Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Норманське вторгнення до Ірландії (1169—1172) — експедиції військ англо-нормандських феодалів, а потім англійського короля Генріха II до Ірландії. Започаткували англійську колонізацію Ірландії.
| Норманське вторгнення до Ірландії | |
 | |
| Країна | d |
|---|---|
| Місце розташування | Ірландія |
| Дата й час | 1169 |
| Час/дата початку | 1169 |
| Час/дата закінчення | 1175 |
| Учасник(и) | d і Королівство Англія |
Вторгнення проходило в два етапи. Перший етап почався 1 травня 1169 року, коли війська норманських лицарів висадилися поблизу Банноу (графство Вексфорд) на запрошення Дермота Макмурроу, поваленого короля Лейнстеру, що сподівався на їхню підтримку у відвоюванні свого королівства.
Другий етап розпочався 18 жовтня 1171 року, коли король Генріх II з великою армією висадився у Вотерфорді, прийнявши під своє командування прихильників Нормандії в Ірландії. У ході завоювання він захопив Дублін і склав присягу ірландських королів і єпископів у 1172 році, створивши Лордство Ірландії, що стало частиною Анжуйської імперії.
Передумови
Папа Римський Адріан IV, єдиний Папа- англієць, серед своїх перших указів видав у 1155 році буллу, що давала Генріху повноваження на вторгнення до Ірландії, яке мало сприяти реформуванню ірландської церкви та її підпорядкуванню папському престолу. Ця булла, «Laudabiliter», фактично поширювала папський сюзеренітет не тільки на Ірландію, але й на всі острови біля берегів Європи, включаючи, таким чином, Англію в «Константинів Дар».
Звернення до «Laudabiliter» стали більш частими в пізній тюдорівський період, коли дослідження вчених-гуманістів Відродження поставили під сумнів історичність «Дару». Але навіть якщо «Дар» було підроблено, інші документи, такі як «Dictatus papae» (1075-1087), свідчать, що у XII столітті папство відчувало, що за своєю політичною могутністю перевершує всіх королів і місцевих правителів.
Папа Олександр III, що правив під час вторгнення до Ірландії, підтвердив дію «Laudabiliter» у своєму «Привілеї» від 1172 року.
Вторгнення 1169 року
Втративши захист тіронського правителя Муйрхертаха Мак Логлайнна, Верховного короля Ірландії, померлого в 1166 році, МакМурроу був вигнаний Конфедерацією ірландських сил на чолі з новим верховним королем Рорі О'Коннором. МакМурроу вирушив спочатку до Бристоля, а потім у Нормандію. Там він попросив і отримав від Генріха II Англійського право на використання його підданих для повернення свого королівства. Прийнявши від Дермота присягу на вірність, Генріх вручив йому грамоту такого змісту:
 | «Генріх, король Англії, герцог Нормандії та граф Анжу, всіх своїх васалів, васалів, англійців, норманців, валлійців і шотландців, а також всіх інших, які перебувають під його пануванням, вітає. Коли ці листи потраплять у ваші руки, знайте, що ми прийняли в лоно нашої милості і благовоління. Тому будь-хто в наших великих володіннях повинен бути готовий надати допомогу у відновленні цього князя як нашого васала й підданого. Нехай така людина знає, що ми надаємо йому наше право і милість для зазначеного заходу». |  |
До 1167 року МакМурроу заручився підтримкою Моріса Фіц-Джеральда, а потім умовив Риса ап Грифіда, правителя Дехейбарта, звільнити з полону зведеного брата Фіц-Джеральда, Роберта Фіц-Стефана, щоб той узяв участь в експедиції. Особливо велике значення мала підтримка Річарда де Клера, графа Пембрука, на прізвисько Стронгбоу.
Першим норманським лицарем, що з'явився в Ірландії, був Річард Фітц-Годберт де Рош у 1167 році, але основна частина цього нормансько-валлійсько-фламандського війська висадилася в 1169 році у Вексфорді. Протягом короткого часу Ленстер був завойований, Вотерфорд і Дублін перейшли під контроль Дермота. Стронгбоу одружився з дочкою Дермота Іфою та був проголошений спадкоємцем лейнстерської корони. Ця обставина стурбувала Генріха II, який побоювався створення конкуруючої норманської держави в Ірландії. Тому він вирішив відвідати Ірландію для затвердження там своєї влади.
Прибуття Генріха II в 1171 році
Генріх у 1158 році отримав у Папи Адріана IV — англійця за походженням — буллу на завоювання Ірландії. Передбачалося, що королем Ірландії стане молодший брат Генріха, Вільгельм. Але Вільгельм скоро помер, і ірландський проєкт було відкладено. Знову актуальним він став у 1166 році. Короля Лейнстера Діармайд мак Мурхада вигнав зі своїх володінь верховний король Ірландії Руайдрі Ва Конхобайр. Діармайд приїхав до Аквітанії, де просив допомоги в Генріха II. Англійський король, зайнятий континентальними справами, видав Діармайду грамоту, за якою той міг наймати війська. Союзником короля Лейнстера виявився Річард де Клер, який став зятем і спадкоємцем Діармайда.
У 1167—1171 роки англійські лицарі відновили Діармайда і почали боротьбу за владу над усім островом. Надмірне посилення васалів викликало стурбованість Генріха, який планував реквізувати їх англійські володіння. Річард де Клер запропонував стати васалом короля Генріха II як лорда Лейстера.
Генріх прибув на чолі великого флоту до Вотерфорда в 1171 році, ставши першим королем Англії, що ступив на ірландську землю. І Вотерфорд, і Дублін були проголошені королівськими містами. У листопаді Генріх прийняв присягу ірландських королів у Дубліні. Він зажадав зібратися всім ріагам Ірландії — виконали це веління переважно вожді східних територій. Королі ж західних ірландських земель, включаючи верховного короля Ірландії і королів Ольстера, владу Генріха не визнали. Однак на боці англійського короля все ж опинилася більшість. Вони вбачали в цьому можливість приборкати експансію Лейнстера і норманів. Підлеглі вожді склали присягу Генріху в Королівському палаці в Дубліні.
У 1172 році Генріх зібрав ірландських єпископів на Кашелський собор і керував ірландською церквою так само, як і англійською. Наступник Адріана, папа Олександр ІІІ, затвердив права Генріха на Ірландію: «… слідуючи по стопах покійного преподобного Папи Адріана, а також у надії побачити наслідки наших власних щирих сподівань на цього вождя, ратифікуємо і підтверджуємо дозвіл зазначеного Папи, дане вам для панування над ірландським королівством».
Після цього він поїхав до Англії для переговорів з папськими легатами, які розслідували смерть Томаса Бекета у 1170 році, а потім до Франції для придушення заколоту синів у 1173—1174 роках. Після його від'їзду спалахнуло повстання: ірландські вожді, що так і не визнали владу англійця, зчинили заколот. Був захоплений Лімерик, обложений Дублін, запалав Вотерфорд. Генріху довелося домовлятися. Наступним його кроком в Ірландії стало підписання Віндзорського договору з Родеріком О'Коннором (королем Коннахта) у 1175 році. За цим Договором Родерік отримував титул верховного короля над тими землями, які були йому підвладні. Ті, що підкорилися, відходили під руку англійському королю. Але і землі Родеріка зобов'язані були платити данину англійцям і коритися їм.
Через два роки, коли вже не було в живих Дермота і Стронгбоу (померли в 1171 та 1176 роках відповідно), а Генріх повернувся до Англії, стало ясно, що договір не вартий паперу, на якому написаний. Джон де Курсі завоював більшу частину східного Ольстера в 1177 році і почав носити титул верховного короля Ірландії. Раймонд Фіц-Джеральд (він же Раймонд Ле Грос) на той час уже захопив Лімерик і більшу частину королівства Томонд (Північний Манстер), а інші нормандські роди, такі як Прендергаст, Фіц-Стефен, Фіц-Джеральд, Фіц-Генрі і Ле Поер, урвали для себе невеликі королівства.
У 1185 році Генріх призначив правителем своїх ірландських територій свого молодшого сина, 18-річного Іоанна I, з титулом Dominus Hiberniae (повелитель Ірландії), і планував утворити з цих земель королівство для нього. Коли Іоанн несподівано змінив свого брата Річарда I на королівському престолі в 1199 році, лордство стало володінням англійської корони. Іоанн помістив де Курсі до Тауера, а в 1210 році здійснив великий набіг на Ірландію, розгромивши місцеві війська й зміцнивши королівську владу на непокірному острові.
Примітки
- Austin Lane Poole From Domesday book to Magna Carta, 1087—1216 [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] Oxford University Press 1993, pp 303,304 (readable on Google books)
- GEORGE Lord LYTTELTON. “The HISTORY of the Life of King Henry the Second, And of the Age in which he lived”. George Faulkner, Dublin, M DCC LXXXII (1772).
- Сапрыкин, 1982, с. 13.
- Гольман Л.И. История Ирландии. — Москва : Мысль, 1980. — С. 30.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 24 липня 2021.
Див. також
Література
- Сапрыкин, Ю. М. Английское завоевание Ирландии XII—XVII веков. — М. : Высшая школа, 1982. — 176 с. — (Библиотека историка). — 10 000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Normanske vtorgnennya do Irlandiyi 1169 1172 ekspediciyi vijsk anglo normandskih feodaliv a potim anglijskogo korolya Genriha II do Irlandiyi Zapochatkuvali anglijsku kolonizaciyu Irlandiyi Normanske vtorgnennya do Irlandiyi Krayinad Misce roztashuvannyaIrlandiya Data j chas1169 Chas data pochatku1169 Chas data zakinchennya1175 Uchasnik i d i Korolivstvo Angliya Vtorgnennya prohodilo v dva etapi Pershij etap pochavsya 1 travnya 1169 roku koli vijska normanskih licariv visadilisya poblizu Bannou grafstvo Veksford na zaproshennya Dermota Makmurrou povalenogo korolya Lejnsteru sho spodivavsya na yihnyu pidtrimku u vidvoyuvanni svogo korolivstva Drugij etap rozpochavsya 18 zhovtnya 1171 roku koli korol Genrih II z velikoyu armiyeyu visadivsya u Voterfordi prijnyavshi pid svoye komanduvannya prihilnikiv Normandiyi v Irlandiyi U hodi zavoyuvannya vin zahopiv Dublin i sklav prisyagu irlandskih koroliv i yepiskopiv u 1172 roci stvorivshi Lordstvo Irlandiyi sho stalo chastinoyu Anzhujskoyi imperiyi PeredumoviPapa Rimskij Adrian IV yedinij Papa angliyec sered svoyih pershih ukaziv vidav u 1155 roci bullu sho davala Genrihu povnovazhennya na vtorgnennya do Irlandiyi yake malo spriyati reformuvannyu irlandskoyi cerkvi ta yiyi pidporyadkuvannyu papskomu prestolu Cya bulla Laudabiliter faktichno poshiryuvala papskij syuzerenitet ne tilki na Irlandiyu ale j na vsi ostrovi bilya beregiv Yevropi vklyuchayuchi takim chinom Angliyu v Konstantiniv Dar Zvernennya do Laudabiliter stali bilsh chastimi v piznij tyudorivskij period koli doslidzhennya vchenih gumanistiv Vidrodzhennya postavili pid sumniv istorichnist Daru Ale navit yaksho Dar bulo pidrobleno inshi dokumenti taki yak Dictatus papae 1075 1087 svidchat sho u XII stolitti papstvo vidchuvalo sho za svoyeyu politichnoyu mogutnistyu perevershuye vsih koroliv i miscevih praviteliv Papa Oleksandr III sho praviv pid chas vtorgnennya do Irlandiyi pidtverdiv diyu Laudabiliter u svoyemu Privileyi vid 1172 roku Vtorgnennya 1169 rokuVtrativshi zahist tironskogo pravitelya Mujrhertaha Mak Loglajnna Verhovnogo korolya Irlandiyi pomerlogo v 1166 roci MakMurrou buv vignanij Konfederaciyeyu irlandskih sil na choli z novim verhovnim korolem Rori O Konnorom MakMurrou virushiv spochatku do Bristolya a potim u Normandiyu Tam vin poprosiv i otrimav vid Genriha II Anglijskogo pravo na vikoristannya jogo piddanih dlya povernennya svogo korolivstva Prijnyavshi vid Dermota prisyagu na virnist Genrih vruchiv jomu gramotu takogo zmistu Genrih korol Angliyi gercog Normandiyi ta graf Anzhu vsih svoyih vasaliv vasaliv anglijciv normanciv vallijciv i shotlandciv a takozh vsih inshih yaki perebuvayut pid jogo panuvannyam vitaye Koli ci listi potraplyat u vashi ruki znajte sho mi prijnyali v lono nashoyi milosti i blagovolinnya Tomu bud hto v nashih velikih volodinnyah povinen buti gotovij nadati dopomogu u vidnovlenni cogo knyazya yak nashogo vasala j piddanogo Nehaj taka lyudina znaye sho mi nadayemo jomu nashe pravo i milist dlya zaznachenogo zahodu Do 1167 roku MakMurrou zaruchivsya pidtrimkoyu Morisa Fic Dzheralda a potim umoviv Risa ap Grifida pravitelya Dehejbarta zvilniti z polonu zvedenogo brata Fic Dzheralda Roberta Fic Stefana shob toj uzyav uchast v ekspediciyi Osoblivo velike znachennya mala pidtrimka Richarda de Klera grafa Pembruka na prizvisko Strongbou Pershim normanskim licarem sho z yavivsya v Irlandiyi buv Richard Fitc Godbert de Rosh u 1167 roci ale osnovna chastina cogo normansko vallijsko flamandskogo vijska visadilasya v 1169 roci u Veksfordi Protyagom korotkogo chasu Lenster buv zavojovanij Voterford i Dublin perejshli pid kontrol Dermota Strongbou odruzhivsya z dochkoyu Dermota Ifoyu ta buv progoloshenij spadkoyemcem lejnsterskoyi koroni Cya obstavina sturbuvala Genriha II yakij poboyuvavsya stvorennya konkuruyuchoyi normanskoyi derzhavi v Irlandiyi Tomu vin virishiv vidvidati Irlandiyu dlya zatverdzhennya tam svoyeyi vladi Genrih II u Voterfordi Anglijska HronikaPributtya Genriha II v 1171 rociGenrih u 1158 roci otrimav u Papi Adriana IV anglijcya za pohodzhennyam bullu na zavoyuvannya Irlandiyi Peredbachalosya sho korolem Irlandiyi stane molodshij brat Genriha Vilgelm Ale Vilgelm skoro pomer i irlandskij proyekt bulo vidkladeno Znovu aktualnim vin stav u 1166 roci Korolya Lejnstera Diarmajd mak Murhada vignav zi svoyih volodin verhovnij korol Irlandiyi Ruajdri Va Konhobajr Diarmajd priyihav do Akvitaniyi de prosiv dopomogi v Genriha II Anglijskij korol zajnyatij kontinentalnimi spravami vidav Diarmajdu gramotu za yakoyu toj mig najmati vijska Soyuznikom korolya Lejnstera viyavivsya Richard de Kler yakij stav zyatem i spadkoyemcem Diarmajda Genrih II daye dozvil Diarmajdu mak Murhadu sformuvati sili shob povernuti Lenster U 1167 1171 roki anglijski licari vidnovili Diarmajda i pochali borotbu za vladu nad usim ostrovom Nadmirne posilennya vasaliv viklikalo sturbovanist Genriha yakij planuvav rekvizuvati yih anglijski volodinnya Richard de Kler zaproponuvav stati vasalom korolya Genriha II yak lorda Lejstera Genrih pribuv na choli velikogo flotu do Voterforda v 1171 roci stavshi pershim korolem Angliyi sho stupiv na irlandsku zemlyu I Voterford i Dublin buli progolosheni korolivskimi mistami U listopadi Genrih prijnyav prisyagu irlandskih koroliv u Dublini Vin zazhadav zibratisya vsim riagam Irlandiyi vikonali ce velinnya perevazhno vozhdi shidnih teritorij Koroli zh zahidnih irlandskih zemel vklyuchayuchi verhovnogo korolya Irlandiyi i koroliv Olstera vladu Genriha ne viznali Odnak na boci anglijskogo korolya vse zh opinilasya bilshist Voni vbachali v comu mozhlivist priborkati ekspansiyu Lejnstera i normaniv Pidlegli vozhdi sklali prisyagu Genrihu v Korolivskomu palaci v Dublini U 1172 roci Genrih zibrav irlandskih yepiskopiv na Kashelskij sobor i keruvav irlandskoyu cerkvoyu tak samo yak i anglijskoyu Nastupnik Adriana papa Oleksandr III zatverdiv prava Genriha na Irlandiyu sliduyuchi po stopah pokijnogo prepodobnogo Papi Adriana a takozh u nadiyi pobachiti naslidki nashih vlasnih shirih spodivan na cogo vozhdya ratifikuyemo i pidtverdzhuyemo dozvil zaznachenogo Papi dane vam dlya panuvannya nad irlandskim korolivstvom Pislya cogo vin poyihav do Angliyi dlya peregovoriv z papskimi legatami yaki rozsliduvali smert Tomasa Beketa u 1170 roci a potim do Franciyi dlya pridushennya zakolotu siniv u 1173 1174 rokah Pislya jogo vid yizdu spalahnulo povstannya irlandski vozhdi sho tak i ne viznali vladu anglijcya zchinili zakolot Buv zahoplenij Limerik oblozhenij Dublin zapalav Voterford Genrihu dovelosya domovlyatisya Nastupnim jogo krokom v Irlandiyi stalo pidpisannya Vindzorskogo dogovoru z Roderikom O Konnorom korolem Konnahta u 1175 roci Za cim Dogovorom Roderik otrimuvav titul verhovnogo korolya nad timi zemlyami yaki buli jomu pidvladni Ti sho pidkorilisya vidhodili pid ruku anglijskomu korolyu Ale i zemli Roderika zobov yazani buli platiti daninu anglijcyam i koritisya yim Cherez dva roki koli vzhe ne bulo v zhivih Dermota i Strongbou pomerli v 1171 ta 1176 rokah vidpovidno a Genrih povernuvsya do Angliyi stalo yasno sho dogovir ne vartij paperu na yakomu napisanij Dzhon de Kursi zavoyuvav bilshu chastinu shidnogo Olstera v 1177 roci i pochav nositi titul verhovnogo korolya Irlandiyi Rajmond Fic Dzherald vin zhe Rajmond Le Gros na toj chas uzhe zahopiv Limerik i bilshu chastinu korolivstva Tomond Pivnichnij Manster a inshi normandski rodi taki yak Prendergast Fic Stefen Fic Dzherald Fic Genri i Le Poer urvali dlya sebe neveliki korolivstva U 1185 roci Genrih priznachiv pravitelem svoyih irlandskih teritorij svogo molodshogo sina 18 richnogo Ioanna I z titulom Dominus Hiberniae povelitel Irlandiyi i planuvav utvoriti z cih zemel korolivstvo dlya nogo Koli Ioann nespodivano zminiv svogo brata Richarda I na korolivskomu prestoli v 1199 roci lordstvo stalo volodinnyam anglijskoyi koroni Ioann pomistiv de Kursi do Tauera a v 1210 roci zdijsniv velikij nabig na Irlandiyu rozgromivshi miscevi vijska j zmicnivshi korolivsku vladu na nepokirnomu ostrovi PrimitkiAustin Lane Poole From Domesday book to Magna Carta 1087 1216 12 listopada 2013 u Wayback Machine Oxford University Press 1993 pp 303 304 readable on Google books GEORGE Lord LYTTELTON The HISTORY of the Life of King Henry the Second And of the Age in which he lived George Faulkner Dublin M DCC LXXXII 1772 Saprykin 1982 s 13 Golman L I Istoriya Irlandii Moskva Mysl 1980 S 30 Arhiv originalu za 8 bereznya 2012 Procitovano 24 lipnya 2021 Div takozhNormanske zavoyuvannya AngliyiLiteraturaSaprykin Yu M Anglijskoe zavoevanie Irlandii XII XVII vekov M Vysshaya shkola 1982 176 s Biblioteka istorika 10 000 ekz