Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наомі Шемер івр נעמי שמר 13 липня 1930 кібуц en підмандатна Палестина 26 червня 2004 Тель Авів Ізраїль ізраїльська поете

Наомі Шемер

Наомі Шемер

Наомі Шемер (івр. נעמי שמר‎; 13 липня 1930, кібуц [en], підмандатна Палестина — 26 червня 2004, Тель-Авів, Ізраїль) — ізраїльська поетеса та композиторка, авторка неофіційного гімну Єрусалиму «Єрушалаїм шель загав» (Золотий Єрусалим).

Наомі Шемер
івр. נעמי ספיר שמר‎‎
image
Основна інформація
Дата народження 13 липня 1930(1930-07-13)[1][2][…]
Місце народження d, Земля Ізраїльська
Дата смерті 26 червня 2004(2004-06-26)[1][2][…] (73 роки)
Місце смерті Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[4][5]
Причина смерті злоякісна пухлина
Поховання d
Роки активності 1951 — 2004
Громадянство Ізраїль
Професії композиторка, співачка, авторка пісень
Освіта Єрусалимська академія музики та танцю
Інструменти вокал[d] і фортепіано
Жанри Музика Ізраїлю
Нагороди
image

d

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d]

d

Діти (2) d
naomi-shemer.co.il
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Батьки Наомі, Меїр та Рівка Сапір, вихідці з Вільно, порізно приїхали в 1920-х роках у Землю Ізраїльську і познайомилися в кібуці. Беручи участь у сіоністському робітничому русі, вони не дотримувалися релігійних традицій. У Наомі були молодша сестра Рут і брат Яаков. Після Другої світової війни її батько звільнив живих євреїв з таборів у Європі, і переправляв у Палестину в складі організації «Бріха» («Втеча»).

Підрісши, Наомі стала брати уроки музики в Хайфі. Потім закінчила Єрусалимську музичну академію і повернулася до кібуцу викладати музику для дітей. Тоді ж почала писати пісні.

Творчість

Наомі Шемер самостійно створювала тексти й музику до своїх пісень, іноді надихаючись музикою й піснями різних країн, з яких євреї поверталися у відроджений Ізраїль. Найвідоміша пісня авторки — «Єрушалаїм шель загав» — Золотий Єрусалим, написана в 1967 році. На початку 1967 року Ізраїльське радіо запропонувало Шемер написати пісню про Єрусалимі для виконання на концерті присвяченому Дню Незалежності. Композиторка трепетно поставилася до цієї задачі — адже дуже багато прекрасних віршів і музики написано про Єрусалим. Настав Пурим, а пісня ще не була готова. Шемер навіть зателефонувала на радіо й попросила звільнити її від цієї честі. Тодішній директор Ізраїльського радіо Гіль Алдема розповідав, що погодився, щоби пісня була не про Єрусалим, але пісню для цього концерту просив все-таки написати, сподіваючись, що в підсумку вона буде про Єрусалим. Уже після смерті Шемер (2004) Алдема стверджував, що Наомі Шемер узяла музику для «Золотого Єрусалиму» з баскської колискової. Пісня Шемер була виконана на концерті й стала тріумфом, оскільки не було ізраїльтянина, який не сумував би за Старим Містом і Західною Стіною Храмової гори. Коли ізраїльські війська через три тижні після концерту звільнили Єрусалим, пісня, яка висловила радість цілої нації, здобула широку популярність. Платівка з піснею розійшлася накладом 300 тисяч примірників, що є рекордом продажів грамплатівок за всю історію Ізраїлю.

Під час Війни Судного дня (1973) музика Шемер уособлювала вже й інші переживання: тривогу і гіркоту від втрат ізраїльських військ, захоплених зненацька сирійцями і єгиптянами.

Пісня «Лу йеһи» («Так буде»), виконана в дні війни, івритська версія пісні The Beatles «Let It Be». Шемер написала пісню «Іш музар» («Дивний чоловік»), присвячену поселенцям [en], натхненна тим, як десятки тисяч людей приходять заново освоювати звільнені в ході Шестиденної війни ділянки єврейської землі. Шемер вбачала в цьому повернення до коріння, матеріальне втілення любові до країни Ізраїлю.

«Пісня про весну» була написана Шемер в 1975 році в знак протесту проти переговорів про повернення Єгипту Синайського півострова. Героїня цієї сатирично-трагічної пісні — сардина — пропонувала своє тіло по частинах акулі, у відповідь розраховуючи почути привітання «шалом». Коли сардина запропонувала всю себе цілком, акула відкрила рот — і разом з відповіддю з'їла сардину.

Інша пісня Шемер, «Аль коли елі» ([бережи] Всіх цих) пов'язана з болючим моментом в історії Ізраїлю — передачею Єгипту і руйнуванням єврейського міста Яміт з прилеглими поселеннями. Музикантка написала цю композицію, намагаючись втішити сестру, котра овдовіла. У пісні є слова: «Не викорчовуй насаджень». Через півтора року Ізраїль уклав мир з Єгиптом і був змушений евакуювати поселення Яміт на Синайському півострові. Поселенці Яміта довго пручалися. Активісти руху телефонували й дякували композиторці за пісню, яка висловлювала їх почуття.

Пісню «Про рав ховель» (капітан) Наомі Шемер переклала на іврит із поезії Волта Вітмена на трагічну загибель ізраїльського прем'єр-міністра Іцхака Рабина.

Наомі Шемер також написала багато пісень для дітей та цикл пісень до всіх єврейських свят.

У 1983 році Наомі Шемер присуджена Премія Ізраїлю за внесок в культуру країни.

Наомі Шемер залишається однією з кращих і значних творців оригінальної ізраїльської пісенної традиції, а деякі її пісні стали неофіційними гімнами, символами доленосних подій в історії Держави Ізраїль.

Політичні погляди

Наомі Шемер примикала за своїми поглядами до руху «За неподільний Ізраїль», співчувала поселенцям на контрольованих Ізраїлем території Ерец Ізраель, проте ніколи не давала використати свій авторитет та своє ім'я в політиці.

Пам'ять

На пам'ять про Наомі Шемер у 2005 році Ізраїльська корпорація з випуску монет та медалей (Israel Coins and Medals Corporation) викарбувала серію золотих і срібних пам'ятних монет номіналом у 1, 2 та 10 шекелів.

На пам'ять про неї над озером Кінерет розпочато будівництво меморіальної оглядового майданчика з видом на озеро.

Джерела

  • Елінор і Роберт Слейтер, Great Jewish Women

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. http://www.nytimes.com/2004/06/29/arts/naomi-shemer-74-poet-and-composer-dies.html
  5. http://www.ynet.co.il/articles/0,7340,L-2899040,00.html
  6. Офіційний сайт Шулі Натан (івр.)
  7. NAOMI SHEMER COMMEMORATIVE COIN 2005/5765
  8. Над Кинеретом появится обзорная площадка имени Наоми Шемер

Посилання

  • «Золотий Єрусалим» трансліт, переклад та історія створення пісні
  • Золотий Єрусалим аудіо (сторінка не існує)
  • Нехай все це (пер. з івриту).
  • «Золотий Єрусалим» Наомі Шемер (сторінка не існує)
  • «Мій золотий Єрусалим», переклад і виконання: Марина Меламед
  • До 50-річчя пісні Номі Шемер «Золотий Єрусалим». Докладний аналіз оригіналу, огляд 27 російських эквиметрических перекладів
На івриті
  • Слова до пісень Н. Шемер
  • Дискографія на сайті MOOMA

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naomi Shemer ivr נעמי שמר 13 lipnya 1930 kibuc en pidmandatna Palestina 26 chervnya 2004 Tel Aviv Izrayil izrayilska poetesa ta kompozitorka avtorka neoficijnogo gimnu Yerusalimu Yerushalayim shel zagav Zolotij Yerusalim Naomi Shemerivr נעמי ספיר שמר Osnovna informaciyaData narodzhennya 13 lipnya 1930 1930 07 13 1 2 Misce narodzhennya d Zemlya IzrayilskaData smerti 26 chervnya 2004 2004 06 26 1 2 73 roki Misce smerti Tel Aviv Yafo Izrayil 4 5 Prichina smerti zloyakisna puhlinaPohovannya dRoki aktivnosti 1951 2004Gromadyanstvo IzrayilProfesiyi kompozitorka spivachka avtorka pisenOsvita Yerusalimska akademiya muziki ta tancyuInstrumenti vokal d i fortepianoZhanri Muzika IzrayilyuNagorodi d pochesnij doktor Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi d dDiti 2 dnaomi shemer co il Fajli u VikishovishiZhittyepisBatki Naomi Meyir ta Rivka Sapir vihidci z Vilno porizno priyihali v 1920 h rokah u Zemlyu Izrayilsku i poznajomilisya v kibuci Beruchi uchast u sionistskomu robitnichomu rusi voni ne dotrimuvalisya religijnih tradicij U Naomi buli molodsha sestra Rut i brat Yaakov Pislya Drugoyi svitovoyi vijni yiyi batko zvilniv zhivih yevreyiv z taboriv u Yevropi i perepravlyav u Palestinu v skladi organizaciyi Briha Vtecha Pidrisshi Naomi stala brati uroki muziki v Hajfi Potim zakinchila Yerusalimsku muzichnu akademiyu i povernulasya do kibucu vikladati muziku dlya ditej Todi zh pochala pisati pisni TvorchistNaomi Shemer samostijno stvoryuvala teksti j muziku do svoyih pisen inodi nadihayuchis muzikoyu j pisnyami riznih krayin z yakih yevreyi povertalisya u vidrodzhenij Izrayil Najvidomisha pisnya avtorki Yerushalayim shel zagav Zolotij Yerusalim napisana v 1967 roci Na pochatku 1967 roku Izrayilske radio zaproponuvalo Shemer napisati pisnyu pro Yerusalimi dlya vikonannya na koncerti prisvyachenomu Dnyu Nezalezhnosti Kompozitorka trepetno postavilasya do ciyeyi zadachi adzhe duzhe bagato prekrasnih virshiv i muziki napisano pro Yerusalim Nastav Purim a pisnya she ne bula gotova Shemer navit zatelefonuvala na radio j poprosila zvilniti yiyi vid ciyeyi chesti Todishnij direktor Izrayilskogo radio Gil Aldema rozpovidav sho pogodivsya shobi pisnya bula ne pro Yerusalim ale pisnyu dlya cogo koncertu prosiv vse taki napisati spodivayuchis sho v pidsumku vona bude pro Yerusalim Uzhe pislya smerti Shemer 2004 Aldema stverdzhuvav sho Naomi Shemer uzyala muziku dlya Zolotogo Yerusalimu z baskskoyi koliskovoyi Pisnya Shemer bula vikonana na koncerti j stala triumfom oskilki ne bulo izrayiltyanina yakij ne sumuvav bi za Starim Mistom i Zahidnoyu Stinoyu Hramovoyi gori Koli izrayilski vijska cherez tri tizhni pislya koncertu zvilnili Yerusalim pisnya yaka vislovila radist ciloyi naciyi zdobula shiroku populyarnist Plativka z pisneyu rozijshlasya nakladom 300 tisyach primirnikiv sho ye rekordom prodazhiv gramplativok za vsyu istoriyu Izrayilyu Pid chas Vijni Sudnogo dnya 1973 muzika Shemer uosoblyuvala vzhe j inshi perezhivannya trivogu i girkotu vid vtrat izrayilskih vijsk zahoplenih znenacka sirijcyami i yegiptyanami Pisnya Lu jeһi Tak bude vikonana v dni vijni ivritska versiya pisni The Beatles Let It Be Shemer napisala pisnyu Ish muzar Divnij cholovik prisvyachenu poselencyam en nathnenna tim yak desyatki tisyach lyudej prihodyat zanovo osvoyuvati zvilneni v hodi Shestidennoyi vijni dilyanki yevrejskoyi zemli Shemer vbachala v comu povernennya do korinnya materialne vtilennya lyubovi do krayini Izrayilyu Pisnya pro vesnu bula napisana Shemer v 1975 roci v znak protestu proti peregovoriv pro povernennya Yegiptu Sinajskogo pivostrova Geroyinya ciyeyi satirichno tragichnoyi pisni sardina proponuvala svoye tilo po chastinah akuli u vidpovid rozrahovuyuchi pochuti privitannya shalom Koli sardina zaproponuvala vsyu sebe cilkom akula vidkrila rot i razom z vidpoviddyu z yila sardinu Insha pisnya Shemer Al koli eli berezhi Vsih cih pov yazana z bolyuchim momentom v istoriyi Izrayilyu peredacheyu Yegiptu i rujnuvannyam yevrejskogo mista Yamit z prileglimi poselennyami Muzikantka napisala cyu kompoziciyu namagayuchis vtishiti sestru kotra ovdovila U pisni ye slova Ne vikorchovuj nasadzhen Cherez pivtora roku Izrayil uklav mir z Yegiptom i buv zmushenij evakuyuvati poselennya Yamit na Sinajskomu pivostrovi Poselenci Yamita dovgo pruchalisya Aktivisti ruhu telefonuvali j dyakuvali kompozitorci za pisnyu yaka vislovlyuvala yih pochuttya Pisnyu Pro rav hovel kapitan Naomi Shemer pereklala na ivrit iz poeziyi Volta Vitmena na tragichnu zagibel izrayilskogo prem yer ministra Ichaka Rabina Naomi Shemer takozh napisala bagato pisen dlya ditej ta cikl pisen do vsih yevrejskih svyat U 1983 roci Naomi Shemer prisudzhena Premiya Izrayilyu za vnesok v kulturu krayini Naomi Shemer zalishayetsya odniyeyu z krashih i znachnih tvorciv originalnoyi izrayilskoyi pisennoyi tradiciyi a deyaki yiyi pisni stali neoficijnimi gimnami simvolami dolenosnih podij v istoriyi Derzhavi Izrayil Politichni poglyadiNaomi Shemer primikala za svoyimi poglyadami do ruhu Za nepodilnij Izrayil spivchuvala poselencyam na kontrolovanih Izrayilem teritoriyi Erec Izrael prote nikoli ne davala vikoristati svij avtoritet ta svoye im ya v politici Pam yatNa pam yat pro Naomi Shemer u 2005 roci Izrayilska korporaciya z vipusku monet ta medalej Israel Coins and Medals Corporation vikarbuvala seriyu zolotih i sribnih pam yatnih monet nominalom u 1 2 ta 10 shekeliv Na pam yat pro neyi nad ozerom Kineret rozpochato budivnictvo memorialnoyi oglyadovogo majdanchika z vidom na ozero DzherelaElinor i Robert Slejter Great Jewish WomenPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www nytimes com 2004 06 29 arts naomi shemer 74 poet and composer dies html http www ynet co il articles 0 7340 L 2899040 00 html Oficijnij sajt Shuli Natan ivr NAOMI SHEMER COMMEMORATIVE COIN 2005 5765 Nad Kineretom poyavitsya obzornaya ploshadka imeni Naomi ShemerPosilannya Zolotij Yerusalim translit pereklad ta istoriya stvorennya pisni Zolotij Yerusalim audio storinka ne isnuye Nehaj vse ce per z ivritu Zolotij Yerusalim Naomi Shemer storinka ne isnuye Mij zolotij Yerusalim pereklad i vikonannya Marina Melamed Do 50 richchya pisni Nomi Shemer Zolotij Yerusalim Dokladnij analiz originalu oglyad 27 rosijskih ekvimetricheskih perekladiv Na ivriti Slova do pisen N Shemer Diskografiya na sajti MOOMA

Дата публікації:
Топ