Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авіабаза Нячанг (1955–1975) — один з найбільших об'єктів (VNAF), розташований у місті Нячанг (провінція Кханьхоа) на узбережжі Південно-Китайського моря. У ході В'єтнамської війни з 1959 по 1975 роки використовувалася підрозділами армії, військово-повітряних сил та корпусу морської піхоти військово-морського флоту збройних сил США.
| Нячанг
 | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Sân bay Nha Trang Nha Trang Air Base | |||||||||||
| ІАТА: NHA • ICAO: VVNT  | |||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||
| 12°13′39″ пн. ш. 109°11′33″ сх. д. / 12.22750° пн. ш. 109.19250° сх. д.Координати: 12°13′39″ пн. ш. 109°11′33″ сх. д. / 12.22750° пн. ш. 109.19250° сх. д. | |||||||||||
| Тип | військовий | ||||||||||
| Власник | Уряд В'єтнаму | ||||||||||
| Розташування | |||||||||||
| Висота над р. м. | 6 м / 20 фт | ||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||||
| 6301171 | |||||||||||
  NHA | |||||||||||
 Нячанг у Вікісховищі | |||||||||||
Після закінчення війни у 1975 році авіабаза перебувала під контролем , а також забезпечувала громадянські перевезення у Нячанг. У даний час аеропорт закритий для всіх комерційних операцій, які з 2004 року обслуговуються у Міжнародному аеропорту Камрань. База працювала як навчальний центр льотної підготовки 920 полку ВПС Народної армії В'єтнаму. 12 грудня 2009 прем'єр-міністр В'єтнаму Нгуен Тан Зунг підписав документ про переведення полку ВПС у Камрань і використання земель аеропорту Нячанг у цивільних цілях.
Початковий період
Авіабаза 194 (Base Aeriene 194) була побудована французькими колоністами у 1949 році як авіаційний навчальний центр підготовки в'єтнамських військових льотчиків. На початковому етапі інструкторську роботу виконували французькі фахівці, а навчальні групи комплектувалися в'єтнамськими пілотами, що раніше пройшли підготовку в льотних школах Франції, Алжиру та Марокко. Перша група з 15 льотчиків була випущена в березні 1952 року. Навчені в'єтнамські пілоти згодом замінили на інструкторських посадах своїх французьких колег.
У липні 1951 року сформовано дві ескадрильї ВПС Південного В'єтнаму з розміщенням на авіабазах у Таншонняті і Нячанзі, повітряний парк яких становили оснащені підкриловими бомботримачами літаки Morane-Saulnier 500 (випущені ще в період нацистського режиму Віші), а також винищувачі Люфтваффе Юнкерс Ю-52 і американські Дуглас C-47 «Скайтрейн». Через деякий час було сформовано третю ескадрилью, у завдання якої входило ведення розвідки та збору оперативних даних для подальшого здійснення бомбових ударів. Штаб загального командування ескадрильями розміщувався у Сайгоні.
15 грудня 1952 BA-194 була реорганізована у навчально-тренувальний центр ВПС Республіки В'єтнам. Авіабаза мала розташування, яке добре підходило для підготовки та перепідготовки військових льотчиків. Навколишня місцевість включала в себе плоску рівнину, гори на заході і прибережну смугу на сході і, отже, майже ідеально підходила для виконання навчально-тренувальних польотів у різних умовах і різносторонню тактичну підготовку військових пілотів.
ВВС Південного В'єтнаму
1 липня 1955 року були утворені Військово-повітряні сили Південного В'єтнаму, у розпорядження яких перейшли чотири військові авіабази у Нячанзі, Б'єнхоа, Турані і Таншонняті. У Нячанзі на той час поряд з навчально-тренувальним центром ВПС базувалися регулярні частини тактичної ескадрильї і 2-ї Групи артилерійської ескадрильї (GAO), що літала на переобладнаних під бомбардувальники літаках Morane-Saulnier 500.
7 липня 1955 навчальний центр у Нячанзі був перейменований у «тактичну базу 1», а у вересні 1957 року два підрозділи центру (базування та навчально-тренувальний) були об'єднані в одну військову структуру, що отримала назву «Навчально-тренувальна база Нячанг».
У 1961 році було сформовано другу винищувальну авіаескадрилію, що використала навчальні винищувачі-бомбардувальники . Надалі вся діяльність навчально-тренувальних підрозділів Військово-повітряних сил Південного В'єтнаму все більше стала потрапляти в пряму залежність від програми військової допомоги Сполучених Штатів, внаслідок чого у січні 1962 року навчальний центр підготовки в'єтнамських льотчиків було перенесено з авіабази Нячанга у США, а на самій авіабазі залишилися тільки навчальні групи з підготовки армійських військовослужбовців та технічного персоналу.
У тому ж році командування збройними силами Сполучених Штатів направило у зону бойових дій підрозділ військових льотчиків з літаками de Havilland Canada U-6A і спецгрупи зі складу 1-ї та 2-ї транспортних ескадрилей (Douglas C-47 Skytrain), які до липня 1962 року здійснювали нічні вильоти з авіабази Нячанг, закидання диверсантів на територію Північного В'єтнаму. Керівництво операціями здійснював майор Нгуєн Као Ки, що згодом став командувачем ВПС Південного В'єтнаму і пізніше — прем'єр-міністром країни.
У вересні 1962 року командування ВПС США направило в Нячанг групу військових фахівців для підготовки власних інструкторів ВПС Південного В'єтнаму до польотів на літаках та їх технічного обслуговування. Курс навчання в'єтнамських військових було завершено у липні 1963 року. Підготовлені інструктори приступили до тренування пілотів південнов'єтнамських ВПС, замінивши північноамериканських колег.
У жовтні 1965 року навчально-тренувальний центр Нячанга було знову розділено на два підрозділи — той, що забезпечує бойові дії і, власне, бойовий. Перший підрозділ фактично було переведено на авіабазу в Плейку ще у січні 1965 року, увійшовши потім до складу 62-го крила ВПС Південного В'єтнаму.
У наступні роки діяльність Навчально-тренувальнії авіабази Нячанг повністю перейшла під контроль Військово-повітряних сил США. Навчальний центр було перенесено у Мідук за 35 кілометрів на північ-північний захід від Нячанга, де для продовження навчально-тренувальних польотів льотчиків ВПС Південного В'єтнаму було побудовано окрему злітно-посадкову смугу довжиною 1006 метрів.
Розміщення військових підрозділів у червні 1974 року
На авіабазі Нячанг розміщувався штаб 2-ї авіадивізії Військово-повітряних сил В'єтнаму та навчально-тренувальний центр підготовки військових пілотів південнов'єтнамських ВПС.
62-е тактичне крило
- 114-та ескадрилья зв'язку (, )
- 215-та/219-та вертолітна ескадрилья (Bell UH-1D)
- 259-та вертолітна ескадрилья (Bell UH-1H, санітарні бригади)
- 817-та штурмова ескадрилья ()
- 524-та/548-ма винищувальна ескадрилья (A-37B)
Навчально-тренувальний центр
- 918-та навчально-тренувальна ескадрилья ()
Інші підрозділи ВПС Південного В'єтнаму
'12-е тактичне крило (1963) '
- 516-та винищувальна ескадрилья ()
- 114-та ескадрилья ближньої розвідки (, )
62-е тактичне крило (1965)
Підрозділи ВПС США
Базувалися на авіабазі Нячанг підрозділу Військово-повітряних сил США перебували під командуванням (Сьома група).
14-е авіаційне командування (авіакрило спеціального призначення)
з розміщенням на авіабазі Нячанг було сформовано 8 березня 1966 року.
1 серпня 1968 військовий підрозділ змінив назву і аж до його розформування 30 вересня 1971 був відомий, як «14-е крило спеціального призначення».
Перелік ескадрилей ВПС США на авіабазі Нячанг:
- , 8 березня 1966 — 20 грудня 1967. (A-1E, код маркування літаків: EC)
- , 8 березня 1966 — 14 жовтня 1969. (, код маркування літаків: EN)
- з .
- 8 березня 1966 — 15 жовтня 1969. (C-47D, SC-47D, , код маркування літаків: EO)
- 8 березня 1966 — липень 1968
- Протягом липня 1968 року переведена на і реорганізована
- 14 жовтня 1969 переведена на для підтримки наступальних операцій
- 602-га ескадрилья спеціального призначення, 8 березня 1966 — 8 квітня 1967
- 604-та ескадрилья спеціального призначення (15 листопада 1967 — 14 жовтня 1969) замінена 602-ю ескадрильєю спеціального призначення і розквартирована на
- , 25 січня 1967 — 14 жовтня 1969. (, C-47D, код маркування літаків: ER)
- 14-та ескадрилья спеціального призначення, 25 жовтня 1967 — 1 травня 1968. ()
- її змінила 3-тя ескадрилья спеціального призначення, 1 травня 1968 — 15 вересня 1969. (, код маркування літаків: EL)
- 6-та ескадрилья спеціального призначення, 29 лютого 1968 — 15 липня 1968. (A-1E/H, код маркування літаків: ET)
- 3-тя ескадрилья спеціального призначення, 1 травня 1968 — 15 вересня 1969. (, код маркування літаків: EL)
- , 20 грудня 1968 — 10 червня 1969. ()
- Входила до складу у Індіані. У Південному В'єтнамі в завдання ескадрильї входило забезпечення наземних наступальних операцій, радіоспостереження та інші спецоперації. Згодом передислокована на у Колумбусі (штат Індіана, США).
- , 15 березня 1968 — 14 жовтня 1969. (C-130E (I))
- , 1 червня 1969 — 14 жовтня 1969. ()
- 18-та ескадрилья спеціального призначення, 1 жовтня 1969 — 14 жовтня 1969. ()
- 14 жовтня 1969 15, 17 і 18-та ескадрильї були передислоковані на для підтримки наступальних дій і забезпечення рятувальних операцій.
Емблеми підрозділів ВПС США, що базувалися в Нячанге
-
![image]()
Емблема 14-го авіакрила спеціального призначення
1966-1971 -
![image]()
Тихоокеанські ВПС
1966-1971 -
![image]()
Тихоокеансткі ВПС (Сьома група)
1966-1971
Сучасний стан
У даний час територію бази займає Народна армія В'єтнаму. Всі цивільні і військові рейси 19 травня 2004 були переведені у . Сьогодні база працює як навчальний центр льотної підготовки 920 полку ВПС В'єтнаму.
З часу заснування бази Нячанг сильно виріс, перетворившись у великий туристичний центр країни, і вона практично стала перебувати у його центрі. 12 грудня 2009 прем'єр-міністр В'єтнаму Нгуєн Тан Зунг підписав документ про переведення 920 полку ВПС у Камрань і використання земель аеропорту Нячанг у цивільних цілях.
Примітки
Посилання
- [1]
- Steve Lentz's Cam Ranh and Nha Trang Pictures 1968/1969
- 71st SOS Life at Nha Trang; Spring 1969
- «A» Flight — Nha Trang Air Base Memorabilia
- 361st Reconnaissance Squadron
Джерела
- Endicott, Judy G. (1999) Active Air Force wings as of 1 October 1995; USAF active flying, space, and missile squadrons as of 1 October 1995. Maxwell AFB, Alabama: Office of Air Force History. CD-ROM.
- Martin, Patrick (1994). Tail Code: The Complete History of USAF Tactical Aircraft Tail Code Markings. Schiffer Military Aviation History. .
- Mesco, Jim (1987) VNAF South Vietnamese Air Force 1945–1975 Squadron/Signal Publications.
- Mikesh, Robert C. (2005) Flying Dragons: The South Vietnamese Air Force. Schiffer Publishing, Ltd.
- Ravenstein, Charles A. (1984). Air Force Combat Wings Lineage and Honors Histories 1947–1977. Maxwell AFB, Alabama: Office of Air Force History. .
- VNAF — The South Vietnamese Air Force 1951–1975
- USAAS-USAAC-USAAF-USAF Aircraft Serial Numbers--1908 to present
 | Це незавершена стаття про аеропорт. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії В'єтнаму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aviabaza Nyachang 1955 1975 odin z najbilshih ob yektiv VNAF roztashovanij u misti Nyachang provinciya Khanhoa na uzberezhzhi Pivdenno Kitajskogo morya U hodi V yetnamskoyi vijni z 1959 po 1975 roki vikoristovuvalasya pidrozdilami armiyi vijskovo povitryanih sil ta korpusu morskoyi pihoti vijskovo morskogo flotu zbrojnih sil SShA NyachangSan bay Nha Trang Nha Trang Air BaseIATA NHA ICAO VVNTZagalni dani12 13 39 pn sh 109 11 33 sh d 12 22750 pn sh 109 19250 sh d 12 22750 109 19250 Koordinati 12 13 39 pn sh 109 11 33 sh d 12 22750 pn sh 109 19250 sh d 12 22750 109 19250TipvijskovijVlasnikUryad V yetnamuRoztashuvannyaV yetnam NyachangVisota nad r m 6 m 20 ftZlitno posadkovi smugiNapryamok Dovzhina Tip poverhni PCN ft m12 30 6400 1951 asfaltIdentifikatori i posilannya6301171NHA Nyachang u Vikishovishi Pislya zakinchennya vijni u 1975 roci aviabaza perebuvala pid kontrolem a takozh zabezpechuvala gromadyanski perevezennya u Nyachang U danij chas aeroport zakritij dlya vsih komercijnih operacij yaki z 2004 roku obslugovuyutsya u Mizhnarodnomu aeroportu Kamran Baza pracyuvala yak navchalnij centr lotnoyi pidgotovki 920 polku VPS Narodnoyi armiyi V yetnamu 12 grudnya 2009 prem yer ministr V yetnamu Nguen Tan Zung pidpisav dokument pro perevedennya polku VPS u Kamran i vikoristannya zemel aeroportu Nyachang u civilnih cilyah Pochatkovij periodAviabaza 194 Base Aeriene 194 bula pobudovana francuzkimi kolonistami u 1949 roci yak aviacijnij navchalnij centr pidgotovki v yetnamskih vijskovih lotchikiv Na pochatkovomu etapi instruktorsku robotu vikonuvali francuzki fahivci a navchalni grupi komplektuvalisya v yetnamskimi pilotami sho ranishe projshli pidgotovku v lotnih shkolah Franciyi Alzhiru ta Marokko Persha grupa z 15 lotchikiv bula vipushena v berezni 1952 roku Navcheni v yetnamski piloti zgodom zaminili na instruktorskih posadah svoyih francuzkih koleg U lipni 1951 roku sformovano dvi eskadrilyi VPS Pivdennogo V yetnamu z rozmishennyam na aviabazah u Tanshonnyati i Nyachanzi povitryanij park yakih stanovili osnasheni pidkrilovimi bombotrimachami litaki Morane Saulnier 500 vipusheni she v period nacistskogo rezhimu Vishi a takozh vinishuvachi Lyuftvaffe Yunkers Yu 52 i amerikanski Duglas C 47 Skajtrejn Cherez deyakij chas bulo sformovano tretyu eskadrilyu u zavdannya yakoyi vhodilo vedennya rozvidki ta zboru operativnih danih dlya podalshogo zdijsnennya bombovih udariv Shtab zagalnogo komanduvannya eskadrilyami rozmishuvavsya u Sajgoni 15 grudnya 1952 BA 194 bula reorganizovana u navchalno trenuvalnij centr VPS Respubliki V yetnam Aviabaza mala roztashuvannya yake dobre pidhodilo dlya pidgotovki ta perepidgotovki vijskovih lotchikiv Navkolishnya miscevist vklyuchala v sebe plosku rivninu gori na zahodi i priberezhnu smugu na shodi i otzhe majzhe idealno pidhodila dlya vikonannya navchalno trenuvalnih polotiv u riznih umovah i riznostoronnyu taktichnu pidgotovku vijskovih pilotiv VVS Pivdennogo V yetnamu1 lipnya 1955 roku buli utvoreni Vijskovo povitryani sili Pivdennogo V yetnamu u rozporyadzhennya yakih perejshli chotiri vijskovi aviabazi u Nyachanzi B yenhoa Turani i Tanshonnyati U Nyachanzi na toj chas poryad z navchalno trenuvalnim centrom VPS bazuvalisya regulyarni chastini taktichnoyi eskadrilyi i 2 yi Grupi artilerijskoyi eskadrilyi GAO sho litala na pereobladnanih pid bombarduvalniki litakah Morane Saulnier 500 7 lipnya 1955 navchalnij centr u Nyachanzi buv perejmenovanij u taktichnu bazu 1 a u veresni 1957 roku dva pidrozdili centru bazuvannya ta navchalno trenuvalnij buli ob yednani v odnu vijskovu strukturu sho otrimala nazvu Navchalno trenuvalna baza Nyachang U 1961 roci bulo sformovano drugu vinishuvalnu aviaeskadriliyu sho vikoristala navchalni vinishuvachi bombarduvalniki Nadali vsya diyalnist navchalno trenuvalnih pidrozdiliv Vijskovo povitryanih sil Pivdennogo V yetnamu vse bilshe stala potraplyati v pryamu zalezhnist vid programi vijskovoyi dopomogi Spoluchenih Shtativ vnaslidok chogo u sichni 1962 roku navchalnij centr pidgotovki v yetnamskih lotchikiv bulo pereneseno z aviabazi Nyachanga u SShA a na samij aviabazi zalishilisya tilki navchalni grupi z pidgotovki armijskih vijskovosluzhbovciv ta tehnichnogo personalu U tomu zh roci komanduvannya zbrojnimi silami Spoluchenih Shtativ napravilo u zonu bojovih dij pidrozdil vijskovih lotchikiv z litakami de Havilland Canada U 6A i specgrupi zi skladu 1 yi ta 2 yi transportnih eskadrilej Douglas C 47 Skytrain yaki do lipnya 1962 roku zdijsnyuvali nichni viloti z aviabazi Nyachang zakidannya diversantiv na teritoriyu Pivnichnogo V yetnamu Kerivnictvo operaciyami zdijsnyuvav major Nguyen Kao Ki sho zgodom stav komanduvachem VPS Pivdennogo V yetnamu i piznishe prem yer ministrom krayini VPS Pivdennogo V yetnamu i pilot instruktor Navchalno trenuvalna baza Nyachang U veresni 1962 roku komanduvannya VPS SShA napravilo v Nyachang grupu vijskovih fahivciv dlya pidgotovki vlasnih instruktoriv VPS Pivdennogo V yetnamu do polotiv na litakah ta yih tehnichnogo obslugovuvannya Kurs navchannya v yetnamskih vijskovih bulo zaversheno u lipni 1963 roku Pidgotovleni instruktori pristupili do trenuvannya pilotiv pivdennov yetnamskih VPS zaminivshi pivnichnoamerikanskih koleg U zhovtni 1965 roku navchalno trenuvalnij centr Nyachanga bulo znovu rozdileno na dva pidrozdili toj sho zabezpechuye bojovi diyi i vlasne bojovij Pershij pidrozdil faktichno bulo perevedeno na aviabazu v Plejku she u sichni 1965 roku uvijshovshi potim do skladu 62 go krila VPS Pivdennogo V yetnamu U nastupni roki diyalnist Navchalno trenuvalniyi aviabazi Nyachang povnistyu perejshla pid kontrol Vijskovo povitryanih sil SShA Navchalnij centr bulo pereneseno u Miduk za 35 kilometriv na pivnich pivnichnij zahid vid Nyachanga de dlya prodovzhennya navchalno trenuvalnih polotiv lotchikiv VPS Pivdennogo V yetnamu bulo pobudovano okremu zlitno posadkovu smugu dovzhinoyu 1006 metriv Rozmishennya vijskovih pidrozdiliv u chervni 1974 roku Na aviabazi Nyachang rozmishuvavsya shtab 2 yi aviadiviziyi Vijskovo povitryanih sil V yetnamu ta navchalno trenuvalnij centr pidgotovki vijskovih pilotiv pivdennov yetnamskih VPS 62 e taktichne krilo 114 ta eskadrilya zv yazku 215 ta 219 ta vertolitna eskadrilya Bell UH 1D 259 ta vertolitna eskadrilya Bell UH 1H sanitarni brigadi 817 ta shturmova eskadrilya 524 ta 548 ma vinishuvalna eskadrilya A 37B Navchalno trenuvalnij centr 918 ta navchalno trenuvalna eskadrilya Inshi pidrozdili VPS Pivdennogo V yetnamu 12 e taktichne krilo 1963 516 ta vinishuvalna eskadrilya 114 ta eskadrilya blizhnoyi rozvidki 62 e taktichne krilo 1965 524 ta vinishuvalna eskadrilya A 1 A 37 215 ta vertolitna eskadrilya UH 1 Pidrozdili VPS SShAVinishuvach serijnij nomer 53 3178 17 yi aviaeskadrilyi specialnogo priznachennya U 1971 roci prodano Vijskovo povitryanim silam Pivdennogo V yetnamu Vinishuvach Douglas AC 47B 30 DK Spooky serijnij nomer 44 76625 4 yi aviaeskadriliyi specialnogo priznachennya Berezen 1969 Bazuvalisya na aviabazi Nyachang pidrozdilu Vijskovo povitryanih sil SShA perebuvali pid komanduvannyam Soma grupa 14 e aviacijne komanduvannya aviakrilo specialnogo priznachennya z rozmishennyam na aviabazi Nyachang bulo sformovano 8 bereznya 1966 roku 1 serpnya 1968 vijskovij pidrozdil zminiv nazvu i azh do jogo rozformuvannya 30 veresnya 1971 buv vidomij yak 14 e krilo specialnogo priznachennya Perelik eskadrilej VPS SShA na aviabazi Nyachang 8 bereznya 1966 20 grudnya 1967 A 1E kod markuvannya litakiv EC 8 bereznya 1966 14 zhovtnya 1969 kod markuvannya litakiv EN z 8 bereznya 1966 15 zhovtnya 1969 C 47D SC 47D kod markuvannya litakiv EO 8 bereznya 1966 lipen 1968 Protyagom lipnya 1968 roku perevedena na i reorganizovana 8 bereznya 1966 14 zhovtnya 1969 CH 3 UH 1 14 zhovtnya 1969 perevedena na dlya pidtrimki nastupalnih operacij 602 ga eskadrilya specialnogo priznachennya 8 bereznya 1966 8 kvitnya 1967 604 ta eskadrilya specialnogo priznachennya 15 listopada 1967 14 zhovtnya 1969 zaminena 602 yu eskadrilyeyu specialnogo priznachennya i rozkvartirovana na 25 sichnya 1967 14 zhovtnya 1969 C 47D kod markuvannya litakiv ER 14 ta eskadrilya specialnogo priznachennya 25 zhovtnya 1967 1 travnya 1968 yiyi zminila 3 tya eskadrilya specialnogo priznachennya 1 travnya 1968 15 veresnya 1969 kod markuvannya litakiv EL 6 ta eskadrilya specialnogo priznachennya 29 lyutogo 1968 15 lipnya 1968 A 1E H kod markuvannya litakiv ET 3 tya eskadrilya specialnogo priznachennya 1 travnya 1968 15 veresnya 1969 kod markuvannya litakiv EL 20 grudnya 1968 10 chervnya 1969 Vhodila do skladu u Indiani U Pivdennomu V yetnami v zavdannya eskadrilyi vhodilo zabezpechennya nazemnih nastupalnih operacij radiosposterezhennya ta inshi specoperaciyi Zgodom peredislokovana na u Kolumbusi shtat Indiana SShA 15 bereznya 1968 14 zhovtnya 1969 C 130E I 1 chervnya 1969 14 zhovtnya 1969 18 ta eskadrilya specialnogo priznachennya 1 zhovtnya 1969 14 zhovtnya 1969 14 zhovtnya 1969 15 17 i 18 ta eskadrilyi buli peredislokovani na dlya pidtrimki nastupalnih dij i zabezpechennya ryatuvalnih operacij Emblemi pidrozdiliv VPS SShA sho bazuvalisya v Nyachange Emblema 14 go aviakrila specialnogo priznachennya 1966 1971 Tihookeanski VPS 1966 1971 Tihookeanstki VPS Soma grupa 1966 1971Suchasnij stanVid na bazu z vulici U dvori stoyat muzejni eksponati chasiv vijni Foto 2009 r Paradni vorota bazi poryad z turistichnim centrom Nyachanga Napis Kazarmi narodnoyi armiyi V yetnamu Foto 2009 r U danij chas teritoriyu bazi zajmaye Narodna armiya V yetnamu Vsi civilni i vijskovi rejsi 19 travnya 2004 buli perevedeni u Sogodni baza pracyuye yak navchalnij centr lotnoyi pidgotovki 920 polku VPS V yetnamu Z chasu zasnuvannya bazi Nyachang silno viris peretvorivshis u velikij turistichnij centr krayini i vona praktichno stala perebuvati u jogo centri 12 grudnya 2009 prem yer ministr V yetnamu Nguyen Tan Zung pidpisav dokument pro perevedennya 920 polku VPS u Kamran i vikoristannya zemel aeroportu Nyachang u civilnih cilyah PrimitkiPosilannya 1 Steve Lentz s Cam Ranh and Nha Trang Pictures 1968 1969 71st SOS Life at Nha Trang Spring 1969 A Flight Nha Trang Air Base Memorabilia 361st Reconnaissance SquadronDzherelaEndicott Judy G 1999 Active Air Force wings as of 1 October 1995 USAF active flying space and missile squadrons as of 1 October 1995 Maxwell AFB Alabama Office of Air Force History CD ROM Martin Patrick 1994 Tail Code The Complete History of USAF Tactical Aircraft Tail Code Markings Schiffer Military Aviation History ISBN 0887405134 Mesco Jim 1987 VNAF South Vietnamese Air Force 1945 1975 Squadron Signal Publications ISBN 0 89747 193 8 Mikesh Robert C 2005 Flying Dragons The South Vietnamese Air Force Schiffer Publishing Ltd ISBN 0764321587 Ravenstein Charles A 1984 Air Force Combat Wings Lineage and Honors Histories 1947 1977 Maxwell AFB Alabama Office of Air Force History ISBN 0912799129 VNAF The South Vietnamese Air Force 1951 1975 USAAS USAAC USAAF USAF Aircraft Serial Numbers 1908 to present Ce nezavershena stattya pro aeroport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi V yetnamu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi