Наука в Стародавньому Єгипті — сукупність певних знань давніх єгиптян у різних галузях, насамперед астрономії, медицині, математиці, в яких досягнуто значних здобутків.
Загальна характеристика
Практичні завдання вимірювання земельних ділянок після повеней Нілу, обліку і розподілу зібраного врожаю, складних розрахунків при будівництві храмів, гробниць і палаців сприяли розвитку математики. Також потреби релігійного змісту сприяли розвитку астрономії поруч з розвитку математики. Необхідність підтримувати здоров'я фараона, вищої знаті, здійснення їх муміфікації викликало бурхливий розвиток анатомії та медичних знань.
Вплив релігійного світогляду не сприяло розвитку наукових знань про суспільство. Втім існував інтерес єгиптян до своєї історії, що призводило до створення праць на кшталт історичних творів.
Математика
Найдавніші давньоєгипетські математичні тексти відносяться до початку II тисячоліття до н. е. Математика тоді використовувалася в астрономії, мореплаванні, при будівництві будівель, гребель, каналів і військових укріплень. Грошових розрахунків, як і самих грошей, у Єгипті не було. Єгиптяни писали на папірусі, який зберігається погано, і тому наші знання про математику Єгипту істотно менші, ніж про математику Вавилону або Греції. Ймовірно, вона була розвинена краще, ніж можна уявити, виходячи з збережених до наших часів документів — відомо, що грецькі математики вчилися у єгиптян.
Визначення початку, максимуму і закінчення підйому води в Нілі, термінів посівів, визрівання зерна і жнив, необхідність у вимірі земельних ділянок, межі яких доводилося відновлювати після кожного розливу, вимагали математичних обчислень.
Стародавні єгипетські тексти могли бути написані або в ієрогліфах або в письменах. Використовувалася непозиційна система числення. В будь-якому уявленні система числення завжди давала в основі 10. Цифра 1 була зображена простим штрихом, цифру 2 представляли два штрихи. У чисел 10, 100, 1000, 10,000 і 1,000,000 були свої власні ієрогліфи. Число 10 — це путо для худоби, число 100 являє собою спіральний канат, число 1000 являє собою квітку лотоса, число 10, 000 представлене пальцем, число 100.000 представлене жабою, 1 мільйон було представлено божеством, що сиділо навшпиньках, з піднятими руками.
Хімія
В Стародавньому Єгипті не існувало оформленої хімічної науки. Воно було пов'язано з виробленням фаянсу, фармації та косметики.
Глазурування фаянсових виробів спочатку здійснювалося сумішшю соди і фарбувальних домішок оксидів металів, переважно малахітового або азуритового борошна. Пізніше стали готувати спочатку суху глазур сплавом соди, місцевого піску, що містив солі кальцію і фарбувальних домішок.
Фармацевтичні рецепти давніх єгиптян не вважають суто хімічними, оскільки вони присвячені засобам вилучення з рослин різних соків і масел. Втім вони дають уявлення щодо операцій виварювання, настоювання, вичавлювання, зброджування, проціджування, свідчить про освіченість давньоєгипетських майстрів з численними операціями, які увійшли згодом в арсенал методів, що застосовуються в хімічних лабораторіях.
Астрономія
Давні єгиптяни добре вивчили видиме простим оком зоряне небо. Вони розрізняли нерухомі зірки і блукаючі планети. Зірки були об'єднані в сузір'я і отримали імена тих тварин, контури яких, на думку жерців, вони нагадували, зокрема «бик», «скорпіон», «гіпопотам», «крокодил» та ін.
Були складені досить точні каталоги зірок, карти зоряного неба. Одна з найбільш точних і докладних карт зоряного неба поміщена на стелі гробниці Сенмута, фаворита цариці Хатшепсут. Науковим й технічним досягненням був винахід водяних і сонячних годинників. Цікавою особливістю давньоєгипетської астрономії був її раціональний характер, відсутність астрологічних домислів, настільки звичайних, зокрема для вавилонян.
Календар
Великим досягненням стародавніх єгиптян було складання досить точного календаря, побудованого на ретельних спостереженнях над небесними світилами, з одного боку, і режимом Нілу — з іншого. Рік ділився на три сезони по чотири місяці кожен. Місяць складався з трьох декад по 10 днів.
У році було 36 декад, присвячених сузір'ям, названим на честь божеств. До останнього місяця додавали 5 додаткових днів, що дозволяло поєднувати календарний і астрономічний рік (365 днів). Початок року збігався з підйомом води в Нілі, тобто з 19 липня, днем сходу найбільш яскравої зірки — Сіріуса.
Добу ділили на 24 години, хоча величина години була не постійною, а коливалася в залежності від пори року. Так, влітку денні години були довгими, нічні — короткими, а взимку навпаки.
В середині II тис. до н. е. з'явився новий метод визначення нічного часу по моментам проходжень особливих часових зірок через меридіан і прилеглі до нього вертикаль. Його датування, вироблена на підставі даних про геліакичному сході Сотіс, дає епоху, близьку 1500 року до н. е.
Медицина
По всій Передній Азії славилися своїм мистецтвом єгипетські лікарі. Їх високої кваліфікації безперечно сприяв широко поширений звичай муміфікації трупів, під час якої лікарі могли спостерігати і вивчати анатомію людського тіла і його різних органів.
Показником великих успіхів єгипетської медицини є той факт, що дотепер збереглося 10 медичних папірусів, з яких справжніми енциклопедіями є великий медичний папірус Еберса (сувій завдовжки у 20,5 м) та хірургічний папірус Едвіна Сміта (сувій завдовжки у 5 м).
Історія
Найбільш звичними формами таких творів були літописи, які містять перелік над царями династій і запис найбільш значних подій, що трапилися в правління фараонів (висота підйому Нілу, будівництво храмів, військовий похід, обмір площ, захоплена здобич).
Сучасні історики вважають, що деякі біографічні або автобіографічні тексти є дуже важливими історичними документами. Так, біографічні стели, що встановлені в молитовнях гробниць військових полководців, що жили при Тутмосі III, надають велику частину інформації стосовно війн того часу в Сирії і Палестині. Так, на сьогодні зберігся фрагмент літопису стосовно панування перших п'яти династій (Палермський камінь). Туринський царський папірус містить список єгипетських фараонів до XVIII династії.
Стосовно військових кампаній цього часу зберігають у так звані «Хроніки Тутмоса III», висічені на низці архітектурних пам'яток, які були побудовані в період його панування. Хроніки Рамсеса II описують битву при Кадеш проти хетських військ і є першою епічною поемою в давньоєгипетській літературі, що відрізняється від всіх попередніх поезій, що призначалися лише для святкувань.
Джерела
- Bruno Halioua, La médecine au temps des Pharaons, éd. Liana Levi, coll. Histoire lieu, Paris, 2002 ()
- Éric Aubourg, La date de conception du temple d'Hathor à Dendérah, BIFAO, 1995 ; disponible en ligne.
- Паннекук А. История астрономии / А. Паннекук. — М.: Наука, 1966. — 589 с.
- Allen, James Paul. 2000. Middle Egyptian: An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs . Cambridge: Cambridge University Press. Numerals discussed in § § 9.1-9.6.
- Hors série Science et Vie, Hommes, sciences et techniques au temps des Pharaons, décembre 1996.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наука в Стародавньому Єгипті |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nauka v Starodavnomu Yegipti sukupnist pevnih znan davnih yegiptyan u riznih galuzyah nasampered astronomiyi medicini matematici v yakih dosyagnuto znachnih zdobutkiv Elips RamsesaZagalna harakteristikaPraktichni zavdannya vimiryuvannya zemelnih dilyanok pislya povenej Nilu obliku i rozpodilu zibranogo vrozhayu skladnih rozrahunkiv pri budivnictvi hramiv grobnic i palaciv spriyali rozvitku matematiki Takozh potrebi religijnogo zmistu spriyali rozvitku astronomiyi poruch z rozvitku matematiki Neobhidnist pidtrimuvati zdorov ya faraona vishoyi znati zdijsnennya yih mumifikaciyi viklikalo burhlivij rozvitok anatomiyi ta medichnih znan Vpliv religijnogo svitoglyadu ne spriyalo rozvitku naukovih znan pro suspilstvo Vtim isnuvav interes yegiptyan do svoyeyi istoriyi sho prizvodilo do stvorennya prac na kshtalt istorichnih tvoriv MatematikaDokladnishe Matematika v Starodavnomu Yegipti Najdavnishi davnoyegipetski matematichni teksti vidnosyatsya do pochatku II tisyacholittya do n e Matematika todi vikoristovuvalasya v astronomiyi moreplavanni pri budivnictvi budivel grebel kanaliv i vijskovih ukriplen Groshovih rozrahunkiv yak i samih groshej u Yegipti ne bulo Yegiptyani pisali na papirusi yakij zberigayetsya pogano i tomu nashi znannya pro matematiku Yegiptu istotno menshi nizh pro matematiku Vavilonu abo Greciyi Jmovirno vona bula rozvinena krashe nizh mozhna uyaviti vihodyachi z zberezhenih do nashih chasiv dokumentiv vidomo sho grecki matematiki vchilisya u yegiptyan Viznachennya pochatku maksimumu i zakinchennya pidjomu vodi v Nili terminiv posiviv vizrivannya zerna i zhniv neobhidnist u vimiri zemelnih dilyanok mezhi yakih dovodilosya vidnovlyuvati pislya kozhnogo rozlivu vimagali matematichnih obchislen Starodavni yegipetski teksti mogli buti napisani abo v iyeroglifah abo v pismenah Vikoristovuvalasya nepozicijna sistema chislennya V bud yakomu uyavlenni sistema chislennya zavzhdi davala v osnovi 10 Cifra 1 bula zobrazhena prostim shtrihom cifru 2 predstavlyali dva shtrihi U chisel 10 100 1000 10 000 i 1 000 000 buli svoyi vlasni iyeroglifi Chislo 10 ce puto dlya hudobi chislo 100 yavlyaye soboyu spiralnij kanat chislo 1000 yavlyaye soboyu kvitku lotosa chislo 10 000 predstavlene palcem chislo 100 000 predstavlene zhaboyu 1 miljon bulo predstavleno bozhestvom sho sidilo navshpinkah z pidnyatimi rukami HimiyaV Starodavnomu Yegipti ne isnuvalo oformlenoyi himichnoyi nauki Vono bulo pov yazano z viroblennyam fayansu farmaciyi ta kosmetiki Glazuruvannya fayansovih virobiv spochatku zdijsnyuvalosya sumishshyu sodi i farbuvalnih domishok oksidiv metaliv perevazhno malahitovogo abo azuritovogo boroshna Piznishe stali gotuvati spochatku suhu glazur splavom sodi miscevogo pisku sho mistiv soli kalciyu i farbuvalnih domishok Farmacevtichni recepti davnih yegiptyan ne vvazhayut suto himichnimi oskilki voni prisvyacheni zasobam viluchennya z roslin riznih sokiv i masel Vtim voni dayut uyavlennya shodo operacij vivaryuvannya nastoyuvannya vichavlyuvannya zbrodzhuvannya procidzhuvannya svidchit pro osvichenist davnoyegipetskih majstriv z chislennimi operaciyami yaki uvijshli zgodom v arsenal metodiv sho zastosovuyutsya v himichnih laboratoriyah AstronomiyaDokladnishe Astronomiya v Starodavnomu Yegipti Davni yegiptyani dobre vivchili vidime prostim okom zoryane nebo Voni rozriznyali neruhomi zirki i blukayuchi planeti Zirki buli ob yednani v suzir ya i otrimali imena tih tvarin konturi yakih na dumku zherciv voni nagaduvali zokrema bik skorpion gipopotam krokodil ta in Buli skladeni dosit tochni katalogi zirok karti zoryanogo neba Odna z najbilsh tochnih i dokladnih kart zoryanogo neba pomishena na steli grobnici Senmuta favorita carici Hatshepsut Naukovim j tehnichnim dosyagnennyam buv vinahid vodyanih i sonyachnih godinnikiv Cikavoyu osoblivistyu davnoyegipetskoyi astronomiyi buv yiyi racionalnij harakter vidsutnist astrologichnih domisliv nastilki zvichajnih zokrema dlya vavilonyan Kalendar Dokladnishe Yegipetskij kalendar Velikim dosyagnennyam starodavnih yegiptyan bulo skladannya dosit tochnogo kalendarya pobudovanogo na retelnih sposterezhennyah nad nebesnimi svitilami z odnogo boku i rezhimom Nilu z inshogo Rik dilivsya na tri sezoni po chotiri misyaci kozhen Misyac skladavsya z troh dekad po 10 dniv U roci bulo 36 dekad prisvyachenih suzir yam nazvanim na chest bozhestv Do ostannogo misyacya dodavali 5 dodatkovih dniv sho dozvolyalo poyednuvati kalendarnij i astronomichnij rik 365 dniv Pochatok roku zbigavsya z pidjomom vodi v Nili tobto z 19 lipnya dnem shodu najbilsh yaskravoyi zirki Siriusa Dobu dilili na 24 godini hocha velichina godini bula ne postijnoyu a kolivalasya v zalezhnosti vid pori roku Tak vlitku denni godini buli dovgimi nichni korotkimi a vzimku navpaki V seredini II tis do n e z yavivsya novij metod viznachennya nichnogo chasu po momentam prohodzhen osoblivih chasovih zirok cherez meridian i prilegli do nogo vertikal Jogo datuvannya viroblena na pidstavi danih pro geliakichnomu shodi Sotis daye epohu blizku 1500 roku do n e MedicinaDokladnishe Medicina Starodavnogo Yegiptu Po vsij Perednij Aziyi slavilisya svoyim mistectvom yegipetski likari Yih visokoyi kvalifikaciyi bezperechno spriyav shiroko poshirenij zvichaj mumifikaciyi trupiv pid chas yakoyi likari mogli sposterigati i vivchati anatomiyu lyudskogo tila i jogo riznih organiv Pokaznikom velikih uspihiv yegipetskoyi medicini ye toj fakt sho doteper zbereglosya 10 medichnih papirusiv z yakih spravzhnimi enciklopediyami ye velikij medichnij papirus Ebersa suvij zavdovzhki u 20 5 m ta hirurgichnij papirus Edvina Smita suvij zavdovzhki u 5 m IstoriyaNajbilsh zvichnimi formami takih tvoriv buli litopisi yaki mistyat perelik nad caryami dinastij i zapis najbilsh znachnih podij sho trapilisya v pravlinnya faraoniv visota pidjomu Nilu budivnictvo hramiv vijskovij pohid obmir plosh zahoplena zdobich Suchasni istoriki vvazhayut sho deyaki biografichni abo avtobiografichni teksti ye duzhe vazhlivimi istorichnimi dokumentami Tak biografichni steli sho vstanovleni v molitovnyah grobnic vijskovih polkovodciv sho zhili pri Tutmosi III nadayut veliku chastinu informaciyi stosovno vijn togo chasu v Siriyi i Palestini Tak na sogodni zberigsya fragment litopisu stosovno panuvannya pershih p yati dinastij Palermskij kamin Turinskij carskij papirus mistit spisok yegipetskih faraoniv do XVIII dinastiyi Stosovno vijskovih kampanij cogo chasu zberigayut u tak zvani Hroniki Tutmosa III visicheni na nizci arhitekturnih pam yatok yaki buli pobudovani v period jogo panuvannya Hroniki Ramsesa II opisuyut bitvu pri Kadesh proti hetskih vijsk i ye pershoyu epichnoyu poemoyu v davnoyegipetskij literaturi sho vidriznyayetsya vid vsih poperednih poezij sho priznachalisya lishe dlya svyatkuvan DzherelaBruno Halioua La medecine au temps des Pharaons ed Liana Levi coll Histoire lieu Paris 2002 ISBN 2 867 46 306 8 Eric Aubourg La date de conception du temple d Hathor a Denderah BIFAO 1995 disponible en ligne Pannekuk A Istoriya astronomii A Pannekuk M Nauka 1966 589 s Allen James Paul 2000 Middle Egyptian An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs Cambridge Cambridge University Press Numerals discussed in 9 1 9 6 Hors serie Science et Vie Hommes sciences et techniques au temps des Pharaons decembre 1996 PosilannyaPortal Starodavnij Yegipet Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nauka v Starodavnomu Yegipti