Варненська та Велико-Преславська єпархія (болг. Варненска и Великопреславска епархия); — єпархія автокефальної Православної церкви Болгарії на території Варненської області і Тирговіштського округу Разградської області; катедральне місто — Варна, архієрейські намісництва знаходяться в містах — Шумен, Провадія, Добрич і Тирговиште.
![]() | ||||
Основні дані | ||||
Церква | Болгарська православна церква | |||
---|---|---|---|---|
Заснована | I століття, X століття | |||
Ліквідована | VII століття | |||
Єпархіальний центр | Варна | |||
Кафедральний собор | Успенський собор (Варна) | |||
Сайт | www.mitropolia-varna.org | |||
Правлячий архієрей | ||||
Варненський и Великопреславський | ||||
![]() | ||||
|
Загальна кількість парафій у єпархії — 330.
Історія
Варна вважається апостольською катедрою. Є згадки про проповідь апостола Андрія Первозванного у цих землях. Він же постановив єпископом в Одіссі (нинішня Варна) свого учня Амплія.
Згадки про місцеву єпископську кафедру збереглися від III — початку IV століття. Наприкінці VI-початку VII століття вона мала статус автокефальної архієпископії, потім увійшла до складу Константинопольського Патріархату. У VII столітті Одісс був спалений і спустошений аварами. На його місці невдовзі виникло болгарське поселення під назвою Варна.
Церковна організація була відроджена в IX-X століттях. Область входила до складу Болгарської церкви. На початку XIII століття, після завоювань царя Калояна, ці землі увійшли до складу Преславської єпархії Тирновського Патріархату. Після відновлення тут влади Східно-Римської імперії Варна повернулася в підпорядкування Константинопольської Церкви. Імена Варненських митрополитів відомі з початку XIV століття.
До 1871 в єпархію входили Варненський, Балчікський, Мангалійський, Добричський і Провадійський округи, а також 3 монастирі на узбережжі (Димитріївський, Костянтинівський і Тузленський поблизу Балчика).
Після проголошення самостійного Болгарського екзархату, Перші болгарські церковно-народні збори 1871 ухвалили приєднати Варненську єпархію до Преславської. Спочатку кафедра цієї об'єднаної єпархії перебувала в Шумені, але наприкінці 1878 митрополит Симеон переніс кафедру до Варни і став титулуватися митрополитом Варненським.
У зв'язку з розмежуванням Болгарії та Східної Румелії за (Берлінським конгресом в 1878), низка територій була передана Румунії і увійшов до Румунської церкви.
Під час тривалого єпископства владики Симеона у Варненській єпархії Болгарської Церкви — до 1937, з ініціативи митрополита засновано кілька училищ, духовних шкіл і народних гімназій. Н Активно велося храмобудівництво — близько половини церков, що існували в єпархії на початку XXI століття було побудовано саме в той час. При наступному митрополиті Йосифі продовжені соціальні проекти через православні братства, число яких виросло з 10 до 27. При храмах відкрилося багато безкоштовних їдалень для дітей.
Єпископи
Варненські митрополити Вселенської патріархії
- Матей (згадуваний у рукописній збірці 13 століття)
- Методій (1325)
- Маркел (1327)
- Методій (1347)
- Алексій (1373-1380)
- Гавриїл (1469)
- Каліст (1483–1484)
- Гавриїл (1565)
- Партеній (1568)
- Акакій (1572-1594)
- Теоліпт (червень 1601-1605)
- Матей (12 січня 1605-1606)
- Мелетій (15 березня 1606 -?)
- Митрофан (1622)
- Порфирій (1624)
- Партеній (червень 1624-1635)
- Мелетій (7 квітня 1635-1637)
- Агатангел (квітень 1637 -?)
- Мелетій (? — 1639)
- Парфеній (грудень 1639 -?)
- Мелетій (1649)
- Антим (11 серпня 1649-1655)
- Даниїл I (травень 1655-1657)
- Даниїл II (липень 1657-1658)
- Никодим (20 червня 1658-1662)
- Митрофан (11 червня 1662-1674)
- Макарій (15 серпня 1674 -?)
- Серафим (?-?)
- Лев (?-?)
- Григорій (1698)
- Кирило (1712)
- Калиник (1713-1723)
- Атанасій (1726-1727)
- Панкратій (згадуваний 1734))
- Йоаким (липень 1742-1754)
- Калиник (вересень 1754-1761)
- Неофіт (8 жовтня 1761-1783)
- Филотей (вересень 1783-1797)
- Григорій I (лютий — квітень 1797)
- Григорій II (квітень 1797-1800)
- Паїсій (вересень 1800-1806, страчений османською владою 1821)
- Хрисант (жовтень 1806-1817)
- Захарія (червень 1817–1820)
- Филофей (січень 1821-1830)
- Калиник (серпень 1830-1835)
- Йосиф (лютий 1835-1846)
- Аверкій (жовтень 1846-1847)
- Порфирій (5 березня 1847-1864)
- Йоаким (10 грудня 1864-1874)
- Калиник IV (12 січня 1874-1875)
- Кирил (22 березня 1875-1882)
- Калиник V (Палеокрасас) (27 листопада 1882-1887)
- Гавриїл (15 жовтня 1887-1889)
- Григорій (10 жовтня 1889-1891)
- Александар (5 лютого 1891-1891)
- Полікарп (1 серпня 1891-1906)
- Неофіт (27 квітня 1906-1911)
- Йоан (15 лютого 1911–1913)
- Никодим (18 червня 1913 — 24 травня 1924)
Преславські єпископи Вселенської патріархії
- Григорій (згадуваний 1578)
- Спиридон (згадуваний у травні 1590)
- Григорій (згадуваний 4.11.1620 г.)
- Калиник Преславський (згадуваний 1623, 1630, 1636 и в 1643 г.)
- Нектарій (обраний 15 грудня 1680)
- Софроній
- Никофор (згадуваний 1720)
- Хрисант (згадуваний 1733—1734 г.)
- Партеній (помер 1747)
- Гедеон (обраний 09 листопада 1747, споменат в 1762 и 1765 г., починал през 1780 г.)
- Неофіт (помер 1809)
- Антим (згауваний 1829 г., преместен в 1831 г.)
- Григорій (обраний 1831, відсторонений 1833)
- Герасим (обраний 1833, переміщений 1840)
- Порфирій (обраний 1840, переміщений 1847)
- Діонісій Візантійський (обраний 1847, переміщений 1850)
- Веніамін (обраний 17 грудня 1850, пішов із єпархії 1861)
- Антим І (обраний 23.05.1861, переміщений 13.04.1868)
- без намісника 1872.
Варненські та Преславські митрополити Болгарської Православної Церкви
- (1872—1937)
- (1937—1988)
- (1989—2013)
- (Амвросій (Парашкевов)) (2013 — тимчасово)
- (2013-)
Монастирі
- Монастир Святого Атанаса — село Оброчище;
- Аладжанський Свято-Троїцький монастир — місто Варна;
- Патлейнський Пантелеймонів монастир — місто Великий Преслав;
- Златарський Петро-Павлівський монастир — село Златар;
- Монастир святих Костянтина та Єлени — місто Варна;
- Велико-Преславський Кирило-Методієвський монастир — місто Великий Преслав;
- Монастир Святого Іоанна Рільського — село Черни Врах;
- Монастир Святої Марини — село Ботево;
- Александрійський Свято-Іллінський монастир — село Александрія;
- Монастир Різдва Пресвятої Богородиці — місто Сотира;
- Монастир Святої Великомучинеці Катерини — село Балґарево.
Примітки
- Б. Христова, Д. Караджова, Е. Узунова. Бележки на българските книжовници Х-XVIII век. Т.1-2. С., 2003—2004, № 202
- Γερμανός, σ. 157
- Христова, Караджова, Узунова, № 308
- Γερμανός, σ. 158
- Тютюнджиев, Ив. Търновската митрополия през 17. и първата половина на 18. век. Велико Търново, 1999, 33-34.
- Omont, H. Liste des métropolitains et évêques grecs du Patriarcat de Constantinople vers 1725. — Révue de l'Orient latin, 1, 1893, 315 [ 18 червня 2021 у Wayback Machine.].
- Софроний Врачанский. Жизнеописание (ред. Н. М. Дылевский, А. Н. Робинсон). Ленинград, 1976, 38.
- Христова, Караджова, Узунова, № 403—404
- Пътувания по България. 2-ро изд. С., 1974, 941.
- Иречек, К. Пътувания по България. С., 1974, 941.
- Начев, В. Български надписи. С., 1994, № 124
- Γερμανός, σ. 158—159
- Γερμανός, σ. 159
Джерела
- Варненска и Великопреславска света митрополия – Официален сайт [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Варненска и Великопреславска епархия — Официален сайт на св. Синод на БПЦ [ 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Варненска и Великопреславска епархия — pravoslavie.bg [ 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
\
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет