«Німецька фізика» («арійська фізика»; нім. Deutsche Physik, Arische Physik) — націоналістичний рух в середовищі німецьких фізиків початку 1930-х років, що виник в результаті непорозуміння і неприйняття нових фізичних теорій, нині відомих як теорія відносності і квантова механіка, тобто перш за все робіт Альберта Ейнштейна, на які був навішений ярлик «єврейська фізика» (нім. Jüdische Physik). Вперше термін був введений німецьким фізиком Філіппом Ленардом (лауреатом Нобелівської премії з фізики за 1905 рік) в заголовку його підручника «Німецька фізика в чотирьох томах» та був підхоплений іншими німецькими вченими в цьому академічному протистоянні, що відбувалося на тлі активного поширення в німецькому суспільстві ідей націоналізму і антисемітизму. Серед тих вчених особливо сприяв популяризації цих парадигм Йоганнес Штарк (нобелівський лауреат з фізики за 1919 рік), що брав активну участь в діяльності «німецьких фізиків».
У сучасному контексті термін «арійська фізика» і його різновиди можуть вживатися як евфемізм поняття «псевдонаука» — у випадках, обтяжених відповідною сегрегаційною або ізоляціоністською атрибутикою.
Історія
Зародження «німецької фізики»
Вперше консолідувавши навколо себе всі етнічні землі та проголосивши незалежність у 1871 році, Німеччина перетворилися на одного із найпотужніших геополітичних гравців на континентальній Європі. Протягом певного часу Німецька імперія змогла створити потужну промислову базу. Плідна співпраця між університетською системою, де вперше дослідницький талант став основним критерієм при підборі професорсько-викладацького складу, та новими промисловими дослідницькими лабораторіями була однією із причин стрімкої модернізації Німецької Імперії.
Поразка у першій світовій війні стала для Німеччини національним приниженням та спричинила економічну катастрофу. Саме тому відбуваються поступові зміни у організації наукового процесу, що проявляються у реформуванні системи фінансування дослідницьких проєктів перспективних молодих спеціалістів. Створюється система експертних оцінок. Новизна полягає в тому, що відбувається реформування системи фінансової підтримки молодих та перспективних спеціалістів з галузі науки.
Німецька університетська система, в рамках якої здійснювалося більшість фундаментальних досліджень і готувалися молоді вчені, пручалася серйозним реформам і залишалася одним з небагатьох прихильників автократичного правління, які і перешкоджали справжнім політичним реформам у Веймарській республіці. Це призвело до утворення явища, яке Фрітц Рінгер називав «німецькими мандаринами»: академіки вдавали, що захищають аполітичну систему навчання, в той час як насправді вони активно намагалися протистояти новим демократичним порядкам, зігравши таким чином певну роль у закладанні фундаменту тріумфу націонал-соціалізму. Джонатан Харвуд застосував тезу Ф.Рінгера для науки як такої і для німецької генетики зокрема, знаходячи, що там були і «мандарини», і «аутсайдери», кожен зі своїми дослідницькими пріоритетами. Перші, прихильники традицій, були розвиненими всебічно, другі — більш прагматичні. Цей контраст в свою чергу пояснюється різницею в освіті та соціального походження: вчені, що походили з низів середнього класу або промислових кіл, які відвідували сучасні школи, зазвичай повністю зосереджувалися на конкретному предметі свого дослідження; вчені, які закінчили класичні гімназії, мали більш широкі інтелектуальні і наукові інтереси.
Неминуча політизація науки відбулась в Німеччині саме в епоху Веймарської республіки. Це почалося з широкого обговорення теорії відносності Альберта Ейнштейна. На початку кар'єри його дослідження удостоювалися досить скромної оцінки. У Берліні він отримував добре оплачувану роботу та робив свій внесок у підняття престижу Прусської академії наук, молодого товариства кайзера Вільгельма та німецької науки в цілому. Утім саме через підтримку непопулярних у тогочасному суспільстві політичних позицій (пацифізм та інтернаціоналізм) він піддавався критиці.
Теорія відносності Ейнштейна широко пропагувалася, контрастуючи з більшістю фізичних теорій, створених сучасниками німецького вченого. Під час війни британські вчені надали дані, що підтверджували теорію відносності. Згодом Ейнштейн став знаменитий, оскільки заголовки газет створювали славу і йому як особистості, малозрозумілої для обивателя науці.
Ейнштейн виділявся на фоні своїх колег, що викликало обурення з їхнього боку. Захопленість ним міжнародною спільнотою, зробила його культурним і політичним символом Німеччини. Найактивніше боролося із вагомим впливом та авторитетом Ейнштейна так зване «Товариство німецьких дослідників природи в підтримку чистої науки» («Arbeitsgemeinschaft deutscher Naturforscher zur Erhaltung reiner Wissenschaft»). Його організатором і головою був Пауль Вайланд. Вайланд вважався активістом Німецької національної народної партії та належав до її расистського крила, який вимагав виключення з партії всіх євреїв. Сам Вайланд різко критикував НННП за надмірно м'яке ставлення до євреїв і заснував «Німецько-фелькіш щомісячний журнал», на обкладинці якого була зображена свастика. Ця антисемітська діяльність бурхливо розквітла після 1921 року, а почалася вона роком раніше. Якимось чином Вайланд роздобув для свого Товариства велику суму грошей і розгорнув потужну кампанію проти теорії відносності та її автора. У газетній статті він пообіцяв премії тим вченим, які візьмуть участь в організованій ним серії доповідей, що викривають теорії Ейнштейна. Розмір премії був немаленьким — від десяти до п'ятнадцяти тисяч рейхсмарок. Вайланд публічно оголосив про майбутні двадцяти доповідях, в числі авторів яких були названі відомі фізики. Звичайно, найактивнішими з них були Філіпп Ленард та Йоганнес Штарк.
У двох консервативних німецьких фізиків Філіпа Ленарда і Йоганнеса Штарка спочатку були проблеми з розумінням деяких аспектів теорії відносності і квантової фізики, але їх полеміка з Ейнштейном носила суто науковий характер. Навряд чи вони були винятками в цьому, оскільки багато фізиків старого покоління пручалися революційним змінам, внесених Ейнштейном і іншими молодими вченими в науковий дискурс, однак виступи Ленарда і Штарка проти Ейнштейна вийшли за рамки професійно прийнятної поведінки і стали суб'єктивними, ідеологічними та расистськими, тим самим відходячи від об'єктивного пізнання наукових істин.
Під враженнями від першої світової війни, Версальського договору і Веймарської республіки, Ленард, прихильник монархізму, приєднався до антиєврейського руху. Теорію відносності і квантову механіку він відкидав як абстрактні і фантастичні теорії, Він працював над теорією ефіру, за допомогою якої намагався пояснити експеримент Майкельсона або обертання перигелію Меркурія, залишаючись в рамках раціональної класичної фізики. Кульмінацією протистояння з Ейнштейном стала публічна конфронтація на конференції природознавців і лікарів у Бад-Наугаймі 23 вересня 1920 році. У доленосному для Ленарда 1922 році він повністю переглянув свої життєві погляди. Інститут фізики був блокований студентами тому, що Ленард відмовився вивісити траурний прапор через похорони нещодавно вбитого міністра зовнішніх справ Вальтера Ратенау. Наслідком цього став арешт Ленарда. Крім того Ленард втратив в результаті інфляції весь свій статок, і в цьому ж році помер його єдиний син. В цьому ж році Ейнштейн отримує Нобелівську премію за 1921 рік за прояснення квантової природи фотоефекту, в чому істотну роль зіграли експерименти Ленарда. Після появи в 1922 році расової теорії Ганса Фрідріха Карла Гюнтера, з радістю сприйнятої Ленардом, він остаточно звернувся до націонал-соціалізму.
Ленард, і раніше відрізнявся підтримкою німецького націоналізму і антисемітизму, був першим великим німецьким вченим, який публічно 8 травня 1924 року підтримав НСДАП. В цей день в «Великонімецькій газеті» вийшла його стаття, в співавторстві з Йоганнесом Штарком, в якій обидва вчених підтримали програму партії НСДАП, а також ідеали деяких вождів партії, таких як Адольф Гітлер, Людендорф і Ернст Пенер (головного поліцмейстера Мюнхена). У 1926 р Ленард зустрівся в Гайдельберзі з Гітлером.
Публічна підтримка Ленардом націонал-соціалізму та його лідерів була явищем рідкісним серед вчених і професорів. До кінця Веймарського періоду до небагатьох шановних вчених, що активно підтримували цей рух, приєдналися Теодор Вален та Йоганнес Штарк. Вален ще на початку веймарського періоду був регіональним лідером гітлерівської Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. Врешті-решт, через свою нетерпимість до республіки він втратив посаду професора в Грайфсвальді і знайшов притулок в технічному університеті в Австрії. Протягом декількох останніх років перед початком панування нацистів, коли Німеччина тряслася від нескінченних політичних кампаній, Штарк закинув роботу за фахом і став націонал-соціалістичним активістом в своїй рідній землі — Баварії, займаючись написанням памфлетів і організацією мітингів.
Період Третього Рейху
Незважаючи на підтримку таких нобелівських лауреатів, як Філіп Ленард і Йоганнес Штарк, націонал-соціалісти не вважалися покровителями науки. Незабаром після того як Гітлер прийшов до влади і почалася чистка німецьких наукових установ, іноземні вчені стали публікувати в престижних журналах типу «Nature» та «Science» листи і статті, які доводять, що Третій Рейх виступає ворогом науці і вченим. Соціологи, наприклад Роберт Мертон, вказували на очевидний парадокс: антиінтелектуальний расистський режим націонал-соціалізму широко використовував сучасну науку і сприяв її розвитку. Мабуть, ніхто не очікував, що німецька наука виживе при націонал-соціалізмі, не кажучи вже про те, що вона буде розвиватися.
До 1933 р. та на початковому етапі існування Третього Рейху наука та вчені (за виключенням Альберта Ейнштейна) не представляли великого інтересу для націонал-соціалістів і не були головним об'єктом їхньої політики. Звичайно, правління Гітлера сильно вплинула на німецьку науку та вчених, а наука та вчені, в свою чергу, зіграли важливу роль в політиці націонал-соціалізму. І хоча вчені в самій Німеччині та закордоном вважали, що національно-соціалістичний режим варто знищити, ця думка була помилковою. Наукове співтовариство безумовно зазнало впливу націонал-соціалізму, але лише доти, доки всі німці — не кажучи, в деякому сенсі, і про решту світу, — були їм зачеплені.
З точки зору перспективності національно-соціалісти розділили науку та техніку за двома категоріями: 1) дисципліни, явно корисні для Третього Рейха в ідеологічному та практичному плані (біологія, хімія, географія та техніка) 2) інші дисципліни — такі, як математика, фізика, які повинні були продемонструвати свою корисність для «нової» Німеччини. «Корисні» дисципліни треба було лише очистити від індивідів, що були противниками режиму. «Непотрібні» дисципліни зазнали б очищенню в будь-якому випадку, але вони повинні були ще й боротися за визнання і підтримку з боку держави і в зв'язку з цим були уразливими до політичних нападів.
Після приходу нацистів до влади Ленард і Штарк зрозуміли, що тепер настав час реваншу за провал їх нападок на теорію відносності десять років тому. Вони ввели такі наукоподібні терміни, як «арійська фізика», «єврейська фізика», «нордична наука», «єврейські бацилоносії», «білі євреї» та інші. Ленард і Штарк оголосили, що експериментальна фізика є «арійської фізикою», а теоретична фізика — «єврейської фізикою».
Штарк та Ленард отримали багато дивідендів внаслідок їхньої підтримки нацистів. Штарк отримав посади президента в Німецькому науково-дослідному суспільстві та Імперському фізико-технічному інституті. Він очолив структуру, яка була чи не найкраще обладнаним дослідницьких центром з фізики. Звичайно, як кваліфікований фізик, Штарк був гідний цих посад, але він їх отримав завдяки своїм політичним зв'язкам, незважаючи на опозицію з боку традиційного наукового співтовариства.
Так як і інші провідні націонал-соціалісти в різних сферах, Штарк мав намір створити свою власну імперію і в відкриту говорив про своє перетворення в «диктатора фізики». Практично це означало, що він прагнув встановити контроль над публікаціями наукових робіт з фізики і призначеннями фізиків в університетах. Однак в 1936 році Штарку і його союзникам стали перешкоджати інші, більш впливові сили всередині націонал-соціалістичного руху. Зусилля Штарка, спрямовані, зокрема, на «другу революцію» в німецькій фізиці, яка вийшла б за рамки первісної чистки державної цивільної служби, наштовхувалися на протидію чиновників в Міністерстві науки, виховання і народної освіти і СС.
Штарк швидко знайшов могутніх ворогів серед націонал-соціалістичної еліти, включаючи Адольфа Вагнера, гауляйтера Верхньої Баварії і СС. Хоча Штарк припинив фінансувати ті дослідження, які він позначав терміном «єврейська наука», в той же самий час він перешкоджав підтримки досліджень Аненербе, які він вважав ненауковими. Ця принципова позиція привела до того, що Штарка змусили відмовитися від керівництва Німецьким науково-дослідним товариством і він втратив контроль над бюджетом в Імперському фізико-технічному інституті. При одному з зіткнень Вагнеру ледь не вдалося навіть вигнати Штарка з партії.
Штарка змінив Рудольф Менцель, який був почесним членом СС і вже займав пост в Імперському міністерстві науки, виховання і освіти. Менцель вирішив спонсорувати дослідження Товариства спадщини предків, але, з іншого боку, його політика не надто сильно відрізнялася від політики його попередника. Три роки по тому Штарк звільнився з Імперського фізико-технічного інституту, зацькований і знехтуваний як своїми науковими, так і націонал-соціалістичними колегами. Саме коли Штарк побачив, що влада вислизає від нього, він вклав багато енергії і агресії в «арійську фізику». Ймовірно, найвідоміша перемога в історії арійської фізики, так зване «заміщення Зоммерфельда», знаменує пік її впливу. Штарк нападав на Вернера Гайзенберга в статтях в націонал-соціалістичної газеті «Народний спостерігач» та в тижневику СС «Чорний корпус» називаючи його «білим євреєм» і «євреєм по духу» і прагнучи перешкодити йому стати наступником Арнольда Зоммерфельда у амплуа професора теоретичної фізики в Мюнхенському університеті. Після короткої сутички перемогла арійська фізика, так як протеже Штарка Вільгельм Мюллер змінив в Мюнхені Арнольда Зоммерфельда, вчителя Гейзенберга.
Це наочний приклад того, як в окремій битві здобувається перемога, а в результаті програється вся війна. Своїми атаками на Гейзенберга і сучасну фізику Штарк спровокував СС почати перевірку політичних переконань Гейзенберга. Це також спонукало провідних фізиків, що займалися прикладними і виробничими проблемами, спробувати переконати промисловців і керівників збройних сил в тому, що політичні атаки апологетів арійської фізики ставлять під загрозу якість фізичної освіти і в кінцевому рахунку здатність Німеччини готувати техніків, інженерів і вчених на належному рівні. Їх спроби увінчалися успіхом. СС також вирішив повернути назад Гейзенберга, вважаючи його здатним підготувати наступні покоління фізиків. Після того як СС публічно реабілітував Гейзенберга, він отримав дві ще більш престижні посади: директора Інституту фізики Товариства Кайзера Вільгельма і професора Берлінського університету. Однак за це треба було платити, і надалі Гейзенберг мав усвідомлювати різницю між підтримкою наукової теорії і підтримкою вченого, який створив її. Можна було використовувати і викладати теорію відносності і квантову механіку, але Ейнштейна потрібно було критикувати або, в крайньому випадку, ігнорувати. Ще важливіше, ймовірно, той факт, що рішення Гейзенберга і його колег працювати всередині системи означало їх неминуче співробітництво з нею. Оскільки націонал-соціалістична держава дала вченим-фізикам то, що вони хотіли, вони повинні були відповідати на це тим же.
У 1936 році вийшов підручник Ленарда «Німецька фізика в чотирьох томах». Він описував тільки області класичної фізики і не торкався ні квантової механіки, ні теорії відносності. Відкриття сучасної фізики пояснювалися за допомогою теорії ефіру і атомної моделі Йоганна Штарка. Ленард писав: «В дійсності наука, як і всі, що створюють люди, залежить від раси, від крові». На його думку, тільки «арійська» фізика, що є «фізикою людей нордичного типу, фізикою дослідників реальності, шукачів істини, фізикою тих, хто заснував природне випробовування …», може вважатися справжньою наукою. А все, що суперечить їй — помилкове за визначенням. У 1937 р Ленард стає членом НСДАП. У русі «німецької фізики» Ленард майже не брав участі в політичних заходах, займаючись дослідницькою роботою.
У листопаді 1940 року було укладено угоду (відоме як «Мюнхенський розмова про релігію») між представниками «німецької фізики» (Рудольфом Томашек, Альфонсом Бюлем, Людвігом Вешем і Вільгельмом Мюллером) і представниками сучасної фізики (Карлом Рамзауер, Георгом Джосс, Гансом Копферманом і Карлом Фрідріхом фон Вайцзеккер). При цьому представники «німецької фізики» повинні були визнати незаперечні факти сучасної фізики і припинити політичні нападки на них. Після цього договору «арійська фізика» втратила свій вплив. Ленард вважав, що його погляди були недостатньо представлені під час обговорення, і почав трактувати договір як відступництво від інтересів науки.
Вплив на німецьку ядерну програму
Атомна бомба як така в Німеччині ніколи не розроблялася. Лише розроблялася наукова програма, яка передбачала дослідження всіх економічних і військових перспектив використання розщеплення атома. В рамках цієї програми на початку Другої світової війни працювали від 70 до 100 академічних вчених. Серед них був і Вернер Гейзенберг.
Під час першої фази Великої Вітчизняної Війни, в період з 1939 року до кінця 1941 року здавалося, що Німеччина ось-ось дійде до Москви. Коли ж взимку 1941—1942 роках хід війни кардинально помінявся для нацистів, німецьке Управління по озброєнню запитало дослідників, чи можуть вони виготовити атомну зброю в такий термін, щоб вплинути на завершення війни, і вони відповіли категоричною відмовою. Таким чином, перед німецьким науковим співтовариством ніколи не стояло питання, створювати атомну зброю для Гітлера чи ні. Проєкт «німецької атомної бомби» може бути найкраще оцінено в порівнянні з американським аналогом. Під час «блискавичної війни» два проєкти розвивалися паралельними курсами, з невеликими винятками: німці досліджували ті ж проблеми, використовували ті ж методи, ставили ті ж завдання і отримували ті ж результати. Зима 1941—1942 рр. поклала кінець ідеї бліцкригу і ознаменувалася тим, що Німеччина оголосила війну США. Тим самим докорінно змінився політичний контекст уранових досліджень, що спонукало чиновників, відповідальних за наукову політику в Німеччині та Сполучених Штатах, незалежно один від одного вирішувати одну фундаментальну проблему: чи може атомна зброя бути створеною тією чи іншою стороною настільки швидко, щоб вплинути на результат війни?
Після того як Вернера Гейзенберга публічно реабілітували, він став бажаним лектором як в самій Німеччині, так і за кордоном. Спершу ці поїздки викликали негативну реакцію у надрах націонал-соціалістичної бюрократії, так як його лекції залишалися суто науковими і аполітичними. З одного боку, він не підтримував відкрито націонал-соціалізм, але з іншого боку, він як нобелівський лауреат і знаменитий учений був чудовим посланцем німецької культури і служив наочним доказом того, що наука і культура в Третьому Рейху можуть стрімко розвиватися. Гейзенберг представляв кращу частину націонал-соціалістичної Німеччини. Хоч і німецький фізик не був прихильником нацизму, він тим не менше постійно намагався переконати своїх колег на окупованих територіях, що перемога Німеччини у Другій світовій війні буде «меншим злом». Очевидно, що Гейзенберг працював на нацистську пропаганду несвідомо. Проте так само очевидно, що націонал-соціалістичні чиновники використовували його в пропагандистських цілях.
Під час своєї найвідомішої поїздки за кордон в 1941 році Гейзенберг зустрічався зі своїм датським колегою і вчителем Нільсом Бором, і серед іншого вони обговорювали питання про атомну зброю і відповідальності вчених за його створення. в приватній розмові з Бором Гейзенберг повідомив йому три речі: 1) німці працюють над атомною бомбою; 2) його також залучили до цієї роботи; 3) Бору слід співпрацювати з Німецьким науковим інститутом і з окупаційною владою.
Серед нових інститутів, створених під час війни, найбільш значним, безсумнівно, був військово-індустріальний університетський комплекс, заснований в Пеенемюнде для досліджень і розробки балістичних керованих ракет, названих «Фау-2». Незабаром після приходу нацистів до влади армія захопила контроль над ракетними дослідженнями, успішно придушила всіх потенційних конкурентів в Німеччині.
У перші роки війни керівники проєкту армійський офіцер Вальтер Дорнбергер і молодий інженер Вернер фон Браун спорудили велике секретне виробництво для реалізації своєї програми і уклали контракти на важливі університетські і корпоративні дослідження. На щастя для групи в Пеенемюнде, взимку 1941—1942 роках, коли становище на фронті стало несприятливим для Німеччини і виникла загроза припинення щедрої фінансової підтримки, міністр озброєння Альберт Шпеер, а потім і сам Гітлер стали палкими прихильниками ракетної зброї. Успіхи Дорнбергера і Брауна зробили ракетні проєкти сферою інтересів і для СС, який в роки війни значно розширив свій вплив. Глава СС Генріх Гіммлер в кінцевому рахунку досяг успіху в захопленні значної частини ракетної програми. Переконавши Гітлера, що виробництво ракет потрібно розмістити під землею, щоб захистити його від бомбардувань союзників, СС побудував сумнозвісний Центральний цех підземної фабрики, де для збірки останніх ракет «Фау-2» використовувалася праця в'язнів концентраційних таборів.
Німецький ракетний проєкт прискорив закінчення війни, але на користь союзників. Сама ідея створення зброї була стратегічною і навіть психологічною помилкою з боку нацистського керівництва, оскільки витрати були занадто високими. Оскільки в цей період німецька військова промисловість була менш розвинутою, ніж американська, тягар ракетного проєктування, що взяв на себе Третій Рейх, був приблизно рівноцінним тягару Мангеттенського проєкту для економіки США.
Див. також
Примітки
- Наука в Веймарской Германии // Марк Уолкер. scepsis.net. Процитовано 2 грудня 2019.
- Dyson, F. W.; Eddington, A. S.; Davidson, C. (1920). A Determination of the Deflection of Light by the Sun's Gravitational Field, from Observations Made at the Total Eclipse of May 29, 1919. RSPTA (англ.). Т. 220. с. 291—333. doi:10.1098/rsta.1920.0009. ISSN 1364-503X. Процитовано 2 грудня 2019.
- Bennewitz, K. (1923). Über Äther und Uräther. Von P. Lenard. Hirzel, Leipzig 1921. Angewandte Chemie (англ.). Т. 36, № 43-44. с. 292—292. doi:10.1002/ange.19230364308. ISSN 1521-3757. Процитовано 2 грудня 2019.
- GRIN - Deutsche Physiker und die nationalsozialistische Bewegung in der frühen Weimarer Republik: Johannes Starks Weg zu Adolf Hitler. www.grin.com (нім.). Процитовано 2 грудня 2019.
- Walker, M. (1989). German National Socialism and the Quest for Nuclear Power. 1939–1949. Cambridge: Cambridge University Press. с. ст. 1.
- Plenkov, Олег Юрьевич Пленков, Oleg Ju (2005). Третий Рейх: Арийская культура (рос.). ОЛМА Медиа Групп. ISBN .
- Walker, M. (1995). Nazi Science (анг.) . New York: Plenum. с. ст. 9-63.
- Lenard, Philipp (1936). Deutsche Physik in vier Bänden.
- Наука при национал-социализме // Марк Уолкер. scepsis.net. Процитовано 2 грудня 2019.
- Walker, M. (1995). Nazi Science. New York: Plenum. с. 123-181.
Література
- Philipp Lenard: Deutsche Physik. 4 Bände. J.F. Lehmann-Verlag, München 1936, insbesondere Vorwort. in Band I, und S. I, III und XII f. sowie Verlagsinformationen in 3. Auflage ebenda 1943.
- Ringer F. The Decline of the German Mandarins.Cambridge: Harvard UP, 1969.
- Beyerchen, Alan (1977). Scientists under Hitler: Politics and the physics community in the Third Reich. New Haven, CT: Yale University Press. ISBN 978-0300018301.
- Walker, Mark (1995). Nazi science: Myth, truth, and the German atomic bomb. New York: Harper Collins. ISBN 978-0306449413.
- Lenard, Philipp(1933). Great Men of Science. London: G. Bell and sons. OCLC 1156317.
- Храмов Ю. А. Ленард Филипп Эдуард Антон (fon Lenard Filipp Eduard Anton) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 160. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
- Weindling P. Health, Race, and German Politics between National Unification and Nazism, 1870—1945. Cambridge: Cambridge UP, 1989.
- Neumann F. Behemoth. The Structure and Practice of National Socialism. New York, 1942.
- Cassidy D. Uncertainty: The Life and Science of Werner Heisenberg. New York: Freeman, 1991.
- Kater M. Das «Ahnenerbe» der SS 1935—1945. Stuttgart: DVA, 1974.
- Ash M., Sollner A. Forced Migration and Scientific Change after 1933 // Forced Migration and Scientific Change: Emigre German-Speaking Scientists and Scholars after 1933 / Eds: M. Ash, A. Sollner. Cambridge: Cambridge University Press, 1996.
- Walker M. German National Socialism and the Quest for Nuclear Power. 1939—1949. Cambridge: Cambridge University Press, 1989.
- Neumann F. Behemoth. The Structure and Practice of National Socialism. New York, 1942.
- Renneberg M., Walker M. Scientists, Engineers, and National Socialism // Science, Technology, and National Socialism / Eds: M. Renneberg, M. Walker.Cambridge: Cambridge University Press, 1993.
- A. I. Miller. Werner Heisenberg and the Beginning of Nuclear Physics // Physics Today. — 1985. — Vol. 38, № 11. — P. 60—68.
- А. В. Ахутин. Вернер Гейзенберг и философия // В. Гейзенберг Физика и философия. Часть и целое. — М.: Наука, 1990. — С. 361—394.
- M. Walker. Heisenberg, Goudsmit and the German Atomic Bomb // Physics Today. — 1990. — Vol. 43, № 1. — P. 52—60.
- G. Holton. Werner Heisenberg and Albert Einstein // Physics Today. — 2000. — Vol. 53, № 7. — P. 38—42.
- Neufeld M. The Rocket and the Reich: Peenemunde and the Coming of the Ballistic Missile Era. New York: Free Press, 1995.
Джерела
- Иоганнес Штарк. «Национал-социализм и наука»
- Ситуація в німецькій науці при нацистах
- Уолкер М. Наука при націонал-соціалізмі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka fizika arijska fizika nim Deutsche Physik Arische Physik nacionalistichnij ruh v seredovishi nimeckih fizikiv pochatku 1930 h rokiv sho vinik v rezultati neporozuminnya i neprijnyattya novih fizichnih teorij nini vidomih yak teoriya vidnosnosti i kvantova mehanika tobto persh za vse robit Alberta Ejnshtejna na yaki buv navishenij yarlik yevrejska fizika nim Judische Physik Vpershe termin buv vvedenij nimeckim fizikom Filippom Lenardom laureatom Nobelivskoyi premiyi z fiziki za 1905 rik v zagolovku jogo pidruchnika Nimecka fizika v chotiroh tomah ta buv pidhoplenij inshimi nimeckimi vchenimi v comu akademichnomu protistoyanni sho vidbuvalosya na tli aktivnogo poshirennya v nimeckomu suspilstvi idej nacionalizmu i antisemitizmu Sered tih vchenih osoblivo spriyav populyarizaciyi cih paradigm Jogannes Shtark nobelivskij laureat z fiziki za 1919 rik sho brav aktivnu uchast v diyalnosti nimeckih fizikiv U suchasnomu konteksti termin arijska fizika i jogo riznovidi mozhut vzhivatisya yak evfemizm ponyattya psevdonauka u vipadkah obtyazhenih vidpovidnoyu segregacijnoyu abo izolyacionistskoyu atributikoyu IstoriyaZarodzhennya nimeckoyi fiziki Filipp Lenard odin iz arhitektoriv ruhu nimeckoyi fiziki Vpershe konsoliduvavshi navkolo sebe vsi etnichni zemli ta progolosivshi nezalezhnist u 1871 roci Nimechchina peretvorilisya na odnogo iz najpotuzhnishih geopolitichnih gravciv na kontinentalnij Yevropi Protyagom pevnogo chasu Nimecka imperiya zmogla stvoriti potuzhnu promislovu bazu Plidna spivpracya mizh universitetskoyu sistemoyu de vpershe doslidnickij talant stav osnovnim kriteriyem pri pidbori profesorsko vikladackogo skladu ta novimi promislovimi doslidnickimi laboratoriyami bula odniyeyu iz prichin strimkoyi modernizaciyi Nimeckoyi Imperiyi Porazka u pershij svitovij vijni stala dlya Nimechchini nacionalnim prinizhennyam ta sprichinila ekonomichnu katastrofu Same tomu vidbuvayutsya postupovi zmini u organizaciyi naukovogo procesu sho proyavlyayutsya u reformuvanni sistemi finansuvannya doslidnickih proyektiv perspektivnih molodih specialistiv Stvoryuyetsya sistema ekspertnih ocinok Novizna polyagaye v tomu sho vidbuvayetsya reformuvannya sistemi finansovoyi pidtrimki molodih ta perspektivnih specialistiv z galuzi nauki Nimecka universitetska sistema v ramkah yakoyi zdijsnyuvalosya bilshist fundamentalnih doslidzhen i gotuvalisya molodi vcheni pruchalasya serjoznim reformam i zalishalasya odnim z nebagatoh prihilnikiv avtokratichnogo pravlinnya yaki i pereshkodzhali spravzhnim politichnim reformam u Vejmarskij respublici Ce prizvelo do utvorennya yavisha yake Fritc Ringer nazivav nimeckimi mandarinami akademiki vdavali sho zahishayut apolitichnu sistemu navchannya v toj chas yak naspravdi voni aktivno namagalisya protistoyati novim demokratichnim poryadkam zigravshi takim chinom pevnu rol u zakladanni fundamentu triumfu nacional socializmu Dzhonatan Harvud zastosuvav tezu F Ringera dlya nauki yak takoyi i dlya nimeckoyi genetiki zokrema znahodyachi sho tam buli i mandarini i autsajderi kozhen zi svoyimi doslidnickimi prioritetami Pershi prihilniki tradicij buli rozvinenimi vsebichno drugi bilsh pragmatichni Cej kontrast v svoyu chergu poyasnyuyetsya rizniceyu v osviti ta socialnogo pohodzhennya vcheni sho pohodili z niziv serednogo klasu abo promislovih kil yaki vidviduvali suchasni shkoli zazvichaj povnistyu zoseredzhuvalisya na konkretnomu predmeti svogo doslidzhennya vcheni yaki zakinchili klasichni gimnaziyi mali bilsh shiroki intelektualni i naukovi interesi Neminucha politizaciya nauki vidbulas v Nimechchini same v epohu Vejmarskoyi respubliki Ce pochalosya z shirokogo obgovorennya teoriyi vidnosnosti Alberta Ejnshtejna Na pochatku kar yeri jogo doslidzhennya udostoyuvalisya dosit skromnoyi ocinki U Berlini vin otrimuvav dobre oplachuvanu robotu ta robiv svij vnesok u pidnyattya prestizhu Prusskoyi akademiyi nauk molodogo tovaristva kajzera Vilgelma ta nimeckoyi nauki v cilomu Utim same cherez pidtrimku nepopulyarnih u togochasnomu suspilstvi politichnih pozicij pacifizm ta internacionalizm vin piddavavsya kritici Teoriya vidnosnosti Ejnshtejna shiroko propaguvalasya kontrastuyuchi z bilshistyu fizichnih teorij stvorenih suchasnikami nimeckogo vchenogo Pid chas vijni britanski vcheni nadali dani sho pidtverdzhuvali teoriyu vidnosnosti Zgodom Ejnshtejn stav znamenitij oskilki zagolovki gazet stvoryuvali slavu i jomu yak osobistosti malozrozumiloyi dlya obivatelya nauci Ejnshtejn vidilyavsya na foni svoyih koleg sho viklikalo oburennya z yihnogo boku Zahoplenist nim mizhnarodnoyu spilnotoyu zrobila jogo kulturnim i politichnim simvolom Nimechchini Najaktivnishe borolosya iz vagomim vplivom ta avtoritetom Ejnshtejna tak zvane Tovaristvo nimeckih doslidnikiv prirodi v pidtrimku chistoyi nauki Arbeitsgemeinschaft deutscher Naturforscher zur Erhaltung reiner Wissenschaft Jogo organizatorom i golovoyu buv Paul Vajland Vajland vvazhavsya aktivistom Nimeckoyi nacionalnoyi narodnoyi partiyi ta nalezhav do yiyi rasistskogo krila yakij vimagav viklyuchennya z partiyi vsih yevreyiv Sam Vajland rizko kritikuvav NNNP za nadmirno m yake stavlennya do yevreyiv i zasnuvav Nimecko felkish shomisyachnij zhurnal na obkladinci yakogo bula zobrazhena svastika Cya antisemitska diyalnist burhlivo rozkvitla pislya 1921 roku a pochalasya vona rokom ranishe Yakimos chinom Vajland rozdobuv dlya svogo Tovaristva veliku sumu groshej i rozgornuv potuzhnu kampaniyu proti teoriyi vidnosnosti ta yiyi avtora U gazetnij statti vin poobicyav premiyi tim vchenim yaki vizmut uchast v organizovanij nim seriyi dopovidej sho vikrivayut teoriyi Ejnshtejna Rozmir premiyi buv nemalenkim vid desyati do p yatnadcyati tisyach rejhsmarok Vajland publichno ogolosiv pro majbutni dvadcyati dopovidyah v chisli avtoriv yakih buli nazvani vidomi fiziki Zvichajno najaktivnishimi z nih buli Filipp Lenard ta Jogannes Shtark U dvoh konservativnih nimeckih fizikiv Filipa Lenarda i Jogannesa Shtarka spochatku buli problemi z rozuminnyam deyakih aspektiv teoriyi vidnosnosti i kvantovoyi fiziki ale yih polemika z Ejnshtejnom nosila suto naukovij harakter Navryad chi voni buli vinyatkami v comu oskilki bagato fizikiv starogo pokolinnya pruchalisya revolyucijnim zminam vnesenih Ejnshtejnom i inshimi molodimi vchenimi v naukovij diskurs odnak vistupi Lenarda i Shtarka proti Ejnshtejna vijshli za ramki profesijno prijnyatnoyi povedinki i stali sub yektivnimi ideologichnimi ta rasistskimi tim samim vidhodyachi vid ob yektivnogo piznannya naukovih istin Pid vrazhennyami vid pershoyi svitovoyi vijni Versalskogo dogovoru i Vejmarskoyi respubliki Lenard prihilnik monarhizmu priyednavsya do antiyevrejskogo ruhu Teoriyu vidnosnosti i kvantovu mehaniku vin vidkidav yak abstraktni i fantastichni teoriyi Vin pracyuvav nad teoriyeyu efiru za dopomogoyu yakoyi namagavsya poyasniti eksperiment Majkelsona abo obertannya perigeliyu Merkuriya zalishayuchis v ramkah racionalnoyi klasichnoyi fiziki Kulminaciyeyu protistoyannya z Ejnshtejnom stala publichna konfrontaciya na konferenciyi prirodoznavciv i likariv u Bad Naugajmi 23 veresnya 1920 roci U dolenosnomu dlya Lenarda 1922 roci vin povnistyu pereglyanuv svoyi zhittyevi poglyadi Institut fiziki buv blokovanij studentami tomu sho Lenard vidmovivsya vivisiti traurnij prapor cherez pohoroni neshodavno vbitogo ministra zovnishnih sprav Valtera Ratenau Naslidkom cogo stav aresht Lenarda Krim togo Lenard vtrativ v rezultati inflyaciyi ves svij statok i v comu zh roci pomer jogo yedinij sin V comu zh roci Ejnshtejn otrimuye Nobelivsku premiyu za 1921 rik za proyasnennya kvantovoyi prirodi fotoefektu v chomu istotnu rol zigrali eksperimenti Lenarda Pislya poyavi v 1922 roci rasovoyi teoriyi Gansa Fridriha Karla Gyuntera z radistyu sprijnyatoyi Lenardom vin ostatochno zvernuvsya do nacional socializmu Lenard i ranishe vidriznyavsya pidtrimkoyu nimeckogo nacionalizmu i antisemitizmu buv pershim velikim nimeckim vchenim yakij publichno 8 travnya 1924 roku pidtrimav NSDAP V cej den v Velikonimeckij gazeti vijshla jogo stattya v spivavtorstvi z Jogannesom Shtarkom v yakij obidva vchenih pidtrimali programu partiyi NSDAP a takozh ideali deyakih vozhdiv partiyi takih yak Adolf Gitler Lyudendorf i Ernst Pener golovnogo policmejstera Myunhena U 1926 r Lenard zustrivsya v Gajdelberzi z Gitlerom Publichna pidtrimka Lenardom nacional socializmu ta jogo lideriv bula yavishem ridkisnim sered vchenih i profesoriv Do kincya Vejmarskogo periodu do nebagatoh shanovnih vchenih sho aktivno pidtrimuvali cej ruh priyednalisya Teodor Valen ta Jogannes Shtark Valen she na pochatku vejmarskogo periodu buv regionalnim liderom gitlerivskoyi Nacional socialistichnoyi nimeckoyi robitnichoyi partiyi Vreshti resht cherez svoyu neterpimist do respubliki vin vtrativ posadu profesora v Grajfsvaldi i znajshov pritulok v tehnichnomu universiteti v Avstriyi Protyagom dekilkoh ostannih rokiv pered pochatkom panuvannya nacistiv koli Nimechchina tryaslasya vid neskinchennih politichnih kampanij Shtark zakinuv robotu za fahom i stav nacional socialistichnim aktivistom v svoyij ridnij zemli Bavariyi zajmayuchis napisannyam pamfletiv i organizaciyeyu mitingiv Period Tretogo Rejhu Jogannes Shtark Nezvazhayuchi na pidtrimku takih nobelivskih laureativ yak Filip Lenard i Jogannes Shtark nacional socialisti ne vvazhalisya pokrovitelyami nauki Nezabarom pislya togo yak Gitler prijshov do vladi i pochalasya chistka nimeckih naukovih ustanov inozemni vcheni stali publikuvati v prestizhnih zhurnalah tipu Nature ta Science listi i statti yaki dovodyat sho Tretij Rejh vistupaye vorogom nauci i vchenim Sociologi napriklad Robert Merton vkazuvali na ochevidnij paradoks antiintelektualnij rasistskij rezhim nacional socializmu shiroko vikoristovuvav suchasnu nauku i spriyav yiyi rozvitku Mabut nihto ne ochikuvav sho nimecka nauka vizhive pri nacional socializmi ne kazhuchi vzhe pro te sho vona bude rozvivatisya Do 1933 r ta na pochatkovomu etapi isnuvannya Tretogo Rejhu nauka ta vcheni za viklyuchennyam Alberta Ejnshtejna ne predstavlyali velikogo interesu dlya nacional socialistiv i ne buli golovnim ob yektom yihnoyi politiki Zvichajno pravlinnya Gitlera silno vplinula na nimecku nauku ta vchenih a nauka ta vcheni v svoyu chergu zigrali vazhlivu rol v politici nacional socializmu I hocha vcheni v samij Nimechchini ta zakordonom vvazhali sho nacionalno socialistichnij rezhim varto znishiti cya dumka bula pomilkovoyu Naukove spivtovaristvo bezumovno zaznalo vplivu nacional socializmu ale lishe doti doki vsi nimci ne kazhuchi v deyakomu sensi i pro reshtu svitu buli yim zachepleni Z tochki zoru perspektivnosti nacionalno socialisti rozdilili nauku ta tehniku za dvoma kategoriyami 1 disciplini yavno korisni dlya Tretogo Rejha v ideologichnomu ta praktichnomu plani biologiya himiya geografiya ta tehnika 2 inshi disciplini taki yak matematika fizika yaki povinni buli prodemonstruvati svoyu korisnist dlya novoyi Nimechchini Korisni disciplini treba bulo lishe ochistiti vid individiv sho buli protivnikami rezhimu Nepotribni disciplini zaznali b ochishennyu v bud yakomu vipadku ale voni povinni buli she j borotisya za viznannya i pidtrimku z boku derzhavi i v zv yazku z cim buli urazlivimi do politichnih napadiv Pislya prihodu nacistiv do vladi Lenard i Shtark zrozumili sho teper nastav chas revanshu za proval yih napadok na teoriyu vidnosnosti desyat rokiv tomu Voni vveli taki naukopodibni termini yak arijska fizika yevrejska fizika nordichna nauka yevrejski bacilonosiyi bili yevreyi ta inshi Lenard i Shtark ogolosili sho eksperimentalna fizika ye arijskoyi fizikoyu a teoretichna fizika yevrejskoyi fizikoyu Shtark ta Lenard otrimali bagato dividendiv vnaslidok yihnoyi pidtrimki nacistiv Shtark otrimav posadi prezidenta v Nimeckomu naukovo doslidnomu suspilstvi ta Imperskomu fiziko tehnichnomu instituti Vin ocholiv strukturu yaka bula chi ne najkrashe obladnanim doslidnickih centrom z fiziki Zvichajno yak kvalifikovanij fizik Shtark buv gidnij cih posad ale vin yih otrimav zavdyaki svoyim politichnim zv yazkam nezvazhayuchi na opoziciyu z boku tradicijnogo naukovogo spivtovaristva Tak yak i inshi providni nacional socialisti v riznih sferah Shtark mav namir stvoriti svoyu vlasnu imperiyu i v vidkritu govoriv pro svoye peretvorennya v diktatora fiziki Praktichno ce oznachalo sho vin pragnuv vstanoviti kontrol nad publikaciyami naukovih robit z fiziki i priznachennyami fizikiv v universitetah Odnak v 1936 roci Shtarku i jogo soyuznikam stali pereshkodzhati inshi bilsh vplivovi sili vseredini nacional socialistichnogo ruhu Zusillya Shtarka spryamovani zokrema na drugu revolyuciyu v nimeckij fizici yaka vijshla b za ramki pervisnoyi chistki derzhavnoyi civilnoyi sluzhbi nashtovhuvalisya na protidiyu chinovnikiv v Ministerstvi nauki vihovannya i narodnoyi osviti i SS Shtark shvidko znajshov mogutnih vorogiv sered nacional socialistichnoyi eliti vklyuchayuchi Adolfa Vagnera gaulyajtera Verhnoyi Bavariyi i SS Hocha Shtark pripiniv finansuvati ti doslidzhennya yaki vin poznachav terminom yevrejska nauka v toj zhe samij chas vin pereshkodzhav pidtrimki doslidzhen Anenerbe yaki vin vvazhav nenaukovimi Cya principova poziciya privela do togo sho Shtarka zmusili vidmovitisya vid kerivnictva Nimeckim naukovo doslidnim tovaristvom i vin vtrativ kontrol nad byudzhetom v Imperskomu fiziko tehnichnomu instituti Pri odnomu z zitknen Vagneru led ne vdalosya navit vignati Shtarka z partiyi Shtarka zminiv Rudolf Mencel yakij buv pochesnim chlenom SS i vzhe zajmav post v Imperskomu ministerstvi nauki vihovannya i osviti Mencel virishiv sponsoruvati doslidzhennya Tovaristva spadshini predkiv ale z inshogo boku jogo politika ne nadto silno vidriznyalasya vid politiki jogo poperednika Tri roki po tomu Shtark zvilnivsya z Imperskogo fiziko tehnichnogo institutu zackovanij i znehtuvanij yak svoyimi naukovimi tak i nacional socialistichnimi kolegami Same koli Shtark pobachiv sho vlada vislizaye vid nogo vin vklav bagato energiyi i agresiyi v arijsku fiziku Jmovirno najvidomisha peremoga v istoriyi arijskoyi fiziki tak zvane zamishennya Zommerfelda znamenuye pik yiyi vplivu Shtark napadav na Vernera Gajzenberga v stattyah v nacional socialistichnoyi gazeti Narodnij sposterigach ta v tizhneviku SS Chornij korpus nazivayuchi jogo bilim yevreyem i yevreyem po duhu i pragnuchi pereshkoditi jomu stati nastupnikom Arnolda Zommerfelda u amplua profesora teoretichnoyi fiziki v Myunhenskomu universiteti Pislya korotkoyi sutichki peremogla arijska fizika tak yak protezhe Shtarka Vilgelm Myuller zminiv v Myunheni Arnolda Zommerfelda vchitelya Gejzenberga Ce naochnij priklad togo yak v okremij bitvi zdobuvayetsya peremoga a v rezultati prograyetsya vsya vijna Svoyimi atakami na Gejzenberga i suchasnu fiziku Shtark sprovokuvav SS pochati perevirku politichnih perekonan Gejzenberga Ce takozh sponukalo providnih fizikiv sho zajmalisya prikladnimi i virobnichimi problemami sprobuvati perekonati promislovciv i kerivnikiv zbrojnih sil v tomu sho politichni ataki apologetiv arijskoyi fiziki stavlyat pid zagrozu yakist fizichnoyi osviti i v kincevomu rahunku zdatnist Nimechchini gotuvati tehnikiv inzheneriv i vchenih na nalezhnomu rivni Yih sprobi uvinchalisya uspihom SS takozh virishiv povernuti nazad Gejzenberga vvazhayuchi jogo zdatnim pidgotuvati nastupni pokolinnya fizikiv Pislya togo yak SS publichno reabilituvav Gejzenberga vin otrimav dvi she bilsh prestizhni posadi direktora Institutu fiziki Tovaristva Kajzera Vilgelma i profesora Berlinskogo universitetu Odnak za ce treba bulo platiti i nadali Gejzenberg mav usvidomlyuvati riznicyu mizh pidtrimkoyu naukovoyi teoriyi i pidtrimkoyu vchenogo yakij stvoriv yiyi Mozhna bulo vikoristovuvati i vikladati teoriyu vidnosnosti i kvantovu mehaniku ale Ejnshtejna potribno bulo kritikuvati abo v krajnomu vipadku ignoruvati She vazhlivishe jmovirno toj fakt sho rishennya Gejzenberga i jogo koleg pracyuvati vseredini sistemi oznachalo yih neminuche spivrobitnictvo z neyu Oskilki nacional socialistichna derzhava dala vchenim fizikam to sho voni hotili voni povinni buli vidpovidati na ce tim zhe U 1936 roci vijshov pidruchnik Lenarda Nimecka fizika v chotiroh tomah Vin opisuvav tilki oblasti klasichnoyi fiziki i ne torkavsya ni kvantovoyi mehaniki ni teoriyi vidnosnosti Vidkrittya suchasnoyi fiziki poyasnyuvalisya za dopomogoyu teoriyi efiru i atomnoyi modeli Joganna Shtarka Lenard pisav V dijsnosti nauka yak i vsi sho stvoryuyut lyudi zalezhit vid rasi vid krovi Na jogo dumku tilki arijska fizika sho ye fizikoyu lyudej nordichnogo tipu fizikoyu doslidnikiv realnosti shukachiv istini fizikoyu tih hto zasnuvav prirodne viprobovuvannya mozhe vvazhatisya spravzhnoyu naukoyu A vse sho superechit yij pomilkove za viznachennyam U 1937 r Lenard staye chlenom NSDAP U rusi nimeckoyi fiziki Lenard majzhe ne brav uchasti v politichnih zahodah zajmayuchis doslidnickoyu robotoyu U listopadi 1940 roku bulo ukladeno ugodu vidome yak Myunhenskij rozmova pro religiyu mizh predstavnikami nimeckoyi fiziki Rudolfom Tomashek Alfonsom Byulem Lyudvigom Veshem i Vilgelmom Myullerom i predstavnikami suchasnoyi fiziki Karlom Ramzauer Georgom Dzhoss Gansom Kopfermanom i Karlom Fridrihom fon Vajczekker Pri comu predstavniki nimeckoyi fiziki povinni buli viznati nezaperechni fakti suchasnoyi fiziki i pripiniti politichni napadki na nih Pislya cogo dogovoru arijska fizika vtratila svij vpliv Lenard vvazhav sho jogo poglyadi buli nedostatno predstavleni pid chas obgovorennya i pochav traktuvati dogovir yak vidstupnictvo vid interesiv nauki Vpliv na nimecku yadernu programu Verner Gejzenberg odin iz providnih fizikiv svogo chasu Atomna bomba yak taka v Nimechchini nikoli ne rozroblyalasya Lishe rozroblyalasya naukova programa yaka peredbachala doslidzhennya vsih ekonomichnih i vijskovih perspektiv vikoristannya rozsheplennya atoma V ramkah ciyeyi programi na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni pracyuvali vid 70 do 100 akademichnih vchenih Sered nih buv i Verner Gejzenberg Pid chas pershoyi fazi Velikoyi Vitchiznyanoyi Vijni v period z 1939 roku do kincya 1941 roku zdavalosya sho Nimechchina os os dijde do Moskvi Koli zh vzimku 1941 1942 rokah hid vijni kardinalno pominyavsya dlya nacistiv nimecke Upravlinnya po ozbroyennyu zapitalo doslidnikiv chi mozhut voni vigotoviti atomnu zbroyu v takij termin shob vplinuti na zavershennya vijni i voni vidpovili kategorichnoyu vidmovoyu Takim chinom pered nimeckim naukovim spivtovaristvom nikoli ne stoyalo pitannya stvoryuvati atomnu zbroyu dlya Gitlera chi ni Proyekt nimeckoyi atomnoyi bombi mozhe buti najkrashe ocineno v porivnyanni z amerikanskim analogom Pid chas bliskavichnoyi vijni dva proyekti rozvivalisya paralelnimi kursami z nevelikimi vinyatkami nimci doslidzhuvali ti zh problemi vikoristovuvali ti zh metodi stavili ti zh zavdannya i otrimuvali ti zh rezultati Zima 1941 1942 rr poklala kinec ideyi blickrigu i oznamenuvalasya tim sho Nimechchina ogolosila vijnu SShA Tim samim dokorinno zminivsya politichnij kontekst uranovih doslidzhen sho sponukalo chinovnikiv vidpovidalnih za naukovu politiku v Nimechchini ta Spoluchenih Shtatah nezalezhno odin vid odnogo virishuvati odnu fundamentalnu problemu chi mozhe atomna zbroya buti stvorenoyu tiyeyu chi inshoyu storonoyu nastilki shvidko shob vplinuti na rezultat vijni Pislya togo yak Vernera Gejzenberga publichno reabilituvali vin stav bazhanim lektorom yak v samij Nimechchini tak i za kordonom Spershu ci poyizdki viklikali negativnu reakciyu u nadrah nacional socialistichnoyi byurokratiyi tak yak jogo lekciyi zalishalisya suto naukovimi i apolitichnimi Z odnogo boku vin ne pidtrimuvav vidkrito nacional socializm ale z inshogo boku vin yak nobelivskij laureat i znamenitij uchenij buv chudovim poslancem nimeckoyi kulturi i sluzhiv naochnim dokazom togo sho nauka i kultura v Tretomu Rejhu mozhut strimko rozvivatisya Gejzenberg predstavlyav krashu chastinu nacional socialistichnoyi Nimechchini Hoch i nimeckij fizik ne buv prihilnikom nacizmu vin tim ne menshe postijno namagavsya perekonati svoyih koleg na okupovanih teritoriyah sho peremoga Nimechchini u Drugij svitovij vijni bude menshim zlom Ochevidno sho Gejzenberg pracyuvav na nacistsku propagandu nesvidomo Prote tak samo ochevidno sho nacional socialistichni chinovniki vikoristovuvali jogo v propagandistskih cilyah Pid chas svoyeyi najvidomishoyi poyizdki za kordon v 1941 roci Gejzenberg zustrichavsya zi svoyim datskim kolegoyu i vchitelem Nilsom Borom i sered inshogo voni obgovoryuvali pitannya pro atomnu zbroyu i vidpovidalnosti vchenih za jogo stvorennya v privatnij rozmovi z Borom Gejzenberg povidomiv jomu tri rechi 1 nimci pracyuyut nad atomnoyu bomboyu 2 jogo takozh zaluchili do ciyeyi roboti 3 Boru slid spivpracyuvati z Nimeckim naukovim institutom i z okupacijnoyu vladoyu Sered novih institutiv stvorenih pid chas vijni najbilsh znachnim bezsumnivno buv vijskovo industrialnij universitetskij kompleks zasnovanij v Peenemyunde dlya doslidzhen i rozrobki balistichnih kerovanih raket nazvanih Fau 2 Nezabarom pislya prihodu nacistiv do vladi armiya zahopila kontrol nad raketnimi doslidzhennyami uspishno pridushila vsih potencijnih konkurentiv v Nimechchini U pershi roki vijni kerivniki proyektu armijskij oficer Valter Dornberger i molodij inzhener Verner fon Braun sporudili velike sekretne virobnictvo dlya realizaciyi svoyeyi programi i uklali kontrakti na vazhlivi universitetski i korporativni doslidzhennya Na shastya dlya grupi v Peenemyunde vzimku 1941 1942 rokah koli stanovishe na fronti stalo nespriyatlivim dlya Nimechchini i vinikla zagroza pripinennya shedroyi finansovoyi pidtrimki ministr ozbroyennya Albert Shpeer a potim i sam Gitler stali palkimi prihilnikami raketnoyi zbroyi Uspihi Dornbergera i Brauna zrobili raketni proyekti sferoyu interesiv i dlya SS yakij v roki vijni znachno rozshiriv svij vpliv Glava SS Genrih Gimmler v kincevomu rahunku dosyag uspihu v zahoplenni znachnoyi chastini raketnoyi programi Perekonavshi Gitlera sho virobnictvo raket potribno rozmistiti pid zemleyu shob zahistiti jogo vid bombarduvan soyuznikiv SS pobuduvav sumnozvisnij Centralnij ceh pidzemnoyi fabriki de dlya zbirki ostannih raket Fau 2 vikoristovuvalasya pracya v yazniv koncentracijnih taboriv Nimeckij raketnij proyekt priskoriv zakinchennya vijni ale na korist soyuznikiv Sama ideya stvorennya zbroyi bula strategichnoyu i navit psihologichnoyu pomilkoyu z boku nacistskogo kerivnictva oskilki vitrati buli zanadto visokimi Oskilki v cej period nimecka vijskova promislovist bula mensh rozvinutoyu nizh amerikanska tyagar raketnogo proyektuvannya sho vzyav na sebe Tretij Rejh buv priblizno rivnocinnim tyagaru Mangettenskogo proyektu dlya ekonomiki SShA Div takozhKvantova mehanika Ahnenerbe nacistska arheologiya Teoriya vidnosnosti Lisenkivshina Kibernetika Michurinska agrobiologiya Yafetichna teoriyaPrimitkiNauka v Vejmarskoj Germanii Mark Uolker scepsis net Procitovano 2 grudnya 2019 Dyson F W Eddington A S Davidson C 1920 A Determination of the Deflection of Light by the Sun s Gravitational Field from Observations Made at the Total Eclipse of May 29 1919 RSPTA angl T 220 s 291 333 doi 10 1098 rsta 1920 0009 ISSN 1364 503X Procitovano 2 grudnya 2019 Bennewitz K 1923 Uber Ather und Urather Von P Lenard Hirzel Leipzig 1921 Angewandte Chemie angl T 36 43 44 s 292 292 doi 10 1002 ange 19230364308 ISSN 1521 3757 Procitovano 2 grudnya 2019 GRIN Deutsche Physiker und die nationalsozialistische Bewegung in der fruhen Weimarer Republik Johannes Starks Weg zu Adolf Hitler www grin com nim Procitovano 2 grudnya 2019 Walker M 1989 German National Socialism and the Quest for Nuclear Power 1939 1949 Cambridge Cambridge University Press s st 1 Plenkov Oleg Yurevich Plenkov Oleg Ju 2005 Tretij Rejh Arijskaya kultura ros OLMA Media Grupp ISBN 978 5 7654 4041 4 Walker M 1995 Nazi Science ang New York Plenum s st 9 63 Lenard Philipp 1936 Deutsche Physik in vier Banden Nauka pri nacional socializme Mark Uolker scepsis net Procitovano 2 grudnya 2019 Walker M 1995 Nazi Science New York Plenum s 123 181 LiteraturaPhilipp Lenard Deutsche Physik 4 Bande J F Lehmann Verlag Munchen 1936 insbesondere Vorwort in Band I und S I III und XII f sowie Verlagsinformationen in 3 Auflage ebenda 1943 Ringer F The Decline of the German Mandarins Cambridge Harvard UP 1969 Beyerchen Alan 1977 Scientists under Hitler Politics and the physics community in the Third Reich New Haven CT Yale University Press ISBN 978 0300018301 Walker Mark 1995 Nazi science Myth truth and the German atomic bomb New York Harper Collins ISBN 978 0306449413 Lenard Philipp 1933 Great Men of Science London G Bell and sons OCLC 1156317 Hramov Yu A Lenard Filipp Eduard Anton fon Lenard Filipp Eduard Anton Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dopoln M Nauka 1983 S 160 400 s 200 000 ekz v per Weindling P Health Race and German Politics between National Unification and Nazism 1870 1945 Cambridge Cambridge UP 1989 Neumann F Behemoth The Structure and Practice of National Socialism New York 1942 Cassidy D Uncertainty The Life and Science of Werner Heisenberg New York Freeman 1991 Kater M Das Ahnenerbe der SS 1935 1945 Stuttgart DVA 1974 Ash M Sollner A Forced Migration and Scientific Change after 1933 Forced Migration and Scientific Change Emigre German Speaking Scientists and Scholars after 1933 Eds M Ash A Sollner Cambridge Cambridge University Press 1996 Walker M German National Socialism and the Quest for Nuclear Power 1939 1949 Cambridge Cambridge University Press 1989 Neumann F Behemoth The Structure and Practice of National Socialism New York 1942 Renneberg M Walker M Scientists Engineers and National Socialism Science Technology and National Socialism Eds M Renneberg M Walker Cambridge Cambridge University Press 1993 A I Miller Werner Heisenberg and the Beginning of Nuclear Physics Physics Today 1985 Vol 38 11 P 60 68 A V Ahutin Verner Gejzenberg i filosofiya V Gejzenberg Fizika i filosofiya Chast i celoe M Nauka 1990 S 361 394 M Walker Heisenberg Goudsmit and the German Atomic Bomb Physics Today 1990 Vol 43 1 P 52 60 G Holton Werner Heisenberg and Albert Einstein Physics Today 2000 Vol 53 7 P 38 42 Neufeld M The Rocket and the Reich Peenemunde and the Coming of the Ballistic Missile Era New York Free Press 1995 DzherelaIogannes Shtark Nacional socializm i nauka Situaciya v nimeckij nauci pri nacistah Uolker M Nauka pri nacional socializmi