Неарх (грец. Νέαρχος Nearchos; 360—300 до н. е.) — полководець, мореплавець і сподвижник Александра Великого. Його знаменитий похід з Індії в Сузи описано в книзі Арріана Флавія Indica.
Неарх | |
---|---|
дав.-гр. Νέαρχος | |
Народження | 356 до н. е. Лато, Крит, Греція |
Смерть | 300 до н. е. |
Країна | Македонія |
Звання | адмірал |
Неарх у Вікісховищі |
Уродженець Лато на Криті, його родина оселилася в Амфіполісі в Македонії у час панування Філіпа II (мабуть, після взяття міста у 357 році до н. е.).Неарх майже напевно був старшим за Александра, як і Птолемей.
Неарх, разом із з Птолемеєм, Ерігіусом, Лаомедоном та Харпалусом, був одним з «наставників» Александра — і був, урешті-решт, засланий Філіпом. Невідомо, де проходило заслання, але воно було скасовано після смерті Філіпа.
Потім Неарх був призначений сатрапом Лікії та Памфілії в 334 / 3 р. до н. е. , один з найбільш ранніх сатрапів, призначених Александром. У 328 до н.е. він був звільнений від займаної посади і повернений Александром до Бактії, привізши з собою підкріплення . Після облоги Неарх було відправлено на чолі розвідки — особливо, щоб дізнатися про слонів.
У 326 р. до н. е., Неарх був адміралом флоту, який Александр побудував на Джеламі.
Під час подорожі деякі кораблі отримали пошкодження, а Неарху було доручено залишитися для спостереження за ремонтом, перш ніж продовжити шлях. Це, можливо, вказує на деякі знання про суднобудування, але він навряд чи мав тільки одну кваліфікацію.
Під час індійського походу 327 р. він був хіліархом . При поверненні грецького війська з Індії в Малу Азію Неарх був призначений командиром всього грецького флоту і отримав наказ досліджувати берегову смугу Індійського моря аж до Перської затоки. У вересні 325 р. Неарх виїхав з гирла Інду і, після багатьох небезпечних пригод, пристав до берега Караманов, у гирла річки , на відстані п'яти денних переходів від місця стоянки царя, який незабаром після відплиття Неарха втратив з виду флот і вкрай турбувався про його долю. Александр, під час переходу по пустелі , втратив майже 3 / 4 свого війська, тим часом як флот без перешкод дійшов до Перської затоки. Радість царя при зустрічі з Неархом була до того велика, що він не погоджувався більше піддавати своїх моряків небезпекам морської подорожі, але Неарх переконав царя дозволити йому вирушити до Тигру, вздовж східного берега Перської затоки, і вдало здійснив цей перехід. Після цього Неарх прийняв нове доручення царя — дослідити узбережжя Аравії і Африки, але смерть Александра зруйнувала план експедиції. Після смерті Александра Неарху дісталися в управління Лікія і Памфілія. У боротьбі діадохів Неарх не брав участі, хоча стояв на боці Антигона. Свою подорож уздовж Індійського узбережжя від Інду до гирла Тигра він описав у творі, названому (ймовірно) Περίπλους, яким користувався Страбон і частина якого збережена у Аррвіана («Indica»).
Бібліографія
- Hazel, John;«Who's who in the Greek World»,«Nearchus», (2000)
Посилання
- Велика радянська енциклопедія
- Неарх. Начала мира(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nearh grec Nearxos Nearchos 360 300 do n e polkovodec moreplavec i spodvizhnik Aleksandra Velikogo Jogo znamenitij pohid z Indiyi v Suzi opisano v knizi Arriana Flaviya Indica Nearhdav gr NearxosNarodzhennya356 do n e Lato Krit GreciyaSmert300 do n e KrayinaMakedoniyaZvannyaadmiral Nearh u Vikishovishi Urodzhenec Lato na Kriti jogo rodina oselilasya v Amfipolisi v Makedoniyi u chas panuvannya Filipa II mabut pislya vzyattya mista u 357 roci do n e Nearh majzhe napevno buv starshim za Aleksandra yak i Ptolemej Nearh razom iz z Ptolemeyem Erigiusom Laomedonom ta Harpalusom buv odnim z nastavnikiv Aleksandra i buv ureshti resht zaslanij Filipom Nevidomo de prohodilo zaslannya ale vono bulo skasovano pislya smerti Filipa Potim Nearh buv priznachenij satrapom Likiyi ta Pamfiliyi v 334 3 r do n e odin z najbilsh rannih satrapiv priznachenih Aleksandrom U 328 do n e vin buv zvilnenij vid zajmanoyi posadi i povernenij Aleksandrom do Baktiyi privizshi z soboyu pidkriplennya Pislya oblogi Nearh bulo vidpravleno na choli rozvidki osoblivo shob diznatisya pro sloniv Karta iz zaznachennyam rejsiv Nearha i pohodiv Aleksandra U 326 r do n e Nearh buv admiralom flotu yakij Aleksandr pobuduvav na Dzhelami Pid chas podorozhi deyaki korabli otrimali poshkodzhennya a Nearhu bulo dorucheno zalishitisya dlya sposterezhennya za remontom persh nizh prodovzhiti shlyah Ce mozhlivo vkazuye na deyaki znannya pro sudnobuduvannya ale vin navryad chi mav tilki odnu kvalifikaciyu Pid chas indijskogo pohodu 327 r vin buv hiliarhom Pri povernenni greckogo vijska z Indiyi v Malu Aziyu Nearh buv priznachenij komandirom vsogo greckogo flotu i otrimav nakaz doslidzhuvati beregovu smugu Indijskogo morya azh do Perskoyi zatoki U veresni 325 r Nearh viyihav z girla Indu i pislya bagatoh nebezpechnih prigod pristav do berega Karamanov u girla richki na vidstani p yati dennih perehodiv vid miscya stoyanki carya yakij nezabarom pislya vidplittya Nearha vtrativ z vidu flot i vkraj turbuvavsya pro jogo dolyu Aleksandr pid chas perehodu po pusteli vtrativ majzhe 3 4 svogo vijska tim chasom yak flot bez pereshkod dijshov do Perskoyi zatoki Radist carya pri zustrichi z Nearhom bula do togo velika sho vin ne pogodzhuvavsya bilshe piddavati svoyih moryakiv nebezpekam morskoyi podorozhi ale Nearh perekonav carya dozvoliti jomu virushiti do Tigru vzdovzh shidnogo berega Perskoyi zatoki i vdalo zdijsniv cej perehid Pislya cogo Nearh prijnyav nove doruchennya carya dosliditi uzberezhzhya Araviyi i Afriki ale smert Aleksandra zrujnuvala plan ekspediciyi Pislya smerti Aleksandra Nearhu distalisya v upravlinnya Likiya i Pamfiliya U borotbi diadohiv Nearh ne brav uchasti hocha stoyav na boci Antigona Svoyu podorozh uzdovzh Indijskogo uzberezhzhya vid Indu do girla Tigra vin opisav u tvori nazvanomu jmovirno Periploys yakim koristuvavsya Strabon i chastina yakogo zberezhena u Arrviana Indica BibliografiyaHazel John Who s who in the Greek World Nearchus 2000 PosilannyaVelika radyanska enciklopediya Nearh Nachala mira ros