Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яросла́в Окуне́вський (5 березня 1860, Радівці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія — 24 жовтня 1929, Городенка) — військовий лікар, український громадський і військовий діяч, письменник, дійсний член НТШ, адмірал флоту Австро-Угорщини.
| Окуневський Ярослав Іполитович | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ярослав Окуневський, 1880-ті роки | |||||||||||
| Народився | 5 березня 1860 Радівці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія | ||||||||||
| Помер | 24 жовтня 1929 (69 років) Городенка, Станиславівське воєводство, Польська республіка | ||||||||||
| Поховання | Городенка | ||||||||||
| Діяльність | лікар | ||||||||||
| Alma mater | Віденський університет (1884) | ||||||||||
| Членство | СВУ | ||||||||||
| Титул |  голова Державної медичної місії ЗУНР | ||||||||||
| Військове звання | адмірал | ||||||||||
| Брати, сестри | Окуневський Теофіль і Окуневська Ольга | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
| адмірал флоту Австро-Угорської імперії | |||||||||||
Коли Ярославу було 15 років, померла мати; дітей виховувала бабуся Ганна Кобринська. Діти росли в дружній, згуртованій атмосфері, їм змалку прищеплювали засади християнської моралі й національну свідомість. Парафія у Радківцях була бідною, тож щоб забезпечити матеріально родину та вивчити дітей отець Іполит спочатку переїхав у с. Бросківці, а згодом став парохом (1869–1902) у Яворові поблизу Косова, де у його родині охоче гостювали Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Гнат Хоткевич, Ольга Кобилянська, Олександр Олесь та інші визначні діячі української культури. ОсвітаЯрослав Окуневський навчався спочатку в сільській парафіяльній школі в с. Яворів (тепер Косівський район Івано-Франківської обл.), опісля в семирічній школі в Снятині. Згодом його віддали до Коломийської гімназії, де він зазнав немало принижень від учнів-поляків. Про це він потім напише в своїх споминах. Змалку був короткозорим, постійно носив окуляри. 1877 року стає студентом медичного факультету Віденського університету. Його обирають головою студентського академічного товариства «Січ», заснованого з ініціативи Івана Горбачевського та Івана Пулюя на відзначення річниці зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. Успішним навчанням він привертає увагу військового міністерства і отримує від нього високу стипендію в обмін на зобов'язання після завершення навчання на медичному факультеті служити на флоті військово-морським лікарем. Після отримання у 1884 році диплому доктора медицини, щоб відпрацювати отриману стипендію, став служити корабельним лікарем військового флоту Австро-Угорщини, який базувався в Хорватії в м. Пула. ДіяльністьЯрослав Окуневський зробив надзвичайно рідкісну для українця в Австро-Угорщині військову кар'єру, ставши адміралом військо-морського цісарсько-королівського флоту. Під час тридцятирічної служби на флоті брав участь у далеких плаваннях на вітрильниках і парових кораблях «Аврора», «Мінерва», «Радецький», «Кайзер Франц Йосиф І», побував у країнах Африки, у Китаї, Гімалаях, на Цейлоні, в Греції, Османській імперії та інших країнах. Він досконало опанував медичні та військові науки, знав географію навігацію, історію, вільно володів англійською, французькою, італійською та німецькою мовами. Опрацював перший статут медичної служби військово-морського флоту, який згодом був покладений в основу статутів багатьох держав. Згодом він став одним із двох офіцерів із найвищим званням — генерал-майор морської медичної служби, яке отримав 1 листопада 1914 р. Під його опікою знаходилися тисячі моряків. Під час відвідин різних країн у складі державних місій, представництв, крім службових обов'язків Окуневський вивчав побут мешканців цих країн, звичаї, багато фотографував. Як дійсний член НТШ й Українського лікарського товариства накопичував матеріали для науково-краєзнавчих публікацій та нарисів. Його нариси друкувалися в українській періодиці Галичини, а згодом (1898 року) були видані окремою книжкою «Листи з чужини».  10 січня 1899 р. він одружився з австріячкою Отілією Міллер, в наступні три роки у них народилися доньки — Дора і Ольга. У 1901 р. він та його брат Теофіл дали по 2 тисячі корон на купівлю Народного дому в Городенці, в якому розмістилися українські товариства та організації. Він підтримував своїми коштами «Рідну школу», сирітські доми, незаможних українських студентів, допомагав товариству «Просвіта», яке обрало його своїм почесним членом. Допомагав українським виданням у Львові та в Чернівцях, профінансував видання ювілейного альманаху «Січ» (1908 р.). Допоміг братові Теофілу і доктору Іванові Ціпановському відкрити першу повітову лікарню в Городенці.  На початку Першої світової війни Окуневський — адмірал головного штабу флоту, Головний лікар та начальник Головного медичного управління штабу військово-морських сил Австро-Угорської імперії. Став першим українцем — кавалером Лицарського хреста Франца Йосипа, ордена Лицаря іспанської королеви, французького ордена Почесного легіону, китайського імператорського ордена Дракона, найвищого титулу Мандарина та ще багатьох високих нагород не однієї держави. З початком Першої світової війни в Західній Україні почали масово створюватися відділи Українських січових стрільців, в скорому часі з яких було створено Легіон УСС. Ярослав Окуневський вітає його створення і жертвує на його забезпечення великі суми з власних коштів. У скорому часі він очолює Українську санітарну місію, в 1915 році надає суттєву допомогу санітарній службі легіону, направляє з Відня для нього медикаменти і вступає в Союз визволення України. З проголошенням Західно-Української Народної Республіки 58-річний адмірал відразу зголосився на службу рідному народу. Очоливши Державну медичну місію ЗУНР у Відні, акумулює збір коштів для молодої держави і відправляє чотири санітарних ешелони для Української Галицької армії. Я. Окуневський був організатором та головою Української санітарної місії УНР у Відні, а в період 1919–1922 рр. — головнокомандувачем у санітарних справах Державного секретаріату ЗУНР. 1919 року Ярослав Окуневський вносить вагомий внесок в забезпечення військ УНР генерала М. Омельяновича-Павленка, в тому числі і Дивізії морської піхоти під командуванням Михайла Білинського. Використовуючи свої старі зв'язки у Відні, у великій мірі і за власні кошти, він організував доставку на потреби армії УНР чотирьох ешелонів різних медикаментів і військово-медичного майна. Крім того, Ярослав Окуневський асигнував коштами і надав значну організаційну допомогу військово-морському аташе УНР у Відні капітану 2 рангу Володиславу Дашкевичу-Горбацькому в організації відправки з Адріатичних портів флоту Австро-Угорщини вихідців з Західної України для комплектування ними полків морської піхоти УНР та організації матеріальної допомоги боротьбі українців. Незабаром Ярослав Окуневський повертається в Галичину і очолює санітарну управу Галицької армії. Українська визвольна революція, а з нею і молода Українська держава не витримали ударів сусідів. Поразка Української Народної Республіки стала важким моральним ударом для вже літнього адмірала. Останні роки життяПісля поразки визвольних змагань українців Ярослав Окуневський повертається в рідні краї. Останні 10 років він прожив у Городенці в брата Теофіла, який працював адвокатом. Дуже часто бував у Яворові. Працював скромним лікарем в лікарні, яку допомагав будувати у 1909 році. Там продовжував матеріально підтримувати діяльність українських громадських організацій «Просвіта», «Січ», виступав у пресі з публікаціями на захист земляків від утисків з боку влади. Жертвував кошти на «Рідну школу», субсидував навчання сиріт, мав намір здійснити мрію батька — збудувати сільську лікарню. Проте, все більше давалася взнаки матеріальна скрута, оскільки польський уряд відмовився виплачувати австрійському адміралові військову пенсію, а всі заощадження він витратив на становлення української держави. Його родинне життя лікаря-моряка і мандрівника не склалося. Він припинив контактувати з дружиною Отилією Міллєр та доньками Дорою і Ольгою, які звикли до столичного життя і не могли зрозуміти, а тим більше розділити його прив'язаності до сільського життя. Ярослав Окуневський трагічно помер 24 жовтня 1929 року. Деякі джерела обережно повідомляють про «трагічну загибель», інші — про самогубство, як наслідок відчаю та безнадії. Володимир Дорошенко писав: «Д-р Ярослав Окуневський був справжнім європейцем, незвичайно культурною і вихованою людиною. Завжди елеґантно, із смаком одягнений, він був зразком джентельмена. Втративши з упадком Австрії емеритуру, дуже бідував на старості літ, і, не маючи сил знести злидні, а не можучи присилувати себе попросити допомоги у громади, наложив на себе руки». Похований у родинному склепі (гробівці) на цвинтарі в Городенці. За часів відновлення незалежності України родинний гробівець Окуневських було відремонтовано (за більшовицької влади його було сплюндровано). НагородиАвстро-Угорщина
Німеччина
Китай
Іспанія
Ушанування пам'яті2006 — телерадіокомпанія ВМС ЗС України «Бриз» разом з Громадським військово-історичним клубом ВМС України імені С. Шрамченка заснувана літературно-мистецька премія ВМС України імені адмірала Ярослава Окуневського за найкраще висвітлення військової, військово-патріотичної тематики, життя Збройних сил України, твори на теми мариністики, пропаганди військово-морських традицій, культури і мистецтва українського народу. Нагрудний знак лауреатів цієї премії належить до загальнофлотських відзнак. 2009 — київське видавництво «Темпора» перевидало книгу Ярослава Окуневського «Листи з чужини». З 2011 року за підтримки громадської оранізації «Відкрита покутська ліга» та місцевих ентузіастів у Городенці проводяться щорічні міжобласні інтелектуальні турніри зі спортивного «Що? Де? Коли?» «Кубок адмірала Окуневського» та "Криголам «Адмірал Окуневський». Творчість
Примітки
Посилання
Джерела
| |||||||||||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Okunevski Yarosla v Okune vskij 5 bereznya 1860 18600305 Radivci Gercogstvo Bukovina Avstrijska imperiya 24 zhovtnya 1929 Gorodenka vijskovij likar ukrayinskij gromadskij i vijskovij diyach pismennik dijsnij chlen NTSh admiral flotu Avstro Ugorshini Okunevskij Yaroslav IpolitovichYaroslav Okunevskij 1880 ti rokiNarodivsya5 bereznya 1860 1860 03 05 Radivci Gercogstvo Bukovina Avstrijska imperiyaPomer24 zhovtnya 1929 1929 10 24 69 rokiv Gorodenka Stanislavivske voyevodstvo Polska respublikaPohovannyaGorodenkaDiyalnistlikarAlma materVidenskij universitet 1884 ChlenstvoSVUTitulgolova Derzhavnoyi medichnoyi misiyi ZUNRVijskove zvannyaadmiralBrati sestriOkunevskij Teofil i Okunevska OlgaNagorodiOrden morskih zaslug Ispaniya Orden Podvijnogo drakona Yuvilejna pam yatna medal 1898Kavaler komandorskogo hresta ordena Franca Josifa Kavaler oficerskogo hresta ordena Franca Josifa Kavaler licarskogo hresta ordena Franca JosifaYuvilejnij hrest Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Zaliznij hrest 2 go klasuKavaler ordena Pochesnogo legionuadmiral flotu Avstro Ugorskoyi imperiyiRoboti u Vikidzherelah Olga Okunevska 1875 znana pianistka 4 roki navchalasya u Mikoli Lisenka tovarishka j akompaniatorka Solomiyi Krushelnickoyi 1864 aktivistka zhinochogo ruhu v Galichini organizovanogo Nataliyeyu Kobrinskoyu rodichkoyu Okunevskih po liniyi materi Emiliya Okunevska 1862 druzhina advokata Mihajla Dorundyaka pomerla molodoyu Koli Yaroslavu bulo 15 rokiv pomerla mati ditej vihovuvala babusya Ganna Kobrinska Diti rosli v druzhnij zgurtovanij atmosferi yim zmalku prisheplyuvali zasadi hristiyanskoyi morali j nacionalnu svidomist Parafiya u Radkivcyah bula bidnoyu tozh shob zabezpechiti materialno rodinu ta vivchiti ditej otec Ipolit spochatku pereyihav u s Broskivci a zgodom stav parohom 1869 1902 u Yavorovi poblizu Kosova de u jogo rodini ohoche gostyuvali Ivan Franko Mihajlo Kocyubinskij Lesya Ukrayinka Gnat Hotkevich Olga Kobilyanska Oleksandr Oles ta inshi viznachni diyachi ukrayinskoyi kulturi Osvita Yaroslav Okunevskij navchavsya spochatku v silskij parafiyalnij shkoli v s Yavoriv teper Kosivskij rajon Ivano Frankivskoyi obl opislya v semirichnij shkoli v Snyatini Zgodom jogo viddali do Kolomijskoyi gimnaziyi de vin zaznav nemalo prinizhen vid uchniv polyakiv Pro ce vin potim napishe v svoyih spominah Zmalku buv korotkozorim postijno nosiv okulyari 1877 roku staye studentom medichnogo fakultetu Videnskogo universitetu Jogo obirayut golovoyu studentskogo akademichnogo tovaristva Sich zasnovanogo z iniciativi Ivana Gorbachevskogo ta Ivana Pulyuya na vidznachennya richnici zrujnuvannya Katerinoyu II Zaporozkoyi Sichi Uspishnim navchannyam vin privertaye uvagu vijskovogo ministerstva i otrimuye vid nogo visoku stipendiyu v obmin na zobov yazannya pislya zavershennya navchannya na medichnomu fakulteti sluzhiti na floti vijskovo morskim likarem Pislya otrimannya u 1884 roci diplomu doktora medicini shob vidpracyuvati otrimanu stipendiyu stav sluzhiti korabelnim likarem vijskovogo flotu Avstro Ugorshini yakij bazuvavsya v Horvatiyi v m Pula Diyalnist Yaroslav Okunevskij zrobiv nadzvichajno ridkisnu dlya ukrayincya v Avstro Ugorshini vijskovu kar yeru stavshi admiralom vijsko morskogo cisarsko korolivskogo flotu Pid chas tridcyatirichnoyi sluzhbi na floti brav uchast u dalekih plavannyah na vitrilnikah i parovih korablyah Avrora Minerva Radeckij Kajzer Franc Josif I pobuvav u krayinah Afriki u Kitayi Gimalayah na Cejloni v Greciyi Osmanskij imperiyi ta inshih krayinah Vin doskonalo opanuvav medichni ta vijskovi nauki znav geografiyu navigaciyu istoriyu vilno volodiv anglijskoyu francuzkoyu italijskoyu ta nimeckoyu movami Opracyuvav pershij statut medichnoyi sluzhbi vijskovo morskogo flotu yakij zgodom buv pokladenij v osnovu statutiv bagatoh derzhav Zgodom vin stav odnim iz dvoh oficeriv iz najvishim zvannyam general major morskoyi medichnoyi sluzhbi yake otrimav 1 listopada 1914 r Pid jogo opikoyu znahodilisya tisyachi moryakiv Pid chas vidvidin riznih krayin u skladi derzhavnih misij predstavnictv krim sluzhbovih obov yazkiv Okunevskij vivchav pobut meshkanciv cih krayin zvichayi bagato fotografuvav Yak dijsnij chlen NTSh j Ukrayinskogo likarskogo tovaristva nakopichuvav materiali dlya naukovo krayeznavchih publikacij ta narisiv Jogo narisi drukuvalisya v ukrayinskij periodici Galichini a zgodom 1898 roku buli vidani okremoyu knizhkoyu Listi z chuzhini 10 sichnya 1899 r vin odruzhivsya z avstriyachkoyu Otiliyeyu Miller v nastupni tri roki u nih narodilisya donki Dora i Olga U 1901 r vin ta jogo brat Teofil dali po 2 tisyachi koron na kupivlyu Narodnogo domu v Gorodenci v yakomu rozmistilisya ukrayinski tovaristva ta organizaciyi Vin pidtrimuvav svoyimi koshtami Ridnu shkolu siritski domi nezamozhnih ukrayinskih studentiv dopomagav tovaristvu Prosvita yake obralo jogo svoyim pochesnim chlenom Dopomagav ukrayinskim vidannyam u Lvovi ta v Chernivcyah profinansuvav vidannya yuvilejnogo almanahu Sich 1908 r Dopomig bratovi Teofilu i doktoru Ivanovi Cipanovskomu vidkriti pershu povitovu likarnyu v Gorodenci Starshini 1 go polku Sirozhupannoyi diviziyi pered viyizdom z taboru Frajshtadt 12 lyutogo 1918 Pershij ryad zliva napravo sidyat Roman Dombchevskij Petro Ganzha Josip Ohrimovich Stoyat krajnij livoruch general suddya Pavlyuh krajnij pravoruch Yaroslav Okunevskij Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Okunevskij admiral golovnogo shtabu flotu Golovnij likar ta nachalnik Golovnogo medichnogo upravlinnya shtabu vijskovo morskih sil Avstro Ugorskoyi imperiyi Stav pershim ukrayincem kavalerom Licarskogo hresta Franca Josipa ordena Licarya ispanskoyi korolevi francuzkogo ordena Pochesnogo legionu kitajskogo imperatorskogo ordena Drakona najvishogo titulu Mandarina ta she bagatoh visokih nagorod ne odniyeyi derzhavi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v Zahidnij Ukrayini pochali masovo stvoryuvatisya viddili Ukrayinskih sichovih strilciv v skoromu chasi z yakih bulo stvoreno Legion USS Yaroslav Okunevskij vitaye jogo stvorennya i zhertvuye na jogo zabezpechennya veliki sumi z vlasnih koshtiv U skoromu chasi vin ocholyuye Ukrayinsku sanitarnu misiyu v 1915 roci nadaye suttyevu dopomogu sanitarnij sluzhbi legionu napravlyaye z Vidnya dlya nogo medikamenti i vstupaye v Soyuz vizvolennya Ukrayini Z progoloshennyam Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 58 richnij admiral vidrazu zgolosivsya na sluzhbu ridnomu narodu Ocholivshi Derzhavnu medichnu misiyu ZUNR u Vidni akumulyuye zbir koshtiv dlya molodoyi derzhavi i vidpravlyaye chotiri sanitarnih esheloni dlya Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Ya Okunevskij buv organizatorom ta golovoyu Ukrayinskoyi sanitarnoyi misiyi UNR u Vidni a v period 1919 1922 rr golovnokomanduvachem u sanitarnih spravah Derzhavnogo sekretariatu ZUNR 1919 roku Yaroslav Okunevskij vnosit vagomij vnesok v zabezpechennya vijsk UNR generala M Omelyanovicha Pavlenka v tomu chisli i Diviziyi morskoyi pihoti pid komanduvannyam Mihajla Bilinskogo Vikoristovuyuchi svoyi stari zv yazki u Vidni u velikij miri i za vlasni koshti vin organizuvav dostavku na potrebi armiyi UNR chotiroh esheloniv riznih medikamentiv i vijskovo medichnogo majna Krim togo Yaroslav Okunevskij asignuvav koshtami i nadav znachnu organizacijnu dopomogu vijskovo morskomu atashe UNR u Vidni kapitanu 2 rangu Volodislavu Dashkevichu Gorbackomu v organizaciyi vidpravki z Adriatichnih portiv flotu Avstro Ugorshini vihidciv z Zahidnoyi Ukrayini dlya komplektuvannya nimi polkiv morskoyi pihoti UNR ta organizaciyi materialnoyi dopomogi borotbi ukrayinciv Nezabarom Yaroslav Okunevskij povertayetsya v Galichinu i ocholyuye sanitarnu upravu Galickoyi armiyi Ukrayinska vizvolna revolyuciya a z neyu i moloda Ukrayinska derzhava ne vitrimali udariv susidiv Porazka Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki stala vazhkim moralnim udarom dlya vzhe litnogo admirala Ostanni roki zhittya Pislya porazki vizvolnih zmagan ukrayinciv Yaroslav Okunevskij povertayetsya v ridni krayi Ostanni 10 rokiv vin prozhiv u Gorodenci v brata Teofila yakij pracyuvav advokatom Duzhe chasto buvav u Yavorovi Pracyuvav skromnim likarem v likarni yaku dopomagav buduvati u 1909 roci Tam prodovzhuvav materialno pidtrimuvati diyalnist ukrayinskih gromadskih organizacij Prosvita Sich vistupav u presi z publikaciyami na zahist zemlyakiv vid utiskiv z boku vladi Zhertvuvav koshti na Ridnu shkolu subsiduvav navchannya sirit mav namir zdijsniti mriyu batka zbuduvati silsku likarnyu Prote vse bilshe davalasya vznaki materialna skruta oskilki polskij uryad vidmovivsya viplachuvati avstrijskomu admiralovi vijskovu pensiyu a vsi zaoshadzhennya vin vitrativ na stanovlennya ukrayinskoyi derzhavi Jogo rodinne zhittya likarya moryaka i mandrivnika ne sklalosya Vin pripiniv kontaktuvati z druzhinoyu Otiliyeyu Millyer ta donkami Doroyu i Olgoyu yaki zvikli do stolichnogo zhittya i ne mogli zrozumiti a tim bilshe rozdiliti jogo priv yazanosti do silskogo zhittya Yaroslav Okunevskij tragichno pomer 24 zhovtnya 1929 roku Deyaki dzherela oberezhno povidomlyayut pro tragichnu zagibel inshi pro samogubstvo yak naslidok vidchayu ta beznadiyi Volodimir Doroshenko pisav D r Yaroslav Okunevskij buv spravzhnim yevropejcem nezvichajno kulturnoyu i vihovanoyu lyudinoyu Zavzhdi elegantno iz smakom odyagnenij vin buv zrazkom dzhentelmena Vtrativshi z upadkom Avstriyi emerituru duzhe biduvav na starosti lit i ne mayuchi sil znesti zlidni a ne mozhuchi prisiluvati sebe poprositi dopomogi u gromadi nalozhiv na sebe ruki Pohovanij u rodinnomu sklepi grobivci na cvintari v Gorodenci Za chasiv vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini rodinnij grobivec Okunevskih bulo vidremontovano za bilshovickoyi vladi jogo bulo splyundrovano section NagorodiAvstro Ugorshina Komandorskij hrest ordena Franca Josifa 1917 rik Oficerskij hrest ordena Franca Josifa z Voyennoyu vidznakoyu Offizierskreuz des Franz Joseph Ordens mit der Kriegsdekoration 1915 rik Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Orden der Eisernen Krone 3 Klasse 1913 rik Licarskij hrest ordena Franca Josifa Ritterkreuz Franz Joseph Orden 1907 rik Bronzova Yuvilejna pam yatna medal dlya zbrojnih sil Bronzene Jubilaums Erinnerungs Medaille fur die bewaffnete Macht 1899 rik Vijskovij Yuvilejnij hrest Militar Jubilaumskreuz 1908 rikNimechchina Nimeckij Zaliznij Hrest 2 klasu Deutsches Eisernes Kreuz 2 Klasse 1916 rikKitaj Kitajskij orden Podvijnogo Drakona 3 klasu 3 stupenya Cninesischer Orden des doppelten Drachen 3 Klasse 3 Stufe 1897 rikIspaniya Ispanskij orden Vijskovo morskih Zaslug 1 stupenya Spanischer Orden del Merito Naval 1 Klasse 1892 rikUshanuvannya pam yati2006 teleradiokompaniya VMS ZS Ukrayini Briz razom z Gromadskim vijskovo istorichnim klubom VMS Ukrayini imeni S Shramchenka zasnuvana literaturno mistecka premiya VMS Ukrayini imeni admirala Yaroslava Okunevskogo za najkrashe visvitlennya vijskovoyi vijskovo patriotichnoyi tematiki zhittya Zbrojnih sil Ukrayini tvori na temi marinistiki propagandi vijskovo morskih tradicij kulturi i mistectva ukrayinskogo narodu Nagrudnij znak laureativ ciyeyi premiyi nalezhit do zagalnoflotskih vidznak 2009 kiyivske vidavnictvo Tempora perevidalo knigu Yaroslava Okunevskogo Listi z chuzhini Z 2011 roku za pidtrimki gromadskoyi oranizaciyi Vidkrita pokutska liga ta miscevih entuziastiv u Gorodenci provodyatsya shorichni mizhoblasni intelektualni turniri zi sportivnogo Sho De Koli Kubok admirala Okunevskogo ta Krigolam Admiral Okunevskij TvorchistChornogora i chornogorci Lviv Dilo 1885 Listi z chuzhini Kniga I Chernivci 1898 Listi z chuzhini Kniga II Lviv 1902 Listi z chuzhini Kiyiv Tempora 2009 520 s PrimitkiHof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie fur das Jahr 1918 Wien 1918 S 169 PosilannyaOkunevskij Yaroslav Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1202 1000 ekz Portal Biografiyi DzherelaNe dlya slavi a dlya lyudej 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine 1 8 lipnya 2012 u Wayback Machine 2 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Oleksandr Kicera Likar v admiralskij uniformi Lvivska gazeta 42 534 15 10 2009 Yaroslav Ganitkevich Yaroslav Okunevskij vijskovij likar admiral Avstro Ugorskogo flotu mandrivnik publicist mecenat 26 veresnya 2009 u Wayback Machine Vira Melnik Diyalnist Teofila ta Yaroslava Okunevskih u videnskij Sichi Shid 9 100 gruden 2009 s 50 54 Prikarpattya vidznachilo 150 richchya pershogo guculskogo admirala Radio Svoboda 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela