Олександр Лушпинський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лушпинський.

Лушпи́нський Олекса́ндр Ону́фрійович (11 липня 1878, Буцнів — 20 листопада 1943, Львів) — український архітектор, художник.

Лушпинський Олександр Онуфрійович
Народження	11 липня 1878(1878-07-11) Буцнів
Смерть	20 листопада 1943(1943-11-20) (65 років) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар^[1]
Національність	українці^[2]
Країна (підданство)	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Лушпинський Олександр Онуфрійович у Вікісховищі

Біографія

Народився 11 липня 1878 року в селі Буцнів на Тернопільщині у сім'ї коваля. Навчався в Тернопільській гімназії^[], протягом 1898—1904 років — на відділі архітектури Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка»). Серед викладачів був, зокрема, Іван Левинський. Протягом 1904—1919 років працював у фірмі Левинського. Автор або співавтор проєктів багатьох будівель, споруджених фірмою. В багатьох випадках ступінь участі у тому чи іншому проєкті встановити проблематично. Брав активну участь у пошуках українського стилю в архітектурі, на зразок інших національних стилів, що виникали в тогочасній Європі. В архітектурі застосовував ідеї Отто Вагнера. Стиль будівель Лушпинського з елементами народних стилів часто характеризують як «Гуцульська сецесія». Багато будівель виконані в дусі візантійсько-романських стилізацій. Вивчав народне дерев'яне будівництво, зарисовував зразки гуцульських і бойківських будівель (нині зберігаються у Національному музеї Львова). Замальовки дерев'яних церков експонував на першій архітектурній виставці у Львові 1910 року. 1915 року організував персональну виставку в Національному музеї. Пізніше Державна комісія відбудови краю видала альбом проєктів житлових і громадських будинків для села. 1920 року видав альбом малюнків «Дерев'яні церкви Галичини XVI—XVIII ст.»

1930 року митрополит Андрей Шептицький прийняв Лушпинського на посаду реставратора і члена консерваторної комісії греко-католицької митрополії. Восени 1932 року спільно з Іларіоном Свєнціцьким, Володимиром Січинським та М. Струтинською за дорученням Митрополичої капітули брав участь у підготовці матеріалів до реставрації катедри святого Юра у Львові. Член журі конкурсу на проєкт відбудови церкви Святого Духа у Львові (1942).

Помер 20 листопада 1943 року, похований на Личаківському цвинтарі. Із часом могила була втрачена. 2004 року працівниками музею-заповідника «Личаківський цвинтар» ідентифіковано поховання на полі № 18, встановлено надгробну плиту. Іменем Лушпинського 1993 року названо вулицю у Львові, в мікрорайоні Рясне.

Архітектура

• Будинок культури у с. Буцнів Тернопільської області. Споруджений на початках XX ст. Будівля збудована в стилі українського модерну з елементами української дерев'яної сецесії (ґонтовий дах, декоративна плитка і дерев'яні конструкції). Під час перебудови будинку культури у 60-их було змінено структуру і вигляд будівлі, декоративні сецесійні елементи було знято.
• Народний дім у місті Копичинці Тернопільської області. Споруджений у 1903—1905 роках. У фасаді застосовано сецесійно загострені романо-візантійські стилізації.
• Будинок кредитного товариства «Дністер» у Львові на розі вулиць Руської і Підвальної (1904—1905, у співавторстві).
• Будинок Ю. Скварчинського на нинішній вулиці Генерала Чупринки, № 11а у Львові (1906—1907). Авторство приписують Тадеєві Обмінському і Олександру Лушпинському.
• Бурса інституту «Народний дім» на вул. Лисенка 14, 14а у Львові (1906—1907).
• Церква святого Дмитрія в селі Оброшино Львівської області (1906—1907).
• Колишній санаторій Казимира Солецького на вулиці Личаківській, 107 у Львові. Збудований фірмою Івана Левинського 1908 року. Мечислав Орлович стверджував, що виконаний у закопанському стилі.
• Вілла адвоката Романа Ковшевича на вулиці Вишенського, у Львові. Ймовірний автор — О. Лушпинський.
• Будинок гімназії і бурси Українського педагогічного товариства у Львові (1906—1908).
• Народний дім у Кам'янці-Бузькій (1910—1911).
• Пам'ятний хрест до 50-річчя смерті Тараса Шевченка в с. Бурдяківці Тернопільської області (1911).
• Пам'ятник Маркіянові Шашкевичу в с. Підлисся, Львівської області (1911). Виконаний у слюсарній майстерні Михайла Стефанівського.
• Вілла художника Івана Труша на у Львові (1910, нині меморіальний музей художника).
• Народний дім у підльвівському селі Клепарів (1910—1911, нині — , 1).
• Церква Покрови Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Руському, Тернопільської області (1912).
• Мурована церква Пресвятої Євхаристії в селищі Бориня. Хрещата у плані, одноверха. Має квадратну наву, гранчастий вівтар із двома захристями, вкорочені бічні рамена і бабинець з відкритою аркадою. Нава увінчана восьмериком із банею, рамена і бабинець — двосхилим дахом. Фасади з тесаного каменю, нетиньковані. Споруджена 1912 року. Лушпинський, ймовірно, був також проєктантом іконостасу.
• Будинок школи і монастиря сестер василіянок у Станиславові (нині Івано-Франківськ) на нинішній вулиці Василіянок (1910—1913).
• Стилізована у візантійсько-романських формах Церква Перенесення мощей святого Миколая в Серединках, Тернопільської області (1913).
• Архітектурна частина пам'ятника Тарасові Шевченку у Винниках поблизу Львова (1913).
• Будинок Українського музичного товариства ім. М. Лисенка на площі Шашкевича, 5 у Львові (1913—1916), співавтори Євген Червінський, Іван Левинський, Тадей Обмінський, художник Модест Сосенко, скульптор Григорій Кузневич.
• Проєкт плебанії в Улазові (1916).
• Нереалізований проєкт нової будівлі Національного музею у Львові (бл. 1917—1918). Розроблений на прохання Іларіона Свєнціцького.
• Надгробок Івана Левинського на Личаківському цвинтарі. Проєкт у формі саркофага зі зламаною романською капітеллю обрано на конкурсі 1920 року. Виконаний у пісковику.
• Нереалізований проєкт відбудови пошкодженої війною мурованої церкви в Комарному (1923).
• Дерев'яна церква святого Миколи в Новому Селі Городоцького району. Збудована у 1923—1924 році. Традиційна тридільна, одноверха з високим четвериком на квадратній у плані наві.
• Проєкт церкви Святої Трійці в селі Пишківці. Навесні 1925 року храм згадують у газеті «Діло», як такий, що будують.
• Огорожа церкви святого Миколая у Львові (1926).
• Надгробок на могилі Богдана і Йосифа Танчаковських на Личаківському цвинтарі (1929). На стіні з білого пісковика був вирізьблений стилізований тризуб і хрести січових стрільців. У первинному проєкті передбачалась також необарокова орнаментика.
• Надгробок Івана Белея на Личаківському цвинтарі у Львові. Виконаний на фірмі Тировичів у 1930-х.
• Реставрація дерев'яної церкви Святої Трійці на Сихові. Протягом 1932 року було піднято храм на підмурівках, розібрано дзвіницю над бабинцем, замінено гонт.
• Мурована церква в селі Стиборівка. Проєкт 1937 року. Спорудженням займався будівничий Василь Хоміцький. Будівництво, перерване війною, завершено лише 1990 року. Церква хрещата у плані, одноверха, з гранчастим вівтарем та двома симетричними захристями.
• Проєкт церкви для села Угерсько Стрийського району.
• Проєкт будинку студентського товариства «Основа».
• Дзвіниця Воскресенської церкви у Винниках у стилі модернізованого бароко, збудована 1925 року.
• Проєкт дерев'яної церкви святого Микити, спорудженої в селі Микитинці Івано-Франківського району (1922-1923).

Фалеристика

Автор проєкту відзнаки — Хрест УСС «С. У. С.1914»

Світлини

• Колишня вілла Івана Труша
• Церква в с. Оброшино
• Колишня клініка Солецького (вул. Личаківська, Львів)
• Церква в с. Бориня
• Церква в с. Угерсько
• Церква св. Микити в Микитинцях
• Народний дім у Кам'янці-Бузькій

Примітки

1. Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 211. —
   d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
2. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59556
3. Метрична книга народжень с. Буцнів Тернопільського повіту за 1866—1900 р. // ДАТО. — Ф. 487. — Оп. 1. — Спр. 283. — С. 55.
4. Є також інша дата — 23 липня; див.: Бірюльов Ю. Лушпинський Олександр Онуфрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — С. 186. — .
5. Новосядлий Б. Митець загальноукраїнського масштабу // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2008. — № 19. — С. 347.
6. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 397. — .
7. Архітектура Львова… — С. 411.
8. Архітектура Львова… — С. 396.
9. Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 384.
10. Данилюк А. Поклонись народному зодчому. — Львів : Свічадо, 1995. — С. 53. — .
11. Новосядлий Б. Митець загальноукраїнського… — С. 350.
12. Свєнціцький І. Звіт Управи Національного Музею у Львові за 1932 р. (докінчення) // Діло. — 1933. — 28 січня. — № 19 (13258). — С. 3.
13. Вуйцик В. Матеріали конкурсу на кращий проєкт відбудови церкви св. Духа при греко-католицькій духовній семінарії у Львові в 1942 році // Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. Збірник статей. — Львів : Свічадо, 1994. — С. 159. — .
14. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 213. — .
15. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 36—37. — .
16. Новосядлий, Богдан (2006). Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові (українською) . Тернопіль: Джура. с. 61—62.
17. Архітектура Львова… — С. 411; Данилюк А. Поклонись… — С. 53.
18. Архітектура Львова… — С. 409, 471.
19. Архітектура Львова… — С. 437.
20. Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 190. (пол.)
21. Архітектура Львова… — С. 482.
22. Архітектура Львова… — С. 412.
23. Архітектура Львова… — С. 411; Слободян В. М. Церкви Турківського району. — Львів, 2003. — С. 31—33. — (Українські церкви Львівщини) — .
24. Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 329—330. — .
25. Бірюльов Ю. О. Лушпинський Олександр // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 246—249. — .
26. Архітектура Львова… — С. 507.
27. Проєкт плебанії в Улазові з Державного архіву в Перемишлі.
28. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 267. — .
29. Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 235. — .
30. Слободян В. М. Церкви України. Перемиська… — С. 220.
31. Будівничі, Теслі, Бляхарі! // Діло. — 1925. — 27 березня. — № 68 (10451). — С. 6.
32. Горникевич Т. «Знівечення церкви на Сихові». (Лист до редакції) // Діло. — 1933. — 20 липня. — № 187 (13426). — С. 4—5.
33. Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Ілюстрований каталог. — Львів : Місіонер, 2000. — С. 154, 157. — (Українські церкви Львівщини) — .
34. Нога О. Українська художньо-промислова кераміка Галичини (1840—1940). — Львів : Українські технології, 2001. — С. 183.
35. Нога О., Савицький І. Пежанський Григорій — призабутий український будівничий музично-театральних закладів Львова першої половини ХХ століття // Народознавчі зошити. — 2016. — № 5 (131). — С. 1212. — ISSN 1028-5091.
36. Олтич. Від старини до сучасного. Важніші місцевості Львівської округи // Рідна Земля. — 1942. — 26 квітня. — № 17 (29). — С. 5.
37. Рік спорудження зазначений на самій дзвіниці
38. У Микитинцях відзначили століття храму святого Микити. Івано-Франківська Архієпархія Української Греко-Католицької Церкви. Процитовано 25 жовтня 2023.
39. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

• Новосядлий Б. Перший пам'ятник кобзареві на Тернопіллі // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2014. — Вип. 25. — С. 133—138.
• Чепелик В. Визначні майстри українського архітектурного модерну [Архівовано 12 грудня 2010 у Wayback Machine.] // Український архітектурний модерн / В. В. Чепелик; упоряд. З. В. Мойсеєнко-Чепелик; Всеукр. фонд відтвор. видат. пам'яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. — К. : КНУБА, 2000.

Посилання

• Глембоцька Г. Олександр Лушпинський^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Центр міської історії центрально-східної Європи Переглянуто 2 жовтня, 2010