Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Іва́нович Ке́дрин (інколи Ке́дрин-Рудни́цький; справжнє прізвище — Рудни́цький; 22 квітня 1896, Ходорів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер Стрийський район, Львівська область — 4 березня 1995, Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США) — український історик, політичний діяч і журналіст. Дійсний член НТШ, член Президії НТШ в Америці, почесний доктор УВУ.
| Кедрин-Рудницький Іван | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 квітня 1896 Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, Україна |
| Помер | 4 березня 1995 (98 років) Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США |
| Діяльність | журналіст, політик |
| Alma mater | Львівська академічна гімназія |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Посада | d |
| Партія | УНДО |
| Брати, сестри | Рудницький Михайло Іванович, Рудницька Мілена і Антін Рудницький |
| |
Життєпис
Народився в інтеліґентській галицькій родині Рудницьких. Його батько, Іван Рудницький, працював нотаріусом, мати Іда Шпіґель, походила з галицького єврейського роду. Проти цього зв'язку протестували обидві родини, через що їх шлюб відбувся лише через 10 років від часу їхнього знайомства, по смерті матері Івана Рудницького. Іда, щоб вийти за нього заміж, втекла з дому та в монастирі сестер бенедиктинок прийняла християнство, змінивши ім'я на Ольга.
Навчався у гімназії в Бережанах, потім у українській академічній гімназії Львова, яку закінчив з відзнакою у 1914 році. З 1915 як вояк австрійської армії брав участь у бойових діях Першої світової війни. У 1916 потрапив у російський полон: відбував його у таборі в Забайкаллі. Після Лютневої революції в Росії (1917) переїхав у Київ, де працював в державних установах освіти УНР та Гетьманату. Після зайняття Києва Червоною Армією в січні 1919 виїхав до Вінниці, де вступив до Армії УНР, брав участь у боях, працював референтом військової газети «Ставка». За відвагу був відзначений Хрестом Симона Петлюри.
З липня 1920 року в еміграції у Відню (Австрія). 1922 закінчив філософський факультет Віденського університету. Під час навчання в 1920—1922 редагував разом з В.Піснячевським, В.Мурським, А.Хомиком журнал «Воля» (останні три числа — «Воля України»). Саме тоді почав вживати псевдо Кедрин. У вересні 1922 повернувся до Львова, де плідно займався журналістською діяльністю. Співпрацював у газеті «Діло» (за рекомендацією Є.Коновальця) в 1922—1939 роках (з кількамісячною перервою в 1925), в 1925—1931 — кореспондент «Діла» і пресовий референт Української Парляментарної Репрезентації у Варшавському сеймі, довголітній секретар Товариства письменників і журналістів у Львові. У 1937—1939 спільно з Іваном Німчуком та Володимиром Кузьмовичем був фактичним колегіальним редактором газети «Діло» (формальним редактором був Василь Мудрий) і очолював політичний відділ газети.
У 1920-1930-х рр. політична діяльність була тісно пов'язана з екзильним урядом УНР та найвпливовішою політичною партією в Західній Україні — Українським Національно-Демократичним Об'єднанням, членом Центрального Комітету якого він був. Відповідав за підтримання зв'язків між УНДО і Організації Українських Націоналістів, контакти УНДО з екзильним урядом УНР.
Окупація Галичини радянськими військами у вересні 1939 змусила виїхати до Кракова, де працював в редакції української газети Краківські вісті. З 1944 проживав в Австрії, де протягом 1946—1949 очолював Українське Центральне Допомогове Об'єднання в Австрії. 1949 — емігрував у США. З 1953 до 1973 працював у редакції газети «Свобода» — першого українського щоденного видання на Американському континенті.
Брав активну участь у політичному, науковому та громадському житті української еміграції. Деякий час виконував обов'язки голови Президії Української Національної Ради в екзилі, був Головою Ради Народних Міністрів УНР в екзилі (1976—1978). Був членом ЦК УНДО, головою Спілки українських журналістів в Америці, заступником голови НТШ в Америці, співредактор органу Об'єднання бувших вояків українців в Америці «Вісті Комбатанта» (з 1961).
Його сестрою була Мілена Рудницька.
Автор книг
- «Берестейський мир: спомини і матеріали» (1928)
- «Золоті ворота» (1937)
- «Причини упадку Польщі» [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.] (1940)
- «Паралелі з історії України» (1971)
- «Життя-події-люди» [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (1976).
- «В межах зацікавлення» (збірник вибраних статей, 1986).
Джерела та література
- Артимишин П., Соляр І. Рудницький Іван Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 290-293. .
- О. О. Ковальчук. Кедрин-Рудницький Іван [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 167. — .
- Я. І. Мазурак. Кедрин-Рудницький Іван Іванович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Довідник з історії України [ 18 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Маркусь В. Кедрин Іван // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, співред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 350—351.
- Маріюш Радослав Сава. Фашисти чи партнери? Два погляди на український націоналізм у світлі листування між Іваном Лисяком-Рудницьким і Іваном Кедриним [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Україна Модерна. — 2013 — № 21: Фашизм і правий радикалізм на сході Европи [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — С.318-332.
- Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001.- С. 44.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Світлана Кравченко. Українські автори часопису «Biuletyn Polsko-Ukraiński» (Варшава 1932-38 рр.) // Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства / відп. ред. М. М. Романюк ; НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника, НДІ пресознавства. — Львів, 2011. — Вип. 1(19). — С. 471—480 [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Iva novich Ke drin inkoli Ke drin Rudni ckij spravzhnye prizvishe Rudni ckij 22 kvitnya 1896 Hodoriv Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya teper Strijskij rajon Lvivska oblast 4 bereznya 1995 Dzhersi Siti Nyu Dzhersi SShA ukrayinskij istorik politichnij diyach i zhurnalist Dijsnij chlen NTSh chlen Prezidiyi NTSh v Americi pochesnij doktor UVU Kedrin Rudnickij IvanNarodivsya22 kvitnya 1896 1896 04 22 Hodoriv Zhidachivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaPomer4 bereznya 1995 1995 03 04 98 rokiv Dzhersi Siti Nyu Dzhersi SShADiyalnistzhurnalist politikAlma materLvivska akademichna gimnaziyaChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaPosadadPartiyaUNDOBrati sestriRudnickij Mihajlo Ivanovich Rudnicka Milena i Antin Rudnickij Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kedrin prizvishe ZhittyepisYurij Tamarskij Ivan Kedrin poseredini Ivan Capko Narodivsya v inteligentskij galickij rodini Rudnickih Jogo batko Ivan Rudnickij pracyuvav notariusom mati Ida Shpigel pohodila z galickogo yevrejskogo rodu Proti cogo zv yazku protestuvali obidvi rodini cherez sho yih shlyub vidbuvsya lishe cherez 10 rokiv vid chasu yihnogo znajomstva po smerti materi Ivana Rudnickogo Ida shob vijti za nogo zamizh vtekla z domu ta v monastiri sester benediktinok prijnyala hristiyanstvo zminivshi im ya na Olga Navchavsya u gimnaziyi v Berezhanah potim u ukrayinskij akademichnij gimnaziyi Lvova yaku zakinchiv z vidznakoyu u 1914 roci Z 1915 yak voyak avstrijskoyi armiyi brav uchast u bojovih diyah Pershoyi svitovoyi vijni U 1916 potrapiv u rosijskij polon vidbuvav jogo u tabori v Zabajkalli Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Rosiyi 1917 pereyihav u Kiyiv de pracyuvav v derzhavnih ustanovah osviti UNR ta Getmanatu Pislya zajnyattya Kiyeva Chervonoyu Armiyeyu v sichni 1919 viyihav do Vinnici de vstupiv do Armiyi UNR brav uchast u boyah pracyuvav referentom vijskovoyi gazeti Stavka Za vidvagu buv vidznachenij Hrestom Simona Petlyuri Z lipnya 1920 roku v emigraciyi u Vidnyu Avstriya 1922 zakinchiv filosofskij fakultet Videnskogo universitetu Pid chas navchannya v 1920 1922 redaguvav razom z V Pisnyachevskim V Murskim A Homikom zhurnal Volya ostanni tri chisla Volya Ukrayini Same todi pochav vzhivati psevdo Kedrin U veresni 1922 povernuvsya do Lvova de plidno zajmavsya zhurnalistskoyu diyalnistyu Spivpracyuvav u gazeti Dilo za rekomendaciyeyu Ye Konovalcya v 1922 1939 rokah z kilkamisyachnoyu perervoyu v 1925 v 1925 1931 korespondent Dila i presovij referent Ukrayinskoyi Parlyamentarnoyi Reprezentaciyi u Varshavskomu sejmi dovgolitnij sekretar Tovaristva pismennikiv i zhurnalistiv u Lvovi U 1937 1939 spilno z Ivanom Nimchukom ta Volodimirom Kuzmovichem buv faktichnim kolegialnim redaktorom gazeti Dilo formalnim redaktorom buv Vasil Mudrij i ocholyuvav politichnij viddil gazeti U 1920 1930 h rr politichna diyalnist bula tisno pov yazana z ekzilnim uryadom UNR ta najvplivovishoyu politichnoyu partiyeyu v Zahidnij Ukrayini Ukrayinskim Nacionalno Demokratichnim Ob yednannyam chlenom Centralnogo Komitetu yakogo vin buv Vidpovidav za pidtrimannya zv yazkiv mizh UNDO i Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv kontakti UNDO z ekzilnim uryadom UNR Okupaciya Galichini radyanskimi vijskami u veresni 1939 zmusila viyihati do Krakova de pracyuvav v redakciyi ukrayinskoyi gazeti Krakivski visti Z 1944 prozhivav v Avstriyi de protyagom 1946 1949 ocholyuvav Ukrayinske Centralne Dopomogove Ob yednannya v Avstriyi 1949 emigruvav u SShA Z 1953 do 1973 pracyuvav u redakciyi gazeti Svoboda pershogo ukrayinskogo shodennogo vidannya na Amerikanskomu kontinenti Brav aktivnu uchast u politichnomu naukovomu ta gromadskomu zhitti ukrayinskoyi emigraciyi Deyakij chas vikonuvav obov yazki golovi Prezidiyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi v ekzili buv Golovoyu Radi Narodnih Ministriv UNR v ekzili 1976 1978 Buv chlenom CK UNDO golovoyu Spilki ukrayinskih zhurnalistiv v Americi zastupnikom golovi NTSh v Americi spivredaktor organu Ob yednannya buvshih voyakiv ukrayinciv v Americi Visti Kombatanta z 1961 Jogo sestroyu bula Milena Rudnicka Avtor knig Berestejskij mir spomini i materiali 1928 Zoloti vorota 1937 Prichini upadku Polshi 29 travnya 2014 u Wayback Machine 1940 Paraleli z istoriyi Ukrayini 1971 Zhittya podiyi lyudi 17 bereznya 2013 u Wayback Machine 1976 V mezhah zacikavlennya zbirnik vibranih statej 1986 Dzherela ta literaturaArtimishin P Solyar I Rudnickij Ivan Ivanovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 290 293 ISBN 978 966 2067 65 1 O O Kovalchuk Kedrin Rudnickij Ivan 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 167 ISBN 978 966 00 0692 8 Ya I Mazurak Kedrin Rudnickij Ivan Ivanovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Dovidnik z istoriyi Ukrayini 18 travnya 2008 u Wayback Machine Markus V Kedrin Ivan Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori Gol red V Markus spivred D Markus Nyu Jork Chikago 2009 Kn 1 S 350 351 Mariyush Radoslav Sava Fashisti chi partneri Dva poglyadi na ukrayinskij nacionalizm u svitli listuvannya mizh Ivanom Lisyakom Rudnickim i Ivanom Kedrinim 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ukrayina Moderna 2013 21 Fashizm i pravij radikalizm na shodi Evropi 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 318 332 Macko V Bilij cvit na kalini Hmelnickij Prosvita 2001 S 44 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Svitlana Kravchenko Ukrayinski avtori chasopisu Biuletyn Polsko Ukrainski Varshava 1932 38 rr Zbirnik prac Naukovo doslidnogo institutu presoznavstva vidp red M M Romanyuk NAN Ukrayini LNNBU im V Stefanika NDI presoznavstva Lviv 2011 Vip 1 19 S 471 480 10 chervnya 2015 u Wayback Machine