Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роман Йосифович Домбчевський (25 травня 1884, с. Верхній Ясенів, тепер Верховинська селищна громада, Івано-Франківська область — 1952, Одеса) — український правник, активіст Союзу визволення України, сотник Української Галицької армії, секретар посольства Української Народної Республіки у Чехії в (1921–1922) роках, фаховий захисник прав української мови, публіцист.
| Роман Домбчевський | |
|---|---|
 Сотник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 25 травня 1884 с. Верхній Ясенів,  Австро-Угорщина |
| Смерть | 1952 м. Одеса |
| Alma Mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
| Вид ЗС |  УГА |
| Війни / битви | Українсько-польська війна |
Життєпис
Ранні роки
Народився 25 травня 1884 року в селі Верхній Ясенів на Гуцульщині (тепер Івано-Франківська область). Батько Йосиф Домбчевський — греко-католицький священик, мати Варвара — також з родини служителів культу цієї ж віри.
Вступив на юридичний факультет Львівського університетуде його викладачами були: Олександр Огоновський, , , , , Пшемислав Домбковський, Юліан Макаревич, Станіслав Дністрянський, а поза програмою відвідував лекції Михайла Грушевського. Закінчив навчання 1908 року.
На праці і службі
Поселився в містечку Миколаєві неподалік Львова, організував юридичну канцелярію, часто безкоштовно надавав послуги бідним місцевим селянам-українцям.
У серпні 1914 року закриває свою контору і вирушає на фронт. В окопах зближується з активістами політичної організації Союз визволення України (СВУ), головною метою якого було проголошення самостійності та соборності України.
СВУ направляє Романа Домбчевського на мобілізацію українських військовополонених з російської армії у таборах Австро-Угорщини та Німеччини. Працював найбільше в австрійському місті , працює в редакції газети «Розваги», висвітлює на сторінках видання правові і просвітницькі теми. Цими зусиллями СВУ організував так звану Сіру (від кольору однострою) дивізію.
Після створення ЗУНР стає сотником УГА.
У 1921-1922 році працює секретарем в посольстві УНР в Празі.
Фах і творчість
У кінці 1922 року повертається до Миколаєва, відновлює колишню юридичну канцелярію, знову займається юриспруденцією. 1926-го переїздить до Стрия, де організовує юридичну практику, доволі часто виступає зі статтями в місцевій газеті «Стрийська думка» та іншій пресі, юридичних часописах на теми права, моралі. З-під його пера виходять публіцистичні твори на злобу дня.
Ім'я адвоката Романа Домбчевського в Стрию пов'язують з організацією музейної справи. Саме він у 1930-ті підготував статут краєзнавчого музею «Верховина». Зайнявся публічною пропагандою ідей збереження старожитностей, публікуючи статті про це в місцевій та обласній пресі. Тема для нього була надзвичайно близька й зрозуміла, бо родом він був з Гуцульщини, з самої Верховини. Писав різноманітні звернення, відозви громадськості до органів влади з метою створення в місті нового культурного центру зі збереження спадщини віків. В цьому йому активно допомагала дружина Ірена. Разом із гуртківцями вона поставила виставу про життя людей у горах.
Особливе значення в спадщині юриста Домбчевського займали статті на захист рідної української мови, виступав за законодавче закріплення права національної мови в суді.
Від липня 1928 р. до червня 1939-го, у Львові видався професійний правничий часопис утвореної тут Спілки Українських Адвокатів (СУА) «Життя і право». За цей час вийшло 44 числа. Єдиним незмінним членом редколегії журналу за всю його історію був Роман Домбчевський. Він же ж був одним із головних авторів статуту СУА.
Роман Домбчевський писав:
Існує непорушне право рідної мови нації: у школі, уряді і загалом у публічному житті, це перше право людини, народу і нації, що бореться за свою ідентичність. Воно перевиховує своє громадянство на членів новочасної нації, що мусить мати глибоке і непохитне відчуття свого етнічного походження, володіння правом рідної мови, цим знанням воно презентує свій xapaктep національного існування і самостійності, честі та поваги…
Як результат, з-під пера юриста Домбчевського виходить книжка «За право мови». Це доступною мовою викладене дослідження про роль і значення національної мови, ролі адвоката — справжнього українського речника прав мови нації у судових процесах. Автор, зокрема, зазначає: «Факт, що національна адвокатура має по закону привілей бути речником прав національної мови, створювати фахове положення того суспільного стану серед нації й накладає на нього особливі обов'язки з утвердження етнічного засобу спілкування в процесі».
Є твердження, що ця оригінальна, автентична праця з'явилася вже в кінці двадцятих років 20-го століття, коли Польща в Галичині затято викорінювала українську мову. Однак не важко в дисертаціях, дослідженнях науковців і тієї, і навіть зрідка нинішньої пори, записаної по традиції, знайти посилання на її друковані версії 1934, 1935 і 1936 років. Вона, через її актуальність, злободенність, високий фаховий рівень неодноразово перевидавалася і в Львові, і навіть у Варшаві.
Після окупації Галичини Радянською армією у 1939 році його заарештовують та засуджують до восьми років ув'язнення, яке відбув Північній Колимі. Після ув'язнення Р. Домбчевському суворо заборонялося повертатися в Галичину, займатися юридичною практикою, писати статті, будь-де публікуватися. Він поселився в Одесі, трудився у порту, слюсарем, постійно знаходився під невсипним наглядом комуністичних спецслужб.
Помер Роман Йосифович Домбчевський у неймовірній духовній та матеріальній скруті в Одесі 1952 року.
Сім'я
1911 року Роман Домбчевський узяв шлюб з Іреною (Іриною) Рибчак (06.02.1886 р. н.), яка походила з родини греко-католицького священика з містечка Бучач (нині Тернопільська область). Батько її служив духівником УГА. Пані Ірена стала громадською активісткою, зайнялася журналістикою. Вона — фундатор бібліотеки товариства «Просвіти» у західному містечку Миколаїв, комплектувала яку власним коштом. Під її проводом споруджено і будинок «Просвіти», де Ірина/Ірена Домбчевська, організувавши перший у містечку драматичний гурток, поставила на сцені п'єсу поетеси-гуцулки Марії Підгір'янки (справжнє прізвище — Ленерт) «У чужому пір'ї». У Стрию (1928—1932 рр.) очолювала місцеву організацію Союзу Українок. Починаючи з тридцятих років активно друкувалася в журналах «Жінка», «Жіноча доля», «Кооперативна родина», «Кооперативна республіка». Організовувала у Львові жіночі гуртки та кооперативи. З-під її пера вийшло і опубліковано в виданнях «Нова хата», «Діло» ряд блискучих нарисів. Особливо високим художнім рівнем відзначається спомин «Три стрічі. Пам'яті Олекси Новаківського» (журнал «Жінка», 1935 р. ч.11)
У Романа й Ірени Домбчевських народилося двоє дівчаток — Христина та Стефанія. Молодша померла від тифу. 1939 року, коли Львівщину окупувала Червона армія, передчуваючи загрозу життю сім'ї від комуністів, Ірена з малолітньою Христиною зуміла пробратися на територію, загарбану нацистами, звідки виїхали до США. Усе життя, аж до смерті 5.8.1964 року, пані Ірена розшукувала чоловіка, але так нічого і не змогла дізнатися про його долю за «залізною завісою» у СРСР. Роман Домбчевський повсякчас мешкав одинаком, не заючи, чи живими залишилися його рідні, постійно мріючи про зустріч із дружиною та дочкою, долі яких йому теж були невідомі.
Пам'ять
1984 року в США українська громада Нью-Йорку провела вечір пам'яті львівського юриста і публіциста, споборника української мови на своїй Батьківщині Романа Домбчевського. Про це розповіла найстаріша україномовна газета «Свобода», яка безперервно видається за океаном з 1893 року. Автор невеличкої публікації про цю подію Іван Кедрин згадав, що йому в далекі довоєнні часи довелося зустрічатися, задушевно бесідувати з відомим адвокатом у Віденській кав'ярні Львова: «Д-р Р. Домбчевський — високий, статний, лисий, але з чорною бородою, справляв одразу враження радше ученого, а ніж адвоката… Судячи з розмови це була людина простолінійна і чесна… Людина високої товариської та громадянської культури». Ще «Свобода» зазначала, що на врочистостях була присутня дочка львівського адвоката, яку мати вивезла з України, — Христина Навроцька, заступник голови Союзу Українок Америки. У 1970-ті до одного з своїх ювілеїв, Спілка Українок Америки видала книгу Романа Домбчевського «За права мови». Так дочка Христина Навроцька продовжила справу свого батька юриста Романа Домбчевського з популяризації української мови.
Джерела
- Газета «Свобода», США, від 26 травня 1984 р. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Роман Домбчевський «За право мови», 1934 р., м. Львів [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українських активістів [ 27 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Статут Стрийського краєзнавчого музею готував Р. Домбчевський [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Про Ірену Домбчевську [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр Горобець «Тінь забутого предка» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр Горобець «Книга про Романа та Ірину/Ірену Домбчевських» [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Домбчевський Р. За право мови / д-р Роман Домбчевський. — Львів: Накладом Союзу укр. адвокатів, 1934. — 88 с. [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman Josifovich Dombchevskij 25 travnya 1884 18840525 s Verhnij Yaseniv teper Verhovinska selishna gromada Ivano Frankivska oblast 1952 Odesa ukrayinskij pravnik aktivist Soyuzu vizvolennya Ukrayini sotnik Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi sekretar posolstva Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u Chehiyi v 1921 1922 rokah fahovij zahisnik prav ukrayinskoyi movi publicist Roman Dombchevskij SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya25 travnya 1884 1884 05 25 s Verhnij Yaseniv Avstro UgorshinaSmert1952 1952 m OdesaAlma MaterLNU im I FrankaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVid ZS UGAVijni bitviUkrayinsko polska vijnaZhittyepisStarshini 1 go polku Sirozhupannoyi diviziyi pered viyizdom z taboru Frajshtadt 12 lyutogo 1918 Pershij ryad zliva napravo sidyat Roman Dombchevskij Petro Ganzha Josip Ohrimovich Stoyat krajnij livoruch general suddya Pavlyuh krajnij pravoruch Yaroslav OkunevskijRanni roki Narodivsya 25 travnya 1884 roku v seli Verhnij Yaseniv na Guculshini teper Ivano Frankivska oblast Batko Josif Dombchevskij greko katolickij svyashenik mati Varvara takozh z rodini sluzhiteliv kultu ciyeyi zh viri Vstupiv na yuridichnij fakultet Lvivskogo universitetude jogo vikladachami buli Oleksandr Ogonovskij Pshemislav Dombkovskij Yulian Makarevich Stanislav Dnistryanskij a poza programoyu vidviduvav lekciyi Mihajla Grushevskogo Zakinchiv navchannya 1908 roku Na praci i sluzhbi Poselivsya v mistechku Mikolayevi nepodalik Lvova organizuvav yuridichnu kancelyariyu chasto bezkoshtovno nadavav poslugi bidnim miscevim selyanam ukrayincyam U serpni 1914 roku zakrivaye svoyu kontoru i virushaye na front V okopah zblizhuyetsya z aktivistami politichnoyi organizaciyi Soyuz vizvolennya Ukrayini SVU golovnoyu metoyu yakogo bulo progoloshennya samostijnosti ta sobornosti Ukrayini SVU napravlyaye Romana Dombchevskogo na mobilizaciyu ukrayinskih vijskovopolonenih z rosijskoyi armiyi u taborah Avstro Ugorshini ta Nimechchini Pracyuvav najbilshe v avstrijskomu misti pracyuye v redakciyi gazeti Rozvagi visvitlyuye na storinkah vidannya pravovi i prosvitnicki temi Cimi zusillyami SVU organizuvav tak zvanu Siru vid koloru odnostroyu diviziyu Pislya stvorennya ZUNR staye sotnikom UGA U 1921 1922 roci pracyuye sekretarem v posolstvi UNR v Prazi Fah i tvorchist U kinci 1922 roku povertayetsya do Mikolayeva vidnovlyuye kolishnyu yuridichnu kancelyariyu znovu zajmayetsya yurisprudenciyeyu 1926 go pereyizdit do Striya de organizovuye yuridichnu praktiku dovoli chasto vistupaye zi stattyami v miscevij gazeti Strijska dumka ta inshij presi yuridichnih chasopisah na temi prava morali Z pid jogo pera vihodyat publicistichni tvori na zlobu dnya Im ya advokata Romana Dombchevskogo v Striyu pov yazuyut z organizaciyeyu muzejnoyi spravi Same vin u 1930 ti pidgotuvav statut krayeznavchogo muzeyu Verhovina Zajnyavsya publichnoyu propagandoyu idej zberezhennya starozhitnostej publikuyuchi statti pro ce v miscevij ta oblasnij presi Tema dlya nogo bula nadzvichajno blizka j zrozumila bo rodom vin buv z Guculshini z samoyi Verhovini Pisav riznomanitni zvernennya vidozvi gromadskosti do organiv vladi z metoyu stvorennya v misti novogo kulturnogo centru zi zberezhennya spadshini vikiv V comu jomu aktivno dopomagala druzhina Irena Razom iz gurtkivcyami vona postavila vistavu pro zhittya lyudej u gorah Osoblive znachennya v spadshini yurista Dombchevskogo zajmali statti na zahist ridnoyi ukrayinskoyi movi vistupav za zakonodavche zakriplennya prava nacionalnoyi movi v sudi Vid lipnya 1928 r do chervnya 1939 go u Lvovi vidavsya profesijnij pravnichij chasopis utvorenoyi tut Spilki Ukrayinskih Advokativ SUA Zhittya i pravo Za cej chas vijshlo 44 chisla Yedinim nezminnim chlenom redkolegiyi zhurnalu za vsyu jogo istoriyu buv Roman Dombchevskij Vin zhe zh buv odnim iz golovnih avtoriv statutu SUA Roman Dombchevskij pisav Isnuye neporushne pravo ridnoyi movi naciyi u shkoli uryadi i zagalom u publichnomu zhitti ce pershe pravo lyudini narodu i naciyi sho boretsya za svoyu identichnist Vono perevihovuye svoye gromadyanstvo na chleniv novochasnoyi naciyi sho musit mati gliboke i nepohitne vidchuttya svogo etnichnogo pohodzhennya volodinnya pravom ridnoyi movi cim znannyam vono prezentuye svij xapaktep nacionalnogo isnuvannya i samostijnosti chesti ta povagi Yak rezultat z pid pera yurista Dombchevskogo vihodit knizhka Za pravo movi Ce dostupnoyu movoyu vikladene doslidzhennya pro rol i znachennya nacionalnoyi movi roli advokata spravzhnogo ukrayinskogo rechnika prav movi naciyi u sudovih procesah Avtor zokrema zaznachaye Fakt sho nacionalna advokatura maye po zakonu privilej buti rechnikom prav nacionalnoyi movi stvoryuvati fahove polozhennya togo suspilnogo stanu sered naciyi j nakladaye na nogo osoblivi obov yazki z utverdzhennya etnichnogo zasobu spilkuvannya v procesi Ye tverdzhennya sho cya originalna avtentichna pracya z yavilasya vzhe v kinci dvadcyatih rokiv 20 go stolittya koli Polsha v Galichini zatyato vikorinyuvala ukrayinsku movu Odnak ne vazhko v disertaciyah doslidzhennyah naukovciv i tiyeyi i navit zridka ninishnoyi pori zapisanoyi po tradiciyi znajti posilannya na yiyi drukovani versiyi 1934 1935 i 1936 rokiv Vona cherez yiyi aktualnist zlobodennist visokij fahovij riven neodnorazovo perevidavalasya i v Lvovi i navit u Varshavi Pislya okupaciyi Galichini Radyanskoyu armiyeyu u 1939 roci jogo zaareshtovuyut ta zasudzhuyut do vosmi rokiv uv yaznennya yake vidbuv Pivnichnij Kolimi Pislya uv yaznennya R Dombchevskomu suvoro zaboronyalosya povertatisya v Galichinu zajmatisya yuridichnoyu praktikoyu pisati statti bud de publikuvatisya Vin poselivsya v Odesi trudivsya u portu slyusarem postijno znahodivsya pid nevsipnim naglyadom komunistichnih specsluzhb Pomer Roman Josifovich Dombchevskij u nejmovirnij duhovnij ta materialnij skruti v Odesi 1952 roku Sim ya1911 roku Roman Dombchevskij uzyav shlyub z Irenoyu Irinoyu Ribchak 06 02 1886 r n yaka pohodila z rodini greko katolickogo svyashenika z mistechka Buchach nini Ternopilska oblast Batko yiyi sluzhiv duhivnikom UGA Pani Irena stala gromadskoyu aktivistkoyu zajnyalasya zhurnalistikoyu Vona fundator biblioteki tovaristva Prosviti u zahidnomu mistechku Mikolayiv komplektuvala yaku vlasnim koshtom Pid yiyi provodom sporudzheno i budinok Prosviti de Irina Irena Dombchevska organizuvavshi pershij u mistechku dramatichnij gurtok postavila na sceni p yesu poetesi guculki Mariyi Pidgir yanki spravzhnye prizvishe Lenert U chuzhomu pir yi U Striyu 1928 1932 rr ocholyuvala miscevu organizaciyu Soyuzu Ukrayinok Pochinayuchi z tridcyatih rokiv aktivno drukuvalasya v zhurnalah Zhinka Zhinocha dolya Kooperativna rodina Kooperativna respublika Organizovuvala u Lvovi zhinochi gurtki ta kooperativi Z pid yiyi pera vijshlo i opublikovano v vidannyah Nova hata Dilo ryad bliskuchih narisiv Osoblivo visokim hudozhnim rivnem vidznachayetsya spomin Tri strichi Pam yati Oleksi Novakivskogo zhurnal Zhinka 1935 r ch 11 U Romana j Ireni Dombchevskih narodilosya dvoye divchatok Hristina ta Stefaniya Molodsha pomerla vid tifu 1939 roku koli Lvivshinu okupuvala Chervona armiya peredchuvayuchi zagrozu zhittyu sim yi vid komunistiv Irena z malolitnoyu Hristinoyu zumila probratisya na teritoriyu zagarbanu nacistami zvidki viyihali do SShA Use zhittya azh do smerti 5 8 1964 roku pani Irena rozshukuvala cholovika ale tak nichogo i ne zmogla diznatisya pro jogo dolyu za zaliznoyu zavisoyu u SRSR Roman Dombchevskij povsyakchas meshkav odinakom ne zayuchi chi zhivimi zalishilisya jogo ridni postijno mriyuchi pro zustrich iz druzhinoyu ta dochkoyu doli yakih jomu tezh buli nevidomi Pam yat1984 roku v SShA ukrayinska gromada Nyu Jorku provela vechir pam yati lvivskogo yurista i publicista spobornika ukrayinskoyi movi na svoyij Batkivshini Romana Dombchevskogo Pro ce rozpovila najstarisha ukrayinomovna gazeta Svoboda yaka bezperervno vidayetsya za okeanom z 1893 roku Avtor nevelichkoyi publikaciyi pro cyu podiyu Ivan Kedrin zgadav sho jomu v daleki dovoyenni chasi dovelosya zustrichatisya zadushevno besiduvati z vidomim advokatom u Videnskij kav yarni Lvova D r R Dombchevskij visokij statnij lisij ale z chornoyu borodoyu spravlyav odrazu vrazhennya radshe uchenogo a nizh advokata Sudyachi z rozmovi ce bula lyudina prostolinijna i chesna Lyudina visokoyi tovariskoyi ta gromadyanskoyi kulturi She Svoboda zaznachala sho na vrochistostyah bula prisutnya dochka lvivskogo advokata yaku mati vivezla z Ukrayini Hristina Navrocka zastupnik golovi Soyuzu Ukrayinok Ameriki U 1970 ti do odnogo z svoyih yuvileyiv Spilka Ukrayinok Ameriki vidala knigu Romana Dombchevskogo Za prava movi Tak dochka Hristina Navrocka prodovzhila spravu svogo batka yurista Romana Dombchevskogo z populyarizaciyi ukrayinskoyi movi DzherelaGazeta Svoboda SShA vid 26 travnya 1984 r 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Roman Dombchevskij Za pravo movi 1934 r m Lviv 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinskih aktivistiv 27 chervnya 2019 u Wayback Machine Statut Strijskogo krayeznavchogo muzeyu gotuvav R Dombchevskij 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Pro Irenu Dombchevsku 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Oleksandr Gorobec Tin zabutogo predka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Oleksandr Gorobec Kniga pro Romana ta Irinu Irenu Dombchevskih 31 serpnya 2016 u Wayback Machine Dombchevskij R Za pravo movi d r Roman Dombchevskij Lviv Nakladom Soyuzu ukr advokativ 1934 88 s 4 serpnya 2020 u Wayback Machine