Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обладу́нок, ла́ти, па́нцир, заст. па́нцер — захисне озброєння, призначене для захисту власника від пошкодження в ході бойових дій (бойовий обладунок) чи під час тренування та спортивних змагань (див. ).
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2013) |
Бойовий обладунок зберіг своє значення аж до XXI століття. Кольчужним плетінням прикривали обличчя від картечі. Під час Другої світової війни штурмові частини одягали схожі бронежилети зі сталевих листів. Єдиним захисним озброєнням солдата довго залишався лише шолом (каска). З 1970-х років, бронежилети все ширше використовуються у світі, спочатку спеціальними підрозділами, а пізніше і іншими силовими формуваннями.
Повноскладовий латний обладунок наприкінці XV ст. із середньою масою у 26 кг був дещо легший за спорядження (англійського піхотинця) часів першої світової війни, при цьому не тиснув на плечі, як він тисне на плечі сучасного вояка, а був рівномірно розподілений по всьому тілу.
Історія
Стародавній світ
Середньовіччя
Раннє Середньовіччя
Пізнє Середньовіччя
Новий час
Сучасність
Обладунок в Україні
На території України знахідки деталей обладунку відомі з другої половини ІІІ тис. до Р. Х. (кістяні прямокутні пластини Маріупольського могильнику). Круглі бронзові бляхи були знайдені у Солонецькому скарбі (ІІ чверть ІІ тис. до Р. Х.), у Середньому Подніпров'ї (І чверть І тис. до Р. Х.). Ці пластини не покривали повністю поверхню обладунку, але підсилювали його м'яку основу. Зі Слободзеї походять залишки пластинчастого бронзового обладунку з великою круглою бляхою посередині (зерцалом), що приписують кімерійцям.
З VII ст. серед народів, що населяли територію України, очевидно, з Близького Сходу через Кавказ, поширюються лускаті пластинчасті обладунки. Панцирами, покритими бронзовими та залізними лусками, користувались скіфи та сармати. В їхніх обладунках луски зазвичай перекривали одна одну по горизонталі та вертикалі, і створювали необхідну твердість та водночас, забезпечували потрібну рухливість. Натільні обладунки в цей час доповнювалися поножами та іншими додатковими деталями захисту: бойовими поясами, наспинними щитами, пекторалями. У верхівки скіфського суспільства існувала мода на грецькі обладунки. Греки Північного Причорномор'я спочатку використовували захисне озброєння, притаманне Балканам: цільнометалеві бронзові анатомічні кіраси та лляні кіраси-ліноторакси, доповнені поножами-«кнемідами» та захисними спідницями-«птеригами», однак скоро перейшли на «варварські» лускаті панцирі.
Залізну кольчугу активно використовували сармати, кельти, римляни, а також народи, що населяли українські терени у ІІІ — VIII ст. Дуже поширеними в цей час були також пластинчасто-набірні обладунки, їх використовували гунни, авари, хозари, ромеї (візантійці) та інші.
У середовищі дружинників Київської Русі ІХ — ХІ ст. були поширеними кольчуги, що мали крій сорочки з коротким рукавом і подолом. У ХІ — ХІІІ ст. рукави та поділ кольчуги подовжуються, однак не прикривають все тіло, як у Західній Європі. Кольчужні панчохи використовувалися лише зрідка. Дуже розповсюдженими були також пластинчасті обладунки, а з XIII ст. обладунки почали доповнювати стулчастими наручами, пластинчастими наплічниками та зерцалами. Кочові народи, що населяли на той час степи — мадяри, печеніги, половці — також користувалися переважно кольчугами, що не заважали руху воїнів рухомого кочового війська. У половців у ХІ — ХІІІ ст. використовувалися також дві круглі пластини для захисту грудей воїна (т. зв. «бойовий ліфчик»), що поєднувалися ременем на плечах і під пахвами.
З монгольським завоюванням Русі у ХІІІ ст. в Україні поширюються типи обладунків, що використовувалися на Сході. Монгольський комплекс озброєння, що склався на Далекому Сході, мав м'які та пластинчасті панцирі. З XIV ст. використовується новий тип обладунку, що поєднував залізні пластинки та кільчасту матерію: «юшман», «бехтерець», «зерцальний обладунок». Такі панцирі, разом з наручами «базубандами» та поножами «бутурликами» використовували також турки і татари у XV — XVIII ст.
У війську Польщі та Великого Князівства Литовського було поширено західноєвропейські типи обладунків: довгі кольчуги та пластинчасті панцирі, які з середини XIV ст. розвиваються у суцільний «білий обладунок», що щільно закриває майже все тіло воїна. Такий обладунок тримається до середини XVI ст., коли в армії Речі Посполитої поширюються східні зразки озброєння: короткі кольчуги, «бехтерці». Наприкінці XVI — XVII ст. значення обладунку поступово зменшується. У цей час у Польщі та Угорщині ще існувала важка кіннота — гусарія — що використовувала металеві обладунки. Гусарські обладунки складалися з кіраси, наплічників, наручів (східного типу) та іноді, деталей для захисту стегон. Подібний обладунок (разом з «крилатими» шоломами) використовувався польськими гусарами навіть у XVIII ст.
У козацькому середовищі не було поширене використання обладунків, від яких до того-ж, поступово відмовлялись у Європі. Ймовірно, частина заможних козаків одягала кольчуги. У XVIII — XIX ст. обладунок (металеві кіраси) в Україні використовували деякі роди військ російської, австрійської, французької та ін. армій (кірасири, кавалергарди). У ХХ ст., як і всюди у світі, обладунок повернувся у вигляді бронежилетів.
Див. також
Примітки
- Обладунок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Лати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Панцир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Панцер // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Глава 2 // Изготовление кольчуги и пластин(рос.) [ru] «Лицар та його обладунки»
Джерела та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Обладунок |
- П. М. Сас. Зброї, зброя // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 307. — .
- Горелик М. Оружие древнего Востока (IV тыс. — IV в. до н. э.). — М., 1993.
- Кирпичников А. Древнерусское оружие. Вып. 3. — М., 1971.
- Хазанов А. М. Очерки военного дела сарматов. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1971.
- Черненко Е. Скифский доспех. — К.: Наукова думка, 1968.
- Шехватов А. Защитное вооружение воинов древней Месоамерики // «PARA BELLVM». — 2001. — № 11: http://www.vzmakh.ru/parabellum/n11_s5.shtml
- Gorelik M. Warriors of Eurasia. From the VIII Century DC to the XVII Century AD. — Stockport: Montvert Publications, 1995.
 | Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obladu nok la ti pa ncir zast pa ncer zahisne ozbroyennya priznachene dlya zahistu vlasnika vid poshkodzhennya v hodi bojovih dij bojovij obladunok chi pid chas trenuvannya ta sportivnih zmagan div Gotichnij licarskij obladunok Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2013 Zapit Lati perenapravlyaye syudi div takozh Lata Bojovij obladunok zberig svoye znachennya azh do XXI stolittya Kolchuzhnim pletinnyam prikrivali oblichchya vid kartechi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni shturmovi chastini odyagali shozhi bronezhileti zi stalevih listiv Yedinim zahisnim ozbroyennyam soldata dovgo zalishavsya lishe sholom kaska Z 1970 h rokiv bronezhileti vse shirshe vikoristovuyutsya u sviti spochatku specialnimi pidrozdilami a piznishe i inshimi silovimi formuvannyami Povnoskladovij latnij obladunok naprikinci XV st iz serednoyu masoyu u 26 kg buv desho legshij za sporyadzhennya anglijskogo pihotincya chasiv pershoyi svitovoyi vijni pri comu ne tisnuv na plechi yak vin tisne na plechi suchasnogo voyaka a buv rivnomirno rozpodilenij po vsomu tilu IstoriyaStarodavnij svit Serednovichchya Rannye Serednovichchya Piznye Serednovichchya Novij chas SuchasnistObladunok v UkrayiniNa teritoriyi Ukrayini znahidki detalej obladunku vidomi z drugoyi polovini III tis do R H kistyani pryamokutni plastini Mariupolskogo mogilniku Krugli bronzovi blyahi buli znajdeni u Soloneckomu skarbi II chvert II tis do R H u Serednomu Podniprov yi I chvert I tis do R H Ci plastini ne pokrivali povnistyu poverhnyu obladunku ale pidsilyuvali jogo m yaku osnovu Zi Slobodzeyi pohodyat zalishki plastinchastogo bronzovogo obladunku z velikoyu krugloyu blyahoyu poseredini zercalom sho pripisuyut kimerijcyam Skifski voyini na grebeni z Solohi Vershnik odyagnenij u Luskati obladunki z naspinnim shitom ta bronzovi ponozhi knemidi voyin pravoruch u shkiryanu kurtku pidsilenu luskami na grudyah Z VII st sered narodiv sho naselyali teritoriyu Ukrayini ochevidno z Blizkogo Shodu cherez Kavkaz poshiryuyutsya luskati plastinchasti obladunki Pancirami pokritimi bronzovimi ta zaliznimi luskami koristuvalis skifi ta sarmati V yihnih obladunkah luski zazvichaj perekrivali odna odnu po gorizontali ta vertikali i stvoryuvali neobhidnu tverdist ta vodnochas zabezpechuvali potribnu ruhlivist Natilni obladunki v cej chas dopovnyuvalisya ponozhami ta inshimi dodatkovimi detalyami zahistu bojovimi poyasami naspinnimi shitami pektoralyami U verhivki skifskogo suspilstva isnuvala moda na grecki obladunki Greki Pivnichnogo Prichornomor ya spochatku vikoristovuvali zahisne ozbroyennya pritamanne Balkanam cilnometalevi bronzovi anatomichni kirasi ta llyani kirasi linotoraksi dopovneni ponozhami knemidami ta zahisnimi spidnicyami pterigami odnak skoro perejshli na varvarski luskati panciri Zaliznu kolchugu aktivno vikoristovuvali sarmati kelti rimlyani a takozh narodi sho naselyali ukrayinski tereni u III VIII st Duzhe poshirenimi v cej chas buli takozh plastinchasto nabirni obladunki yih vikoristovuvali gunni avari hozari romeyi vizantijci ta inshi U seredovishi druzhinnikiv Kiyivskoyi Rusi IH HI st buli poshirenimi kolchugi sho mali krij sorochki z korotkim rukavom i podolom U HI HIII st rukavi ta podil kolchugi podovzhuyutsya odnak ne prikrivayut vse tilo yak u Zahidnij Yevropi Kolchuzhni panchohi vikoristovuvalisya lishe zridka Duzhe rozpovsyudzhenimi buli takozh plastinchasti obladunki a z XIII st obladunki pochali dopovnyuvati stulchastimi naruchami plastinchastimi naplichnikami ta zercalami Kochovi narodi sho naselyali na toj chas stepi madyari pechenigi polovci takozh koristuvalisya perevazhno kolchugami sho ne zavazhali ruhu voyiniv ruhomogo kochovogo vijska U polovciv u HI HIII st vikoristovuvalisya takozh dvi krugli plastini dlya zahistu grudej voyina t zv bojovij lifchik sho poyednuvalisya remenem na plechah i pid pahvami Z mongolskim zavoyuvannyam Rusi u HIII st v Ukrayini poshiryuyutsya tipi obladunkiv sho vikoristovuvalisya na Shodi Mongolskij kompleks ozbroyennya sho sklavsya na Dalekomu Shodi mav m yaki ta plastinchasti panciri Z XIV st vikoristovuyetsya novij tip obladunku sho poyednuvav zalizni plastinki ta kilchastu materiyu yushman behterec zercalnij obladunok Taki panciri razom z naruchami bazubandami ta ponozhami buturlikami vikoristovuvali takozh turki i tatari u XV XVIII st Gusarskij obladunok XVII st Lvivskij arsenal U vijsku Polshi ta Velikogo Knyazivstva Litovskogo bulo poshireno zahidnoyevropejski tipi obladunkiv dovgi kolchugi ta plastinchasti panciri yaki z seredini XIV st rozvivayutsya u sucilnij bilij obladunok sho shilno zakrivaye majzhe vse tilo voyina Takij obladunok trimayetsya do seredini XVI st koli v armiyi Rechi Pospolitoyi poshiryuyutsya shidni zrazki ozbroyennya korotki kolchugi behterci Naprikinci XVI XVII st znachennya obladunku postupovo zmenshuyetsya U cej chas u Polshi ta Ugorshini she isnuvala vazhka kinnota gusariya sho vikoristovuvala metalevi obladunki Gusarski obladunki skladalisya z kirasi naplichnikiv naruchiv shidnogo tipu ta inodi detalej dlya zahistu stegon Podibnij obladunok razom z krilatimi sholomami vikoristovuvavsya polskimi gusarami navit u XVIII st U kozackomu seredovishi ne bulo poshirene vikoristannya obladunkiv vid yakih do togo zh postupovo vidmovlyalis u Yevropi Jmovirno chastina zamozhnih kozakiv odyagala kolchugi U XVIII XIX st obladunok metalevi kirasi v Ukrayini vikoristovuvali deyaki rodi vijsk rosijskoyi avstrijskoyi francuzkoyi ta in armij kirasiri kavalergardi U HH st yak i vsyudi u sviti obladunok povernuvsya u viglyadi bronezhiletiv Div takozhPancir bojove sporyadzhennya Bronya Zercalo obladunok Kolchuga Luskati obladunki Obladunok tvarini Ponozhi PoruchiPrimitkiObladunok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Lati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pancir Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pancer Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Glava 2 Izgotovlenie kolchugi i plastin ros ru Licar ta jogo obladunki Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Obladunok P M Sas Zbroyi zbroya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 307 ISBN 966 00 0610 1 Gorelik M Oruzhie drevnego Vostoka IV tys IV v do n e M 1993 Kirpichnikov A Drevnerusskoe oruzhie Vyp 3 M 1971 Hazanov A M Ocherki voennogo dela sarmatov M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1971 Chernenko E Skifskij dospeh K Naukova dumka 1968 Shehvatov A Zashitnoe vooruzhenie voinov drevnej Mesoameriki PARA BELLVM 2001 11 http www vzmakh ru parabellum n11 s5 shtml Gorelik M Warriors of Eurasia From the VIII Century DC to the XVII Century AD Stockport Montvert Publications 1995 Ce nezavershena stattya pro Serednovichchya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi