Шагін Ґерай (крим. Şahin Geray, شاهين كراى; 1745–1787) — останній кримський хан у 1777—1782 та 1782—1783 рр. з династії Ґераїв. Син Ахмеда Ґерая, онук Девлета II Ґерая.
Шагін Ґерай | |
---|---|
Шагін Ґерай | |
Народився | 1746 Едірне |
Помер | 1787 Родос |
Рід | Ґераї |
Батько | Ахмед Ґерай |
Підданство | Кримське ханство |
Походження | кримський татарин |
Конфесія | суніт |
Кримський хан | |
1777-1782 | |
Попередник | Девлет IV Ґерай |
Наступник | Бахадир II Ґерай |
1782—1783 | |
Попередник | Бахадир II Ґерай |
Життєпис
Народився в Едірне. Зарано втратив батька, з матір'ю мешкав у Салоніках. Здобув гарну освіту, володів французькою, російською, італійською та грецькою мовами. У юності побував в Європі, зокрема тривалий час у Венеції, де вів немусульманський спосіб життя. 1764 року призначається сераскером Кубанської орди, 1768 року — Буджацької, з 1770 року — як сераскер командував ногайцями Єдисану. 1771 року стає калгою та отримав османську посаду паша. Восени того ж року відвідав Санкт-Петербург, де гідно прийнятий та отримав численні подарунки. Для досягнення влади зробив союз з вождем ногайців Джан-Мамбетом, союзником росіян.
Після оголошення незалежності Кримського ханства від Османської імперії і обрання ханом Сахіба II Ґерая став при ньому калгою і вирушив з дипломатичною місією до Петербургу, звідки повернувся через півтора року переконаним прихильником Російської імперії.
Під час повалення Сахіба II Ґерая Девлетом IV Ґераєм 1776 року росіяни поставили Шахіна Ґерая на чолі кубанських ногайців. 1777 року за допомогою росіян і ногайців Шахін Ґерай зайняв Крим і був вибраний кримським ханом.
Незабаром внутрішні реформи Шахіна Ґерая, що передбачали встановлення необмеженої єдиновладності хана, відверто проросійська політична орієнтація і недоречні нововведення в державному і придворному житті позбавили Шахіна Ґерая практично будь-якої підтримки не тільки серед кримських татар, але і серед ногайців, які спочатку підтримували його. Шахін Ґерай придушував заколоти за допомогою російської армії, але 1782 року Бахадиру II Ґераю вдалося ненадовго змістити його з трону. Запанувавши повторно за допомогою російських військ, Шахін Ґерай відновив гоніння на опозицію, але Росія вже не мала наміру далі підтримувати Шахіна Ґерая, готуючись до прямої анексії Кримського ханства. 1783 р. хан був вимушений зректися престолу і держава стала російським володінням.
Державні реформи Шахіна Ґерая за своєю суттю повторювали реформи попередніх ханів, що прагнули підсилити владу монарха й урізати привілеї беїв. Шахін Ґерай скасував звичай обрання хана беями і ввів пряме спадкоємство престолу; зменшив значення бейської ради — Дивана; створив незалежне від бейського командування власне регулярне військо (бешлеїв). Протягом 1780—1783 років упорядкував фінансову систему, став карбувати срібна та мідні монети. Також планував перенести столицю з Бахчисараю до Кафи. Водночас масштаби цих реформ були безпрецедентні. З метою ослаблення аристократії було введено нове адміністративне ділення країни і здійснена передача ханові значної частини бейських земельних володінь.
Шахін Ґерай корінним чином змінив законодавство: скасував шаріатський суд і ввів цивільний. Повністю зрівняв у правах представників усіх релігійних громад у державі.
Культурна реформа Шахіна Ґерая (що виявилася в першу чергу в змінах придворних порядків) викликала особливий опір населення, оскільки відрізнялася поверхневим запозиченням петербурзької моди, що викликало у населення підозри у віровідступництві Шахіна Ґерая. Зрікшись престолу в надії посісти, згідно з обіцянками росіян, перський трон, з 1783 року поневірявся по Тамані, з 1784 року жив у Воронежі, де йому було надано щорічний пансіон в 200 тис. рублів. 1785 року пожертвував 1000 рублів на користь учнів Народного училища, разом з тим, хан завів таємне листування зі своїми наближеними в Бахчисараї. Після арешту плсданця колишнього хана перевели до Калуги.
21 січня 1787 р. переїхав до м. Чифтилін Румелійського еялету Османської імперії. Був прийнятий султаном, але того ж року за підозрою в нових планах політичних інтриг страчений (задушено) на о. Родос.
Джерела та література
- С. В. Громенко. Шагін Гірей [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 589. — .
- Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003
Посилання
- Василий Зуев. Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г. [ 24 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Поіменний перелік кримських ханів [ 26 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Шагін-Гірей. Сокіл, впольований двоголовим орлом [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shahin Geraj znachennya Shagin Geraj krim Sahin Geray شاهين كراى 1745 1787 ostannij krimskij han u 1777 1782 ta 1782 1783 rr z dinastiyi Gerayiv Sin Ahmeda Geraya onuk Devleta II Geraya Shagin GerajShagin GerajNarodivsya 1746 1746 EdirnePomer 1787 1787 RodosRid GerayiBatko Ahmed GerajPiddanstvo Krimske hanstvoPohodzhennya krimskij tatarinKonfesiya sunitKrimskij han1777 1782Poperednik Devlet IV GerajNastupnik Bahadir II Geraj1782 1783Poperednik Bahadir II GerajZhittyepisNarodivsya v Edirne Zarano vtrativ batka z matir yu meshkav u Salonikah Zdobuv garnu osvitu volodiv francuzkoyu rosijskoyu italijskoyu ta greckoyu movami U yunosti pobuvav v Yevropi zokrema trivalij chas u Veneciyi de viv nemusulmanskij sposib zhittya 1764 roku priznachayetsya seraskerom Kubanskoyi ordi 1768 roku Budzhackoyi z 1770 roku yak serasker komanduvav nogajcyami Yedisanu 1771 roku staye kalgoyu ta otrimav osmansku posadu pasha Voseni togo zh roku vidvidav Sankt Peterburg de gidno prijnyatij ta otrimav chislenni podarunki Dlya dosyagnennya vladi zrobiv soyuz z vozhdem nogajciv Dzhan Mambetom soyuznikom rosiyan Pislya ogoloshennya nezalezhnosti Krimskogo hanstva vid Osmanskoyi imperiyi i obrannya hanom Sahiba II Geraya stav pri nomu kalgoyu i virushiv z diplomatichnoyu misiyeyu do Peterburgu zvidki povernuvsya cherez pivtora roku perekonanim prihilnikom Rosijskoyi imperiyi Pid chas povalennya Sahiba II Geraya Devletom IV Gerayem 1776 roku rosiyani postavili Shahina Geraya na choli kubanskih nogajciv 1777 roku za dopomogoyu rosiyan i nogajciv Shahin Geraj zajnyav Krim i buv vibranij krimskim hanom Nezabarom vnutrishni reformi Shahina Geraya sho peredbachali vstanovlennya neobmezhenoyi yedinovladnosti hana vidverto prorosijska politichna oriyentaciya i nedorechni novovvedennya v derzhavnomu i pridvornomu zhitti pozbavili Shahina Geraya praktichno bud yakoyi pidtrimki ne tilki sered krimskih tatar ale i sered nogajciv yaki spochatku pidtrimuvali jogo Shahin Geraj pridushuvav zakoloti za dopomogoyu rosijskoyi armiyi ale 1782 roku Bahadiru II Gerayu vdalosya nenadovgo zmistiti jogo z tronu Zapanuvavshi povtorno za dopomogoyu rosijskih vijsk Shahin Geraj vidnoviv goninnya na opoziciyu ale Rosiya vzhe ne mala namiru dali pidtrimuvati Shahina Geraya gotuyuchis do pryamoyi aneksiyi Krimskogo hanstva 1783 r han buv vimushenij zrektisya prestolu i derzhava stala rosijskim volodinnyam Derzhavni reformi Shahina Geraya za svoyeyu suttyu povtoryuvali reformi poperednih haniv sho pragnuli pidsiliti vladu monarha j urizati privileyi beyiv Shahin Geraj skasuvav zvichaj obrannya hana beyami i vviv pryame spadkoyemstvo prestolu zmenshiv znachennya bejskoyi radi Divana stvoriv nezalezhne vid bejskogo komanduvannya vlasne regulyarne vijsko beshleyiv Protyagom 1780 1783 rokiv uporyadkuvav finansovu sistemu stav karbuvati sribna ta midni moneti Takozh planuvav perenesti stolicyu z Bahchisarayu do Kafi Vodnochas masshtabi cih reform buli bezprecedentni Z metoyu oslablennya aristokratiyi bulo vvedeno nove administrativne dilennya krayini i zdijsnena peredacha hanovi znachnoyi chastini bejskih zemelnih volodin Moneta z nadpisom Han Shahin Geraj Shahin Geraj korinnim chinom zminiv zakonodavstvo skasuvav shariatskij sud i vviv civilnij Povnistyu zrivnyav u pravah predstavnikiv usih religijnih gromad u derzhavi Kulturna reforma Shahina Geraya sho viyavilasya v pershu chergu v zminah pridvornih poryadkiv viklikala osoblivij opir naselennya oskilki vidriznyalasya poverhnevim zapozichennyam peterburzkoyi modi sho viklikalo u naselennya pidozri u virovidstupnictvi Shahina Geraya Zrikshis prestolu v nadiyi posisti zgidno z obicyankami rosiyan perskij tron z 1783 roku poneviryavsya po Tamani z 1784 roku zhiv u Voronezhi de jomu bulo nadano shorichnij pansion v 200 tis rubliv 1785 roku pozhertvuvav 1000 rubliv na korist uchniv Narodnogo uchilisha razom z tim han zaviv tayemne listuvannya zi svoyimi nablizhenimi v Bahchisarayi Pislya areshtu plsdancya kolishnogo hana pereveli do Kalugi 21 sichnya 1787 r pereyihav do m Chiftilin Rumelijskogo eyaletu Osmanskoyi imperiyi Buv prijnyatij sultanom ale togo zh roku za pidozroyu v novih planah politichnih intrig strachenij zadusheno na o Rodos Pam yatna imperska medal v chest aneksiyi Krimu i Kubani 1783 Shagin GerajDzherela ta literaturaS V Gromenko Shagin Girej 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 589 ISBN 978 966 00 1359 9 Gajvoronskij Aleksej Sozvezdie Geraev Simferopol 2003PosilannyaVasilij Zuev Vypiska iz puteshestvennyh zapisok Vasilya Zueva kasayushihsya do poluostrova Kryma 1782 g 24 chervnya 2015 u Wayback Machine Poimennij perelik krimskih haniv 26 sichnya 2008 u Wayback Machine Shagin Girej Sokil vpolovanij dvogolovim orlom 1 lipnya 2014 u Wayback Machine