Кого (в'єт. Cơ Ho, мовою тямів: «горяни») — народ на півдні В'єтнаму з числа гірських кхмерів. Є однією з 54 офіційно визнаних етнічних груп В'єтнаму.
Кого | |
---|---|
Кількість | 166 112 (2009, перепис) |
Ареал | В'єтнам: провінція Ламдонг |
Раса | монголоїди |
Близькі до: | ма, стієнги, мнонги, тьоро |
Входить до | гірські кхмери |
Мова | кого, в'єтнамська |
Релігія | християнство, анімізм |
Розселення, чисельність
Живуть у південній частині Центрального нагір'я Тейнгуєн (в'єт. Tây Nguyên), переважно в провінції Ламдонг. Крім кого тут живуть близькі до них ма, мнонги, тьоро, а також , , що входять до складу (гірських тямів). Слід зазначити, що в районах Центрального нагір'я в'єтнамців тепер проживає приблизно втричі більше, ніж усіх корінних народів разом узятих.
До складу кого входять субетнічні групи: сре (в'єт. Cơ Ho Xrê), тіл (в'єт. Cơ Ho Chil), ноп (в'єт. Cơ Ho Nốp), лать (в'єт. Cơ Ho Lạch), торинг (в'єт. Cơ Ho Tơ Ring), козон (в'єт. Cơ Ho Cờ Dòn).
Чисельність кого за даними перепису населення 2009 року становила 166 112 осіб, найбільше в провінції Ламдонг — 145 665 осіб (12,27 % її населення); окремі групи також живуть у сусідніх провінціях: Біньтхуан 11 233 особи, Кханьхоа 4 778 осіб, Ніньтхуан 2 860 осіб.
Мова
Говорять мовою кого, яка належить до південнобанарських мов австроазійської сім'ї, а також в'єтнамською, офіційною мовою країни. В'єтнамською ведеться зокрема й шкільне навчання. Представники всіх вікових груп народу продовжують користуватися переважно рідною мовою.
Існує писемність для мови кого на основі латинської абетки, розроблена християнськими місіонерами на початку ХХ ст. Згодом вона була трохи переглянута й застосовувалась в навчальному процесі в деяких місцевих школах, але широкого застосування не отримала. Існують словники мови кого, Біблія з 2009 року. Ведуться програми на радіо.
Рівень грамотності рідною мовою 10-30 %, в'єтнамською 50-75 %.
Історія
Кого є давніми мешканцями південної частини плато Тейнгуєн.
У часи В'єтнамської війни 1955—1975 рр. кого разом із багатьма іншими групами національних меншин регіону брали участь у боях на боці американської армії. Через ці події вони піддавались переслідуванням після возз'єднання В'єтнаму в 1975 році. Переслідування стали причиною повстання національних меншин у 2000 році. Після поразки повстання його учасники змушені були шукати притулку в Камбоджі, а звідти 2002 переселилися в США.
Господарство
Основне традиційне заняття кого — ручне землеробство в підсічно-вогневий спосіб. З розчищеної в такий спосіб ділянки землі отримують два врожаї, а тоді її залишають під паром. Основною продовольчою культурою є рис, вирощують також маніок, кукурудзу, бобові, гарбузи, кавуни, бавовник, тютюн.
Групи сре і лать практикують вирощування вологого рису на заливних полях з використанням зрошувальних каналів, плугу й тяглової худоби.
Садівництво не є сильною стороною господарства кого. Лише останнім часом вони стали вирощувати папаю, банани, джекфрут, ананаси.
Мисливство, рибальство та збиральництво залишаються популярними заняттями й засобом доповнення сімейного раціону харчування.
Худобу, переважно буйволів, розводять для використання на полях, а також як жертовних тварин при проведенні традиційних церемоній.
Домашнім ремеслом (лозоплетіння, ткацтво, гончарство, ковальство та ін.) займаються в перервах землеробського циклу.
Поселення
Села кого розташовані на схилах гір або в долинах. Природними кордонами між межами сільських громад служать річки, верхівки косогорів тощо.
Жили розширеними сім'ями у великих довгих хатах, які могли сягати 20-30 метрів завдовжки і 3-3,5 метри в ширину. Традиційна хата кого ставилась на палях, платформа знаходилась на висоті 1-2 метри від землі. Стовпи та поперечки робили з дерев'яних колод, а стіни та перегородки — з бамбуку. Вигнутий двосхилий дах крили листям ротангової пальми або соломою. У наші часи при будівництві стали використовувати дошки, а дах криють профнастилом; палі стали нижчими.
Праворуч від головного входу розташовується спальня батьків, ліворуч — спальня дочки. По центру знаходиться зала, що вважається священним місцем. Тут на стіні висить вівтар для шанування духів, під ним лежить набір гонгів, стоять кошики та глечики. Гонги та домоткані вироби не лише виконують роль прикрас центральної зали, а й свідчать про багатство хазяїна хати. Умеблювання дуже просте, спали на циновках, які клали прямо на підлогу, вранці циновку скочували й вішали на стіну.
Тепер традиційних хат на палях лишилося мало. В хатах з'являються сучасні побутові предмети.
Побут
У минулому кого вдягалися дуже просто. Всі ходили голими до талії. Чоловіки носили пов'язки на стегнах, а жінки — спідниці довжиною до колін. В холодну пору вдягали ще кофтини та накидки. Пов'язки на стегнах прикрашали традиційними візерунками з вертикальними та горизонтальними смужками, пришивали по краях китиці. Спідниці й кофтини також прикрашали геометричними візерунками, а ще візерунками у вигляді квітів, тварин, пташиних очей, предметів повсякденного вжитку. Улюбленими кольорами є блакитний та синій. Зараз традиційний одяг рідко вдягають у повсякденному житті, але його можна побачити на традиційні свята. Найпопулярнішими прикрасами є намиста, ланцюжки на зап'ясток, шворки з намистинами та сережки.
Кого зазвичай їдять тричі на день. Основу харчування становить рис. Готують овочеві супи, які приправляють перцем чилі та сіллю. Їжу часто підсушують, тому що їдять кого традиційно руками.
Воду зберігають у висушеному гарбузі.
З рису готують традиційний алкогольний напій — кан. Іноді додають також батат, маніок, кукурудзу. Дріжджі готують із рису та спеціального листя місцевих дерев. За місяць напій стає готовим до вживання. Кан п'ють під час проведення всіх важливих свят, церемоній та ритуалів. Кан постійно стоїть у глечиках біля вівтаря. Що довше зберігається напій, тим смачнішим він стає. Тому шанованих гостей пригощають каном, що зберігався протягом багатьох років.
З давніх часів обов'язковим предметом повсякденного життя кого були плетені з бамбуку наспинні кошики. Існували різні кошики, кожен з яких мав своє призначення. Сагсон — це великий кошик, в якому можна зберігати близько 50 кг рису. Кошики соза мають різні розміри й використовуються для зберігання й носіння води, дров, рису тощо. Є ще невеликі кошики собонор, прикрашені різноманітними візерунками, спеціально для свята чи походу на базар.
У деяких селах кого розвинулось виробництво кошиків, а такою напою кан на продаж, спеціально для туристів.
Суспільство
Основною одиницею суспільства кого є сільська сусідська громада. Як і саме село, вона зветься бон. Кожна громада складається із декількох родових груп, пов'язаних матрилінійними зв'язками. На чолі родових груп стоять старійшини — кунпанги. Рада кунпангів обирає голову сільської громади, який зветься куангбон. Сільський голова керує всіма справами села: вибір земельної ділянки для ведення землеробства, розподіл землі між окремими сім'ями, переселення на нове місце, вирішення конфліктів, розгляд скарг і заяв жителів села, захист меж села тощо. Він також контактує з представниками місцевих органів влади. Куангбон користується повагою в громаді, селяни часто ходять до нього за порадою.
Поширені два типи сім'ї: розширена та нуклеарна. Довга хата є спільним житлом для розширеної сім'ї, але в господарському плані основною одиницею є нуклеарна сім'я: вона має власну земельну ділянку та зерносховище. Разом із тим будь-який член розширеної сім'ї завжди має доступ до будь-якої індивідуальної комори.
У суспільстві кого зберігаються деякі типові риси матріархату. Зокрема, дівчині належить ініціатива у виборі нареченого. Зробивши свій вибір, вона повідомляє про нього своїх батьків. Ті засилають у сім'ю хлопця сватів і вирішують питання організації суспільства. Батьки молодого оголошують перелік подарунків, які хочуть отримати за свого сина. Що сильнішим є хлопець, то більше за нього потрібно весільних подарунків. Після весілля молодий лишається жити в хаті молодої. Діти носять прізвище матері, а дочки отримують спадок після смерті батьків. У той же час всі інші аспекти соціально-економічного та соціально-політичного життя громади визначаються чоловіками.
Кого одружуються у молодому віці (дівчата у 16-17 років, а хлопці у 18-20 років). Якщо дружина помирає молодою, вдівець замість неї може взяти за дружину її молодшу сестру, при цьому не обов'язково чекати закінчення періоду трауру. Шлюб моногамний. Статеві стосунки до одруження, за традиціями кого, не перебувають під суворою забороною, проте за перелюб у шлюбі передбачається суворе покарання. Порушник має заплатити штраф буйволом або спиртним напоєм, а в окремих випадках його можуть вигнати із села. Розлучення трапляються рідко.
Вірування
За релігією 75,0 % кого є християнами (з них 60 % католики, 35 % протестанти, 5 % індепенденти), 25,0 % — прибічники традиційної релігії.
Райони проживання кого належать до тієї частини В'єтнаму, яка була найбільше християнізована. Перші місіонери прибули сюди приблизно сто років тому. Проте давні релігійні традиції продовжують жити в селах кого.
Кого-анімісти вірять в існування бога-творця нду, якого вважають захисником людей. Нду підпорядковується цілий пантеон божеств янг, кожен з яких представляє певну природну силу чи об'єкт: сонце, місяць, гори, річки, земля, рис. Кожна сім'я має свого янга як духа-охоронця. Поряд із добрими духами та божествами існують злі духи та привиди, які спричиняють лихо та невдачі. Тому люди повинні молитися за успіх у всьому, що вони роблять, шукаючи допомоги у надприродних істот. Кого вважають, що духи люблять їсти м'ясо та пити алкоголь. Тому під час проведення традиційних церемоній, більшість яких пов'язана із сільськогосподарським виробництвом, вони приносять у жертву буйвола, свиню, козла чи курку, а також виставляють кан.
Кого також практикують культ предків, у хатах ще досить часто зустрічаються вівтарі для їх шанування. Над вхідними дверима вивішують різьблені дерев'яні дощечки, які називають конао; вони репрезентують душі предків. Під час проведення свят не лише моляться богам, а й запрошують предків прийти на бенкет і скуштувати смачні святкові страви та випити кан. Кан для місцевих жителів має сакральне значення, вважається, що в глечиках із цим напоєм також живуть духи.
Духовна культура
Кого володіють багатим фольклором, музичною й танцювальною культурою. Народні ліричні вірші славляться своєю внутрішньою мелодійністю. Народні пісні поділяються на різні жанри: діалогові співи хлопців і дівчат, діалогові співи з метою знайомства й пошуку друзів, колискові тощо. Народні танці кого прості у виконанні, танцюють усі бажаючі, незалежно від віку. Селяни танцюють разом, під ритмічні звуки музики вони виконують плавні танцювальні рухи, тримаючись за руки й рухаючись навколо багаття й священної жердини неу.
Найпопулярнішими музичними інструментами кого є набір із шести гонгів синг і донгла, духовий інструмент з гарбуза комбуат, літофон лугонг, дудка зі стебла бамбуку корла, шкіряні барабани согор, губний орган, шестиструнна цитра. Ці інструменти використовуються не лише як акомпанемент для народних пісень і танців, вони можуть виконувати й соло. Особливе місце серед народних інструментів займає літофон, набір кам'яних пластин різної довжини та товщини, вдаряючи по них, отримують звуки різної висоти.
Примітки
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 10 Травня 2018 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
- Indigenous Peoples of the World — The Koho [ 9 Листопада 2018 у Wayback Machine.]. The Peoples of the World Foundation (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Koho. A language of Viet Nam (англ.)
- The Coho Ethnic Group [ 9 Листопада 2018 у Wayback Machine.]. Vietnamese culture (англ.)
- То Туан. Общество народности Кохо. VOVworld (рос.)
- То Туан. Архитектура жилых домов народности Кохо. VOVworld (рос.)
- То Туан. Своеобразная одежда народности Кохо. VOVworld (рос.)
- То Туан. Ритуал принятия настойки «Кан» народности Кохо. VOVworld (рос.)
- То Туан. Плетение наспинных корзин — традиционный промысел народности Кохо. VOVworld (рос.)
- Koho in Vietnam [ 11 Листопада 2018 у Wayback Machine.]. Joshua Project (англ.)
- То Туан. Народная музыка народности Кохо [ 21 Вересня 2018 у Wayback Machine.]. VOVworld (рос.)
- То Туан. Традиционные танцы народности Кохо. VOVworld (рос.)
- То Туан. Литофон — старинный музыкальный инструмент народности Кохо [ 29 Вересня 2018 у Wayback Machine.]. VOVworld (рос.)
Джерела
- Я. В. Чеснов. Срэ [ 24 Грудня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 Червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 496. (рос.)
- Co-Ho People in Vietnam [ 9 Листопада 2018 у Wayback Machine.]. Vietnam Royal Tourism (англ.)
- То Туан. Народность Кохо. VOVworld (рос.)
- Indigenous Peoples of the World — The Koho [ 9 Листопада 2018 у Wayback Machine.]. The Peoples of the World Foundation (англ.)
- The Coho Ethnic Group [ 9 Листопада 2018 у Wayback Machine.]. Vietnamese culture (англ.)
Посилання
- American University, Washington, D.C. Cultural Information Analysis Center. Minority groups in the Republic of Vietnam. Ethnographic study series, pp. 389-435: The Koho. Washington: Headquarters, Department of the Army, 1966 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kogo v yet Cơ Ho movoyu tyamiv goryani narod na pivdni V yetnamu z chisla girskih khmeriv Ye odniyeyu z 54 oficijno viznanih etnichnih grup V yetnamu KogoKilkist 166 112 2009 perepis Areal V yetnam provinciya LamdongRasa mongoloyidiBlizki do ma stiyengi mnongi toroVhodit do girski khmeriMova kogo v yetnamskaReligiya hristiyanstvo animizmRozselennya chiselnistZhivut u pivdennij chastini Centralnogo nagir ya Tejnguyen v yet Tay Nguyen perevazhno v provinciyi Lamdong Krim kogo tut zhivut blizki do nih ma mnongi toro a takozh sho vhodyat do skladu girskih tyamiv Slid zaznachiti sho v rajonah Centralnogo nagir ya v yetnamciv teper prozhivaye priblizno vtrichi bilshe nizh usih korinnih narodiv razom uzyatih Do skladu kogo vhodyat subetnichni grupi sre v yet Cơ Ho Xre til v yet Cơ Ho Chil nop v yet Cơ Ho Nốp lat v yet Cơ Ho Lạch toring v yet Cơ Ho Tơ Ring kozon v yet Cơ Ho Cờ Don Chiselnist kogo za danimi perepisu naselennya 2009 roku stanovila 166 112 osib najbilshe v provinciyi Lamdong 145 665 osib 12 27 yiyi naselennya okremi grupi takozh zhivut u susidnih provinciyah Binthuan 11 233 osobi Khanhoa 4 778 osib Ninthuan 2 860 osib MovaGovoryat movoyu kogo yaka nalezhit do pivdennobanarskih mov avstroazijskoyi sim yi a takozh v yetnamskoyu oficijnoyu movoyu krayini V yetnamskoyu vedetsya zokrema j shkilne navchannya Predstavniki vsih vikovih grup narodu prodovzhuyut koristuvatisya perevazhno ridnoyu movoyu Isnuye pisemnist dlya movi kogo na osnovi latinskoyi abetki rozroblena hristiyanskimi misionerami na pochatku HH st Zgodom vona bula trohi pereglyanuta j zastosovuvalas v navchalnomu procesi v deyakih miscevih shkolah ale shirokogo zastosuvannya ne otrimala Isnuyut slovniki movi kogo Bibliya z 2009 roku Vedutsya programi na radio Riven gramotnosti ridnoyu movoyu 10 30 v yetnamskoyu 50 75 IstoriyaKogo ye davnimi meshkancyami pivdennoyi chastini plato Tejnguyen U chasi V yetnamskoyi vijni 1955 1975 rr kogo razom iz bagatma inshimi grupami nacionalnih menshin regionu brali uchast u boyah na boci amerikanskoyi armiyi Cherez ci podiyi voni piddavalis peresliduvannyam pislya vozz yednannya V yetnamu v 1975 roci Peresliduvannya stali prichinoyu povstannya nacionalnih menshin u 2000 roci Pislya porazki povstannya jogo uchasniki zmusheni buli shukati pritulku v Kambodzhi a zvidti 2002 pereselilisya v SShA GospodarstvoTkackij verstat kogo u skladenomu stani Osnovne tradicijne zanyattya kogo ruchne zemlerobstvo v pidsichno vognevij sposib Z rozchishenoyi v takij sposib dilyanki zemli otrimuyut dva vrozhayi a todi yiyi zalishayut pid parom Osnovnoyu prodovolchoyu kulturoyu ye ris viroshuyut takozh maniok kukurudzu bobovi garbuzi kavuni bavovnik tyutyun Grupi sre i lat praktikuyut viroshuvannya vologogo risu na zalivnih polyah z vikoristannyam zroshuvalnih kanaliv plugu j tyaglovoyi hudobi Sadivnictvo ne ye silnoyu storonoyu gospodarstva kogo Lishe ostannim chasom voni stali viroshuvati papayu banani dzhekfrut ananasi Mislivstvo ribalstvo ta zbiralnictvo zalishayutsya populyarnimi zanyattyami j zasobom dopovnennya simejnogo racionu harchuvannya Hudobu perevazhno bujvoliv rozvodyat dlya vikoristannya na polyah a takozh yak zhertovnih tvarin pri provedenni tradicijnih ceremonij Domashnim remeslom lozopletinnya tkactvo goncharstvo kovalstvo ta in zajmayutsya v perervah zemlerobskogo ciklu PoselennyaSuchasna derev yana hata kogo Sela kogo roztashovani na shilah gir abo v dolinah Prirodnimi kordonami mizh mezhami silskih gromad sluzhat richki verhivki kosogoriv tosho Zhili rozshirenimi sim yami u velikih dovgih hatah yaki mogli syagati 20 30 metriv zavdovzhki i 3 3 5 metri v shirinu Tradicijna hata kogo stavilas na palyah platforma znahodilas na visoti 1 2 metri vid zemli Stovpi ta poperechki robili z derev yanih kolod a stini ta peregorodki z bambuku Vignutij dvoshilij dah krili listyam rotangovoyi palmi abo solomoyu U nashi chasi pri budivnictvi stali vikoristovuvati doshki a dah kriyut profnastilom pali stali nizhchimi Pravoruch vid golovnogo vhodu roztashovuyetsya spalnya batkiv livoruch spalnya dochki Po centru znahoditsya zala sho vvazhayetsya svyashennim miscem Tut na stini visit vivtar dlya shanuvannya duhiv pid nim lezhit nabir gongiv stoyat koshiki ta glechiki Gongi ta domotkani virobi ne lishe vikonuyut rol prikras centralnoyi zali a j svidchat pro bagatstvo hazyayina hati Umeblyuvannya duzhe proste spali na cinovkah yaki klali pryamo na pidlogu vranci cinovku skochuvali j vishali na stinu Teper tradicijnih hat na palyah lishilosya malo V hatah z yavlyayutsya suchasni pobutovi predmeti PobutU minulomu kogo vdyagalisya duzhe prosto Vsi hodili golimi do taliyi Choloviki nosili pov yazki na stegnah a zhinki spidnici dovzhinoyu do kolin V holodnu poru vdyagali she koftini ta nakidki Pov yazki na stegnah prikrashali tradicijnimi vizerunkami z vertikalnimi ta gorizontalnimi smuzhkami prishivali po krayah kitici Spidnici j koftini takozh prikrashali geometrichnimi vizerunkami a she vizerunkami u viglyadi kvitiv tvarin ptashinih ochej predmetiv povsyakdennogo vzhitku Ulyublenimi kolorami ye blakitnij ta sinij Zaraz tradicijnij odyag ridko vdyagayut u povsyakdennomu zhitti ale jogo mozhna pobachiti na tradicijni svyata Najpopulyarnishimi prikrasami ye namista lancyuzhki na zap yastok shvorki z namistinami ta serezhki Kogo zazvichaj yidyat trichi na den Osnovu harchuvannya stanovit ris Gotuyut ovochevi supi yaki pripravlyayut percem chili ta sillyu Yizhu chasto pidsushuyut tomu sho yidyat kogo tradicijno rukami Vodu zberigayut u visushenomu garbuzi Z risu gotuyut tradicijnij alkogolnij napij kan Inodi dodayut takozh batat maniok kukurudzu Drizhdzhi gotuyut iz risu ta specialnogo listya miscevih derev Za misyac napij staye gotovim do vzhivannya Kan p yut pid chas provedennya vsih vazhlivih svyat ceremonij ta ritualiv Kan postijno stoyit u glechikah bilya vivtarya Sho dovshe zberigayetsya napij tim smachnishim vin staye Tomu shanovanih gostej prigoshayut kanom sho zberigavsya protyagom bagatoh rokiv Z davnih chasiv obov yazkovim predmetom povsyakdennogo zhittya kogo buli pleteni z bambuku naspinni koshiki Isnuvali rizni koshiki kozhen z yakih mav svoye priznachennya Sagson ce velikij koshik v yakomu mozhna zberigati blizko 50 kg risu Koshiki soza mayut rizni rozmiri j vikoristovuyutsya dlya zberigannya j nosinnya vodi drov risu tosho Ye she neveliki koshiki sobonor prikrasheni riznomanitnimi vizerunkami specialno dlya svyata chi pohodu na bazar U deyakih selah kogo rozvinulos virobnictvo koshikiv a takoyu napoyu kan na prodazh specialno dlya turistiv SuspilstvoOsnovnoyu odiniceyu suspilstva kogo ye silska susidska gromada Yak i same selo vona zvetsya bon Kozhna gromada skladayetsya iz dekilkoh rodovih grup pov yazanih matrilinijnimi zv yazkami Na choli rodovih grup stoyat starijshini kunpangi Rada kunpangiv obiraye golovu silskoyi gromadi yakij zvetsya kuangbon Silskij golova keruye vsima spravami sela vibir zemelnoyi dilyanki dlya vedennya zemlerobstva rozpodil zemli mizh okremimi sim yami pereselennya na nove misce virishennya konfliktiv rozglyad skarg i zayav zhiteliv sela zahist mezh sela tosho Vin takozh kontaktuye z predstavnikami miscevih organiv vladi Kuangbon koristuyetsya povagoyu v gromadi selyani chasto hodyat do nogo za poradoyu Poshireni dva tipi sim yi rozshirena ta nuklearna Dovga hata ye spilnim zhitlom dlya rozshirenoyi sim yi ale v gospodarskomu plani osnovnoyu odiniceyu ye nuklearna sim ya vona maye vlasnu zemelnu dilyanku ta zernoshovishe Razom iz tim bud yakij chlen rozshirenoyi sim yi zavzhdi maye dostup do bud yakoyi individualnoyi komori U suspilstvi kogo zberigayutsya deyaki tipovi risi matriarhatu Zokrema divchini nalezhit iniciativa u vibori narechenogo Zrobivshi svij vibir vona povidomlyaye pro nogo svoyih batkiv Ti zasilayut u sim yu hlopcya svativ i virishuyut pitannya organizaciyi suspilstva Batki molodogo ogoloshuyut perelik podarunkiv yaki hochut otrimati za svogo sina Sho silnishim ye hlopec to bilshe za nogo potribno vesilnih podarunkiv Pislya vesillya molodij lishayetsya zhiti v hati molodoyi Diti nosyat prizvishe materi a dochki otrimuyut spadok pislya smerti batkiv U toj zhe chas vsi inshi aspekti socialno ekonomichnogo ta socialno politichnogo zhittya gromadi viznachayutsya cholovikami Kogo odruzhuyutsya u molodomu vici divchata u 16 17 rokiv a hlopci u 18 20 rokiv Yaksho druzhina pomiraye molodoyu vdivec zamist neyi mozhe vzyati za druzhinu yiyi molodshu sestru pri comu ne obov yazkovo chekati zakinchennya periodu trauru Shlyub monogamnij Statevi stosunki do odruzhennya za tradiciyami kogo ne perebuvayut pid suvoroyu zaboronoyu prote za perelyub u shlyubi peredbachayetsya suvore pokarannya Porushnik maye zaplatiti shtraf bujvolom abo spirtnim napoyem a v okremih vipadkah jogo mozhut vignati iz sela Rozluchennya traplyayutsya ridko ViruvannyaZa religiyeyu 75 0 kogo ye hristiyanami z nih 60 katoliki 35 protestanti 5 independenti 25 0 pribichniki tradicijnoyi religiyi Rajoni prozhivannya kogo nalezhat do tiyeyi chastini V yetnamu yaka bula najbilshe hristiyanizovana Pershi misioneri pribuli syudi priblizno sto rokiv tomu Prote davni religijni tradiciyi prodovzhuyut zhiti v selah kogo Kogo animisti viryat v isnuvannya boga tvorcya ndu yakogo vvazhayut zahisnikom lyudej Ndu pidporyadkovuyetsya cilij panteon bozhestv yang kozhen z yakih predstavlyaye pevnu prirodnu silu chi ob yekt sonce misyac gori richki zemlya ris Kozhna sim ya maye svogo yanga yak duha ohoroncya Poryad iz dobrimi duhami ta bozhestvami isnuyut zli duhi ta prividi yaki sprichinyayut liho ta nevdachi Tomu lyudi povinni molitisya za uspih u vsomu sho voni roblyat shukayuchi dopomogi u nadprirodnih istot Kogo vvazhayut sho duhi lyublyat yisti m yaso ta piti alkogol Tomu pid chas provedennya tradicijnih ceremonij bilshist yakih pov yazana iz silskogospodarskim virobnictvom voni prinosyat u zhertvu bujvola svinyu kozla chi kurku a takozh vistavlyayut kan Kogo takozh praktikuyut kult predkiv u hatah she dosit chasto zustrichayutsya vivtari dlya yih shanuvannya Nad vhidnimi dverima vivishuyut rizbleni derev yani doshechki yaki nazivayut konao voni reprezentuyut dushi predkiv Pid chas provedennya svyat ne lishe molyatsya bogam a j zaproshuyut predkiv prijti na benket i skushtuvati smachni svyatkovi stravi ta vipiti kan Kan dlya miscevih zhiteliv maye sakralne znachennya vvazhayetsya sho v glechikah iz cim napoyem takozh zhivut duhi Duhovna kulturaKogo volodiyut bagatim folklorom muzichnoyu j tancyuvalnoyu kulturoyu Narodni lirichni virshi slavlyatsya svoyeyu vnutrishnoyu melodijnistyu Narodni pisni podilyayutsya na rizni zhanri dialogovi spivi hlopciv i divchat dialogovi spivi z metoyu znajomstva j poshuku druziv koliskovi tosho Narodni tanci kogo prosti u vikonanni tancyuyut usi bazhayuchi nezalezhno vid viku Selyani tancyuyut razom pid ritmichni zvuki muziki voni vikonuyut plavni tancyuvalni ruhi trimayuchis za ruki j ruhayuchis navkolo bagattya j svyashennoyi zherdini neu Najpopulyarnishimi muzichnimi instrumentami kogo ye nabir iz shesti gongiv sing i dongla duhovij instrument z garbuza kombuat litofon lugong dudka zi stebla bambuku korla shkiryani barabani sogor gubnij organ shestistrunna citra Ci instrumenti vikoristovuyutsya ne lishe yak akompanement dlya narodnih pisen i tanciv voni mozhut vikonuvati j solo Osoblive misce sered narodnih instrumentiv zajmaye litofon nabir kam yanih plastin riznoyi dovzhini ta tovshini vdaryayuchi po nih otrimuyut zvuki riznoyi visoti PrimitkiTable 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 10 Travnya 2018 u Wayback Machine Center for Statistical Information Technology N I GSO v yetn angl Indigenous Peoples of the World The Koho 9 Listopada 2018 u Wayback Machine The Peoples of the World Foundation angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World Twenty first edition Dallas Texas SIL International Online version Koho A language of Viet Nam angl The Coho Ethnic Group 9 Listopada 2018 u Wayback Machine Vietnamese culture angl To Tuan Obshestvo narodnosti Koho VOVworld ros To Tuan Arhitektura zhilyh domov narodnosti Koho VOVworld ros To Tuan Svoeobraznaya odezhda narodnosti Koho VOVworld ros To Tuan Ritual prinyatiya nastojki Kan narodnosti Koho VOVworld ros To Tuan Pletenie naspinnyh korzin tradicionnyj promysel narodnosti Koho VOVworld ros Koho in Vietnam 11 Listopada 2018 u Wayback Machine Joshua Project angl To Tuan Narodnaya muzyka narodnosti Koho 21 Veresnya 2018 u Wayback Machine VOVworld ros To Tuan Tradicionnye tancy narodnosti Koho VOVworld ros To Tuan Litofon starinnyj muzykalnyj instrument narodnosti Koho 29 Veresnya 2018 u Wayback Machine VOVworld ros DzherelaYa V Chesnov Sre 24 Grudnya 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 Chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 496 ISBN 5 85270 155 6 ros Co Ho People in Vietnam 9 Listopada 2018 u Wayback Machine Vietnam Royal Tourism angl To Tuan Narodnost Koho VOVworld ros Indigenous Peoples of the World The Koho 9 Listopada 2018 u Wayback Machine The Peoples of the World Foundation angl The Coho Ethnic Group 9 Listopada 2018 u Wayback Machine Vietnamese culture angl PosilannyaAmerican University Washington D C Cultural Information Analysis Center Minority groups in the Republic of Vietnam Ethnographic study series pp 389 435 The Koho Washington Headquarters Department of the Army 1966 angl