Війною в міських умовах (англ. Urban warfare) називають бої, що проводяться в населених районах, як-от міста та мегаполіси. Бої в міських умовах сильно відрізняються від боїв на відкритій місцевості як на рівні планування, так і на тактичному рівні. Фактори ускладнення у війні в міських умовах включають присутність цивільного населення та складність урбанізованої території.
Деяких цивільних буває важко відрізнити від бойовиків, наприклад озброєне ополчення та окремих осіб, які просто намагаються захистити свої домівки від нападників. Тактика ускладнюється тривимірним середовищем, обмеженим полем зору та вогнем через будівлі, великим числом сховищ для оборонців, підземною інфраструктурою та легкістю використання мін-пасток і снайперів.
Військові операції в містах
Військові операції в містах під час Другої світової війни часто провадилися за допомогою великої кількості артилерійського вогню та повітряної підтримки, починаючи від винищувачів-штурмовиків і закінчуючи важкими бомбардувальниками. У деяких особливо жорстоких військових боях, як-от Сталінградська та Варшавська битви, використовувались усі види зброї незалежно від наслідків.
Однак, при звільненні окупованих територій, армії часто вдавались до обмеження застосування зброї, особливо за бойових дій у містах. Наприклад, в битві за Манілу в 1945 році, генерал МакАртур заборонив застосування артилерії та повітряних ударів задля збереження життя цивільних.
Армії зв'язані законами війни, що регулюють кількість використання сили, яка може бути вжита при атаці району, де знаходяться цивільні.
Іноді, як у випадку боїв в італійському містечку Ортоні під час Другої світової війни, атакувальна сторона (канадські збройні сили) відмовляється від використання всієї сили, яка у неї є. В інших випадках, як-от битва за Сталінград та битва за Берлін, обидві армії можуть вирішити евакуювати цивільне населення лише тому, що вважатимуть його непотрібним.
При атаці Грозного російськими військами в 1999 році, була використана значна кількість артилерії. Росіяни для вирішення питання з жертвами серед мирного населення попереджали мешканців міста про те, що вони збираються штурмувати місто, і радили мирним жителям покинути місто до того, як артилерія почне бомбардування.
Бій у міських умовах може надати певні переваги слабшим оборонцям або повстанцям, завдяки використанню засідок. Атакувальна армія має частіше враховувати три виміри і, відповідно, залучати значно більше бійців для контролю безлічі будівель та куп сміття.
Залізобетонні конструкції можуть бути зруйновані сильним бомбардуванням, але дуже важко зруйнувати таку будівлю повністю, коли вона добре захищена. Радянським військам доводилось відбивати кімнату за кімнатою при захисті сталеливарні «Червоний жовтень» (Красный октябрь) у битві за Сталінград, а також у 1945 році, під час перегонів за захоплення Рейхстагу; попри сильну артилерійську підтримку прямим наведенням.
Також важко зруйнувати підземні або добре укріплені споруди, а саме бункери й тунелі з комунікаціями; під час Битви за Будапешт в 1944 році, бої провадились у каналізаційних мережах, оскільки війська країн Осі та Радянського Союзу використовували їх для переміщення.
Характерними рисами середньостатичного міста є високі будинки, вузькі провулки, каналізаційні мережі та, за наявності, метро. Оборонці можуть отримати перевагу через детальне знання місцевості, плани внутрішньої частини будинків і всіляких засобів пересування, не вказаних на мапі.
У будинках можна розмістити зручні снайперські позиції, водночас провулки та засмічені вулиці ідеально підходять для встановлення мін-пасток. Захисники можуть пересуватись з однієї частини міста на іншу непоміченими, використовуючи підземні тунелі, а також діяти із засідок.
У той самий час, нападники є більш уразливими, ніж захисники, оскільки змушені частіше користати відкриті вулиці, вони незнайомі з секретними та прихованими маршрутами захисників тощо. Під час зачищення будинку за будинком, нападник також часто з'являється на вулицях.
Битва за Монтеррей, Мексика
Битва за Монтеррей була першою великою битвою армії США в міських умовах. Вона почалась у вересні 1846 року, коли армія США під керівництвом Закарі Тейлора вторглася до міста. Американці до того часу не мали досвіду ведення бойових дій у міських умовах, тож вони не могли протистояти мексиканцям, що ховались на дахах будинків та стріляли з бійниць та гармат, встановлених посередині вулиць. Будинки в Монтерреї були зроблені з товстої саманної цегли, з міцними подвійними дверима та малою кількістю вікон. По периметру дахів були стіни висотою пів метра, які були бруствером для солдат, що оборонялися. Кожен будинок був, як форт.
21 вересня 1846 року армія США, частину якої складали елітні солдати, що недавно закінчили Вест-Пойнт, увійшла до міста та зазнала великих втрат від захисників. Американці не бачили людей, що ховались за стінами, амбразурами та на дахах будинків. Вони намагалися просуватись вулицею, допоки сильний вогонь не змушував їх ховатися в прилеглих будинках. Тейлор спробував ввести до міста артилерію, але вона не завдавала помітних проблем для мексиканців. Два дні потому американці знову штурмували місто з двох боків, але цього разу вони билися по-іншому.
Не бажаючи повторювати помилки 21 вересня, генерал Вільям Ворс дослухався до своїх техаських радників. Ці люди раніше воювали в мексиканських містах у битві за Мієр у 1842 році та битві за Бексар у 1835. Вони розуміли, що армія повинна зробити «мишачі дірки» у стінах будинків та витіснити захисників у ближньому бої.
Люди Ворса використовували кайла для пробиття проломів у стінах будинків, або ж використовували драбини, щоб залізти на верхівку даху та зійтися з мексиканськими захисниками у ближньому бої. Типовим прикладом захоплення будинку були такі дії: одна людина з кайлом підбігала до дверей та виламувала їх під вогневим прикриттям. Щойно на дверях з'являлись ознаки послаблення, 3-4 інших солдат підбігали до дверей та проламувались досередини, стріляючи з револьверів. Ворс, за 23 вересня, використовуючи нові техніки ведення міського бою, втратив невелику кількість людей.
Битва за Берлін
Радянська бойова група була таким собі підрозділом, із близько 80 різноманітно озброєних людей, який ділився на штурмові групи з шести — восьми людей із сильною підтримкою польової артилерії. Ці тактичні підрозділи використовували тактику ведення вуличних боїв, яку радянська сторона змушена була розробити та розвивати в кожному Festungsstadt (місті-фортеці) від Сталінграда до Берліна.
Німецькі тактики в Битві за Берлін були обумовлені трьома підставами: досвідом, який німці набули впродовж п'яти років війни; фізичними характеристиками Берліна; і тактиками, які використовували радянські війська.
Більшість центральних районів Берліна складались із міських кварталів з прямими, широкими вулицями, що перетинались кількома водними шляхами, парками та великими залізничними станціями. Місцевість була переважно рівною, але було також декілька низьких пагорбів, як-от Кройцберг що підіймається на 66 метрів над рівнем моря.
Натомість житловий фонд складався з багатоквартирних будинків, побудованих у другій половині 19 сторіччя. Більшість із них завдяки правилам забудовування та невеликою кількістю ліфтів, мали п'ять поверхів і будувались навколо внутрішнього двору, до якого можна було потрапити з вулиці через коридор. Сам коридор зазвичай був достатнім у розмірах, аби туди зміг потрапити кінь із возом чи каретою, або ж маленька вантажівка, що використовувалась для доставки вугілля. У багатьох місцях такі багатоквартирні будинки були побудовані навколо декількох внутрішніх дворів, один за одним, до кожного з них можна було потрапити через зовнішні двори наземним тунелем, схожим на той, що з'єднував перший двір із дорогою. Найбільші та найдорожчі квартири виходили на вулицю. Менші ж та дешевші, розташовувались навколо внутрішніх дворів.
Як і радянські війська, німецькі були так само обізнані у веденні вуличних боїв. «Ваффен-СС» не використовували саморобних барикад на кутах будинків, оскільки їх міг дістати артилерійській вогонь з гармат, що били прямим наведенням по широких і прямих вулицях Берліна. Натомість, вони розміщали снайперів та кулеметників на горішніх поверхах та дахах, що вже було безпечнішим, позаяк радянські танки не могли наводити свої гармати на таку висоту. Вони також розміщали людей із панцерфаустами в отворах підвалів та влаштовували засідки на танки, що рухалися вздовж вулиць. Така тактика була швидко перейнята «Гітлерюгендом» та ветеранами Першої світової війни «Фольксштурм».
Для боротьби з такою тактикою, радянські автоматники розміщувалися на танках та стріляли у кожен дверний проріз або вікно, але при цьому танк не міг швидко повертати свою башту. Іншим виходом із ситуації були важкі гавбиці (152 мм та 203 мм), що били прямим наведенням та руйнували будинки, які обороняли німці, а також використання зенітних гармат проти захисників, розміщених на горішніх поверхах.
Радянські бойові групи рухалися з будинку до будинку, замість руху вздовж вулиць. Вони проходили крізь квартири та підвали, пробиваючи діри в стінах суміжних будинків (дуже ефективними для цього виявились залишені німцями панцерфаусти), в той час як інші пробивались по дахах та горищах.
Така тактика дозволяла зайти німцям (які лежали в засідці на танки) у фланг. Вогнемети та гранати були дуже ефективними, але, позаяк цивільне населення Берліна не було евакуйоване, така тактика неминуче призводила до значних втрат серед його жителів.
Перша Чеченська війна
Під час Першої Чеченської війни більшість чеченських бойовиків були вишколені в радянських військах. Вони були розділені на бойові групи з 10–20 осіб, які в свою чергу поділялись на вогневі групи з 3–4 осіб. Вогнева група складалась із гранатометника, зазвичай озброєного РПГ-7с або РПГ-18с, кулеметника та снайпера. Група могла бути підсилена допоміжними стрільцями та постачальниками амуніції. Для знищення російської бронетанкової техніки в Грозному, п'ять або шість пошуково-ударних вогневих груп розміщувалися на першому, другому та третьому поверхах, а також у підвалах. Снайпери та кулеметники притискали вогнем допоміжну піхоту, водночас гранатометники стріляли у бронетехніку, цілячись у горішню, задню чи бокову частини техніки.
Спершу це було великою несподіванкою для росіян. Їхні бронетанкові колони, які мали взяти місто без проблем, як це сталося в Будапешті у 1956 році зазнавали таких втрат, що це більше нагадувало Битву за Будапешт у 1944 році. Як і під час штурму Берліна, як тимчасовий засіб, вони користали самохідні зенітні установки (ЗСУ-23-4 та ) для стрільби по вогневих групах, оскільки гармати танків не мали достатніх кутів підняття та нахилу, однак вогонь із зенітних установок не міг придушити п'ять різних вогняних груп, що стріляли одночасно.
Надалі росіяни брали з собою більше піхоти та починали систематичне просунення через місто, будинок за будинком та квартал за кварталом, при цьому спішена піхота пересувалась, захищаючи бронетехніку. Діючи на упередження, росіяни стали самі робити засідки та проїжджали бронетехнікою біля них, заманюючи чеченців у пастку.
Як і екіпажі радянських танків в Берліні 1945 року, які кріпили металеві сітки до зовнішньої частини своїх башт для зменшення пошкодження від німецьких панцерфаустів, дехто з росіян також кріпив металеву сітку в 25–30 сантиметрах від броньованого корпусу для захисту від чеченських РПГ.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Urban warfare |
- Handbook for Joint Urban Operations [ 29 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijnoyu v miskih umovah angl Urban warfare nazivayut boyi sho provodyatsya v naselenih rajonah yak ot mista ta megapolisi Boyi v miskih umovah silno vidriznyayutsya vid boyiv na vidkritij miscevosti yak na rivni planuvannya tak i na taktichnomu rivni Faktori uskladnennya u vijni v miskih umovah vklyuchayut prisutnist civilnogo naselennya ta skladnist urbanizovanoyi teritoriyi Deyakih civilnih buvaye vazhko vidrizniti vid bojovikiv napriklad ozbroyene opolchennya ta okremih osib yaki prosto namagayutsya zahistiti svoyi domivki vid napadnikiv Taktika uskladnyuyetsya trivimirnim seredovishem obmezhenim polem zoru ta vognem cherez budivli velikim chislom shovish dlya oboronciv pidzemnoyu infrastrukturoyu ta legkistyu vikoristannya min pastok i snajperiv Vijskovi operaciyi v mistahVijskovi operaciyi v mistah pid chas Drugoyi svitovoyi vijni chasto provadilisya za dopomogoyu velikoyi kilkosti artilerijskogo vognyu ta povitryanoyi pidtrimki pochinayuchi vid vinishuvachiv shturmovikiv i zakinchuyuchi vazhkimi bombarduvalnikami U deyakih osoblivo zhorstokih vijskovih boyah yak ot Stalingradska ta Varshavska bitvi vikoristovuvalis usi vidi zbroyi nezalezhno vid naslidkiv Odnak pri zvilnenni okupovanih teritorij armiyi chasto vdavalis do obmezhennya zastosuvannya zbroyi osoblivo za bojovih dij u mistah Napriklad v bitvi za Manilu v 1945 roci general MakArtur zaboroniv zastosuvannya artileriyi ta povitryanih udariv zadlya zberezhennya zhittya civilnih Armiyi zv yazani zakonami vijni sho regulyuyut kilkist vikoristannya sili yaka mozhe buti vzhita pri ataci rajonu de znahodyatsya civilni Inodi yak u vipadku boyiv v italijskomu mistechku Ortoni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni atakuvalna storona kanadski zbrojni sili vidmovlyayetsya vid vikoristannya vsiyeyi sili yaka u neyi ye V inshih vipadkah yak ot bitva za Stalingrad ta bitva za Berlin obidvi armiyi mozhut virishiti evakuyuvati civilne naselennya lishe tomu sho vvazhatimut jogo nepotribnim Pri ataci Groznogo rosijskimi vijskami v 1999 roci bula vikoristana znachna kilkist artileriyi Rosiyani dlya virishennya pitannya z zhertvami sered mirnogo naselennya poperedzhali meshkanciv mista pro te sho voni zbirayutsya shturmuvati misto i radili mirnim zhitelyam pokinuti misto do togo yak artileriya pochne bombarduvannya Bij u miskih umovah mozhe nadati pevni perevagi slabshim oboroncyam abo povstancyam zavdyaki vikoristannyu zasidok Atakuvalna armiya maye chastishe vrahovuvati tri vimiri i vidpovidno zaluchati znachno bilshe bijciv dlya kontrolyu bezlichi budivel ta kup smittya Zalizobetonni konstrukciyi mozhut buti zrujnovani silnim bombarduvannyam ale duzhe vazhko zrujnuvati taku budivlyu povnistyu koli vona dobre zahishena Radyanskim vijskam dovodilos vidbivati kimnatu za kimnatoyu pri zahisti stalelivarni Chervonij zhovten Krasnyj oktyabr u bitvi za Stalingrad a takozh u 1945 roci pid chas peregoniv za zahoplennya Rejhstagu popri silnu artilerijsku pidtrimku pryamim navedennyam Takozh vazhko zrujnuvati pidzemni abo dobre ukripleni sporudi a same bunkeri j tuneli z komunikaciyami pid chas Bitvi za Budapesht v 1944 roci boyi provadilis u kanalizacijnih merezhah oskilki vijska krayin Osi ta Radyanskogo Soyuzu vikoristovuvali yih dlya peremishennya Harakternimi risami serednostatichnogo mista ye visoki budinki vuzki provulki kanalizacijni merezhi ta za nayavnosti metro Oboronci mozhut otrimati perevagu cherez detalne znannya miscevosti plani vnutrishnoyi chastini budinkiv i vsilyakih zasobiv peresuvannya ne vkazanih na mapi U budinkah mozhna rozmistiti zruchni snajperski poziciyi vodnochas provulki ta zasmicheni vulici idealno pidhodyat dlya vstanovlennya min pastok Zahisniki mozhut peresuvatis z odniyeyi chastini mista na inshu nepomichenimi vikoristovuyuchi pidzemni tuneli a takozh diyati iz zasidok U toj samij chas napadniki ye bilsh urazlivimi nizh zahisniki oskilki zmusheni chastishe koristati vidkriti vulici voni neznajomi z sekretnimi ta prihovanimi marshrutami zahisnikiv tosho Pid chas zachishennya budinku za budinkom napadnik takozh chasto z yavlyayetsya na vulicyah Bitva za Monterrej MeksikaDokladnishe Bitva za Monterrej bula pershoyu velikoyu bitvoyu armiyi SShA v miskih umovah Vona pochalas u veresni 1846 roku koli armiya SShA pid kerivnictvom Zakari Tejlora vtorglasya do mista Amerikanci do togo chasu ne mali dosvidu vedennya bojovih dij u miskih umovah tozh voni ne mogli protistoyati meksikancyam sho hovalis na dahah budinkiv ta strilyali z bijnic ta garmat vstanovlenih poseredini vulic Budinki v Monterreyi buli zrobleni z tovstoyi samannoyi cegli z micnimi podvijnimi dverima ta maloyu kilkistyu vikon Po perimetru dahiv buli stini visotoyu piv metra yaki buli brustverom dlya soldat sho oboronyalisya Kozhen budinok buv yak fort 21 veresnya 1846 roku armiya SShA chastinu yakoyi skladali elitni soldati sho nedavno zakinchili Vest Pojnt uvijshla do mista ta zaznala velikih vtrat vid zahisnikiv Amerikanci ne bachili lyudej sho hovalis za stinami ambrazurami ta na dahah budinkiv Voni namagalisya prosuvatis vuliceyu dopoki silnij vogon ne zmushuvav yih hovatisya v prileglih budinkah Tejlor sprobuvav vvesti do mista artileriyu ale vona ne zavdavala pomitnih problem dlya meksikanciv Dva dni potomu amerikanci znovu shturmuvali misto z dvoh bokiv ale cogo razu voni bilisya po inshomu Ne bazhayuchi povtoryuvati pomilki 21 veresnya general Vilyam Vors dosluhavsya do svoyih tehaskih radnikiv Ci lyudi ranishe voyuvali v meksikanskih mistah u bitvi za Miyer u 1842 roci ta bitvi za Beksar u 1835 Voni rozumili sho armiya povinna zrobiti mishachi dirki u stinah budinkiv ta vitisniti zahisnikiv u blizhnomu boyi Lyudi Vorsa vikoristovuvali kajla dlya probittya prolomiv u stinah budinkiv abo zh vikoristovuvali drabini shob zalizti na verhivku dahu ta zijtisya z meksikanskimi zahisnikami u blizhnomu boyi Tipovim prikladom zahoplennya budinku buli taki diyi odna lyudina z kajlom pidbigala do dverej ta vilamuvala yih pid vognevim prikrittyam Shojno na dveryah z yavlyalis oznaki poslablennya 3 4 inshih soldat pidbigali do dverej ta prolamuvalis doseredini strilyayuchi z revolveriv Vors za 23 veresnya vikoristovuyuchi novi tehniki vedennya miskogo boyu vtrativ neveliku kilkist lyudej Bitva za BerlinDokladnishe Bitva za Berlin Radyanska bojova grupa bula takim sobi pidrozdilom iz blizko 80 riznomanitno ozbroyenih lyudej yakij dilivsya na shturmovi grupi z shesti vosmi lyudej iz silnoyu pidtrimkoyu polovoyi artileriyi Ci taktichni pidrozdili vikoristovuvali taktiku vedennya vulichnih boyiv yaku radyanska storona zmushena bula rozrobiti ta rozvivati v kozhnomu Festungsstadt misti forteci vid Stalingrada do Berlina Nimecki taktiki v Bitvi za Berlin buli obumovleni troma pidstavami dosvidom yakij nimci nabuli vprodovzh p yati rokiv vijni fizichnimi harakteristikami Berlina i taktikami yaki vikoristovuvali radyanski vijska Bilshist centralnih rajoniv Berlina skladalis iz miskih kvartaliv z pryamimi shirokimi vulicyami sho peretinalis kilkoma vodnimi shlyahami parkami ta velikimi zaliznichnimi stanciyami Miscevist bula perevazhno rivnoyu ale bulo takozh dekilka nizkih pagorbiv yak ot Krojcberg sho pidijmayetsya na 66 metriv nad rivnem morya Natomist zhitlovij fond skladavsya z bagatokvartirnih budinkiv pobudovanih u drugij polovini 19 storichchya Bilshist iz nih zavdyaki pravilam zabudovuvannya ta nevelikoyu kilkistyu liftiv mali p yat poverhiv i buduvalis navkolo vnutrishnogo dvoru do yakogo mozhna bulo potrapiti z vulici cherez koridor Sam koridor zazvichaj buv dostatnim u rozmirah abi tudi zmig potrapiti kin iz vozom chi karetoyu abo zh malenka vantazhivka sho vikoristovuvalas dlya dostavki vugillya U bagatoh miscyah taki bagatokvartirni budinki buli pobudovani navkolo dekilkoh vnutrishnih dvoriv odin za odnim do kozhnogo z nih mozhna bulo potrapiti cherez zovnishni dvori nazemnim tunelem shozhim na toj sho z yednuvav pershij dvir iz dorogoyu Najbilshi ta najdorozhchi kvartiri vihodili na vulicyu Menshi zh ta deshevshi roztashovuvalis navkolo vnutrishnih dvoriv Yak i radyanski vijska nimecki buli tak samo obiznani u vedenni vulichnih boyiv Vaffen SS ne vikoristovuvali samorobnih barikad na kutah budinkiv oskilki yih mig distati artilerijskij vogon z garmat sho bili pryamim navedennyam po shirokih i pryamih vulicyah Berlina Natomist voni rozmishali snajperiv ta kulemetnikiv na gorishnih poverhah ta dahah sho vzhe bulo bezpechnishim pozayak radyanski tanki ne mogli navoditi svoyi garmati na taku visotu Voni takozh rozmishali lyudej iz pancerfaustami v otvorah pidvaliv ta vlashtovuvali zasidki na tanki sho ruhalisya vzdovzh vulic Taka taktika bula shvidko perejnyata Gitleryugendom ta veteranami Pershoyi svitovoyi vijni Folksshturm Dlya borotbi z takoyu taktikoyu radyanski avtomatniki rozmishuvalisya na tankah ta strilyali u kozhen dvernij proriz abo vikno ale pri comu tank ne mig shvidko povertati svoyu bashtu Inshim vihodom iz situaciyi buli vazhki gavbici 152 mm ta 203 mm sho bili pryamim navedennyam ta rujnuvali budinki yaki oboronyali nimci a takozh vikoristannya zenitnih garmat proti zahisnikiv rozmishenih na gorishnih poverhah Radyanski bojovi grupi ruhalisya z budinku do budinku zamist ruhu vzdovzh vulic Voni prohodili kriz kvartiri ta pidvali probivayuchi diri v stinah sumizhnih budinkiv duzhe efektivnimi dlya cogo viyavilis zalisheni nimcyami pancerfausti v toj chas yak inshi probivalis po dahah ta gorishah Taka taktika dozvolyala zajti nimcyam yaki lezhali v zasidci na tanki u flang Vognemeti ta granati buli duzhe efektivnimi ale pozayak civilne naselennya Berlina ne bulo evakujovane taka taktika neminuche prizvodila do znachnih vtrat sered jogo zhiteliv Persha Chechenska vijnaDokladnishe Persha Chechenska vijna ta Pid chas Pershoyi Chechenskoyi vijni bilshist chechenskih bojovikiv buli vishkoleni v radyanskih vijskah Voni buli rozdileni na bojovi grupi z 10 20 osib yaki v svoyu chergu podilyalis na vognevi grupi z 3 4 osib Vogneva grupa skladalas iz granatometnika zazvichaj ozbroyenogo RPG 7s abo RPG 18s kulemetnika ta snajpera Grupa mogla buti pidsilena dopomizhnimi strilcyami ta postachalnikami amuniciyi Dlya znishennya rosijskoyi bronetankovoyi tehniki v Groznomu p yat abo shist poshukovo udarnih vognevih grup rozmishuvalisya na pershomu drugomu ta tretomu poverhah a takozh u pidvalah Snajperi ta kulemetniki pritiskali vognem dopomizhnu pihotu vodnochas granatometniki strilyali u bronetehniku cilyachis u gorishnyu zadnyu chi bokovu chastini tehniki Spershu ce bulo velikoyu nespodivankoyu dlya rosiyan Yihni bronetankovi koloni yaki mali vzyati misto bez problem yak ce stalosya v Budapeshti u 1956 roci zaznavali takih vtrat sho ce bilshe nagaduvalo Bitvu za Budapesht u 1944 roci Yak i pid chas shturmu Berlina yak timchasovij zasib voni koristali samohidni zenitni ustanovki ZSU 23 4 ta dlya strilbi po vognevih grupah oskilki garmati tankiv ne mali dostatnih kutiv pidnyattya ta nahilu odnak vogon iz zenitnih ustanovok ne mig pridushiti p yat riznih vognyanih grup sho strilyali odnochasno Nadali rosiyani brali z soboyu bilshe pihoti ta pochinali sistematichne prosunennya cherez misto budinok za budinkom ta kvartal za kvartalom pri comu spishena pihota peresuvalas zahishayuchi bronetehniku Diyuchi na uperedzhennya rosiyani stali sami robiti zasidki ta proyizhdzhali bronetehnikoyu bilya nih zamanyuyuchi chechenciv u pastku Yak i ekipazhi radyanskih tankiv v Berlini 1945 roku yaki kripili metalevi sitki do zovnishnoyi chastini svoyih basht dlya zmenshennya poshkodzhennya vid nimeckih pancerfaustiv dehto z rosiyan takozh kripiv metalevu sitku v 25 30 santimetrah vid bronovanogo korpusu dlya zahistu vid chechenskih RPG Div takozhMiska gerilyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Urban warfare Handbook for Joint Urban Operations 29 serpnya 2017 u Wayback Machine