Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Облога Карфагена ключовий епізод Третьої Пунічної війни Падіння Карфагена закінчило 118 річне протистояння між Римською

Облога Карфагена

Облога Карфагена

Облога Карфагена - ключовий епізод Третьої Пунічної війни. Падіння Карфагена закінчило 118-річне протистояння між Римською Республікою та Карфагеном. Рим став єдиним гегемоном Середземномор`я.

Облога Карфагена
Основний конфлікт: Третя Пунічна війна
Координати: 36°51′11″ пн. ш. 10°19′23″ сх. д. / 36.85305555562777613° пн. ш. 10.3230555556278° сх. д. / 36.85305555562777613; 10.3230555556278
Дата: 149 - 146 рр. до н.е
Місце: Карфаген
Результат: Перемога Риму. Зруйнування Карфагена
Сторони
Карфаген Римська Республіка
Командувачі
Гасдрубал Боетарх Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший

Передумови війни та підготовка до облоги

Карфаген, підписавши мирну угоду після Другої Пунічної війни, втратив усі володіння поза Африкою, майже весь флот та право на самостійну зовнішню політику(відтепер Карфаген міг право розпочинати війни тільки з дозволу римського Сената).

Крім того, Карфаген мав виплатити Риму контрибуцію у розмірі 10 000 . Але Карфаген не тільки зміг виплатити контрибуцію вчасно, він ще й запропонував це зробити без розстрочки, проте Римська республіка відмовила карфагенцям в цьому.

Після Другої Пунічної війни Карфаген значно поповнив державну скарбницю. Одним з показників добробуту та багатства міста була чисельність його населення. У 50-х роках ІІ ст. до н.е чисельність населення Карфагена сягала 700 000.

Навіть після тяжкої поразки, Карфаген залишався могутньою державою, яка у торгівлі була прямим конкурентом Риму. Крім того, у Римі добре пам`ятали, як швидко Карфаген відновився після Першої Пунічної війни і влаштував вторгнення у Італію, яке поставило Рим на край загибелі.

Все це турбувало римський Сенат, який розділився на два табори. Перший, який очолював Марк Порцій Катон Старший, виступав за повне знищення Карфагена, а інший, очолюваний Публієм Корнелієм Сципіоном Назікою Коркулом, виступав за збереження Карфагена.

Поступово Катон переконав Сенат у необхідності війни, недарма він кожний свій виступ завершував фразою "Ceterum autem censeo, Carthaginem esse delendam". З тих пір Рим шукав лише привід для війни.

Таким приводом стали дії нумідійського царя Масинісси, римського союзника, який, користуючись забороною Карфагену воювати, грабував та захоплював карфагенські міста, Усі скарги карфагенських послів були відхилені римським Сенатом, який усі справи вирішував на користь нумідійців. Проте терпінню Карфагена прийшов кінець, коли Масинісса в черговий раз напав на карфагенське місто . Гасдрубал Боетарх, карфагенський полководець, зібравши війська, пішов захищати місто, проте потрапив у пастку і його армія чисельністю 58 000 воїнів понесла тяжкі втрати.

У Римі, дізнавшись про дії карфагенян, розпочали мобілізацію.

Карфаген же, не тільки втратив величезну армію під Героскопою, але й порушив римько-карфагенський договір. Карфагеняни приговорили до страти полководців, які керували військом, переклавши на них провину за війну.

В той же час, у Римі партія Катона остаточно взяла гору. Карфаген направив до Риму послів, аби виправдатись перед Сенатом. Сенат сказав, що Карфаген повинен "задовольнити римлян". Це означало, що держава Карфаген "перш за все віддає їм займану країну з розташованими в ній містами, в той же час все чоловіче і жіноче населення, яке живе на цій землі і в цих містах, так само річки, гавані, святилища, могили, словом, римляни стають владиками всього, а ті, хто віддають себе на їх розсуд не залишають у своєму володінні нічого.

Становище Карфагена погіршилося після того як Утіка, найбільше, після Карфагена, місто регіону, перейшла на бік Риму. Це показало Риму, що Карфаген вже втратив вплив на своїх союзників, і Рим оголосив війну Карфагену.

Римляни доручили керувати військом доручили двом консулам. Піхоту — Манію Манилію, а флот — Луцію Марцію Цензоріну. Карфаген, дізнавшись про оголошення війни, направив послів до Риму, які мали найширші повноваження. Сенат повелів владі Карфагену через послів наступне: видати консулам 300 найзнатніших юнаків та виконати інші повеління консулів. Карфаген видав заручників. Тоді консули наказали карфагенянам видати усю зброю, яка була у місті. Римляни отримали 200 000 комплектів озброєння та 2 000 катапульт.. Отримавши бажане, Цензорін оголосив наступну головну умову: "Карфагеняни повинні покинути місто, зруйнувати його і на відстані 15 миль від моря побудувати нове". Для міста, яке жило морською торгівлею, така умова означала загибель.

Карфаген вирішив воювати. Перш за все на волю випустили рабів, які стали поповнювати армію. Головнокомандуючим призначили Гасдрубала Боетарха. якого нещодавно приговорили до страти. Під його керівництвом зібралось 20 000 воїнів. Влада Карфагену знову хотіла відправити послів до Риму щодо перемир`я, проте їм було відмовлено.

Тому місто Карфаген почав готуватися до облоги. Усі містяни виготовляли речі, які могли допомогти перемогти у облозі. Щодня вони виготовляли 140 щитів, 300 мечей, 500 списів та 1 000 стріл для баліст і катапульт. Волосся для канатів надавали служниці.

Тим часом, римські консули не атакували, бо у них виник конфлікт з Масиніссою. Крім того, консули, ймовірно, розраховували на капітуляцію міста. У будь-якому випадку, консули думали що захопити місто буде легко.

Хід облоги

Нарешті римські консули вирішили взяти місто штурмом. Перший штурм наштовхнувся на рішучий опір і римляни відступили.

Другой штурм також був невдалий, що підняло моральний дух оточених містян. Кіннота карфагенян постійно робила вилазки та атакувала римлян, а штурми останніх були невдалими. Незабаром у таборі Цензоріна почалися хвороби і він відійшов до моря.

Карфагеняни вирішили знищити флот римлян. За допомогою невеликих човнів, які були заповнені швидкозаймистими матеріалами, які пускали до римських кораблів і підпалювали, карфагенці ледь не знищили увесь римський флот.

Восени Цензорін відправився до Риму на вибори і командування військом повністю перейшло до Манілія. Карфагеняни зробили нову вилазку, проте Сципіон Еміліан зі своєю кіннотою зумів відбити цю нічну атаку карфагенян, чим вже вдруге здобув собі славу.

Тепер римляни змінили тактику, почавши операції проти кінноти карфагенян, яка своїми діями позбавляла римлян стабільного постачання продовольства. Сципіон зі своїми організованими загонами чинив опір, після цього кіннота карфагенян на нього не нападала. Але Манилій знову не досяг успіху у поході проти міста, у якому засів Гасдрубал. Сенат направив до Африки комісію дізнатися, що відбувається. Єдиним командиром, який досяг хоч якихось успіхів, був Сципіон.

Зміна командування та перехід на бік Риму командувача карфагенської кінноти не сильно покращили становище римської армії. До того ж, союзники Риму нумідійці неохоче допомагали римлянам.

Внаслідок консулом став Сципіон Еміліан, хоч він і не досяг потрібного віку, його репутація та слава допомогли йому у його призначення на посаду головнокомандувача. Сципіон увів жорстку дисципліну у війську. Він змінив тактику і вперше прорвався на територію міста Карфаген.

Гасдрубал відповів на це публічними тортурами та стратою взятих у полон римлян. Потім він вступив у переговори з Сципіоном, які нічим не завершилися. За час перемовин римляни побудували кам`яну дамбу, яка перекривала вихід Карфагена до моря. На це карфагеняни відповіли тим, що почали рити новий канал, побудували нові кораблі. Вони змогли вивести всій флот у море і дати бій флоту римлян. Бій закінчився поразкою карфагенського флота.

За зиму Сципіон захопив усі лівійські міста. Весною 146 р до н.е римляни стали знову штурмувати Карфаген. Після штурму римляни увірвалися у місто, їхньою метою була Бірса, цитадель Карфагену. Почалися кровопролитні вуличні бої. Римляни були вимушені штурмувати кожний будинок. Бої тривали 6 днів. Сципіон погодився зберегти життя тим, хто здасться. 50 000 чоловіків та жінок були взяті у полон. На них чекало рабство. Тільки римляни-перебіжчики та Гасдрубал з сім`єю сховалися у храмі Ешмуна та продовжили боротьбу.

Вночі Гасдрубал прийшов до Сципіона та вимолив собі життя. Дізнавшись про це зранку, захисники підпалили храм. Дружина Гасдрубала, проклявши чоловіка за боягузтво, зарізала на його очах своїх дітей і кинулася разом з ними у вогонь.

Наслідки

Коли у Римі дізнались про падіння Карфагена, Сенат влаштував народні гуляння. Союзники Риму отримали частину карфагенських земель, інші землі були перетворені у римську провінцію Африка, столицею якої стала Утіка. Сам Карфаген римляни знищили, а територія міста була проклята навічно. Сципіон Еміліан, так само, як і його дід, дістав почесне ймення «Африканський».

Почавши Пунічну війну, Рим був найсильнішим полісом Італії, а завершивши її, став найпотужнішою державою на Середземному морі.

Примітки

  1. Перша Пунічна війна почалася у 264 році до н.е, Третя Пунічна війна закінчилася у 146 році до н.е
  2. Тіт Лівій, XXXVI, 4, 5-9
  3. Страбон. Географія. Книга 17, 3, 15.
  4. И. Ш. Шифман. Карфаген. — СПб.: Издательство Санкт-Петербургского университета. 2006. ISBN 5-288-03714-0. Стр. 478 - 479.
  5. Родионов Е. Пунические войны. — СПб.: СПбГУ, 2005. — 567 с. — ISBN 5-288-03650-0.
  6. И. Ш. Шифман. Карфаген. — СПб.: Издательство Санкт-Петербургского университета. 2006. ISBN 5-288-03714-0. Стр. 491.
  7. Аппіан, Римська історія. Книга 8, 74.
  8. Полібій. Загальна історія. Книга 36, 4.
  9. Аппіан, Римська історія. Книга 8, 75.
  10. Полібій, Загальна історія. Книга 36, 6.
  11. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 80.
  12. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 81.
  13. И. Ш. Шифман. Карфаген. — СПб.: Издательство Санкт-Петербургского университета. 2006. ISBN 5-288-03714-0. Стр. 496.
  14. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 91.
  15. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 99.
  16. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 99.
  17. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 105.
  18. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 115 - 117.
  19. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 121 - 123.
  20. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 128.
  21. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 131.
  22. Полібій. Загальна історія. Книга 39, 4.
  23. Аппіан. Римська історія. Книга 8, 135.

Література та джерела

  • Тіт Лівій. Історія від заснування міста
  • Страбон. Географія
  • Полібій. Загальна історія
  • Аппіан. Римська історія
  • И. Ш. Шифман. Карфаген. — СПб.: Издательство Санкт-Петербургского университета. 2006. ISBN 5-288-03714-0.
  • Родионов Е. Пунические войны. — СПб.: СПбГУ, 2005. ISBN 5-288-03650-0.
  • Теодор Моммзен. Римська історія. Том 3
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Obloga Karfagena klyuchovij epizod Tretoyi Punichnoyi vijni Padinnya Karfagena zakinchilo 118 richne protistoyannya mizh Rimskoyu Respublikoyu ta Karfagenom Rim stav yedinim gegemonom Seredzemnomor ya Obloga KarfagenaOsnovnij konflikt Tretya Punichna vijnaKoordinati 36 51 11 pn sh 10 19 23 sh d 36 85305555562777613 pn sh 10 3230555556278 sh d 36 85305555562777613 10 3230555556278Data 149 146 rr do n eMisce KarfagenRezultat Peremoga Rimu Zrujnuvannya KarfagenaStoroniKarfagen Rimska RespublikaKomanduvachiGasdrubal Boetarh Publij Kornelij Scipion Emilian Afrikanskij MolodshijPeredumovi vijni ta pidgotovka do oblogiKarfagen pidpisavshi mirnu ugodu pislya Drugoyi Punichnoyi vijni vtrativ usi volodinnya poza Afrikoyu majzhe ves flot ta pravo na samostijnu zovnishnyu politiku vidteper Karfagen mig pravo rozpochinati vijni tilki z dozvolu rimskogo Senata Krim togo Karfagen mav viplatiti Rimu kontribuciyu u rozmiri 10 000 Ale Karfagen ne tilki zmig viplatiti kontribuciyu vchasno vin she j zaproponuvav ce zrobiti bez rozstrochki prote Rimska respublika vidmovila karfagencyam v comu Pislya Drugoyi Punichnoyi vijni Karfagen znachno popovniv derzhavnu skarbnicyu Odnim z pokaznikiv dobrobutu ta bagatstva mista bula chiselnist jogo naselennya U 50 h rokah II st do n e chiselnist naselennya Karfagena syagala 700 000 Navit pislya tyazhkoyi porazki Karfagen zalishavsya mogutnoyu derzhavoyu yaka u torgivli bula pryamim konkurentom Rimu Krim togo u Rimi dobre pam yatali yak shvidko Karfagen vidnovivsya pislya Pershoyi Punichnoyi vijni i vlashtuvav vtorgnennya u Italiyu yake postavilo Rim na kraj zagibeli Vse ce turbuvalo rimskij Senat yakij rozdilivsya na dva tabori Pershij yakij ocholyuvav Mark Porcij Katon Starshij vistupav za povne znishennya Karfagena a inshij ocholyuvanij Publiyem Korneliyem Scipionom Nazikoyu Korkulom vistupav za zberezhennya Karfagena Postupovo Katon perekonav Senat u neobhidnosti vijni nedarma vin kozhnij svij vistup zavershuvav frazoyu Ceterum autem censeo Carthaginem esse delendam Z tih pir Rim shukav lishe privid dlya vijni Takim privodom stali diyi numidijskogo carya Masinissi rimskogo soyuznika yakij koristuyuchis zaboronoyu Karfagenu voyuvati grabuvav ta zahoplyuvav karfagenski mista Usi skargi karfagenskih posliv buli vidhileni rimskim Senatom yakij usi spravi virishuvav na korist numidijciv Prote terpinnyu Karfagena prijshov kinec koli Masinissa v chergovij raz napav na karfagenske misto Gasdrubal Boetarh karfagenskij polkovodec zibravshi vijska pishov zahishati misto prote potrapiv u pastku i jogo armiya chiselnistyu 58 000 voyiniv ponesla tyazhki vtrati U Rimi diznavshis pro diyi karfagenyan rozpochali mobilizaciyu Karfagen zhe ne tilki vtrativ velicheznu armiyu pid Geroskopoyu ale j porushiv rimko karfagenskij dogovir Karfagenyani prigovorili do strati polkovodciv yaki keruvali vijskom pereklavshi na nih provinu za vijnu V toj zhe chas u Rimi partiya Katona ostatochno vzyala goru Karfagen napraviv do Rimu posliv abi vipravdatis pered Senatom Senat skazav sho Karfagen povinen zadovolniti rimlyan Ce oznachalo sho derzhava Karfagen persh za vse viddaye yim zajmanu krayinu z roztashovanimi v nij mistami v toj zhe chas vse choloviche i zhinoche naselennya yake zhive na cij zemli i v cih mistah tak samo richki gavani svyatilisha mogili slovom rimlyani stayut vladikami vsogo a ti hto viddayut sebe na yih rozsud ne zalishayut u svoyemu volodinni nichogo Stanovishe Karfagena pogirshilosya pislya togo yak Utika najbilshe pislya Karfagena misto regionu perejshla na bik Rimu Ce pokazalo Rimu sho Karfagen vzhe vtrativ vpliv na svoyih soyuznikiv i Rim ogolosiv vijnu Karfagenu Rimlyani doruchili keruvati vijskom doruchili dvom konsulam Pihotu Maniyu Maniliyu a flot Luciyu Marciyu Cenzorinu Karfagen diznavshis pro ogoloshennya vijni napraviv posliv do Rimu yaki mali najshirshi povnovazhennya Senat poveliv vladi Karfagenu cherez posliv nastupne vidati konsulam 300 najznatnishih yunakiv ta vikonati inshi povelinnya konsuliv Karfagen vidav zaruchnikiv Todi konsuli nakazali karfagenyanam vidati usyu zbroyu yaka bula u misti Rimlyani otrimali 200 000 komplektiv ozbroyennya ta 2 000 katapult Otrimavshi bazhane Cenzorin ogolosiv nastupnu golovnu umovu Karfagenyani povinni pokinuti misto zrujnuvati jogo i na vidstani 15 mil vid morya pobuduvati nove Dlya mista yake zhilo morskoyu torgivleyu taka umova oznachala zagibel Karfagen virishiv voyuvati Persh za vse na volyu vipustili rabiv yaki stali popovnyuvati armiyu Golovnokomanduyuchim priznachili Gasdrubala Boetarha yakogo neshodavno prigovorili do strati Pid jogo kerivnictvom zibralos 20 000 voyiniv Vlada Karfagenu znovu hotila vidpraviti posliv do Rimu shodo peremir ya prote yim bulo vidmovleno Tomu misto Karfagen pochav gotuvatisya do oblogi Usi mistyani vigotovlyali rechi yaki mogli dopomogti peremogti u oblozi Shodnya voni vigotovlyali 140 shitiv 300 mechej 500 spisiv ta 1 000 stril dlya balist i katapult Volossya dlya kanativ nadavali sluzhnici Tim chasom rimski konsuli ne atakuvali bo u nih vinik konflikt z Masinissoyu Krim togo konsuli jmovirno rozrahovuvali na kapitulyaciyu mista U bud yakomu vipadku konsuli dumali sho zahopiti misto bude legko Hid oblogiNareshti rimski konsuli virishili vzyati misto shturmom Pershij shturm nashtovhnuvsya na rishuchij opir i rimlyani vidstupili Drugoj shturm takozh buv nevdalij sho pidnyalo moralnij duh otochenih mistyan Kinnota karfagenyan postijno robila vilazki ta atakuvala rimlyan a shturmi ostannih buli nevdalimi Nezabarom u tabori Cenzorina pochalisya hvorobi i vin vidijshov do morya Karfagenyani virishili znishiti flot rimlyan Za dopomogoyu nevelikih chovniv yaki buli zapovneni shvidkozajmistimi materialami yaki puskali do rimskih korabliv i pidpalyuvali karfagenci led ne znishili uves rimskij flot Voseni Cenzorin vidpravivsya do Rimu na vibori i komanduvannya vijskom povnistyu perejshlo do Maniliya Karfagenyani zrobili novu vilazku prote Scipion Emilian zi svoyeyu kinnotoyu zumiv vidbiti cyu nichnu ataku karfagenyan chim vzhe vdruge zdobuv sobi slavu Teper rimlyani zminili taktiku pochavshi operaciyi proti kinnoti karfagenyan yaka svoyimi diyami pozbavlyala rimlyan stabilnogo postachannya prodovolstva Scipion zi svoyimi organizovanimi zagonami chiniv opir pislya cogo kinnota karfagenyan na nogo ne napadala Ale Manilij znovu ne dosyag uspihu u pohodi proti mista u yakomu zasiv Gasdrubal Senat napraviv do Afriki komisiyu diznatisya sho vidbuvayetsya Yedinim komandirom yakij dosyag hoch yakihos uspihiv buv Scipion Zmina komanduvannya ta perehid na bik Rimu komanduvacha karfagenskoyi kinnoti ne silno pokrashili stanovishe rimskoyi armiyi Do togo zh soyuzniki Rimu numidijci neohoche dopomagali rimlyanam Vnaslidok konsulom stav Scipion Emilian hoch vin i ne dosyag potribnogo viku jogo reputaciya ta slava dopomogli jomu u jogo priznachennya na posadu golovnokomanduvacha Scipion uviv zhorstku disciplinu u vijsku Vin zminiv taktiku i vpershe prorvavsya na teritoriyu mista Karfagen Gasdrubal vidpoviv na ce publichnimi torturami ta stratoyu vzyatih u polon rimlyan Potim vin vstupiv u peregovori z Scipionom yaki nichim ne zavershilisya Za chas peremovin rimlyani pobuduvali kam yanu dambu yaka perekrivala vihid Karfagena do morya Na ce karfagenyani vidpovili tim sho pochali riti novij kanal pobuduvali novi korabli Voni zmogli vivesti vsij flot u more i dati bij flotu rimlyan Bij zakinchivsya porazkoyu karfagenskogo flota Za zimu Scipion zahopiv usi livijski mista Vesnoyu 146 r do n e rimlyani stali znovu shturmuvati Karfagen Pislya shturmu rimlyani uvirvalisya u misto yihnoyu metoyu bula Birsa citadel Karfagenu Pochalisya krovoprolitni vulichni boyi Rimlyani buli vimusheni shturmuvati kozhnij budinok Boyi trivali 6 dniv Scipion pogodivsya zberegti zhittya tim hto zdastsya 50 000 cholovikiv ta zhinok buli vzyati u polon Na nih chekalo rabstvo Tilki rimlyani perebizhchiki ta Gasdrubal z sim yeyu shovalisya u hrami Eshmuna ta prodovzhili borotbu Vnochi Gasdrubal prijshov do Scipiona ta vimoliv sobi zhittya Diznavshis pro ce zranku zahisniki pidpalili hram Druzhina Gasdrubala proklyavshi cholovika za boyaguztvo zarizala na jogo ochah svoyih ditej i kinulasya razom z nimi u vogon NaslidkiKoli u Rimi diznalis pro padinnya Karfagena Senat vlashtuvav narodni gulyannya Soyuzniki Rimu otrimali chastinu karfagenskih zemel inshi zemli buli peretvoreni u rimsku provinciyu Afrika stoliceyu yakoyi stala Utika Sam Karfagen rimlyani znishili a teritoriya mista bula proklyata navichno Scipion Emilian tak samo yak i jogo did distav pochesne jmennya Afrikanskij Pochavshi Punichnu vijnu Rim buv najsilnishim polisom Italiyi a zavershivshi yiyi stav najpotuzhnishoyu derzhavoyu na Seredzemnomu mori PrimitkiPersha Punichna vijna pochalasya u 264 roci do n e Tretya Punichna vijna zakinchilasya u 146 roci do n e Tit Livij XXXVI 4 5 9 Strabon Geografiya Kniga 17 3 15 I Sh Shifman Karfagen SPb Izdatelstvo Sankt Peterburgskogo universiteta 2006 ISBN 5 288 03714 0 Str 478 479 Rodionov E Punicheskie vojny SPb SPbGU 2005 567 s ISBN 5 288 03650 0 I Sh Shifman Karfagen SPb Izdatelstvo Sankt Peterburgskogo universiteta 2006 ISBN 5 288 03714 0 Str 491 Appian Rimska istoriya Kniga 8 74 Polibij Zagalna istoriya Kniga 36 4 Appian Rimska istoriya Kniga 8 75 Polibij Zagalna istoriya Kniga 36 6 Appian Rimska istoriya Kniga 8 80 Appian Rimska istoriya Kniga 8 81 I Sh Shifman Karfagen SPb Izdatelstvo Sankt Peterburgskogo universiteta 2006 ISBN 5 288 03714 0 Str 496 Appian Rimska istoriya Kniga 8 91 Appian Rimska istoriya Kniga 8 99 Appian Rimska istoriya Kniga 8 99 Appian Rimska istoriya Kniga 8 105 Appian Rimska istoriya Kniga 8 115 117 Appian Rimska istoriya Kniga 8 121 123 Appian Rimska istoriya Kniga 8 128 Appian Rimska istoriya Kniga 8 131 Polibij Zagalna istoriya Kniga 39 4 Appian Rimska istoriya Kniga 8 135 Literatura ta dzherelaTit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Strabon Geografiya Polibij Zagalna istoriya Appian Rimska istoriya I Sh Shifman Karfagen SPb Izdatelstvo Sankt Peterburgskogo universiteta 2006 ISBN 5 288 03714 0 Rodionov E Punicheskie vojny SPb SPbGU 2005 ISBN 5 288 03650 0 Teodor Mommzen Rimska istoriya Tom 3Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ