Ой сивая та і зозуленька

«Ой сивая та і зозуленька» — українська щедрівка.

Колядки і щедрівки вирізняються серед інших обрядових пісень передусім тим, що астральні символи посідають в них чільне місце серед інших символів. Микола Сумцов зазначав, що завдання колядок полягає «переважно у прославленні сил і явищ природи. Головну роль у них відіграє сонце… У колядках землеробство залежить від сонця і дощу» . Аналогічну думку згодом висловив і Михайло Грушевський, зазначаючи, що мотиви гостювання сонця, місяця, дощу (варіант — зорі) у світлиці господаря мають спільне походження, що і «світове дерево». Згодом їх заступили християнські образи – «три святителя» або «три празника». (Пор. «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Ой там на горі церкву будують»).

У піснях зимового циклу поєднання небесних світил дослідники пояснюють як «космічні міфоознаки шлюбного мотиву», чи, як висловився О. Потебня, «шлюб Сонця й Місяця». У піснях із таким мотивом Сонце і Місяць оспівуються як небесна шлюбна пара. А зорі народна символіка кваліфікувала як дітей сонця і місяця . Щедрувальники, порівнюючи з ними господаря і його родину, ніби поширювали на людей небесну благодать і сповіщали про прихід весни. Принаймні, так було до кінця 15 століття, коли Новий рік наступав в кінці березня, а щедрівки відносились до веснянок або пісень весняного циклу.

Інший символ щедрівки — зозуля. Існує повір’я, що вона віщує прихід весни і має ключі від вирію, а отже пов’язана зі світовим деревом. За народними віруваннями, зозуля може накувати людині довголіття.

Текст

Ой сивая та і зозуленька

Приспів:

Щедрий вечір добрий вечір!

Добрим людям на здоров’[я]!

Усі сади та і облітала.

А в одному та і не бувала.

А в тім саду три церковці.

В тій церковці три віконця.

У першому — ясен місяць.

У другому — красне сонце.

У третьому — дрібні зірки.

Ясен місяць — пан господар.

Красне сонце — жона його.

Дрібні зірки — його дітки.

Див. також

• Список українських колядок і щедрівок
• Ой там на горі церкву будують

Примітки

1. Сумцов М. Научное изучение колядок и щедривок. – К.: тип. А. Давиденко, аренд. Л. Штамом, 1886. - С. 99
2. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. – К.: Либідь, 1994. – Том 4. – Кн. 2. - С. 35.
3. . Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 10 січня 2011.
4. Скуратівський В. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – С. 364.

Посилання

• «Ой сивая та і зозуленька» у виконанні дитячого ансамблю" Дзвіночок" при парафії св. Володимира і Ольги (Чикаго)
• Караоке «Ой сивая та і зозуленька»