Овруцьке староство намісництво повіт намісництво Великого князівства Литовського і староство Речі Посполитої яке існувал

Овруцьке староство (намісництво, повіт) — намісництво Великого князівства Литовського і староство Речі Посполитої, яке існувало від 1471 до 1793 року, адміністративно-територіальна одиниця Київського воєводства з центром у місті Овруч.

Державці (намісники) і старости Овруцького замку

Старостинський маєток був у Михайлівці або Михайловому:

(1471-?) Волчко Романович Волчкович герба «Радван подвійний (Хоругви)» (? — 1486)
(1486—1487) Роман Івашкович
(1487—1493) Горностай-Остафій Романович Волчкович герба «Радван подвійний (Хоругви)?» (? — 1503)
(1496—1503) Григорій (Юрій) Борисович Глинський герба «Глинський» (? — 1503)
(1503—1503) Горностай-Остафій Романович Волчкович герба «Радван подвійний (Хоругви)?» (? — 1503)
(1506—1507) Семен Романович Волчкович герба «Радван подвійний (Хоругви)?» (? — 1507)
(1510 -1518) Сенько Полозович (Семен Федорович Полоз) герба «Полозович» (? — +1529)
(1522—1534) Михайло Михайлович Халецький герба «Халецький» (? — 1534)
(1534—1534) Тихно Гринкович Козинський герба «Кірдея»
(1534—1536) Криштоф Кмітич Кміта герба «Радван подвійний (Хоругви)» (? — 1552)
(1536—1540) Андрій Якубович Немирович герба «Ястржембець» (1462—1540)
(1540—1547) Криштоф Кмітич Кміта герба «Радван подвійний (Хоругви)» (? — 1552)
(1547—1551) Андрій Тимофійович Капуста герба «Капуста (Одровонж відм.)» (? — 1571)
(1551—1553) Йосип Михайлович Халецький герба «Халецький» (? — 1562)
(1553—1571) Андрій Тимофійович Капуста герба «Капуста (Одровонж відм.)» (? — 1571)
(1572—1578) Михайло Мишка Варковський герба «Корчак»
(1578—1604) Авраам Михайлович Мишка Варковський герба «Корчак» (? — 1604)
(1604—1615) Михайло Вишневецький герба «Корибут» (? — 1 615)
(1616—1617) Павло Рутський герба «?»
(1617—1624) Анджей Горський герба «Наленч» (? — 1624)
26 лютого 1621 згадується староста овруцький, Лукаш Сапега герба «Лис»
(1624—1630) Стефан Андрійович Немирич герба «Клямри» (? — 1630)
(1630—1632) Гаврило Романович Гойський герба «Кірдея» (1578—1632)
(1632—1642) Самуель Лащ Тучапська герба «Правда»
(1642—1653) Владислав Стефанович Немирич герба «Клямри» (1619—1653)
(1653—1659) Юрій Немирич герба «Клямри» (1612—1659)
(1659—1660) Ян-Фридерик Фрідерикович Сапіга герба «Лис» (1618—1664)
(1660—1684) Миколай Янович Сапіга герба «Лис» (? — 1685)
(1684—1709) Францішек Потоцький герба «Любич»
(1709—1725) Йозеф-Антоній Бжуховський герба «Помян»
(1727—1730) Олександр Лентовський герба «Огончик»
(1730—1745) Єжи Ольшанський герба «Яструбець»
(1747—1766) Францішек Загорський герба «Остоя»
(1766—1794) Ян Стецький герба «Радван»

Відомі підстарости та інші урядники Овруцького замку

Овруцькі підстарости і намісники староства:

Вержбицький Ян
Вітовський Рафаїл
Войнаровський Петро
Гаспарський Ян
Достоєвський Ярош
Павша Михайло
Прушинський Микола
Сурін Ремігіян
Сингаївський Михайло
Тржецяк Олександр
Теодор Левківський — підстароста овруцький (1682), намісник овруцький (1683)

Скарбник, війська, регенти:

Данило Левківський — регент гродський овруцький (1696), скарбник овруцький (1710),
Симон Андрійович Валевський-Левківський — войський житомирський і коморник (1716), регент гродський київський (1717), войський овруцький (1735),
Антоній Левківський — скарбник овруцький (+1750).

Комісарами для пристрою староства були:

в 1647 році — Дунін Ієронім, Лубовіцький Габріель, Тржецяк Криштоф,
у 1691 році — полеглих Теодор, Ставецький Михайло.

Городничими в замку були:

Вишпольський Микола-Станіслав,
Скіпор Микола,
Федкевич Михайло.

Каштелянами Овруцького повіту були:

Прушинський Костка-Станіслав,
Рибінський Мартін-Антоній, Підкоморієм (межові судді):

Павша Ян
Якубовський Юзеф.

Овруцька шляхта в 1571 році

У «реєстрі вибирання поборів з місця його королівської милості Овруча 1571 року» вказані всі категорії, а часом навіть імена, овруцької шляхти:

Шляхта Овруцька, які в місці мешкали і доми свої мали: Степан і Федір Каленниковичі, Степан Мотузка, Дашук і Федір Пошіпта, Степан Кожан, Богдан та Іван Першкович, Федько Свищ з матір'ю, Фома Полупан, Петро Таксима, Мишко Макарович, Мартін Крупка.
Бояри короля його милості путні: село Мошки 11, Гошів 9 (в тому числі Михайло Матвійович мав 2-х Огроднік), Волкович 6, Болсунов 8, Гайовича 5.
- - Шляхта Овруцька, яка своїх підданих не мала, але з димів своїх платила: село Невмержиці — Димитр, Яцько, Васько Невмержицький, Грін і Оникей Сідкевичі, Андрій та Іван Гридковичі, Федір Іванович, Сахно; село Левковичі — Сезин, Томило, Гвен, Грицько Нелиповича, Сидор Остапович і Зенко Серкович; село Кобилін — Степан Колочіч, Іван Кроль, Матвій Тимошко, Йохим, Марко і Васько Ходорович, Лаврук, Грицько Семенович, Іван Васильович, Тарасова вдова, Федько, Денис Андрійович, Гнат, Андрій Кузьмич; село Закусили — Степан і Богдан Закусило, Якоб Каленникович, Васьковський з підданим своїм, боярин S. ?; село Гапоновичі Мочульський — Іван, Артем і Грицько Гапоновичі, Мишко Завялич; село Доротич — Іван Доротич і його зять; село Вержбовское — Павло Вержбовський і його зять Малинич.
Бояри короля його милості путні, які під собою потроху землі мають: село Білка.
Бояри короля його милості путні, убогі: село Круки.
Піддані короля його милості, роботні: село Жеревці.
Зем'яни короля його милості: пан Філон Семашко і Грицько Якович з Ноздрище, Кирик Лучичі з Чарногубовского.
Бояри короля його милості Заушські: село Дідковичі, Ходовичі, Меленовці, Бобриново, Іскоростін, Белошіце, Недашки, Вигів, Скурати.

Київські та овруцькі землевласники в 1581 році

Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. — Dział II-gi: «Ziemie ruskie» Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. — Warszawa; Wiedeń, 1899—1904, (Карта № 8, **Овруцький повіт)**

Згідно з Книгою поборів № 32 «за регістром вибирання поборів землі Київської за 1581 рік у осілих збиралося по 15 грошів, від загродніков по 4 гроша і від коморники по грошів 2», де поіменно вказані землевласники київські (в тому числі Овруцький) з їх володіннями:

Князь Константин, воевода київський: Бараші, Глумча, Івановичі, Вільськ, Житковка, Романівка, Пулини, Терпило, Гальча, Подлубе, Кощичин, Тухновичі, Мишки, Чернича.
Князь Олександр Пронський, стольник ВКЛ и староста луцкий: Рижани, Горосковичі, Солодирі, Красне, Сушки, Лохоновичі, Мотиловичі, Андрійовичі.
Князь Юрій Радзивілл, виленський латинський єпископ: волость Оборська.
Ксьондз київський єпископ: Козушковичі, Чарногродщизна, Вечище, місто Київ (частина)
Архімандрит Печерського монастиря, Хриптович Мілентій: Оревичі, Срокосичі, Хлубів, Ожитковичі, Новосілки, Тарасовичі, Сваромель, Заблоття, Чудзин, Висшовиці, Тмине, Чоповичі, Росохи, Оране, Дубочна, Слободка.
Пан Чесний Харлинський, київський подкоморій: Хабне, Мартиновичі, Максимовичі, Захал, Довлади, Білозроки, Гладковичі, Новаки, Плоцьке, Гостомель, Бишів, Витешів, Острогладовичі, Позельниці, Богушовичі, Стржелишів, Бугайовка.
Князь Михаїл Вишневецький, староста черкаський и канівський: містечко Брагин (половина).
Князь Олександр Вишневецький: Мойшевичі, Рокитне, Біловеж, Замисловичі, Горлович, Овруч (частина), Брагин (половина), Микуличі, Сельце, Литвин, Глезолбе, Велатин.
Капітула Виленська, маєток в повіті київському: Городець, Бритовинці, Бегунь, Торин (Тхорин), Можари, Листвин, Заліщє, Васьків, Тимохи, Озеряни, Войковичі, Кулики.
Філон Кміта Чорнобильський, воєвода смоленський: Чорнобиль, Товстий Ліс, Копачовці, Сцепеличі, Моколовичі, Радзини, Париші, Гошля, Веледники, Закорничі, Стуговщина, Юрковщина, Сорокопень, Леліти.
Пан Горностай: Тулин, Колодяжна, Прокопичі, Копановчина, Максимовці.
Пан Єльц, писар земський київський: Народичі, Зодне, Малин, Кухари, Литвинковчина. Ремезов, Движок.
Отець митрополит київський: Воробійовичі, Унине, Заруддя, Михалки, Коленки, Дідковичі, Толокуня, Зазим'я, Погреби, Свиноїди.
Пан Тишкович Логойский, воеводич берестейский: містечко Слободище.
Пан Стефан Ложка (Лозко), подчаший київський: Зребяжин, Раковщина, Вечорів.
Пан Василь Мощеницький: Скородне, Раковщина, Кузьмичі, Фосничі.
Пани Федір, Гапон, Ждан Дзедки Трипольські: Клочки, Чикаловичі, Кощовщина, Базани.
Отець ігумен и браття його монастиря Пустинського Микульського: Зубковичі, Ілаки, Черніговці, Скородне, Мухоїдовичі, Княжище, Бортники, Ковалин, Гвоздів, Вета.
Князь Юрій Корецький: Ярова, Борова, Ходорковичі, Київ (частина), Житомир (частина), Овруч (поборы з торговців, ремісників, куничників, бояр, что в місте мешкають під юрисдикцією замковою), Коростишів, Топорище, Старий Хоростишів и Волосів, Старовичі, Сидоровичі, Солодирі, Горошковичі.
Пан Олександр Тиша: містечко Ходорків, Сидоровичі.
Князь Владислав Збаражський: Кухарі, Захальче, Ясениць.
Пан Скумін, підскарбий надворний литовський: Чернина, Гошли.
Пан Ясликовський: Старостиличі.
Пани Тишина: Оропайов, Нещери, Криничі.
Пан Стрибіл: Филиповичі, Ворсичі, Новосельщизна, Булгаки, Чебеновськ, Ловків.
Пани Слущина: Опашичина.
Пан Іван Фурс, суддя пінський, маєтки в київському повіте: Рощиці, Козаровичі, Білі Бреги.
Пани Олександр і його брат Іван Ворона: частини Трояновичів, Сумско, Новосілки, Мократище, Денисовичі.
Пан Семен Прежовський: Прежов.
Пан Василь Коташович: Пирожичі, Тулащиці.
Пан Богуш Улькевич: Лебовське, Гореничі, Лобашів, Новосілки.
Пан Ян Сташинський: Верпковичі.
Князь Балтазар Лукомський: ті ж Верпковичі.
Пан Андрій Сингур: Ноздрище, Пупковщина, Трояновичі.
Пан Іван Сущанський: Пасинковичі, Обуховичі, Турчиновичі, Захальче, Мелешковщина, Мозенковичі, Мозище.
Пан Миколай Франкович: Мазани.
Пан Іван Маркович, урядник чорнобильський придбав у Івана Солтана Холібієвичі, Красну.
Пани Слущина, пани Іванова и пани Миколаєва, пан Грегор Макарович: Мухоїдовичі.
Пан Іван Шишка Ставецький: Собечин, Велавське, Корма, Давидковичі.
Пан Димитр Долматович: Ісаки, Сергіри.
Пан Богуш Крижин: Гульча.
Пан Тихна Коркошка: Мохульничі, в Овручі мешкає.
Пан войт корецький: Горволовці.
Пан Панас Тризна: Рокитне, Замисловичі, Горволиці, Браниковщина.
Пан Юрій Підбільський: Копожевичі (Коптевич), Кольське, Серковське.
Пан Богдан Сапєга, каштелян берестейський: Радомля, Гузино.
Пан Іван Ласко: Скородне, Корчине.
Пан Богдан Липинський: Рековщина.
Пан Ян Витунський: Пузеловичі.
Пан Михал Гришин: Горвовчина.
Пан Богуфал Павша: Драни, Зарновичі, Норинськ, Зоровці.
Пан Гневош Стижовський, небожчик Останко: Дзедковичі.
Пан Андрій Сурин: Зеленці, Білі Бреги, Варевці.
Пан Слотолинський: Прибитки.
Пан Тимофій Толкач: Кочиці.
Пан Матеуш Березецький: Зидоновичі, Вохниця.
Пан Витовський, підстароста овруцький: Витовске.
Пан Горайн: Кольска.
Пани Тетяна Вороніна: Кожура.
Пан Димитр Раптинський: Обиходовщина, Застава.
Пан Солтан: Білокоровичі, Виступовичі.
Пан Іван Солтан, писар гродский київський: Княжища, Давидковичі.
Пан Андрій Непитущий: Горволиці.
Пани Годей и Потей Сурини: Соколовичі, Ілинці, Білі Бреги, Варевці (частина пана Бокія).
Бояри Кубилинські: Мулех Баранович, Кіт Онофрієвич, Петро Сарнинка, Степан Веревчиць, Остап Іван и Богдан Закусиловичі, Кузьма Ласко.
Бояри Овруцькиі: Федір Закусило, Олізар і Міна, Артем та Іван, Іван Солтанович (Халеппя).
Бояри з Іскоростеня: Грицько и Димитр, Яцько Гуменецький.
Пан Сокор Грегорій: Трояновці.
Пани Димитрова Орина Рогозинська: Високе, Велавськ.
Пан Герасим Сурин: Реговчина, Гавриловці.
Пани Василь Симонович и Богданович Корчовські: Мининковичі, Безів, Корчовка (і Леміш Кирдей).
Пан Стефан Филиповський: Скоморохи, Филиповці.
Пан Андрій Бабинський: Камінне, Лучин.
Пан Грегор Покалевський і Опранія Покалевська: Покалів, Давидковичі.
Пан Олександр Ворона: Шумськ, Новосілки, Мократище, в Житомирі осілий.
Пани Гошкова Бализина (Осники), пани Андрушкова (Базани), пани Янова Герчикова (Павловичі).
Філон Симашко (Ноздрищі).
Пан Семен Триска: Лісники.
Пани Станіслав и Миколай Ворона: Ловків.
Ісак Посняк, Семен Щенівський (Щенів), Мартьянович.
Бояри Корчовські: Іван, Яцько, Грицько Гапоновичі, Мисько Романовичі, Богдан Лавринович з Тенелиловського.
Заушани: Мелени (два брата), Скурати, Василь Малкович (Ходаки), Богдан Каленський, бояри з Недашек і з Кліщів, Радзивон с Білошиць.
Невмержицькие бояри, осідлых 6. Розмерко и Грин Гаєвичи 1 флор. Від бояр 4 брати Гайовичів по грошей 15.
Заушські бояре з села Дзедковичі: Іван Угельський, Яків Каленух, Сцинаховський з братом, Іван Багриновський, Йосип Петрович Іскоростенський, Стефан Лучич, Яцько й Ігнат Виговські, Федір Куташник з синами своїми.
Бояри з Бехова 2 дали по гр. 15.
Іван Федорович піп Микульський із села Мочульниці.
Бояри Левковські 3, а четвертей Верповський дали по 15 грошей.

Див. також

Примітки

Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 1. Почаев, 1888
«Жикгимонт, Божью милостью король. Чинимъ знаменито симъ нашимъ листомъ, ижъ бачачи пильную, верную а накладную службу наместника Вруцкого пана Сенка Полозовича, пожаловали есмо его, дали ему замокъ нашъ Вручий з местомъ и зъ людьми и съ тивунствомъ Вруцкимъ держати со всимъ по тому, как первыи врадники наши держивали до его живота…Лета Божьего 1510 месяца ноября 23 день, индиктъ 14». (Литовская Метрика. Книга Записей VIII, лист 406, 407).
Русская историческая библиотека, издаваемая императорскою Археографическою комиссиею. Том XX, Петербургъ, 1903. № 297.
Poczet rodów w Wielkiém Księstwie Litewskiém w XV i XVI wieku / ułożył i wyd. Adam Boniecki. 1887. S. XXXVI (Spis dygnitarzy i urzednirow).
Опись актовой книги Киевскаго центральнаго архива [Текст] : (официальное издание архива). — Киев : в Университетской тип., 1869-1907. — 23 см. [Житомирская гродская, записовая и поточная, 1590, 1601, 1602, 1612, 1613, 1621, 1622, 1623, 1627, 1629, 1635, 1636, 1638, 1642 и 1644 годов] / (Сост. К. Козловский). — 1872. — Док. №4. С. 27.
Spisy pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, t. III: Ziemie Ruskie, z. 4: Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV—XVIII wieku, opracowali Eugeniusz Janas i Witold Kłaczewski, Kórnik: Biblioteka Kórnicka. 2002. S. 98—101.
Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. Волинь і Центральна Україна.- Видання друге, переглянуте і виправлене.- К. 2008
Adam Boniecki. Herbarz Polski, Tom XIV, стр. 208. Warszawa, 1911
Указатель к изданиям Временной комиссии, Т. 2, П. П. Новицкого, Киев, 1883 г.
Zrodła Dziejowe, T. XX, стр. 25-29. Warszawa, 1894.

[1] Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 1. Почаев, 1888

[2] «Жикгимонт, Божью милостью король. Чинимъ знаменито симъ нашимъ листомъ, ижъ бачачи пильную, верную а накладную службу наместника Вруцкого пана Сенка Полозовича, пожаловали есмо его, дали ему замокъ нашъ Вручий з местомъ и зъ людьми и съ тивунствомъ Вруцкимъ держати со всимъ по тому, как первыи врадники наши держивали до его живота…Лета Божьего 1510 месяца ноября 23 день, индиктъ 14». (Литовская Метрика. Книга Записей VIII, лист 406, 407).

[3] Русская историческая библиотека, издаваемая императорскою Археографическою комиссиею. Том XX, Петербургъ, 1903. № 297.

[4] Poczet rodów w Wielkiém Księstwie Litewskiém w XV i XVI wieku / ułożył i wyd. Adam Boniecki. 1887. S. XXXVI (Spis dygnitarzy i urzednirow).

[5] Опись актовой книги Киевскаго центральнаго архива [Текст] : (официальное издание архива). — Киев : в Университетской тип., 1869-1907. — 23 см. [Житомирская гродская, записовая и поточная, 1590, 1601, 1602, 1612, 1613, 1621, 1622, 1623, 1627, 1629, 1635, 1636, 1638, 1642 и 1644 годов] / (Сост. К. Козловский). — 1872. — Док. №4. С. 27.

[6] Spisy pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, t. III: Ziemie Ruskie, z. 4: Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV—XVIII wieku, opracowali Eugeniusz Janas i Witold Kłaczewski, Kórnik: Biblioteka Kórnicka. 2002. S. 98—101.

[7] Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. Волинь і Центральна Україна.- Видання друге, переглянуте і виправлене.- К. 2008

[8] Adam Boniecki. Herbarz Polski, Tom XIV, стр. 208. Warszawa, 1911

[9] Указатель к изданиям Временной комиссии, Т. 2, П. П. Новицкого, Киев, 1883 г.

[10] Zrodła Dziejowe, T. XX, стр. 25-29. Warszawa, 1894.