Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. Ва́рна (болг. Варна) — місто в Болгарії, центр Варненської області, третє за чисельністю населення після Софії та Пловдива. Розташоване в Східній Болгарії, на березі Чорного моря. Населення — 352 770 осіб (2010). Варна також є відомим портом.
| Варна Варна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. | |||||
| Країна | Болгарія | ||||
| Регіон | Варненська область | ||||
| Столиця для | Варна і Варненська область | ||||
| Засновано | 575 до н. е. | ||||
| Площа | 80 км² | ||||
| Населення | 352 770 (2010) | ||||
| Висота НРМ | 80 м | ||||
| Водойма | Чорне море, Варненське озеро | ||||
| Назва мешканців | італ. varnesi | ||||
| Міста-побратими | Ольборг (Данія), Дордрехт (Нідерланди), Харків (Україна), Акаба (Йорданія), Одеса (Україна), Мальмьо (Швеція), Турку (Фінляндія), Маямі (США), Росток (Німеччина), Новоросійськ (Росія), Пірей (Греція), Мемфіс (США), Амстердам (Нідерланди), Ліверпуль (Англія), Карлсруе (Німеччина) | ||||
| Телефонний код | (359) 052 | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| Код LAU (NUTS) | BG10135, VAR06 | ||||
| GeoNames | 726050 | ||||
| OSM | ↑1404291 ·R (Варна) | ||||
| Поштові індекси | 9000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | м. Варна, бул. "Княгиня Мария Луиза" 43. | ||||
| Мер міста | Блаґомiр Коцев | ||||
| Вебсайт | varna.bg | ||||
| Мапа | |||||
  Варна Варна (Болгарія) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Варна у Вікісховищі | |||||
Етимологія
Феофан Сповідник вперше згадує ім'я Варна, а місто стало відоме з часів слов'янського завоювання Балкан в 6-7 столітті. Ім'я може бути варязького походження, а варяги перетинали Чорне море протягом багатьох років, досягнувши Константинополя на початку середньовіччя. У шведській мові, слово "VARN" означає "щит", "захист" - значить Варна захисне, укріплене місце. Ім'я може бути старше, ніж це; можливо, це відбулося через протоіндоєвропейський корінь we-r- (вода) (див також Варуна), або з праслов'янського кореня варн (чорний), або з іранського барі або Var (табір, фортеця). За словами Феофана, в 680 році Аспарух, засновник першого Болгарського царства, розгромив армію Костянтина IV недалеко від дельти Дунаю і, переслідуючи його, досяг так званої Варни поруч Одіссоса (так в оригіналі) (τὴν λεγομένην Βάρναν, πλησίον Ὀδυσσοῦ). Можливо, нова назва стосувалася спочатку сусідньої річки чи озера, римського військового табору, або внутрішньої області, і тільки потім самого міста. До кінця X-го століття, ім'я Варна утвердилося вже так міцно, що, коли візантійці боролися з болгарами за повернення контролю над містом в 970-х роках, вони так і не змогли відновити давню назву Одесос.
Географія
Місто розташоване в Північно-Східній частині Болгарії, на березі Варненської затоки. Навколо міста поступово утворюється агломерація. У 18 км від Варни в бік Софії розташований пам'ятник природи «Вбиті камені» — реліктові скельні утворення у вигляді вертикальних каменів діаметром до 3 та заввишки до 7 метрів.
На клімат значно впливає близьке розташування моря. Зима характерна постійними північними вітрами, проте загалом клімат м'який. В середньому від травня до червня становить 18-20°C. У періоді від червня до серпня — в середньому 22,8 °C.
| Клімат Варни | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 22 | 23,1 | 27,6 | 29,2 | 34,3 | 40,8 | 41,4 | 40,7 | 36,6 | 33,4 | 26,8 | 23,2 | 41,4 |
| Середній максимум, °C | 6,9 | 8,1 | 12,1 | 16,2 | 22,1 | 27,0 | 29,8 | 30,2 | 24,6 | 19,4 | 14,1 | 8,2 | 18,2 |
| Середня температура, °C | 2,2 | 3,1 | 5,8 | 10,8 | 15,7 | 20,2 | 23,6 | 23,8 | 19,0 | 13,9 | 9,2 | 4,5 | 12,5 |
| Середній мінімум, °C | −1,1 | −0,2 | 2,5 | 5,0 | 10,0 | 14,4 | 17,2 | 17,3 | 13,0 | 8,3 | 4,3 | 1,6 | 8,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −19 | −24,2 | −8,3 | 0,1 | 3,5 | 7,2 | 10,9 | 10,8 | 4,4 | −3,6 | −9,2 | −12,8 | −24,2 |
| Температура води, °C | 8 | 8 | 8 | 13 | 19 | 22 | 26 | 28 | 25 | 20 | 13 | 11 | 17 |
| Норма опадів, мм | 38 | 41 | 34 | 44 | 40 | 46 | 37 | 32 | 31 | 36 | 50 | 42 | 471 |
| Джерело: Туристичний портал міста (рос.) | |||||||||||||
Історія
Античність і завоювання булгарами
Ще до VI століття до н. е. на території поблизу сучасної Варни існувала відома фортеця Одесос. Це було місто-грецька колонія, заснована вихідцями із Мілета. На початку нашої ери ця територія була завойована римлянами. У 395 р. внаслідок поділу Римської імперії на Західну і Східну території Болгарії залишається за останньою, також відомою як Візантійська імперія. Проте місто попри зміну гнобителів продовжує розвиватися.
Напад готів з півночі мав негативні наслідки. Проте у 447 р. імператор Феодосій II уклав перемир'я в Одесосі і вже за правління Юстиніана місто відчуло значне економічне пожвавлення.
Переламною подією в ході історії сталася навала аварів та слов'ян із півночі, які вкрай спустошили місто. Відтоді для назви Одесоса вживають нову назву міста — Варна.
З VIII століття Варна входить до складу Болгарської Держави, а після її охрещення в 864 році Борисом І місто стає важливим християнським осередком. У X—XII столітті Варна перебуває у складі Візантійської імперії. В липні 1043 під Варною відбувається битва візантійського війська під командуванням стратига Катакалона Кекавмена з руським військом на чолі з воєводою Вишатою Остромировичем, що закінчилась поразкою русів. 800 полонених (серед них і Вишата) були осліплені і тільки у 1046 відпущені на волю.
Середньовіччя та Битва під Варною
В XIV-му столітті італійські карти портолани показували, що Варна, можливо, найважливіший морський порт між Константинополем і дельтою Дунаю; вони, як правило, позначають регіон Загора. Місто було безуспішно обложено , який захопив всі болгарські фортеці на південь від нього, у тому числі Галата, 1366 року. У 1386 році на короткий час Варна стала столицею князівства Карвуна, потім перейшло до османів в 1389 (і знову в 1444 році), належало тимчасово Мануїлу II Палеологу з 1413 (можливо, до 1444), і розграбовано татарами в 1414 році.
У XIII—XIV століттях Варна стає важливим центром ремесла і торгівлі. У 1391—1878-их рр. Варна перебувала під владою турків. 10 листопада 1444 року під Варною між об'єднаною армією хрестоносців та Османською імперією відбулась битва, яка стала завершенням невдалого хрестового походу на Варну угорського і польського короля Владислава.
Наприкінці османського правління
У 1606 році Варну, що перебувала під владою Османської імперії, здобули українські козаки. Вони забрали у турків більш як на 180 тисяч золотих здобичі. Цей козацький похід оспівувався в українській народній пісні.
У XVIII ст. під час Російсько-турецької війни 1768 – 1774 Варну намагалися захопити російські війська на чолі із генерал-поручиком К.К. бароном Унгерн-Штернбергом (1730 – 1799) та полковником В.А. Ангальт-Бернбурзьким (1744 – 1791). Російські війська складалися головним чином з українців. При відступі до 700 вояків виявилося вбитими та пораненими, було втрачено шість легких гармат. Відбитий від фортеці Варна загін українців та росіян відступив до села Аджимлєр.
У XIX столітті Варна зазнала багатьох лихоліть Турецько-Російських війн.
23 червня 1944 року частини РККА висадилися і захопили Варну, почавши рух в сторону румунського міста Плоєшті.
У 1949—1956 рр. місто називалось Сталін, на честь диктатора Йосифа Сталіна.
Економіка та інфраструктура
Варна — це важливий промисловий центр Болгарії. У місті працюють текстильний, кораблебудівний і кораблеремонтний заводи.
Туризм
На північний схід від Варни розташовані 3 курорти:
-
![image]()
Готель "Адмірал", Золоті піски -
![image]()
Золоті піски -
![image]()
Золоті піски -
![image]()
Золоті піски -
![image]()
Золоті піски -
![image]()
Святі Костянтин і Олена -
![image]()
Албена -
![image]()
Готель "Добруджа", Албена
Транспорт
У місті є чотири види транспорту: залізничний, сухопутний, повітряний і морський. Варненський аеропорт відправляє людей у різні 35 країн світу. Варненський морський порт за 2006 рік обслужив близько 16 тис. пасажирів.
У місті є також декілька тролейбусних ліній.
За 40 кілометрів від Варни є порт і морський курорт Балчик.
Від Варненської затоки починається канал Варна — Девня.
Населення та адміністративний устрій
За даними перепису 2006-ого року в місті проживало 347 тисяч осіб. Місто адміністративно поділене на 5 міських районів («Одесос», «Приморський», «Младость», «Владислав Варненчик» і «Аспарухово») і 5 кметств.
Культура
Іноземні консульства
|
|
Відомі люди
- Стефан Попов (1872—1937) — болгарський військовий.
- Добрі Христов — болгарський хоровий та духовний композитор, етнограф, фольклорист і педагог.
- Антоніна Драгашевич (* 1948) — болгарська шахістка.
- Лоріна Камбурова (нар. 1991) — болгарська актриса та співачка, відома за ролями в американських фільмах. Вокалістка групи Ross'N Lorina.
Галерея
Примітки
- grao.bg [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.](болг.)
- . Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 22 квітня 2009.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варна |
- varna.bg [ 11 лютого 2011 у Wayback Machine.] (болг.) — Офіційний сайт
- Фотографії з Варна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro obshinu div Varna obshina Koordinati 43 13 pn sh 27 55 sh d 43 217 pn sh 27 917 sh d 43 217 27 917 Va rna bolg Varna misto v Bolgariyi centr Varnenskoyi oblasti tretye za chiselnistyu naselennya pislya Sofiyi ta Plovdiva Roztashovane v Shidnij Bolgariyi na berezi Chornogo morya Naselennya 352 770 osib 2010 Varna takozh ye vidomim portom Varna Varnagerb praporVarna Kolazh Varna Kolazh Osnovni dani43 13 pn sh 27 55 sh d 43 217 pn sh 27 917 sh d 43 217 27 917Krayina BolgariyaRegion Varnenska oblastStolicya dlya Varna i Varnenska oblastZasnovano 575 do n e Plosha 80 km Naselennya 352 770 2010 Visota NRM 80 mVodojma Chorne more Varnenske ozeroNazva meshkanciv ital varnesiMista pobratimi Olborg Daniya Dordreht Niderlandi Harkiv Ukrayina Akaba Jordaniya Odesa Ukrayina Malmo Shveciya Turku Finlyandiya Mayami SShA Rostok Nimechchina Novorosijsk Rosiya Pirej Greciya Memfis SShA Amsterdam Niderlandi Liverpul Angliya Karlsrue Nimechchina Telefonnij kod 359 052Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Kod LAU NUTS BG10135 VAR06GeoNames 726050OSM 1404291 R Varna Poshtovi indeksi 9000Miska vladaAdresa m Varna bul Knyaginya Mariya Luiza 43 Mer mista Blagomir KocevVebsajt varna bgMapaVarnaVarna Bolgariya Varna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Varna znachennya EtimologiyaFeofan Spovidnik vpershe zgaduye im ya Varna a misto stalo vidome z chasiv slov yanskogo zavoyuvannya Balkan v 6 7 stolitti Im ya mozhe buti varyazkogo pohodzhennya a varyagi peretinali Chorne more protyagom bagatoh rokiv dosyagnuvshi Konstantinopolya na pochatku serednovichchya U shvedskij movi slovo VARN oznachaye shit zahist znachit Varna zahisne ukriplene misce Im ya mozhe buti starshe nizh ce mozhlivo ce vidbulosya cherez protoindoyevropejskij korin we r voda div takozh Varuna abo z praslov yanskogo korenya varn chornij abo z iranskogo bari abo Var tabir fortecya Za slovami Feofana v 680 roci Asparuh zasnovnik pershogo Bolgarskogo carstva rozgromiv armiyu Kostyantina IV nedaleko vid delti Dunayu i peresliduyuchi jogo dosyag tak zvanoyi Varni poruch Odissosa tak v originali tὴn legomenhn Barnan plhsion Ὀdyssoῦ Mozhlivo nova nazva stosuvalasya spochatku susidnoyi richki chi ozera rimskogo vijskovogo taboru abo vnutrishnoyi oblasti i tilki potim samogo mista Do kincya X go stolittya im ya Varna utverdilosya vzhe tak micno sho koli vizantijci borolisya z bolgarami za povernennya kontrolyu nad mistom v 970 h rokah voni tak i ne zmogli vidnoviti davnyu nazvu Odesos GeografiyaMisto roztashovane v Pivnichno Shidnij chastini Bolgariyi na berezi Varnenskoyi zatoki Navkolo mista postupovo utvoryuyetsya aglomeraciya U 18 km vid Varni v bik Sofiyi roztashovanij pam yatnik prirodi Vbiti kameni reliktovi skelni utvorennya u viglyadi vertikalnih kameniv diametrom do 3 ta zavvishki do 7 metriv Na klimat znachno vplivaye blizke roztashuvannya morya Zima harakterna postijnimi pivnichnimi vitrami prote zagalom klimat m yakij V serednomu vid travnya do chervnya stanovit 18 20 C U periodi vid chervnya do serpnya v serednomu 22 8 C Klimat VarniPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 22 23 1 27 6 29 2 34 3 40 8 41 4 40 7 36 6 33 4 26 8 23 2 41 4Serednij maksimum C 6 9 8 1 12 1 16 2 22 1 27 0 29 8 30 2 24 6 19 4 14 1 8 2 18 2Serednya temperatura C 2 2 3 1 5 8 10 8 15 7 20 2 23 6 23 8 19 0 13 9 9 2 4 5 12 5Serednij minimum C 1 1 0 2 2 5 5 0 10 0 14 4 17 2 17 3 13 0 8 3 4 3 1 6 8 5Absolyutnij minimum C 19 24 2 8 3 0 1 3 5 7 2 10 9 10 8 4 4 3 6 9 2 12 8 24 2Temperatura vodi C 8 8 8 13 19 22 26 28 25 20 13 11 17Norma opadiv mm 38 41 34 44 40 46 37 32 31 36 50 42 471Dzherelo Turistichnij portal mista ros IstoriyaAntichnist i zavoyuvannya bulgarami Zalishki starodavnogo rimskogo OdesosaRimski termi She do VI stolittya do n e na teritoriyi poblizu suchasnoyi Varni isnuvala vidoma fortecya Odesos Ce bulo misto grecka koloniya zasnovana vihidcyami iz Mileta Na pochatku nashoyi eri cya teritoriya bula zavojovana rimlyanami U 395 r vnaslidok podilu Rimskoyi imperiyi na Zahidnu i Shidnu teritoriyi Bolgariyi zalishayetsya za ostannoyu takozh vidomoyu yak Vizantijska imperiya Prote misto popri zminu gnobiteliv prodovzhuye rozvivatisya Napad gotiv z pivnochi mav negativni naslidki Prote u 447 r imperator Feodosij II uklav peremir ya v Odesosi i vzhe za pravlinnya Yustiniana misto vidchulo znachne ekonomichne pozhvavlennya Perelamnoyu podiyeyu v hodi istoriyi stalasya navala avariv ta slov yan iz pivnochi yaki vkraj spustoshili misto Vidtodi dlya nazvi Odesosa vzhivayut novu nazvu mista Varna Z VIII stolittya Varna vhodit do skladu Bolgarskoyi Derzhavi a pislya yiyi ohreshennya v 864 roci Borisom I misto staye vazhlivim hristiyanskim oseredkom U X XII stolitti Varna perebuvaye u skladi Vizantijskoyi imperiyi V lipni 1043 pid Varnoyu vidbuvayetsya bitva vizantijskogo vijska pid komanduvannyam stratiga Katakalona Kekavmena z ruskim vijskom na choli z voyevodoyu Vishatoyu Ostromirovichem sho zakinchilas porazkoyu rusiv 800 polonenih sered nih i Vishata buli oslipleni i tilki u 1046 vidpusheni na volyu Serednovichchya ta Bitva pid Varnoyu Memorial bitvi pid Varnoyu 1444 roku visichenij v starodavnomu frakijskomu kurgani V XIV mu stolitti italijski karti portolani pokazuvali sho Varna mozhlivo najvazhlivishij morskij port mizh Konstantinopolem i deltoyu Dunayu voni yak pravilo poznachayut region Zagora Misto bulo bezuspishno oblozheno yakij zahopiv vsi bolgarski forteci na pivden vid nogo u tomu chisli Galata 1366 roku U 1386 roci na korotkij chas Varna stala stoliceyu knyazivstva Karvuna potim perejshlo do osmaniv v 1389 i znovu v 1444 roci nalezhalo timchasovo Manuyilu II Paleologu z 1413 mozhlivo do 1444 i rozgrabovano tatarami v 1414 roci U XIII XIV stolittyah Varna staye vazhlivim centrom remesla i torgivli U 1391 1878 ih rr Varna perebuvala pid vladoyu turkiv 10 listopada 1444 roku pid Varnoyu mizh ob yednanoyu armiyeyu hrestonosciv ta Osmanskoyu imperiyeyu vidbulas bitva yaka stala zavershennyam nevdalogo hrestovogo pohodu na Varnu ugorskogo i polskogo korolya Vladislava Naprikinci osmanskogo pravlinnya U 1606 roci Varnu sho perebuvala pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi zdobuli ukrayinski kozaki Voni zabrali u turkiv bilsh yak na 180 tisyach zolotih zdobichi Cej kozackij pohid ospivuvavsya v ukrayinskij narodnij pisni U XVIII st pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 Varnu namagalisya zahopiti rosijski vijska na choli iz general poruchikom K K baronom Ungern Shternbergom 1730 1799 ta polkovnikom V A Angalt Bernburzkim 1744 1791 Rosijski vijska skladalisya golovnim chinom z ukrayinciv Pri vidstupi do 700 voyakiv viyavilosya vbitimi ta poranenimi bulo vtracheno shist legkih garmat Vidbitij vid forteci Varna zagin ukrayinciv ta rosiyan vidstupiv do sela Adzhimlyer U XIX stolitti Varna zaznala bagatoh liholit Turecko Rosijskih vijn 23 chervnya 1944 roku chastini RKKA visadilisya i zahopili Varnu pochavshi ruh v storonu rumunskogo mista Ployeshti U 1949 1956 rr misto nazivalos Stalin na chest diktatora Josifa Stalina Trolejbus Pravoslavnij sobor Vid na misto z morskogo portu Ekonomika ta infrastrukturaVarna ce vazhlivij promislovij centr Bolgariyi U misti pracyuyut tekstilnij korablebudivnij i korableremontnij zavodi TurizmNa pivnichnij shid vid Varni roztashovani 3 kurorti Svyati Kostyantin i Olena Zoloti piski Albena Gotel Admiral Zoloti piski Zoloti piski Zoloti piski Zoloti piski Zoloti piski Svyati Kostyantin i Olena Albena Gotel Dobrudzha AlbenaTransportU misti ye chotiri vidi transportu zaliznichnij suhoputnij povitryanij i morskij Varnenskij aeroport vidpravlyaye lyudej u rizni 35 krayin svitu Varnenskij morskij port za 2006 rik obsluzhiv blizko 16 tis pasazhiriv U misti ye takozh dekilka trolejbusnih linij Za 40 kilometriv vid Varni ye port i morskij kurort Balchik Vid Varnenskoyi zatoki pochinayetsya kanal Varna Devnya Naselennya ta administrativnij ustrijZa danimi perepisu 2006 ogo roku v misti prozhivalo 347 tisyach osib Misto administrativno podilene na 5 miskih rajoniv Odesos Primorskij Mladost Vladislav Varnenchik i Asparuhovo i 5 kmetstv KulturaVarnenskij arheologichnij muzej Vijskovo morskij muzej Varnenskij vilnij universitet Varnenskij derzhavnij lyalkovij teatrInozemni konsulstvaUkrayinske Britanske Nimecke Maltijske Norvezke Rosijske Ugorske Finske Francuzke Cheske ShvedskeVidomi lyudiStefan Popov 1872 1937 bolgarskij vijskovij Dobri Hristov bolgarskij horovij ta duhovnij kompozitor etnograf folklorist i pedagog Antonina Dragashevich 1948 bolgarska shahistka Lorina Kamburova nar 1991 bolgarska aktrisa ta spivachka vidoma za rolyami v amerikanskih filmah Vokalistka grupi Ross N Lorina GalereyaUspenskij soborPrimitkigrao bg 15 bereznya 2016 u Wayback Machine bolg Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 22 kvitnya 2009 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Varnavarna bg 11 lyutogo 2011 u Wayback Machine bolg Oficijnij sajt Fotografiyi z Varna