardo Mateos Sainz de Medrano La Familia de la Reina Sofia La Dinastia griega la Casa de Hannover y los reales primos de Europa Madrid La Esfera de los Libros 2004 stor 250 Vesilne foto Knyaginya Olga Karageorgiyevich 1 serb V Pivdennij Africi perebuvali Frederika Grecka z ditmi princ Georg princesa Yevgeniya z rodinoyu ta princesa Katerina Knyaz Pavlo znovu u Serbiyi 2 serb Princ Pavlo Yugoslavskij 3 angl Princesa Olga reabilitovanaLiteraturaTrond Noren Iskasen A Broken Engagement Frederik of Denmark and Olga of Greece Royalty Digest Quarterly no 3 2010 Robert Prentice Olga of Greece and Yugoslavia Royalty Digest Quarterly no 3 2011 Neil Balfour et Sally Mackay Paul of Yugoslavia Britain s maligned friend H Hamilton 1980 335 stor ISBN 0241103924 ta 978 0 2411 0392 0 Ricardo Mateos Sainz de Medrano La Familia de la Reina Sofia La Dinastia griega la Casa de Hannover y los reales primos de Europa Madrid La Esfera de los Libros 2004 ISBN 978 8 4973 4195 0 OCLC 55595158 Alan Palmer et Michael of Greece The Royal House of Greece Londres Weidenfeld Nicolson Illustrated 1990 ISBN 978 0 2978 3060 3 OCLC 59773890 Jonathan Petropoulos Royals and the Reich The Princes von Hessen in Nazi Germany Oxford Oxford University Press 2009 1e vid ISBN 978 0 1992 1278 1 John Van der Kiste Kings of the Hellenes The Greek Kings 1863 1974 Sutton Publishing 1994 200 stor ISBN 0750921471 ta 9780750921473 OCLC 41157782 Zeepvat Charlotte Ablak egy elveszett vilagra A Romanov csalad fotoalbuma Magyar Konyvklub Budapest 2006 ISBN 963 549 260 X Prince Nicholas of Greece My Fifty Years Londres Hutchinson amp Co 1926 Prince Nicholas of Greece Political Memoirs Londres Hutchinson amp Co 1928 King Peter II of Yugoslavia A King s Heritage The Memoirs of King Peter II of Yugoslavia Londres Cassell 1955PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Olga Grecka Profil na Geneall net nim Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Olgi Greckoyi angl Genealogiya Pavla Karageorgiyevicha angl Knyaz Pavlo ta knyaginya Olga Video

Дата публікації:
Топ