Давні єгиптяни залишили помітний слід в історії людства, досягши великих успіхів в архітектурі та мистецтві. Безперечно, щоденні практичні потреби стародавніх єгиптян не могли не сприяти розвитку й науки, яка також досягла високого рівня розвитку. Звичайно, маються на увазі передовсім математика, геометрія та астрономія. На розвиток астрономії впливали не лише практичні потреби, а й географічне положення Стародавнього Єгипту та вірування єгиптян. Астрономію в Стародавньому Єгипті не усвідомлювали як окрему науку. Астрономічні знання тісно пов'язували з міфами та релігією. Між ними не було чіткої межі. До цього, зокрема, слід додати, що астрономічні спостереження, вимірювання часу в Стародавньому Єгипті здійснювали жерці, які мали великий авторитет як у фараонів, так і в народі.
Нідерландський астроном А. Паннекук (автор відомої праці «Історія астрономії») зазначає, що первісно сенс астрономічних знань у давніх єгиптян зводився до вимірювання часу, для чого найпростішим хронометром слугував Місяць. Утім, згодом такий метод занепав. Місячний календар існував ще в доісторичний (переддинастичний) період. Про це свідчить той факт, що в Стародавньому Єгипті з давніх-давен рік поділяли на 12 місяців, а місяць — на 30 днів.
Місяць з часом перестав становити для єгиптян практичний інтерес. З усіх небесних світил єгиптян найбільше цікавили Сонце та зоря Сіріус.
Сонце
Єгиптяни, як і більшість давніх народів світу, почитали та шанували Сонце. Про обожнювання Сонця давніми народами свідчать солярні міфи. Утім, Сонце відігравало досить велику роль у житті, культурі та віруваннях єгиптян. Пов'язано це зі специфікою географічного положення Стародавнього Єгипту, який розташовувався по обох берегах Нілу в Лівійській пустелі. Тому весь рік єгипетську землю освітлювало палаюче сонце. Саме бог Сонця Ра був верховним божеством для давніх єгиптян, творцем світу. Правителів же Єгипту, фараонів, вважали синами бога Ра. У творі Лесі Українки «Напис в руїні» безіменний фараон промовляє:
«Я, цар царів, я, сонця син могутній, Собі оцю гробницю збудував…».
Сіріус
Єгиптяни уважно спостерігали за небесними світилами, зокрема зорями. Вони давно помітили, що Ніл починав розливатися саме в той час, коли над обрієм на світанку вперше з'являлася найяскравіша зоря на небі — Сіріус. А. Паннекук з цього приводу пише:
«Цей збіг був занадто примітним, щоб можна було вважати його випадковим; у ньому мав міститися якийсь смисл загальносвітового порядку. Так, божественна зірка «Сотіс» зі своїм червонуватим вранішнім сходженням стала для єгиптян причиною та провісником благодатної повені».
Найбільш ранні свідчення про спостереження Сіріуса датують епохою І династії (початок III тис. до н. е.).
Див. також
Примітки
- Паннекук. — Стор. 89
- Паннекук. — Стор. 90
- Куртик Г. Е.
Література
- Куртик Г. Е. Астрономия Древнего Египта [ 1 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Паннекук А. История астрономии / А. Паннекук. — М.: Наука, 1966. — 589 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davni yegiptyani zalishili pomitnij slid v istoriyi lyudstva dosyagshi velikih uspihiv v arhitekturi ta mistectvi Bezperechno shodenni praktichni potrebi starodavnih yegiptyan ne mogli ne spriyati rozvitku j nauki yaka takozh dosyagla visokogo rivnya rozvitku Zvichajno mayutsya na uvazi peredovsim matematika geometriya ta astronomiya Na rozvitok astronomiyi vplivali ne lishe praktichni potrebi a j geografichne polozhennya Starodavnogo Yegiptu ta viruvannya yegiptyan Astronomiyu v Starodavnomu Yegipti ne usvidomlyuvali yak okremu nauku Astronomichni znannya tisno pov yazuvali z mifami ta religiyeyu Mizh nimi ne bulo chitkoyi mezhi Do cogo zokrema slid dodati sho astronomichni sposterezhennya vimiryuvannya chasu v Starodavnomu Yegipti zdijsnyuvali zherci yaki mali velikij avtoritet yak u faraoniv tak i v narodi Niderlandskij astronom A Pannekuk avtor vidomoyi praci Istoriya astronomiyi zaznachaye sho pervisno sens astronomichnih znan u davnih yegiptyan zvodivsya do vimiryuvannya chasu dlya chogo najprostishim hronometrom sluguvav Misyac Utim zgodom takij metod zanepav Misyachnij kalendar isnuvav she v doistorichnij pereddinastichnij period Pro ce svidchit toj fakt sho v Starodavnomu Yegipti z davnih daven rik podilyali na 12 misyaciv a misyac na 30 dniv Misyac z chasom perestav stanoviti dlya yegiptyan praktichnij interes Z usih nebesnih svitil yegiptyan najbilshe cikavili Sonce ta zorya Sirius Davnoyegipetskij kalendar z grobnici SenmutaSonceYegiptyani yak i bilshist davnih narodiv svitu pochitali ta shanuvali Sonce Pro obozhnyuvannya Soncya davnimi narodami svidchat solyarni mifi Utim Sonce vidigravalo dosit veliku rol u zhitti kulturi ta viruvannyah yegiptyan Pov yazano ce zi specifikoyu geografichnogo polozhennya Starodavnogo Yegiptu yakij roztashovuvavsya po oboh beregah Nilu v Livijskij pusteli Tomu ves rik yegipetsku zemlyu osvitlyuvalo palayuche sonce Same bog Soncya Ra buv verhovnim bozhestvom dlya davnih yegiptyan tvorcem svitu Praviteliv zhe Yegiptu faraoniv vvazhali sinami boga Ra U tvori Lesi Ukrayinki Napis v ruyini bezimennij faraon promovlyaye Ya car cariv ya soncya sin mogutnij Sobi ocyu grobnicyu zbuduvav Davnoyegipetskij bog Soncya RaSiriusYegiptyani uvazhno sposterigali za nebesnimi svitilami zokrema zoryami Voni davno pomitili sho Nil pochinav rozlivatisya same v toj chas koli nad obriyem na svitanku vpershe z yavlyalasya najyaskravisha zorya na nebi Sirius A Pannekuk z cogo privodu pishe Cej zbig buv zanadto primitnim shob mozhna bulo vvazhati jogo vipadkovim u nomu mav mistitisya yakijs smisl zagalnosvitovogo poryadku Tak bozhestvenna zirka Sotis zi svoyim chervonuvatim vranishnim shodzhennyam stala dlya yegiptyan prichinoyu ta provisnikom blagodatnoyi poveni Najbilsh ranni svidchennya pro sposterezhennya Siriusa datuyut epohoyu I dinastiyi pochatok III tis do n e Div takozhIstoriya astronomiyiPrimitkiPannekuk Stor 89 Pannekuk Stor 90 Kurtik G E LiteraturaKurtik G E Astronomiya Drevnego Egipta 1 kvitnya 2015 u Wayback Machine Pannekuk A Istoriya astronomii A Pannekuk M Nauka 1966 589 s