Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ногайське повстання - велике повстання, підняте кубанськими ногайцями Малої Ногайської орди в 1783 на Кубані. Було наслідком анексії Криму Російською імперією та політики царської влади щодо переселення ногайців на Урал. Було придушено військами під командуванням Олександра Суворова.
| Ногайське повстання | |
| Місце розташування | Кубань |
|---|---|
Передісторія
Після Російсько-турецької війни Кримське ханство стало незалежною державою, але насправді перейшло під протекторат Росії. Формально васальні ханству кубанські ногаї залишалися ворожими російській адміністрації. В 1781 відбулися виступи ногайців на Кубані, яка знаходилася під юрисдикцією кримського хана. Виступи трактувалися як бунт проти Кримського хана Шагін-Ґерая, який проводив проросійську політику і пригнічував ногайців, і були спровоковані його братом, Бахадир-Ґіраєм. До липня 1782 року повстання повністю охопило Крим. Повстання в Криму і пов'язані з ним виступи кубанських ногаїв були придушені російськими військами наприкінці 1782 року.
Повстання
8 квітня 1783 року російська імператриця Катерина II видала маніфест, яким Крим, Тамань і Кубань оголошувалися російськими володіннями. Значна частина ногайців, включаючи причорноморські орди (Єдисан, Єдишкуль, Джамбойлук) віддала перевагу відкочувати за Кубань, не бажаючи приймати російське підданство. На початку літа 1783, Олександр Суворов, начальник Кубанського корпусу, робив спроби шляхом переконань і наказів схилити кубанських ногайців присягнути вірність Російської імперії. Одночасно, за наказом Григорія Потьомкіна велася підготовка до переселення ногайців за Урал, а також у Тамбовське та Саратовське намісництва. 28 червня 1783 року під Єйськом відбулося прийняття кубанськими та причорноморськими ногайськими мурзами присяги на вірність Росії. Переселення почалося під конвоєм російських військ та козаків, що перекрили всі броди та переправи через Нею. У відповідь на це 30-31 липня 1783 року на Кубані почалося повстання більшої частини ногайців, які відмовлялися переселитися. На світанку 1 серпня повсталі (7-10 тисяч осіб) атакували пост біля злиття річки Орак Йилгаси (Урай-Ілгаси) та Єї, де розташовувалася частина Бутирського та Володимирського полків, під командуванням поручника Жидкова. Почався запеклий бій. На допомогу бутирцям підійшли ескадрони прем'єр-майорів Кекуатова та Рауціуса. Бій, що розгорнувся в радіусі 30 верст, закінчився важкою поразкою ногаїв. Частина ногаїв таки прорвалася і пішла за Кубань, в район річки Лаби. Урядовим військам вдалося взяти в полон Мамбет-мурзу Мурзабекова, Келембет-мурзу та ще кількох мурз.
У ніч на 23 серпня, знявши виставлені біля Єйська козацькі пікети і перерізавши комунікації, 5-тисячний загін ногайських вершників зробив штурм Єйського містечка. Дві спроби штурму було відбито ейським гарнізоном. Дізнавшись, що з боку Азовського моря на допомогу штурмуючим рухається велика група ногайських вершників, І. М. Лешкевич вивів свої частини з фортеці і, застосувавши гармати, розсіяв атакуючих. Серед знатних осіб, які атакували Єйськ, значилося 40 мурз і ага, переважно молодої ногайської аристократії. Взяти Єйськ не вдалося, російські гармати стали серйозною перешкодою для легко озброєної кінноти кочівників: ногаї зазнали великих втрат.
У ніч проти 1 жовтня 1783 року, об'єднані частини Кубанського корпусу і донських козаків, під командуванням Олександра Суворова, потай переправилися через р. Кубань і в урочищі Керменчик (на річці Лаба за 12 верст від впадання її в Кубань) напали на головний табір повсталих. У вирішальній битві Олнесандр Суворов повністю розбив ногайські війська. У битві було вбито мурзи Єдишкульської, Касаєвської та Наврузької орд.
Наслідки
Всього в цих битвах загинуло до 7000 ногайських воїнів, здалися в полон не більше 1000, крім жінок і дітей. Внаслідок цього більшість мурз висловили покірність Суворову і остаточно визнали анексію Криму та ногайських земель Російською імперією. Російська влада у відповідь відмовилася від своїх первісних планів переселення ногайців за Урал, частину кубанських ногайців переселили на Каспійське узбережжя, де більшість сучасних ногайців живе донині. Джембойлуцьку та Єдисанську орди переселили до Приазов'я, на р. Молочну. В кінці 1783 року Суворов здійснював експедиції за Кубань проти окремих загонів ногайців.
Ногайці зазнали значних втрат, що далося взнаки на всьому етносі, політична самостійність кочових ногайських орд була остаточно втрачена. За період з кінця XVIII до середини XIX століття (у тому числі після Кримської війни) загалом до 700 тисяч ногайців пішли до Османської імперії. Російській імперії було відкрито шлях до колонізації степового Передкавказзя.
Див. також
Примітки
- ВОЕННЫЕ ДЕЙСТВИЯ ДОНЦОВ ПРОТИВ НАГАЙСКИХ ТАТАР в 1777-1783 годах. DrevLit.Ru - библиотека древних рукописей. drevlit.ru. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
- Глава 12. ПРИСОЕДИНЕНИЕ КРЫМА К РОССИИ. 1783 ГОД.. История Крыма.
- Российские военные и дипломаты о статусе Крыма в период правления Шагин-Гирея. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
- Владимир Гутаков. Русский путь к югу (мифы и реальность). Часть вторая. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 23 серпня 2015.
- ВОЕННЫЕ ДЕЙСТВИЯ ДОНЦОВ ПРОТИВ НАГАЙСКИХ ТАТАР в 1777-1783 годах. DrevLit.Ru - библиотека древних рукописей. drevlit.ru. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
- Высочайший Манифест от 8 апреля 1783 года о принятии полуострова Крымского, острова Тамана и всей Кубанской стороны под Российскую Державу (СПб., 1783) - РуссПортал. Историческая библиотека русской цивилизации (рос.). www.russportal.ru. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 10 березня 2017.
- Василий Каширин: Вступление русских войск в Бессарабию и ликвидация Буджакской татарской орды в начале русско-турецкой войны 1806-1812 гг. - ИА REGNUM (рос.).
- Картины сражений и портреты Генералиссимуса. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 23 серпня 2015.
- Краснов П. Н. Суворов и донские казаки. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 23 серпня 2015.
- Виноградов В. Б. Средняя Кубань. Земляки и соседи. Ногайцы Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Вадим Гегеля. Освоение Дикого Запада по-украински [Архівовано 2009-12-07 у Wayback Machine.]
- Виноградов В. Б. Средняя Кубань. Земляки и соседи (формирование традиционного населения) : Книга историко-культурных регионоведческих очерков / Под общ. ред. В. Л. Янина. — Армавир, 1995. — Гл. Ногайцы. [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]
Література
- Закубанский поход Суворова // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)Закубанский поход Суворова // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Соловьёв В. А. Суворов на Кубани, 1778—1793. — Краснодар: Кн. изд-во, 1986. — 190 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nogajske povstannya velike povstannya pidnyate kubanskimi nogajcyami Maloyi Nogajskoyi ordi v 1783 na Kubani Bulo naslidkom aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu ta politiki carskoyi vladi shodo pereselennya nogajciv na Ural Bulo pridusheno vijskami pid komanduvannyam Oleksandra Suvorova Nogajske povstannya Misce roztashuvannyaKuban Zmist 1 Peredistoriya 2 Povstannya 3 Naslidki 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaPeredistoriyared Pislya Rosijsko tureckoyi vijni Krimske hanstvo stalo nezalezhnoyu derzhavoyu ale naspravdi perejshlo pid protektorat Rosiyi Formalno vasalni hanstvu kubanski nogayi zalishalisya vorozhimi rosijskij administraciyi V 1781 vidbulisya vistupi nogajciv na Kubani 1 yaka znahodilasya pid yurisdikciyeyu krimskogo hana Vistupi traktuvalisya yak bunt proti Krimskogo hana Shagin Geraya yakij provodiv prorosijsku politiku i prignichuvav nogajciv i buli sprovokovani jogo bratom Bahadir Girayem 2 Do lipnya 1782 roku povstannya povnistyu ohopilo Krim Povstannya v Krimu i pov yazani z nim vistupi kubanskih nogayiv buli pridusheni rosijskimi vijskami naprikinci 1782 roku 3 4 5 Povstannyared 8 kvitnya 1783 roku rosijska imperatricya Katerina II vidala manifest yakim Krim Taman i Kuban ogoloshuvalisya rosijskimi volodinnyami 6 Znachna chastina nogajciv vklyuchayuchi prichornomorski ordi Yedisan Yedishkul Dzhambojluk viddala perevagu vidkochuvati za Kuban ne bazhayuchi prijmati rosijske piddanstvo Na pochatku lita 1783 Oleksandr Suvorov nachalnik Kubanskogo korpusu robiv sprobi shlyahom perekonan i nakaziv shiliti kubanskih nogajciv prisyagnuti virnist Rosijskoyi imperiyi Odnochasno za nakazom Grigoriya Potomkina velasya pidgotovka do pereselennya nogajciv za Ural a takozh u Tambovske ta Saratovske namisnictva 28 chervnya 1783 roku pid Yejskom vidbulosya prijnyattya kubanskimi ta prichornomorskimi nogajskimi murzami prisyagi na virnist Rosiyi Pereselennya pochalosya pid konvoyem rosijskih vijsk ta kozakiv sho perekrili vsi brodi ta perepravi cherez Neyu U vidpovid na ce 30 31 lipnya 1783 roku na Kubani pochalosya povstannya bilshoyi chastini nogajciv yaki vidmovlyalisya pereselitisya Na svitanku 1 serpnya povstali 7 10 tisyach osib atakuvali post bilya zlittya richki Orak Jilgasi Uraj Ilgasi ta Yeyi de roztashovuvalasya chastina Butirskogo ta Volodimirskogo polkiv 7 pid komanduvannyam poruchnika Zhidkova Pochavsya zapeklij bij Na dopomogu butircyam pidijshli eskadroni prem yer majoriv Kekuatova ta Rauciusa Bij sho rozgornuvsya v radiusi 30 verst zakinchivsya vazhkoyu porazkoyu nogayiv Chastina nogayiv taki prorvalasya i pishla za Kuban v rajon richki Labi Uryadovim vijskam vdalosya vzyati v polon Mambet murzu Murzabekova Kelembet murzu ta she kilkoh murz U nich na 23 serpnya znyavshi vistavleni bilya Yejska kozacki piketi i pererizavshi komunikaciyi 5 tisyachnij zagin nogajskih vershnikiv zrobiv shturm Yejskogo mistechka Dvi sprobi shturmu bulo vidbito ejskim garnizonom Diznavshis sho z boku Azovskogo morya na dopomogu shturmuyuchim ruhayetsya velika grupa nogajskih vershnikiv I M Leshkevich viviv svoyi chastini z forteci i zastosuvavshi garmati rozsiyav atakuyuchih Sered znatnih osib yaki atakuvali Yejsk znachilosya 40 murz i aga perevazhno molodoyi nogajskoyi aristokratiyi Vzyati Yejsk ne vdalosya rosijski garmati stali serjoznoyu pereshkodoyu dlya legko ozbroyenoyi kinnoti kochivnikiv nogayi zaznali velikih vtrat U nich proti 1 zhovtnya 1783 roku ob yednani chastini Kubanskogo korpusu i donskih kozakiv pid komanduvannyam Oleksandra Suvorova potaj perepravilisya cherez r Kuban i v urochishi Kermenchik na richci Laba za 12 verst vid vpadannya yiyi v Kuban 8 napali na golovnij tabir povstalih U virishalnij bitvi Olnesandr Suvorov povnistyu rozbiv nogajski vijska 5 U bitvi bulo vbito murzi Yedishkulskoyi Kasayevskoyi ta Navruzkoyi ord Naslidkired Vsogo v cih bitvah zaginulo do 7000 nogajskih voyiniv zdalisya v polon ne bilshe 1000 krim zhinok i ditej 7 Vnaslidok cogo bilshist murz vislovili pokirnist Suvorovu i ostatochno viznali aneksiyu Krimu ta nogajskih zemel Rosijskoyu imperiyeyu Rosijska vlada u vidpovid vidmovilasya vid svoyih pervisnih planiv pereselennya nogajciv za Ural chastinu kubanskih nogajciv pereselili na Kaspijske uzberezhzhya de bilshist suchasnih nogajciv zhive donini Dzhembojlucku ta Yedisansku ordi pereselili do Priazov ya na r Molochnu 7 V kinci 1783 roku Suvorov zdijsnyuvav ekspediciyi za Kuban proti okremih zagoniv nogajciv 4 9 10 Nogajci zaznali znachnih vtrat sho dalosya vznaki na vsomu etnosi politichna samostijnist kochovih nogajskih ord bula ostatochno vtrachena Za period z kincya XVIII do seredini XIX stolittya u tomu chisli pislya Krimskoyi vijni zagalom do 700 tisyach nogajciv pishli do Osmanskoyi imperiyi 11 12 Rosijskij imperiyi bulo vidkrito shlyah do kolonizaciyi stepovogo Peredkavkazzya Div takozhred Genocid cherkesiv Tatarski nabigi na UkrayinuPrimitkired VOENNYE DEJSTVIYa DONCOV PROTIV NAGAJSKIH TATAR v 1777 1783 godah DrevLit Ru biblioteka drevnih rukopisej drevlit ru Arhiv originalu za 13 lyutogo 2020 Procitovano 13 lyutogo 2020 Glava 12 PRISOEDINENIE KRYMA K ROSSII 1783 GOD Istoriya Kryma Rossijskie voennye i diplomaty o statuse Kryma v period pravleniya Shagin Gireya Arhiv originalu za 11 veresnya 2016 Procitovano 23 serpnya 2015 a b Vladimir Gutakov Russkij put k yugu mify i realnost Chast vtoraya Arhiv originalu za 9 serpnya 2011 Procitovano 23 serpnya 2015 a b VOENNYE DEJSTVIYa DONCOV PROTIV NAGAJSKIH TATAR v 1777 1783 godah DrevLit Ru biblioteka drevnih rukopisej drevlit ru Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 13 lyutogo 2020 Vysochajshij Manifest ot 8 aprelya 1783 goda o prinyatii poluostrova Krymskogo ostrova Tamana i vsej Kubanskoj storony pod Rossijskuyu Derzhavu SPb 1783 RussPortal Istoricheskaya biblioteka russkoj civilizacii ros www russportal ru Arhiv originalu za 5 travnya 2016 Procitovano 10 bereznya 2017 a b v Vasilij Kashirin Vstuplenie russkih vojsk v Bessarabiyu i likvidaciya Budzhakskoj tatarskoj ordy v nachale russko tureckoj vojny 1806 1812 gg IA REGNUM ros Kartiny srazhenij i portrety Generalissimusa Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2015 Krasnov P N Suvorov i donskie kazaki Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2015 Vinogradov V B Srednyaya Kuban Zemlyaki i sosedi Nogajcy Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Vadim Gegelya Osvoenie Dikogo Zapada po ukrainski Arhivovano 2009 12 07 u Wayback Machine Vinogradov V B Srednyaya Kuban Zemlyaki i sosedi formirovanie tradicionnogo naseleniya Kniga istoriko kulturnyh regionovedcheskih ocherkov Pod obsh red V L Yanina Armavir 1995 Gl Nogajcy Arhivovano 2014 07 14 u Wayback Machine Literaturared Zakubanskij pohod Suvorova Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Zakubanskij pohod Suvorova Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Solovyov V A Suvorov na Kubani 1778 1793 Krasnodar Kn izd vo 1986 190 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nogajske povstannya amp oldid 40823622