Озерна руда (рос. озерная руда, англ. bog ore, marsh ore, lake ore; нім. limnisches Erz n) — скупчення корисних копалин в розсолах і на дні озер. Озерна руда може бути рідкою і твердою (донні озерні осади).
До рідких належать розчини калій-натрієвих солей. Вони відомі в Західносибірській і Туранській низовинах, в Монголії, Америці, Східній Африці, Австралії. Соляна маса складається з соляного розсолу і твердої субстанції, що перебувають у стані рухомої рівноваги. До категорії рідких озерних руд відносять озера, води яких містять підвищені концентрації літію. Прикладом може служити Велике Солоне озеро (штат Юта, США), у водах якого вміст LiO2 становить 0,13 %. До таких озерних руд належать осади висохлих озер пустелі Атакама в Чилі, що містить 0,2 % LiO2.
До твердих належать викопні озерні руди, — осади древніх озер. Вони складені гідроґетитовими жовнами в пластах глинисто-піщаних порід юрського періоду.
Бурий залізняк
Традиційно, у вузькому розумінні, озерна руда є синонімом бурого залізняку з різними додатками (переважно Mn2O3, P2O5), який утворився на дні озер помірних та теплого поясів. Вміст Fe2O3 в озерній руді сягає 68 %. Найбільші поклади озерного залізняку пов'язані із льодовиковими відкладами Європи і Північної Америки. При вивітрюванні таких відкладів залізо та манган виносяться ґрунтовими водами до водоймищ, де вони хемогенним та біогенним (за допомогою бактерій ) шляхами випадають в осад у вигляді гідроксидів. Озерний залізняк утворює кулясті конкреції різного діаметру (порохова до 1 мм, дрібова — 1-3 мм, горіхова — 3-10 мм, ядрова руди — 1-2 см), або коржі (монетна руда), що зростаються в суцільні кірки. Озерний залізняк залягає окремими ділянками і смугами вздовж берегів по дну озер, пластами від декількох см до 3 м. Має історичне промислове значення, як сировина для невеликих сиродутних майстерень давньої доби та невеликих підприємств промисловості XIX—XX століть.
Див. також
Примітки
- МГЕ, 2004.
- Озерна руда // (Большая советская энциклопедия) : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1954. — Т. 30 : Николай — Олонки. — С. 562. (рос.)
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ozerna ruda ros ozernaya ruda angl bog ore marsh ore lake ore nim limnisches Erz n skupchennya korisnih kopalin v rozsolah i na dni ozer Ozerna ruda mozhe buti ridkoyu i tverdoyu donni ozerni osadi Do ridkih nalezhat rozchini kalij natriyevih solej Voni vidomi v Zahidnosibirskij i Turanskij nizovinah v Mongoliyi Americi Shidnij Africi Avstraliyi Solyana masa skladayetsya z solyanogo rozsolu i tverdoyi substanciyi sho perebuvayut u stani ruhomoyi rivnovagi Do kategoriyi ridkih ozernih rud vidnosyat ozera vodi yakih mistyat pidvisheni koncentraciyi litiyu Prikladom mozhe sluzhiti Velike Solone ozero shtat Yuta SShA u vodah yakogo vmist LiO2 stanovit 0 13 Do takih ozernih rud nalezhat osadi visohlih ozer pusteli Atakama v Chili sho mistit 0 2 LiO2 Do tverdih nalezhat vikopni ozerni rudi osadi drevnih ozer Voni skladeni gidrogetitovimi zhovnami v plastah glinisto pishanih porid yurskogo periodu Burij zaliznyakOzernij zaliznyak i derevne vugillya sirovina dlya chornoyi metalurgiyi minulogoDokladnishe Burij zaliznyak Tradicijno u vuzkomu rozuminni ozerna ruda ye sinonimom burogo zaliznyaku z riznimi dodatkami perevazhno Mn2O3 P2O5 yakij utvorivsya na dni ozer pomirnih ta teplogo poyasiv Vmist Fe2O3 v ozernij rudi syagaye 68 Najbilshi pokladi ozernogo zaliznyaku pov yazani iz lodovikovimi vidkladami Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki Pri vivitryuvanni takih vidkladiv zalizo ta mangan vinosyatsya gruntovimi vodami do vodojmish de voni hemogennim ta biogennim za dopomogoyu bakterij shlyahami vipadayut v osad u viglyadi gidroksidiv Ozernij zaliznyak utvoryuye kulyasti konkreciyi riznogo diametru porohova do 1 mm dribova 1 3 mm gorihova 3 10 mm yadrova rudi 1 2 sm abo korzhi monetna ruda sho zrostayutsya v sucilni kirki Ozernij zaliznyak zalyagaye okremimi dilyankami i smugami vzdovzh beregiv po dnu ozer plastami vid dekilkoh sm do 3 m Maye istorichne promislove znachennya yak sirovina dlya nevelikih sirodutnih majsteren davnoyi dobi ta nevelikih pidpriyemstv promislovosti XIX XX stolit Div takozhOzerni vidkladi Bolotna rudaPrimitkiMGE 2004 Ozerna ruda Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 51 t gl red B A Vvedenskij 2 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1954 T 30 Nikolaj Olonki S 562 ros LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2