Матві́й Но́мис (М. Но́мис, справжнє ім'я, по батькові і прізвище — Матві́й Тере́нтійович Си́монов; 17 (29) листопада 1823, с. Заріг, тепер Оржицького району Полтавської обл. — 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Лубни) — український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів'я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо).
Матвій Номис | ||||
---|---|---|---|---|
Матвій Терентійович Номис | ||||
Ім'я при народженні | Матвій Терентійович Симонов | |||
Народився | 29 листопада 1823 Заріг, Лубенський повіт | |||
Помер | 8 січня 1901 (77 років) Лубни, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | фольклорист, письменник, етнограф, вчитель | |||
Сфера роботи | фольклористика[1], етнографія[1] і література[1] | |||
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
Magnum opus | «Українські приказки, прислів'я і таке інше» (1864) | |||
| ||||
Матвій Номис у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Матвій Терентійович Симонов народився 17 (29) листопада 1823 року в с. Заріг Лубенського повіту Полтавської губернії (нині Оржицький район Полтавської обл.) в заможній чиновницькій родині.
З 1832[] до 1840 року навчався в Переяславській духовній школі, з 1840 до 1844 — у Полтавській гімназії. У 1848 році закінчив філософський факультет Київського університету і здобув ступінь кандидата наук.
Учителював у Ніжинській та Немирівській гімназіях. З 1855 року служив чиновником у Петербурзі, Пскові, Катеринославі, Житомирі.
З 1873 року обіймав посаду директора , з 1877 року — голова земства, мировий суддя в місті Лубни.
Матвій Номис помер у Лубнах 26 грудня (8 січня) 1900 (1901) року.
Творча діяльність
Матвій Симонов протягом життя збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записав чимало зразків усної народної творчості.
Друкуватися почав 1858 року. Опублікував кілька статей про українські народні звичаї та обряди. Співпрацював з часописами «Русская Беседа», «Основа», «Киевская старина» тощо.
Свої праці Матвій Симонов підписував як М. Номис — цей псевдонім утворений від частини (без -ов) справжнього прізвища, прочитаного у зворотному порядку і абревіатури імені письменника. Саме під таким ім'ям він і відомий широкому загалу.
Найвизначніша праця М. Номиса — «Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О. Марковича і других. Спорудив М. Номис» (СПб,1864), що містить понад 14,5 тис. приказок і загадок. У ній опубліковані також записи Степана Руданського, Василя Білозерського, Пантелеймона Куліша, В. Лазаревського, Марка Вовчка та інших. Збірку укладено за тематичним принципом, вказано, кому належав запис, і місцевість, де його зафіксовано. У праці охоплено майже всю територію України — від Слобожанщини до Галичини, вперше зібрано авторські фразеологізми Тараса Шевченка.
Матвій Номис є також автором збірки «Оповідання М. Т. Симонова (Номиса)» (1900).
Публікації
1864 — Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О. Марковича і других. Спорудив М. Номис.
1897—1901 — історико-етнографічні статті в часописі «Київська минувшина» («З дитячих і отроцьких спогадів», «Крашанки в давнину», «Як збідніли Оболонські» та інші).
1898 — Крашанки в давнину, «Київська минувшина», No.4, стор.9-10
1898 — брошура про Лубенську гімназію, з нагоди її 25-річчя.
1900 — Оповідання М. Т. Симонова (Номиса).
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 13 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 13 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 17 березня 2022.
Джерела і література
- С. І. Білокінь. Номис [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 488. — .
- Номис М. // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1152. — 1000 екз.
- Мишанич С. В. Номис М. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 4., К., 1979, стор. 422
- Пыпин А. Этнография малорусская [ 18 листопада 2019 у Wayback Machine.] // в кн. История русской этнографии., Т.3., СПб, 1891 (рос.)
- Українські приказки, прислівья и таке инше [ 2 січня 2018 у Wayback Machine.]. Спорудив М. Номис. СПб, 1864
- Українські приказки, прислів'я і таке інше: зб. О. В. Марковича та ін. / спорудив М. Номис. — СПб. : В друк. Тиблена і комп. И. Куліша, 1864. — VII, 304, XVII с. [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Симонів Матвій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1729-1730. — 1000 екз.
- Номис Матвій // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 595-596.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matvi j No mis M No mis spravzhnye im ya po batkovi i prizvishe Matvi j Tere ntijovich Si monov 17 29 listopada 1823 18231129 s Zarig teper Orzhickogo rajonu Poltavskoyi obl 26 grudnya 1900 8 sichnya 1901 19010108 Lubni ukrayinskij etnograf folklorist pismennik i pedagog ukladach i vidavec odnogo z najpovnishih i najavtoritetnishih zibran antologiyi ukrayinskogo usnogo folkloru malih zhanriv prisliv ya prikazki zagadki stijki movni porivnyannya tosho Matvij NomisMatvij Terentijovich NomisIm ya pri narodzhenniMatvij Terentijovich SimonovNarodivsya29 listopada 1823 1823 11 29 Zarig Lubenskij povitPomer8 sichnya 1901 1901 01 08 77 rokiv Lubni Poltavska guberniya Rosijska imperiyaGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistfolklorist pismennik etnograf vchitelSfera robotifolkloristika 1 etnografiya 1 i literatura 1 Alma materKNU imeni Tarasa ShevchenkaMagnum opus Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe 1864 Matvij Nomis u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaMatvij Terentijovich Simonov narodivsya 17 29 listopada 1823 roku v s Zarig Lubenskogo povitu Poltavskoyi guberniyi nini Orzhickij rajon Poltavskoyi obl v zamozhnij chinovnickij rodini Z 1832 utochniti do 1840 roku navchavsya v Pereyaslavskij duhovnij shkoli z 1840 do 1844 u Poltavskij gimnaziyi U 1848 roci zakinchiv filosofskij fakultet Kiyivskogo universitetu i zdobuv stupin kandidata nauk Uchitelyuvav u Nizhinskij ta Nemirivskij gimnaziyah Z 1855 roku sluzhiv chinovnikom u Peterburzi Pskovi Katerinoslavi Zhitomiri Z 1873 roku obijmav posadu direktora z 1877 roku golova zemstva mirovij suddya v misti Lubni Matvij Nomis pomer u Lubnah 26 grudnya 8 sichnya 1900 1901 roku Tvorcha diyalnistMatvij Simonov protyagom zhittya zbirav cinni materiali pro narodnij pobut zvichayi ta obryadi zapisav chimalo zrazkiv usnoyi narodnoyi tvorchosti Drukuvatisya pochav 1858 roku Opublikuvav kilka statej pro ukrayinski narodni zvichayi ta obryadi Spivpracyuvav z chasopisami Russkaya Beseda Osnova Kievskaya starina tosho Svoyi praci Matvij Simonov pidpisuvav yak M Nomis cej psevdonim utvorenij vid chastini bez ov spravzhnogo prizvisha prochitanogo u zvorotnomu poryadku i abreviaturi imeni pismennika Same pid takim im yam vin i vidomij shirokomu zagalu Najviznachnisha pracya M Nomisa Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe Zbirniki O Markovicha i drugih Sporudiv M Nomis SPb 1864 sho mistit ponad 14 5 tis prikazok i zagadok U nij opublikovani takozh zapisi Stepana Rudanskogo Vasilya Bilozerskogo Pantelejmona Kulisha V Lazarevskogo Marka Vovchka ta inshih Zbirku ukladeno za tematichnim principom vkazano komu nalezhav zapis i miscevist de jogo zafiksovano U praci ohopleno majzhe vsyu teritoriyu Ukrayini vid Slobozhanshini do Galichini vpershe zibrano avtorski frazeologizmi Tarasa Shevchenka Matvij Nomis ye takozh avtorom zbirki Opovidannya M T Simonova Nomisa 1900 Publikaciyi 1864 Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe Zbirniki O Markovicha i drugih Sporudiv M Nomis 1897 1901 istoriko etnografichni statti v chasopisi Kiyivska minuvshina Z dityachih i otrockih spogadiv Krashanki v davninu Yak zbidnili Obolonski ta inshi 1898 Krashanki v davninu Kiyivska minuvshina No 4 stor 9 10 1898 broshura pro Lubensku gimnaziyu z nagodi yiyi 25 richchya 1900 Opovidannya M T Simonova Nomisa PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2011 Procitovano 13 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 22 sichnya 2020 Procitovano 17 bereznya 2022 Dzherela i literaturaS I Bilokin Nomis 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 488 ISBN 978 966 00 1061 1 Nomis M Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1152 1000 ekz Mishanich S V Nomis M Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 4 K 1979 stor 422 Pypin A Etnografiya malorusskaya 18 listopada 2019 u Wayback Machine v kn Istoriya russkoj etnografii T 3 SPb 1891 ros Ukrayinski prikazki prislivya i take inshe 2 sichnya 2018 u Wayback Machine Sporudiv M Nomis SPb 1864 Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe zb O V Markovicha ta in sporudiv M Nomis SPb V druk Tiblena i komp I Kulisha 1864 VII 304 XVII s 29 listopada 2020 u Wayback Machine PosilannyaSimoniv Matvij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1729 1730 1000 ekz Nomis Matvij Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 595 596 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela