Сиродутне го́рно — металургійна піч невеликих розмірів, що використовувалася для отримання заліза з залізної руди. Протягом майже двох тисячоліть у різних своїх варіаціях було головним агрегатом для отримання заліза з руди. Використовувалося приблизно з Х ст. до н. е. до Х ст. н. е. У сиродутному горні за будь-яких параметрів процесу можна було отримати тільки кричне залізо, або губчасте залізо, тобто залізо у «твердому» (тістоподібному) стані. У сиродутному горні неможливо отримати рідке залізо. В цьому, окрім розмірів, полягає принципова відмінність сиродутного горна від домниці і доменної печі, що з'явилися пізніше.
Назва
Слова «горно», «горн» пов'язані з «горіти»: прасл. *gъr̥nъ походить від пра-і.є. *gu̯hr̥- («горіти», «жар»). Назва горна «сиродутне» (тобто з холодним дуттям) з'явилася в середині XIX століття після появи нагрітого дуття для доменних печей. Інша назва сиродутного горна, що трапляється у спеціальній літературі, — «низьке горно», пов'язано з тим, що його висота протягом століть не перевищувала зріст людини і становила 0,5–2 м.
У німецькій мові ця піч має назву Rennofen («піч з текучим шлаком»), через те, що рідкий шлак майже безперервно витікав з печі через отвір в нижній частині печі.
Історія
До появи сиродутного горна для отримання заліза з руд використовувалися тиглі і так звані «вовчі ями». За даними археологічних розкопок, перші сиродутні горна з'явилися на межі 2-го і 1-го тисячоліть до н. е. Широке, майже повсюдне розповсюдження вони отримали у латенському періоді залізної доби, тобто у V-І століттях до н. е. Але і після появи сиродутних горнів, у деяких місцевостях ще використовували тиглі і «вовчі ями». У Європі до початку нової ери «вовча яма» була повністю витиснена прогресивнішим сиродутним горном. У Азії ще певний час використовувався тигельний спосіб отримання заліза.
За сотні років використання сиродутного горну, у різних народів і у різні епохи розміри горна і певною мірою будова були різними, однак, принцип дії і продукція були однаковими.
Подальший розвиток і вдосконалення сиродутного горна призвели до виникнення сиродутної печі і у VIII столітті каталонського горна у Каталонії і згодом домниці у Північній Європі.
Сиродутне горно у багатьох регіонах Азії і Африки проіснувало до кінця XIX століття, а народи деяких окремих регіонів (наприклад, на островах Індійського і Тихого океанів) використовують його дотепер.
Будова
Спочатку будь-які повітродувні машини чи ручні міхи були відсутні, кількість повітря, що потрапляло у горно через шлакову льотку внаслідок природної тяги, було невеликим, що визначало невисоку інтенсивність плавки. Пізніше почали використовувати міхи для нагнітання повітря у горно.
Сиродутний процес
Див. також
Примітки
- Металлургия чугуна. / Под ред. Ю. С. Юсфина. — М.: ИКЦ «Академкнига», 2004. С. 30.
Література
- В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.
Посилання
- Пісня про якутське залізо на сайті «Sakha Open World» — «Саха Диаспора». Подано уривки з документального фільму, де можна подивитись відтворення роботи якутських сиродутних горен у минулому.
- Виробництво заліза у епоху вікінгів на сайті You tub. Відтворення сиродутного процесу у Viking Museum. Показано процес від спорудження горну до отримання готового залізного виробу.
- Спорудження сиродутного горну кельтського зразка і відтворення процесу роботи горну на You tub. Те саме відео на сайті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirodutne go rno metalurgijna pich nevelikih rozmiriv sho vikoristovuvalasya dlya otrimannya zaliza z zaliznoyi rudi Protyagom majzhe dvoh tisyacholit u riznih svoyih variaciyah bulo golovnim agregatom dlya otrimannya zaliza z rudi Vikoristovuvalosya priblizno z H st do n e do H st n e U sirodutnomu gorni za bud yakih parametriv procesu mozhna bulo otrimati tilki krichne zalizo abo gubchaste zalizo tobto zalizo u tverdomu tistopodibnomu stani U sirodutnomu gorni nemozhlivo otrimati ridke zalizo V comu okrim rozmiriv polyagaye principova vidminnist sirodutnogo gorna vid domnici i domennoyi pechi sho z yavilisya piznishe Sirodutne gorno keltskogo zrazka Rekonstrukciya Na foto vidno otvir cherez yakij u gorno potraplyalo povitrya i postijno vihodiv shlak Sirodutne gorno keltskogo zrazka Rekonstrukciya Sirodutne gorno Muzej u misti Nimechchina Sirodutne gorno vikingiv Muzej Vikingecenter u Hobro Daniya Sirodutne gorno Franciya NazvaSlova gorno gorn pov yazani z goriti prasl gr n pohodit vid pra i ye gu hr goriti zhar Nazva gorna sirodutne tobto z holodnim duttyam z yavilasya v seredini XIX stolittya pislya poyavi nagritogo duttya dlya domennih pechej Insha nazva sirodutnogo gorna sho traplyayetsya u specialnij literaturi nizke gorno pov yazano z tim sho jogo visota protyagom stolit ne perevishuvala zrist lyudini i stanovila 0 5 2 m U nimeckij movi cya pich maye nazvu Rennofen pich z tekuchim shlakom cherez te sho ridkij shlak majzhe bezperervno vitikav z pechi cherez otvir v nizhnij chastini pechi IstoriyaKricya lupa produkt sirodutnogo procesu Do poyavi sirodutnogo gorna dlya otrimannya zaliza z rud vikoristovuvalisya tigli i tak zvani vovchi yami Za danimi arheologichnih rozkopok pershi sirodutni gorna z yavilisya na mezhi 2 go i 1 go tisyacholit do n e Shiroke majzhe povsyudne rozpovsyudzhennya voni otrimali u latenskomu periodi zaliznoyi dobi tobto u V I stolittyah do n e Ale i pislya poyavi sirodutnih gorniv u deyakih miscevostyah she vikoristovuvali tigli i vovchi yami U Yevropi do pochatku novoyi eri vovcha yama bula povnistyu vitisnena progresivnishim sirodutnim gornom U Aziyi she pevnij chas vikoristovuvavsya tigelnij sposib otrimannya zaliza Za sotni rokiv vikoristannya sirodutnogo gornu u riznih narodiv i u rizni epohi rozmiri gorna i pevnoyu miroyu budova buli riznimi odnak princip diyi i produkciya buli odnakovimi Podalshij rozvitok i vdoskonalennya sirodutnogo gorna prizveli do viniknennya sirodutnoyi pechi i u VIII stolitti katalonskogo gorna u Kataloniyi i zgodom domnici u Pivnichnij Yevropi Sirodutne gorno u bagatoh regionah Aziyi i Afriki proisnuvalo do kincya XIX stolittya a narodi deyakih okremih regioniv napriklad na ostrovah Indijskogo i Tihogo okeaniv vikoristovuyut jogo doteper BudovaSpochatku bud yaki povitroduvni mashini chi ruchni mihi buli vidsutni kilkist povitrya sho potraplyalo u gorno cherez shlakovu lotku vnaslidok prirodnoyi tyagi bulo nevelikim sho viznachalo nevisoku intensivnist plavki Piznishe pochali vikoristovuvati mihi dlya nagnitannya povitrya u gorno Sirodutnij procesDokladnishe Sirodutnij procesDiv takozhKatalonske gornoPrimitkiMetallurgiya chuguna Pod red Yu S Yusfina M IKC Akademkniga 2004 S 30 LiteraturaV P Movchan M M Berezhnij Osnovi metalurgiyi Dnipropetrovsk Porogi 2001 336 s PosilannyaPisnya pro yakutske zalizo na sajti Sakha Open World Saha Diaspora Podano urivki z dokumentalnogo filmu de mozhna podivitis vidtvorennya roboti yakutskih sirodutnih goren u minulomu Virobnictvo zaliza u epohu vikingiv na sajti You tub Vidtvorennya sirodutnogo procesu u Viking Museum Pokazano proces vid sporudzhennya gornu do otrimannya gotovogo zaliznogo virobu Sporudzhennya sirodutnogo gornu keltskogo zrazka i vidtvorennya procesu roboti gornu na You tub Te same video na sajti