Окуповані Росією території — збірна назва територій, які уряди Грузії та України, а також міжнародне співтовариство визнали окупованими під російським військовим контролем. Термін «окуповані Росією території» використовується для позначення Абхазії, Південної Осетії, Криму та Донбасу. Крім того, Японія та кілька інших країн вважають, що південні Курильські острови окуповані Росією.
Визнані ООН військові окупації
Окуповані території Молдови
Придністров'я (1992 – дотепер)
Після розпаду Радянського Союзу багато молдаванів по всій колишній Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці почали вимагати об'єднання з Румунією, щоб «молдовська» (яку просили називати румунською) була написана латиницею, а не кирилицею і щоб вона стала єдиною офіційною мовою Молдови. Це було погано сприйнято в сучасній Гагаузії, етнічно-тюркському регіоні Молдови, і на більшій частині лівобережжя Дністра. Російськомовні, які становили більшість у регіоні, виступали за збереження російської мови як офіційної мови Молдови на рівні з молдавською, а також проти об'єднання з Румунією. Конфлікт вилилися в Придністровську війну в 1992 році, яка після битви при Бендерах закінчилася перемогою сепаратистів, які проголосили незалежність Придністров'я одночасно з російською військовою інтервенцією, незважаючи на прохання Молдови залишити те, що за законом все ще є її міжнародно визнаною землею. Після закінчення війни Придністров'я кілька разів зверталося з проханням приєднатися до Росії.
Окуповані території Чечні
Перша і Друга війни
У 1994 році Росія напала на Чеченську Республіку Ічкерія, поклавши початок першій чеченській війні, яка закінчилася перемогою чеченців у 1996 році та збереженням їхньої незалежності від Росії.
Всього через 3 роки Росія знову напала на Чечню, поклавши початок Другій чеченській війні. Російські війська окупували Грозний, а потім Чечню в 2000 році, але чеченські бійці продовжували битися в горах і ніколи формально не здавалися. У 2007 році уряд Ічкерії втік у вигнання за нового президента Ахмеда Закаєва, а в 2009 році Росія офіційно оголосила про завершення «антитерористичної операції», завершивши другу війну.
Визнання Чечні
Наразі тільки 2 країни активно визнають Чеченську Республіку Ічкерія, це Афганістан з 2000 року та Україна з 2022 року. Першою країною, яка коли-небудь визнала незалежність Чечні, була Грузія в 1992 році, але після російської окупації в 2000 році Грузія активно не визнавала Чечню, хоча ніколи офіційно не скасовувала визнання.
Естонія та Азербайджан також хотіли визнати незалежність Чечні в 90-х роках, але в кінці Естонія не пішла на це через тиск самої Росії та Європейського Союзу, а Азербайджан не визнав Чечні через політичну нестабільність в країні, Перша карабахська війна та подальший державний переворот у 1993 році.
Окуповані території Грузії
Абхазія та Південна Осетія (2008 – дотепер)
Після російсько-грузинської війни 26 серпня 2008 року президент Медведєв підписав укази про визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії як суверенних держав. Росія встановила дипломатичні відносини з цими частково визнаними державами і розмістила російські війська як в Абхазії, так і в Південній Осетії. Російські силовики були розгорнуті вздовж лінії розмежування з Грузією.
28 серпня 2008 року парламент Грузії одноголосно ухвалив резолюцію, яка офіційно проголошує Абхазію та Південну Осетію окупованими територіями Росії. Закон забороняє в'їзд в регіони з Росії, а порушники караються штрафом або позбавленням волі. В'їзд в Абхазію повинен здійснюватися з Зугдідського муніципалітету, а в Південну Осетію — з Горійського.
Багато міжнародних журналістів і медіа-компаній, таких як Fox News, Al Jazeera, Radio Free Europe / Radio Liberty, а також неурядові організації називали Абхазію та Південну Осетію окупованими територіями Росії.
У квітні 2010 року комітет із закордонних справ грузинського парламенту звернувся до законодавчих органів 31 країни з проханням оголосити два регіони Грузії Абхазію та Південну Осетію територіями під російською окупацією та визнати, що масове переміщення цивільного населення з цих регіонів Росією є етнічними чистками. Міністерство закордонних справ Росії звернулося до Грузії з проханням скасувати цей закон.
Окуповані території України
АР Крим, ОРДЛО (2014 – дотепер)
Після російського військового втручання на початку 2014 року, що призвело до втрати українського контролю над Кримським півостровом та частиною Донецької та Луганської областей, ситуація щодо Кримського півострова стала складнішою, оскільки Росія анексувала територію в березні 2014 року. і створила там два незаконні суб'єкти Федерації — Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь. Україна продовжує визнавати Крим як на невід'ємну частину своєї території, що підтримується більшістю іноземних урядів і резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262, хоча Росія та деякі інші країни-члени ООН визнають Крим частиною Російської Федерації або висловили підтримку референдуму в Криму 2014 року.
У 2015 році український парламент офіційно призначив 20 лютого 2014 року датою «початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією.», і окупації 7 % території України.
Російське вторгнення в Україну (2022 – дотепер)
У лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну після визнання Донецької та Луганської Народних Республік як незалежних держав. Станом на жовтень 2022 року Росія тримає під окупацією території Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Миколаївської та Запорізької областей, а також Крим своїми збройними силами за підтримки російських найманців, чеченських кадировців і сепаратистів, що підтримуються Росією.
У вересні українська армія повернула під контроль майже всю Харківську область.
Росія провела референдуми про анексію окупованих територій України з 23 вересня по 27 вересня. 30 вересня Путін підписав договори з призначеними Росією главами ДНР, ЛНР, Херсонської та Запорізької областей про входження до складу Росії, їх анексія була схвалена Конституційним судом Росії та ратифікована Радою Федерації, хоча заявлені кордони Російської Федерації ще не визначені.
Від 2022 року Росія примусово мобілізувала до своєї армії від 55 до 60 тисяч чоловіків.
Військові окупації не визнані ООН
Проблема Курильских островів
Суперечка за Курильські острови — територіальна суперечка між Японією та Російською Федерацією з приводу приналежності чотирьох найпівденніших Курильських островів. Чотири спірні острови, як і інші острови Курильської гряди, які не є спірними, були анексовані Радянським Союзом після десантної операції на Курильських островах наприкінці Другої світової війни. Спірні острови перебувають під керуванням Росії як Южно-Курильський округ Сахалінської області. На них претендує Японія, яка називає їх своїми Північними територіями або Південною Тисімою та вважає їх частиною субпрефектури Немуро префектури Хоккайдо.
Японія та США стверджують, що до укладення мирного договору між Японією та Росією під час Другої світової війни спірні північні території залишаються окупованою територією, яка знаходиться під контролем Росії на підставі Загального наказу №1. Європарламент у резолюції «Відносини між ЄС, Китайською Республікою та Китайською Народною Республікою та безпека на Далекому Сході», прийнятої 7 липня 2005 р., закликав Росію повернути Японії «окуповані» Південно-Курильскі острови.
7 жовтня 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про питання Північних територій Японії», за яким Україна визнала Курильські острови територією Японії, яка тимчасово окупована Росією.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- Вперше за два десятиліття Японія назвала Курили незаконно окупованими Росією. Українська правда (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022.
- Post, Kyiv (19 жовтня 2022). Ukrainian Parliament Recognizes Independence of Chechen Republic of Ichkeria. Kyiv Post (англ.). Процитовано 8 квітня 2024.
- THE TALIBAN FORMALLY RECOGNIZES CHECHNYA. Jamestown (амер.). Процитовано 8 квітня 2024.
- უკრაინის უმაღლესმა რადამ იჩქერიის სუვერენიტეტი აღიარა | Rustavi2. rustavi2.ge (груз.). Процитовано 8 квітня 2024.
- Abkhazia, S.Ossetia Formally Declared Occupied Territory [ 2008-09-03 у Wayback Machine.]. Civil Georgia. 2008-08-28.
- Luke Coffey (31 серпня 2012). . Fox News. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 19 грудня 2021.
- . Al Jazeera. 30 листопада 2013. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 19 грудня 2021.
- . RFE/RL. 2 лютого 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2021.
- Ariela Shapiro (13 липня 2013). . CACI Analyst. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2021.
- . 1 червня 2010. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2021.
- . 25 травня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- Marcel de Haas. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2021.
- . 22 липня 2020. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- . BBC News. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- Letter by Georgian Parliamentary Committee for Foreign Relations [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Civil Georgia. 2010-04-08.
- . RIA Novosti. 5 червня 2013. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 19 грудня 2021.
- . CNN. 18 березня 2014. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 19 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- . United Nations. 20 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 16 травня 2019.
- Ukraine war latest: Putin declares four areas of Ukraine as Russian. BBC News (en-gb) . Процитовано 9 жовтня 2022.
- Reuters (4 жовтня 2022). Russia's Federation Council ratifies annexation of four Ukrainian regions. Reuters (англ.). Процитовано 9 жовтня 2022.
- Росія примусово мобілізувала на окупованих територіях до 60 тисяч чоловіків — ГУР
- Росія на захоплених територіях примусово мобілізувала близько 60 тисяч чоловіків - розвідка
- Офіційний журнал Європейського Союзу , C 157 E/471, 6 липня 2006 р., с. 471–473 .
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №692/2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okupovani Rosiyeyu teritoriyi zbirna nazva teritorij yaki uryadi Gruziyi ta Ukrayini a takozh mizhnarodne spivtovaristvo viznali okupovanimi pid rosijskim vijskovim kontrolem Termin okupovani Rosiyeyu teritoriyi vikoristovuyetsya dlya poznachennya Abhaziyi Pivdennoyi Osetiyi Krimu ta Donbasu Krim togo Yaponiya ta kilka inshih krayin vvazhayut sho pivdenni Kurilski ostrovi okupovani Rosiyeyu Karta na yakij Rosijska Federaciya vidilena temno chervonim kolorom teritoriyi yaki RF okupuvala aneksuvala progolosila svoyimi abo yakimi keruyut marionetkovi rezhimi RF u Yevropi svitlo chervonim 1 Pridnistrov ya pislya 1992 r 2 Chechnya pislya 2000 r 3 Abhaziya pislya 2008 r 4 Pivdenna Osetiya pislya 2008 r 5 Krim pislya 2014 r 6 Luganska oblast pislya 2014 r ta pislya 2022 r 7 Donecka oblast okupovana chastkovo pislya 2014 r ta pislya 2022 r 8 Zaporizka Oblast okupovana chastkovo pislya 2022 r 9 Hersonska Oblast okupovana chastkovo pislya 2022 r Karta Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya do rosijskogo vtorgnennya v 2000 rociViznani OON vijskovi okupaciyiOkupovani teritoriyi Moldovi Pridnistrov ya 1992 doteper Dokladnishe Pridnistrovskij konflikt Pridnistrovska vijna ta Pitannya aneksiyi Pridnistrov ya Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu bagato moldavaniv po vsij kolishnij Moldavskij Radyanskij Socialistichnij Respublici pochali vimagati ob yednannya z Rumuniyeyu shob moldovska yaku prosili nazivati rumunskoyu bula napisana latiniceyu a ne kiriliceyu i shob vona stala yedinoyu oficijnoyu movoyu Moldovi Ce bulo pogano sprijnyato v suchasnij Gagauziyi etnichno tyurkskomu regioni Moldovi i na bilshij chastini livoberezhzhya Dnistra Rosijskomovni yaki stanovili bilshist u regioni vistupali za zberezhennya rosijskoyi movi yak oficijnoyi movi Moldovi na rivni z moldavskoyu a takozh proti ob yednannya z Rumuniyeyu Konflikt vililisya v Pridnistrovsku vijnu v 1992 roci yaka pislya bitvi pri Benderah zakinchilasya peremogoyu separatistiv yaki progolosili nezalezhnist Pridnistrov ya odnochasno z rosijskoyu vijskovoyu intervenciyeyu nezvazhayuchi na prohannya Moldovi zalishiti te sho za zakonom vse she ye yiyi mizhnarodno viznanoyu zemleyu Pislya zakinchennya vijni Pridnistrov ya kilka raziv zvertalosya z prohannyam priyednatisya do Rosiyi Okupovani teritoriyi Chechni Persha i Druga vijni Dokladnishe Persha rosijsko chechenska vijna ta Druga rosijsko chechenska vijna U 1994 roci Rosiya napala na Chechensku Respubliku Ichkeriya poklavshi pochatok pershij chechenskij vijni yaka zakinchilasya peremogoyu chechenciv u 1996 roci ta zberezhennyam yihnoyi nezalezhnosti vid Rosiyi Vsogo cherez 3 roki Rosiya znovu napala na Chechnyu poklavshi pochatok Drugij chechenskij vijni Rosijski vijska okupuvali Groznij a potim Chechnyu v 2000 roci ale chechenski bijci prodovzhuvali bitisya v gorah i nikoli formalno ne zdavalisya U 2007 roci uryad Ichkeriyi vtik u vignannya za novogo prezidenta Ahmeda Zakayeva a v 2009 roci Rosiya oficijno ogolosila pro zavershennya antiteroristichnoyi operaciyi zavershivshi drugu vijnu Viznannya Chechni Narazi tilki 2 krayini aktivno viznayut Chechensku Respubliku Ichkeriya ce Afganistan z 2000 roku ta Ukrayina z 2022 roku Pershoyu krayinoyu yaka koli nebud viznala nezalezhnist Chechni bula Gruziya v 1992 roci ale pislya rosijskoyi okupaciyi v 2000 roci Gruziya aktivno ne viznavala Chechnyu hocha nikoli oficijno ne skasovuvala viznannya Estoniya ta Azerbajdzhan takozh hotili viznati nezalezhnist Chechni v 90 h rokah ale v kinci Estoniya ne pishla na ce cherez tisk samoyi Rosiyi ta Yevropejskogo Soyuzu a Azerbajdzhan ne viznav Chechni cherez politichnu nestabilnist v krayini Persha karabahska vijna ta podalshij derzhavnij perevorot u 1993 roci Okupovani teritoriyi Gruziyi Abhaziya ta Pivdenna Osetiya 2008 doteper Karta Rosiyi svitlo zelena z okupovanimi teritoriyami v Krimu Donbasi Abhaziyi ta Pivdennij Osetiyi temno zelena Pislya rosijsko gruzinskoyi vijni 26 serpnya 2008 roku prezident Medvedyev pidpisav ukazi pro viznannya nezalezhnosti Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi yak suverennih derzhav Rosiya vstanovila diplomatichni vidnosini z cimi chastkovo viznanimi derzhavami i rozmistila rosijski vijska yak v Abhaziyi tak i v Pivdennij Osetiyi Rosijski siloviki buli rozgornuti vzdovzh liniyi rozmezhuvannya z Gruziyeyu 28 serpnya 2008 roku parlament Gruziyi odnogolosno uhvaliv rezolyuciyu yaka oficijno progoloshuye Abhaziyu ta Pivdennu Osetiyu okupovanimi teritoriyami Rosiyi Zakon zaboronyaye v yizd v regioni z Rosiyi a porushniki karayutsya shtrafom abo pozbavlennyam voli V yizd v Abhaziyu povinen zdijsnyuvatisya z Zugdidskogo municipalitetu a v Pivdennu Osetiyu z Gorijskogo Bagato mizhnarodnih zhurnalistiv i media kompanij takih yak Fox News Al Jazeera Radio Free Europe Radio Liberty a takozh neuryadovi organizaciyi nazivali Abhaziyu ta Pivdennu Osetiyu okupovanimi teritoriyami Rosiyi U kvitni 2010 roku komitet iz zakordonnih sprav gruzinskogo parlamentu zvernuvsya do zakonodavchih organiv 31 krayini z prohannyam ogolositi dva regioni Gruziyi Abhaziyu ta Pivdennu Osetiyu teritoriyami pid rosijskoyu okupaciyeyu ta viznati sho masove peremishennya civilnogo naselennya z cih regioniv Rosiyeyu ye etnichnimi chistkami Ministerstvo zakordonnih sprav Rosiyi zvernulosya do Gruziyi z prohannyam skasuvati cej zakon Okupovani teritoriyi Ukrayini Dokladnishe Timchasovo okupovani teritoriyi Ukrayini ta Rosijsko ukrayinska vijna AR Krim ORDLO 2014 doteper Pislya rosijskogo vijskovogo vtruchannya na pochatku 2014 roku sho prizvelo do vtrati ukrayinskogo kontrolyu nad Krimskim pivostrovom ta chastinoyu Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej situaciya shodo Krimskogo pivostrova stala skladnishoyu oskilki Rosiya aneksuvala teritoriyu v berezni 2014 roku i stvorila tam dva nezakonni sub yekti Federaciyi Respublika Krim i misto federalnogo znachennya Sevastopol Ukrayina prodovzhuye viznavati Krim yak na nevid yemnu chastinu svoyeyi teritoriyi sho pidtrimuyetsya bilshistyu inozemnih uryadiv i rezolyuciyeyu Generalnoyi Asambleyi OON 68 262 hocha Rosiya ta deyaki inshi krayini chleni OON viznayut Krim chastinoyu Rosijskoyi Federaciyi abo vislovili pidtrimku referendumu v Krimu 2014 roku U 2015 roci ukrayinskij parlament oficijno priznachiv 20 lyutogo 2014 roku datoyu pochatku timchasovoyi okupaciyi Krimu ta Sevastopolya Rosiyeyu i okupaciyi 7 teritoriyi Ukrayini Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 doteper Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 ta Aneksiya okupovanih teritorij Ukrayini 2022 Rosiya ta okupovani teritoriyi U lyutomu 2022 roku Rosiya rozpochala povnomasshtabne vtorgnennya v Ukrayinu pislya viznannya Doneckoyi ta Luganskoyi Narodnih Respublik yak nezalezhnih derzhav Stanom na zhovten 2022 roku Rosiya trimaye pid okupaciyeyu teritoriyi Doneckoyi Harkivskoyi Hersonskoyi Luganskoyi Mikolayivskoyi ta Zaporizkoyi oblastej a takozh Krim svoyimi zbrojnimi silami za pidtrimki rosijskih najmanciv chechenskih kadirovciv i separatistiv sho pidtrimuyutsya Rosiyeyu U veresni ukrayinska armiya povernula pid kontrol majzhe vsyu Harkivsku oblast Rosiya provela referendumi pro aneksiyu okupovanih teritorij Ukrayini z 23 veresnya po 27 veresnya 30 veresnya Putin pidpisav dogovori z priznachenimi Rosiyeyu glavami DNR LNR Hersonskoyi ta Zaporizkoyi oblastej pro vhodzhennya do skladu Rosiyi yih aneksiya bula shvalena Konstitucijnim sudom Rosiyi ta ratifikovana Radoyu Federaciyi hocha zayavleni kordoni Rosijskoyi Federaciyi she ne viznacheni Vid 2022 roku Rosiya primusovo mobilizuvala do svoyeyi armiyi vid 55 do 60 tisyach cholovikiv Vijskovi okupaciyi ne viznani OONProblema Kurilskih ostroviv Dokladnishe Problema Pivnichnih teritorij Spirni pivdenni ostrovi Superechka za Kurilski ostrovi teritorialna superechka mizh Yaponiyeyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu z privodu prinalezhnosti chotiroh najpivdennishih Kurilskih ostroviv Chotiri spirni ostrovi yak i inshi ostrovi Kurilskoyi gryadi yaki ne ye spirnimi buli aneksovani Radyanskim Soyuzom pislya desantnoyi operaciyi na Kurilskih ostrovah naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni Spirni ostrovi perebuvayut pid keruvannyam Rosiyi yak Yuzhno Kurilskij okrug Sahalinskoyi oblasti Na nih pretenduye Yaponiya yaka nazivaye yih svoyimi Pivnichnimi teritoriyami abo Pivdennoyu Tisimoyu ta vvazhaye yih chastinoyu subprefekturi Nemuro prefekturi Hokkajdo Yaponiya ta SShA stverdzhuyut sho do ukladennya mirnogo dogovoru mizh Yaponiyeyu ta Rosiyeyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni spirni pivnichni teritoriyi zalishayutsya okupovanoyu teritoriyeyu yaka znahoditsya pid kontrolem Rosiyi na pidstavi Zagalnogo nakazu 1 Yevroparlament u rezolyuciyi Vidnosini mizh YeS Kitajskoyu Respublikoyu ta Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu ta bezpeka na Dalekomu Shodi prijnyatoyi 7 lipnya 2005 r zaklikav Rosiyu povernuti Yaponiyi okupovani Pivdenno Kurilski ostrovi 7 zhovtnya 2022 roku prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij pidpisav ukaz Pro pitannya Pivnichnih teritorij Yaponiyi za yakim Ukrayina viznala Kurilski ostrovi teritoriyeyu Yaponiyi yaka timchasovo okupovana Rosiyeyu Div takozhGruzino abhazkij konflikt Rosijsko gruzinska vijna Mizhnarodna reakciya na rosijsko gruzinsku vijnu Mizhnarodne viznannya Abhaziyi i Pivdennoyi Osetiyi Rosijsko ukrayinska vijna Aneksiya Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu Vijna na shodi Ukrayini Druga holodna vijna Pridnistrovskij konfliktPrimitki Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Vpershe za dva desyatilittya Yaponiya nazvala Kurili nezakonno okupovanimi Rosiyeyu Ukrayinska pravda ukr Procitovano 4 zhovtnya 2022 Post Kyiv 19 zhovtnya 2022 Ukrainian Parliament Recognizes Independence of Chechen Republic of Ichkeria Kyiv Post angl Procitovano 8 kvitnya 2024 THE TALIBAN FORMALLY RECOGNIZES CHECHNYA Jamestown amer Procitovano 8 kvitnya 2024 უკრაინის უმაღლესმა რადამ იჩქერიის სუვერენიტეტი აღიარა Rustavi2 rustavi2 ge gruz Procitovano 8 kvitnya 2024 Abkhazia S Ossetia Formally Declared Occupied Territory 2008 09 03 u Wayback Machine Civil Georgia 2008 08 28 Luke Coffey 31 serpnya 2012 Fox News Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2021 Al Jazeera 30 listopada 2013 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 19 grudnya 2021 RFE RL 2 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 grudnya 2021 Ariela Shapiro 13 lipnya 2013 CACI Analyst Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2021 1 chervnya 2010 Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2021 25 travnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Marcel de Haas PDF Arhiv originalu PDF za 21 grudnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2021 22 lipnya 2020 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 BBC News 13 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Letter by Georgian Parliamentary Committee for Foreign Relations 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Civil Georgia 2010 04 08 RIA Novosti 5 chervnya 2013 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2021 CNN 18 bereznya 2014 Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 19 grudnya 2021 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 United Nations 20 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 16 travnya 2019 Ukraine war latest Putin declares four areas of Ukraine as Russian BBC News en gb Procitovano 9 zhovtnya 2022 Reuters 4 zhovtnya 2022 Russia s Federation Council ratifies annexation of four Ukrainian regions Reuters angl Procitovano 9 zhovtnya 2022 Rosiya primusovo mobilizuvala na okupovanih teritoriyah do 60 tisyach cholovikiv GUR Rosiya na zahoplenih teritoriyah primusovo mobilizuvala blizko 60 tisyach cholovikiv rozvidka Oficijnij zhurnal Yevropejskogo Soyuzu C 157 E 471 6 lipnya 2006 r s 471 473 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 692 2022