Кханьхоа в єт Khánh Hòa провінція у південній частині центрального В єтнаму Провінція відома своїми курортами історичним

Кханьхоа (в'єт. Khánh Hòa) — провінція у південній частині центрального В'єтнаму. Провінція відома своїми курортами, історичними військовими базами, вишами і морськими науковими-дослідними інститутами.

Кханьхоа

в'єт. Khánh Hòa


Герб	Прапор

2 міста, 7 повітів

Адм. центр

Нячанг

Найбільше місто

Нячанг, Камрань, Ніньхоа

Країна

В'єтнам

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Даклак	Фуєн

Ламдонг	Ніньтхуан

Офіційна мова

в'єтнамська

Населення

- повне

1 157 604 (2009) (30)

- густота

221,71 осіб/км² (37)

Етнікон

в'єтнамці;

Площа

- повна

5217,6 км² (27)

Висота

- середня

60

- максимальна

2062 м

- мінімальна

160 м

Вебсайт

khanhhoa.gov.vn

Код ISO 3166-2

VN-34

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кханьхоа

Фортеця Зьєнкхань (Diên Khánh) — столиця провінції до 1945 року. Головні ворота. Фото 2008 року.

Рибальські човни у провінції Кханьхоа (поблизу Нячанга)

Адміністративний поділ

Кханьхоа поділяється на такі муніципалітети та повіти:

Нячанг (місто, адміністративний центр)
Камрань (місто)
Камлам (Cam Lâm)
Зьєнкхань (Diên Khánh)
Кханьшон (Khánh Sơn)
Кханьвінь (Khánh Vĩnh)
Ніньхоа (Ninh Hòa)
Архіпелаг Чионгша (острівний повіт Чионгша, в'єт. Trường Sa, входить до складу спірних островів Спратлі)
Ваннінь (Vạn Ninh)

Населення

За переписом 2009 року населення провінції становило 1 157 604 особи, з них 571 632 (49,38 %) чоловіки і 585 972 (50,62 %) жінки, 696 088 (60,13 %) сільські жителі і 461 516 (39,87 %) жителі міст.

Національній склад населення (за даними перепису 2009 року): в'єтнамці 1 095 981 особа (94,68 %), 45 915 осіб (3,97 %), кого 4 778 осіб (0,41 %), еде 3 396 осіб (0,29 %), хоа 3 034 особи (0,26 %), інші 4 500 осіб (0,39 %).

Історія

Перші тями оселилися тут у 2-3 століттях. Територія входила до королівства Чампа. У 19 столітті їх остаточно поглинув Дайв'єт. У 1832 році імператор Мінь Манг (Minh Mạng) назвав цю територію Кханьхоа і поділив на чотири райони: Phước Điền, Vĩnh Xương, Quảng Phước і Tân Định.

У часи Французького Індокитаю столиця провінції була перенесена у фортецю Зьєнкхань (Diên Khánh), і тільки у 1945 році вона повернулася до Нячангу.

29 жовтня 1977, після перемоги у війні з США, провінції Кханьхоа і Фуєн було об'єднано в одну і названо Фукхань (Phú Khánh). У 1977 році Нячанг отримав статус міста (великого). У 1982 році до провінції приєднали архіпелаг Trường Sa. 30 червня 1989 провінцію знову розділили на дві колишні, Кханьхоа і Фуєн.

Туризм

Курортний розвиток провінція отримала ще при останньому імператорі Бао Даї, який побудував у Нячанге свій літній палац. Під час війни у В'єтнамі у 1965–1973 роках американці облаштували у Нячангу пляжі. Після закінчення війни курорти відновлювалися повільно, лише наприкінці 1990-х років почалося їх стрімке будівництво. Будівництво готелів, ресторанів та іншої інфраструктури продовжується і у 2010-х роках.

Аеропорт знаходиться на півострові Камрань, що за 30 км від Нячанга.

У провінції Кханьхоа жив найшанованіший у В'єтнамі вчений-бактеріолог Александр Єрсен. На місці його будинку, недалеко від місця поховання, створено музей (у повіті Зьєнкхань).

До інших туристичних пам'яток провінції відносяться водоспади Бахо і пляж доклет (обидва у повіті Ніньхоа), фортеця Зьєнкхань (повіт Зьєнкхань), острови і храми Нячанга.

Військові бази

Під час війни у В'єтнамі у 1965–1973 роках у Нячангу був штаб (так званих «Зелених беретів»). На даний час у провінції знаходиться ряд військових баз армії В'єтнаму: авіабаза у Нячангу і військово-морська база у глибоководній затоці Камрань, місто Камрань (до 2001 року базу орендувала Росія).

Спорт

Футбольний клуб виступає у вищій лізі країни.
У грудні 2010 року владою країни було представлено проект побудови траси Формули-1 поблизу Нячанга. Вартість проекту $150 млн

Сусідні провінції

	Фуєн
Даклак		Південнокитайське море
Ламдонг	Ніньтхуан

Примітки

Table 1: Population by urban/rural residence, sex, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
. Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 18 жовтня 2012.

Це незавершена стаття з географії В'єтнаму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Census-1] Table 1: Population by urban/rural residence, sex, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)

[2] . Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 5 квітня 2022.

[3] Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)

[4] . Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 18 жовтня 2012.