Окрема Запорізька дивізія (О. З.д.) — військове з'єднання збройних сил Української Держави під час української революції та радянсько-української війни.
Окрема Запорізька дивізія | |
---|---|
На службі | після 21 квітня — до 16 листопада 1918 |
Країна | Українська Держава |
Вид | Армія Української Держави |
Гарнізон/Штаб | Катеринославська губернія, Луганськ |
Війни/битви | Радянсько-українська війна |
Командування | |
Визначні командувачі | генерал-хорунжий Олександр Натієв |
Після початку антигетьманського повстання 16 листопада 1918 року з тієї частини особового складу, яка перейшла на бік Директорії, було сформовано Запорізький корпус.
Історія
В березні 1918 року імперські німецькі й імперські австро-угорські війська (більше 230 тисяч осіб) маючи в свої бойових порядках військові формування Армії УНР просувалися через Лівобережну Україну витісняючи більшовицькі загони та Червону армію.
На початку березня, після звільнення Києва від більшовиків, після 2-3 березня, Окремий Запорізький загін було переформовано на Запорізьку дивізію, Командувачем дивізії призначено Костянтин Прісовський.
3 березня командиром 2-го Запорізького кінного полку Запорізької дивізії УНР[] було призначено П. Ф. Болбочана.
8-16 березня Окрема Запорізька дивізія вела бої з більшовицькими військами за залізничні станції Яготин, Гребінка, Лубни, але тепер вже без участі С. В. Петлюри і його гайдамаків.
12 березня полковник В. М. Сварика призначений інспектором артилерії «О. З.д.».
В кінці березня після звільнення Харкова Запорізька дивізія від напливу добровольців була розгорнута в Запорізький корпус. Командувачем корпусу було призначено генерала Олександра Натієва.
7 квітня німецькі й українські війська зайшли в Харків, розбивши більшовицьку 2-гу Особливу армію, після чого німці рушили на схід до м. Куп'янськ (повітове місто Куп'янського повіту Харківської губернії) й до кордону УНР та Радянської Росії на північ до Білгородського повіту Курської губернії (повітове місто Білгород).
Після гетьманського перевороту Запорізький корпус було знову згорнуто в Окрему запорізьку дивізію.
Після приходу до влади 29 квітня 1918 року гетьмана П. Скоропадского почалося створення Української Держави і її структур, серед яких були й збройні сили. Німецько-Австрійське командування взяло під свій контроль формування українських військових частин, була розформована Синьожупанна дивізія, роззброєно Січових Стрільців. Проте було прийнято рішення залишити в складі армії Української Держави вісім корпусів, Окрему Запорізьку дивізію й інші з'єднання та частини.
Склад дивізії:
- Управління дивізії
- 1-й Запорізький імені гетьмана П. Дорошенка піхотний полк
- 2-й Запорізький піхотний полк. Командир полковник П. Ф. Болбочан.
- Командир 10-ї сотні 3-го Січового куреня 2-го Запорізького полку полковник І. В. Роґульський (полк укомплектований галичанами-січовиками; існував квітень-вересень 1918).
- 3-й Запорізький імені гетьмана Б. Хмельницького піхотний полк. Командир полковник О. Шаповал.
- 3-й Гайдамацький піхотний полк. Командир О. І. Волох в квітні — липні 1918.
- 1-й Запорізький імені кошового Костя Гордієнка полк кінних гайдамаків. Командир полковник В. М. Петрів в квітні-червні 1918.
- Кінно-гайдамацький курінь імені Кармелюка знаходився в Харкові. Однією з сотень командував Н. Троцький. Після 29 квітня курінь увійшов до складу «О. З.д.».
- Та інші полки.
Полки дивізії комплектувалися офіцерами, які раніше служили в Російській імператорській армії й Революційній армії вільної Росії.
Начальником оперативного відділу штабу дивізії призначено сотника О. О. Шпилинського.
30 травня уряд видав Закон яким була затверджена Присяга на вірність Українській Державі, й Закон про військову підсудність.
2 червня командиром «О. З.д.» призначено В. В. Сікевич (був командиром дивізії 2.6-10.7.1918).
8 червня начальником штабу «О. З.д.» призначено полковника І. Ф. Церетелі.
В червні-жовтні «О. З.д.» знаходився на східному державному кордоні в Слов'яносербському повіті Катеринославської губернія, повітове місто Луганськ. Знайдене поховання вояків дивізії в с. Можняківка, Луганська область.
24 липня Рада міністрів Української Держави прийняла Закон про загальний військовий обов'язок й затвердив План організації війська, підготовлений Генеральним штабом, основою якого повинні були стати 8 корпусів-округ. Формувалися вони за територіальним принципом. В Харківській губернії — 7-й Харківський корпус. Управління корпусу становило управління й відповідно командувач корпусу мав права командувача військової округи.
1 серпня затверджено Закон про політично-правове становище службовців Військового відомства, який забороняв їм перебувати й брати участь в роботі будь-яких гуртків, товариств, партій, союзів, комітетів й інших організацій політичного спрямування.
21 жовтня командиру 1-го Запорізького імені гетьмана П. Дорошенка полку штабс-капітану О. О. Загродському надано військове звання сотник.
11 листопада завершилася Перша світова війна. Німецька імперія припинила своє існування в результаті Листопадової революції й повинна була вивести свої війська з окупованих територій. Для уряду Української Держави це віщувало послаблення влади.
Послабленням німців й відповідно Української Держави скористалися опоненти гетьмана П. П. Скоропадського, які проголосили в ніч з 13 на 14 листопада в Білій Церкві Директорію з метою повалення влади німецького командування й уряду. Директорія складалася з п'яти членів, а головою було обрано В. К. Винниченко.
14 листопада гетьман П. П. Скоропадський проголосив «Федеративну Грамоту», яким він зобов'язувався об'єднати Україну з майбутньою (небільшовицькою) російською державою.
В ніч з 15 на 16 листопада 2-й Запорізький полк здійснив у Харкові переворот: губернський староста й командування 7-го Харківського корпусу були відсторонені від влади. Арешт командувача корпусу генерала А. Лігнау й роззброєння кадрових частин, які перебували в місті провів командир кінної сотні 2-го Запорізького полку сотник Петро Дяченко. Арешт і роззброєння сталося без будь-якого спротиву з боку старшин.
16 листопада почалося повстання, яке було підтримане частиною військ Української Держави під командуванням С. В. Петлюри, яке очолила Директорія УНР проти уряду Української Держави. Українська революція змітала ще одну владу.
У війську стався розкол і почалася «Українська громадянська війна 16 листопада — 14 грудня 1918». Розколу зазнало й Військове міністерство.
Командний та особовий склад окрім охорони східного державного кордону в Слов'яносербському повіті Катеринославської губернія взяв участь ще й у політичному протистоянні.
Командир 1-го Запорізького імені гетьмана П. Дорошенка полку сотник О. О. Загродський активно підтримав повстання проти уряду Української Держави й перейшов на бік повсталих. З 16 листопада 1918 він призначений командиром вже Запорізької дивізії військ Директорії, які перебували в Харківській губернії. Особовий склад «О. З.д.» постав перед вибором сторони. З тієї частини особового складу, яка перейшла на бік Директорії було сформовано Запорізький корпус.
Командування
- Начальники дивізії:
- В. В Сікевич (2.6-10.7.1918).
- Сікевич В. В. З 01.04.1918 командир 3-го Гайдамацького полку Окремої Запорізької дивізії армії УНР. З 2.04.1918 начальник Слов'янської групи Окремої Запорізької дивізії, брав участь в боях з більшовицькими військами у вугільному Донецькому басейні на території Харківської та Катеритнославської губерній. З 2.06.1918 командир Окремої Запорізької дивізії Української Держави. З 10.07.1918 командир 31-го піхотного Черкаського полку 11-ї пішої дивізії 6-го Полтавського корпусу. На початку 1919 р. виїхав до Австрії.
- О. О. Загродський, сотник, (з 16.11.1918).
- Начальники штабу:
- Церетелі І. Ф. начальник штабу, полковник, (08.06-на 21.11 - 1918 р.).
Капелани Дивізії
Див. також
Примітки
- «Сайт Newzz.in.ua. Украинское новостное интернет-издание. Украинские воинские формирования»
- Субтельний Орест. Історія України. — Київ : Либідь, 1993. — 720 с. с. — .
- Сайт Надо знать. 7-й корпус.
- Дьяченко П. Черные Запорожцы, на правах рукописи. — С. 8; Р. С. Осень 1918 на Харьковщине. Летопись Красной Калины. — Львов, 1930. — № 3. — С.9.
Джерела та література
- Буравченков А.О. Запорізька дивізія армії УНР [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Література
- Залесский К. А. Кто был кто в первой мировой войне. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003
- Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. Харьков: Фолио, 2006.
- Jacek Legieć — «Armia Ukraińskiej Republiki Ludowej w wojnie polsko-ukraińsko-bolszewickiej w 1920 r.», Toruń 2002, .
- Малый словарь Истории Украины — Киев, Лебедь, 1997 год.
- Аблицов В. Г. Болбочан Пётр Фёдорович — С. 219.
- Асташко Т. С. Болбочан Пётр Фёдорович. — С. 329.
- Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. Глава третья. Война Германии, Австро-Венгрии и УНР против Советской Украины (февраль — апрель 1918). Германский след.
- Тынченко Я. Офицеский корпус Армии Украинской Народной Республики (1917—1912) Кн. 1. Киев, 2007. С. 168—169.
- Савченко В. А. Симон Петлюра. — Харьков: Фолио, 2004. — 415 с.
- http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20121026065214/http:/: www.history.vn.ua/book/dovidnik/189.html Справочник по истории Украины.
- http://tyzhden.ua/Publication/3604 [ 4 лютого 2013 у Wayback Machine.] Ярослав Тынченко Я. Гайдамаки из Донбасса. Украинская неделя, № 16 (129), 23.04.2010.
- http://vijsko.milua.org/k4.htm [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.] Краткая биография на сайте «Украинское войско в XX—XXI годах».
- Субтельный О. История Украины. Киев. Лебедь. 1993. 720 с.
- Российская гвардия. 1700—1918. М. 2005.
- Тынченко Я. Украинские Вооружённые Силы. К: Темпора, 2009. С. 246.
- Лазаревский Г. Гетмащина. Журнал «За государственность». Сборник. 2. 1930. Калиш. Скоропадский М. Воспоминания (апрель 1917 — декабрь 1918). Киев-Филадельфия, 1995.
Посилання
- [ru] Сайт историка Сергея Владимировича Волкова. Белое движение в России: организационная структура. Гетманская армия. [ 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Сайт Pandia.ru Энциклопедия знаний.
- Портал о России. Знаки различия Украинской Державной армии (гетмана Скоропадского).
- Сайт Надо знать. Запорожский корпус Армии УНР. [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Русская армия в Первой мировой войне. Сикевич Владимир Васильевич. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Русская армия в Первой мировой войне. Петров Всеволод Николаевич. [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Сайт Newzz.in.ua. Украинское новостное интернет-издание. «Украинские воинские формирования».
- Василь Каплунов (5 листопада 2018). . http://www.dsnews.ua/. Ділова столиця. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okrema Zaporizka diviziya O Z d vijskove z yednannya zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi pid chas ukrayinskoyi revolyuciyi ta radyansko ukrayinskoyi vijni Okrema Zaporizka diviziyaNa sluzhbipislya 21 kvitnya do 16 listopada 1918Krayina Ukrayinska DerzhavaVidArmiya Ukrayinskoyi DerzhaviGarnizon ShtabKaterinoslavska guberniya LuganskVijni bitviRadyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyaViznachni komanduvachigeneral horunzhij Oleksandr Natiyev Pislya pochatku antigetmanskogo povstannya 16 listopada 1918 roku z tiyeyi chastini osobovogo skladu yaka perejshla na bik Direktoriyi bulo sformovano Zaporizkij korpus IstoriyaV berezni 1918 roku imperski nimecki j imperski avstro ugorski vijska bilshe 230 tisyach osib mayuchi v svoyi bojovih poryadkah vijskovi formuvannya Armiyi UNR prosuvalisya cherez Livoberezhnu Ukrayinu vitisnyayuchi bilshovicki zagoni ta Chervonu armiyu Na pochatku bereznya pislya zvilnennya Kiyeva vid bilshovikiv pislya 2 3 bereznya Okremij Zaporizkij zagin bulo pereformovano na Zaporizku diviziyu Komanduvachem diviziyi priznacheno Kostyantin Prisovskij 3 bereznya komandirom 2 go Zaporizkogo kinnogo polku Zaporizkoyi diviziyi UNR dzherelo bulo priznacheno P F Bolbochana 8 16 bereznya Okrema Zaporizka diviziya vela boyi z bilshovickimi vijskami za zaliznichni stanciyi Yagotin Grebinka Lubni ale teper vzhe bez uchasti S V Petlyuri i jogo gajdamakiv 12 bereznya polkovnik V M Svarika priznachenij inspektorom artileriyi O Z d V kinci bereznya pislya zvilnennya Harkova Zaporizka diviziya vid naplivu dobrovolciv bula rozgornuta v Zaporizkij korpus Komanduvachem korpusu bulo priznacheno generala Oleksandra Natiyeva 7 kvitnya nimecki j ukrayinski vijska zajshli v Harkiv rozbivshi bilshovicku 2 gu Osoblivu armiyu pislya chogo nimci rushili na shid do m Kup yansk povitove misto Kup yanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi j do kordonu UNR ta Radyanskoyi Rosiyi na pivnich do Bilgorodskogo povitu Kurskoyi guberniyi povitove misto Bilgorod Pislya getmanskogo perevorotu Zaporizkij korpus bulo znovu zgornuto v Okremu zaporizku diviziyu Pislya prihodu do vladi 29 kvitnya 1918 roku getmana P Skoropadskogo pochalosya stvorennya Ukrayinskoyi Derzhavi i yiyi struktur sered yakih buli j zbrojni sili Nimecko Avstrijske komanduvannya vzyalo pid svij kontrol formuvannya ukrayinskih vijskovih chastin bula rozformovana Sinozhupanna diviziya rozzbroyeno Sichovih Strilciv Prote bulo prijnyato rishennya zalishiti v skladi armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi visim korpusiv Okremu Zaporizku diviziyu j inshi z yednannya ta chastini Sluzhbovci vijskovogo ministerstva Ukrayinskoyi Derzhavi polkovnik Mikola Lavrentijovich Maksimiv krajnij zliva u bilij formi i vijskovij ministr generalnij bunchuzhnij Oleksandr Francevich Rogoza krajnij pravoruch Sklad diviziyi Upravlinnya diviziyi 1 j Zaporizkij imeni getmana P Doroshenka pihotnij polk 2 j Zaporizkij pihotnij polk Komandir polkovnik P F Bolbochan Komandir 10 yi sotni 3 go Sichovogo kurenya 2 go Zaporizkogo polku polkovnik I V Rogulskij polk ukomplektovanij galichanami sichovikami isnuvav kviten veresen 1918 3 j Zaporizkij imeni getmana B Hmelnickogo pihotnij polk Komandir polkovnik O Shapoval 3 j Gajdamackij pihotnij polk Komandir O I Voloh v kvitni lipni 1918 1 j Zaporizkij imeni koshovogo Kostya Gordiyenka polk kinnih gajdamakiv Komandir polkovnik V M Petriv v kvitni chervni 1918 Kinno gajdamackij kurin imeni Karmelyuka znahodivsya v Harkovi Odniyeyu z soten komanduvav N Trockij Pislya 29 kvitnya kurin uvijshov do skladu O Z d Ta inshi polki Polki diviziyi komplektuvalisya oficerami yaki ranishe sluzhili v Rosijskij imperatorskij armiyi j Revolyucijnij armiyi vilnoyi Rosiyi Nachalnikom operativnogo viddilu shtabu diviziyi priznacheno sotnika O O Shpilinskogo Administrativno teritorialnij podil Zelena punktirna liniya teritorialni pretenziyi za perevazhnistyu ukrayinskogo naselennya 30 travnya uryad vidav Zakon yakim bula zatverdzhena Prisyaga na virnist Ukrayinskij Derzhavi j Zakon pro vijskovu pidsudnist 2 chervnya komandirom O Z d priznacheno V V Sikevich buv komandirom diviziyi 2 6 10 7 1918 8 chervnya nachalnikom shtabu O Z d priznacheno polkovnika I F Cereteli V chervni zhovtni O Z d znahodivsya na shidnomu derzhavnomu kordoni v Slov yanoserbskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniya povitove misto Lugansk Znajdene pohovannya voyakiv diviziyi v s Mozhnyakivka Luganska oblast 24 lipnya Rada ministriv Ukrayinskoyi Derzhavi prijnyala Zakon pro zagalnij vijskovij obov yazok j zatverdiv Plan organizaciyi vijska pidgotovlenij Generalnim shtabom osnovoyu yakogo povinni buli stati 8 korpusiv okrug Formuvalisya voni za teritorialnim principom V Harkivskij guberniyi 7 j Harkivskij korpus Upravlinnya korpusu stanovilo upravlinnya j vidpovidno komanduvach korpusu mav prava komanduvacha vijskovoyi okrugi 1 serpnya zatverdzheno Zakon pro politichno pravove stanovishe sluzhbovciv Vijskovogo vidomstva yakij zaboronyav yim perebuvati j brati uchast v roboti bud yakih gurtkiv tovaristv partij soyuziv komitetiv j inshih organizacij politichnogo spryamuvannya 21 zhovtnya komandiru 1 go Zaporizkogo imeni getmana P Doroshenka polku shtabs kapitanu O O Zagrodskomu nadano vijskove zvannya sotnik 11 listopada zavershilasya Persha svitova vijna Nimecka imperiya pripinila svoye isnuvannya v rezultati Listopadovoyi revolyuciyi j povinna bula vivesti svoyi vijska z okupovanih teritorij Dlya uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi ce vishuvalo poslablennya vladi Poslablennyam nimciv j vidpovidno Ukrayinskoyi Derzhavi skoristalisya oponenti getmana P P Skoropadskogo yaki progolosili v nich z 13 na 14 listopada v Bilij Cerkvi Direktoriyu z metoyu povalennya vladi nimeckogo komanduvannya j uryadu Direktoriya skladalasya z p yati chleniv a golovoyu bulo obrano V K Vinnichenko 14 listopada getman P P Skoropadskij progolosiv Federativnu Gramotu yakim vin zobov yazuvavsya ob yednati Ukrayinu z majbutnoyu nebilshovickoyu rosijskoyu derzhavoyu V nich z 15 na 16 listopada 2 j Zaporizkij polk zdijsniv u Harkovi perevorot gubernskij starosta j komanduvannya 7 go Harkivskogo korpusu buli vidstoroneni vid vladi Aresht komanduvacha korpusu generala A Lignau j rozzbroyennya kadrovih chastin yaki perebuvali v misti proviv komandir kinnoyi sotni 2 go Zaporizkogo polku sotnik Petro Dyachenko Aresht i rozzbroyennya stalosya bez bud yakogo sprotivu z boku starshin 16 listopada pochalosya povstannya yake bulo pidtrimane chastinoyu vijsk Ukrayinskoyi Derzhavi pid komanduvannyam S V Petlyuri yake ocholila Direktoriya UNR proti uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi Ukrayinska revolyuciya zmitala she odnu vladu U vijsku stavsya rozkol i pochalasya Ukrayinska gromadyanska vijna 16 listopada 14 grudnya 1918 Rozkolu zaznalo j Vijskove ministerstvo Komandnij ta osobovij sklad okrim ohoroni shidnogo derzhavnogo kordonu v Slov yanoserbskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniya vzyav uchast she j u politichnomu protistoyanni Komandir 1 go Zaporizkogo imeni getmana P Doroshenka polku sotnik O O Zagrodskij aktivno pidtrimav povstannya proti uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi j perejshov na bik povstalih Z 16 listopada 1918 vin priznachenij komandirom vzhe Zaporizkoyi diviziyi vijsk Direktoriyi yaki perebuvali v Harkivskij guberniyi Osobovij sklad O Z d postav pered viborom storoni Z tiyeyi chastini osobovogo skladu yaka perejshla na bik Direktoriyi bulo sformovano Zaporizkij korpus KomanduvannyaNachalniki diviziyi V V Sikevich 2 6 10 7 1918 Sikevich V V Z 01 04 1918 komandir 3 go Gajdamackogo polku Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi armiyi UNR Z 2 04 1918 nachalnik Slov yanskoyi grupi Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi brav uchast v boyah z bilshovickimi vijskami u vugilnomu Doneckomu basejni na teritoriyi Harkivskoyi ta Kateritnoslavskoyi gubernij Z 2 06 1918 komandir Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 10 07 1918 komandir 31 go pihotnogo Cherkaskogo polku 11 yi pishoyi diviziyi 6 go Poltavskogo korpusu Na pochatku 1919 r viyihav do Avstriyi O O Zagrodskij sotnik z 16 11 1918 Nachalniki shtabu Cereteli I F nachalnik shtabu polkovnik 08 06 na 21 11 1918 r Kapelani DiviziyiMateyuk Antonij Marinich Mikola Agafonovich Volkovich Anatolij VasilovichDiv takozhVijskova chastina Zagin Pidrozdil Druzhina Tretya Zalizna strilecka diviziya Armiyi UNRPrimitki Sajt Newzz in ua Ukrainskoe novostnoe internet izdanie Ukrainskie voinskie formirovaniya Subtelnij Orest Istoriya Ukrayini Kiyiv Libid 1993 720 s s ISBN 5 325 00451 4 Sajt Nado znat 7 j korpus Dyachenko P Chernye Zaporozhcy na pravah rukopisi S 8 R S Osen 1918 na Harkovshine Letopis Krasnoj Kaliny Lvov 1930 3 S 9 Dzherela ta literaturaBuravchenkov A O Zaporizka diviziya armiyi UNR 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Literatura Zalesskij K A Kto byl kto v pervoj mirovoj vojne Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M 2003 Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 Jacek Legiec Armia Ukrainskiej Republiki Ludowej w wojnie polsko ukrainsko bolszewickiej w 1920 r Torun 2002 ISBN 83 7322 053 4 Malyj slovar Istorii Ukrainy Kiev Lebed 1997 god Ablicov V G Bolbochan Pyotr Fyodorovich S 219 Astashko T S Bolbochan Pyotr Fyodorovich S 329 Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Glava tretya Vojna Germanii Avstro Vengrii i UNR protiv Sovetskoj Ukrainy fevral aprel 1918 Germanskij sled Tynchenko Ya Oficeskij korpus Armii Ukrainskoj Narodnoj Respubliki 1917 1912 Kn 1 Kiev 2007 S 168 169 Savchenko V A Simon Petlyura Harkov Folio 2004 415 s http webarchive nationalarchives gov uk 20121026065214 http www history vn ua book dovidnik 189 html Spravochnik po istorii Ukrainy http tyzhden ua Publication 3604 4 lyutogo 2013 u Wayback Machine Yaroslav Tynchenko Ya Gajdamaki iz Donbassa Ukrainskaya nedelya 16 129 23 04 2010 http vijsko milua org k4 htm 26 chervnya 2017 u Wayback Machine Kratkaya biografiya na sajte Ukrainskoe vojsko v XX XXI godah Subtelnyj O Istoriya Ukrainy Kiev Lebed 1993 720 s Rossijskaya gvardiya 1700 1918 M 2005 Tynchenko Ya Ukrainskie Vooruzhyonnye Sily K Tempora 2009 S 246 Lazarevskij G Getmashina Zhurnal Za gosudarstvennost Sbornik 2 1930 Kalish Skoropadskij M Vospominaniya aprel 1917 dekabr 1918 Kiev Filadelfiya 1995 Posilannya ru Sajt istorika Sergeya Vladimirovicha Volkova Beloe dvizhenie v Rossii organizacionnaya struktura Getmanskaya armiya 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Sajt Pandia ru Enciklopediya znanij Portal o Rossii Znaki razlichiya Ukrainskoj Derzhavnoj armii getmana Skoropadskogo Sajt Nado znat Zaporozhskij korpus Armii UNR 15 lipnya 2017 u Wayback Machine Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Sikevich Vladimir Vasilevich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Petrov Vsevolod Nikolaevich 31 serpnya 2017 u Wayback Machine Sajt Newzz in ua Ukrainskoe novostnoe internet izdanie Ukrainskie voinskie formirovaniya Vasil Kaplunov 5 listopada 2018 http www dsnews ua Dilova stolicya Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Procitovano 4 listopada 2018