Колонія Наталь або ж Натальська колонія (англ. "The Colony of Natal") була британською колонією на південному сході Африки. Вона була проголошена британською колонією 4 травня 1843 року після того, як британський уряд анексував бурську Республіку Наталь, а 31 травня 1910 року об'єдналася з трьома іншими колоніями, утворивши Південно-Африканський Союз, як одну з його провінцій. Зараз це провінція Квазулу-Натал у Південній Африці.
Спочатку вона була лише наполовину меншою за нинішню провінцію, а її північно-східні кордони утворювали річки Тугела і Буффало, за якими лежало незалежне Королівство Зулуленд(мовою зулусів — квазулу).
Запеклий конфлікт із зулуським населенням призвів до евакуації Дурбану, і врешті-решт, під військовим тиском бури прийняли британську анексію в 1844 році. У регіон було призначено британського губернатора, і багато поселенців емігрували з Європи та Капської колонії. У 1860-х роках британці заснували цукрову промисловість. Власникам ферм було важко залучити зулуських робітників до роботи на своїх плантаціях, тому британці привезли тисячі підневільних робітників з Індії. В результаті імпорту індійських робітників Дурбан став місцем найбільшої концентрації індійців за межами Індії.
Британське поселення
У 1823 році Френсіс Фаревел, колишній лейтенант британського флоту, разом з іншими купцями Кейптауна заснував компанію для торгівлі з аборигенами південно-східного узбережжя. На бригу «Солсбері» під командуванням Джеймса С. Кінга, який був мічманом на флоті, Феревелл відвідав Порт-Натал (сучасна територія міста Дурбан), затоки Сент-Люсія і Делагоа. Подорож не була успішною з точки зору торгівлі, але Фаревелл був настільки вражений можливостями Наталя як для торгівлі, так і для колонізації, що вирішив оселитися в порту. Він поїхав з десятьма компаньйонами, серед яких був Генрі Френсіс Фінн. Всі інші, окрім Форевела і Фінна, швидко повернулися на мис, але до тих двох, що залишилися, приєдналися троє моряків: Джон Кейн, Генрі Огл і Томас Холстед. Форевел, Фінн та інші вирушили до королівського крааля Шака і, вилікувавши його від рани і зробивши йому різні подарунки, отримали документ, датований 7 серпня 1824 року, про передачу «Ф. Г. Форевелу і компанії» у вічне володіння земельної ділянки, включаючи «порт або гавань Наталя». 27-го числа того ж місяця Форевелл оголосив придбану ним територію британським володінням. У 1825 році до нього приєднався Кінг, який тим часом відвідав Англію і отримав від уряду рекомендаційний лист до лорда [en], губернатора Капської провінції, з проханням надати Кінгу дозвіл оселитися в Натал. Попрощавшись, Кінг і Фінн заснували незалежні поселення в різних частинах бухти.
У 1834 році на петицію кейптаунських купців з проханням про створення британської колонії в Натал було отримано відповідь, що фінанси Капської провінції не дозволять створити нову залежну територію. Купці, однак, відправили експедицію під керівництвом доктора Ендрю Сміта для вивчення можливостей землі, і сприятливий характер його звіту спонукав партію бурів під керівництвом Піта Уйса, в тому числі Яна Бант'єса, також вирушити туди. І Сміт, і Уйс подорожували суходолом через [en] і були добре прийняті англійцями, що жили в бухті. Наступним етапом стали поселенці порту, які в 1835 році вирішили заснувати місто, яке вони назвали Дурбан, на честь Бенджаміна Д'Урбана, тодішнього губернатора Капської колонії. Тоді ж поселенці, яких було близько 50, надіслали губернатору меморандум, в якому звертали увагу на те, що вони є визнаними правителями великої території на південь від річки Тугела, і просили проголосити цю територію британською колонією та призначити губернатора і раду. На всі ці прохання не було отримано жодної офіційної відповіді. У 1825 році до поселенців приєднався Аллен Френсіс Гардінер, морський офіцер, головною метою якого була євангелізація тубільців. За підтримки торговців він заснував місіонерську станцію на пагорбі з видом на затоку. У 1837 році британський уряд надав Гардінеру повноваження здійснювати юрисдикцію над торговцями. Вони, однак, відмовилися визнати владу Гардінера, а від уряду Капської провінції він не отримав жодної підтримки.
Наступна хвиля імміграції складалася з втечі бурів від британського правління в Капській колонії в ході Великого Треку, які витіснили англійських поселенців у Порт-Натал. У травні 1838 року бури взяли порт під свій контроль і невдовзі заснували Республіку Наталь. Республіка страждала від дезорганізованого уряду і поганих відносин із зулусами. 2 грудня 1841 року сер Джордж Томас Напір, губернатор Капської колонії, видав прокламацію про намір відновити британську військову окупацію Порт-Наталу. Більшість воортрекерів (учасників Великого треку) виїхали до 1843 року.
Британська анексія
Наталь було проголошено британською колонією у 1843 році, а управління нею здійснювалося з Капської колонії. Однак лише наприкінці 1845 року, коли було встановлено ефективну адміністрацію на чолі з Мартіном Вестом на посаді віце-губернатора, владі бурського Фольксрааду нарешті прийшов кінець.
У квітні 1842 року лорд Стенлі, тодішній державний секретар у справах війни і колоній у другій адміністрації Піла, писав серу Джорджу Нап'єру, що заснування колонії в Натал буде малоперспективним, але в той же час заявив, що претензії емігрантів на те, щоб їх вважали незалежною спільнотою, не можуть бути прийняті до уваги. Були запропоновані різні заходи, які лише погіршили б ситуацію. Врешті-решт, прислухавшись до наполегливої позиції сера Джорджа Нап'єра, лорд Стенлі в повідомленні від 13 грудня, отриманому в Кейптауні 23 квітня 1843 року, дав згоду на те, щоб Наталь став британською колонією. Ухвалені інституції повинні були максимально відповідати бажанням народу, але основною умовою було те, що «в очах закону не повинно бути ніяких відмінностей або дискримінації, заснованих лише на різниці кольору шкіри, походження, мови або віросповідання». Потім сер Нап'єр призначив Генрі Клоєта спеціальним комісаром, який мав пояснити натальському фольксрааду рішення уряду.
Значна частина натальських бурів все ще була налаштована рішуче проти британців, і вони були підкріплені численними загонами бурів, які прибули через Драконові гори з міста Вінбурга і Потчефструма. Комендант Вінбурга Ян Мокке (який допомагав брати в облогу капітана Сміта в Дурбані) та інші представники «військової партії» намагалися схилити фольксраад до непокори, і був сформований план вбивства Преторіуса, Бошофа та інших лідерів, які тепер були переконані, що єдиним шансом покласти край стану повної анархії, в який впала країна, є прийняття британського суверенітету. За цих обставин завдання Генрі Клоєта було дуже складним і делікатним. Він поводився з максимальним тактом і позбувся міщан Вінбурга і Потчефструма, заявивши, що він повинен рекомендувати Дракенсберг як північну межу Наталя. 8 серпня 1843 року народні збори Наталу одноголосно погодилися на умови, запропоновані лордом Стенлі. Багато бурів, які не бажали визнавати британське панування, знову вирушили в похід через гори на територію провінцій Помаранчева Вільна Держава і Трансвааль. Наприкінці 1843 року в Натал залишилося не більше 500 голландських сімей.
Перед поверненням до Капської провінції Клоєт відвідав Мпанде і домігся від нього цінної поступки. Досі річка Тугела від витоку до гирла була визнаним кордоном між Наталом і Зулуландом. Мпанде поступився кололнії Наталу всією територією між річками Буффало і Тугела, яка тепер утворює округ Кліп-Рівер.
Зростання колонії
Раннє зростання населення колонії було зумовлене переселенням з Великої Британії між 1849 і 1851 роками, коли в період між 1848 і 1851 роками прибуло близько 4500 емігрантів. З часу прибуття перших значних груп британських поселенців розпочався розвиток торгівлі та сільського господарства в колонії, а дещо пізніше — експлуатація мінеральних ресурсів країни. У той же час в колонії були засновані школи і різні церкви, які почали або збільшили свою роботу. Джон Коленсо, призначений єпископом Наталя, прибув у 1854 році. У 1856 році було покладено край залежності країни від Капської колонії, і Наталь став окремою колонією із законодавчою радою з шістнадцяти членів, дванадцять з яких були обрані жителями, а четверо призначені Короною. На той час населення поселенців та їхніх нащадків перевищувало 8000 осіб. У період залежності від Капської провінції були прийняті постанови, що встановлювали римсько-голландське право як право Наталу, і воно залишалося чинним, за винятком тих випадків, коли до нього вносилися зміни на законодавчому рівні.
14 вересня 1876 року Колоніальний офіс у Великій Британії отримав телеграму від сера Генрі Барклі з Кейптауна про неминучий крах Трансваалю, оскільки президент Трансваалю Бурґер і його люди були розбиті після нападу на Секукуне I і його народ педі. Це підштовхнуло Генрі Герберта, 4-го графа Карнарвона, який отримав дозвіл Дізраелі призначити сера Теофіла Шепстоуна (відомого на зулуській мові як Сомцеу, що означає «батько нації»), який протягом 30 років служив адміністратором Наталу, спочатку дипломатичним агентом у справах корінних племен, а потім секретарем у справах корінних народів, спеціальним комісаром у Трансваалі. 15 грудня 1876 року Шепстоун з 25 військовими з кінної поліції Наталу та іншими вирушив з Пітермаріцбурга до Преторії, щоб приєднати Трансвааль; прибувши 27 січня 1877 року, він був зустрінутий сердечним прийомом. Ця суперечлива британська анексія Трансваалю була зірвана, коли Сехухуне нібито підписав мирний договір з бурами, усунувши головне виправдання для британської інтервенції в Трансвааль на той час. Тим не менш, напруженість між британськими колоністами і зулусами продовжувала наростати, що призвело до англо-зулуської війни. Після початкової поразки британці змогли завоювати Зулуленд, де встановили протекторат над розділеним королівством. Однак це виявилося незадовільним для колоніального уряду, і через вісімнадцять років королівства були приєднані до колонії Наталь, подвоївши її розмір.
У 1884 році золота лихоманка у Вітватерсранді спричинила значний наплив колоністів з Наталу до Трансваалю. Залізниці були ще далеко від кордону Трансваалю, а Наталь пропонував найближчий шлях для старателів з Капської колонії або з Європи. Дурбан незабаром був переповнений людьми, а Пітермаріцбург, який тоді був практично кінцевою станцією Натальської залізниці, став базою, звідки споряджалися майже всі експедиції на золоті копальні. Дорога до Де-Каапа на бичачих возах займала близько шести тижнів. «Курвеїнг» (перевезення волами) сам по собі становив велику індустрію. Через два роки, у 1886 році, було оголошено про відкриття золотих родовищ у Ранді, і хвиля торгівлі з Трансваалем, що вже почалася, невпинно зростала. Натальські колоністи не просто першими налагодили транспортний рух до нових золотих копалень; вони стали одними з перших власників шахт, і протягом кількох років багато найбільших гірничодобувних компаній мали свої головні офіси в Пітермаріцбурзі або Дурбані. Цього ж року (1886) залізниця досягла міста Ледісміт, а в 1891 році її було добудовано до кордону Трансваалю в Чарльзтауні, причому ділянка від Ледісміта на північ відкрила доступ до вугільних родовищ Данді і Ньюкасла. Таким чином, до ресурсів колонії додалася нова галузь промисловості.
Попит, який зростаюча торгівля пред'являла до єдиного порту Наталу, Дурбану, спонукав колоністів подвоїти свої зусилля для покращення порту Дурбан. Бурхливе море Індійського океану завжди розбивається об берег, навіть у найкращу погоду, і в гирлі кожної природної гавані утворюється бар. Поглиблення каналу над бар'єром у Дурбані, щоб пароплави могли заходити в гавань, було причиною праці та витрат протягом багатьох років. Портові роботи були розпочаті в 1857 році, були побудовані пірси і причали, імпортовані земснаряди, а також розгорнулися суперечки щодо різних схем поліпшення гавані. У 1881 році було створено портову раду під головуванням Гаррі Ескомба. Вона контролювала роботи з покращення морського проходу до 1893 року, коли зі створенням відповідального уряду її було скасовано. Роботи з удосконалення гавані, однак, продовжувалися енергійно, і, нарешті, в 1904 році були досягнуті такі успіхи, що в порт змогли заходити судна найбільшого класу. У той же час, залізнична система постійно розвивалася під керівництвом компанії «Натальська залізниця».
Протягом багатьох років серед колоністів велася агітація за самоврядування. У 1882 році колонії було запропоновано самоврядування в поєднанні з обов'язками самооборони. Пропозиція була відхилена, але в 1883 році законодавчу раду було реформовано таким чином, щоб вона складалася з 23 обраних і 7 призначених членів. У 1890 році вибори до ради привели до повернення більшості на користь прийняття самоврядування, а в 1893 році був прийнятий законопроект про створення відповідального уряду, який отримав санкцію імператорського уряду. На той час біле населення налічувало близько 50 000 осіб. Виборчий закон був складений таким чином, щоб запобігти отриманню виборчого права більш ніж кількома корінними жителями. Обмеження в цьому напрямку з'явилися ще в 1865 році, а в 1896 році був прийнятий закон, спрямований на виключення індіанців з виборчого права. Лідером партії, яка прагнула відповідального уряду, став Джон Робінсон, який приїхав до Наталу в 1850 році, був провідним журналістом колонії, членом законодавчої ради з 1863 року, обіймав різні офіційні посади. Тепер він став першим прем'єр-міністром і міністром колонії разом з Гаррі Ескомбом на посаді генерального прокурора і Ф. Р. Муром на посаді міністра у справах корінних народів.
Джон Робінсон залишався прем'єр-міністром до 1897 року, року, що ознаменувався приєднанням Зулуланду до Наталу. У 1898 році Наталь увійшов до Митного союзу, що вже існував між Капською колонією та Помаранчевою вільною державою.
Англо-бурська війна та її наслідки
Друга англо-бурська війна розпочалася 11 жовтня 1899 року із захопленням бурами потягу «Наталь» на кордоні Оранжевого вільного штату. Бурські війська швидко окупували Ньюкасл. Було призначено ленддроста, а місто перейменовано на Вілджоенсдорп. У битві при Талана-Хілл 20 жовтня 1899 року біля Данді британські війська під командуванням Вільяма Пенна Саймонса розгромили бурські колони, але не змогли запобігти їхній втечі через шахрайське використання бурами прапорів Червоного Хреста. Британці відступили до Ледісміта. Бурські війська підійшли до Ледісміта і оточили місто, відрізавши його комунікації з півдня. Облога Ледісміта тривала до 28 лютого 1900 року, коли місто було звільнене військами під командуванням Редверса Буллера. За шість тижнів, що передували звільненню, лише від хвороб померло 200 осіб, а загалом через госпіталі пройшло 8424 особи. Допомога Ледісміта незабаром призвела до евакуації бурських військ з Наталу, які рушили на північ.
В результаті війни до території Наталу було приєднано частину території, що раніше входила до складу Трансваалю. До складу Наталу увійшли такі райони, як: Вріхейд, Утрехт і та частина округу Ваккерструм, яка була охоплена лінією, проведеною від північно-східного кута Наталу, на схід від Фольксрусту в північному напрямку до вершини хребта Драконові гори, вздовж цього хребта, що проходить трохи північніше міста Ваккерструм, до верхів'їв річки Понгола (нинішня назва — річка Фонголо), а звідти вздовж річки до кордону з округом Утрехта.
Округи, приєднані до Наталу, налічували близько 6 000 білих мешканців (переважно африканців) і близько 92 000 корінних жителів, а їхня площа становила майже 18 000 000 км2, так що ця анексія означала збільшення білого населення Наталу приблизно на одну десяту, корінного населення — також приблизно на одну десяту, а території — приблизно на одну четверту. Акт, що санкціонував анексію, був прийнятий протягом 1902 року, а території були офіційно передані Наталу в січні 1903 року.
Повоєнний період змінився комерційною депресією, хоча в Натал вона не була такою гострою, як в інших штатах Південної Африки. Уряд зустрів кризу з новим запалом в портових роботах, будівництві залізниць і розвитку видобутку природних ресурсів країни. У 1903 році було завершено будівництво залізниці до вугільних родовищ Зулуленду, і того ж року відкрито лінію до Вріхейду на новоприєднаних територіях. У подальшому Наталь побудував кілька залізничних ліній у східній частині колонії Оранжевої річки, відкривши таким чином нові ринки збуту для своєї продукції та полегшивши транзитну торгівлю. У серпні 1903 року уряд Хіме пішов у відставку, а на зміну йому прийшов уряд на чолі з Джорджем Саттоном, засновником плетіння тинів у Наталі та одним із піонерів вугледобувної промисловості. У травні 1905 року Саттона змінило коаліційне міністерство на чолі з Чарльзом Джоном Смайтом, який був міністром колоніальних справ за часів Хіме. Ці дещо часті зміни міністрів відображали, головним чином, розбіжності у ставленні до комерційних питань та політики щодо корінних жителів. Всі голландські колоністи, які приєдналися до бурських військ під час війни, були помилувані.
Вже в липні 1903 року ходили чутки, що Дінузулу, король зулусів, був незадоволений. Дінузулу, однак, залишався стриманим в той час як його народ перебував у стані збудження через інциденти, пов'язані з англо-бурською війною, коли він піддавався набігам бурських загонів і принаймні одного разу завдали удару у відповідь. Заворушення також проявлялися серед корінних жителів на захід від Тугели, але спочатку вони не викликали тривоги. Протягом 1903—1904 рр. Комісія у справах тубільців, до складу якої входили представники всіх штатів, зібрала свідчення про статус і умови життя тубільців. Її дослідження вказували на послаблення племінних зв'язків і відповідне зростання духу індивідуальної незалежності. Серед її рекомендацій було пряме політичне представництво тубільців у колоніальних законодавчих органах за новозеландським зразком, а також введення прямого оподаткування тубільців, яке не повинно було бути меншим за 1 фунт стерлінгів на рік, що сплачувався кожним дорослим чоловіком. Комісія також звернула увагу на недостатню кількість суддів і комісарів у справах корінних народів у деяких частинах Наталу. З деякими рекомендаціями комісари Наталу не погодилися, однак у 1905 році законодавчі збори Наталу ухвалили закон, яким запровадили виборчий податок у розмірі 1 фунта стерлінгів для всіх чоловіків старше 18 років у колонії, за винятком індіанців-індоєвропейців та корінних жителів, які сплачували податок на хатини (який становив 14 шилінгів на рік). Кожен європеєць був зобов'язаний сплачувати податок.
У 1906 році в колонії спалахнуло повстання Бамбата, спричинене нібито виборчим податком, і перекинулося на Зулуленд. Повстання було придушене колоніальними військами під командуванням полковника Дункана Маккензі, якому допомагав загін добровольців з Трансваалю. Бхамбата, вождь району Грейтаун, якого було зміщено за неправомірні дії, викрав призначеного замість нього регента. Його переслідували, і він втік до Зулуленду, де отримав значну допомогу. Він загинув у бою в червні, а до кінця липня повстання було придушене. Дінузулу, якого багато колоністів звинувачували в підбурюванні до повстання, протестував проти своєї лояльності до британців. Однак з часом уряд Наталу, занепокоєний серією вбивств білих у Зулуленді та свідченнями безперервних заворушень серед тубільців, переконався, що Дінузулу був причетний до повстанського руху. (Ще молодим, у 1889 році, він був засуджений за державну зраду і відправлений у заслання, але в 1897 році йому дозволили повернутися). Тепер війська під командуванням Дункана Маккензі увійшли до Зулуленду. Після цього Дінізулу здався у грудені 1907 року без опору і був вивезений до Пітермаріцбургу. Суд над ним затягнувся до листопада 1908 року, і лише в березні 1909 року було винесено вирок, який визнав його винним лише за незначним звинуваченням у переховуванні повстанців. Тим часом, у лютому 1908 року губернатор Метью Натан, який замінив Генрі МакКаллума в серпні 1907 року на цій посаді, здійснив поїздку до Зулуленду, під час якої було звільнено близько 1500 в'язнів, захоплених під час повстання 1906 року.
Міжколоніальна комісія займалася питанням тубільців, оскільки воно стосувалося Південної Африки в цілому; було вирішено, що необхідно провести розслідування на місцевому рівні, і в серпні 1906 року було призначено потужну комісію для вивчення становища тубільців Наталу. Загальні вибори, що відбулися наступного місяця, були присвячені політиці щодо корінних народів та заходам, необхідним для подолання комерційної депресії. Вибори, які засвідчили повернення чотирьох лейбористів, призвели до формування міністерської більшості дещо неоднорідного характеру, і в листопаді 1906 року Смайт подав у відставку, а його наступником став Фредерік Мур, який у своїй передвиборчій кампанії критикував міністерство Смайта за їхні фінансові пропозиції. Мур залишався прем'єр-міністром доти, доки ця посада не була скасована у зв'язку зі створенням Південно-Африканського Союзу. У серпні 1907 року було опубліковано звіт Комісії у справах корінних народів. Комісія заявила, що прірва між корінним населенням і поселенцями роками поглиблювалася і що зусилля адміністрації — особливо після надання відповідального управління — примирити корінне населення зі зміненими умовами правління і політики та перетворити його на елемент сили виявилися неефективними. Недостатньо було забезпечити їм, як це зробив уряд, мир і достатні засоби до існування. Комісія серед інших пропозицій щодо більш ліберальної і прихильної до корінних народів політики закликала до створення консультативної ради з питань корінних народів, наділеної дуже широкими повноваженнями. «Особисте правління», — заявляли вони, — «є запорукою успішного управління місцевим населенням». Заворушення в Зулуланді затримали прийняття рішення щодо звіту комісії. Але в 1909 році був прийнятий закон, який передав управління національними справами в руки чотирьох окружних комісарів, наділив міністра у справах національних меншин прямими виконавчими повноваженнями і створив Раду у справах національних меншин, до якої увійшли і неофіційні члени. Окружні комісари повинні були підтримувати тісний зв'язок з місцевим населенням, а рада мала діяти як «дорадчий, консультативний і організуючий орган».
31 травня 1910 року колонія Наталь стала провінцією Наталь, однією з провінцій-засновниць Південно-Африканського Союзу.
Цукор та індійські робітники
Британські поселенці швидко зрозуміли, що прибережні землі придатні для вирощування тропічних і напівтропічних продуктів, і з 1852 року тут почали вирощувати цукор, каву, бавовну і маранту, а згодом каву замінили чаєм. Цукрова промисловість незабаром набула великого значення, і плантатори були змушені шукати велику кількість робітників. Місцеві жителі не зголошувалися в достатній кількості, тож довелося залучати робочу силу з Індії. Перші індійські робітники прибули до Наталу в 1860 році. Вони приїхали як наймані робітники, але після закінчення терміну контракту їм було дозволено оселитися в колонії. Індійське населення швидко зростало, індійці ставали садівниками, фермерами, лоточниками і торговцями. Єдиний серед південноафриканських штатів, Наталь запропонував індіанцям гостинний прийом.
Вже у 1893 році, коли Махатма Ґанді прибув до Дурбану, індійці складали майже половину неафриканського населення, а до 1904 року індійці переважали білих у Наталі. У 1894 році Ґанді допоміг заснувати Індійський конгрес Наталу для боротьби з дискримінацією індійців.
Губернатори
Час перебування на посаді | Портрет | Ім'я | Додаткова інформація |
---|---|---|---|
Спеціальний уповноважений | |||
10 травня 1843 по 31 травня 1844 | Генрі Клоет | ||
31 травня 1844 по 4 грудня 1845 | пряме управління Капською колонією | У цей час сер Перегрін Мейтленд обіймав посаду губернатора Капської колонії | |
Віце-губернатори | |||
4 грудня 1845 по 1 серпня 1849 | Мартін Томас Вест | ||
19 квітня 1850 3 березня 1855 | Бенджамін Пайн | 1-й раз | |
5 листопада 1856 по 31 грудня 1864 | Джон Скотт | ||
31 грудня 1864 по 26 липня 1865 | Джон Маклін | ||
26 липня 1865 по 26 серпня 1865 | Джон Веллеслі Томас | Виконуючий обов'язки | |
26 серпня 1865 по 24 травня 1867 | Джон Джарвіс Біссет | Виконуючий обов'язки | |
24 травня 1867 по 19 липня 1872 | Роберт Вільям Кейт | ||
19 липня 1872 по 30 квітня 1873 | Ентоні Масґрейв | ||
30 квітня 1873 по 22 липня 1873 | Томас Міллес | Виконуючий обов'язки | |
22 липня 1873 по 1 квітня 1875 | Сер Бенджамін Пайн | 2-й раз | |
1 квітня 1875 по 3 вересня 1875 | Гарнет Волслі | Виконуючий обов'язки | |
3 вересня 1875 по 20 квітня 1880 | Сер Генрі Ернест Гаскойн Булвер | 1st time | |
20 квітня 1880 по 5 травня 1880 | Вільям Беллерс | Виконуючий обов'язки | |
5 травня 1880 по 2 липня 1880 | Генрі Х'ю Кліффорд | Виконуючий обов'язки | |
Губернатори | |||
2 липня 1880 по 27 лиюого 1881 | Сер Джордж Помрой Колі | ||
17 серпня 1880 по 14 вересня 1880 | Генрі Александер | Виконуючий обов'язки (замість Колі) | |
27 лютого 1881 по 3 квітня 1881 | Сер Евелін Вуд | Виконуючий обов'язки | |
3 квітня 1881 по 9 квітня 1881 | Редверс Буллер | Виконуючий обов'язки | |
22 грудня 1881 по 6 березня 1882 | Чарльз Мітчелл | 1-й раз, Виконуючий обов'язки | |
6 березня 1882 по 23 жовтня 1885 | Сер Генрі Ернест Гаскойн Булвер | 2nd time | |
18 лютого 1886 по 5 червня 1889 | Сер Артур Хевелок | ||
1 грудня 1889 по липень 1893 | Чарльз Мітчелл | 2nd time | |
липень 1893 по 27 вересня 1893 | Френсіс Сеймур Хейден | Виконуючий обов'язки | |
28 вересня 1893 по 6 травня 1901 | Сер Волтер Гелі-Гатчінсон | ||
13 травня 1901 по 7 червня 1907 | Сер Генрі МакКаллум | ||
2 вересня 1907 по 23 грудня 1909 | Сер Метью Нейтан | ||
17 січня 1910 по 31 травня 1910 | Поль Метуен, 3-й барон Метуен |
Демографія
Станом на 1904 рік
Дані про населення за переписом 1904 року:
Категорія населення | Кількість | Відсоток (%) |
Чорношкірі | 904,041 | 81.53 |
Азіати | 100,918 | 9.10 |
Білі | 97,109 | 8.75 |
Кольорові | 6,686 | 0.60 |
Загалом | 1,108,754 | 100.00 |
Примітки
- Cana, Frank Richardson (1911). Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 19. Cambridge University Press. (англ.) . У
- Natal. Encyclopædia Britannica. 27 квітня 2006. Процитовано 21 лютого 2017.
- Mukherji, Anahita (23 June 2011). . The Times of India. Архів оригіналу за 12 May 2013. Процитовано 21 February 2017.
- Natal Colony. britishempire.co.uk. Процитовано 14 листопада 2017.
- Spencer, Shelagh O'Byrne. The European Settler Population of Natal up to 1860, and their Influence Beyond the Borders of the Colony. British Settlers in Natal, 1824-1857. Процитовано 14 листопада 2017.
- Meredith, Martin (2008). Diamonds, Gold, and War: The British, the Boers, and the Making of South Africa. PublicAffairs. ISBN .
- Guest, Bill (1993–1994). Gandhi's Natal: the state of the Colony in 1893 (PDF). Natalia. Pietermaritzburg: Natal Society (23 and 24): 68—75. Процитовано 16 грудня 2016.
- Hancock, William Keith (1962). Smuts: The sanguine years, 1870-1919. Cambridge: University Press. с. 219.
Помилка цитування: Тег <ref>
з назвою "langshift-UCT", визначений у <references>
, не використовується в попередньому тексті.
<ref>
з назвою "britcensus", визначений у <references>
, не використовується в попередньому тексті.Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Natalska koloniya Natal Koloniya 1843 1910 Kolonialnij prapor Kolonialnij gerb Roztashuvannya koloniyi 1843 1910 rr Stolicya Pitermaricburg Mova i Gollandska mova Afrikaans Anglijska mova Zulu Kosa mova Gudzharati Hindi Urdu Bhodzhpuri Avadhi Tamilska mova Telugu Kitajska mova Religiya Anglikanska cerkva Niderlandska reformatska cerkva Induyizm Presviterianstvo Rimo katolicka cerkva Islam Groshova odinicya Funt sterlingiv Plosha 91 610 km 1904 Naselennya 1 108 754 Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Dinastiya Saksen Koburg Gotska dinastiya Oficijna mova Anglijska mova Afrikaans Metropoliya Britanska imperiya Uryad Parlament Spoluchenogo Korolivstva Glava derzhavi Korol Spoluchenogo Korolivstva Najbilshe misto Durban Pitermaricburg Korol Spoluchenogo Korolivstva 1843 1901 Viktoriya koroleva Velikoyi Britaniyi 1901 1910 Eduard VII Gubernator 1843 1844 Genri Kloett 1910 Pol Metuen 3 j baron Metuen Etnichnij rozpodil 81 53 Chornoshkiri 9 10 Aziati 8 75 Bili 0 60 Kolorovi Gimn Bozhe berezhi korolevu 1843 1901 Bozhe berezhi korolya 1901 1910 Sogodni ye chastinoyu provinciya Kvazulu Natal Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Natalska koloniya Koloniya Natal abo zh Natalska koloniya angl The Colony of Natal bula britanskoyu koloniyeyu na pivdennomu shodi Afriki Vona bula progoloshena britanskoyu koloniyeyu 4 travnya 1843 roku pislya togo yak britanskij uryad aneksuvav bursku Respubliku Natal a 31 travnya 1910 roku ob yednalasya z troma inshimi koloniyami utvorivshi Pivdenno Afrikanskij Soyuz yak odnu z jogo provincij Zaraz ce provinciya Kvazulu Natal u Pivdennij Africi Spochatku vona bula lishe napolovinu menshoyu za ninishnyu provinciyu a yiyi pivnichno shidni kordoni utvoryuvali richki Tugela i Buffalo za yakimi lezhalo nezalezhne Korolivstvo Zululend movoyu zulusiv kvazulu Zapeklij konflikt iz zuluskim naselennyam prizviv do evakuaciyi Durbanu i vreshti resht pid vijskovim tiskom buri prijnyali britansku aneksiyu v 1844 roci U region bulo priznacheno britanskogo gubernatora i bagato poselenciv emigruvali z Yevropi ta Kapskoyi koloniyi U 1860 h rokah britanci zasnuvali cukrovu promislovist Vlasnikam ferm bulo vazhko zaluchiti zuluskih robitnikiv do roboti na svoyih plantaciyah tomu britanci privezli tisyachi pidnevilnih robitnikiv z Indiyi V rezultati importu indijskih robitnikiv Durban stav miscem najbilshoyi koncentraciyi indijciv za mezhami Indiyi Britanske poselennyaU 1823 roci Frensis Farevel kolishnij lejtenant britanskogo flotu razom z inshimi kupcyami Kejptauna zasnuvav kompaniyu dlya torgivli z aborigenami pivdenno shidnogo uzberezhzhya Na brigu Solsberi pid komanduvannyam Dzhejmsa S Kinga yakij buv michmanom na floti Ferevell vidvidav Port Natal suchasna teritoriya mista Durban zatoki Sent Lyusiya i Delagoa Podorozh ne bula uspishnoyu z tochki zoru torgivli ale Farevell buv nastilki vrazhenij mozhlivostyami Natalya yak dlya torgivli tak i dlya kolonizaciyi sho virishiv oselitisya v portu Vin poyihav z desyatma kompanjonami sered yakih buv Genri Frensis Finn Vsi inshi okrim Forevela i Finna shvidko povernulisya na mis ale do tih dvoh sho zalishilisya priyednalisya troye moryakiv Dzhon Kejn Genri Ogl i Tomas Holsted Forevel Finn ta inshi virushili do korolivskogo kraalya Shaka i vilikuvavshi jogo vid rani i zrobivshi jomu rizni podarunki otrimali dokument datovanij 7 serpnya 1824 roku pro peredachu F G Forevelu i kompaniyi u vichne volodinnya zemelnoyi dilyanki vklyuchayuchi port abo gavan Natalya 27 go chisla togo zh misyacya Forevell ogolosiv pridbanu nim teritoriyu britanskim volodinnyam U 1825 roci do nogo priyednavsya King yakij tim chasom vidvidav Angliyu i otrimav vid uryadu rekomendacijnij list do lorda en gubernatora Kapskoyi provinciyi z prohannyam nadati Kingu dozvil oselitisya v Natal Poproshavshis King i Finn zasnuvali nezalezhni poselennya v riznih chastinah buhti U 1834 roci na peticiyu kejptaunskih kupciv z prohannyam pro stvorennya britanskoyi koloniyi v Natal bulo otrimano vidpovid sho finansi Kapskoyi provinciyi ne dozvolyat stvoriti novu zalezhnu teritoriyu Kupci odnak vidpravili ekspediciyu pid kerivnictvom doktora Endryu Smita dlya vivchennya mozhlivostej zemli i spriyatlivij harakter jogo zvitu sponukav partiyu buriv pid kerivnictvom Pita Ujsa v tomu chisli Yana Bant yesa takozh virushiti tudi I Smit i Ujs podorozhuvali suhodolom cherez en i buli dobre prijnyati anglijcyami sho zhili v buhti Nastupnim etapom stali poselenci portu yaki v 1835 roci virishili zasnuvati misto yake voni nazvali Durban na chest Bendzhamina D Urbana todishnogo gubernatora Kapskoyi koloniyi Todi zh poselenci yakih bulo blizko 50 nadislali gubernatoru memorandum v yakomu zvertali uvagu na te sho voni ye viznanimi pravitelyami velikoyi teritoriyi na pivden vid richki Tugela i prosili progolositi cyu teritoriyu britanskoyu koloniyeyu ta priznachiti gubernatora i radu Na vsi ci prohannya ne bulo otrimano zhodnoyi oficijnoyi vidpovidi U 1825 roci do poselenciv priyednavsya Allen Frensis Gardiner morskij oficer golovnoyu metoyu yakogo bula yevangelizaciya tubilciv Za pidtrimki torgovciv vin zasnuvav misionersku stanciyu na pagorbi z vidom na zatoku U 1837 roci britanskij uryad nadav Gardineru povnovazhennya zdijsnyuvati yurisdikciyu nad torgovcyami Voni odnak vidmovilisya viznati vladu Gardinera a vid uryadu Kapskoyi provinciyi vin ne otrimav zhodnoyi pidtrimki Nastupna hvilya immigraciyi skladalasya z vtechi buriv vid britanskogo pravlinnya v Kapskij koloniyi v hodi Velikogo Treku yaki vitisnili anglijskih poselenciv u Port Natal U travni 1838 roku buri vzyali port pid svij kontrol i nevdovzi zasnuvali Respubliku Natal Respublika strazhdala vid dezorganizovanogo uryadu i poganih vidnosin iz zulusami 2 grudnya 1841 roku ser Dzhordzh Tomas Napir gubernator Kapskoyi koloniyi vidav proklamaciyu pro namir vidnoviti britansku vijskovu okupaciyu Port Natalu Bilshist voortrekeriv uchasnikiv Velikogo treku viyihali do 1843 roku Britanska aneksiyaNatal bulo progolosheno britanskoyu koloniyeyu u 1843 roci a upravlinnya neyu zdijsnyuvalosya z Kapskoyi koloniyi Odnak lishe naprikinci 1845 roku koli bulo vstanovleno efektivnu administraciyu na choli z Martinom Vestom na posadi vice gubernatora vladi burskogo Folksraadu nareshti prijshov kinec U kvitni 1842 roku lord Stenli todishnij derzhavnij sekretar u spravah vijni i kolonij u drugij administraciyi Pila pisav seru Dzhordzhu Nap yeru sho zasnuvannya koloniyi v Natal bude maloperspektivnim ale v toj zhe chas zayaviv sho pretenziyi emigrantiv na te shob yih vvazhali nezalezhnoyu spilnotoyu ne mozhut buti prijnyati do uvagi Buli zaproponovani rizni zahodi yaki lishe pogirshili b situaciyu Vreshti resht prisluhavshis do napoleglivoyi poziciyi sera Dzhordzha Nap yera lord Stenli v povidomlenni vid 13 grudnya otrimanomu v Kejptauni 23 kvitnya 1843 roku dav zgodu na te shob Natal stav britanskoyu koloniyeyu Uhvaleni instituciyi povinni buli maksimalno vidpovidati bazhannyam narodu ale osnovnoyu umovoyu bulo te sho v ochah zakonu ne povinno buti niyakih vidminnostej abo diskriminaciyi zasnovanih lishe na riznici koloru shkiri pohodzhennya movi abo virospovidannya Potim ser Nap yer priznachiv Genri Kloyeta specialnim komisarom yakij mav poyasniti natalskomu folksraadu rishennya uryadu Znachna chastina natalskih buriv vse she bula nalashtovana rishuche proti britanciv i voni buli pidkripleni chislennimi zagonami buriv yaki pribuli cherez Drakonovi gori z mista Vinburga i Potchefstruma Komendant Vinburga Yan Mokke yakij dopomagav brati v oblogu kapitana Smita v Durbani ta inshi predstavniki vijskovoyi partiyi namagalisya shiliti folksraad do nepokori i buv sformovanij plan vbivstva Pretoriusa Boshofa ta inshih lideriv yaki teper buli perekonani sho yedinim shansom poklasti kraj stanu povnoyi anarhiyi v yakij vpala krayina ye prijnyattya britanskogo suverenitetu Za cih obstavin zavdannya Genri Kloyeta bulo duzhe skladnim i delikatnim Vin povodivsya z maksimalnim taktom i pozbuvsya mishan Vinburga i Potchefstruma zayavivshi sho vin povinen rekomenduvati Drakensberg yak pivnichnu mezhu Natalya 8 serpnya 1843 roku narodni zbori Natalu odnogolosno pogodilisya na umovi zaproponovani lordom Stenli Bagato buriv yaki ne bazhali viznavati britanske panuvannya znovu virushili v pohid cherez gori na teritoriyu provincij Pomarancheva Vilna Derzhava i Transvaal Naprikinci 1843 roku v Natal zalishilosya ne bilshe 500 gollandskih simej Pered povernennyam do Kapskoyi provinciyi Kloyet vidvidav Mpande i domigsya vid nogo cinnoyi postupki Dosi richka Tugela vid vitoku do girla bula viznanim kordonom mizh Natalom i Zululandom Mpande postupivsya kololniyi Natalu vsiyeyu teritoriyeyu mizh richkami Buffalo i Tugela yaka teper utvoryuye okrug Klip River Zrostannya koloniyiRannye zrostannya naselennya koloniyi bulo zumovlene pereselennyam z Velikoyi Britaniyi mizh 1849 i 1851 rokami koli v period mizh 1848 i 1851 rokami pribulo blizko 4500 emigrantiv Z chasu pributtya pershih znachnih grup britanskih poselenciv rozpochavsya rozvitok torgivli ta silskogo gospodarstva v koloniyi a desho piznishe ekspluataciya mineralnih resursiv krayini U toj zhe chas v koloniyi buli zasnovani shkoli i rizni cerkvi yaki pochali abo zbilshili svoyu robotu Dzhon Kolenso priznachenij yepiskopom Natalya pribuv u 1854 roci U 1856 roci bulo pokladeno kraj zalezhnosti krayini vid Kapskoyi koloniyi i Natal stav okremoyu koloniyeyu iz zakonodavchoyu radoyu z shistnadcyati chleniv dvanadcyat z yakih buli obrani zhitelyami a chetvero priznacheni Koronoyu Na toj chas naselennya poselenciv ta yihnih nashadkiv perevishuvalo 8000 osib U period zalezhnosti vid Kapskoyi provinciyi buli prijnyati postanovi sho vstanovlyuvali rimsko gollandske pravo yak pravo Natalu i vono zalishalosya chinnim za vinyatkom tih vipadkiv koli do nogo vnosilisya zmini na zakonodavchomu rivni 14 veresnya 1876 roku Kolonialnij ofis u Velikij Britaniyi otrimav telegramu vid sera Genri Barkli z Kejptauna pro neminuchij krah Transvaalyu oskilki prezident Transvaalyu Burger i jogo lyudi buli rozbiti pislya napadu na Sekukune I i jogo narod pedi Ce pidshtovhnulo Genri Gerberta 4 go grafa Karnarvona yakij otrimav dozvil Dizraeli priznachiti sera Teofila Shepstouna vidomogo na zuluskij movi yak Somceu sho oznachaye batko naciyi yakij protyagom 30 rokiv sluzhiv administratorom Natalu spochatku diplomatichnim agentom u spravah korinnih plemen a potim sekretarem u spravah korinnih narodiv specialnim komisarom u Transvaali 15 grudnya 1876 roku Shepstoun z 25 vijskovimi z kinnoyi policiyi Natalu ta inshimi virushiv z Pitermaricburga do Pretoriyi shob priyednati Transvaal pribuvshi 27 sichnya 1877 roku vin buv zustrinutij serdechnim prijomom Cya superechliva britanska aneksiya Transvaalyu bula zirvana koli Sehuhune nibito pidpisav mirnij dogovir z burami usunuvshi golovne vipravdannya dlya britanskoyi intervenciyi v Transvaal na toj chas Tim ne mensh napruzhenist mizh britanskimi kolonistami i zulusami prodovzhuvala narostati sho prizvelo do anglo zuluskoyi vijni Pislya pochatkovoyi porazki britanci zmogli zavoyuvati Zululend de vstanovili protektorat nad rozdilenim korolivstvom Odnak ce viyavilosya nezadovilnim dlya kolonialnogo uryadu i cherez visimnadcyat rokiv korolivstva buli priyednani do koloniyi Natal podvoyivshi yiyi rozmir Detal kartini sho zobrazhuye Bitvu pri Rorks Drift pid chas anglo zuluskoyi vijni 11 sichnya 4 lipnya 1879 roku U 1884 roci zolota lihomanka u Vitvatersrandi sprichinila znachnij napliv kolonistiv z Natalu do Transvaalyu Zaliznici buli she daleko vid kordonu Transvaalyu a Natal proponuvav najblizhchij shlyah dlya starateliv z Kapskoyi koloniyi abo z Yevropi Durban nezabarom buv perepovnenij lyudmi a Pitermaricburg yakij todi buv praktichno kincevoyu stanciyeyu Natalskoyi zaliznici stav bazoyu zvidki sporyadzhalisya majzhe vsi ekspediciyi na zoloti kopalni Doroga do De Kaapa na bichachih vozah zajmala blizko shesti tizhniv Kurveying perevezennya volami sam po sobi stanoviv veliku industriyu Cherez dva roki u 1886 roci bulo ogolosheno pro vidkrittya zolotih rodovish u Randi i hvilya torgivli z Transvaalem sho vzhe pochalasya nevpinno zrostala Natalski kolonisti ne prosto pershimi nalagodili transportnij ruh do novih zolotih kopalen voni stali odnimi z pershih vlasnikiv shaht i protyagom kilkoh rokiv bagato najbilshih girnichodobuvnih kompanij mali svoyi golovni ofisi v Pitermaricburzi abo Durbani Cogo zh roku 1886 zaliznicya dosyagla mista Ledismit a v 1891 roci yiyi bulo dobudovano do kordonu Transvaalyu v Charlztauni prichomu dilyanka vid Ledismita na pivnich vidkrila dostup do vugilnih rodovish Dandi i Nyukasla Takim chinom do resursiv koloniyi dodalasya nova galuz promislovosti Popit yakij zrostayucha torgivlya pred yavlyala do yedinogo portu Natalu Durbanu sponukav kolonistiv podvoyiti svoyi zusillya dlya pokrashennya portu Durban Burhlive more Indijskogo okeanu zavzhdi rozbivayetsya ob bereg navit u najkrashu pogodu i v girli kozhnoyi prirodnoyi gavani utvoryuyetsya bar Pogliblennya kanalu nad bar yerom u Durbani shob paroplavi mogli zahoditi v gavan bulo prichinoyu praci ta vitrat protyagom bagatoh rokiv Portovi roboti buli rozpochati v 1857 roci buli pobudovani pirsi i prichali importovani zemsnaryadi a takozh rozgornulisya superechki shodo riznih shem polipshennya gavani U 1881 roci bulo stvoreno portovu radu pid golovuvannyam Garri Eskomba Vona kontrolyuvala roboti z pokrashennya morskogo prohodu do 1893 roku koli zi stvorennyam vidpovidalnogo uryadu yiyi bulo skasovano Roboti z udoskonalennya gavani odnak prodovzhuvalisya energijno i nareshti v 1904 roci buli dosyagnuti taki uspihi sho v port zmogli zahoditi sudna najbilshogo klasu U toj zhe chas zaliznichna sistema postijno rozvivalasya pid kerivnictvom kompaniyi Natalska zaliznicya Protyagom bagatoh rokiv sered kolonistiv velasya agitaciya za samovryaduvannya U 1882 roci koloniyi bulo zaproponovano samovryaduvannya v poyednanni z obov yazkami samooboroni Propoziciya bula vidhilena ale v 1883 roci zakonodavchu radu bulo reformovano takim chinom shob vona skladalasya z 23 obranih i 7 priznachenih chleniv U 1890 roci vibori do radi priveli do povernennya bilshosti na korist prijnyattya samovryaduvannya a v 1893 roci buv prijnyatij zakonoproekt pro stvorennya vidpovidalnogo uryadu yakij otrimav sankciyu imperatorskogo uryadu Na toj chas bile naselennya nalichuvalo blizko 50 000 osib Viborchij zakon buv skladenij takim chinom shob zapobigti otrimannyu viborchogo prava bilsh nizh kilkoma korinnimi zhitelyami Obmezhennya v comu napryamku z yavilisya she v 1865 roci a v 1896 roci buv prijnyatij zakon spryamovanij na viklyuchennya indianciv z viborchogo prava Liderom partiyi yaka pragnula vidpovidalnogo uryadu stav Dzhon Robinson yakij priyihav do Natalu v 1850 roci buv providnim zhurnalistom koloniyi chlenom zakonodavchoyi radi z 1863 roku obijmav rizni oficijni posadi Teper vin stav pershim prem yer ministrom i ministrom koloniyi razom z Garri Eskombom na posadi generalnogo prokurora i F R Murom na posadi ministra u spravah korinnih narodiv Dzhon Robinson zalishavsya prem yer ministrom do 1897 roku roku sho oznamenuvavsya priyednannyam Zululandu do Natalu U 1898 roci Natal uvijshov do Mitnogo soyuzu sho vzhe isnuvav mizh Kapskoyu koloniyeyu ta Pomaranchevoyu vilnoyu derzhavoyu Anglo burska vijna ta yiyi naslidkiTeatr voyennih dij na pivnochi Natalyu Druga anglo burska vijna rozpochalasya 11 zhovtnya 1899 roku iz zahoplennyam burami potyagu Natal na kordoni Oranzhevogo vilnogo shtatu Burski vijska shvidko okupuvali Nyukasl Bulo priznacheno lenddrosta a misto perejmenovano na Vildzhoensdorp U bitvi pri Talana Hill 20 zhovtnya 1899 roku bilya Dandi britanski vijska pid komanduvannyam Vilyama Penna Sajmonsa rozgromili burski koloni ale ne zmogli zapobigti yihnij vtechi cherez shahrajske vikoristannya burami praporiv Chervonogo Hresta Britanci vidstupili do Ledismita Burski vijska pidijshli do Ledismita i otochili misto vidrizavshi jogo komunikaciyi z pivdnya Obloga Ledismita trivala do 28 lyutogo 1900 roku koli misto bulo zvilnene vijskami pid komanduvannyam Redversa Bullera Za shist tizhniv sho pereduvali zvilnennyu lishe vid hvorob pomerlo 200 osib a zagalom cherez gospitali projshlo 8424 osobi Dopomoga Ledismita nezabarom prizvela do evakuaciyi burskih vijsk z Natalu yaki rushili na pivnich V rezultati vijni do teritoriyi Natalu bulo priyednano chastinu teritoriyi sho ranishe vhodila do skladu Transvaalyu Do skladu Natalu uvijshli taki rajoni yak Vrihejd Utreht i ta chastina okrugu Vakkerstrum yaka bula ohoplena liniyeyu provedenoyu vid pivnichno shidnogo kuta Natalu na shid vid Folksrustu v pivnichnomu napryamku do vershini hrebta Drakonovi gori vzdovzh cogo hrebta sho prohodit trohi pivnichnishe mista Vakkerstrum do verhiv yiv richki Pongola ninishnya nazva richka Fongolo a zvidti vzdovzh richki do kordonu z okrugom Utrehta Okrugi priyednani do Natalu nalichuvali blizko 6 000 bilih meshkanciv perevazhno afrikanciv i blizko 92 000 korinnih zhiteliv a yihnya plosha stanovila majzhe 18 000 000 km2 tak sho cya aneksiya oznachala zbilshennya bilogo naselennya Natalu priblizno na odnu desyatu korinnogo naselennya takozh priblizno na odnu desyatu a teritoriyi priblizno na odnu chetvertu Akt sho sankcionuvav aneksiyu buv prijnyatij protyagom 1902 roku a teritoriyi buli oficijno peredani Natalu v sichni 1903 roku Povoyennij period zminivsya komercijnoyu depresiyeyu hocha v Natal vona ne bula takoyu gostroyu yak v inshih shtatah Pivdennoyi Afriki Uryad zustriv krizu z novim zapalom v portovih robotah budivnictvi zaliznic i rozvitku vidobutku prirodnih resursiv krayini U 1903 roci bulo zaversheno budivnictvo zaliznici do vugilnih rodovish Zululendu i togo zh roku vidkrito liniyu do Vrihejdu na novopriyednanih teritoriyah U podalshomu Natal pobuduvav kilka zaliznichnih linij u shidnij chastini koloniyi Oranzhevoyi richki vidkrivshi takim chinom novi rinki zbutu dlya svoyeyi produkciyi ta polegshivshi tranzitnu torgivlyu U serpni 1903 roku uryad Hime pishov u vidstavku a na zminu jomu prijshov uryad na choli z Dzhordzhem Sattonom zasnovnikom pletinnya tiniv u Natali ta odnim iz pioneriv vugledobuvnoyi promislovosti U travni 1905 roku Sattona zminilo koalicijne ministerstvo na choli z Charlzom Dzhonom Smajtom yakij buv ministrom kolonialnih sprav za chasiv Hime Ci desho chasti zmini ministriv vidobrazhali golovnim chinom rozbizhnosti u stavlenni do komercijnih pitan ta politiki shodo korinnih zhiteliv Vsi gollandski kolonisti yaki priyednalisya do burskih vijsk pid chas vijni buli pomiluvani Vzhe v lipni 1903 roku hodili chutki sho Dinuzulu korol zulusiv buv nezadovolenij Dinuzulu odnak zalishavsya strimanim v toj chas yak jogo narod perebuvav u stani zbudzhennya cherez incidenti pov yazani z anglo burskoyu vijnoyu koli vin piddavavsya nabigam burskih zagoniv i prinajmni odnogo razu zavdali udaru u vidpovid Zavorushennya takozh proyavlyalisya sered korinnih zhiteliv na zahid vid Tugeli ale spochatku voni ne viklikali trivogi Protyagom 1903 1904 rr Komisiya u spravah tubilciv do skladu yakoyi vhodili predstavniki vsih shtativ zibrala svidchennya pro status i umovi zhittya tubilciv Yiyi doslidzhennya vkazuvali na poslablennya pleminnih zv yazkiv i vidpovidne zrostannya duhu individualnoyi nezalezhnosti Sered yiyi rekomendacij bulo pryame politichne predstavnictvo tubilciv u kolonialnih zakonodavchih organah za novozelandskim zrazkom a takozh vvedennya pryamogo opodatkuvannya tubilciv yake ne povinno bulo buti menshim za 1 funt sterlingiv na rik sho splachuvavsya kozhnim doroslim cholovikom Komisiya takozh zvernula uvagu na nedostatnyu kilkist suddiv i komisariv u spravah korinnih narodiv u deyakih chastinah Natalu Z deyakimi rekomendaciyami komisari Natalu ne pogodilisya odnak u 1905 roci zakonodavchi zbori Natalu uhvalili zakon yakim zaprovadili viborchij podatok u rozmiri 1 funta sterlingiv dlya vsih cholovikiv starshe 18 rokiv u koloniyi za vinyatkom indianciv indoyevropejciv ta korinnih zhiteliv yaki splachuvali podatok na hatini yakij stanoviv 14 shilingiv na rik Kozhen yevropeyec buv zobov yazanij splachuvati podatok U 1906 roci v koloniyi spalahnulo povstannya Bambata sprichinene nibito viborchim podatkom i perekinulosya na Zululend Povstannya bulo pridushene kolonialnimi vijskami pid komanduvannyam polkovnika Dunkana Makkenzi yakomu dopomagav zagin dobrovolciv z Transvaalyu Bhambata vozhd rajonu Grejtaun yakogo bulo zmisheno za nepravomirni diyi vikrav priznachenogo zamist nogo regenta Jogo peresliduvali i vin vtik do Zululendu de otrimav znachnu dopomogu Vin zaginuv u boyu v chervni a do kincya lipnya povstannya bulo pridushene Dinuzulu yakogo bagato kolonistiv zvinuvachuvali v pidburyuvanni do povstannya protestuvav proti svoyeyi loyalnosti do britanciv Odnak z chasom uryad Natalu zanepokoyenij seriyeyu vbivstv bilih u Zululendi ta svidchennyami bezperervnih zavorushen sered tubilciv perekonavsya sho Dinuzulu buv prichetnij do povstanskogo ruhu She molodim u 1889 roci vin buv zasudzhenij za derzhavnu zradu i vidpravlenij u zaslannya ale v 1897 roci jomu dozvolili povernutisya Teper vijska pid komanduvannyam Dunkana Makkenzi uvijshli do Zululendu Pislya cogo Dinizulu zdavsya u grudeni 1907 roku bez oporu i buv vivezenij do Pitermaricburgu Sud nad nim zatyagnuvsya do listopada 1908 roku i lishe v berezni 1909 roku bulo vineseno virok yakij viznav jogo vinnim lishe za neznachnim zvinuvachennyam u perehovuvanni povstanciv Tim chasom u lyutomu 1908 roku gubernator Metyu Natan yakij zaminiv Genri MakKalluma v serpni 1907 roku na cij posadi zdijsniv poyizdku do Zululendu pid chas yakoyi bulo zvilneno blizko 1500 v yazniv zahoplenih pid chas povstannya 1906 roku Mizhkolonialna komisiya zajmalasya pitannyam tubilciv oskilki vono stosuvalosya Pivdennoyi Afriki v cilomu bulo virisheno sho neobhidno provesti rozsliduvannya na miscevomu rivni i v serpni 1906 roku bulo priznacheno potuzhnu komisiyu dlya vivchennya stanovisha tubilciv Natalu Zagalni vibori sho vidbulisya nastupnogo misyacya buli prisvyacheni politici shodo korinnih narodiv ta zahodam neobhidnim dlya podolannya komercijnoyi depresiyi Vibori yaki zasvidchili povernennya chotiroh lejboristiv prizveli do formuvannya ministerskoyi bilshosti desho neodnoridnogo harakteru i v listopadi 1906 roku Smajt podav u vidstavku a jogo nastupnikom stav Frederik Mur yakij u svoyij peredviborchij kampaniyi kritikuvav ministerstvo Smajta za yihni finansovi propoziciyi Mur zalishavsya prem yer ministrom doti doki cya posada ne bula skasovana u zv yazku zi stvorennyam Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu U serpni 1907 roku bulo opublikovano zvit Komisiyi u spravah korinnih narodiv Komisiya zayavila sho prirva mizh korinnim naselennyam i poselencyami rokami pogliblyuvalasya i sho zusillya administraciyi osoblivo pislya nadannya vidpovidalnogo upravlinnya primiriti korinne naselennya zi zminenimi umovami pravlinnya i politiki ta peretvoriti jogo na element sili viyavilisya neefektivnimi Nedostatno bulo zabezpechiti yim yak ce zrobiv uryad mir i dostatni zasobi do isnuvannya Komisiya sered inshih propozicij shodo bilsh liberalnoyi i prihilnoyi do korinnih narodiv politiki zaklikala do stvorennya konsultativnoyi radi z pitan korinnih narodiv nadilenoyi duzhe shirokimi povnovazhennyami Osobiste pravlinnya zayavlyali voni ye zaporukoyu uspishnogo upravlinnya miscevim naselennyam Zavorushennya v Zululandi zatrimali prijnyattya rishennya shodo zvitu komisiyi Ale v 1909 roci buv prijnyatij zakon yakij peredav upravlinnya nacionalnimi spravami v ruki chotiroh okruzhnih komisariv nadiliv ministra u spravah nacionalnih menshin pryamimi vikonavchimi povnovazhennyami i stvoriv Radu u spravah nacionalnih menshin do yakoyi uvijshli i neoficijni chleni Okruzhni komisari povinni buli pidtrimuvati tisnij zv yazok z miscevim naselennyam a rada mala diyati yak doradchij konsultativnij i organizuyuchij organ 31 travnya 1910 roku koloniya Natal stala provinciyeyu Natal odniyeyu z provincij zasnovnic Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Cukor ta indijski robitnikiBritanski poselenci shvidko zrozumili sho priberezhni zemli pridatni dlya viroshuvannya tropichnih i napivtropichnih produktiv i z 1852 roku tut pochali viroshuvati cukor kavu bavovnu i marantu a zgodom kavu zaminili chayem Cukrova promislovist nezabarom nabula velikogo znachennya i plantatori buli zmusheni shukati veliku kilkist robitnikiv Miscevi zhiteli ne zgoloshuvalisya v dostatnij kilkosti tozh dovelosya zaluchati robochu silu z Indiyi Pershi indijski robitniki pribuli do Natalu v 1860 roci Voni priyihali yak najmani robitniki ale pislya zakinchennya terminu kontraktu yim bulo dozvoleno oselitisya v koloniyi Indijske naselennya shvidko zrostalo indijci stavali sadivnikami fermerami lotochnikami i torgovcyami Yedinij sered pivdennoafrikanskih shtativ Natal zaproponuvav indiancyam gostinnij prijom Vzhe u 1893 roci koli Mahatma Gandi pribuv do Durbanu indijci skladali majzhe polovinu neafrikanskogo naselennya a do 1904 roku indijci perevazhali bilih u Natali U 1894 roci Gandi dopomig zasnuvati Indijskij kongres Natalu dlya borotbi z diskriminaciyeyu indijciv GubernatoriPrapor gubernatora Natalskoyi koloniyi 1905 1907 Chas perebuvannya na posadi Portret Im ya Dodatkova informaciya Specialnij upovnovazhenij 10 travnya 1843 po 31 travnya 1844 Genri Kloet 31 travnya 1844 po 4 grudnya 1845 pryame upravlinnya Kapskoyu koloniyeyu U cej chas ser Peregrin Mejtlend obijmav posadu gubernatora Kapskoyi koloniyi Vice gubernatori 4 grudnya 1845 po 1 serpnya 1849 Martin Tomas Vest 19 kvitnya 1850 3 bereznya 1855 Bendzhamin Pajn 1 j raz 5 listopada 1856 po 31 grudnya 1864 Dzhon Skott 31 grudnya 1864 po 26 lipnya 1865 Dzhon Maklin 26 lipnya 1865 po 26 serpnya 1865 Dzhon Vellesli Tomas Vikonuyuchij obov yazki 26 serpnya 1865 po 24 travnya 1867 Dzhon Dzharvis Bisset Vikonuyuchij obov yazki 24 travnya 1867 po 19 lipnya 1872 Robert Vilyam Kejt 19 lipnya 1872 po 30 kvitnya 1873 Entoni Masgrejv 30 kvitnya 1873 po 22 lipnya 1873 Tomas Milles Vikonuyuchij obov yazki 22 lipnya 1873 po 1 kvitnya 1875 Ser Bendzhamin Pajn 2 j raz 1 kvitnya 1875 po 3 veresnya 1875 Garnet Volsli Vikonuyuchij obov yazki 3 veresnya 1875 po 20 kvitnya 1880 Ser Genri Ernest Gaskojn Bulver 1st time 20 kvitnya 1880 po 5 travnya 1880 Vilyam Bellers Vikonuyuchij obov yazki 5 travnya 1880 po 2 lipnya 1880 Genri H yu Klifford Vikonuyuchij obov yazki Gubernatori 2 lipnya 1880 po 27 liyuogo 1881 Ser Dzhordzh Pomroj Koli 17 serpnya 1880 po 14 veresnya 1880 Genri Aleksander Vikonuyuchij obov yazki zamist Koli 27 lyutogo 1881 po 3 kvitnya 1881 Ser Evelin Vud Vikonuyuchij obov yazki 3 kvitnya 1881 po 9 kvitnya 1881 Redvers Buller Vikonuyuchij obov yazki 22 grudnya 1881 po 6 bereznya 1882 Charlz Mitchell 1 j raz Vikonuyuchij obov yazki 6 bereznya 1882 po 23 zhovtnya 1885 Ser Genri Ernest Gaskojn Bulver 2nd time 18 lyutogo 1886 po 5 chervnya 1889 Ser Artur Hevelok 1 grudnya 1889 po lipen 1893 Charlz Mitchell 2nd time lipen 1893 po 27 veresnya 1893 Frensis Sejmur Hejden Vikonuyuchij obov yazki 28 veresnya 1893 po 6 travnya 1901 Ser Volter Geli Gatchinson 13 travnya 1901 po 7 chervnya 1907 Ser Genri MakKallum 2 veresnya 1907 po 23 grudnya 1909 Ser Metyu Nejtan 17 sichnya 1910 po 31 travnya 1910 Pol Metuen 3 j baron MetuenDemografiyaStanom na 1904 rik Dani pro naselennya za perepisom 1904 roku Kategoriya naselennya Kilkist Vidsotok Chornoshkiri 904 041 81 53 Aziati 100 918 9 10 Bili 97 109 8 75 Kolorovi 6 686 0 60 Zagalom 1 108 754 100 00Primitki Cana Frank Richardson 1911 Natal U Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 19 Cambridge University Press angl Natal Encyclopaedia Britannica 27 kvitnya 2006 Procitovano 21 lyutogo 2017 Mukherji Anahita 23 June 2011 The Times of India Arhiv originalu za 12 May 2013 Procitovano 21 February 2017 Natal Colony britishempire co uk Procitovano 14 listopada 2017 Spencer Shelagh O Byrne The European Settler Population of Natal up to 1860 and their Influence Beyond the Borders of the Colony British Settlers in Natal 1824 1857 Procitovano 14 listopada 2017 Meredith Martin 2008 Diamonds Gold and War The British the Boers and the Making of South Africa PublicAffairs ISBN 978 1 58648 677 8 Guest Bill 1993 1994 Gandhi s Natal the state of the Colony in 1893 PDF Natalia Pietermaritzburg Natal Society 23 and 24 68 75 Procitovano 16 grudnya 2016 Hancock William Keith 1962 Smuts The sanguine years 1870 1919 Cambridge University Press s 219 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu langshift UCT viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu britcensus viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti