Алекса́ндр Емі́ль Жан Є́рсен (фр. Alexandre Emile Jean Yersin; 22 вересня 1863, , Швейцарія — 28 лютого 1943, Нячанг, В'єтнам) — швейцарський науковець, лікар, який відкрив збудника чуми — чумну паличку; розробляв перші способи запобігання поширення цієї хвороби.
Александр Єрсен | |
---|---|
Олександр Єрсен, молоді роки. | |
Ім'я при народженні | фр. Alexandre Emile Jean Yersin |
Народився | 22 вересня 1863 , кантон Во, Швейцарія |
Помер | 28 лютого 1943 (79 років) Нячанг, В'єтнам |
Поховання | Нячанг |
Країна | Франція[1] Швейцарія |
Національність | француз швейцарського походження |
Діяльність | лікар, бактеріолог, мандрівник-дослідник, агроном, біолог |
Alma mater | Лозанський університет |
Галузь | бактеріологія |
Заклад | Інститут Пастера d d |
Членство | d[2] Паризька медична академія |
Відомий завдяки: | відкриття збудника чуми |
Нагороди | |
Александр Еміль Жан Єрсен у Вікісховищі |
Життєпис
Ранні роки
Олександр народився в родині французів, які мешкали у Швейцарії в кантоні Во, в містечку Обон фр. (Aubonne).
Два роки вивчав медицину в місті Лозанна. Потім, як звичайний західноєвропейський космополіт, продовжив навчання в місті Марбург (Німеччина), а у 1884—1886 роках перебрався у Париж. Аби зробити кар'єру, отримав громадянство Франції у 1888 році.
В інституті Пастера
У 1886 році він отримав запрошення працювати в одній з лабораторій Вищої Нормальної школи. Його запросив відомий французький мікробіолог Еміль Ру, разом з яким він брав участь у розробці сироватки проти сказу. У 1888 році Єрсен успішно захистив дисертацію на науковий ступінь доктора наук. У 1889 році, як співпрацівник Еміля Ру, перейшов у щойно заснований інститут Луї Пастера.
Праця у В'єтнамі та Гонконзі
У 1890 році Єрсен виїхав у Французький Індокитай (колоніальний район Франції в цьому районі Азії).
У 1894 році за розпорядженням французького уряду був направлений до Гонконгу, де почав вивчати наслідки манчжурської легеневої чуми і 20 червня 1894 року виявив збудника цієї хвороби. Паралельно японський вчений Кітасато Сібасабуро теж проводив дослідження по виявленню збудника чуми. Він швидше за Єрсена їх оприлюднив. Перевірки результатів досліджень Сібасабуро та Єрсена виявили, що першість у факті виявлення все-таки на боці французького науковця. Збудника чуми, знайденого Єрсеном, було також виявлено у тілах померлих пацюків, як це припускав до цього Єрсен. Це відкрило шлях до пов'язування епідемії серед людей з епізоотією серед тварин і сформувало шляхи до впровадження профілактичних заходів. У 1895 році Єрсен поїхав до інституту Пастера у Парижі, де в співпраці з Емілем Ру, Альбертом Кальметтом і Амедеєм Боррелем створив першу протичумну сироватку. По закінченню праці, Єрсен у тому ж році повернувся до В'єтнаму в містечко Нячанг, де створив лабораторію з виробництва протичумної сироватки. У 1905 році лабораторія в Нячангу стала філією інституту Пастера в цій країні. Єрсен залишився у В'єтнамі і заснував у місті Ханой у 1902 році Медичну школу. Він був її першим директором до 1904 року.
Єрсен та інтродукція рослин
Єрсен брав активну участь у інтродукції незвичних для В'єтнаму рослин, серед яких були і каучукові дерева (бразильська гевея), яку вивезли з Бразилії до Індокитаю. Для власних експериментів з новими рослинами, науковець ще у 1897 році отримав концесію від уряду на право створити сільськогосподарську станцію Сайо Дау. У 1915 році він також розпочав дослідження з акліматизації у В'єтнамі хінного дерева (Cinchona ledgeriana), яке завезли з Анд в Південній Америці. Це сприяло створенню ліків проти малярії, хвороби, що досить поширена в країнах Індокитаю і донині.
- Єрсен у В'єтнамі, 1893 рік.
-
- Нячанг, будинок Єрсена.
Увічнення пам'яті
Помер Александр Єрсен 28 лютого 1943 року у В'єтнамі. Є декілька міст В'єтнаму, де вулиці, ліцеї, вищі навчальні заклади названих на його честь. У місті Нячанг створено музей Александра Єрсена.
Твори
- «La peste bubonique à Hong Kong», in Revue Médicale de la Suisse romande, 1994, p. 393—395 (фр.)
Див. також
Примітки
- http://webext.pasteur.fr/archives/yer0.html — Інститут Пастера.
- D. J. Bibel, T. H. Chen: Diagnosis of plaque: an analysis of the Yersin-Kitasato controversy. In: Bacteriological reviews. v. 40, Nr. 3, Septembre 1976, p. 633–651, ISSN 0005-3678. PMID 10879. Повний текст на PMC: 413974. (Review).
- Також часто іменують Кітазато Шибасбуро.
Джерела
- Noël Bernard, Yersin: pionnier, savant, explorateur, La Colombe, 1955, 180 p (фр.)
- Bertil Galland, L'Histoire Vaudoise, 24 Heure édition, 1973, 236 p. (фр.)
- Eugène Olivier, Pestes dans les pays de Vaud, F. Rouge & Cie, 1944, 47 p. (фр.)
- Guy Saudan, La médecine à Lausanne du XVIe au XX|e, Le Verseau, 1991, 273 p. (фр.)
- Christian Colombani, « Saint Yersin de Nha-Trang », in Le Monde, édition du 28.12.91 (фр.)
- Emile C. Bonard, " La peste et Alexandre Yersin (1863—1943) ", in Revue Médicale de la Suisse romande, 1994, p. 389—391 (фр.)
- Vera Koebling-Waldis, " La peste en Suisse ", in Revue Médicale de la Suisse romande, 1994, p. 397—403 (фр.)
- Bernardino Fantini, " Un jeune pastorien chez Koch: Yersin, 1888 ", in Revue Médicale de la Suisse romande, 1994, p. 429—437 (фр.)
- Jacqueline Brossolet, " Autour des lettres d'Alexandre Yersin à sa famille ", in Revue Médicale de la Suisse romande, 1994, p. 445—450 (фр.)
- Henri H. Mollaret et Jacqueline Brossollet, Alexandre Yersin ou le vainqueur de la peste, Fayard, 1985. (фр.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александр Еміль Жан Єрсен |
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksa ndr Emi l Zhan Ye rsen fr Alexandre Emile Jean Yersin 22 veresnya 1863 Shvejcariya 28 lyutogo 1943 Nyachang V yetnam shvejcarskij naukovec likar yakij vidkriv zbudnika chumi chumnu palichku rozroblyav pershi sposobi zapobigannya poshirennya ciyeyi hvorobi Aleksandr YersenOleksandr Yersen molodi roki Oleksandr Yersen molodi roki Im ya pri narodzhenni fr Alexandre Emile Jean YersinNarodivsya 22 veresnya 1863 1863 09 22 kanton Vo ShvejcariyaPomer 28 lyutogo 1943 1943 02 28 79 rokiv Nyachang V yetnamPohovannya NyachangKrayina Franciya 1 ShvejcariyaNacionalnist francuz shvejcarskogo pohodzhennyaDiyalnist likar bakteriolog mandrivnik doslidnik agronom biologAlma mater Lozanskij universitetGaluz bakteriologiyaZaklad Institut Pastera d dChlenstvo d 2 Parizka medichna akademiyaVidomij zavdyaki vidkrittya zbudnika chumiNagorodi d 1927 Aleksandr Emil Zhan Yersen u VikishovishiZhittyepisRanni roki Oleksandr narodivsya v rodini francuziv yaki meshkali u Shvejcariyi v kantoni Vo v mistechku Obon fr Aubonne Dva roki vivchav medicinu v misti Lozanna Potim yak zvichajnij zahidnoyevropejskij kosmopolit prodovzhiv navchannya v misti Marburg Nimechchina a u 1884 1886 rokah perebravsya u Parizh Abi zrobiti kar yeru otrimav gromadyanstvo Franciyi u 1888 roci V instituti Pastera U 1886 roci vin otrimav zaproshennya pracyuvati v odnij z laboratorij Vishoyi Normalnoyi shkoli Jogo zaprosiv vidomij francuzkij mikrobiolog Emil Ru razom z yakim vin brav uchast u rozrobci sirovatki proti skazu U 1888 roci Yersen uspishno zahistiv disertaciyu na naukovij stupin doktora nauk U 1889 roci yak spivpracivnik Emilya Ru perejshov u shojno zasnovanij institut Luyi Pastera Pracya u V yetnami ta Gonkonzi U 1890 roci Yersen viyihav u Francuzkij Indokitaj kolonialnij rajon Franciyi v comu rajoni Aziyi Yersen v litnomu vici U 1894 roci za rozporyadzhennyam francuzkogo uryadu buv napravlenij do Gonkongu de pochav vivchati naslidki manchzhurskoyi legenevoyi chumi i 20 chervnya 1894 roku viyaviv zbudnika ciyeyi hvorobi Paralelno yaponskij vchenij Kitasato Sibasaburo tezh provodiv doslidzhennya po viyavlennyu zbudnika chumi Vin shvidshe za Yersena yih oprilyudniv Perevirki rezultativ doslidzhen Sibasaburo ta Yersena viyavili sho pershist u fakti viyavlennya vse taki na boci francuzkogo naukovcya Zbudnika chumi znajdenogo Yersenom bulo takozh viyavleno u tilah pomerlih pacyukiv yak ce pripuskav do cogo Yersen Ce vidkrilo shlyah do pov yazuvannya epidemiyi sered lyudej z epizootiyeyu sered tvarin i sformuvalo shlyahi do vprovadzhennya profilaktichnih zahodiv U 1895 roci Yersen poyihav do institutu Pastera u Parizhi de v spivpraci z Emilem Ru Albertom Kalmettom i Amedeyem Borrelem stvoriv pershu protichumnu sirovatku Po zakinchennyu praci Yersen u tomu zh roci povernuvsya do V yetnamu v mistechko Nyachang de stvoriv laboratoriyu z virobnictva protichumnoyi sirovatki U 1905 roci laboratoriya v Nyachangu stala filiyeyu institutu Pastera v cij krayini Yersen zalishivsya u V yetnami i zasnuvav u misti Hanoj u 1902 roci Medichnu shkolu Vin buv yiyi pershim direktorom do 1904 roku Yersen ta introdukciya roslinYersen brav aktivnu uchast u introdukciyi nezvichnih dlya V yetnamu roslin sered yakih buli i kauchukovi dereva brazilska geveya yaku vivezli z Braziliyi do Indokitayu Dlya vlasnih eksperimentiv z novimi roslinami naukovec she u 1897 roci otrimav koncesiyu vid uryadu na pravo stvoriti silskogospodarsku stanciyu Sajo Dau U 1915 roci vin takozh rozpochav doslidzhennya z aklimatizaciyi u V yetnami hinnogo dereva Cinchona ledgeriana yake zavezli z And v Pivdennij Americi Ce spriyalo stvorennyu likiv proti malyariyi hvorobi sho dosit poshirena v krayinah Indokitayu i donini Yersen u V yetnami 1893 rik Pogruddya Yersena v Gonkongu Nyachang budinok Yersena Uvichnennya pam yatiPomer Aleksandr Yersen 28 lyutogo 1943 roku u V yetnami Ye dekilka mist V yetnamu de vulici liceyi vishi navchalni zakladi nazvanih na jogo chest U misti Nyachang stvoreno muzej Aleksandra Yersena Tvori La peste bubonique a Hong Kong in Revue Medicale de la Suisse romande 1994 p 393 395 fr Div takozhBakteriologiya Skaz Difteriya Kolonializm Chuma MalyariyaPrimitkihttp webext pasteur fr archives yer0 html Institut Pastera d Track Q391083 D J Bibel T H Chen Diagnosis of plaque an analysis of the Yersin Kitasato controversy In Bacteriological reviews v 40 Nr 3 Septembre 1976 p 633 651 ISSN 0005 3678 PMID 10879 Povnij tekst na PMC 413974 Review Takozh chasto imenuyut Kitazato Shibasburo DzherelaNoel Bernard Yersin pionnier savant explorateur La Colombe 1955 180 p fr Bertil Galland L Histoire Vaudoise 24 Heure edition 1973 236 p fr Eugene Olivier Pestes dans les pays de Vaud F Rouge amp Cie 1944 47 p fr Guy Saudan La medecine a Lausanne du XVIe au XX e Le Verseau 1991 273 p fr Christian Colombani Saint Yersin de Nha Trang in Le Monde edition du 28 12 91 fr Emile C Bonard La peste et Alexandre Yersin 1863 1943 in Revue Medicale de la Suisse romande 1994 p 389 391 fr Vera Koebling Waldis La peste en Suisse in Revue Medicale de la Suisse romande 1994 p 397 403 fr Bernardino Fantini Un jeune pastorien chez Koch Yersin 1888 in Revue Medicale de la Suisse romande 1994 p 429 437 fr Jacqueline Brossolet Autour des lettres d Alexandre Yersin a sa famille in Revue Medicale de la Suisse romande 1994 p 445 450 fr Henri H Mollaret et Jacqueline Brossollet Alexandre Yersin ou le vainqueur de la peste Fayard 1985 fr PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleksandr Emil Zhan Yersen fr