Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Німецькі бразильці (нім. Deutschbrasilianer, гунсрик. Deitschbrasiliooner, порт. teuto-brasileiros) представляють собою спільноту громадян Бразилії з німецьким корінням, будь то повністю або частково. Ця група проживає передусім у південному регіоні країни, і, крім того, має невеликий, але все ж значущий представницький відсоток у південно-східному регіоні.
Німецькі бразильці Teuto-brasileiros Deutschbrasilianer | |
---|---|
German descendants in Сан-Паулу. | |
Ареал | Південний регіон; Південно-східний регіон |
Близькі до: | Німці, Бразильці |
Мова | Бразильська португальська, |
Релігія | Католицька церква Протестантизм |
Між 1824 та 1972 роками приблизно 260 000 німців обрали Бразилію своєю новою домівкою, ставши таким чином п'ятою за чисельністю національною групою іммігрантів, після португальців, італійців, іспанців та японців. До 1940 року німецька діаспора в Бразилії налічувала приблизно один мільйон осіб.
Значний приріст чисельності німецької громади в Бразилії став можливим завдяки відносно високому рівню народжуваності, що було найвищим серед усіх груп іммігрантів в країні, хоча він все ще залишався нижчим, ніж серед місцевого населення.
Більшість німецьких іммігрантів обрали для оселення бразильські штати Ріо-Гранді-ду-Сул, Санта-Катаріна, Парана, Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро. Менше 5 % німців вибрали Мінас-Жерайс, Пернамбуку та Еспіріту-Санту для свого нового місця проживання.
За результатами опитування, проведеного у 1999 році дослідником IBGE Саймоном Шварцманом серед репрезентативного зразка бразильського населення, 3,6 % відзначили, що вони мають певне німецьке походження. Цей відсоток становив близько 7,2 мільйона нащадків серед населення приблизно у 200 мільйонів чоловік. Проте у 2004 році Deutsche Welle повідомила про цифру в 5 мільйонів бразильців з німецьким походженням.
Згідно з опитуванням, проведеним у 2016 році та опублікованим Інститутом прикладних економічних досліджень, серед загальної кількості 46 801 772 проаналізованих імен бразильців, 1 525 890 або 3,3 % з них мали єдине або останнє прізвище німецького походження. Це становить приблизно 6,7 мільйонів осіб, якщо застосувати цей відсоток до всього населення в цьому році.
Німецькі діалекти утворюють другу за поширеністю мову в Бразилії, одразу за португальською. Кілька муніципалітетів в Бразилії визнані офіційною територією для бразильської хунсрюкської та німецької східнопоморської разом із португальською. Ці муніципалітети розташовані в Південній Бразилії та Еспіріту-Санту. За оцінками, мову бразильською хунсрюкською розмовляє від 2 до 3 мільйонів людей.
Огляд
В XIX столітті відбулася інтенсивна хвиля еміграції європейців до різних країн світу, що призвела до процесу європеїзації цих територій. Між 1816 і 1850 роками, близько 5 мільйонів осіб покинули Європу; між 1850 і 1880 роками цей чисельний показник збільшився до 22 мільйонів емігрантів. З 1846 по 1932 рік, близько 60 мільйонів європейців вирушили в пошуках кращого життя. Багато німців залишили німецькі держави після невдалих революцій 1848 року.
З між 1878 і 1892 роками ще 7 мільйонів німців покинули Німеччину. Починаючи з 1870-х років, Німеччина стала однією з країн, з якої найбільша кількість людей емігрувала, переважно до Сполучених Штатів. З 1820 по 1840 роки німці складали 21,4 % усіх європейських іммігрантів, які прибули до США, цей показник збільшився до 32,2 % протягом наступних двох десятиліть. У кінці XIX століття вони стали найбільшою групою іммігрантів у США, налічувавши 21,9 % від усієї міграційної хвилі.
Німецька імміграція до Бразилії була невеликою порівняно з імміграцією інших національностей, таких як португальці, італійці та іспанці. Німці виявилися на четвертому місці серед іммігрантів до Бразилії, але опустилися на п'яте місце, коли японська імміграція зросла після 1908 року.
Попри те, що імміграція німців до Бразилії була невеликою, вона мала помітний вплив на етнічний склад країни, особливо населення південної Бразилії. Цей великий вплив був результатом різних чинників. В першу чергу, варто відзначити, що німецька імміграція до Бразилії має старовинні коріння, розпочавшись ще в 1824 році, задовго до масової імміграції інших європейських етнічних груп до Бразилії.
Наприклад, перші значущі групи італійців, які іммігрували до Бразилії, прибули лише в 1875 році, через багато десятиліть після прибуття перших німців. Коли розпочалася поселення інших європейців в Бразилії, німці вже жили там протягом багатьох поколінь. Ще одним фактором була висока народжуваність серед німецьких бразильців. Дослідження виявили, що між 1826 і 1828 роками перша покоління німецьких бразильців в середньому мало 8,5 дітей на жінку, а друге покоління мало в середньому 10,4 дитини на одну жінку.
У книзі «Доктрина Монро» Т. Б. Еджінгтона сказано: «Природний приріст німецького населення на півдні Бразилії — дивовижний. Як правило, вони виховують від десяти до п'ятнадцяти дітей в кожній родині. Блуменау, колонія, яка була заснована німцями понад півстоліття тому, подвоює свою чисельність кожні десять років. Південний Бразилія тепер називається „Велика Німеччина“, і німці мають тут комерційну та фінансову перевагу.»
Незважаючи на те, що населення німецького походження становить малий відсоток в Бразилії в цілому, вони представляють дуже великий відсоток населення Південного регіону. Джин Роше оцінив, що люди німецького походження становили 13,3 % населення Ріо-Гранді-ду-Сул в 1890 році, і ця частка зросла до 21,6 % населення в 1950 році. До 1920 року більшість населення німецького походження народилася в Бразилії.
Перепис 1920 року показав, що іноземці становили всього 3 % населення старих німецьких спільнот у Сан-Леопольду, Естрелі, Монтенегро і Бом-Ретіро-ду-Сул. Сан-Леопольду, з населенням 46 482 жителів, мав всього 1159 іноземців. У нових німецьких спільнотах частка іноземців була більшою, наприклад, у Іжуї (15 %) та Еречімі (25 %), що вказує на те, що ці місцевості були новішими напрямками для імміграції в цьому штаті. Перепис 1940 року показав, що практично всі населення німецького походження були вже народжені в Бразилії.
Імміграція
Коли німецькомовні іммігранти спочатку прибули до Бразилії на початку 19 століття, вони не ідентифікували себе так сильно як єдина німецько-бразильська група. Проте з часом з багатьох різних гео-соціо-політичних причин виникла спільна регіональна ідентичність. Німці іммігрували в основному з того, що зараз є Німеччиною, а також з інших країн, де були сформовані німецькі громади. З 1824 по 1969 рік приблизно 250 000 німців емігрували до Бразилії, ставши четвертою за розміром іммігрантською спільнотою, яка оселилася в цій країні, після португальців, італійців і іспанців. Близько 30 % з них прибули між Першою та Другою світовими війнами.
Німецька імміграція до Бразилії, десятирічні періоди з 1824 по 1969 рік </br>Source: Brazilian Institute for Geography and Statistics (IBGE) | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1824–47 | 1848–72 | 1872–79 | 1880–89 | 1890–99 | 1900–09 | 1910–19 | 1920–29 | 1930–39 | 1940–49 | 1950–59 | 1960–69 | |
8,176 | 19 523 | 14,325 | 18 901 | 17 084 | 13,848 | 25,902 | 75,801 | 27,497 | 6,807 | 16 643 | 5,659 |
Перше німецьке поселення в Бразилії
Перші німецькі іммігранти, які оселилися в Бразилії, були 165 родин, які поселилися в Ільєусі, Баїя, в 1818 році. Один рік пізніше 200 родин оселилися в Сан-Жоржі, в тому ж штаті. Деяких німців привезли працювати в бразильську армію після отримання незалежності від Португалії в 1822 році.
Однак колись назву «колиска німецької поселення в Бразилії» заслужено належить Сан-Леопольду, де в 1824 році була створена німецька поселення. Тоді Південний Бразилія мала дуже низьку густоту населення. Більшість мешканців концентрувалися на узбережжі, а кілька — в Пампас. Внутрішній регіон був вкритий лісами і розріджений різними групами місцевих америндіанців. Відсутність єдиної популяції в центрі країни вважалася проблемою бразильською владою, оскільки Південний Бразилія міг бути легко захоплений сусідніми країнами.
Оскільки Бразилія була недавно незалежною від Португалії, неможливо було привезти португальських іммігрантів. Німеччина страждала від наслідків війн з Наполеоном, перенаселеності і бідності в сільській місцевості. Багато німців були готові іммігрувати в Бразилію. Крім того, імператриця Бразилії, Марія Леопольдіна, була австрійкою і підтримувала прихід німецьких іммігрантів.
Перші громади
Майор Шеффер, німець, який проживав в Бразилії, був відправлений в Німеччину з метою привезення іммігрантів. Він привіз іммігрантів і солдатів з Рейнсько-Пфальцу. Щоб привернути іммігрантів, бразильська влада обіцяла великі земельні ділянки, де вони могли б оселитися зі своїми сім'ями і колонізувати регіон. Фактично ці землі знаходилися в середині великих лісів, і перші німці були покинуті бразильською владою. З 1824 по 1829 рік майор привіз до Бразилії 5 000 німців.
Німецькі іммігранти в Бразилії оселилися в основному в сільських районах, які називали колоніями (colônias на португальській). Ці колонії були створені бразильською владою, і землі були розподілені серед іммігрантів. Вони повинні були будувати свої власні будинки і обробляти землю.
Перші роки були непростими. Багато німців померли від тропічних захворювань, а інші покинули колонії, щоб знайти кращі умови для життя. Німецька колонія Сан-Леопольду була на початкових етапах розкладом. Однак в наступні роки до Сан-Леопольду прибуло ще 4 830 німців, і тоді колонія почала розвиватися, іммігранти створили місто Ново-Амбурго (Новий Гамбург). З Сан-Леопольду і Нового Гамбургу німецькі іммігранти розповсюдилися в інші райони Ріо-Гранді-ду-Сул, в основному біля джерел річок. Вся область Вале-дос-Сінус була заселена німцями. Протягом 1830-х і частини 1840-х років німецька імміграція до Бразилії була припинена через конфлікти в країні (Війна Рагамуффінов).
Перші поселенці в Joinville | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Походження | Швейцарія | Пруссія | Норвегія | Ольденбург | Голштинська | Ганновер | Шлезвіг | Гамбург | Саксонія | Польща | Любек | Мекленбург | Люксембург | Швеція | Вюртемберг | Брауншвейг | Шварцбург | інші |
Іммігранти | 190 | 70 | 61 | 44 | 20 | 20 | 17 | 16 | 8 | 5 | 4 | 4 | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 4 |
Хвилі іммігрантів
Імміграція відновилася після 1845 року зі створенням нових колоній. Найважливіші з них були Блуменау в 1850 році і Жойнвіль в 1851 році, обидві в штаті Санта-Катаріна; ці міста привернули тисячі німецьких іммігрантів до регіону. Деяка масова імміграція була спричинена Революцією 1848 року в німецьких державах. На сьогодні ці області німецької колонізації є одними з найбагатших частин Бразилії, з найнижчим рівнем безробіття і неграмотності в країні, і вони все ще зберігають сильний вплив німецької культури.
Концом 19 століття було створено 122 німецьких громади в Ріо-Гранді-ду-Сул, і багато інших в Санта-Катаріна, Парана, Сан-Паулу, Мінас-Жерайс і Ріо-де-Жанейро. Німці допомогли створити середній клас населення в Бразилії, країні, яка раніше була розділена між рабами і їх власниками.
Ніде наші колонії, ці вірні відгалуження від материнського коріння, не обіцяють таких надій, як тут. Сьогодні в цих провінціях понад тридцять відсотків мешканців — німці або німецького походження, і співвідношення їх природного збільшення вище, ніж в португальців. Напевно, ця частина світу належить нам, і ключ до всього цього — Санта-Катаріна, яка простягається від гавані Сан-Франциско далеко вглиб з її до цього часу нерозвиненою, мало відомою багатством. Ось дійсно, на південному сході Бразилії — це багата і здорова земля, де німецький емігрант може зберегти свою національність, де для всього, що означає слово 'німецькість', прекрасне майбутнє посміхається. | ||
— Доктор Лейзер, німецький мандрівник в Південному Бразилії на початку 20 століття. |
Станом на 1905 рік Німецька морська служба зазначила, що в Бразилії проживало понад 140 тисяч німців, 131,5 тисячі з них були громадянами Рейху, а інші 8,5 тисячі — громадянами Рейху, і було 24 німецькі консульства.
Міські німці в Бразилії
Не всі німці, які оселилися в Бразилії, стали фермерами. На початку 20 століття було дуже мало незаселених сільських районів Південного Бразилії. Більшість з них були заселені німецькими, італійськими і польськими іммігрантами протягом 19 століття.
У зв'язку з такою ситуацією більшість німців, які іммігрували до Бразилії в 20 столітті, оселилися у великих містах, хоча багато з них також оселилися в старих сільських німецьких колоніях. Німецька імміграція до Бразилії досягла свого піку в 1920-х роках після Першої світової війни.
Ці німці були в основному середнього класу з міських районів Німеччини, відмінно від бідних селян, які оселилися в колоніях Бразилії в 19 столітті.
У 1858 році німці становили 15 % населення Порту-Алегре, [20] 10 % населення Сан-Паулу в 1860 році, [21] і 60 % іммігрантів, які жили в Курітібі до кінця 19 століття.[22] У Ріо-де-Жанейро на початку 1830 року було 20 підприємств, власність німців. Через двадцять років ця кількість зросла до 50.[23]
Люди німецького походження активно брали участь у промисловому розвитку та розвитку великих міст в Бразилії, таких як Курітіба і Порту-Алегре.
У Сан-Паулу німці заснували свою першу колонію в 1829 році.[24][25][26] На початку 20 століття місто вважалося центром німецько-бразильської культури.[27] Місто привертало німецьких іммігрантів до 1950-х років. Сьогодні велике Сан-Паулу проживає понад 400 000 німецьких бразильців.[28][29]
Власники промислових і торговельних закладів у Куритибі (1869—1889) | |
---|---|
Етнічного походження | Всього |
</img> Бразилія | 230 |
</img> Німеччина | 104 |
</img> Італія | 26 |
</img> Франція | 18 |
</img> Об'єднане Королівство | 8 |
Піонерський період
Ферми у власності іноземців (1920) | |||
---|---|---|---|
Іммігранти | Ферми | ||
італійці | 35 984 | ||
португальська | 9,552 | ||
німці | 6,887 | ||
Іспанська | 4,725 | ||
росіяни | 4,471 | ||
австрійці | 4,292 | ||
Японський | 1,167 |
Німецькі поселення, а також інших європейських етнічних груп, займають велику територію в центральних частинах штатів Парана, Санта-Катаріна і Ріо-Гранді-ду-Сул. З сходу вони межують з територіями колишньої азорсько-португальської колонізації, а на півдні і заході з грацькими пасовищами гаушо. Області німецької поселення виникли в центрі регіону, відокремлені від інших поселень.
В цих віддалених пасторських і сільськогосподарських районах іммігранти не були під контролем могутніх бразильських власників землі. Завдяки цій ізоляції іммігранти могли самостійно організовувати свої справи, будуючи власні церкви, школи та муніципальні влади. Дітей виховували німецькою мовою. Португальська мова стала домінуючою пізніше, як засіб спілкування з бразильцями або з іммігрантами інших національностей.[32]
Перше покоління іммігрантів стикалося з важкою задачею виживання, відкриваючи просіки в дівочому лісі для будівництва власних будинків і доріг. Атаки індіанців були загальними. Відокремлені від інших поселень, німці також стикалися з труднощами у пошуках ринків для своєї продукції. Першою складністю було визначення, які види продуктивної діяльності можна було б інтегрувати в бразильську економіку. Тільки бідність, яку вони переживали в Європі через наслідки Промислової революції і кризи під час консолідації європейських націй, може пояснити їхню наполегливість в Бразилії, іноді стикаючись з жалюгідними умовами, що були гіршими, ніж ті, з якими вони знайомі в Європі. Однак після прибуття в Бразилію вони стали малими власниками землі, що полегшило їхній розвиток.[32]
Колонії, створені з 1808 року | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Держава | Ріу-Гранді-ду-Сул | Сан-Паулу | Санта-Катаріна | Мінас-Жерайс | Парана | Баїя | Ріо-де-Жанейро | Еспіріту Санто | Пернамбуку |
Номер | 180 | 49 | 37 | 14 | 12 | 10 | 9 | 3 | 2 |
Період процвітання
Наступні покоління скористалися зусиллями перших іммігрантів і процвітали. Сім'ї зростали, а поселення розширювалися, створюючи цвітучу німецьку спільноту малих власників землі. Спочатку вони знаходили дівочі ліси, які можна було заселяти або купувати за низькими цінами. Протягом цього періоду більш віддалені спільноти страждали від месіанської аномії, під впливом популярних німецьких традицій протестантських амбіцій. Це призвело до відбування бунту Мукерів у 1870-х роках, який завершився кількома злочинами і вбивствами.[32]
Ідентичність
За словами Дарсі Рібейро, незважаючи на їхню ізоляцію, нащадки німців знали, що Бразилія тепер їхній дім. Нові іммігранти, які прибули з Німеччини, були чітко відмінні від німецьких бразильців старіших поколінь. Німецькі бразильці відійшли від європейських стандартів, звичок, мови та амбіцій.
Однак співіснування з місцевими бразильцями (америндцями, португальськими бразильцями азорського походження, змішанцями-гаучосами та кількома афро-бразильцями) показало, що відмінності від місцевих були також великими. Німецьким бразильцям також не подобалася нищета, з якою стикалися бразильці іншого походження. Тому німецькі бразильці нарешті створили третю ідентичність, яка не була повністю німецькою (через відстань, що створювала гострі відмінності), але також не була повністю бразильською (через небажану нищету, яку бачили у бразильцях).
Їхня ізоляція і культурний та мовний консерватизм призвели до конфліктів між німецькими бразильцями (а також японськими бразильцями, італійськими бразильцями та іншими) з одного боку, і бразильцями старшого покоління з іншого боку. Націоналізація була фундаментальною, вимагала викладання іноземних мов у школах, ламала ізоляцію спільнот і залучала молодь іноземного походження до служби в армії.
Переїжджаючи до міських центрів, молодше покоління розширювало свій культурний горизонт і свій власний погляд на Бразилію. Коли вони поверталися в свої рідні міста, вони підтримували бразильську ідентичність, яка вже ставала обов'язковою.
З середини 20-го століття до сьогодення ця популяція не розглядається іншими бразильцями як «іноземці», але як сучасне прогресивне міське населення.
Визначення себе як «бразильців» також переважає серед німецьких бразильців, оскільки культурний світ їхніх предків був повністю змінений. Вони вважають нереалістичним претендувати на іншу етнічну ідентичність, крім бразильської. З середини 20-го століття і до сьогодення єдині помітні відмінності між бразильцями німецького та іншого європейського та арабського походження полягають у рівнях освіти (вищий серед німецьких бразильців), а також у кількох збереглих німецьких традиціях.[32]
Панорама німецьких громад
Німецькі бразильські райони сьогодні складають бразильський регіон з власним характером, який складається з містечок і великих концентрацій мешканців навколо церкви, комерції та школи. Ці сільські селища пов'язані з великими містами, де економіка стала різноманітною, додавши до первинного сільськогосподарського виробництва промисловість.
Таким чином, південні бразильські райони європейських поселень сформували процвітаючу регіональну економіку і європейський культурний ландшафт, відмінний від відносної португальсько-бразильської однорідності, яку можна знайти в інших частинах Бразилії. Останнім часом в цих районах сталося значне промислове розвиток, який випливає з промисловості на дому.
Деякі старі німецькі спільноти тепер є процвітаючими промисловими центрами, такими як Сан-Леопольдо, Ново-Амбурго, Блуменау, Жойнвіль і Ітажаї. Німці стали підприємцями завдяки своїм знанням складніших технік виробництва, ніж ті, якими володіли інші бразильці. Крім того, їхній білінгвізм надав їм кращі європейські контакти.
Історично значна кількість німецьких бразильців та інших європейців заселяла певні міста та штати. В місті Блуменау, Санта-Катаріна, протягом останнього десятиліття 19 століття 70 % населення були етнічно німцями, 15 % — італійцями і 15 % — іншими.[35] Населення німецьких бразильців у штаті Еспіріту-Санту було 73 000 осіб у 1960 році, 145 000 у 1980 році і 250 000 у 2004 році.[36]
Місто | Населення (2010) | штат |
---|---|---|
Joinville | 515,288 | Санта-Катаріна |
Блюменау | 309,011 | Санта-Катаріна |
Петрополіс | 296 044 | Ріо-де-Жанейро |
Ново Гамбурго | 239,051 | Ріу-Гранді-ду-Сул |
São Leopoldo | 214,210 | Ріу-Гранді-ду-Сул |
Нова Фрібурго | 182 016 | Ріо-де-Жанейро |
Itajaí | 172,081 | Санта-Катаріна |
Jaraguá do Sul | 143,123 | Санта-Катаріна |
Санта-Крус-ду-Сул | 118,287 | Ріу-Гранді-ду-Сул |
грубий | 105,503 | Санта-Катаріна |
німецькі бразильці | |||||
---|---|---|---|---|---|
Держава | 1872 | 1890 | 1920 | 1940 | 1950 |
Санта-Катаріна | 7 % | 20,5 % | 22,34 % | ||
Ріу-Гранді-ду-Сул | 13,3 % | 19,3 % | 21,6 % | ||
Парана | 6,9 % | ||||
Сан-Паулу | 2,5 % |
Населення Німеччини — перше десятиліття 20 століття | |
---|---|
Держава | Відсоток |
Санта-Катаріна | 35 % |
Ріу-Гранді-ду-Сул | 20–25 % |
Парана | 5–10 % |
Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу | 1–5 % |
Решта Бразилії | Менше 1 % |
Кінець розширення
На початку німці знайшли регіон з обширними порожніми територіями, але з часом, з обов'язковим заселенням земель, німецька експансія припинилася. Як вони розширювалися, німецькі поселення зіштовхнулися з пасторальними зонами гаучос на заході і півдні. Зона Гаучо була бідним регіоном, що складався з великих ферм, що належали невеликій еліті землевласників, які монополізували землі, і маси некваліфікованих працівників, які працювали для них в поганих умовах, подібних до інших частин Бразилії і дуже відмінних від областей німецьких поселень, де кожна родина мала свою власну невелику ферму. За розширення європейських поселень, зокрема німецьких, на південному Бразилію землі для кожної родини стали обмеженими, оскільки не залишилося більше вільних земель. Ділянки землі, раніше заселені однією родиною, почали заселятися двома або чотирма родинами. Без власної землі деякі нащадки німців опустилися до ситуації бідності, сплутуючись з масою гаучос і нащадків азорських португальців, які складають бідних на півдні Бразилії, у пошуках землі для обробки.[32]
Культура
Мова
Використання німецької мови в Бразилії зменшується, однак у країні існують 3 000 000 бразильців, які говорять німецькою[3], і важливі німецькомовні громади в Бразилії навіть майже 200 років після початку імміграції. За даними Борна і Дікгіссера (1989, с. 55), кількість бразильців німецького походження на 1986 рік становила 3,6 мільйона. Для штату Ріо-Гранде-ду-Сул, на основі даних від Бірси (Білінгвізм в Ріо-Гранде-ду-Сул), на 1970 рік, Альтенгофен (1996, с. 56) оцінив кількість говорячих різними мовами німецької мови в 1 386 945 осіб. За даними Альтенгофена на 1996 рік, ця кількість зменшилася до від 700 000 до 900 000 говорячих. Дамке (1997, с. 59), на 1996 рік, оцінив, що в Бразилії існує більше 2 мільйонів говорячих будь-якою мовою німецької. [40]
Німецькі іммігранти зберегли свою мову більше, ніж будь-яка інша група іммігрантів в Бразилії. Це в основному було пов'язано з спільною культурною ідентичністю і бажанням створити в Бразилії оточення з характеристиками країни, до якої вони вважали, що ніколи не повернуться. Крім того, великі різниці між німецькою та португальською мовами заважали вивченню національної мови Бразилії, що і залишається претекстом для подальшого використання німецьких діалектів. Головним німецьким діалектом, яким говорять в Бразилії, є Гунсрюккіш, і, за словами Аммона, який відвідав німецькомовні спільноти в південному Бразилії в 2004 році, лексика мови Гунсрик ще досить схожа на лексику сучасних німецькомовних говорячих, навіть після майже 200 років віддаленості. [40]
Хамель (1988, с. 64) та Дамке (1997, с. 60–61) зауважили, що існує рівновага між використанням німецької та португальської в німецькомовних спільнотах Бразилії. Проте поступово тенденція полягає в тому, що португальська стає домінуючою. Незважаючи на «міф про монолінгвізм у країні», тобто на те, що всі бразильці говорять лише португальською, німецька все ще має сильний вплив і навіть сьогодні. Цей міф ефективно приховує лінгвістичні меншини країни, включаючи корінних народів та мовців іммігрантських мов. Але він також приховує більшість населення Бразилії, яке говорить непопулярними різновидами португальської мови замість формального стандартного португальського, який викладають у школах. [40] За словами Олівейри (2000: 84), Бразилія є однією з найбільш мовних країн у світі, де мешканці говорять близько 200 мов, з яких близько 170 корінні, а 30 — мови іммігрантів. [43]
Бразильський перепис 1940 року показав, що німецька мова була другою за кількістю говорених мов в Бразилії, з 644 458 мовцями. У загальній кількості майже 1 мільйона бразильських німців більш як половина все ще говорила німецькою як рідною мовою. Найбільшою частиною говорять народжені в Бразилії, меншість — народжені в Німеччині або в іншій німецькомовній країні. Інші головні мови, які говорили, були італійська з 458 054, японська з 192 698 та іспанська з 74 381.
Носії німецької мови | Чоловіки | жінки | Народився в Бразилії | Натуралізовані бразильці | Іноземці |
---|---|---|---|---|---|
644,458 | 327,443 | 317 015 | 580,114 | 5,083 | 59,169 |
Дискримінація
Міф про «монолінгвізм», разом із загальною ідеєю того, що говорити португальською було «умовою бути бразильцем», заховав наявність мов меншин і сприяв думці, що німецькі бразильці були сепаратистами і не хотіли вивчати португальську чи асимілюватися. Однак ці переконання не враховували того, що німецькі спільноти в Бразилії формувалися в урочищах, відокремлених лісами, де португаломовного населення не було, і природно, що діти продовжували говорити німецькою, а не приймали португальську мову, з якою вони мало контактували.
Той факт, що вони говорили німецькою, не заважав їм бачити себе бразильцями, оскільки вони сприймали себе як «бразильців німецької культури». Під час уряду Гетуліо Варгаса під час Другої світової війни, коли Бразилія перервала дипломатичні відносини з Німеччиною (а також з іншими країнами Осі, Італією та Японією), було придушено використання німецької мови: заборонено навчання німецької мови в школах та видання німецьких газет (разом з італійськими та японськими). [43]
В цьому контексті монолінгвізм здавався рішенням проблем з вивчення португальської мови, і мову іммігрантів вважали винними у неуспіху в школі та труднощах у вивченні португальської. У 1989 році виникла суперечка щодо німецьких говорячих в Бразилії, коли мер Санта-Марія-ду-Ервалу, міста в Ріо-Гранде-ду-Сулу, видав усну інструкцію вчителям міської початкової школи зберігати учнів під час перерви за використанням Гунсрюккіша для «викладання їм португальської». Виникла суперечка, і дехто засуджував ініціативу як репресивну, а інші (включаючи представників німецького походження) підтримували мера на підставі того, що не вміння говорити португальською є перешкодою в бразильському суспільстві. Згодом цей директиву було скасовано.
Більшість німецьких бразильців є або римськими католиками, або лютеранами. Як і серед інших бразильців, існує значна меншина людей без релігійних переконань, і пентекосталізм набуває популярності. Майже 85 %[45] всіх лютеран в Латинській Америці і Карибському регіоні проживають в Бразилії. Бразилія має другу за величиною лютеранську спільноту в Америці, після Сполучених Штатів і перед Канадою.
Країна | лютерани |
---|---|
</img> Сполучені Штати | 7,504,244 |
</img> Бразилія | 951,466 |
</img> Канада | 232,904 |
</img> Аргентина | 71 960 |
</img> Болівія | 24 400 |
ЗМІ
Друковані ЗМІ включають газети, такі як «Deutsche Zeitung», а також журнали, як «Entre Rios», «Lindenpost» і «Sankt Paulusblatt».
Мода і моделі
Впливи німецького походження помітні в галузі моди по всій Бразилії.
Відомі моделі німецького походження в Бразилії включають Gisele Bündchen, Ana Hickmann, Ana Claudia Michels, Mariana Weickert, Letícia Birkheuer, Raquel Zimmermann, Cintia Dicker, Solange Wilvert, Monique Olsen, Carol Trentini, Jeísa Chiminazzo, Shirley Mallmann, Camila Finn, Bruna Erhardt і Aline Weber.
Серед переможців конкурсу краси «Міс Бразилія» також були особи з німецьким корінням, такі як Vera Fischer (1969), Mariza Sommer (1974), Ingrid Budag (1975), Eveline Schroeter (1980), Maria Carolina Portella Otto (1990), Leila Cristine Schuster (1993), Thaisa Thomsen (2002), Carina Beduschi (2005), Rafaela Zanella (2006), Gabriela Markus (2012) і Marthina Brandt (2015).
Рік Німеччини
Починаючи з травня 2013 року, Бразилія відзначала «Рік Німеччини в Бразилії». Ще вчасно до Дня Єдності Німеччини 3 жовтня 2012 року світово-відомий пам'ятник Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро був підсвічений у національних кольорах Німеччини — чорному, червоному і золотому, щоб вказати на це очікуване подія. Гасло року — «Німеччина і Бразилія — коли ідеї об'єднуються».
Школа Unidos da Tijuca, третя за старістю самба-школа, чемпіонка карнавалу, вибрала тему Німеччини на цьогорічний карнавал з несподіваним заголовком для свого 80-хвилинного виступу у лютому 2013 року: «Алеман'я Енкантада» або «Зачарована Німеччина», яка розповідала про «об'єднання Бразилії і Німеччини: кольори, культури та можливості», повідомляла газета Tagesspiegel.
Це було грандіозним шоу, включаючи вісім флотів, побудованих на автобусах, з різними німецькими елементами — включаючи великі фігурки Playmobil, місяць (який представляв німецьких піонерів ракетних вчених, наприклад, Вернера фон Брауна) і фігури з давньої германської міфології, включаючи бога грому Тора.
Художній керівник Пауло Баррос, який вже постановляв дві переможні вистави в Самбадромі, розклав Німеччину на п'ять актів, починаючи з німецьких богів та різних міфічних створінь. Далі йшли «Фауст» Гете, відкинуті персонажі Бертольта Брехта, роботи Фріца Ланга і зображення Марлен Дітріх як «Синя ангел». Тим часом секція «Світ дітей» присвячена німецьким казкам та іграшкам. Весь цей спектакль був транслюваний в ефірі бразильського телеканалу Globo-TV перед аудиторією понад 190 мільйонів глядачів.
Примусова асиміляція
- Ми найбільше хочемо, щоб за будь-яку ціну німецька країна містила близько 20-30 осіб У двадцятому столітті в Бразилії може вирости мільйон німців, і це незалежно від того, чи залишиться вона частиною Бразилії, чи стане самостійною державою, чи вступить у тісні стосунки з нашою імперією.
Густав фон Шмоллер, німецький економіст (1900).
Коли німці вперше приїхали в Південну Бразилію в 1824 році, вони знайшли країну з іншим кліматом, рослинністю і культурою, дуже відмінними від німецьких. Південна Бразилія була краєм гаучосів — великій регіон Південного конуса, де люди вирощували худобу. Протягом наступних десятиліть, однак, прибули хвилі німців, які говорили німецькою, до такої міри, що в багатьох районах Південної Бразилії більшість населення складало німців, і навіть після трьох або чотирьох поколінь, народжених в Бразилії, ці люди зазвичай вважали себе німцями.
Між 1937 та 1945 роками значна частина населення Бразилії пережила втручання в щоденне життя, спричинене «кампанією націоналізації». Ця популяція — яку бразильський уряд називав «іноземцями» — складалася з іммігрантів і їхніх нащадків. Як Бразильська імперія, так і рання Республіка дозволяли групам іммігрантів поселятися в ізольованих спільнотах, головним чином в Південній Бразилії, і, до певної міри, в інших частинах, таких як Еспіріту-Санту на південному сході. Ці люди не були ассимилировані в бразильське суспільство більшості, що викликало тривогу у президента Гетуліо Варгаса. Армія відіграла важливу роль під час цього процесу примусової ассимиляції цих областей «іноземної колонізації», які створили так звані «етнічні кісти» в Бразилії. Німці в Бразилії вважали себе частиною багатоетнічного суспільства, тому концепція Deutschtum (частка спільноти із спільним німецьким походженням) видається сумісною з тим, що вони також були громадянами Бразилії. Однак бразильський уряд прийняв лише ідею jus soli, згідно з якою всі люди, народжені в Бразилії, повинні вважати себе бразильцями та залишити за собою інші етнічні асоціації. Бразильська точка зору суперечила jus sanguinis, більшості німців в Бразилії того часу, які були все ще пов'язані з батьківщиною свого предка.[50]
Не тільки людей німецького походження вважали «іншородцями»: майже всі нащадки іммігрантів, хоч і в певній мірі, вважалися «незасвоєними» за думкою Бетлема та інших учасників кампанії. Однак в областях, відомих як «бункери німецького культурного простору», існували свідчення більшого опору процесу бразильської націоналізації, який вважався ризикованим для культурної, расової та територіальної цілісності нації. Однією з таких областей була Vale do Itajaí, де населення було переважно німецьким, італійським та польським.
У 1930-х роках Vale do Itajaí описували як місце з «дивними звичаями», де проживали «ненаціональні бразильці», які були заразковані ідеалами, що завдали шкоди Бразилії, де спостерігалася деградація національного духу. Під час цього періоду націоналізації німці розглядалися як найбільш «іншородні», італійці були ближчими до бразильців, а польські находилися в проміжному положенні, проте жодну з цих груп не вважали недвозначно бразильською за думкою уряду.
Страх перед можливістю сепаратизму та потенційними проблемами на півдні не були новими у плані визначення бразильської нації. Ще до 1939 року бразильські націоналісти боялися можливості занадто сильного німецького впливу на півдні. Багато членів бразильської армії брали участь в цьому процесі, включаючи осіб, як Ногейра.
As we can see, the German colonization has deep roots, has developed across the south of Brazil and would have terrifying aspects if the appropriate measures were not adopted, aimed at defending the interests of the sacred homeland and cut any and all possibility of disintegration of our territory" (Nogueira 1947:18). |
Nogueira також порівнював німецьких бразильців із «кальмарам, які витягують свої тентаклі» на півдні Бразилії. Він використовував образ окупації найродючіших територій південного регіону іноземцями, які не мали наміру інтегруватися в країну, але залишалися відокремленими з початку свого освоєння. Записи перших вражень про місто Блуменау в його книзі отримали підзаголовок «Дивне місто», в якому стверджувалося, що «німецька мова вживається без обмежень, включаючи офіси влади». Сильвіо Ромеро (1906) порівнював німецьку імміграцію до вторгнення варварів, яке призвело до краху Римської імперії. Твори різних авторів проти німецького освоєння в Бразилії проявляли виразний ксенофобію щодо так званої «німецької загрози». Португальська мова була представлена як фундаментальний критерій національності, що виправдовував націоналізацію освіти та закриття етнічних шкіл. Більшість німецьких бразильців мало розуміло португальську мову, і коли в Бразилії було заборонено вживання німецької мови, вони стикалися з багатьма труднощами через цю мовну бар'єру.
З цієї точки зору, представники «більш законної» національної формації мали завдання зробити іммігрантів та їхніх нащадків відповідними міфу про змішання трьох рас, які складають бразильську націю (європейців, чорних африканців та американців-індіанців).
У 1930-х роках Бразилія була домівкою однієї з найбільших німецьких спільнот поза межами Німеччини, з 100 000 німцями, народженими в Німеччині, та спільнотою з 1 мільйоном нащадків німців, предки яких освоювали країну з 1824 року. Бразилія також мала найбільшу кількість членів Націонал-соціалістичної робітничої партії за межами Німеччини, а саме 2 822 члени. Велика кількість людей з німецьким корінням і помітна кількість членів нацистської партії використовувалися бразильським урядом для виправдання їхніх програм націоналізації. Під час Другої світової війни, у 1942 році, нацистська Німеччина напала на бразильські кораблі, і Бразилія оголосила війну Німеччині. Президент Гетуліо Варгас ініціював строгу програму примусової культурної асиміляції — Насіоналізм — яка працювала досить ефективно, якщо не зовсім спочатку. Він заборонив будь-яку організовану прояву німецької культури в Бразилії. Школам було наказано викладати виключно португальською, [54] і видавництво книг, газет і журналів іноземними мовами (що на практиці означало німецьку мову та італійську мову), підлягало попередній цензурі Міністерством юстиції.[54] Заборонялося використання іноземних мов в установах влади, [55] а також в релігійних обрядах.[55] Члени бразильської армії були відправлені в «іноземні колонізаційні області» для «контролю» місцевого населення. Є записи про арешти чи моральний тиск, обумовлені використанням іноземних мов.[56][57]
Нацизм
Ці проблеми загострилися зі зростанням нацизму в Німеччині. Націонал-соціалістична робітнича партія швидко взялася за завдання організації за кордоном, де були значні населені популяції німецького походження. У Бразилії результати не були такими, як очікувала партія.
Приблизно 3 000 осіб приєдналися до неї, [60] зробивши бразильський відділ чисельно найважливішим іноземним відділом Націонал-соціалістичної робітничої партії; однак значна популяція німецького походження в Бразилії може бути більше проблемою, ніж активом для Німецької нацистської партії: [61] з одного боку, це викликало надії на втручання у внутрішню політику Бразилії, а з іншого боку був страх не відчужувати бразильський уряд, який, як сподівалася, могла бути приведена на свій бік[citation needed], або принаймні залишитися в благосклонній нейтралітетності.
Крім того, існував питання місцевої бразильської традиційної синкретичної партії — Бразильська інтегралістська дія. На відміну від Націонал-соціалістичної партії, інтегралісти віддавали перевагу змішуванню рас, і вважали селян сертанейо як благородний ідеал представництва народу, який, на їхню думку, був важливим для бразильської національної ідентичності; це суперечило нацистській ідеології расової чистоти.[62]
Це була проблема, оскільки інтегралісти змогли привернути деякі члени серед бразильців німецького походження, конкуруючи таким чином з організацією Націонал-соціалістичної партії; крім того, до 1937 року, коли Варгас ввів диктатуру, інтегралісти, на відміну від Націонал-соціалістичної партії, могли брати участь у виборах, і тому була природна тенденція неофіційної підтримки Націонал-соціалістами інтегралістам.
Підтримка нацистського режиму в Німеччині була поширеною серед бразильців німецького походження, що, безумовно, турбувало бразильські власті.[citation needed] Расові та націоналістичні погляди нацистів легко вписувалися в ідеологію Deutschtum. Однак нацисти не були здатні зробити це дійсно масштабним членством, і їхні місцеві дії, такі як запропоновані бойкоти, були призначені для боротьби з більшістю населення німецького походження.[61]
Фактично, ваги бразильських влад з приводу поширення нацизму в Бразилії здаються завищеними в ретроспективі;[61] проте слід враховувати, що в 1938 році Німеччина анексувала Австрію, а в 1939 році вона розпустула, а потім також анексувала Чехословаччину, і місцеві відділи Націонал-соціалістичної робітничої партії були повністю включені в ці дії; маніпулювання німецькими меншинами також відігравало важливу роль во внутрішній політиці Польщі (Данциг) і Литви (Мемель). Таким чином, хоча ваги утримання влади бразильських влад здаються в певному відношенні виправданими, вони, здається, виправдані.
З архіву Рольфа Гоффмана, рул. 29, кадри 26 600—656, згаданого в Алтоном Фрай в «Нацистская Германия и американское полушарие, 1933—1941», с. 101—102, бразильський дипломат Серхіо Корреа да Коста, у книзі 'Історія секретної війни' ('Crônica de uma guerra secreta' португальською), [63] розкриває, що Гітлер планував колонізувати Бразилію (як показали кілька істориків англомовного світу, [64][65][66], а також свідчення Раушнінга, який був присутнім, коли Гітлер говорив про плани колонізації Бразилії[67]).
План не був новим. У своїй «Gross Deutschland, die Arbeit des 20. Jahrhunderts», опублікованій в Лейпцизі в 1911 році, Танненберг визначає принцип поділу Центральної і Південної Америки між великими державами, до Німеччини належить субтропічна частина, що виходить на Атлантичний океан: Південна Америка надасть простір для колонізації, де наші іммігранти збережуть свою мову і автономію. Ми будемо вимагати, щоб німецька була викладана в школах як друга мова. Південний Бразилія, Парагвай і Уругвай стануть країнами німецької культури, а німецька буде їхньою національною мовою. — Отто Танненберг[68]
У квітні 1938 року Варгас законодав німецьку партію в Бразилії (бразильські партії були законодавані в грудні 1937 року).[69] Проте в грудні 1937 року німецький німецький посланець в Ріо-де-Жанейро Карл Ріттер вже повідомляв про націоналізуючі заходи з боку бразильського уряду. У той момент вимагалися умови для подальшої роботи німецьких шкіл.
У Ріттера була проблема в тому, що його повноважень як посланця не дозволяло він втручатися в інтереси громадян Бразилії німецького походження. Проте в лютому 1938 року Ріттер зустрівся з Варгасом і вимагав придушити критику Німеччини та нацизму в бразильській пресі.[69] Як підтверджено пізніше розкритими дипломатичними документами, інтерес посольства полягав в громадянах Німеччини, а не громадянах Бразилії німецького походження.
В квітні Варгас заборонив будь-яку політичну діяльність іноземців; в травні інтегралісти спробували захопити владу в Бразилії, що ще більше ускладнило відносини між Бразилією та Німеччиною.[69] До цього моменту, однак, не було прийнято жодних заходів проти культурних, релігійних чи спортивних об'єднань. Заходи були посилені в 1939 році, коли заборонено використання публічної мови в іноземних мовах, включаючи німецьку, включаючи початкові школи та релігійні обряди (як жорстко це б не було, це необхідно пам'ятати, як вказує Рене Герц, що близько половини проповідників Лютеранської церкви в Ріо-Гранді-ду-Сул були призначені членами Націонал-соціалістичної робітничої партії)[citation needed].</link>.
Асоціації мали припинити просування іноземних культур. У 1942 році, коли Бразилія вступила до Другої світової війни, були введені додаткові обмеження, і їх обходження стало строжчим. Не було зроблено жодних спроб придушити Лютеранську церкву; навчання іноземних мов, включаючи німецьку, у вищих школах і коледжах продовжувалося, [70] а також їхнє приватне використання.
Публічне вживання іноземних мов, включаючи німецьку, було заборонено під загрозою ув'язнення; це особливо суворо дотримувалося щодо публічного використання німецької мови. Магазини, власники яких були німцями, були обшукані. Установи, зареєстровані на іноземних іменах, мусили бути змінені, і релігійні богослужіння в церквах повинні були відбуватися лише португальською мовою. Під час Другої світової війни Бразильський експедиційний корпус (FEB) залучив багатьох німців і людей німецького походження для боротьби на боці союзних сил, що було важким для багатьох з них, з урахуванням того, що військовими було примусово боротися проти Німеччини.[71]
Існували різні акценти під час кампанії націоналізації; зокрема, інтервентор (невиборний губернатор) Ріо-Гранді-ду-Сул Кордеїру-де-Фаріас був помітний своєю жорсткістю. На момент оголошення Бразилії війни Німеччині народні заворушення проти громадян німецького походження вибухнули в Ріо-Гранді-ду-Сул, відповідь на тонення бразильських торгових суден німецькими підводними човнами, що призвело до більше 600 смертей. Коли армія придушувала ці заворушення і забезпечила фізичну недоторканість громадян, Кордеіру-де-Фаріас запропонував свою відставку, [72] яку відхилили, але його скоро відправили на службу в Італію військовим командиром і замінили на полковника Ернесто Дорнеллеса, набагато більш поміркованого лідера.
Післявоєнний розвиток подій
З того часу регіональна німецька культура на південному бразильському регіоні зазнала занепаду. Деякі скаржаться на це як на трагічну втрату для країни, тоді як інші вважають, що це означає національний прогрес, аргументуючи, що асиміляція в кінцевому підсумку призводить до єдності. Проте німецький вплив все ще помітний по всій південній частині штатів, чи то в архітектурі, магазинах, назвах міст або способі життя. Багато німецьких шкіл відновили свою роботу в 1950-х роках і вважаються одними з кращих місць для навчання дітей.
Освіта
Colégio Visconde de Porto Seguro, заснована в 1872 році як Deutsche Schule німецькими іммігрантами в Сан-Паулу, є найбільшою німецькою школою в світі. Окрім Colégio Visconde, у Бразилії є такі німецькі міжнародні школи:
- Colégio Humboldt São Paulo.
- Німецька школа Ріо-де-Жанейро.
Історичні німецькі школи:
- Escola Hygienopolis — Waldorf-Schule — у Сан-Паулу.
- Preteologico Instituto в Сан-Леопольдо.
- Rede Sinodal — мережа лютеранських шкіл, заснована в 1924 році, організована бразильцями-лютеранами, переважно бразильцями Німеччини. У перші роки навчання велося німецькою мовою.
Місто Блуменау, починаючи з 2019 року, прийняло політику, спрямовану на перетворення всіх своїх загальноосвітніх шкіл в білінгвальні школи, де всі предмети вивчаються одночасно англійською мовою і мовою другої мови. До 2022 року місто вже впровадило цю політику в 18 школах, з яких 4 тепер викладають німецьку мову як другу мову (інші 14 викладають англійську або бразильську мову жестів).
Здоров'я
Німці також заснували лікарні, такі як лікарня Moinho de Ventos в Порту-Алегрі, лікарня do Amparo і лікарня Alemão (сьогодні Лікарня Central da Aeronáutica) в Ріо-де-Жанейро, а також лікарня Alemão Oswaldo Cruz, лікарня Samaritano, лікарня Santa Catarina і лікарня Santa Helena в Сан-Паулу.
Їжа та напої
Німці ввели в Бразилію нові види їжі та напоїв або підсилили їх використання бразильцями. Культура вирощування пшениці в Бразилії прийшла разом з німецькими іммігрантами.
Кухня, суркрут (відомий в португальській мові як chucrute, також використовується як презирливий термін для позначення німців та людей центральноєвропейського походження чи походження взагалі), Айсбайн, нові види ковбас і овочів — це лише деякі приклади їжі, яку ввели в Бразилію іммігранти. У Курітібі ковбаси часто відомі як віна, від німецького Wiener (Wiener Würstchen). У Південному Бразилії фруктові консерви відомі як хімія, від німецького Schmier.
Чопп або Чопе (від німецького Schoppen) в бразильській португальській мові — це слово для пива з крану або просто пива. Сьогодні пиво є найпопулярнішим напоєм в Бразилії. Традиція виробництва пива в Бразилії налічується з часів німецької імміграції на початку 19 століття. Перші пивоварні діяли від 1830-х років, хоча марка Bohemia вважається першим бразильським пивом, виробництво якого розпочалося у 1853 році в місті Петрополіс, заснованому німецько-бразильцем Генріке Кремером. У 1913 році в Ріо-Гранде-ду-Сулі було 134 пивоварні. Brahma була заснована в 1888 році в Ріо-де-Жанейро швейцарським іммігрантом Жозефом Віллігером. Antarctica (Companhia Antarctica Paulista) була заснована того ж року бразильцем Жоакімом Саллесом і німецьким іммігрантом Луїсом Бюхером у Сан-Паулу. У 1999 році обидві марки об'єдналися, створивши AmBev.
Спорт
Німецька громада заснувала два з основних футбольних клубів в Бразилії. Перший з них Grêmio Foot-Ball Porto Alegrense був заснований в 1903 році німецькою та англійською громадою в Порто-Алегрі. Сьогодні цей клуб є найпопулярнішим футбольним клубом в Південному Бразилії. У 1909 році Coritiba Foot Ball Club був заснований німецьким населенням у Курітібі. Призвід клубу — White-Thigh (Білі стегна) через присутність німецьких бразильців серед його перших гравців.
Інші клуби були засновані в інших містах, такі як Sociedade Germania в Ріо-де-Жанейро, заснований у 1821 році. У Сан-Паулу Esporte Clube Pinheiros був заснований 7 вересня 1899 року німецькими іммігрантами як Sport Club Germânia. Germânia — четвертий за віком футбольний клуб в Бразилії і був частиною дуже першого міжклубного матчу в країні. Протягом Другої світової війни клуб відмовився від посилань на своє німецьке походження і в 1941 році перейменувався на Pinheiros. São Paulo FC також має зв'язки з німецькою громадою після об'єднання, протягом Другої світової війни, з колишнім Associação Alemã de Esportes (Deutscher SC). У клубу є 12 міжнародних титулів.
Аліссон Беккер — відомий німецький бразильський воротар, який грає за «Ліверпуль» і національну збірну Бразилії.
Ерік Леме Вальтер — перший олімпійський спортсмен з бобслею в Бразилії і засновник Бразильської федерації льодового спорту (Brasilianischer Eissportverband).
Кількість німецьких бразильців і етнічна приналежність
У південних штатах Санта-Катаріна і Ріо-Гранде-ду-Сул, німці становили 22,34 % і 19,3 % відповідно до населення в 1940-х роках, а в Парана було 6,9 %.[27] Лише в штаті Ріо-Гранде-ду-Сул проживає приблизно від 2,5 мільйонів[96] (або навіть третина його населення)[97] людей німецького походження.
У деяких містах ці показники вищі. Наприклад, в місті Помероде, Санта-Катаріна, 90 % населення — це бразильці німецького походження, і основна місцева мова — це східнопомеранський діалект. Це вважається найбільш «німецьким» містом в Бразилії. Багато міст у Південному Бразилії мають більшість громадян німецького походження.[27]
Іноді німецькі прізвища адаптувалися або змінювалися в Бразилії на більш «зрозуміле» написання на португальській мові, оскільки багатьом бразильцям вони були незрозумілими.
Німецькі прізвища, адаптовані в Бразилії | |
---|---|
Німецький | Адаптований |
Бірнбаум | Перейра |
Дімер | Димер або таймер |
Еммеріх | Емерін |
Фрейзен | França |
Goedems | Goettems |
Грейс | край |
Хан | Ганн |
Герценріттер | Хейзерітер або Айзенріта |
Джунглі | Junckes або Junkes |
Джастін | Хусто або Джастіно |
Керіг | Керіх |
Кун | Кунья |
Ламберт | Ламберті і Ламберті |
Лефхаар | Лефа, Лефа або Лева |
Löwe | Леао |
Мен | Менгуе |
Меєр | Майя |
Остієн | Hóstia |
Паулюс | Паулос або Пауло |
Шеффер | Шефер |
Шліцер | Сілістр |
Вебер | Веббер або Вебер |
Weingärtner | Vaingärtner |
Вілверт | Вісенте |
Фон Мюлен | Мюллер, Міллер і Мюллер |
Циммерман | Сімао |
Сім'я Лінсів
Двоє перших німців, які прибули в Бразилію, були двоюрідними братами Себалдом Лінцом фон Дорндорфом і Крістофом Лінцом (або Себалдом Лінс фон Дорндорфом і Крістофом Лінс), які прибули в Бразилію у 1570 році як землевласники. На той час, коли вони прибули, вони одружилися з португальською знаттю, яка тоді жила там, і змінили свої імена на португальські і прізвища згідно з португальськими писемними конвенціями, відповідно, Сібалдо Лінс і Крістован Лінс, засновники родини Лінс в Бразилії. Прізвище є оригінальним для прилеглих областей навколо Лінца (Австрія). Бразильська родина походить від гілки з Ульма (Німеччина).[100][101][102][103]
Перші німецькі громади
Місце (UF) | Дата | Місце походження поселенців |
---|---|---|
Нова Фрібурго (RJ) | 1819 рік | Фрібург (Швейцарія), Рейнська область, Саксонія, Богемія |
São Leopoldo (RS) | 1824 рік | Хунсрюк, Саксонія, Вюртемберг, Саксен-Кобург |
Санто-Амаро (SP) | 1829 | Хунсрюк |
Петрополіс (RJ) | 1837 | Kastellaun, Mosel, Bingen, Nassau, Ingelheim, Wörrstadt, Darmstadt, Rhineland |
Санта-Крус (RS) | 1849 рік | Рейнська область, Померанія, Сілезія |
Санто-Анджело (RS) | 1857 рік | Рейнська область, Саксонія, Померанія |
Нова Петрополіс (RS) | 1859 рік | Померанія, Саксонія, Богемія |
Тевтонія (RS) | 1868 рік | Вестфалія |
Сан-Лоренсу-ду-Сул (RS) | 1857 рік | Померанія, Рейнська область |
Блюменау (SC) | 1850 рік | Померанія, Гольштейн, Ганновер, Брауншвейг, Саксонія |
Бруск (Южна Каролина) | 1860 рік | Баден, Ольденбург, Рейнська область, Померанія, Шлезвіг-Гольштейн, Брауншвейг |
Померод (Южна Каролина) | 1861 рік | Помор'я |
Joinville (Южна Кароліна) | 1851 рік | Померанія, Пруссія, Ольденбург, Шлезвіг-Гольштейн, Ганновер, Швейцарія |
Куритиба (PR) | 1851 рік | Поволзькі німці |
Гуарапуава (PR) | 1951 рік | швабські німці; Швабія |
Санта-Ізабель (ES) | 1847 рік | Хунсрюк, Померанія, Рейнська область, Пруссія, Саксонія |
Санта-Леопольдина (ES) | 1857 рік | Померанія, Рейнланд, Пруссія, Саксонія, Швейцарія, Тіроль, Шлезвіг-Гольштейн |
Санта-Марія-де-Жетиба (ES) | 1857 рік | Помор'я |
Муніципалітети з офіційними німецькими діалектами або іншими германськими мовами
Східнопоморський діалект (Ostpommersch)
Еспіріту Санто
- Домінгуш Мартінс
- Ітарана
- Ларанха да Терра
- Млинці
- Санта-Марія-де-Жетиба
- Вілла Паван
Мінас-Жерайс
- Ітуета (тільки в районі Віла Ніцель)
Санта-Катаріна
- Померод
Ріу-Гранді-ду-Сул
- Canguçu (на затвердженні)
Рондонія
- Espigão d'Oeste (на стадії затвердження)
Хунсрикська мова (або Riograndenser Hunsrückisch)
Санта-Катаріна
- Антоніо Карлос: Антоніо Карлос
- Сан-Жоау-ду-Вешт: Сан-Жоау-ду-Вешт
- Трезе Тільяс: Трезе Тільяс
Ріу-Гранді-ду-Сул
- Естансія Велья
- Нова Гарц
- Салвадор-ду-Сул
- Санта-Марія-ду-Ервал
Див. також
- Відносини Бразилії та Німеччини
- Cândido Godói
- Демографія Бразилії
- німецькі американці
- німецькі аргентинці
- німецькі канадці
- Німецькі колоніальні проекти до 1871 року
- Німецькі винахідники і першовідкривачі
- Ratlines (після Другої світової війни)
Примітки
- в основному Лютеранство, Кальвіністська церква і Анабаптисти
Примітки
- Ethnologue – Hunsrik, a language of Brazil (ISO 639-3 Hrx / EGIDS Level classification: Yellow = In trouble (EGIDS 6b-7)) Hunsrik | Ethnologue.
- Wilhelm Bleek (2003). [Germans abroad] (нім.). German Federal Agency for Civic Education. Архів оригіналу за 10 березня 2011.
- . Cfh.ufsc.br. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 19 вересня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2012. Процитовано 19 вересня 2011.
- Italianos no Brasil: "andiamo in … — Franco Cenni. Процитовано 19 вересня 2011.
- Imigração Alemã. Tonijochem.com.br. Процитовано 12 серпня 2015.
- . Cultura.jaraguadosul.com.br. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 19 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 December 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
- Os Alemгes no sul do Brasil: cultura …. Процитовано 19 вересня 2011.
- Etnicidade, nacionalismo e …. Процитовано 19 вересня 2011.
- Konfessionskarte von Mitteleuropa Map. Images.zeno.org. Процитовано 12 серпня 2015.
- Recenseamento Geral do Brasil (PDF). Biblioteca.ibge.gov.br. Процитовано 12 серпня 2015.
- (PDF). lutheranworld.org. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2011.
- Full text of "The aims and claims of Germany". Процитовано 12 серпня 2015.
- Seyferth, Giralda (April 1997). A assimilação dos imigrantes como questão nacional. Mana. 3 (1): 95—131. doi:10.1590/S0104-93131997000100004.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (нім.). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN .
- «Deutscher Bundestag 4. Wahlperiode Drucksache IV/3672» ().
- O que é, afinal, a Rede Sinodal de Educação (порт.). Centro Tecnológico Frederico Jorge Longemann.
- (порт.). Rede Sinodal. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 10 жовтня 2023.
- Histзria da Imigraусo Alemс no Sul … — Felipe Kuhn Braun. Процитовано 19 вересня 2011.
- As Mudanças nos Nomes de Família – Família MEURER. Процитовано 19 вересня 2011.
- [Brazil: 500 years]. Brazilian Institute of Geography and Statistics (порт.). Архів оригіналу за 23 січня 2009.
- (PDF). 2.prefeitura.sp.gov.br. 2003. Архів оригіналу (PDF) за 7 August 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
- . Fctp.petropolis.rj.gov.br. Архів оригіналу за 16 August 2011. Процитовано 19 вересня 2011.
- Gerlinde Merklein Weber (1998). [Schooling among Pomeranian descendants in Domingos Martins] (PDF) (порт.). Universidade Federal do Espírito Santo. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2012.
- Mandato Vereza (November 2009). [The Pomeranian people in Espirito Santa – Interview] (порт.). rog.com.br. Архів оригіналу за 21 грудня 2012.
- Ismael Tressmann (2009). (PDF). Farese.edu.br. Архів оригіналу (PDF) за 21 December 2012. Процитовано 12 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 May 2016.
- , Prefeitura Municipal de Itarana
- .
- Pomerano!? – Língua Portuguesa. Lpniceia.wordpress.com. 27 грудня 2008. Процитовано 12 серпня 2015.
- Eduardo Nunomura (1 січня 2005). [In Brazil, Pomeranians seek a culture that is lost] (порт.). gabeira.locaweb.com.br. Архів оригіналу за 28 березня 2012.
- [Law No. 1136/2009 co-officialising the Pomeranian language in Santa Maria de Jetibá-ES] (порт.). Institute for Research and Development of Linguistic Policy. 7 липня 2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2012.
- Secult. Secult.es.gov.br. Процитовано 12 серпня 2015.
- Agência Web IC Inteligência Criativa. . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 4 серпня 2015.
- Daniel Antunes (12 червня 2011). [Immigrants seeking better living conditions in Brazil were isolated and without support from the Government] (порт.). Guiaresplendor.com.br. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
- [Law No. 2251, 2010 SEPTEMBER 1: ESTABLISHING THE GERMAN LANGUAGE AS ADDITIONAL LANGUAGE AND SECONDARY IN THE MUNICIPALITY] (порт.). www.LeisMunicipais.com.br. September 2010. Архів оригіналу за 30 травня 2012.
- . Wp.clicrbs.com.br. 24 серпня 2011. Архів оригіналу за 27 March 2019. Процитовано 12 серпня 2015.
- Maria do Socorro Pessoa (16 квітня 2008). Ontem e hoje : percurso linguistico dos pomeranos de Espigão D'Oeste-RO. Процитовано 4 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 December 2012. Процитовано 4 серпня 2015.
- Pessoa, Maria do Socorro (1996). Ontem e hoje : percurso linguistico dos pomeranos de Espigão D Oeste-RO – Artigos Acadêmicos Científicos, Teses e Dissertações. Academicoo.com. Процитовано 12 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
- . www.estanciavelha.rs.gov.br. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Dialeto de origem alemã passa a fazer parte da grade escolar de Nova Hartz. Jornal Repercussão (pt-BR) . 7 березня 2019. Процитовано 7 липня 2020.
- Azevedo, Liliam Keide Arnhold de (2016). A heterogeneidade do hunsruckisch em Salvador do Sul: formas de discursivização e políticas linguísticas.
- Decreto 5 2009 de Santa Maria do Herval RS. leismunicipais.com.br (pt-br) . Процитовано 23 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2015.
Посилання
- (безкоштовно, необхідна реєстрація, німецькою мовою)
- (Блуменау, Санта-Катаріна)
- («Ми, німці-бразильці» (PDF) німецькою мовою)
- Topicos (інтернет-журнал, що видається німецькою та португальською мовами)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Nimecki brazilci nim Deutschbrasilianer gunsrik Deitschbrasiliooner port teuto brasileiros predstavlyayut soboyu spilnotu gromadyan Braziliyi z nimeckim korinnyam bud to povnistyu abo chastkovo Cya grupa prozhivaye peredusim u pivdennomu regioni krayini i krim togo maye nevelikij ale vse zh znachushij predstavnickij vidsotok u pivdenno shidnomu regioni Nimecki brazilci Teuto brasileiros DeutschbrasilianerGerman descendants in San Paulu ArealPivdennij region Pivdenno shidnij regionBlizki do Nimci BrazilciMovaBrazilska portugalska ReligiyaKatolicka cerkva Protestantizm Mizh 1824 ta 1972 rokami priblizno 260 000 nimciv obrali Braziliyu svoyeyu novoyu domivkoyu stavshi takim chinom p yatoyu za chiselnistyu nacionalnoyu grupoyu immigrantiv pislya portugalciv italijciv ispanciv ta yaponciv Do 1940 roku nimecka diaspora v Braziliyi nalichuvala priblizno odin miljon osib Znachnij pririst chiselnosti nimeckoyi gromadi v Braziliyi stav mozhlivim zavdyaki vidnosno visokomu rivnyu narodzhuvanosti sho bulo najvishim sered usih grup immigrantiv v krayini hocha vin vse she zalishavsya nizhchim nizh sered miscevogo naselennya Bilshist nimeckih immigrantiv obrali dlya oselennya brazilski shtati Rio Grandi du Sul Santa Katarina Parana San Paulu ta Rio de Zhanejro Menshe 5 nimciv vibrali Minas Zherajs Pernambuku ta Espiritu Santu dlya svogo novogo miscya prozhivannya Za rezultatami opituvannya provedenogo u 1999 roci doslidnikom IBGE Sajmonom Shvarcmanom sered reprezentativnogo zrazka brazilskogo naselennya 3 6 vidznachili sho voni mayut pevne nimecke pohodzhennya Cej vidsotok stanoviv blizko 7 2 miljona nashadkiv sered naselennya priblizno u 200 miljoniv cholovik Prote u 2004 roci Deutsche Welle povidomila pro cifru v 5 miljoniv brazilciv z nimeckim pohodzhennyam Zgidno z opituvannyam provedenim u 2016 roci ta opublikovanim Institutom prikladnih ekonomichnih doslidzhen sered zagalnoyi kilkosti 46 801 772 proanalizovanih imen brazilciv 1 525 890 abo 3 3 z nih mali yedine abo ostannye prizvishe nimeckogo pohodzhennya Ce stanovit priblizno 6 7 miljoniv osib yaksho zastosuvati cej vidsotok do vsogo naselennya v comu roci Nimecki dialekti utvoryuyut drugu za poshirenistyu movu v Braziliyi odrazu za portugalskoyu Kilka municipalitetiv v Braziliyi viznani oficijnoyu teritoriyeyu dlya brazilskoyi hunsryukskoyi ta nimeckoyi shidnopomorskoyi razom iz portugalskoyu Ci municipaliteti roztashovani v Pivdennij Braziliyi ta Espiritu Santu Za ocinkami movu brazilskoyu hunsryukskoyu rozmovlyaye vid 2 do 3 miljoniv lyudej OglyadNimecka kolonizaciya v Pomerode Nimecka diaspora bl 1930 Braziliya prijnyala druge misce za kilkistyu nimciv postupayuchis lishe SShA Nimecki predki v Rio de Zhanejro V XIX stolitti vidbulasya intensivna hvilya emigraciyi yevropejciv do riznih krayin svitu sho prizvela do procesu yevropeyizaciyi cih teritorij Mizh 1816 i 1850 rokami blizko 5 miljoniv osib pokinuli Yevropu mizh 1850 i 1880 rokami cej chiselnij pokaznik zbilshivsya do 22 miljoniv emigrantiv Z 1846 po 1932 rik blizko 60 miljoniv yevropejciv virushili v poshukah krashogo zhittya Bagato nimciv zalishili nimecki derzhavi pislya nevdalih revolyucij 1848 roku Z mizh 1878 i 1892 rokami she 7 miljoniv nimciv pokinuli Nimechchinu Pochinayuchi z 1870 h rokiv Nimechchina stala odniyeyu z krayin z yakoyi najbilsha kilkist lyudej emigruvala perevazhno do Spoluchenih Shtativ Z 1820 po 1840 roki nimci skladali 21 4 usih yevropejskih immigrantiv yaki pribuli do SShA cej pokaznik zbilshivsya do 32 2 protyagom nastupnih dvoh desyatilit U kinci XIX stolittya voni stali najbilshoyu grupoyu immigrantiv u SShA nalichuvavshi 21 9 vid usiyeyi migracijnoyi hvili Nimecka immigraciya do Braziliyi bula nevelikoyu porivnyano z immigraciyeyu inshih nacionalnostej takih yak portugalci italijci ta ispanci Nimci viyavilisya na chetvertomu misci sered immigrantiv do Braziliyi ale opustilisya na p yate misce koli yaponska immigraciya zrosla pislya 1908 roku Popri te sho immigraciya nimciv do Braziliyi bula nevelikoyu vona mala pomitnij vpliv na etnichnij sklad krayini osoblivo naselennya pivdennoyi Braziliyi Cej velikij vpliv buv rezultatom riznih chinnikiv V pershu chergu varto vidznachiti sho nimecka immigraciya do Braziliyi maye starovinni korinnya rozpochavshis she v 1824 roci zadovgo do masovoyi immigraciyi inshih yevropejskih etnichnih grup do Braziliyi Napriklad pershi znachushi grupi italijciv yaki immigruvali do Braziliyi pribuli lishe v 1875 roci cherez bagato desyatilit pislya pributtya pershih nimciv Koli rozpochalasya poselennya inshih yevropejciv v Braziliyi nimci vzhe zhili tam protyagom bagatoh pokolin She odnim faktorom bula visoka narodzhuvanist sered nimeckih brazilciv Doslidzhennya viyavili sho mizh 1826 i 1828 rokami persha pokolinnya nimeckih brazilciv v serednomu malo 8 5 ditej na zhinku a druge pokolinnya malo v serednomu 10 4 ditini na odnu zhinku U knizi Doktrina Monro T B Edzhingtona skazano Prirodnij pririst nimeckogo naselennya na pivdni Braziliyi divovizhnij Yak pravilo voni vihovuyut vid desyati do p yatnadcyati ditej v kozhnij rodini Blumenau koloniya yaka bula zasnovana nimcyami ponad pivstolittya tomu podvoyuye svoyu chiselnist kozhni desyat rokiv Pivdennij Braziliya teper nazivayetsya Velika Nimechchina i nimci mayut tut komercijnu ta finansovu perevagu Nezvazhayuchi na te sho naselennya nimeckogo pohodzhennya stanovit malij vidsotok v Braziliyi v cilomu voni predstavlyayut duzhe velikij vidsotok naselennya Pivdennogo regionu Dzhin Roshe ociniv sho lyudi nimeckogo pohodzhennya stanovili 13 3 naselennya Rio Grandi du Sul v 1890 roci i cya chastka zrosla do 21 6 naselennya v 1950 roci Do 1920 roku bilshist naselennya nimeckogo pohodzhennya narodilasya v Braziliyi Perepis 1920 roku pokazav sho inozemci stanovili vsogo 3 naselennya starih nimeckih spilnot u San Leopoldu Estreli Montenegro i Bom Retiro du Sul San Leopoldu z naselennyam 46 482 zhiteliv mav vsogo 1159 inozemciv U novih nimeckih spilnotah chastka inozemciv bula bilshoyu napriklad u Izhuyi 15 ta Erechimi 25 sho vkazuye na te sho ci miscevosti buli novishimi napryamkami dlya immigraciyi v comu shtati Perepis 1940 roku pokazav sho praktichno vsi naselennya nimeckogo pohodzhennya buli vzhe narodzheni v Braziliyi ImmigraciyaKoli nimeckomovni immigranti spochatku pribuli do Braziliyi na pochatku 19 stolittya voni ne identifikuvali sebe tak silno yak yedina nimecko brazilska grupa Prote z chasom z bagatoh riznih geo socio politichnih prichin vinikla spilna regionalna identichnist Nimci immigruvali v osnovnomu z togo sho zaraz ye Nimechchinoyu a takozh z inshih krayin de buli sformovani nimecki gromadi Z 1824 po 1969 rik priblizno 250 000 nimciv emigruvali do Braziliyi stavshi chetvertoyu za rozmirom immigrantskoyu spilnotoyu yaka oselilasya v cij krayini pislya portugalciv italijciv i ispanciv Blizko 30 z nih pribuli mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami Nimecka immigraciya do Braziliyi desyatirichni periodi z 1824 po 1969 rik lt br gt Source Brazilian Institute for Geography and Statistics IBGE 1824 47 1848 72 1872 79 1880 89 1890 99 1900 09 1910 19 1920 29 1930 39 1940 49 1950 59 1960 69 8 176 19 523 14 325 18 901 17 084 13 848 25 902 75 801 27 497 6 807 16 643 5 659Pershe nimecke poselennya v BraziliyiNova Petropolis zaselena nimcyami v 1858 roci Pershi nimecki immigranti yaki oselilisya v Braziliyi buli 165 rodin yaki poselilisya v Ilyeusi Bayiya v 1818 roci Odin rik piznishe 200 rodin oselilisya v San Zhorzhi v tomu zh shtati Deyakih nimciv privezli pracyuvati v brazilsku armiyu pislya otrimannya nezalezhnosti vid Portugaliyi v 1822 roci Odnak kolis nazvu koliska nimeckoyi poselennya v Braziliyi zasluzheno nalezhit San Leopoldu de v 1824 roci bula stvorena nimecka poselennya Todi Pivdennij Braziliya mala duzhe nizku gustotu naselennya Bilshist meshkanciv koncentruvalisya na uzberezhzhi a kilka v Pampas Vnutrishnij region buv vkritij lisami i rozridzhenij riznimi grupami miscevih amerindianciv Vidsutnist yedinoyi populyaciyi v centri krayini vvazhalasya problemoyu brazilskoyu vladoyu oskilki Pivdennij Braziliya mig buti legko zahoplenij susidnimi krayinami Oskilki Braziliya bula nedavno nezalezhnoyu vid Portugaliyi nemozhlivo bulo privezti portugalskih immigrantiv Nimechchina strazhdala vid naslidkiv vijn z Napoleonom perenaselenosti i bidnosti v silskij miscevosti Bagato nimciv buli gotovi immigruvati v Braziliyu Krim togo imperatricya Braziliyi Mariya Leopoldina bula avstrijkoyu i pidtrimuvala prihid nimeckih immigrantiv Pershi gromadi Major Sheffer nimec yakij prozhivav v Braziliyi buv vidpravlenij v Nimechchinu z metoyu privezennya immigrantiv Vin priviz immigrantiv i soldativ z Rejnsko Pfalcu Shob privernuti immigrantiv brazilska vlada obicyala veliki zemelni dilyanki de voni mogli b oselitisya zi svoyimi sim yami i kolonizuvati region Faktichno ci zemli znahodilisya v seredini velikih lisiv i pershi nimci buli pokinuti brazilskoyu vladoyu Z 1824 po 1829 rik major priviz do Braziliyi 5 000 nimciv Nimecki immigranti v Braziliyi oselilisya v osnovnomu v silskih rajonah yaki nazivali koloniyami colonias na portugalskij Ci koloniyi buli stvoreni brazilskoyu vladoyu i zemli buli rozpodileni sered immigrantiv Voni povinni buli buduvati svoyi vlasni budinki i obroblyati zemlyu Pershi roki buli neprostimi Bagato nimciv pomerli vid tropichnih zahvoryuvan a inshi pokinuli koloniyi shob znajti krashi umovi dlya zhittya Nimecka koloniya San Leopoldu bula na pochatkovih etapah rozkladom Odnak v nastupni roki do San Leopoldu pribulo she 4 830 nimciv i todi koloniya pochala rozvivatisya immigranti stvorili misto Novo Amburgo Novij Gamburg Z San Leopoldu i Novogo Gamburgu nimecki immigranti rozpovsyudilisya v inshi rajoni Rio Grandi du Sul v osnovnomu bilya dzherel richok Vsya oblast Vale dos Sinus bula zaselena nimcyami Protyagom 1830 h i chastini 1840 h rokiv nimecka immigraciya do Braziliyi bula pripinena cherez konflikti v krayini Vijna Ragamuffinov Pershi poselenci v Joinville Pohodzhennya Shvejcariya Prussiya Norvegiya Oldenburg Golshtinska Gannover Shlezvig Gamburg Saksoniya Polsha Lyubek Meklenburg Lyuksemburg Shveciya Vyurtemberg Braunshvejg Shvarcburg inshi Immigranti 190 70 61 44 20 20 17 16 8 5 4 4 3 3 1 1 1 4 Hvili immigrantiv Bagato mist u stolichnij zoni Portu Alegri buli zasnovani nimcyami yak ot San Leopoldo Novo Gamburgu Nova Garc Dojs Irmaos Baumshnajs Ivoti Berganshnejs i Sapiranga Leoner Hof Immigraciya vidnovilasya pislya 1845 roku zi stvorennyam novih kolonij Najvazhlivishi z nih buli Blumenau v 1850 roci i Zhojnvil v 1851 roci obidvi v shtati Santa Katarina ci mista privernuli tisyachi nimeckih immigrantiv do regionu Deyaka masova immigraciya bula sprichinena Revolyuciyeyu 1848 roku v nimeckih derzhavah Na sogodni ci oblasti nimeckoyi kolonizaciyi ye odnimi z najbagatshih chastin Braziliyi z najnizhchim rivnem bezrobittya i negramotnosti v krayini i voni vse she zberigayut silnij vpliv nimeckoyi kulturi Koncom 19 stolittya bulo stvoreno 122 nimeckih gromadi v Rio Grandi du Sul i bagato inshih v Santa Katarina Parana San Paulu Minas Zherajs i Rio de Zhanejro Nimci dopomogli stvoriti serednij klas naselennya v Braziliyi krayini yaka ranishe bula rozdilena mizh rabami i yih vlasnikami Nide nashi koloniyi ci virni vidgaluzhennya vid materinskogo korinnya ne obicyayut takih nadij yak tut Sogodni v cih provinciyah ponad tridcyat vidsotkiv meshkanciv nimci abo nimeckogo pohodzhennya i spivvidnoshennya yih prirodnogo zbilshennya vishe nizh v portugalciv Napevno cya chastina svitu nalezhit nam i klyuch do vsogo cogo Santa Katarina yaka prostyagayetsya vid gavani San Francisko daleko vglib z yiyi do cogo chasu nerozvinenoyu malo vidomoyu bagatstvom Os dijsno na pivdennomu shodi Braziliyi ce bagata i zdorova zemlya de nimeckij emigrant mozhe zberegti svoyu nacionalnist de dlya vsogo sho oznachaye slovo nimeckist prekrasne majbutnye posmihayetsya Doktor Lejzer nimeckij mandrivnik v Pivdennomu Braziliyi na pochatku 20 stolittya Stanom na 1905 rik Nimecka morska sluzhba zaznachila sho v Braziliyi prozhivalo ponad 140 tisyach nimciv 131 5 tisyachi z nih buli gromadyanami Rejhu a inshi 8 5 tisyachi gromadyanami Rejhu i bulo 24 nimecki konsulstva Miski nimci v BraziliyiGramadu turistichne italo nimecke misto v Riu Grandi du Sul Ne vsi nimci yaki oselilisya v Braziliyi stali fermerami Na pochatku 20 stolittya bulo duzhe malo nezaselenih silskih rajoniv Pivdennogo Braziliyi Bilshist z nih buli zaseleni nimeckimi italijskimi i polskimi immigrantami protyagom 19 stolittya U zv yazku z takoyu situaciyeyu bilshist nimciv yaki immigruvali do Braziliyi v 20 stolitti oselilisya u velikih mistah hocha bagato z nih takozh oselilisya v starih silskih nimeckih koloniyah Nimecka immigraciya do Braziliyi dosyagla svogo piku v 1920 h rokah pislya Pershoyi svitovoyi vijni Ci nimci buli v osnovnomu serednogo klasu z miskih rajoniv Nimechchini vidminno vid bidnih selyan yaki oselilisya v koloniyah Braziliyi v 19 stolitti U 1858 roci nimci stanovili 15 naselennya Portu Alegre 20 10 naselennya San Paulu v 1860 roci 21 i 60 immigrantiv yaki zhili v Kuritibi do kincya 19 stolittya 22 U Rio de Zhanejro na pochatku 1830 roku bulo 20 pidpriyemstv vlasnist nimciv Cherez dvadcyat rokiv cya kilkist zrosla do 50 23 Lyudi nimeckogo pohodzhennya aktivno brali uchast u promislovomu rozvitku ta rozvitku velikih mist v Braziliyi takih yak Kuritiba i Portu Alegre U San Paulu nimci zasnuvali svoyu pershu koloniyu v 1829 roci 24 25 26 Na pochatku 20 stolittya misto vvazhalosya centrom nimecko brazilskoyi kulturi 27 Misto privertalo nimeckih immigrantiv do 1950 h rokiv Sogodni velike San Paulu prozhivaye ponad 400 000 nimeckih brazilciv 28 29 Vlasniki promislovih i torgovelnih zakladiv u Kuritibi 1869 1889 Etnichnogo pohodzhennya Vsogo lt img gt Braziliya 230 lt img gt Nimechchina 104 lt img gt Italiya 26 lt img gt Franciya 18 lt img gt Ob yednane Korolivstvo 8Pionerskij periodFermi u vlasnosti inozemciv 1920 Immigranti Fermi italijci 35 984 portugalska 9 552 nimci 6 887 Ispanska 4 725 rosiyani 4 471 avstrijci 4 292 Yaponskij 1 167 Nimecki poselennya a takozh inshih yevropejskih etnichnih grup zajmayut veliku teritoriyu v centralnih chastinah shtativ Parana Santa Katarina i Rio Grandi du Sul Z shodu voni mezhuyut z teritoriyami kolishnoyi azorsko portugalskoyi kolonizaciyi a na pivdni i zahodi z grackimi pasovishami gausho Oblasti nimeckoyi poselennya vinikli v centri regionu vidokremleni vid inshih poselen V cih viddalenih pastorskih i silskogospodarskih rajonah immigranti ne buli pid kontrolem mogutnih brazilskih vlasnikiv zemli Zavdyaki cij izolyaciyi immigranti mogli samostijno organizovuvati svoyi spravi buduyuchi vlasni cerkvi shkoli ta municipalni vladi Ditej vihovuvali nimeckoyu movoyu Portugalska mova stala dominuyuchoyu piznishe yak zasib spilkuvannya z brazilcyami abo z immigrantami inshih nacionalnostej 32 Pershe pokolinnya immigrantiv stikalosya z vazhkoyu zadacheyu vizhivannya vidkrivayuchi prosiki v divochomu lisi dlya budivnictva vlasnih budinkiv i dorig Ataki indianciv buli zagalnimi Vidokremleni vid inshih poselen nimci takozh stikalisya z trudnoshami u poshukah rinkiv dlya svoyeyi produkciyi Pershoyu skladnistyu bulo viznachennya yaki vidi produktivnoyi diyalnosti mozhna bulo b integruvati v brazilsku ekonomiku Tilki bidnist yaku voni perezhivali v Yevropi cherez naslidki Promislovoyi revolyuciyi i krizi pid chas konsolidaciyi yevropejskih nacij mozhe poyasniti yihnyu napoleglivist v Braziliyi inodi stikayuchis z zhalyugidnimi umovami sho buli girshimi nizh ti z yakimi voni znajomi v Yevropi Odnak pislya pributtya v Braziliyu voni stali malimi vlasnikami zemli sho polegshilo yihnij rozvitok 32 Koloniyi stvoreni z 1808 roku Derzhava Riu Grandi du Sul San Paulu Santa Katarina Minas Zherajs Parana Bayiya Rio de Zhanejro Espiritu Santo Pernambuku Nomer 180 49 37 14 12 10 9 3 2Period procvitannyaNastupni pokolinnya skoristalisya zusillyami pershih immigrantiv i procvitali Sim yi zrostali a poselennya rozshiryuvalisya stvoryuyuchi cvituchu nimecku spilnotu malih vlasnikiv zemli Spochatku voni znahodili divochi lisi yaki mozhna bulo zaselyati abo kupuvati za nizkimi cinami Protyagom cogo periodu bilsh viddaleni spilnoti strazhdali vid mesianskoyi anomiyi pid vplivom populyarnih nimeckih tradicij protestantskih ambicij Ce prizvelo do vidbuvannya buntu Mukeriv u 1870 h rokah yakij zavershivsya kilkoma zlochinami i vbivstvami 32 IdentichnistYakobina Menc Maurer lider Mukeriv Za slovami Darsi Ribejro nezvazhayuchi na yihnyu izolyaciyu nashadki nimciv znali sho Braziliya teper yihnij dim Novi immigranti yaki pribuli z Nimechchini buli chitko vidminni vid nimeckih brazilciv starishih pokolin Nimecki brazilci vidijshli vid yevropejskih standartiv zvichok movi ta ambicij Odnak spivisnuvannya z miscevimi brazilcyami amerindcyami portugalskimi brazilcyami azorskogo pohodzhennya zmishancyami gauchosami ta kilkoma afro brazilcyami pokazalo sho vidminnosti vid miscevih buli takozh velikimi Nimeckim brazilcyam takozh ne podobalasya nisheta z yakoyu stikalisya brazilci inshogo pohodzhennya Tomu nimecki brazilci nareshti stvorili tretyu identichnist yaka ne bula povnistyu nimeckoyu cherez vidstan sho stvoryuvala gostri vidminnosti ale takozh ne bula povnistyu brazilskoyu cherez nebazhanu nishetu yaku bachili u brazilcyah Yihnya izolyaciya i kulturnij ta movnij konservatizm prizveli do konfliktiv mizh nimeckimi brazilcyami a takozh yaponskimi brazilcyami italijskimi brazilcyami ta inshimi z odnogo boku i brazilcyami starshogo pokolinnya z inshogo boku Nacionalizaciya bula fundamentalnoyu vimagala vikladannya inozemnih mov u shkolah lamala izolyaciyu spilnot i zaluchala molod inozemnogo pohodzhennya do sluzhbi v armiyi Pereyizhdzhayuchi do miskih centriv molodshe pokolinnya rozshiryuvalo svij kulturnij gorizont i svij vlasnij poglyad na Braziliyu Koli voni povertalisya v svoyi ridni mista voni pidtrimuvali brazilsku identichnist yaka vzhe stavala obov yazkovoyu Z seredini 20 go stolittya do sogodennya cya populyaciya ne rozglyadayetsya inshimi brazilcyami yak inozemci ale yak suchasne progresivne miske naselennya Viznachennya sebe yak brazilciv takozh perevazhaye sered nimeckih brazilciv oskilki kulturnij svit yihnih predkiv buv povnistyu zminenij Voni vvazhayut nerealistichnim pretenduvati na inshu etnichnu identichnist krim brazilskoyi Z seredini 20 go stolittya i do sogodennya yedini pomitni vidminnosti mizh brazilcyami nimeckogo ta inshogo yevropejskogo ta arabskogo pohodzhennya polyagayut u rivnyah osviti vishij sered nimeckih brazilciv a takozh u kilkoh zbereglih nimeckih tradiciyah 32 Panorama nimeckih gromadNimecke naselennya v Pivdennij Braziliyi v 1911 roci Do 2002 roku doslidzhennya meriyi dijshli visnovku sho 45 zhiteliv Zharagua du Sul pohodyat vid nimciv Inshimi osnovnimi grupami buli italijci 25 polyaki 6 ta ugorci 3 21 mali inshe pohodzhennya Nimecki brazilski rajoni sogodni skladayut brazilskij region z vlasnim harakterom yakij skladayetsya z mistechok i velikih koncentracij meshkanciv navkolo cerkvi komerciyi ta shkoli Ci silski selisha pov yazani z velikimi mistami de ekonomika stala riznomanitnoyu dodavshi do pervinnogo silskogospodarskogo virobnictva promislovist Takim chinom pivdenni brazilski rajoni yevropejskih poselen sformuvali procvitayuchu regionalnu ekonomiku i yevropejskij kulturnij landshaft vidminnij vid vidnosnoyi portugalsko brazilskoyi odnoridnosti yaku mozhna znajti v inshih chastinah Braziliyi Ostannim chasom v cih rajonah stalosya znachne promislove rozvitok yakij viplivaye z promislovosti na domu Deyaki stari nimecki spilnoti teper ye procvitayuchimi promislovimi centrami takimi yak San Leopoldo Novo Amburgo Blumenau Zhojnvil i Itazhayi Nimci stali pidpriyemcyami zavdyaki svoyim znannyam skladnishih tehnik virobnictva nizh ti yakimi volodili inshi brazilci Krim togo yihnij bilingvizm nadav yim krashi yevropejski kontakti Istorichno znachna kilkist nimeckih brazilciv ta inshih yevropejciv zaselyala pevni mista ta shtati V misti Blumenau Santa Katarina protyagom ostannogo desyatilittya 19 stolittya 70 naselennya buli etnichno nimcyami 15 italijcyami i 15 inshimi 35 Naselennya nimeckih brazilciv u shtati Espiritu Santu bulo 73 000 osib u 1960 roci 145 000 u 1980 roci i 250 000 u 2004 roci 36 Misto Naselennya 2010 shtat Joinville 515 288 Santa Katarina Blyumenau 309 011 Santa Katarina Petropolis 296 044 Rio de Zhanejro Novo Gamburgo 239 051 Riu Grandi du Sul Sao Leopoldo 214 210 Riu Grandi du Sul Nova Friburgo 182 016 Rio de Zhanejro Itajai 172 081 Santa Katarina Jaragua do Sul 143 123 Santa Katarina Santa Krus du Sul 118 287 Riu Grandi du Sul grubij 105 503 Santa Katarina nimecki brazilci Derzhava 1872 1890 1920 1940 1950 Santa Katarina 7 20 5 22 34 Riu Grandi du Sul 13 3 19 3 21 6 Parana 6 9 San Paulu 2 5 Naselennya Nimechchini pershe desyatilittya 20 stolittya Derzhava Vidsotok Santa Katarina 35 Riu Grandi du Sul 20 25 Parana 5 10 Rio de Zhanejro i San Paulu 1 5 Reshta Braziliyi Menshe 1 Kinec rozshirennya Na pochatku nimci znajshli region z obshirnimi porozhnimi teritoriyami ale z chasom z obov yazkovim zaselennyam zemel nimecka ekspansiya pripinilasya Yak voni rozshiryuvalisya nimecki poselennya zishtovhnulisya z pastoralnimi zonami gauchos na zahodi i pivdni Zona Gaucho bula bidnim regionom sho skladavsya z velikih ferm sho nalezhali nevelikij eliti zemlevlasnikiv yaki monopolizuvali zemli i masi nekvalifikovanih pracivnikiv yaki pracyuvali dlya nih v poganih umovah podibnih do inshih chastin Braziliyi i duzhe vidminnih vid oblastej nimeckih poselen de kozhna rodina mala svoyu vlasnu neveliku fermu Za rozshirennya yevropejskih poselen zokrema nimeckih na pivdennomu Braziliyu zemli dlya kozhnoyi rodini stali obmezhenimi oskilki ne zalishilosya bilshe vilnih zemel Dilyanki zemli ranishe zaseleni odniyeyu rodinoyu pochali zaselyatisya dvoma abo chotirma rodinami Bez vlasnoyi zemli deyaki nashadki nimciv opustilisya do situaciyi bidnosti splutuyuchis z masoyu gauchos i nashadkiv azorskih portugalciv yaki skladayut bidnih na pivdni Braziliyi u poshukah zemli dlya obrobki 32 KulturaBrazilskij Oktoberfest Nimecka arhitektura v Blumenau Mova Vikoristannya nimeckoyi movi v Braziliyi zmenshuyetsya odnak u krayini isnuyut 3 000 000 brazilciv yaki govoryat nimeckoyu 3 i vazhlivi nimeckomovni gromadi v Braziliyi navit majzhe 200 rokiv pislya pochatku immigraciyi Za danimi Borna i Dikgissera 1989 s 55 kilkist brazilciv nimeckogo pohodzhennya na 1986 rik stanovila 3 6 miljona Dlya shtatu Rio Grande du Sul na osnovi danih vid Birsi Bilingvizm v Rio Grande du Sul na 1970 rik Altengofen 1996 s 56 ociniv kilkist govoryachih riznimi movami nimeckoyi movi v 1 386 945 osib Za danimi Altengofena na 1996 rik cya kilkist zmenshilasya do vid 700 000 do 900 000 govoryachih Damke 1997 s 59 na 1996 rik ociniv sho v Braziliyi isnuye bilshe 2 miljoniv govoryachih bud yakoyu movoyu nimeckoyi 40 Nimecki immigranti zberegli svoyu movu bilshe nizh bud yaka insha grupa immigrantiv v Braziliyi Ce v osnovnomu bulo pov yazano z spilnoyu kulturnoyu identichnistyu i bazhannyam stvoriti v Braziliyi otochennya z harakteristikami krayini do yakoyi voni vvazhali sho nikoli ne povernutsya Krim togo veliki riznici mizh nimeckoyu ta portugalskoyu movami zavazhali vivchennyu nacionalnoyi movi Braziliyi sho i zalishayetsya pretekstom dlya podalshogo vikoristannya nimeckih dialektiv Golovnim nimeckim dialektom yakim govoryat v Braziliyi ye Gunsryukkish i za slovami Ammona yakij vidvidav nimeckomovni spilnoti v pivdennomu Braziliyi v 2004 roci leksika movi Gunsrik she dosit shozha na leksiku suchasnih nimeckomovnih govoryachih navit pislya majzhe 200 rokiv viddalenosti 40 Hamel 1988 s 64 ta Damke 1997 s 60 61 zauvazhili sho isnuye rivnovaga mizh vikoristannyam nimeckoyi ta portugalskoyi v nimeckomovnih spilnotah Braziliyi Prote postupovo tendenciya polyagaye v tomu sho portugalska staye dominuyuchoyu Nezvazhayuchi na mif pro monolingvizm u krayini tobto na te sho vsi brazilci govoryat lishe portugalskoyu nimecka vse she maye silnij vpliv i navit sogodni Cej mif efektivno prihovuye lingvistichni menshini krayini vklyuchayuchi korinnih narodiv ta movciv immigrantskih mov Ale vin takozh prihovuye bilshist naselennya Braziliyi yake govorit nepopulyarnimi riznovidami portugalskoyi movi zamist formalnogo standartnogo portugalskogo yakij vikladayut u shkolah 40 Za slovami Olivejri 2000 84 Braziliya ye odniyeyu z najbilsh movnih krayin u sviti de meshkanci govoryat blizko 200 mov z yakih blizko 170 korinni a 30 movi immigrantiv 43 Brazilskij perepis 1940 roku pokazav sho nimecka mova bula drugoyu za kilkistyu govorenih mov v Braziliyi z 644 458 movcyami U zagalnij kilkosti majzhe 1 miljona brazilskih nimciv bilsh yak polovina vse she govorila nimeckoyu yak ridnoyu movoyu Najbilshoyu chastinoyu govoryat narodzheni v Braziliyi menshist narodzheni v Nimechchini abo v inshij nimeckomovnij krayini Inshi golovni movi yaki govorili buli italijska z 458 054 yaponska z 192 698 ta ispanska z 74 381 Lyudi yaki zazvichaj ne rozmovlyayut portugalskoyu vdoma za stattyu ta nacionalnistyu zgidno z brazilskim perepisom 1940 roku Nosiyi nimeckoyi movi Choloviki zhinki Narodivsya v Braziliyi Naturalizovani brazilci Inozemci 644 458 327 443 317 015 580 114 5 083 59 169 Diskriminaciya Mif pro monolingvizm razom iz zagalnoyu ideyeyu togo sho govoriti portugalskoyu bulo umovoyu buti brazilcem zahovav nayavnist mov menshin i spriyav dumci sho nimecki brazilci buli separatistami i ne hotili vivchati portugalsku chi asimilyuvatisya Odnak ci perekonannya ne vrahovuvali togo sho nimecki spilnoti v Braziliyi formuvalisya v urochishah vidokremlenih lisami de portugalomovnogo naselennya ne bulo i prirodno sho diti prodovzhuvali govoriti nimeckoyu a ne prijmali portugalsku movu z yakoyu voni malo kontaktuvali Toj fakt sho voni govorili nimeckoyu ne zavazhav yim bachiti sebe brazilcyami oskilki voni sprijmali sebe yak brazilciv nimeckoyi kulturi Pid chas uryadu Getulio Vargasa pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli Braziliya perervala diplomatichni vidnosini z Nimechchinoyu a takozh z inshimi krayinami Osi Italiyeyu ta Yaponiyeyu bulo pridusheno vikoristannya nimeckoyi movi zaboroneno navchannya nimeckoyi movi v shkolah ta vidannya nimeckih gazet razom z italijskimi ta yaponskimi 43 V comu konteksti monolingvizm zdavavsya rishennyam problem z vivchennya portugalskoyi movi i movu immigrantiv vvazhali vinnimi u neuspihu v shkoli ta trudnoshah u vivchenni portugalskoyi U 1989 roci vinikla superechka shodo nimeckih govoryachih v Braziliyi koli mer Santa Mariya du Ervalu mista v Rio Grande du Sulu vidav usnu instrukciyu vchitelyam miskoyi pochatkovoyi shkoli zberigati uchniv pid chas perervi za vikoristannyam Gunsryukkisha dlya vikladannya yim portugalskoyi Vinikla superechka i dehto zasudzhuvav iniciativu yak represivnu a inshi vklyuchayuchi predstavnikiv nimeckogo pohodzhennya pidtrimuvali mera na pidstavi togo sho ne vminnya govoriti portugalskoyu ye pereshkodoyu v brazilskomu suspilstvi Zgodom cej direktivu bulo skasovano Lyuteranska cerkva v San Paulu Bilshist nimeckih brazilciv ye abo rimskimi katolikami abo lyuteranami Yak i sered inshih brazilciv isnuye znachna menshina lyudej bez religijnih perekonan i pentekostalizm nabuvaye populyarnosti Majzhe 85 45 vsih lyuteran v Latinskij Americi i Karibskomu regioni prozhivayut v Braziliyi Braziliya maye drugu za velichinoyu lyuteransku spilnotu v Americi pislya Spoluchenih Shtativ i pered Kanadoyu Krayina lyuterani lt img gt Spolucheni Shtati 7 504 244 lt img gt Braziliya 951 466 lt img gt Kanada 232 904 lt img gt Argentina 71 960 lt img gt Boliviya 24 400 ZMI Drukovani ZMI vklyuchayut gazeti taki yak Deutsche Zeitung a takozh zhurnali yak Entre Rios Lindenpost i Sankt Paulusblatt Moda i modeli Vplivi nimeckogo pohodzhennya pomitni v galuzi modi po vsij Braziliyi Vidomi modeli nimeckogo pohodzhennya v Braziliyi vklyuchayut Gisele Bundchen Ana Hickmann Ana Claudia Michels Mariana Weickert Leticia Birkheuer Raquel Zimmermann Cintia Dicker Solange Wilvert Monique Olsen Carol Trentini Jeisa Chiminazzo Shirley Mallmann Camila Finn Bruna Erhardt i Aline Weber Sered peremozhciv konkursu krasi Mis Braziliya takozh buli osobi z nimeckim korinnyam taki yak Vera Fischer 1969 Mariza Sommer 1974 Ingrid Budag 1975 Eveline Schroeter 1980 Maria Carolina Portella Otto 1990 Leila Cristine Schuster 1993 Thaisa Thomsen 2002 Carina Beduschi 2005 Rafaela Zanella 2006 Gabriela Markus 2012 i Marthina Brandt 2015 Rik Nimechchini Nimecku movu nadaye Gete Institut u San Paulu Pochinayuchi z travnya 2013 roku Braziliya vidznachala Rik Nimechchini v Braziliyi She vchasno do Dnya Yednosti Nimechchini 3 zhovtnya 2012 roku svitovo vidomij pam yatnik Hrista Spasitelya v Rio de Zhanejro buv pidsvichenij u nacionalnih kolorah Nimechchini chornomu chervonomu i zolotomu shob vkazati na ce ochikuvane podiya Gaslo roku Nimechchina i Braziliya koli ideyi ob yednuyutsya Shkola Unidos da Tijuca tretya za staristyu samba shkola chempionka karnavalu vibrala temu Nimechchini na cogorichnij karnaval z nespodivanim zagolovkom dlya svogo 80 hvilinnogo vistupu u lyutomu 2013 roku Aleman ya Enkantada abo Zacharovana Nimechchina yaka rozpovidala pro ob yednannya Braziliyi i Nimechchini kolori kulturi ta mozhlivosti povidomlyala gazeta Tagesspiegel Ce bulo grandioznim shou vklyuchayuchi visim flotiv pobudovanih na avtobusah z riznimi nimeckimi elementami vklyuchayuchi veliki figurki Playmobil misyac yakij predstavlyav nimeckih pioneriv raketnih vchenih napriklad Vernera fon Brauna i figuri z davnoyi germanskoyi mifologiyi vklyuchayuchi boga gromu Tora Hudozhnij kerivnik Paulo Barros yakij vzhe postanovlyav dvi peremozhni vistavi v Sambadromi rozklav Nimechchinu na p yat aktiv pochinayuchi z nimeckih bogiv ta riznih mifichnih stvorin Dali jshli Faust Gete vidkinuti personazhi Bertolta Brehta roboti Frica Langa i zobrazhennya Marlen Ditrih yak Sinya angel Tim chasom sekciya Svit ditej prisvyachena nimeckim kazkam ta igrashkam Ves cej spektakl buv translyuvanij v efiri brazilskogo telekanalu Globo TV pered auditoriyeyu ponad 190 miljoniv glyadachiv Primusova asimilyaciyaKanela ta yiyi nimeckij vpliv Mi najbilshe hochemo shob za bud yaku cinu nimecka krayina mistila blizko 20 30 osib U dvadcyatomu stolitti v Braziliyi mozhe virosti miljon nimciv i ce nezalezhno vid togo chi zalishitsya vona chastinoyu Braziliyi chi stane samostijnoyu derzhavoyu chi vstupit u tisni stosunki z nashoyu imperiyeyu dd Gustav fon Shmoller nimeckij ekonomist 1900 Koli nimci vpershe priyihali v Pivdennu Braziliyu v 1824 roci voni znajshli krayinu z inshim klimatom roslinnistyu i kulturoyu duzhe vidminnimi vid nimeckih Pivdenna Braziliya bula krayem gauchosiv velikij region Pivdennogo konusa de lyudi viroshuvali hudobu Protyagom nastupnih desyatilit odnak pribuli hvili nimciv yaki govorili nimeckoyu do takoyi miri sho v bagatoh rajonah Pivdennoyi Braziliyi bilshist naselennya skladalo nimciv i navit pislya troh abo chotiroh pokolin narodzhenih v Braziliyi ci lyudi zazvichaj vvazhali sebe nimcyami Mizh 1937 ta 1945 rokami znachna chastina naselennya Braziliyi perezhila vtruchannya v shodenne zhittya sprichinene kampaniyeyu nacionalizaciyi Cya populyaciya yaku brazilskij uryad nazivav inozemcyami skladalasya z immigrantiv i yihnih nashadkiv Yak Brazilska imperiya tak i rannya Respublika dozvolyali grupam immigrantiv poselyatisya v izolovanih spilnotah golovnim chinom v Pivdennij Braziliyi i do pevnoyi miri v inshih chastinah takih yak Espiritu Santu na pivdennomu shodi Ci lyudi ne buli assimilirovani v brazilske suspilstvo bilshosti sho viklikalo trivogu u prezidenta Getulio Vargasa Armiya vidigrala vazhlivu rol pid chas cogo procesu primusovoyi assimilyaciyi cih oblastej inozemnoyi kolonizaciyi yaki stvorili tak zvani etnichni kisti v Braziliyi Nimci v Braziliyi vvazhali sebe chastinoyu bagatoetnichnogo suspilstva tomu koncepciya Deutschtum chastka spilnoti iz spilnim nimeckim pohodzhennyam vidayetsya sumisnoyu z tim sho voni takozh buli gromadyanami Braziliyi Odnak brazilskij uryad prijnyav lishe ideyu jus soli zgidno z yakoyu vsi lyudi narodzheni v Braziliyi povinni vvazhati sebe brazilcyami ta zalishiti za soboyu inshi etnichni asociaciyi Brazilska tochka zoru superechila jus sanguinis bilshosti nimciv v Braziliyi togo chasu yaki buli vse she pov yazani z batkivshinoyu svogo predka 50 Nimecki gromadi rozhevij u Pivdennij Braziliyi v 1905 roci Ne tilki lyudej nimeckogo pohodzhennya vvazhali inshorodcyami majzhe vsi nashadki immigrantiv hoch i v pevnij miri vvazhalisya nezasvoyenimi za dumkoyu Betlema ta inshih uchasnikiv kampaniyi Odnak v oblastyah vidomih yak bunkeri nimeckogo kulturnogo prostoru isnuvali svidchennya bilshogo oporu procesu brazilskoyi nacionalizaciyi yakij vvazhavsya rizikovanim dlya kulturnoyi rasovoyi ta teritorialnoyi cilisnosti naciyi Odniyeyu z takih oblastej bula Vale do Itajai de naselennya bulo perevazhno nimeckim italijskim ta polskim U 1930 h rokah Vale do Itajai opisuvali yak misce z divnimi zvichayami de prozhivali nenacionalni brazilci yaki buli zarazkovani idealami sho zavdali shkodi Braziliyi de sposterigalasya degradaciya nacionalnogo duhu Pid chas cogo periodu nacionalizaciyi nimci rozglyadalisya yak najbilsh inshorodni italijci buli blizhchimi do brazilciv a polski nahodilisya v promizhnomu polozhenni prote zhodnu z cih grup ne vvazhali nedvoznachno brazilskoyu za dumkoyu uryadu Strah pered mozhlivistyu separatizmu ta potencijnimi problemami na pivdni ne buli novimi u plani viznachennya brazilskoyi naciyi She do 1939 roku brazilski nacionalisti boyalisya mozhlivosti zanadto silnogo nimeckogo vplivu na pivdni Bagato chleniv brazilskoyi armiyi brali uchast v comu procesi vklyuchayuchi osib yak Nogejra As we can see the German colonization has deep roots has developed across the south of Brazil and would have terrifying aspects if the appropriate measures were not adopted aimed at defending the interests of the sacred homeland and cut any and all possibility of disintegration of our territory Nogueira 1947 18 Nogueira takozh porivnyuvav nimeckih brazilciv iz kalmaram yaki vityaguyut svoyi tentakli na pivdni Braziliyi Vin vikoristovuvav obraz okupaciyi najrodyuchishih teritorij pivdennogo regionu inozemcyami yaki ne mali namiru integruvatisya v krayinu ale zalishalisya vidokremlenimi z pochatku svogo osvoyennya Zapisi pershih vrazhen pro misto Blumenau v jogo knizi otrimali pidzagolovok Divne misto v yakomu stverdzhuvalosya sho nimecka mova vzhivayetsya bez obmezhen vklyuchayuchi ofisi vladi Silvio Romero 1906 porivnyuvav nimecku immigraciyu do vtorgnennya varvariv yake prizvelo do krahu Rimskoyi imperiyi Tvori riznih avtoriv proti nimeckogo osvoyennya v Braziliyi proyavlyali viraznij ksenofobiyu shodo tak zvanoyi nimeckoyi zagrozi Portugalska mova bula predstavlena yak fundamentalnij kriterij nacionalnosti sho vipravdovuvav nacionalizaciyu osviti ta zakrittya etnichnih shkil Bilshist nimeckih brazilciv malo rozumilo portugalsku movu i koli v Braziliyi bulo zaboroneno vzhivannya nimeckoyi movi voni stikalisya z bagatma trudnoshami cherez cyu movnu bar yeru Z ciyeyi tochki zoru predstavniki bilsh zakonnoyi nacionalnoyi formaciyi mali zavdannya zrobiti immigrantiv ta yihnih nashadkiv vidpovidnimi mifu pro zmishannya troh ras yaki skladayut brazilsku naciyu yevropejciv chornih afrikanciv ta amerikanciv indianciv U 1930 h rokah Braziliya bula domivkoyu odniyeyi z najbilshih nimeckih spilnot poza mezhami Nimechchini z 100 000 nimcyami narodzhenimi v Nimechchini ta spilnotoyu z 1 miljonom nashadkiv nimciv predki yakih osvoyuvali krayinu z 1824 roku Braziliya takozh mala najbilshu kilkist chleniv Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi za mezhami Nimechchini a same 2 822 chleni Velika kilkist lyudej z nimeckim korinnyam i pomitna kilkist chleniv nacistskoyi partiyi vikoristovuvalisya brazilskim uryadom dlya vipravdannya yihnih program nacionalizaciyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1942 roci nacistska Nimechchina napala na brazilski korabli i Braziliya ogolosila vijnu Nimechchini Prezident Getulio Vargas iniciyuvav strogu programu primusovoyi kulturnoyi asimilyaciyi Nasionalizm yaka pracyuvala dosit efektivno yaksho ne zovsim spochatku Vin zaboroniv bud yaku organizovanu proyavu nimeckoyi kulturi v Braziliyi Shkolam bulo nakazano vikladati viklyuchno portugalskoyu 54 i vidavnictvo knig gazet i zhurnaliv inozemnimi movami sho na praktici oznachalo nimecku movu ta italijsku movu pidlyagalo poperednij cenzuri Ministerstvom yusticiyi 54 Zaboronyalosya vikoristannya inozemnih mov v ustanovah vladi 55 a takozh v religijnih obryadah 55 Chleni brazilskoyi armiyi buli vidpravleni v inozemni kolonizacijni oblasti dlya kontrolyu miscevogo naselennya Ye zapisi pro areshti chi moralnij tisk obumovleni vikoristannyam inozemnih mov 56 57 Nacizm Nacistska grupa v Riu du Sul Diti roblyat nacistsku versiyu rimskogo vitannya v Presidente Bernardes San Paulu bl 1935 r Egon Albreht Lemke buv nimeckim asom Lyuftvaffe ta nagorodzhenim Licarskim hrestom Zaliznogo hresta pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Albreht narodivsya v Kuritibi Braziliya Zaboroneno rozmovlyati italijskoyu nimeckoyu ta yaponskoyu movami v bud yakomu gromadskomu misci Poperedzhennya zaboroneno rozmovlyati nimeckoyu italijskoyu ta yaponskoyu movami v gromadskih miscyah Ci problemi zagostrilisya zi zrostannyam nacizmu v Nimechchini Nacional socialistichna robitnicha partiya shvidko vzyalasya za zavdannya organizaciyi za kordonom de buli znachni naseleni populyaciyi nimeckogo pohodzhennya U Braziliyi rezultati ne buli takimi yak ochikuvala partiya Priblizno 3 000 osib priyednalisya do neyi 60 zrobivshi brazilskij viddil chiselno najvazhlivishim inozemnim viddilom Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi odnak znachna populyaciya nimeckogo pohodzhennya v Braziliyi mozhe buti bilshe problemoyu nizh aktivom dlya Nimeckoyi nacistskoyi partiyi 61 z odnogo boku ce viklikalo nadiyi na vtruchannya u vnutrishnyu politiku Braziliyi a z inshogo boku buv strah ne vidchuzhuvati brazilskij uryad yakij yak spodivalasya mogla buti privedena na svij bik citation needed abo prinajmni zalishitisya v blagosklonnij nejtralitetnosti Krim togo isnuvav pitannya miscevoyi brazilskoyi tradicijnoyi sinkretichnoyi partiyi Brazilska integralistska diya Na vidminu vid Nacional socialistichnoyi partiyi integralisti viddavali perevagu zmishuvannyu ras i vvazhali selyan sertanejo yak blagorodnij ideal predstavnictva narodu yakij na yihnyu dumku buv vazhlivim dlya brazilskoyi nacionalnoyi identichnosti ce superechilo nacistskij ideologiyi rasovoyi chistoti 62 Ce bula problema oskilki integralisti zmogli privernuti deyaki chleni sered brazilciv nimeckogo pohodzhennya konkuruyuchi takim chinom z organizaciyeyu Nacional socialistichnoyi partiyi krim togo do 1937 roku koli Vargas vviv diktaturu integralisti na vidminu vid Nacional socialistichnoyi partiyi mogli brati uchast u viborah i tomu bula prirodna tendenciya neoficijnoyi pidtrimki Nacional socialistami integralistam Pidtrimka nacistskogo rezhimu v Nimechchini bula poshirenoyu sered brazilciv nimeckogo pohodzhennya sho bezumovno turbuvalo brazilski vlasti citation needed Rasovi ta nacionalistichni poglyadi nacistiv legko vpisuvalisya v ideologiyu Deutschtum Odnak nacisti ne buli zdatni zrobiti ce dijsno masshtabnim chlenstvom i yihni miscevi diyi taki yak zaproponovani bojkoti buli priznacheni dlya borotbi z bilshistyu naselennya nimeckogo pohodzhennya 61 Faktichno vagi brazilskih vlad z privodu poshirennya nacizmu v Braziliyi zdayutsya zavishenimi v retrospektivi 61 prote slid vrahovuvati sho v 1938 roci Nimechchina aneksuvala Avstriyu a v 1939 roci vona rozpustula a potim takozh aneksuvala Chehoslovachchinu i miscevi viddili Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi buli povnistyu vklyucheni v ci diyi manipulyuvannya nimeckimi menshinami takozh vidigravalo vazhlivu rol vo vnutrishnij politici Polshi Dancig i Litvi Memel Takim chinom hocha vagi utrimannya vladi brazilskih vlad zdayutsya v pevnomu vidnoshenni vipravdanimi voni zdayetsya vipravdani Z arhivu Rolfa Goffmana rul 29 kadri 26 600 656 zgadanogo v Altonom Fraj v Nacistskaya Germaniya i amerikanskoe polusharie 1933 1941 s 101 102 brazilskij diplomat Serhio Korrea da Kosta u knizi Istoriya sekretnoyi vijni Cronica de uma guerra secreta portugalskoyu 63 rozkrivaye sho Gitler planuvav kolonizuvati Braziliyu yak pokazali kilka istorikiv anglomovnogo svitu 64 65 66 a takozh svidchennya Raushninga yakij buv prisutnim koli Gitler govoriv pro plani kolonizaciyi Braziliyi 67 Plan ne buv novim U svoyij Gross Deutschland die Arbeit des 20 Jahrhunderts opublikovanij v Lejpcizi v 1911 roci Tannenberg viznachaye princip podilu Centralnoyi i Pivdennoyi Ameriki mizh velikimi derzhavami do Nimechchini nalezhit subtropichna chastina sho vihodit na Atlantichnij okean Pivdenna Amerika nadast prostir dlya kolonizaciyi de nashi immigranti zberezhut svoyu movu i avtonomiyu Mi budemo vimagati shob nimecka bula vikladana v shkolah yak druga mova Pivdennij Braziliya Paragvaj i Urugvaj stanut krayinami nimeckoyi kulturi a nimecka bude yihnoyu nacionalnoyu movoyu Otto Tannenberg 68 U kvitni 1938 roku Vargas zakonodav nimecku partiyu v Braziliyi brazilski partiyi buli zakonodavani v grudni 1937 roku 69 Prote v grudni 1937 roku nimeckij nimeckij poslanec v Rio de Zhanejro Karl Ritter vzhe povidomlyav pro nacionalizuyuchi zahodi z boku brazilskogo uryadu U toj moment vimagalisya umovi dlya podalshoyi roboti nimeckih shkil U Rittera bula problema v tomu sho jogo povnovazhen yak poslancya ne dozvolyalo vin vtruchatisya v interesi gromadyan Braziliyi nimeckogo pohodzhennya Prote v lyutomu 1938 roku Ritter zustrivsya z Vargasom i vimagav pridushiti kritiku Nimechchini ta nacizmu v brazilskij presi 69 Yak pidtverdzheno piznishe rozkritimi diplomatichnimi dokumentami interes posolstva polyagav v gromadyanah Nimechchini a ne gromadyanah Braziliyi nimeckogo pohodzhennya V kvitni Vargas zaboroniv bud yaku politichnu diyalnist inozemciv v travni integralisti sprobuvali zahopiti vladu v Braziliyi sho she bilshe uskladnilo vidnosini mizh Braziliyeyu ta Nimechchinoyu 69 Do cogo momentu odnak ne bulo prijnyato zhodnih zahodiv proti kulturnih religijnih chi sportivnih ob yednan Zahodi buli posileni v 1939 roci koli zaboroneno vikoristannya publichnoyi movi v inozemnih movah vklyuchayuchi nimecku vklyuchayuchi pochatkovi shkoli ta religijni obryadi yak zhorstko ce b ne bulo ce neobhidno pam yatati yak vkazuye Rene Gerc sho blizko polovini propovidnikiv Lyuteranskoyi cerkvi v Rio Grandi du Sul buli priznacheni chlenami Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi citation needed lt link gt Asociaciyi mali pripiniti prosuvannya inozemnih kultur U 1942 roci koli Braziliya vstupila do Drugoyi svitovoyi vijni buli vvedeni dodatkovi obmezhennya i yih obhodzhennya stalo strozhchim Ne bulo zrobleno zhodnih sprob pridushiti Lyuteransku cerkvu navchannya inozemnih mov vklyuchayuchi nimecku u vishih shkolah i koledzhah prodovzhuvalosya 70 a takozh yihnye privatne vikoristannya Publichne vzhivannya inozemnih mov vklyuchayuchi nimecku bulo zaboroneno pid zagrozoyu uv yaznennya ce osoblivo suvoro dotrimuvalosya shodo publichnogo vikoristannya nimeckoyi movi Magazini vlasniki yakih buli nimcyami buli obshukani Ustanovi zareyestrovani na inozemnih imenah musili buti zmineni i religijni bogosluzhinnya v cerkvah povinni buli vidbuvatisya lishe portugalskoyu movoyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Brazilskij ekspedicijnij korpus FEB zaluchiv bagatoh nimciv i lyudej nimeckogo pohodzhennya dlya borotbi na boci soyuznih sil sho bulo vazhkim dlya bagatoh z nih z urahuvannyam togo sho vijskovimi bulo primusovo borotisya proti Nimechchini 71 Isnuvali rizni akcenti pid chas kampaniyi nacionalizaciyi zokrema interventor nevibornij gubernator Rio Grandi du Sul Kordeyiru de Farias buv pomitnij svoyeyu zhorstkistyu Na moment ogoloshennya Braziliyi vijni Nimechchini narodni zavorushennya proti gromadyan nimeckogo pohodzhennya vibuhnuli v Rio Grandi du Sul vidpovid na tonennya brazilskih torgovih suden nimeckimi pidvodnimi chovnami sho prizvelo do bilshe 600 smertej Koli armiya pridushuvala ci zavorushennya i zabezpechila fizichnu nedotorkanist gromadyan Kordeiru de Farias zaproponuvav svoyu vidstavku 72 yaku vidhilili ale jogo skoro vidpravili na sluzhbu v Italiyu vijskovim komandirom i zaminili na polkovnika Ernesto Dornellesa nabagato bilsh pomirkovanogo lidera Pislyavoyennij rozvitok podij Z togo chasu regionalna nimecka kultura na pivdennomu brazilskomu regioni zaznala zanepadu Deyaki skarzhatsya na ce yak na tragichnu vtratu dlya krayini todi yak inshi vvazhayut sho ce oznachaye nacionalnij progres argumentuyuchi sho asimilyaciya v kincevomu pidsumku prizvodit do yednosti Prote nimeckij vpliv vse she pomitnij po vsij pivdennij chastini shtativ chi to v arhitekturi magazinah nazvah mist abo sposobi zhittya Bagato nimeckih shkil vidnovili svoyu robotu v 1950 h rokah i vvazhayutsya odnimi z krashih misc dlya navchannya ditej Osvita Nimecka shkola v Rio de Zhanejro Universidade Luterana do Brasil Lyuteranskij universitet Braziliyi takozh vidomij yak Ulbra u Kanoasi Colegio Visconde de Porto Seguro zasnovana v 1872 roci yak Deutsche Schule nimeckimi immigrantami v San Paulu ye najbilshoyu nimeckoyu shkoloyu v sviti Okrim Colegio Visconde u Braziliyi ye taki nimecki mizhnarodni shkoli Colegio Humboldt Sao Paulo Nimecka shkola Rio de Zhanejro Istorichni nimecki shkoli Escola Hygienopolis Waldorf Schule u San Paulu Preteologico Instituto v San Leopoldo Rede Sinodal merezha lyuteranskih shkil zasnovana v 1924 roci organizovana brazilcyami lyuteranami perevazhno brazilcyami Nimechchini U pershi roki navchannya velosya nimeckoyu movoyu Misto Blumenau pochinayuchi z 2019 roku prijnyalo politiku spryamovanu na peretvorennya vsih svoyih zagalnoosvitnih shkil v bilingvalni shkoli de vsi predmeti vivchayutsya odnochasno anglijskoyu movoyu i movoyu drugoyi movi Do 2022 roku misto vzhe vprovadilo cyu politiku v 18 shkolah z yakih 4 teper vikladayut nimecku movu yak drugu movu inshi 14 vikladayut anglijsku abo brazilsku movu zhestiv Zdorov ya Nimci takozh zasnuvali likarni taki yak likarnya Moinho de Ventos v Portu Alegri likarnya do Amparo i likarnya Alemao sogodni Likarnya Central da Aeronautica v Rio de Zhanejro a takozh likarnya Alemao Oswaldo Cruz likarnya Samaritano likarnya Santa Catarina i likarnya Santa Helena v San Paulu Yizha ta napoyi Stara budivlya Brahmi v Portu Alegri Kuhen poshirenij nimeckij desert u pivdennij Braziliyi pid nazvoyu kuka Nimci vveli v Braziliyu novi vidi yizhi ta napoyiv abo pidsilili yih vikoristannya brazilcyami Kultura viroshuvannya pshenici v Braziliyi prijshla razom z nimeckimi immigrantami Kuhnya surkrut vidomij v portugalskij movi yak chucrute takozh vikoristovuyetsya yak prezirlivij termin dlya poznachennya nimciv ta lyudej centralnoyevropejskogo pohodzhennya chi pohodzhennya vzagali Ajsbajn novi vidi kovbas i ovochiv ce lishe deyaki prikladi yizhi yaku vveli v Braziliyu immigranti U Kuritibi kovbasi chasto vidomi yak vina vid nimeckogo Wiener Wiener Wurstchen U Pivdennomu Braziliyi fruktovi konservi vidomi yak himiya vid nimeckogo Schmier Chopp abo Chope vid nimeckogo Schoppen v brazilskij portugalskij movi ce slovo dlya piva z kranu abo prosto piva Sogodni pivo ye najpopulyarnishim napoyem v Braziliyi Tradiciya virobnictva piva v Braziliyi nalichuyetsya z chasiv nimeckoyi immigraciyi na pochatku 19 stolittya Pershi pivovarni diyali vid 1830 h rokiv hocha marka Bohemia vvazhayetsya pershim brazilskim pivom virobnictvo yakogo rozpochalosya u 1853 roci v misti Petropolis zasnovanomu nimecko brazilcem Genrike Kremerom U 1913 roci v Rio Grande du Suli bulo 134 pivovarni Brahma bula zasnovana v 1888 roci v Rio de Zhanejro shvejcarskim immigrantom Zhozefom Villigerom Antarctica Companhia Antarctica Paulista bula zasnovana togo zh roku brazilcem Zhoakimom Sallesom i nimeckim immigrantom Luyisom Byuherom u San Paulu U 1999 roci obidvi marki ob yednalisya stvorivshi AmBev Sport Match mizh Koritiboyu ta Searoyu na Chempionati Braziliyi 2007 Nimecka gromada zasnuvala dva z osnovnih futbolnih klubiv v Braziliyi Pershij z nih Gremio Foot Ball Porto Alegrense buv zasnovanij v 1903 roci nimeckoyu ta anglijskoyu gromadoyu v Porto Alegri Sogodni cej klub ye najpopulyarnishim futbolnim klubom v Pivdennomu Braziliyi U 1909 roci Coritiba Foot Ball Club buv zasnovanij nimeckim naselennyam u Kuritibi Prizvid klubu White Thigh Bili stegna cherez prisutnist nimeckih brazilciv sered jogo pershih gravciv Inshi klubi buli zasnovani v inshih mistah taki yak Sociedade Germania v Rio de Zhanejro zasnovanij u 1821 roci U San Paulu Esporte Clube Pinheiros buv zasnovanij 7 veresnya 1899 roku nimeckimi immigrantami yak Sport Club Germania Germania chetvertij za vikom futbolnij klub v Braziliyi i buv chastinoyu duzhe pershogo mizhklubnogo matchu v krayini Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni klub vidmovivsya vid posilan na svoye nimecke pohodzhennya i v 1941 roci perejmenuvavsya na Pinheiros Sao Paulo FC takozh maye zv yazki z nimeckoyu gromadoyu pislya ob yednannya protyagom Drugoyi svitovoyi vijni z kolishnim Associacao Alema de Esportes Deutscher SC U klubu ye 12 mizhnarodnih tituliv Alisson Bekker vidomij nimeckij brazilskij vorotar yakij graye za Liverpul i nacionalnu zbirnu Braziliyi Erik Leme Valter pershij olimpijskij sportsmen z bobsleyu v Braziliyi i zasnovnik Brazilskoyi federaciyi lodovogo sportu Brasilianischer Eissportverband Kilkist nimeckih brazilciv i etnichna prinalezhnistUchni ta vchiteli nimeckoyi shkoli v Blyumenau v 1866 roci Tomas Mann nimeckij laureat Nobelivskoyi premiyi ye sinom nimeckoyi brazilki Yuliyi da Silvi Bruns U pivdennih shtatah Santa Katarina i Rio Grande du Sul nimci stanovili 22 34 i 19 3 vidpovidno do naselennya v 1940 h rokah a v Parana bulo 6 9 27 Lishe v shtati Rio Grande du Sul prozhivaye priblizno vid 2 5 miljoniv 96 abo navit tretina jogo naselennya 97 lyudej nimeckogo pohodzhennya U deyakih mistah ci pokazniki vishi Napriklad v misti Pomerode Santa Katarina 90 naselennya ce brazilci nimeckogo pohodzhennya i osnovna misceva mova ce shidnopomeranskij dialekt Ce vvazhayetsya najbilsh nimeckim mistom v Braziliyi Bagato mist u Pivdennomu Braziliyi mayut bilshist gromadyan nimeckogo pohodzhennya 27 Inodi nimecki prizvisha adaptuvalisya abo zminyuvalisya v Braziliyi na bilsh zrozumile napisannya na portugalskij movi oskilki bagatom brazilcyam voni buli nezrozumilimi Nimecki prizvisha adaptovani v Braziliyi Nimeckij Adaptovanij Birnbaum Perejra Dimer Dimer abo tajmer Emmerih Emerin Frejzen Franca Goedems Goettems Grejs kraj Han Gann Gercenritter Hejzeriter abo Ajzenrita Dzhungli Junckes abo Junkes Dzhastin Husto abo Dzhastino Kerig Kerih Kun Kunya Lambert Lamberti i Lamberti Lefhaar Lefa Lefa abo Leva Lowe Leao Men Mengue Meyer Majya Ostiyen Hostia Paulyus Paulos abo Paulo Sheffer Shefer Shlicer Silistr Veber Vebber abo Veber Weingartner Vaingartner Vilvert Visente Fon Myulen Myuller Miller i Myuller Cimmerman Simao Sim ya Linsiv Dvoye pershih nimciv yaki pribuli v Braziliyu buli dvoyuridnimi bratami Sebaldom Lincom fon Dorndorfom i Kristofom Lincom abo Sebaldom Lins fon Dorndorfom i Kristofom Lins yaki pribuli v Braziliyu u 1570 roci yak zemlevlasniki Na toj chas koli voni pribuli voni odruzhilisya z portugalskoyu znattyu yaka todi zhila tam i zminili svoyi imena na portugalski i prizvisha zgidno z portugalskimi pisemnimi konvenciyami vidpovidno Sibaldo Lins i Kristovan Lins zasnovniki rodini Lins v Braziliyi Prizvishe ye originalnim dlya prileglih oblastej navkolo Linca Avstriya Brazilska rodina pohodit vid gilki z Ulma Nimechchina 100 101 102 103 Pershi nimecki gromadiMisce UF Data Misce pohodzhennya poselenciv Nova Friburgo RJ 1819 rik Friburg Shvejcariya Rejnska oblast Saksoniya Bogemiya Sao Leopoldo RS 1824 rik Hunsryuk Saksoniya Vyurtemberg Saksen Koburg Santo Amaro SP 1829 Hunsryuk Petropolis RJ 1837 Kastellaun Mosel Bingen Nassau Ingelheim Worrstadt Darmstadt Rhineland Santa Krus RS 1849 rik Rejnska oblast Pomeraniya Sileziya Santo Andzhelo RS 1857 rik Rejnska oblast Saksoniya Pomeraniya Nova Petropolis RS 1859 rik Pomeraniya Saksoniya Bogemiya Tevtoniya RS 1868 rik Vestfaliya San Lorensu du Sul RS 1857 rik Pomeraniya Rejnska oblast Blyumenau SC 1850 rik Pomeraniya Golshtejn Gannover Braunshvejg Saksoniya Brusk Yuzhna Karolina 1860 rik Baden Oldenburg Rejnska oblast Pomeraniya Shlezvig Golshtejn Braunshvejg Pomerod Yuzhna Karolina 1861 rik Pomor ya Joinville Yuzhna Karolina 1851 rik Pomeraniya Prussiya Oldenburg Shlezvig Golshtejn Gannover Shvejcariya Kuritiba PR 1851 rik Povolzki nimci Guarapuava PR 1951 rik shvabski nimci Shvabiya Santa Izabel ES 1847 rik Hunsryuk Pomeraniya Rejnska oblast Prussiya Saksoniya Santa Leopoldina ES 1857 rik Pomeraniya Rejnland Prussiya Saksoniya Shvejcariya Tirol Shlezvig Golshtejn Santa Mariya de Zhetiba ES 1857 rik Pomor ya Municipaliteti z oficijnimi nimeckimi dialektami abo inshimi germanskimi movami Shidnopomorskij dialekt Ostpommersch Municipaliteti Espiritu Santu v yakih shidnopomorska mova ye spivoficijnoyu Espiritu Santo Domingush Martins Itarana Laranha da Terra Mlinci Santa Mariya de Zhetiba Villa Pavan Minas Zherajs Itueta tilki v rajoni Vila Nicel Santa Katarina Pomerod Riu Grandi du Sul Cangucu na zatverdzhenni Rondoniya Espigao d Oeste na stadiyi zatverdzhennya Hunsrikska mova abo Riograndenser Hunsruckisch Santa Katarina Antonio Karlos Antonio Karlos San Zhoau du Vesht San Zhoau du Vesht Treze Tilyas Treze Tilyas Riu Grandi du Sul Estansiya Velya Nova Garc Salvador du Sul Santa Mariya du ErvalDiv takozhPortal Braziliya Portal Nimechchina Vidnosini Braziliyi ta Nimechchini Candido Godoi Demografiya Braziliyi nimecki amerikanci nimecki argentinci nimecki kanadci Nimecki kolonialni proekti do 1871 roku Nimecki vinahidniki i pershovidkrivachi Ratlines pislya Drugoyi svitovoyi vijni Primitkiv osnovnomu Lyuteranstvo Kalvinistska cerkva i AnabaptistiPrimitkiEthnologue Hunsrik a language of Brazil ISO 639 3 Hrx EGIDS Level classification Yellow In trouble EGIDS 6b 7 Hunsrik Ethnologue Wilhelm Bleek 2003 Germans abroad nim German Federal Agency for Civic Education Arhiv originalu za 10 bereznya 2011 Cfh ufsc br Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 19 veresnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 26 bereznya 2012 Procitovano 19 veresnya 2011 Italianos no Brasil andiamo in Franco Cenni Procitovano 19 veresnya 2011 Imigracao Alema Tonijochem com br Procitovano 12 serpnya 2015 Cultura jaraguadosul com br Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 19 veresnya 2011 Arhiv originalu za 2 December 2010 Procitovano 11 grudnya 2010 Os Alemges no sul do Brasil cultura Procitovano 19 veresnya 2011 Etnicidade nacionalismo e Procitovano 19 veresnya 2011 Konfessionskarte von Mitteleuropa Map Images zeno org Procitovano 12 serpnya 2015 Recenseamento Geral do Brasil PDF Biblioteca ibge gov br Procitovano 12 serpnya 2015 PDF lutheranworld org 2010 Arhiv originalu PDF za 4 chervnya 2011 Full text of The aims and claims of Germany Procitovano 12 serpnya 2015 Seyferth Giralda April 1997 A assimilacao dos imigrantes como questao nacional Mana 3 1 95 131 doi 10 1590 S0104 93131997000100004 Scherzer Veit 2007 Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives The Knight s Cross Bearers 1939 1945 The Holders of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 by Army Air Force Navy Waffen SS Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives nim Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Deutscher Bundestag 4 Wahlperiode Drucksache IV 3672 O que e afinal a Rede Sinodal de Educacao port Centro Tecnologico Frederico Jorge Longemann port Rede Sinodal Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 10 zhovtnya 2023 Histzria da Imigrauso Alems no Sul Felipe Kuhn Braun Procitovano 19 veresnya 2011 As Mudancas nos Nomes de Familia Familia MEURER Procitovano 19 veresnya 2011 Brazil 500 years Brazilian Institute of Geography and Statistics port Arhiv originalu za 23 sichnya 2009 PDF 2 prefeitura sp gov br 2003 Arhiv originalu PDF za 7 August 2015 Procitovano 12 serpnya 2015 Fctp petropolis rj gov br Arhiv originalu za 16 August 2011 Procitovano 19 veresnya 2011 Gerlinde Merklein Weber 1998 Schooling among Pomeranian descendants in Domingos Martins PDF port Universidade Federal do Espirito Santo Arhiv originalu PDF za 21 grudnya 2012 Mandato Vereza November 2009 The Pomeranian people in Espirito Santa Interview port rog com br Arhiv originalu za 21 grudnya 2012 Ismael Tressmann 2009 PDF Farese edu br Arhiv originalu PDF za 21 December 2012 Procitovano 12 serpnya 2015 Arhiv originalu za 30 May 2016 Prefeitura Municipal de Itarana Pomerano Lingua Portuguesa Lpniceia wordpress com 27 grudnya 2008 Procitovano 12 serpnya 2015 Eduardo Nunomura 1 sichnya 2005 In Brazil Pomeranians seek a culture that is lost port gabeira locaweb com br Arhiv originalu za 28 bereznya 2012 Law No 1136 2009 co officialising the Pomeranian language in Santa Maria de Jetiba ES port Institute for Research and Development of Linguistic Policy 7 lipnya 2009 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Secult Secult es gov br Procitovano 12 serpnya 2015 Agencia Web IC Inteligencia Criativa Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 4 serpnya 2015 Daniel Antunes 12 chervnya 2011 Immigrants seeking better living conditions in Brazil were isolated and without support from the Government port Guiaresplendor com br Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 12 serpnya 2015 Law No 2251 2010 SEPTEMBER 1 ESTABLISHING THE GERMAN LANGUAGE AS ADDITIONAL LANGUAGE AND SECONDARY IN THE MUNICIPALITY port www LeisMunicipais com br September 2010 Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Wp clicrbs com br 24 serpnya 2011 Arhiv originalu za 27 March 2019 Procitovano 12 serpnya 2015 Maria do Socorro Pessoa 16 kvitnya 2008 Ontem e hoje percurso linguistico dos pomeranos de Espigao D Oeste RO Procitovano 4 serpnya 2015 Arhiv originalu za 21 December 2012 Procitovano 4 serpnya 2015 Pessoa Maria do Socorro 1996 Ontem e hoje percurso linguistico dos pomeranos de Espigao D Oeste RO Artigos Academicos Cientificos Teses e Dissertacoes Academicoo com Procitovano 12 serpnya 2015 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 19 listopada 2015 www estanciavelha rs gov br Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Dialeto de origem alema passa a fazer parte da grade escolar de Nova Hartz Jornal Repercussao pt BR 7 bereznya 2019 Procitovano 7 lipnya 2020 Azevedo Liliam Keide Arnhold de 2016 A heterogeneidade do hunsruckisch em Salvador do Sul formas de discursivizacao e politicas linguisticas Decreto 5 2009 de Santa Maria do Herval RS leismunicipais com br pt br Procitovano 23 chervnya 2020 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 19 listopada 2015 Posilannya bezkoshtovno neobhidna reyestraciya nimeckoyu movoyu Blumenau Santa Katarina Mi nimci brazilci PDF nimeckoyu movoyu Topicos internet zhurnal sho vidayetsya nimeckoyu ta portugalskoyu movami