Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тьоро (варіанти написання: Choro, Cho Ro, Chơ-ro, Chrau, Chauro, Châu-ro, Doro, Do Ro, Dơ-ro, Ro) — народ на півдні В'єтнаму з числа гірських кхмерів. Належить до числа визнаних державою етнічних меншин країни.
| Тьоро | |
|---|---|
| Кількість | 26 855 (2009, перепис) |
| Ареал |  В'єтнам: провінції Донгнай, Баріа-Вунгтау, Біньтхуан |
| Раса | монголоїди |
| Близькі до: | ма, стієнги |
| Входить до | гірські кхмери |
| Мова | тьрау, в'єтнамська |
| Релігія | анімізм, християнство |
Тьоро значною мірою інтегрувалися до складу в'єтнамського суспільства, засвоїли в'єтнамську мову, запозичили в'єтнамський одяг, тип житла, способи господарювання, але разом із тим зберігають багато елементів власної культури, традицій та звичаїв.
Розселення та чисельність
Розселені переважно в провінціях Донгнай, Баріа-Вунгтау та Біньтхуан, що на північ від міста Хошимін (колишня назва Сайгон). Найбільше тьоро проживає в окрузі Суанлок (в'єт. Xuân Lộc) на південному сході провінції Донгнай. Невелика частина народу живе дисперсно в різних провінціях південного В'єтнаму.
За даними перепису населення 2009 року у В'єтнамі проживало 26 855 тьоро (Chơ Ro), серед них 13 288 чоловіків і 13 567 жінок, 2257 осіб жило в містах, 24 598 осіб — на селі, 15 174 тьоро живе в провінції Донгнай, 7932 — в провінції Баріа-Вунгтау, 3375 — в провінції Біньтуан. Доля народу в населенні регіону є незначною — в зазначених провінціях вона становить відповідно лише 0,6 %, 0,8 % і 0,3 %.
Мова
Говорять мовою тьрау (тьоро), що належить до банарської гілки мон-кхмерських мов австроазійської сім'ї. Вона споріднена із мовами народів ма та стієнг. Поділяється на ряд діалектів.
Існує писемність на базі латиниці, словник, граматика. Неофіційно мова тьрау використовується в освіті, ведуться передачі на радіо. 1982 року мовою тьрау був записаний Новий Заповіт, він використовується в християнських богослужіннях. Близько 5000 осіб можуть читати мовою тьрау, близько 500 — ще й писати.
Тьоро широко користуються також в'єтнамською мовою, більшість народу вміє читати, писати й розмовляти нею. Рівень грамотності рідною мовою становить близько 30 %, в'єтнамською — 50-75 %.
Мова тьрау перебуває під загрозою зникнення. Мало лишилося її одномовних носіїв. Але люди мають до рідної мови позитивне ставлення, деякі батьки передають її дітям.
Вірування
Більшість тьоро дотримується традиційних анімістичних вірувань. Вони вірять, що все в природі має свого духа, намагаються жити в гармонії з навколишнім Всесвітом. Духи мають невидимий контроль над людьми, що змушує останніх регулярно проводити ритуали шанування духів, приносити їм жертви, дотримуватись встановлених табу. Ігнорування цих правил, на їхні переконання, може призвести до масового зубожіння, хвороб, голоду або стихійного лиха. Найбільше вшановують духів лісу та рису. На їхню честь люди збираються разом, роблять приношення, а тоді проводять спільний бенкет.
Тьоро вважають, що хвороба є результатом образи духів людиною чи її родиною. Часто хворій людині здається, що вона страждає через те, що її душа покинула тіло. Залучають шаманів, щоб визначити, в чому полягає проблема. Шаман допомагає «повернути» душу в тіло, повідомляє, що потрібно зробити, щоб виправити ситуацію. Люди не шкодують грошей для здійснення цих рекомендацій.
Поширені також культ предків, аграрні культи. Тьоро вірять, що посаджений рис має свого духа. Тому після сівби люди вшановують цього духа й моляться за гарний урожай.
В деяких громадах тьоро поширилося християнство, серед них є католики та протестанти.
Історія
Належать до автохтонного населення південного сходу Індокитайського півострова.
З кінця XX ст. тьоро поступово асимілюються в'єтнамцями, засвоюють їхню мову та культуру, особливо ті, хто живе в містах. У багатьох сім'ях дітей більше не вчать розмовляти рідною мовою.
Господарство
Основним традиційним заняттям тьоро є ручне підсічно-вогневе землеробство. Вирощують рис, кукурудзу, маніок, гарбузи, бобові, кунжут тощо. Землеробський цикл починається з обряду шанування Бога рису приблизно на третій місяць місячного року. З четвертого по шостий місяць вирощують кукурудзу, з четвертого по десятий — рис.
У минулому тьоро переміщувались з місця на місце, розчищали під поле ділянку лісу й обробляли його протягом двох-трьох років, використовуючи сівозміну. Коли ґрунт виснажувався, поле кидали під паром і переходили на нове місце. Основними знаряддями виробництва були сокири для валки великих дерев, тесаки для зрізання невеликих рослин і кущів, мотики для прополювання, палиця-копачка для посіву насіння, серпи для збирання врожаю, граблі. Насіння клали в ямки, вириті палицею на розчищеній землі.
В другій половині XX ст. тьоро перейшли до осілого способу життя й більше не займаються розчищенням та випалюванням нових ділянок. Тепер вони працюють на постійних полях, використовуючи технології покращення ґрунту для тривалого отримання врожаю. Подекуди практикують вирощування рису на заливних полях методом орного землеробства з використанням плуга та буйволів.
Допоміжними заняттями є мисливство, збирання лісових продуктів, рибальство, ремесла. Садівництво та тваринництво поки слабко розвинені. В сімейних господарствах вирощують велику рогату худобу та птицю.
Ремесло — це зазвичай сімейна справа. Майже кожен тьоро вміє виготовляти речі, необхідні для власного використання. Люди майструють різноманітні вироби з очерету, бамбуку, ротангу та інших природних матеріалів: плетуть кошики, виготовляють бамбуковий посуд (корита, сита тощо), столики. В кожному селі є ковалі, які ремонтують металеві сільськогосподарські знаряддя. Є майстри, що займаються різьбленням по дереву, виготовленням різних дерев'яних предметів, будують хати.
Між людьми зберігається прямий бартерний обмін.
Суспільство
Найбільшою традиційною соціальною структурою в суспільстві тьоро була сільська громада. Населення села складалося з представників кількох родів, члени кожного з яких вели своє походження від спільного предка. Голова громади обирався з числа старійшин цих родів, зазвичай найбільшого з них. Він керував усіма справами в селі, починаючи з виробничої діяльності й закінчуючи захистом села й судом над порушниками встановлених у селі правил та звичаєвих законів. Він також представляв жителів села під час проведення релігійних обрядів.
Кожне село стояло на окремій території, чітко відмежованій від інших. Сільські землі були громадською власністю.
Спорідненість у тьоро двобічна (білінійна). Сім'я мала, її складають батьки та їхні діти. Вони живуть в окремій хаті.
В сімейному житті переплітаються патріархальні та матріархальні традиції.
Майнові відмінності в суспільстві тьоро незначні. Всі жителі села є рівноправними членами громади. Селяни безоплатно допомагають один одному у виробництві та повсякденному житті. Кожна людина намагається бути ощадливою й накопичити власне цінне майно, яке складається в основному з гонгів, глечиків, зрідка волів та буйволів, що використовуються виключно для жертвоприношень духам.
Жителі села дотримуються прийнятих у них норм і правил звичаєвого права. Голова громади та старійшини родів наглядають за цим і спонукають селян до їхнього виконання. Крадіжки та пограбування суворо караються. Тьоро бояться сили божеств та духів, намагаються своєю поведінкою не ображати їх і не викликати їхнього роздратування. Кожен порушник має заплатити штраф на користь села та організувати шанування на честь ображеного божества чи духа, щоб попросити в нього пробачення. Розмір штрафу залежить від характеру та тяжкості порушення.
Звичаєві закони тьоро дозволяють доволі ліберальні подружні стосунки. Хлопці та дівчата можуть обирати собі подружжя з інших етнічних груп. Заборонений шлюб між двоюрідними братами та сестрами. Протягом трьох років молодята живуть у хаті батьків дружини, тоді зазвичай переходять до власної нової хати. Вони можуть також переселитися до рідного села чоловіка. Шлюб вважається дійсним лише після народження першої дитини. Оскільки старший син має виконувати більшість родових обрядів, у тьоро вважається обов'язковим народження дітей чоловічої статі. Не мати сина для жінки є ганьбою. У минулому чоловік міг взяти собі другу дружину, якщо перша не могла народити сина. Зазвичай це робилося лише за згодою першої дружини, та часто сама вибирала чоловікові ще одну.
Подружня зрада та інцест у суспільстві тьоро суворо караються. Відповідно до звичаєвих законів, вдівці мають повне право вирішувати своє подальше життя після смерті подружжя. Вони можуть повторно одружитися або залишитися самотніми та піклуватися про своїх дітей. Проте заборонений шлюб між вдовою та братом її померлого чоловіка або між вдівцем та сестрою його померлої дружини.
Право на спадщину в тьоро все ще зберігається за дочками.
Побут
Традиційне житло тьоро ставили на палях. Підлога розташовувалась на висоті приблизно 2 метри над землею, до житлових приміщень можна було піднятися драбиною, розташованою в одному з кінців хати. Під підлогою влаштовували хлів для тварин, а сімейне зерносховище знаходилось за основною хатою.
В минулому був поширений звичай, коли після смерті одного із членів сім'ї родина мала спалити свою хату та поставити нову на новому місці. Таким чином вони сподівалися «втекти» від духу померлого та його несприятливої дії.
Сьогодні більшість тьоро живуть у хатах, що стоять прямо на землі, їхнє житло схоже із в'єтнамським. Однак деякі традиційні риси все ще зберігаються: підлогу роблять з бамбука, вона піднята на всю ширину задньої половини хати, утворюючи свого роду ліжко. У деяких селах заможні сім'ї зводять хати з бетону.
Традиційний чоловічий одяг — це пов'язка на стегнах. Влітку чоловіки зазвичай ходять без сорочки, а в прохолодні місяці вдягають накидку. Жінки в минулому прикривали тіло незшитим шматком тканини, який вдягали як спідницю. Зараз тьоро відмовились від традиційного вбрання й носять одяг в'єтнамського типу.
Жінок тьоро легко впізнати за плетеними кошиками, які завжди можна побачити в них за спиною. Крім того, жінки носять багато прикрас: намиста, браслети, коралі зі срібла, міді, скла або бісеру.
Основу раціону становлять рис, кукурудза, маніок.
Найважливішими щорічними святами тьоро є шанування духів лісу та рису. Вони проводяться на початку сезону збирання врожаю й відбуваються на великому відкритому майдані. Участь приймають усі жителі села. Кожна сім'я приносить жертви духам, виголошують молитви про добрий урожай і міцне здоров'я, життя без лиха та хвороб.
Коли молодий чоловік вподобав собі дівчину, його сім'я засилає сватів до її батьків з пропозицією шлюбу. Але може бути й навпаки, коли батьки дівчини просять хлопця в чоловіки для своєї дочки. Весілля влаштовує сім'я нареченої, й проводиться воно в хаті молодої.
Тьоро дотримуються складного набору поховальних звичаїв. Небіжчиків ховають у труні, видовбаній із стовбура дерева. Під час поховання спалюють паперові вотивні жертви. Над могилою насипають напівкруглий горбок. Протягом трьох днів після поховання члени сім'ї покійного перебувають у траурі й під час кожного прийому їжі кидають на землю рис. Вони вірять, що це нагодує душу померлої людини, яка, як вважають, затримується в хаті на деякий час. Через шість днів після смерті проводять ритуал «відкривання могили», родичі та друзі, що перебували в скорботі, востаннє прощаються з померлим. Їжу та воду продовжують приносити небіжчику протягом 100 днів від дня смерті. Відвідують могили щороку 23 числа 12 місяця за місячним календарем.
Тьоро люблять свою традиційну музику. До числа народних музичних інструментів належить набір із семи гонгів різних видів, струнні інструменти з бамбуковою звуковою камерою, інструменти, зроблені з бамбукових трубок.
На свята чоловіки та жінки співають пісні, при цьому виконавці по черзі виспівують окремі рядки.
Джерела
- Choro. Asia Harvest (англ.)
- О. В. Егорунин. . Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000. (рос.) с. 526 (рос.)
- . Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version (англ.)
- Cho-Ro People in Vietnam. Vietnam Royal Tourism (англ.)
- To Dong Hai. The «Cho Ro» — Its customs and practices. Vietnam Law and Legal Forum (англ.)
Примітки
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 10 Травня 2018 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toro varianti napisannya Choro Cho Ro Chơ ro Chrau Chauro Chau ro Doro Do Ro Dơ ro Ro narod na pivdni V yetnamu z chisla girskih khmeriv Nalezhit do chisla viznanih derzhavoyu etnichnih menshin krayini ToroKilkist26 855 2009 perepis ArealV yetnam provinciyi Dongnaj Baria Vungtau BinthuanRasamongoloyidiBlizki do ma stiyengiVhodit dogirski khmeriMovatrau v yetnamskaReligiyaanimizm hristiyanstvo Toro znachnoyu miroyu integruvalisya do skladu v yetnamskogo suspilstva zasvoyili v yetnamsku movu zapozichili v yetnamskij odyag tip zhitla sposobi gospodaryuvannya ale razom iz tim zberigayut bagato elementiv vlasnoyi kulturi tradicij ta zvichayiv Rozselennya ta chiselnistRozseleni perevazhno v provinciyah Dongnaj Baria Vungtau ta Binthuan sho na pivnich vid mista Hoshimin kolishnya nazva Sajgon Najbilshe toro prozhivaye v okruzi Suanlok v yet Xuan Lộc na pivdennomu shodi provinciyi Dongnaj Nevelika chastina narodu zhive dispersno v riznih provinciyah pivdennogo V yetnamu Za danimi perepisu naselennya 2009 roku u V yetnami prozhivalo 26 855 toro Chơ Ro sered nih 13 288 cholovikiv i 13 567 zhinok 2257 osib zhilo v mistah 24 598 osib na seli 15 174 toro zhive v provinciyi Dongnaj 7932 v provinciyi Baria Vungtau 3375 v provinciyi Bintuan Dolya narodu v naselenni regionu ye neznachnoyu v zaznachenih provinciyah vona stanovit vidpovidno lishe 0 6 0 8 i 0 3 MovaGovoryat movoyu trau toro sho nalezhit do banarskoyi gilki mon khmerskih mov avstroazijskoyi sim yi Vona sporidnena iz movami narodiv ma ta stiyeng Podilyayetsya na ryad dialektiv Isnuye pisemnist na bazi latinici slovnik gramatika Neoficijno mova trau vikoristovuyetsya v osviti vedutsya peredachi na radio 1982 roku movoyu trau buv zapisanij Novij Zapovit vin vikoristovuyetsya v hristiyanskih bogosluzhinnyah Blizko 5000 osib mozhut chitati movoyu trau blizko 500 she j pisati Toro shiroko koristuyutsya takozh v yetnamskoyu movoyu bilshist narodu vmiye chitati pisati j rozmovlyati neyu Riven gramotnosti ridnoyu movoyu stanovit blizko 30 v yetnamskoyu 50 75 Mova trau perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Malo lishilosya yiyi odnomovnih nosiyiv Ale lyudi mayut do ridnoyi movi pozitivne stavlennya deyaki batki peredayut yiyi dityam ViruvannyaBilshist toro dotrimuyetsya tradicijnih animistichnih viruvan Voni viryat sho vse v prirodi maye svogo duha namagayutsya zhiti v garmoniyi z navkolishnim Vsesvitom Duhi mayut nevidimij kontrol nad lyudmi sho zmushuye ostannih regulyarno provoditi rituali shanuvannya duhiv prinositi yim zhertvi dotrimuvatis vstanovlenih tabu Ignoruvannya cih pravil na yihni perekonannya mozhe prizvesti do masovogo zubozhinnya hvorob golodu abo stihijnogo liha Najbilshe vshanovuyut duhiv lisu ta risu Na yihnyu chest lyudi zbirayutsya razom roblyat prinoshennya a todi provodyat spilnij benket Toro vvazhayut sho hvoroba ye rezultatom obrazi duhiv lyudinoyu chi yiyi rodinoyu Chasto hvorij lyudini zdayetsya sho vona strazhdaye cherez te sho yiyi dusha pokinula tilo Zaluchayut shamaniv shob viznachiti v chomu polyagaye problema Shaman dopomagaye povernuti dushu v tilo povidomlyaye sho potribno zrobiti shob vipraviti situaciyu Lyudi ne shkoduyut groshej dlya zdijsnennya cih rekomendacij Poshireni takozh kult predkiv agrarni kulti Toro viryat sho posadzhenij ris maye svogo duha Tomu pislya sivbi lyudi vshanovuyut cogo duha j molyatsya za garnij urozhaj V deyakih gromadah toro poshirilosya hristiyanstvo sered nih ye katoliki ta protestanti IstoriyaNalezhat do avtohtonnogo naselennya pivdennogo shodu Indokitajskogo pivostrova Z kincya XX st toro postupovo asimilyuyutsya v yetnamcyami zasvoyuyut yihnyu movu ta kulturu osoblivo ti hto zhive v mistah U bagatoh sim yah ditej bilshe ne vchat rozmovlyati ridnoyu movoyu GospodarstvoOsnovnim tradicijnim zanyattyam toro ye ruchne pidsichno vogneve zemlerobstvo Viroshuyut ris kukurudzu maniok garbuzi bobovi kunzhut tosho Zemlerobskij cikl pochinayetsya z obryadu shanuvannya Boga risu priblizno na tretij misyac misyachnogo roku Z chetvertogo po shostij misyac viroshuyut kukurudzu z chetvertogo po desyatij ris U minulomu toro peremishuvalis z miscya na misce rozchishali pid pole dilyanku lisu j obroblyali jogo protyagom dvoh troh rokiv vikoristovuyuchi sivozminu Koli grunt visnazhuvavsya pole kidali pid parom i perehodili na nove misce Osnovnimi znaryaddyami virobnictva buli sokiri dlya valki velikih derev tesaki dlya zrizannya nevelikih roslin i kushiv motiki dlya propolyuvannya palicya kopachka dlya posivu nasinnya serpi dlya zbirannya vrozhayu grabli Nasinnya klali v yamki viriti paliceyu na rozchishenij zemli V drugij polovini XX st toro perejshli do osilogo sposobu zhittya j bilshe ne zajmayutsya rozchishennyam ta vipalyuvannyam novih dilyanok Teper voni pracyuyut na postijnih polyah vikoristovuyuchi tehnologiyi pokrashennya gruntu dlya trivalogo otrimannya vrozhayu Podekudi praktikuyut viroshuvannya risu na zalivnih polyah metodom ornogo zemlerobstva z vikoristannyam pluga ta bujvoliv Dopomizhnimi zanyattyami ye mislivstvo zbirannya lisovih produktiv ribalstvo remesla Sadivnictvo ta tvarinnictvo poki slabko rozvineni V simejnih gospodarstvah viroshuyut veliku rogatu hudobu ta pticyu Naspinnij koshik z remincyami Remeslo ce zazvichaj simejna sprava Majzhe kozhen toro vmiye vigotovlyati rechi neobhidni dlya vlasnogo vikoristannya Lyudi majstruyut riznomanitni virobi z ocheretu bambuku rotangu ta inshih prirodnih materialiv pletut koshiki vigotovlyayut bambukovij posud korita sita tosho stoliki V kozhnomu seli ye kovali yaki remontuyut metalevi silskogospodarski znaryaddya Ye majstri sho zajmayutsya rizblennyam po derevu vigotovlennyam riznih derev yanih predmetiv buduyut hati Mizh lyudmi zberigayetsya pryamij barternij obmin SuspilstvoNajbilshoyu tradicijnoyu socialnoyu strukturoyu v suspilstvi toro bula silska gromada Naselennya sela skladalosya z predstavnikiv kilkoh rodiv chleni kozhnogo z yakih veli svoye pohodzhennya vid spilnogo predka Golova gromadi obiravsya z chisla starijshin cih rodiv zazvichaj najbilshogo z nih Vin keruvav usima spravami v seli pochinayuchi z virobnichoyi diyalnosti j zakinchuyuchi zahistom sela j sudom nad porushnikami vstanovlenih u seli pravil ta zvichayevih zakoniv Vin takozh predstavlyav zhiteliv sela pid chas provedennya religijnih obryadiv Kozhne selo stoyalo na okremij teritoriyi chitko vidmezhovanij vid inshih Silski zemli buli gromadskoyu vlasnistyu Sporidnenist u toro dvobichna bilinijna Sim ya mala yiyi skladayut batki ta yihni diti Voni zhivut v okremij hati V simejnomu zhitti pereplitayutsya patriarhalni ta matriarhalni tradiciyi Majnovi vidminnosti v suspilstvi toro neznachni Vsi zhiteli sela ye rivnopravnimi chlenami gromadi Selyani bezoplatno dopomagayut odin odnomu u virobnictvi ta povsyakdennomu zhitti Kozhna lyudina namagayetsya buti oshadlivoyu j nakopichiti vlasne cinne majno yake skladayetsya v osnovnomu z gongiv glechikiv zridka voliv ta bujvoliv sho vikoristovuyutsya viklyuchno dlya zhertvoprinoshen duham Zhiteli sela dotrimuyutsya prijnyatih u nih norm i pravil zvichayevogo prava Golova gromadi ta starijshini rodiv naglyadayut za cim i sponukayut selyan do yihnogo vikonannya Kradizhki ta pograbuvannya suvoro karayutsya Toro boyatsya sili bozhestv ta duhiv namagayutsya svoyeyu povedinkoyu ne obrazhati yih i ne viklikati yihnogo rozdratuvannya Kozhen porushnik maye zaplatiti shtraf na korist sela ta organizuvati shanuvannya na chest obrazhenogo bozhestva chi duha shob poprositi v nogo probachennya Rozmir shtrafu zalezhit vid harakteru ta tyazhkosti porushennya Zvichayevi zakoni toro dozvolyayut dovoli liberalni podruzhni stosunki Hlopci ta divchata mozhut obirati sobi podruzhzhya z inshih etnichnih grup Zaboronenij shlyub mizh dvoyuridnimi bratami ta sestrami Protyagom troh rokiv molodyata zhivut u hati batkiv druzhini todi zazvichaj perehodyat do vlasnoyi novoyi hati Voni mozhut takozh pereselitisya do ridnogo sela cholovika Shlyub vvazhayetsya dijsnim lishe pislya narodzhennya pershoyi ditini Oskilki starshij sin maye vikonuvati bilshist rodovih obryadiv u toro vvazhayetsya obov yazkovim narodzhennya ditej cholovichoyi stati Ne mati sina dlya zhinki ye ganboyu U minulomu cholovik mig vzyati sobi drugu druzhinu yaksho persha ne mogla naroditi sina Zazvichaj ce robilosya lishe za zgodoyu pershoyi druzhini ta chasto sama vibirala cholovikovi she odnu Podruzhnya zrada ta incest u suspilstvi toro suvoro karayutsya Vidpovidno do zvichayevih zakoniv vdivci mayut povne pravo virishuvati svoye podalshe zhittya pislya smerti podruzhzhya Voni mozhut povtorno odruzhitisya abo zalishitisya samotnimi ta pikluvatisya pro svoyih ditej Prote zaboronenij shlyub mizh vdovoyu ta bratom yiyi pomerlogo cholovika abo mizh vdivcem ta sestroyu jogo pomerloyi druzhini Pravo na spadshinu v toro vse she zberigayetsya za dochkami PobutTradicijne zhitlo toro stavili na palyah Pidloga roztashovuvalas na visoti priblizno 2 metri nad zemleyu do zhitlovih primishen mozhna bulo pidnyatisya drabinoyu roztashovanoyu v odnomu z kinciv hati Pid pidlogoyu vlashtovuvali hliv dlya tvarin a simejne zernoshovishe znahodilos za osnovnoyu hatoyu V minulomu buv poshirenij zvichaj koli pislya smerti odnogo iz chleniv sim yi rodina mala spaliti svoyu hatu ta postaviti novu na novomu misci Takim chinom voni spodivalisya vtekti vid duhu pomerlogo ta jogo nespriyatlivoyi diyi Sogodni bilshist toro zhivut u hatah sho stoyat pryamo na zemli yihnye zhitlo shozhe iz v yetnamskim Odnak deyaki tradicijni risi vse she zberigayutsya pidlogu roblyat z bambuka vona pidnyata na vsyu shirinu zadnoyi polovini hati utvoryuyuchi svogo rodu lizhko U deyakih selah zamozhni sim yi zvodyat hati z betonu Tradicijnij cholovichij odyag ce pov yazka na stegnah Vlitku choloviki zazvichaj hodyat bez sorochki a v proholodni misyaci vdyagayut nakidku Zhinki v minulomu prikrivali tilo nezshitim shmatkom tkanini yakij vdyagali yak spidnicyu Zaraz toro vidmovilis vid tradicijnogo vbrannya j nosyat odyag v yetnamskogo tipu Zhinok toro legko vpiznati za pletenimi koshikami yaki zavzhdi mozhna pobachiti v nih za spinoyu Krim togo zhinki nosyat bagato prikras namista brasleti korali zi sribla midi skla abo biseru Osnovu racionu stanovlyat ris kukurudza maniok Najvazhlivishimi shorichnimi svyatami toro ye shanuvannya duhiv lisu ta risu Voni provodyatsya na pochatku sezonu zbirannya vrozhayu j vidbuvayutsya na velikomu vidkritomu majdani Uchast prijmayut usi zhiteli sela Kozhna sim ya prinosit zhertvi duham vigoloshuyut molitvi pro dobrij urozhaj i micne zdorov ya zhittya bez liha ta hvorob Koli molodij cholovik vpodobav sobi divchinu jogo sim ya zasilaye svativ do yiyi batkiv z propoziciyeyu shlyubu Ale mozhe buti j navpaki koli batki divchini prosyat hlopcya v choloviki dlya svoyeyi dochki Vesillya vlashtovuye sim ya narechenoyi j provoditsya vono v hati molodoyi Toro dotrimuyutsya skladnogo naboru pohovalnih zvichayiv Nebizhchikiv hovayut u truni vidovbanij iz stovbura dereva Pid chas pohovannya spalyuyut paperovi votivni zhertvi Nad mogiloyu nasipayut napivkruglij gorbok Protyagom troh dniv pislya pohovannya chleni sim yi pokijnogo perebuvayut u trauri j pid chas kozhnogo prijomu yizhi kidayut na zemlyu ris Voni viryat sho ce nagoduye dushu pomerloyi lyudini yaka yak vvazhayut zatrimuyetsya v hati na deyakij chas Cherez shist dniv pislya smerti provodyat ritual vidkrivannya mogili rodichi ta druzi sho perebuvali v skorboti vostannye proshayutsya z pomerlim Yizhu ta vodu prodovzhuyut prinositi nebizhchiku protyagom 100 dniv vid dnya smerti Vidviduyut mogili shoroku 23 chisla 12 misyacya za misyachnim kalendarem Toro lyublyat svoyu tradicijnu muziku Do chisla narodnih muzichnih instrumentiv nalezhit nabir iz semi gongiv riznih vidiv strunni instrumenti z bambukovoyu zvukovoyu kameroyu instrumenti zrobleni z bambukovih trubok Na svyata choloviki ta zhinki spivayut pisni pri comu vikonavci po cherzi vispivuyut okremi ryadki DzherelaChoro Asia Harvest angl O V Egorunin Narody i religii mira Enciklopediya Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 ISBN 5 85270 155 6 ros s 526 ros Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2019 Ethnologue Languages of the World Twenty second edition Dallas Texas SIL International Online version angl Cho Ro People in Vietnam Vietnam Royal Tourism angl To Dong Hai The Cho Ro Its customs and practices Vietnam Law and Legal Forum angl PrimitkiTable 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 10 Travnya 2018 u Wayback Machine Center for Statistical Information Technology N I GSO v yetn angl