Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ода (нім. Oda von Stade; до *1055 р. - після †1076 р.) — німецька принцеса, ймовірно друга дружина великого київського князя Святослава Ярославича. В історіографії вона часто згадується як Ода Штаденська. Її походження та ідентифікація чоловіка викликало багато суперечок в історіографії.
| Ода Штаденська нім. Oda von Stade | |
 | |
| Народження: | 1040 |
|---|---|
| Смерть: | 1087 |
| Релігія: | католицька церква |
| Рід: | Бабенберги |
| Батько: | Луітпольд граф Штаде (Леопольд маркграф Угорської марки) |
| Мати: | Іда із Ельсдорфа |
| Шлюб: | 1. Святослав Ярославич; 2. ? |
| Діти: | у 1-му шлюбі: Вартіслав I; у 2-му шлюбі: Аліарина |
| | |
Біографія
Головне джерело про Оду є «Штаденські аннали», написані північносаксонськім хроністом у середині XIII столітті. В анналах у статті під 1112 роком зазначено, що матір'ю Оди була Іда з Ельсдорфу (нім. Ida von Elsdorf), яка була дочкою «брата імператора Генріха III, а також дочкою сестри Папи Римського Лева IX, інше ім'я якого Брунон» (Бруно Еґізґайм-Даґсбурґський). Першого чоловіка Іди і батька Оди звали Ліпольд, він був «сином пані Глісмод». Також в анналах зазначено, що Іда була одружена ще кілька разів. Одним із синів Іди був також Бурхард, настоятель соборного храму в м. Трірі.
Історики дійшли висновку, що батьком Іди був (†1038 р.) граф Брауншвейгу, єдиноутробний брат імператора Священної Римської імперії Генріха III, а матір'ю - Гертруда, можливо сестра Папи Лева IX. Що стосується першого чоловіка Іди і, відповідно, батька Оди, то в російській історіографії довгий час превалювала версія висунута М. М. Карамзіним на підставі праці Г. С. Тройєра. У ній батьком Оди був (до †1055 р.) граф Штаде. Дана версія була підтримана багатьма істориками. Завдяки цій версії за Одою в історіографії закріпилося прізвисько Штаденська. За іншою гіпотезою, висунутою К. Лехнером, Ліпольд, батько Оди, ототожнюється з маркграфом (Лютпольдом) († 1043 р.) з дому Бабенбергів, сином маркграфа Східної марки (Австрії) Адальберта. Ця версія була підтримана німецькими істориками. В історіографію її ввів О. В. Назаренко.
Згідно «Штаденських анналів» Ода спочатку була черницею в монастирі Рінтельну, звідки вона була викуплена матір'ю в обмін на маєток Штедедорф біля в Нижній Саксонії. Після цього Оду видали заміж за «короля Русі». Від цього шлюбу народився син, названий в анналах «Вартеслав». Після смерті чоловіка Ода повернулася до Саксонії, до того ж вона відвезла з собою значну частину грошей чоловіка. Там вона вийшла заміж удруге. Від цього шлюбу народилася дочка Аліарина, у якої пізніше був син на ім'я Бурхард, граф з Локума. Історик Назаренко О. В. шлюб Оди зі Святославом датував 1070-1071 роками.
Німецький хроніст XI століття повідомляв у статті 1075 про те, що до двору імператора Генріха IV прибув «король Русі» на ім'я Дмитро, який попросив імператора надати йому допомогу проти його брата, котрий його вигнав. Для переговорів на Русь було надіслано посольство, яке очолив , настоятель Трірської церкви. Як причину, з якої для цієї місії було обрано саме Бурхарда, хроніст вказав, що бунтівний брат «короля Русі» був одружений з сестрою Бурхарда. Це посольство було згадано під тим же 1075 роком в «Повісті врем'яних літ». «Королем Русі», згаданим у цьому повідомленні, був Ізяслав Ярославович (у хрещенні Дмитро), а братом - Святослав Ярославич, до цього князь Чернігівський. Оскільки Бурхард згадується також у «Штаденських анналах» як брат Оди, то І. Л. Ґебгард зробив висновок про те, що саме Святослав Ярославич був чоловіком Оди. Ця версія згодом одержала широке поширення як в німецькій, так і в російській історіографії - на даний час є переважаючою.
Примітки
- «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., — С. 120, 500
- Оскільки дослідник Назаренко О. В. шлюб Оди зі Святославом II Ярославичем датував 1070-1071 роками, а згідно канонів християнства шлюб дозволяється з 15-16 років за прикладом вагітності Богородиці, то слід відняти число шлюбного віку від цифри датування шлюбу
- Оскільки відомо зі згадки у «Штаденських аналах» про переїзд Оди з Київської Русі до Саксонії з сином Вартіславом після смерті свого чоловіка князя Святослава II Ярославича у †1076 році
- «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., — С. 510
- Annales Stadenses auctore Alberto / Ed. I. M. Lappenberg // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores.. — Hannover, 1859. — Vol. 16. — P. 319—320.
- Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — Языки Русской Культуры. — Москва, 2001. — С. 506. (рос.)
- Krause K. C. H. Ida von Elsthorpe und ihre Sippe // FDG. Bd. 15. — 1875.
- Hlawitschka E. Untersuchungen zu den Thronwechseln der ersten Hälfte des 11. Jahrhunderts und zur Adelsgeschichte Süddeutschlands. Zugleich klärende Forschungen um "Kuno von Öhningen". — P. 144.
- Карамзин Н. М. История государства Российского. — С. 210 (прим. 48).
- Treuer G. S. Die Abstammung des Russischen und Braunschweig-Luneburgischen Hauses von einer deutschen Stammutter. — Wolfenbiittel, 1733.
- Treuer G. S. De perpetua amicitia Germanicum inter et Russicum imperium. Helmstadii. — Helmerstadii, 1733. — P. 23—24.
- Lechner K. Beiträge zur Genealogie der älteren österreichischen Markgrafen // Mitteilungen der Österreichischen Geschichte Nr 71. — 1963. — С. 277.
- Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — Языки Русской Культуры. — Москва, 2001. — С. 508-510. (рос.)
- Lamperti monachi Hersfeldensis opera / Herausgegeben von Oswald Holder-Egger // MGS SS rer. Germ. — Hannover; Leipzig, 1894. — Т. LXVIII. — С. 202.
- Лаврентьевская летопись. — СПб. 198—199. (рос.)
- Ипатьевская летопись. — СПб. 189—190. (рос.)
- Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — Языки Русской Культуры. — Москва, 2001. — С. 509—510. (рос.)
- Gebhardi J. L. Cunigund, Gräfin von Beichlingen // Historich-genealogische Abhandlungen, Bd.4. — Braunschweig, 1767. — С. 137.
Джерела
- «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., 591 с. — (укр.)
- Баумгартен Н. А. Ода Штаденская, внучатая племянница папы Льва IX — невестка Ярослава Мудрого // Благовест. — Париж, 1930. — № 1. — С. 95—101. (рос.)
- Баумгартен Н. А. Первая ветвь князей Галицких: Потомство Владимира Ярославича // Летопись историко-родословного общества. — Москва, 1907. — № 4. — С. 3—4. (рос.)
- Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику. — СПб : Типография братьев Пантелеевых, 1892. — 327(+47) с. (рос.)
- Ипатьевская летопись // ПСРЛ. — СПб, 1908. — Т. 2. (рос.)
- Карамзин Н. М. История государства Российского в 12-ти томах / Под ред. А. Н. Сахарова. — Москва : Наука, 1991. — Т. II—III. — С. 210 (прим. 48). — ISBN 5-02-009493. (рос.)
- Каштанов С. М. Была ли Ода Штаденская женой великого князя Святослава Ярославича? // Восточная Европа в древности и средневековье: Древняя Русь в системе этнополитических и культурных связей. Чтения памяти чл.-корр. АН СССР В.Т. Пашуто. — Москва : Институт российской истории, 1994. — С. 16—18. — . (рос.)
- Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. — Ленінград, 1927. — Т. 1. (рос.)
- Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки, культурных, торговых, политических отношений IX—XII веков (Studia Historica). — Москва : Языки Русской Культуры, 2001. — 784 с. — 1000 прим. — . (рос.)
- Назаренко А. В. О династических связях сыновей Ярослава Мудрого. — Москва : Наука. — Вип. Отечественная история № 4—5. — С. 181—194. Процитовано 1994. (рос.)
- Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-е siècle // Orientalia Christiana. — Roma, 1927. — Т. 35. — P. 7, tabl. I, N 22, 25. (італ.)
- Hlawitschka E. Untersuchungen zu den Thronwechseln der ersten Hälfte des 11. Jahrhunderts und zur Adelsgeschichte Süddeutschlands. Zugleich klärende Forschungen um "Kuno von Öhningen". — Sigmaringen : Jan Thorbecke Verlag, 1987. — P. 144. (нім.)
Посилання
- Cawley H. Brunswick (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Процитовано 7 квітня 2012.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=() - Oda von Elsdorf Großfürstin von Kiew. Genealogie des Mittelalters (нім.). Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 25 грудня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oda nim Oda von Stade do 1055 r pislya 1076 r nimecka princesa jmovirno druga druzhina velikogo kiyivskogo knyazya Svyatoslava Yaroslavicha V istoriografiyi vona chasto zgaduyetsya yak Oda Shtadenska Yiyi pohodzhennya ta identifikaciya cholovika viklikalo bagato superechok v istoriografiyi Oda Shtadenska nim Oda von StadeOda Shtadenskaimovirno poseredini Oda Shtadenska miniatyura z Izbornika 1073 r Narodzhennya 1040Smert 1087Religiya katolicka cerkvaRid BabenbergiBatko Luitpold graf Shtade Leopold markgraf Ugorskoyi marki Mati Ida iz ElsdorfaShlyub 1 Svyatoslav Yaroslavich 2 Diti u 1 mu shlyubi Vartislav I u 2 mu shlyubi Aliarina Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaGolovne dzherelo pro Odu ye Shtadenski annali napisani pivnichnosaksonskim hronistom u seredini XIII stolitti V annalah u statti pid 1112 rokom zaznacheno sho matir yu Odi bula Ida z Elsdorfu nim Ida von Elsdorf yaka bula dochkoyu brata imperatora Genriha III a takozh dochkoyu sestri Papi Rimskogo Leva IX inshe im ya yakogo Brunon Bruno Egizgajm Dagsburgskij Pershogo cholovika Idi i batka Odi zvali Lipold vin buv sinom pani Glismod Takozh v annalah zaznacheno sho Ida bula odruzhena she kilka raziv Odnim iz siniv Idi buv takozh Burhard nastoyatel sobornogo hramu v m Triri Istoriki dijshli visnovku sho batkom Idi buv 1038 r graf Braunshvejgu yedinoutrobnij brat imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genriha III a matir yu Gertruda mozhlivo sestra Papi Leva IX Sho stosuyetsya pershogo cholovika Idi i vidpovidno batka Odi to v rosijskij istoriografiyi dovgij chas prevalyuvala versiya visunuta M M Karamzinim na pidstavi praci G S Trojyera U nij batkom Odi buv do 1055 r graf Shtade Dana versiya bula pidtrimana bagatma istorikami Zavdyaki cij versiyi za Odoyu v istoriografiyi zakripilosya prizvisko Shtadenska Za inshoyu gipotezoyu visunutoyu K Lehnerom Lipold batko Odi ototozhnyuyetsya z markgrafom Lyutpoldom 1043 r z domu Babenbergiv sinom markgrafa Shidnoyi marki Avstriyi Adalberta Cya versiya bula pidtrimana nimeckimi istorikami V istoriografiyu yiyi vviv O V Nazarenko Zgidno Shtadenskih annaliv Oda spochatku bula cherniceyu v monastiri Rintelnu zvidki vona bula vikuplena matir yu v obmin na mayetok Shtededorf bilya v Nizhnij Saksoniyi Pislya cogo Odu vidali zamizh za korolya Rusi Vid cogo shlyubu narodivsya sin nazvanij v annalah Varteslav Pislya smerti cholovika Oda povernulasya do Saksoniyi do togo zh vona vidvezla z soboyu znachnu chastinu groshej cholovika Tam vona vijshla zamizh udruge Vid cogo shlyubu narodilasya dochka Aliarina u yakoyi piznishe buv sin na im ya Burhard graf z Lokuma Istorik Nazarenko O V shlyub Odi zi Svyatoslavom datuvav 1070 1071 rokami Nimeckij hronist XI stolittya povidomlyav u statti 1075 pro te sho do dvoru imperatora Genriha IV pribuv korol Rusi na im ya Dmitro yakij poprosiv imperatora nadati jomu dopomogu proti jogo brata kotrij jogo vignav Dlya peregovoriv na Rus bulo nadislano posolstvo yake ocholiv nastoyatel Trirskoyi cerkvi Yak prichinu z yakoyi dlya ciyeyi misiyi bulo obrano same Burharda hronist vkazav sho buntivnij brat korolya Rusi buv odruzhenij z sestroyu Burharda Ce posolstvo bulo zgadano pid tim zhe 1075 rokom v Povisti vrem yanih lit Korolem Rusi zgadanim u comu povidomlenni buv Izyaslav Yaroslavovich u hreshenni Dmitro a bratom Svyatoslav Yaroslavich do cogo knyaz Chernigivskij Oskilki Burhard zgaduyetsya takozh u Shtadenskih annalah yak brat Odi to I L Gebgard zrobiv visnovok pro te sho same Svyatoslav Yaroslavich buv cholovikom Odi Cya versiya zgodom oderzhala shiroke poshirennya yak v nimeckij tak i v rosijskij istoriografiyi na danij chas ye perevazhayuchoyu Primitki Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r S 120 500 Oskilki doslidnik Nazarenko O V shlyub Odi zi Svyatoslavom II Yaroslavichem datuvav 1070 1071 rokami a zgidno kanoniv hristiyanstva shlyub dozvolyayetsya z 15 16 rokiv za prikladom vagitnosti Bogorodici to slid vidnyati chislo shlyubnogo viku vid cifri datuvannya shlyubu Oskilki vidomo zi zgadki u Shtadenskih analah pro pereyizd Odi z Kiyivskoyi Rusi do Saksoniyi z sinom Vartislavom pislya smerti svogo cholovika knyazya Svyatoslava II Yaroslavicha u 1076 roci Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r S 510 Annales Stadenses auctore Alberto Ed I M Lappenberg Monumenta Germaniae Historica Scriptores Hannover 1859 Vol 16 P 319 320 Nazarenko A V Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyh putyah Yazyki Russkoj Kultury Moskva 2001 S 506 ros Krause K C H Ida von Elsthorpe und ihre Sippe FDG Bd 15 1875 Hlawitschka E Untersuchungen zu den Thronwechseln der ersten Halfte des 11 Jahrhunderts und zur Adelsgeschichte Suddeutschlands Zugleich klarende Forschungen um Kuno von Ohningen P 144 Karamzin N M Istoriya gosudarstva Rossijskogo S 210 prim 48 Treuer G S Die Abstammung des Russischen und Braunschweig Luneburgischen Hauses von einer deutschen Stammutter Wolfenbiittel 1733 Treuer G S De perpetua amicitia Germanicum inter et Russicum imperium Helmstadii Helmerstadii 1733 P 23 24 Lechner K Beitrage zur Genealogie der alteren osterreichischen Markgrafen Mitteilungen der Osterreichischen Geschichte Nr 71 1963 S 277 Nazarenko A V Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyh putyah Yazyki Russkoj Kultury Moskva 2001 S 508 510 ros Lamperti monachi Hersfeldensis opera Herausgegeben von Oswald Holder Egger MGS SS rer Germ Hannover Leipzig 1894 T LXVIII S 202 Lavrentevskaya letopis SPb 198 199 ros Ipatevskaya letopis SPb 189 190 ros Nazarenko A V Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyh putyah Yazyki Russkoj Kultury Moskva 2001 S 509 510 ros Gebhardi J L Cunigund Grafin von Beichlingen Historich genealogische Abhandlungen Bd 4 Braunschweig 1767 S 137 Dzherela Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2 ukr Baumgarten N A Oda Shtadenskaya vnuchataya plemyannica papy Lva IX nevestka Yaroslava Mudrogo Blagovest Parizh 1930 1 S 95 101 ros Baumgarten N A Pervaya vetv knyazej Galickih Potomstvo Vladimira Yaroslavicha Letopis istoriko rodoslovnogo obshestva Moskva 1907 4 S 3 4 ros Zotov R V O chernigovskih knyazyah po Lyubeckomu sinodiku SPb Tipografiya bratev Panteleevyh 1892 327 47 s ros Ipatevskaya letopis PSRL SPb 1908 T 2 ros Karamzin N M Istoriya gosudarstva Rossijskogo v 12 ti tomah Pod red A N Saharova Moskva Nauka 1991 T II III S 210 prim 48 ISBN 5 02 009493 ros Kashtanov S M Byla li Oda Shtadenskaya zhenoj velikogo knyazya Svyatoslava Yaroslavicha Vostochnaya Evropa v drevnosti i srednevekove Drevnyaya Rus v sisteme etnopoliticheskih i kulturnyh svyazej Chteniya pamyati chl korr AN SSSR V T Pashuto Moskva Institut rossijskoj istorii 1994 S 16 18 ISBN 5 201 00594 2 ros Lavrentevskaya letopis PSRL Leningrad 1927 T 1 ros Nazarenko A V Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyh putyah Mezhdisciplinarnye ocherki kulturnyh torgovyh politicheskih otnoshenij IX XII vekov Studia Historica Moskva Yazyki Russkoj Kultury 2001 784 s 1000 prim ISBN 5 7859 0085 8 ros Nazarenko A V O dinasticheskih svyazyah synovej Yaroslava Mudrogo Moskva Nauka Vip Otechestvennaya istoriya 4 5 S 181 194 Procitovano 1994 ros Baumgarten N Genealogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X e au XIII e siecle Orientalia Christiana Roma 1927 T 35 P 7 tabl I N 22 25 ital Hlawitschka E Untersuchungen zu den Thronwechseln der ersten Halfte des 11 Jahrhunderts und zur Adelsgeschichte Suddeutschlands Zugleich klarende Forschungen um Kuno von Ohningen Sigmaringen Jan Thorbecke Verlag 1987 P 144 nim PosilannyaCawley H Brunswick angl Foundation for Medieval Genealogy Procitovano 7 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Oda von Elsdorf Grossfurstin von Kiew Genealogie des Mittelalters nim Arhiv originalu za 8 kvitnya 2012 Procitovano 25 grudnya 2011