Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ната лія Ві кторівна Нікі форова згодом Анастасі я Мустафі нова в шлюбах Амі на Ві кторівна Вахі тівна Оку єва 5 червня

Окуєва Аміна Вікторівна

Окуєва Аміна Вікторівна

Ната́лія Ві́кторівна Нікі́форова, згодом Анастасі́я Мустафі́нова, в шлюбах Амі́на Ві́кторівна (Вахі́тівна) Оку́єва ; 5 червня 1983, Одеса, Українська РСР — 30 жовтня 2017, Глеваха, Васильківський район, Київська область, Україна) — українська лікарка-хірургиня, громадська активістка та військовослужбовиця. Народна героїня України. Учасниця Революції гідності та війни на сході України у складі батальйону «Київ-2».

Аміна Вікторівна Окуєва
Ім'я при народженні Наталія Вікторівна Нікіфорова
Псевдо Сура
Народилася 5 червня 1983(1983-06-05)
Одеса, УРСР, СРСР
Померла 30 жовтня 2017(2017-10-30) (34 роки)
Глеваха, Васильківський район, Київська область, Україна
·убивство
Громадянство image СРСР
image Україна
Національність чеченка (за батьком), полька (за матір’ю)
Діяльність лікар, військовослужбовець
Alma mater Одеський медичний університет
Учасник Війна на сході України і Друга чеченська війна
Військове звання Лейтенант міліції[5]
Конфесія іслам
У шлюбі з Адам Осмаєв
Нагороди
image
Орден «Народний Герой України»

Життєпис

Народилася 5 червня 1983 року в Одесі в сім'ї Ірини Анатоліївни Нікіфорової (до шлюбу Камінської), деякий час — співробітниці Південно-українського медіа-холдингу, і названого батька — Віктора Сергійовича Нікіфорова, музейного працівника, у 2000-ні директора одеського Музею західного і східного мистецтва. За твердженням Аміни Окуєвої, її біологічний батько був чеченцем, мати — полька з Північного Кавказу. З родиною мешкала у Москві та Грозному. З 1999 року брала участь у Другій чеченській війні на боці Чеченської Республіки Ічкерія. До України повернулася 2003 року, вступила до Одеського медичного університету, який закінчила за спеціалізацією загальна хірургія. Після здобуття вищої освіти працювала лікаркою-інтерном в Одесі.

З початком Євромайдану вступила до Самооборони, де була лікаркою 8-ї Афганської сотні. З початком війни на сході України, у липні 2014 року, вступила до лав батальйону «Київ-2», куди була записана фельдшеркою, проте за словами самої Окуєвої, медициною займалася мало. Брала участь в обороні Дебальцева, виконуючи бойові завдання поблизу Чорнухиного на Луганщині. Пізніше служила у батальйоні «Золоті ворота». Брала участь у створенні Миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, служила прес-офіцеркою батальйону, домагалася надання батальйону офіційного статусу від МВС України.

Брала участь у парламентських виборах 2014 року, балотуючись за одномандатним виборчим округом № 136 у Суворовському районі Одеси (самовисунення), однак, до Верховної Ради України VIII скликання не потрапила, отримавши 3,72 % голосів виборців (9-те місце в окрузі).

1 червня 2017 року на вулиці Кирилівській у Києві на подружжя Адама Осмаєва і Аміни Окуєвої було скоєно замах: нападник під виглядом журналіста французького видання Le Monde під час зустрічі, перебуваючи в автомобілі разом із парою, відкрив вогонь. У результаті Осмаєв зазнав серйозних поранень. Окуєва не постраждала, зумівши чотири рази поцілити в кілера, що дозволило правоохоронцям його затримати. За словами Окуєвої, до замаху вони з чоловіком тричі зустрічалися з кілером, оскільки він представлявся журналістом, який готує матеріал про пару. За даними МВС, кілером може бути особа, пов'язана з главою Чечні Рамзаном Кадировим. Кілер мав при собі документи на ім'я громадянина України Дакара Олександра Вінустовича, але пізніше був опізнаний як Артур Денісултанов (Курмакаєв). За іншими даними також розглядалися дві версії щодо особистості кілера: згідно з однією, його прізвище — Вернер (прописаний в Одеський області), згідно з другою — Антіпов (прописаний у Козятині Вінницької області).

13 серпня 2017 року на майдані Незалежності у Києві військові окремого президентського полку розгорнули національний прапор Ічкерії. За словами ініціаторів акції, цей прапор розміром 22 на 33 метри є найбільшим у світі. На акцію прийшли бійці батальйону імені Джохара Дудаєва, зокрема і його колишня бійчиня Аміна Окуєва, а також представники кримськотатарського народу. Окуєва подякувала Україні за підтримку в боротьбі за свободу Ічкерії. За її словами, акція покликана показати, що ворогам не вдалося зломити «волю до перемоги і наш дух».

«Цей захід символізує те, що нашим ворогам, не дивлячись на всі їхні зусилля, не вдалося зламати нашу волю до перемоги і наш дух. І що наша перемога близька, як ніколи», — заявила організатор акції, учасниця АТО, Аміна Окуєва.

Загибель

Аміна Окуєва загинула 30 жовтня 2017 року неподалік селища Глеваха у Київській області внаслідок отриманих поранень. Під час диверсійного нападу автомобіль, у якому перебували Осмаєв та Окуєва, було обстріляно на залізничному переїзді. Адам Осмаєв отримав поранення, проте вижив. За його словами, обстріл автомобіля тривав кілька секунд:

Це класична засідка була. У затишному місці, на повороті, військова така засідка. Ми переїхали переїзд і там Г-подібний поворот, і на другому повороті раптово почалася стрілянина автоматична. Я відразу по газах. Аміна поруч зі мною сиділа. Обстріл йшов з правого боку, він буквально кілька секунд тривав, поки я не пішов із зони обстрілу. Але за ці кілька секунд, на жаль, у неї поцілили. Я зупинився, думав, почнуть добивати, підійде хтось. Але ніхто так і не підійшов, вони виявилися боягузами і втекли. Тоді я почав уже Аміною займатися. Вона була вже непритомна. Їй потрапила куля в голову, розтрощила череп. Я намагався, звичайно, «Целлоксом», який ми завжди з собою носимо, зупинити кров. Але вона через якийсь час перестала подавати ознаки життя. Природно, відразу зателефонував у поліцію спочатку на 102, потім у швидку, і так далі.

МВС України розглядає дві основні версії вбивства Окуєвої. За словами речника МВС Зоряна Шкіряка, за цим можуть стояти як російські спецслужби, так і чеченські військові. Вбивство було скоєно з рідкісної для України зброї, автомата чеської армії калібру 7,62×39 мм, його було виявлено за 600 м від місця вбивства. Автомат Sa vz. 58 виготовляли до 1984 року, а 2000 його було знято з озброєння.

Поховали Аміну Окуєву в Дніпрі 1 листопада 2017 року поруч із могилою Іси Мунаєва, відповідно до її заповіту. Від публічної церемонії прощання родина загиблої відмовилася, побоюючись, що захід може стати мішенню для терористів, а самі похорони відбувалися під охороною.

12 січня 2020 року прокуратурою Київської області спільно з ГУ НП в Київській області затримано групу кілерів, серед яких організатора вбивства. ДНК затриманого збіглося з ДНК на кинутій на місці злочину зброї. Було затримано Ігоря Редькіна, громадянина України 1964 року народження, раніше не судимого, що жив у Києві. Його зі спільниками підозрюють у двох убивствах: 2016 року керівника компанії «Caparol Україна» Павла Зможного та начальника управління реклами й оренди Київського метрополітену Павла Миленького. 17 вересня 2019 року підозрюваних вже затримували, але 19 вересня суддя Києво-Святошинського суду Максим Медведський відпустив з-під варти двох її учасників, серед них і Редькіна.

Підозрюваного в замаху на Окуєву та Осмаєва, заарештованого 2017 року, 13 січня 2020 було передано терористам з ДНР під час обміну полоненими. Інший підозрюваний, Ігор Редькін, залишався у СІЗО до 11 березня. За даними поліції, він незаконно отримав українське громадянство. Редькіна повторно заарештовано 15 січня 2020 разом з Андрієм Кравченком, якого також підозрюють у співучасті у вбивстві Окуєвої.

11 травня Редькіну продовжено термін арешту на 2 місяці. 20 травня слідчі оголосили підозру можливому організатору вбивства Окуєвої. Це доброволець і військовий медик, виходець із Чечні Салах Хумаїдов (1976 р.н.), його було оголошено в розшук. За даними слідства, він шукав безпосередніх виконавців злочину і забезпечив їх автомобілем.

У лютому 2020 року чеченський політемігрант Маміхан Умаров в інтерв'ю розповів, що з 2017 року співпрацював з українськими спецслужбами, зокрема, попередив Ігоря Мосійчука та Адама Осмаєва про одержання замовлення з Чечні на їх вбивство. Був головним свідком у справах: про напад на Аміну Окуєву і її чоловіка Адама Осмаєва (30 жовтня 2017 року невідомі розстріляли їхнє авто під Києвом — Окуєва загинула, Осмаєв зазнав поранення) та теракту в Києві під телеканалом «Еспресо» (25 жовтня 2017, на тоді ще народного депутата Мосійчука вчинили замах: його поранено, в результаті якого загинули кілька людей).

4 липня 2020 року поблизу Відня було вбито Маміхана Умарова, громадянина РФ чеченського походження, який просив політичного притулку в Австрії. Маміхан «Анзор» критикував президента Чечні Рамзана Кадирова і ймовірно був свідком у справі про вбивство Окуєвої.

Особисте життя

2000 року Окуєва прийняла іслам. Згідно з релігійними переконаннями, носила хіджаб. Мотивом для участі у війні на Донбасі стала переконаність у тому, що Росія є спільним ворогом українців і чеченців. Після завершення війни планувала пов'язати подальше життя з військовою справою як військова медикиня або учасниця миротворчої місії.

Першим чоловіком був Іса Мустафінов до його смерті у 2000—2003 роках. Другим чоловіком був Іслам Тухашев (за документами — Окуєв), депортований з України за порушення режиму перебування іноземців та пізніше засуджений у Росії до довічного ув'язнення за вбивство співробітників російських спецслужб в Інгушетії.

З Адамом Осмаєвим познайомилася 2009 року; офіційно у шлюбі з ним не перебувала. Виховувала сина (нар. 2002).

Нагороди

Пам'ять

Див. також

Примітки

  1. . BBC News Україна. 31 жовтня 2017. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  2. . Громадське радіо. 31 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  3. Ясинская, Вика (24 листопада 2014). Доброволец Амина Окуева: я бы хотела, чтобы пала российская империя в том виде, в каком она существует сейчас. Цензор.нет. Процитовано 2 червня 2017.(рос.)
  4. . 112 канал. 31 жовтня 2017. Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.(рос.)
  6. Sautreuil P. Quand un faux journaliste du « Monde » tente d’assassiner un commandant tchétchène // Libération / D. Alfon — 2017. — 139959 екз. — ISSN 0335-1793; 1766-0556; 2262-4767
    d:Track:Q13717d:Track:Q30131449d:Track:Q5302352d:Track:Q30131469
  7. . (Корреспондент.net). 30 жовтня 2017. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.(рос.)
  8. Хто така Аміна Окуєва, яку розстріляли під Києвом. Еспресо TV. 30 жовтня 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  9. Убийство Амины Окуевой: чего мы о ней не знали. Антикор. 31 жовтня 2017. Процитовано 3 листопада 2017.(рос.)
  10. . Ліга.net. 31 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  11. Сантарович, Андрей (12 березня 2015). Украинские амазонки: Амина Окуева и ее борьба с «российской Ордой». Inforesist. Процитовано 2 червня 2017.(рос.)
  12. Левит, Александр (6 березня 2015). . Факты. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.(рос.)
  13. . Новое время. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.(рос.)
  14. . Ліга.net. 22 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.(рос.)
  15. . Центральна виборча комісія України. 2014. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 2 червня 2017.
  16. . Центральна виборча комісія України. 2014. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 2 червня 2017.
  17. . Українська правда. 1 червня. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
  18. . Апостроф. 1 червня 2017. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 2 червня 2017.(рос.)
  19. . Еспресо. 2 червня 2017. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
  20. . Гордон. 2 червня 2017. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.(рос.)
  21. . Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
  22. . Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
  23. . РБК-Украина. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
  24. . Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 13 серпня 2017.
  25. . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
  26. . Радіо Свобода. 30 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  27. . Цензор.нет. 30 жовтня 2017. Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  28. . Цензор.нет. 6 листопада 2017. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 6 листопада 2017.(рос.)
  29. . РБК-Украина. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
  30. (рос.). РБК-Украина. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
  31. . Українська правда. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  32. Павловська, Ольга (1 листопада 2017). . ТСН. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  33. Арсен Аваков: Поліція затримала групу кіллерів, які обгрунтовано підозрюються у вбивстві Аміни Окуєвої [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] // mvs.gov.ua, 12.01.2020, 14:25
  34. Затримано підозрюваних у вбивстві Окуєвої — Аваков [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.]. «Прокуратурою Київської області спільно з ГУ НП в Київській області затримано учасників злочинної організації, які займались замовними вбивствами» // Українська правда, Неділя, 12 січня 2020, 14:31
  35. (рос.). РБК-Украина. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
  36. «Стране» стало известно имя задержанного по Динго: подозрению в убийстве Амины Окуевой [ 16 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Страна.ua, 12 січня 2020, 15:05
  37. У Нацполіції заявили, що затримано підозрюваного в організації вбивства Окуєвої [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Гордон, 12 січня 2020, 16:25
  38. Убийство директора «Капарол Украина» Зможного раскрыто [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] // Ольга Фандорина, Українські новини, 17 вересня 2019, 13:23
  39. Максим Дмитрович Медведський — суддя Мар'їнського суду Донецької області, з березня по вересень 2019 року відряджений до Києво-Святошинського суду
  40. Шок: Суд відпустив з-під варти двох передбачуваних кілерів директора «Капарола» Зможного [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] // Вікторія Хожаінова, Українські новини, 20 вересня 2019, 11:59
  41. Динго (Артур Денисултанов): ==/articles/interview/242463-intervju-killera-dinho-ob-ubijstve-okuevoj-i-sheremeta.html Интервью для Страна.ua
  42. Катерина Сергацкова. Два вайнаха, одна вдова и пистолет Glock. Украино-чеченский боевик с ненадежными рассказчиками[недоступне посилання]. «Единственное, что полиция Вены установила наверняка: Курмакаев — это Денисултанов, он же Кринари, он же Дакар» // Настоящее Время, 17 октября 2019 года
  43. Україна видала «ДНР» чеченця, обвинуваченого в нападі на Окуєву та Осмаєва [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] — журналістка // Гордон, 30 грудня 2019, 00:37; Катерина Сергацкова, Facebook, 29 грудня 2019, 17:54
  44. (рос.). РБК-Украина. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  45. (рос.). РБК-Украина. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  46. (рос.). РБК-Украина. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  47. (рос.). РБК-Украина. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  48. (рос.). РБК-Украина. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  49. . espreso.tv. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  50. kevin.kada,johannes.weichhart. . kurier.at (нім.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  51. (рос.). РБК-Украина. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  52. . Громадське ТБ Одеси. 13 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 14 червня 2017.
  53. . 5 канал. 8 червня 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  54. У Києві назвали вулицю на честь Аміни Окуєвої [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.]// Радіо Свобода. — 2019. — 13 листопада.
  55. На честь Аміни Окуєвої названо вулицю в Шевченківському районі [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.]// новина на офіційному сайті Київської міської ради та державної адміністрації. — 2019. — 12 листопада.
  56. Вулиці Ганни Арендт, Аміни Окуєвої та Андрія Кизила: у столиці назвали 41 об'єкт [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.]// (BBC Україна). — 2019. — 12 листопада.
  57. . Новинарня (укр.). 3 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
  58. У Дніпрі комісія затвердила найменування вулиці на честь Аміни Окуєвої [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.]// Радіо Свобода. — 2019. — 24 грудня.
  59. У Дніпрі ім'ям Аміни Окуєвої назвали одну з вулиць [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.]// Укрінформ. — 2020. — 24 червня.

Посилання

image
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
Під Києвом убито Аміну Окуєву
  • Акція «Ічкерія жива». Київ. Майдан [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  • Аміна Окуєва. Акція «Ічкерія жива». Коментар [ 18 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Сторінка пам'яті[недоступне посилання]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nata liya Vi ktorivna Niki forova zgodom Anastasi ya Mustafi nova v shlyubah Ami na Vi ktorivna Vahi tivna Oku yeva 5 chervnya 1983 Odesa Ukrayinska RSR 30 zhovtnya 2017 Glevaha Vasilkivskij rajon Kiyivska oblast Ukrayina ukrayinska likarka hirurginya gromadska aktivistka ta vijskovosluzhbovicya Narodna geroyinya Ukrayini Uchasnicya Revolyuciyi gidnosti ta vijni na shodi Ukrayini u skladi bataljonu Kiyiv 2 Amina Viktorivna OkuyevaIm ya pri narodzhenni Nataliya Viktorivna NikiforovaPsevdo SuraNarodilasya 5 chervnya 1983 1983 06 05 Odesa URSR SRSRPomerla 30 zhovtnya 2017 2017 10 30 34 roki Glevaha Vasilkivskij rajon Kiyivska oblast Ukrayina ubivstvoGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist chechenka za batkom polka za matir yu Diyalnist likar vijskovosluzhbovecAlma mater Odeskij medichnij universitetUchasnik Vijna na shodi Ukrayini i Druga chechenska vijnaVijskove zvannya Lejtenant miliciyi 5 Konfesiya islamU shlyubi z Adam OsmayevNagorodi Orden Narodnij Geroj Ukrayini Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya 5 chervnya 1983 roku v Odesi v sim yi Irini Anatoliyivni Nikiforovoyi do shlyubu Kaminskoyi deyakij chas spivrobitnici Pivdenno ukrayinskogo media holdingu i nazvanogo batka Viktora Sergijovicha Nikiforova muzejnogo pracivnika u 2000 ni direktora odeskogo Muzeyu zahidnogo i shidnogo mistectva Za tverdzhennyam Amini Okuyevoyi yiyi biologichnij batko buv chechencem mati polka z Pivnichnogo Kavkazu Z rodinoyu meshkala u Moskvi ta Groznomu Z 1999 roku brala uchast u Drugij chechenskij vijni na boci Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya Do Ukrayini povernulasya 2003 roku vstupila do Odeskogo medichnogo universitetu yakij zakinchila za specializaciyeyu zagalna hirurgiya Pislya zdobuttya vishoyi osviti pracyuvala likarkoyu internom v Odesi Z pochatkom Yevromajdanu vstupila do Samooboroni de bula likarkoyu 8 yi Afganskoyi sotni Z pochatkom vijni na shodi Ukrayini u lipni 2014 roku vstupila do lav bataljonu Kiyiv 2 kudi bula zapisana feldsherkoyu prote za slovami samoyi Okuyevoyi medicinoyu zajmalasya malo Brala uchast v oboroni Debalceva vikonuyuchi bojovi zavdannya poblizu Chornuhinogo na Luganshini Piznishe sluzhila u bataljoni Zoloti vorota Brala uchast u stvorenni Mirotvorchogo bataljonu imeni Dzhohara Dudayeva sluzhila pres oficerkoyu bataljonu domagalasya nadannya bataljonu oficijnogo statusu vid MVS Ukrayini Brala uchast u parlamentskih viborah 2014 roku balotuyuchis za odnomandatnim viborchim okrugom 136 u Suvorovskomu rajoni Odesi samovisunennya odnak do Verhovnoyi Radi Ukrayini VIII sklikannya ne potrapila otrimavshi 3 72 golosiv viborciv 9 te misce v okruzi 1 chervnya 2017 roku na vulici Kirilivskij u Kiyevi na podruzhzhya Adama Osmayeva i Amini Okuyevoyi bulo skoyeno zamah napadnik pid viglyadom zhurnalista francuzkogo vidannya Le Monde pid chas zustrichi perebuvayuchi v avtomobili razom iz paroyu vidkriv vogon U rezultati Osmayev zaznav serjoznih poranen Okuyeva ne postrazhdala zumivshi chotiri razi pociliti v kilera sho dozvolilo pravoohoroncyam jogo zatrimati Za slovami Okuyevoyi do zamahu voni z cholovikom trichi zustrichalisya z kilerom oskilki vin predstavlyavsya zhurnalistom yakij gotuye material pro paru Za danimi MVS kilerom mozhe buti osoba pov yazana z glavoyu Chechni Ramzanom Kadirovim Kiler mav pri sobi dokumenti na im ya gromadyanina Ukrayini Dakara Oleksandra Vinustovicha ale piznishe buv opiznanij yak Artur Denisultanov Kurmakayev Za inshimi danimi takozh rozglyadalisya dvi versiyi shodo osobistosti kilera zgidno z odniyeyu jogo prizvishe Verner propisanij v Odeskij oblasti zgidno z drugoyu Antipov propisanij u Kozyatini Vinnickoyi oblasti 13 serpnya 2017 roku na majdani Nezalezhnosti u Kiyevi vijskovi okremogo prezidentskogo polku rozgornuli nacionalnij prapor Ichkeriyi Za slovami iniciatoriv akciyi cej prapor rozmirom 22 na 33 metri ye najbilshim u sviti Na akciyu prijshli bijci bataljonu imeni Dzhohara Dudayeva zokrema i jogo kolishnya bijchinya Amina Okuyeva a takozh predstavniki krimskotatarskogo narodu Okuyeva podyakuvala Ukrayini za pidtrimku v borotbi za svobodu Ichkeriyi Za yiyi slovami akciya poklikana pokazati sho vorogam ne vdalosya zlomiti volyu do peremogi i nash duh Cej zahid simvolizuye te sho nashim vorogam ne divlyachis na vsi yihni zusillya ne vdalosya zlamati nashu volyu do peremogi i nash duh I sho nasha peremoga blizka yak nikoli zayavila organizator akciyi uchasnicya ATO Amina Okuyeva ZagibelAmina Okuyeva zaginula 30 zhovtnya 2017 roku nepodalik selisha Glevaha u Kiyivskij oblasti vnaslidok otrimanih poranen Pid chas diversijnogo napadu avtomobil u yakomu perebuvali Osmayev ta Okuyeva bulo obstrilyano na zaliznichnomu pereyizdi Adam Osmayev otrimav poranennya prote vizhiv Za jogo slovami obstril avtomobilya trivav kilka sekund Ce klasichna zasidka bula U zatishnomu misci na povoroti vijskova taka zasidka Mi pereyihali pereyizd i tam G podibnij povorot i na drugomu povoroti raptovo pochalasya strilyanina avtomatichna Ya vidrazu po gazah Amina poruch zi mnoyu sidila Obstril jshov z pravogo boku vin bukvalno kilka sekund trivav poki ya ne pishov iz zoni obstrilu Ale za ci kilka sekund na zhal u neyi pocilili Ya zupinivsya dumav pochnut dobivati pidijde htos Ale nihto tak i ne pidijshov voni viyavilisya boyaguzami i vtekli Todi ya pochav uzhe Aminoyu zajmatisya Vona bula vzhe nepritomna Yij potrapila kulya v golovu roztroshila cherep Ya namagavsya zvichajno Celloksom yakij mi zavzhdi z soboyu nosimo zupiniti krov Ale vona cherez yakijs chas perestala podavati oznaki zhittya Prirodno vidrazu zatelefonuvav u policiyu spochatku na 102 potim u shvidku i tak dali MVS Ukrayini rozglyadaye dvi osnovni versiyi vbivstva Okuyevoyi Za slovami rechnika MVS Zoryana Shkiryaka za cim mozhut stoyati yak rosijski specsluzhbi tak i chechenski vijskovi Vbivstvo bulo skoyeno z ridkisnoyi dlya Ukrayini zbroyi avtomata cheskoyi armiyi kalibru 7 62 39 mm jogo bulo viyavleno za 600 m vid miscya vbivstva Avtomat Sa vz 58 vigotovlyali do 1984 roku a 2000 jogo bulo znyato z ozbroyennya Pohovali Aminu Okuyevu v Dnipri 1 listopada 2017 roku poruch iz mogiloyu Isi Munayeva vidpovidno do yiyi zapovitu Vid publichnoyi ceremoniyi proshannya rodina zagibloyi vidmovilasya poboyuyuchis sho zahid mozhe stati mishennyu dlya teroristiv a sami pohoroni vidbuvalisya pid ohoronoyu 12 sichnya 2020 roku prokuraturoyu Kiyivskoyi oblasti spilno z GU NP v Kiyivskij oblasti zatrimano grupu kileriv sered yakih organizatora vbivstva DNK zatrimanogo zbiglosya z DNK na kinutij na misci zlochinu zbroyi Bulo zatrimano Igorya Redkina gromadyanina Ukrayini 1964 roku narodzhennya ranishe ne sudimogo sho zhiv u Kiyevi Jogo zi spilnikami pidozryuyut u dvoh ubivstvah 2016 roku kerivnika kompaniyi Caparol Ukrayina Pavla Zmozhnogo ta nachalnika upravlinnya reklami j orendi Kiyivskogo metropolitenu Pavla Milenkogo 17 veresnya 2019 roku pidozryuvanih vzhe zatrimuvali ale 19 veresnya suddya Kiyevo Svyatoshinskogo sudu Maksim Medvedskij vidpustiv z pid varti dvoh yiyi uchasnikiv sered nih i Redkina Pidozryuvanogo v zamahu na Okuyevu ta Osmayeva zaareshtovanogo 2017 roku 13 sichnya 2020 bulo peredano teroristam z DNR pid chas obminu polonenimi Inshij pidozryuvanij Igor Redkin zalishavsya u SIZO do 11 bereznya Za danimi policiyi vin nezakonno otrimav ukrayinske gromadyanstvo Redkina povtorno zaareshtovano 15 sichnya 2020 razom z Andriyem Kravchenkom yakogo takozh pidozryuyut u spivuchasti u vbivstvi Okuyevoyi 11 travnya Redkinu prodovzheno termin areshtu na 2 misyaci 20 travnya slidchi ogolosili pidozru mozhlivomu organizatoru vbivstva Okuyevoyi Ce dobrovolec i vijskovij medik vihodec iz Chechni Salah Humayidov 1976 r n jogo bulo ogolosheno v rozshuk Za danimi slidstva vin shukav bezposerednih vikonavciv zlochinu i zabezpechiv yih avtomobilem U lyutomu 2020 roku chechenskij politemigrant Mamihan Umarov v interv yu rozpoviv sho z 2017 roku spivpracyuvav z ukrayinskimi specsluzhbami zokrema poperediv Igorya Mosijchuka ta Adama Osmayeva pro oderzhannya zamovlennya z Chechni na yih vbivstvo Buv golovnim svidkom u spravah pro napad na Aminu Okuyevu i yiyi cholovika Adama Osmayeva 30 zhovtnya 2017 roku nevidomi rozstrilyali yihnye avto pid Kiyevom Okuyeva zaginula Osmayev zaznav poranennya ta teraktu v Kiyevi pid telekanalom Espreso 25 zhovtnya 2017 na todi she narodnogo deputata Mosijchuka vchinili zamah jogo poraneno v rezultati yakogo zaginuli kilka lyudej 4 lipnya 2020 roku poblizu Vidnya bulo vbito Mamihana Umarova gromadyanina RF chechenskogo pohodzhennya yakij prosiv politichnogo pritulku v Avstriyi Mamihan Anzor kritikuvav prezidenta Chechni Ramzana Kadirova i jmovirno buv svidkom u spravi pro vbivstvo Okuyevoyi Osobiste zhittya2000 roku Okuyeva prijnyala islam Zgidno z religijnimi perekonannyami nosila hidzhab Motivom dlya uchasti u vijni na Donbasi stala perekonanist u tomu sho Rosiya ye spilnim vorogom ukrayinciv i chechenciv Pislya zavershennya vijni planuvala pov yazati podalshe zhittya z vijskovoyu spravoyu yak vijskova medikinya abo uchasnicya mirotvorchoyi misiyi Pershim cholovikom buv Isa Mustafinov do jogo smerti u 2000 2003 rokah Drugim cholovikom buv Islam Tuhashev za dokumentami Okuyev deportovanij z Ukrayini za porushennya rezhimu perebuvannya inozemciv ta piznishe zasudzhenij u Rosiyi do dovichnogo uv yaznennya za vbivstvo spivrobitnikiv rosijskih specsluzhb v Ingushetiyi Z Adamom Osmayevim poznajomilasya 2009 roku oficijno u shlyubi z nim ne perebuvala Vihovuvala sina nar 2002 NagorodiOrden Narodnij Geroj Ukrayini 13 zhovtnya 2015 Nagorodna vognepalna zbroya MVS Ukrayini pistoletPam yat2019 roku im ya Amini Okuyevoyi prisvoyeno vulici Proektnij 13119 u Shevchenkivskomu rajoni Kiyeva 3 grudnya 2020 roku v smt Glevaha na Kiyivshini bulo vidkrito pam yatnij znak Amini Okuyevij u misti Dnipro U Lvovi na aleyi geroyin u parku Bogdana Hmelnickogo visadzheno derevo v yiyi pam yat dzherelo Div takozhDenisultanov Artur AbdullayevichPrimitki BBC News Ukrayina 31 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 3 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 Gromadske radio 31 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 Yasinskaya Vika 24 listopada 2014 Dobrovolec Amina Okueva ya by hotela chtoby pala rossijskaya imperiya v tom vide v kakom ona sushestvuet sejchas Cenzor net Procitovano 2 chervnya 2017 ros 112 kanal 31 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2017 ros Sautreuil P Quand un faux journaliste du Monde tente d assassiner un commandant tchetchene Liberation D Alfon 2017 139959 ekz ISSN 0335 1793 1766 0556 2262 4767 d Track Q13717d Track Q30131449d Track Q5302352d Track Q30131469 Korrespondent net 30 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 1 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 ros Hto taka Amina Okuyeva yaku rozstrilyali pid Kiyevom Espreso TV 30 zhovtnya 2017 Procitovano 2 listopada 2017 Ubijstvo Aminy Okuevoj chego my o nej ne znali Antikor 31 zhovtnya 2017 Procitovano 3 listopada 2017 ros Liga net 31 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 Santarovich Andrej 12 bereznya 2015 Ukrainskie amazonki Amina Okueva i ee borba s rossijskoj Ordoj Inforesist Procitovano 2 chervnya 2017 ros Levit Aleksandr 6 bereznya 2015 Fakty Arhiv originalu za 5 chervnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2017 ros Novoe vremya 14 sichnya 2016 Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2017 ros Liga net 22 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 9 chervnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2017 ros Centralna viborcha komisiya Ukrayini 2014 Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2017 Centralna viborcha komisiya Ukrayini 2014 Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2017 Ukrayinska pravda 1 chervnya Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2017 Apostrof 1 chervnya 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2017 ros Espreso 2 chervnya 2017 Arhiv originalu za 2 chervnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2017 Gordon 2 chervnya 2017 Arhiv originalu za 2 chervnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2017 ros Arhiv originalu za 28 chervnya 2017 Procitovano 17 chervnya 2017 Arhiv originalu za 22 chervnya 2017 Procitovano 17 chervnya 2017 RBK Ukraina Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 26 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Procitovano 13 serpnya 2017 Arhiv originalu za 14 serpnya 2017 Procitovano 13 serpnya 2017 Radio Svoboda 30 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2017 Cenzor net 30 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2017 Cenzor net 6 listopada 2017 Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 6 listopada 2017 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 26 lyutogo 2018 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 14 sichnya 2020 Procitovano 14 sichnya 2020 Ukrayinska pravda 1 listopada 2017 Arhiv originalu za 1 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 Pavlovska Olga 1 listopada 2017 TSN Arhiv originalu za 1 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 Arsen Avakov Policiya zatrimala grupu killeriv yaki obgruntovano pidozryuyutsya u vbivstvi Amini Okuyevoyi 12 sichnya 2020 u Wayback Machine mvs gov ua 12 01 2020 14 25 Zatrimano pidozryuvanih u vbivstvi Okuyevoyi Avakov 17 serpnya 2021 u Wayback Machine Prokuraturoyu Kiyivskoyi oblasti spilno z GU NP v Kiyivskij oblasti zatrimano uchasnikiv zlochinnoyi organizaciyi yaki zajmalis zamovnimi vbivstvami Ukrayinska pravda Nedilya 12 sichnya 2020 14 31 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 12 sichnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2020 Strane stalo izvestno imya zaderzhannogo po Dingo podozreniyu v ubijstve Aminy Okuevoj 16 grudnya 2021 u Wayback Machine Strana ua 12 sichnya 2020 15 05 U Nacpoliciyi zayavili sho zatrimano pidozryuvanogo v organizaciyi vbivstva Okuyevoyi 17 serpnya 2021 u Wayback Machine Gordon 12 sichnya 2020 16 25 Ubijstvo direktora Kaparol Ukraina Zmozhnogo raskryto 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Olga Fandorina Ukrayinski novini 17 veresnya 2019 13 23 Maksim Dmitrovich Medvedskij suddya Mar yinskogo sudu Doneckoyi oblasti z bereznya po veresen 2019 roku vidryadzhenij do Kiyevo Svyatoshinskogo sudu Shok Sud vidpustiv z pid varti dvoh peredbachuvanih kileriv direktora Kaparola Zmozhnogo 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Viktoriya Hozhainova Ukrayinski novini 20 veresnya 2019 11 59 Dingo Artur Denisultanov articles interview 242463 intervju killera dinho ob ubijstve okuevoj i sheremeta html Intervyu dlya Strana ua Katerina Sergackova Dva vajnaha odna vdova i pistolet Glock Ukraino chechenskij boevik s nenadezhnymi rasskazchikami nedostupne posilannya Edinstvennoe chto policiya Veny ustanovila navernyaka Kurmakaev eto Denisultanov on zhe Krinari on zhe Dakar Nastoyashee Vremya 17 oktyabrya 2019 goda Ukrayina vidala DNR chechencya obvinuvachenogo v napadi na Okuyevu ta Osmayeva 17 serpnya 2021 u Wayback Machine zhurnalistka Gordon 30 grudnya 2019 00 37 Katerina Sergackova Facebook 29 grudnya 2019 17 54 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Procitovano 13 sichnya 2020 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 11 travnya 2020 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 31 travnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 espreso tv Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 kevin kada johannes weichhart kurier at nim Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 ros RBK Ukraina Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Gromadske TB Odesi 13 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 4 listopada 2017 Procitovano 14 chervnya 2017 5 kanal 8 chervnya 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2017 U Kiyevi nazvali vulicyu na chest Amini Okuyevoyi 22 sichnya 2022 u Wayback Machine Radio Svoboda 2019 13 listopada Na chest Amini Okuyevoyi nazvano vulicyu v Shevchenkivskomu rajoni 22 sichnya 2022 u Wayback Machine novina na oficijnomu sajti Kiyivskoyi miskoyi radi ta derzhavnoyi administraciyi 2019 12 listopada Vulici Ganni Arendt Amini Okuyevoyi ta Andriya Kizila u stolici nazvali 41 ob yekt 22 sichnya 2022 u Wayback Machine BBC Ukrayina 2019 12 listopada Novinarnya ukr 3 grudnya 2020 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 3 lyutogo 2021 U Dnipri komisiya zatverdila najmenuvannya vulici na chest Amini Okuyevoyi 22 sichnya 2022 u Wayback Machine Radio Svoboda 2019 24 grudnya U Dnipri im yam Amini Okuyevoyi nazvali odnu z vulic 22 sichnya 2022 u Wayback Machine Ukrinform 2020 24 chervnya PosilannyaWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Pid Kiyevom ubito Aminu Okuyevu Akciya Ichkeriya zhiva Kiyiv Majdan 13 serpnya 2017 u Wayback Machine Amina Okuyeva Akciya Ichkeriya zhiva Komentar 18 grudnya 2021 u Wayback Machine Storinka pam yati nedostupne posilannya

Дата публікації:
Топ