Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Успе́нський собо́р (болг. «Катедрален храм Успение на Пресвета Богородица» або Катедрален храм «Успение Богородично») — найбільший храм міста Варна у Болгарії і катедральний собор Варненської митрополії Православної церкви Болгарії.
| Успенський собор | |
|---|---|
 | |
| 43°12′19″ пн. ш. 27°54′36″ сх. д. / 43.20527777780577594° пн. ш. 27.91000000002777881° сх. д.Координати: 43°12′19″ пн. ш. 27°54′36″ сх. д. / 43.20527777780577594° пн. ш. 27.91000000002777881° сх. д. | |
| Тип споруди | кафедральний собор[d] і будівля |
| Розташування | Болгарія, Варна |
| Архітектор | В.Маас |
| Початок будівництва | 1880 |
| Кінець будівництва | 1886 |
| Будівельна система | хрестово-купольна |
| Стиль | Еклектика з елементами візантійського та готичного стилів |
| Належність | Болгарська православна церква |
| Єпархія | Варненська та Велико-Преславська єпархія БПЦ |
| Епонім | Успіння Богородиці |
  Успенський собор (Варна) (Болгарія) | |
 Успенський собор у Вікісховищі | |
Розташований в центрі міста на площі Кирила і Мефодія. Тринефний баневий собор був офіційно відкритий у 1886 році як пам'ятник звільненню Варни від османського панування. Належить до кафедри митрополита Варненського.
Величністю еклектичного силуету, з елементами візантійської і готичної архітектури, храм домінує в загальноміському силуеті.
Автор проєкту (1883) — архітектор Василь Маас із м. , автор реконструкції дзвіниці (1941) — архітектор С. Попов.
Храм знаменитий чудовим зібранням ікон, фресок і вітражів. Більшість фресок всередині написано вже після Другої світової війни. Під час недільних та святкових богослужінь тут можна почути спів найвідомішого болгарського чоловічого хору. У вечірній і нічний час храм підсвічується.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 11 липня 2016.
- Тонев, Любен (1969). КРАТКАЯ ИСТОРИЯ БОЛГАРСКОЙ АРХИТЕКТУРИ (рос.) . Българската Академия на науките. с. Софія, кв. Гео Милев.
- Виртуальная Европа/Варна
Посилання
- Катедрален храм-паметник «Успіння Пресвятия Богородиці» (болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uspe nskij sobo r bolg Katedralen hram Uspenie na Presveta Bogorodica abo Katedralen hram Uspenie Bogorodichno najbilshij hram mista Varna u Bolgariyi i katedralnij sobor Varnenskoyi mitropoliyi Pravoslavnoyi cerkvi Bolgariyi Uspenskij sobor43 12 19 pn sh 27 54 36 sh d 43 20527777780577594 pn sh 27 91000000002777881 sh d 43 20527777780577594 27 91000000002777881 Koordinati 43 12 19 pn sh 27 54 36 sh d 43 20527777780577594 pn sh 27 91000000002777881 sh d 43 20527777780577594 27 91000000002777881Tip sporudi kafedralnij sobor d i budivlyaRoztashuvannya Bolgariya VarnaArhitektor V MaasPochatok budivnictva 1880Kinec budivnictva 1886Budivelna sistema hrestovo kupolnaStil Eklektika z elementami vizantijskogo ta gotichnogo stilivNalezhnist Bolgarska pravoslavna cerkvaYeparhiya Varnenska ta Veliko Preslavska yeparhiya BPCEponim Uspinnya BogorodiciUspenskij sobor Varna Bolgariya Uspenskij sobor u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uspenskij sobor Roztashovanij v centri mista na ploshi Kirila i Mefodiya Trinefnij banevij sobor buv oficijno vidkritij u 1886 roci yak pam yatnik zvilnennyu Varni vid osmanskogo panuvannya Nalezhit do kafedri mitropolita Varnenskogo Velichnistyu eklektichnogo siluetu z elementami vizantijskoyi i gotichnoyi arhitekturi hram dominuye v zagalnomiskomu silueti Avtor proyektu 1883 arhitektor Vasil Maas iz m Odesa avtor rekonstrukciyi dzvinici 1941 arhitektor S Popov Hram znamenitij chudovim zibrannyam ikon fresok i vitrazhiv Bilshist fresok vseredini napisano vzhe pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pid chas nedilnih ta svyatkovih bogosluzhin tut mozhna pochuti spiv najvidomishogo bolgarskogo cholovichogo horu U vechirnij i nichnij chas hram pidsvichuyetsya Primitki Arhiv originalu za 14 veresnya 2011 Procitovano 11 lipnya 2016 Tonev Lyuben 1969 KRATKAYa ISTORIYa BOLGARSKOJ ARHITEKTURI ros Blgarskata Akademiya na naukite s Sofiya kv Geo Milev Virtualnaya Evropa VarnaPosilannyaKatedralen hram pametnik Uspinnya Presvyatiya Bogorodici bolg