Обро шине село в Україні у Оброшинській сільській громаді Львівського району Львівської області Розташоване за 19 км на

Обро́шине — село в Україні, у Оброшинській сільській громаді Львівського району Львівської області. Розташоване за 19 км на південний захід від обласного центру.

село Оброшине
Палац Палац
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Оброшинська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46060310010080287
Облікова картка	с. Оброшине
Основні дані
Засноване	1431 (593 роки)
Населення	4186
Площа	20 км²
Густота населення	209,3 осіб/км²
Поштовий індекс	81115
Телефонний код	+380 3230
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	314 м
Відстань до обласного центру	19 км
Найближча залізнична станція	Оброшин
Відстань до залізничної станції	1,5 км


Місцева влада
Адреса ради	81115, Львівська обл., Львівський р-н, с. Оброшине
Карта
Оброшине
Оброшине
Мапа

Оброшине у Вікісховищі

Назва

Дослідник історичної спадщини Василь Лаба наводив у своїй роботі більш ніж 18 селищ Львівської області з назвами, що мають аналогічне закінчення — Сопошин, Мацошин, Кротошин тощо. Усі вони, на думку дослідника, походять від прізвища володарів, а також від другого коріння, що означає «двір» чи «посад». Через відсутність слів з коренем «обор, обр», скоріш за все, це особиста назва.

Обрами у «Повісті временних літ» названі авари — тюркські племена, з якими дуліби та волиняни вели довгі та важкі війни в V—VII століттях століттях. Як стверджує Лаба, між цими племенами та назвою населеного пункту може існувати певний зв'язок. Археологічних підтверджень цьому поки що нема.

Історія

Перша згадка датується 1431 роком. У 1456 році король Казимир Ягеллончик передав цей фільварок як королівські володіння під заклад каштелянові Петру Шамотульському (Piotr Szamotulski) за борг, який лишився у монарха ще від пруської кампанії. Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — Григорій з Сяніка. З 1466 по 1939 роки Оброшине буде належати львівським римо-католицьким архієпископам.

У вересні 1568 року львівський арцибіскуп РКЦ Станіслав Сломовський отримав право «доживоття» на село Оброшине..

Апогею свого розвитку Оброшине досягло тільки на початку XVIII століття, коли курію очолив Ян Скарбек (помер 1733 року), який був відомим завдяки розбудові нових та реставрацією старих галицьких костелів. За його життя Оброшине було звичайним фільварком, що значним чином постраждав від шведів у 1704 році. Він вирішив створити тут літню резиденцію на додаток до постійної, що розташовувалась у Дунаєві.

2006 року заснована парафія УПЦ КП. 18 вересня 2016 року митрополит Львівський і Сокальський Димитрій в Оброшині звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа.

Мистецьке життя в Оброшині

У 1977 році при Науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних областей України (нині Інститут сільського господарства Карпатського регіону) села Оброшине була створена чоловіча хорова капела «Жайвір». До 1988 р. хор «Жайвір» очолював його засновник — заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Михайло Миколайович Баран. Виступи хору на сцені актової зали інституту були окрасою мистецьких акцій в Оброшині.

Справжньою кузнею талантів в Оброшині є дитяча музична школа. Понад сто її випускників пов'язали своє життя з музикою, ставши професійними музикантами. Дехто з них нині передає свої знання і майстерність дітям, працюючи у школі вчителями. Щорічні звітні концерти вчителів та учнів музичної школи дуже популярні серед громади села. В цій школі викладав народний артист України Богдан Мочурад.

Пам'ятки архітектури, природи

Палац Архієпископів. 1730 року Фердинанд Кіцький звів резиденцію з палацом, яку назвав на свою честь Фердинандівкою, за проєктом архітектора Юзефа Фонтани.
Дендропарк «Оброшине», який охороняється законом України.
Зоопарк (при Оброшинському дендропарку).
Церква Святого Дмитрія, 1914 р., автори проєкту: Олександр Лушпинський, Тадей Обмінський
Напівзруйнований парафіяльний костел, 1791 р., збудований за часів архієпископа Фердинанда Кіцького (бл. 1715—1797), діяв до кінця 1940-х років.
Парк (XVIII століття), 5 гектарів.
Пам'ятник Тарасові Шевченку, 1993 рік (скульптори Любомир Яремчук, Микола Посікіра, Володимир Римар, архітектор Михайло Федик).

Населення

За даними , у селі мешкало 4186 осіб. Мовний склад села був таким:


Мова	Кількість, осіб	Відсоток
українська	4 151	99,16
російська	29	0,69
білоруська	2	0,05
молдовська	1	0,02
польська	1	0,02
інші мови	2	0,05

Відомі особи

Архітектор Тадей Обмінський побудував церкву святого Дмитра в співавторстві з Олександром Лушпинським.

Уродженці

() — журналіст, письменник, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
— оперна і концертна співачка, заслужена артистка України, працювала солісткою Львівської філармонії і Львівської опери, нині є старшим викладачем кафедри академічного співу Львівської національної музичної академії.
— кандидат біологічних наук, іхтіолог, заступник директора Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААНУ і член вченої ради названого інституту, один з наукових редакторів журналу «Рибогосподарська наука України», член Іхтіологічного товариства України, голова Львівського відділення Українського гідроекологічного товариства.
— редактор інформаційного відділу Львівської обласної державної телерадіокомпанії.
Коротаєв Андрій Олексійович — радянський та український футболіст, футбольний тренер.
— випускниця Львівської консерваторії.
— кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка.
— кандидат біологічних наук, доцент (факультет ветеринарної медицини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького).
— кандидат політичних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка».
— кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри фізіології та біології рослин біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Островський Володимир Олексійович — історик мистецтва, живописець.
Полюга Лев Михайлович — мовознавець, доктор філологічних наук, професор.
Савіцька Оксана Михайлівна — бандуристка, вокалістка, випускниця Львівської консерваторії, солістка Львівської філармонії, член національної спілки кобзарів України, лауреатка Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах (1995), переможниця І Всеукраїнського конкурсу традицій Холмщини і Підляшшя (2007).
— кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту сільського господарства Карпатського регіону, гомеопат.
— кандидат медичних наук, лікар-нефролог вищої категорії відділення хронічного гемодіалізу Львівської обласної клінічної лікарні.
— поетеса, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мешкали, перебували

Пиндус Богдан Іванович — український краєзнавець, публіцист. Мешкав в селі у 1997—2016 роках.
Савка Йосиф — український селянин, посол Австрійського парламенту 1848 року.
Федько Василь Іванович — поет, прозаїк, лауреат Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска і Всеукраїнської премії імені Ірини Вільде, член Української асоціації письменників.
Царик Йосиф Володимирович — доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри зоології біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
. Полька. Єдина жінка з Оброшина, що була в УГА. Лев Шанковський називав її «однією з кращих розвідниць команди 7-ї Львівської бригади УГА».

Померли

Голубович Євген (1884—1944) — український освітній і громадський діяч.
Каєтан Кіцький (1745—1812) — польський римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ з 1797 р., ректор Львівського університету 1800—1801 навчального року.
Пиндус Богдан Іванович (1944—2016) — український краєзнавець, публіцист.

Поховані

Балда Ігор Іванович (1959—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Пиндус Богдан Іванович — український краєзнавець, публіцист.

Заклади

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України.
Оброшинська загальноосвітня школа імені Лева Шанковського І—ІІІ ступенів.
Оброшинська дитяча музична школа.
Львівський державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість».
Колективне підприємство «Ясень» — виробник деревообробного обладнання і столярних виробів.

Примітки

. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Процитовано 12 червня 2022. {{}}: |archive-url= вимагає |archive-date= ()
Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 12 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Зиновій Гаєцький // Голос Народу. — № 23 (1464). — 2014. — 22 травня. — С. 6
Kaniewska I. Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 6. (пол.)
Світлина руїн костелу
Czesław Lechicki Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — t. XII. — S. 387. (пол.)
Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 120
Кость Левицький. Українські політики.

Література

Відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку в Оброшині // Стежками пам'яті пророка. Краєзнавчий нарис. — Пустомити, 2014. — С. 15—16.
Гаєцький З. // Голос народу. — 2014. — № 23 (1464) (22 травня). — С. 6. — (Наш край).
Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 603. — 15 000 прим.
Колодій І. З думою про хліб // Сільські вісті. — 2015. — № 94 (19289) (1 вересня).
Теслюк Л. // Голос народу. — 2013. — № 37 (1425). — 14 вересня. — С. 4. — (В номер).
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / под ред. Н. Л. Жарикова — К.: Будівельник, 1983. — Т. 3. — C. 182. (рос.)
Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego / red. J. K. Ostrowski. — Kraków, 2001. — T. 9. (пол.)
Obroszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 349. (пол.)

Посилання

Оброшине. Замки та храми України
Фотографії
Єпископський палац в Оброшині
Усадьба архиепископов в Оброшине
З історії бібліотеки в Оброшині
Згадка про спостереження за затемненням Сонця 1764 року в Оброшині
Фото чоловічої хорової капели «Жайвір» НДІ землеробства і тваринництва у книжці О. Миська (с.128)
В Оброшині десятирічний хлопчина вижив після удару в 10 тисяч вольт!
Виступ духового оркестру Obroshyn Park Orchestra під керівництвом Андрія Пилиповича Пиріжка у Львівському палаці мистецтв 7.12.2015
Фрагменти з історії Оброшина, Ставчани в складі Оброшинської сільської ради, В. І. Вольський як господарник — моменти в нарисі Наталії Яріш «Ставчани»
Дещо з історії Оброшина на doroga.ua

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[ОК-1] . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Процитовано 12 червня 2022. {{}}: |archive-url= вимагає |archive-date= ()

[2] Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 12 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[3] Зиновій Гаєцький // Голос Народу. — № 23 (1464). — 2014. — 22 травня. — С. 6

[4] Kaniewska I. Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 6. (пол.)

[6] Світлина руїн костелу

[7] Czesław Lechicki Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — t. XII. — S. 387. (пол.)

[8] Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 120

[9] Кость Левицький. Українські політики.