Севери́н (Семерій) Налива́йко (?, Гусятин — 11 квітня 1597, Варшава) — козацький ватажок, один із керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.
Северин (Семерій) Наливайко | ||
| ||
---|---|---|
1594 — 1596 | ||
Народження: | невідомо Гусятин? | |
Смерть: | 11 квітня 1597 Варшава | |
Причина смерті: | обезголовлення | |
Країна: | Річ Посполита | |
Релігія: | православний | |
Військова служба | ||
Роки служби: | ? — квітень 1594 | |
Приналежність: | Приватне військо К. Острозького | |
Звання: | Сотник | |
Командував: | Сотня Надвірної хоругви | |
Битви: | Битва під П'яткою | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Походження та юні роки
Життя Наливайка до 1594 року маловідоме. Можливо його ім'я було іншим. У літературі можна зустріти різні варіації його імені — Павло, Шимон, Семен, Северин, Семерин, Семерій. Історики схиляються до того, що справжнє його ім'я — Семерій, оскільки саме цим іменем він підписував більшість своїх листів. Вважають, що він народився в містечку Гусятин (нині Тернопільської області), в окремих історичних працях вказуються також Кам'янець-Подільський чи Острог — приблизно в першій половині 1560-х років. За припущеннями Сергія Леп'явка, родина належала до представників залишку боярського стану, батько займався кушнірством.
Під час конфлікту з Марціном Калиновським, котрий привласнив собі Наливайківську землю, батька Семерія сильно побили і від отриманих ран він невдовзі помер. Родина переїхала до старшого брата Дем'яна в Острог. Імовірно, за протекції старшого брата, вступив на службу до приватного війська князя Костянтина Василя Острозького, згодом ставши сотником його надвірної хоругви. Брав участь у розгромі заколоту Кшиштофа Косинського, зокрема у битві під П'ятками. Внаслідок цього його стосунки з запорожцями були надовго зіпсовані, Семерій намагався виправдатись вірністю до свого пана, і ті його пробачили як доблесного лицаря, за щедрий подарунок — півтори тисячі коней, захоплених від татар.
Козацький ватажок
Волоська кампанія
1593 року Османська імперія оголосила війну Австрії. У похід мав вирушити і кримський хан, аби вдарити по Угорщині. Виникла небезпека великого походу татар через Україну. Польський уряд, не маючи змоги виставити достатнє кварцяне військо, видав універсали до східного магнатства та всіх охочих про створення «загонів самооборони». Тому у квітні 1594 року, відпросившись зі служби у князя Острозького, Наливайко організував 2,5-тисячний козацький загін та рушив із ним на брацлавське прикордоння, надіслав лист Яну Замойському про свою готовність узяти участь у виправі. Проте польний гетьман Станіслав Жолкевський був щодо козацтва настроєний скептично і не схотів узяти Наливайка на службу. Тоді Северин зі своїм військом пішов на Волощину на власний розсуд. Під час походу розбив татарський загін, захопивши зброю та кілька тисяч коней. Після цього звернувся до запорожців, заохочуючи до згоди та спільних операцій. У червні вони зробили похід вниз Дністра, і розгромили з Семенієм фортецю Паркани і захопили кілька тисяч коней, заготовлених для хана, які подарував запорожцям,—знак визнання їх зверхності. У липні козаки зайняли Теребовлю і Гусятин, захопивши маєтки Мартина Калиновського, забрали всю зброю і пограбували низку шляхетських маєтків (відібрав кілька тисяч коней і зброї). Далі Семерій Наливайко з 4 тис. військом здійснив похід на Молдову і взяв найбільше турецьке місто Придністров'я — Тягин (за винятком добре укріпленого замку). Через місяць наливайківці вирушили назад, але на переправі через Дністер їх наздогнав молдавський господар Аарон із 7-тисячним турецько-татарським військом, що спричинило битву, де козаки зазнали значних людських і матеріальних втрат. Попри це основне ядро свого загону наливайківці на щастя врятували, що не знизило все значення цього походу, за яким уважно стежили союзники. Так, представник Ватикану Олександр Комулович доносив у Рим, що «козаки виконали свій обов'язок». Далі козаки отримали беззастережну підтримку Брацлавських міщан на чолі з війтом Романом Тищенком. Шляхтичі втекли до Вінниці і вимагали прогнати Наливайка і приборкати міщан, проте ті вночі напали на їхній табір і розігнали його. Шляхта звернулася зі скаргою до короля, проте уряд не мав сил на це, і бажав реваншу від татар. Тому потрібні будь-які сили, що дозволило Семерію Наливайкові разом із Яном Оришовським і Григорієм Лободою зібрати військо, чисельністю близько 12 тисяч чоловік. Поважаючи запорозьку ієрархію, Наливайко уступив керівництво Григорію Лободі, хоча це й обтяжувало його. У стосунках Наливайка і Лободи зіткнулися не тільки особисті амбіції, а й чинники соціальні, пов'язані з швидким зростанням козацтва наприкінці XVI ст. Це прекрасно розуміли сучасники. Так, польський хроніст Р. Гейденштейн писав:
Два гетьмани козаків головними були на той час: Архорій Лобода і Симон Наливайко. Лобода керував старими, чистої раси низовцями. Наливайко мав під собою самих збродників і втікачів, людей строгих, але відважних. Звідси взаємна неприязнь... між Лободою і Наливайком.
Тим не менш, під час походу на Молдавію, вони спалили край і його столицю — Ясси, разом. Під впливом втрат молдавський господар розірвав стосунки з Туреччиною і склав присягу Рудольфу II. На початку січня 1595 року Наливайко вирушив на Волощину вже у ролі її союзника. Цього разу знищили околиці Білгорода, спалили Кілію та ще кілька поселень поблизу гирла Дунаю. Захопивши здобич та бранців козаки, відсвяткувавши Великдень, відбули до Пикова.
Початок конфронтації
Ще восени 1594 року, після першого походу на волохів, Наливайко з козацтвом та міщанами пограбували шляхту в Брацлаві. За намовлянням старого Острозького попалив і знищив актові книги Брацлавського воєводства. Незабаром вщент розбив зібраний шляхтою військовий загін. Королю Сигізмунду III Северин пояснював це як помсту Калиновським:
П. Каліновский моєму батьку без усякої причини ребра поломав, і таким чином батька мого зігнав зі світа, а я за сю велику кривду, не будучи свідомим правних способів і не маючи коштів і накладів, потрібних для процесу, як чоловік бідний, признаюсь до того — постановив був над ним помститися способом худопахольським».
Після цього погрому брацлавці стали повними володарями міста — взяли замок, забрали армату, понищили міські й земські акти. 24 листопада на раді в Барі козаки вирішили домагатися від шляхти згоди на повне утримання війська. Та ж у паніці кидала маєтки й тікала до Львова та Кракова. У лютому 1595 року Лобода й Наливайко знову вирушили у Придністров'я. Разом із ними діяли молдавські, волоські й угорські війська. Союзники здобули міста Тягин, Аккерман (Білгород), Килію, Ізмаїл. Після тримісячної воєнної кампанії козацьке військо повернулося в Україну. Незабаром Наливайко отримав запрошення від брата австрійського імператора архікнязя Максиміліана, який командував усіма союзними силами. З червня він воював в Угорщині у складі союзного війська і у вересні, прийшов на Волинь під Луцьк. Проте народовладдя тривало до літа 1595-го, коли в Україну вирушило кварцяне військо. Приблизно тоді ж на Поліссі господарювало низове козацтво на чолі з Федором Полоусом, який:
...відступивши від Лободи, пройшов горі Дніпром і там ходив з своїм полком, виберав стацію й чинив наїзди на шляхетські доми.
Але внаслідок завершення військових дій проти османів, що призвело до призначення господарем Молдавії ставленика поляків Єремії Могили, а сам край номінально поновив васальну залежність від Туреччини фактично ж ставши буферною зоною поміж двох імперій, ситуація змінилася.
Це, своєю чергою, внесло переміни у відносини до козаків — якщо досі їх воєнні операції, звернені проти мусульман, були корисні польському урядові, то віднині козаччині вирішили покласти край. До того ж відтепер Корона мала змогу зосередити сили на подоланні «українних своєвільств». Сейм ще 1593 року ухвалив дуже грізні постанови, проголосивши козаків за «бунтівників і ворогів держави». Втім ці ухвали зосталися на папері, а козаки всі ці роки були повними господарями на всім українськім пограниччі, від Східного Поділля до Дніпра. Розквартировувалися де хотіли, збирали контрибуції та припаси. Починаючи з повстання Косинського, козацтво дедалі завойовували Україну — Київщину, Східне й Західне Поділля, а потім і Волинь. При цьому поволі і впевнено опановували козаки нові території, використовуючи їх для поповнення власних сил. Характерно, що козаки діяли окремими загонами під керівництвом Лободи, Федора Полоуса, Сашка Федоровича, Матвія Шаули та інших старшин. Сильний поштовх до піднесення козацького руху дав польський уряд, який влітку 1595 р. ввів війська в Молдову, але, щоб підтримати мир із Туреччиною, заборонив козакам самостійні виправи. Це налаштувало їх проти уряду, місцевої влади, шляхти. Численні втікачі, які приєднувалися до козацьких загонів, надали цьому рухові вже соціального забарвлення.
Волинська кампанія
Грандіозні контрибуції розпочав Наливайко восени 1595 р. після повернення з Угорщини. Насамперед пішов на Волинь, під Луцьк у час ярмарку і судової сесії, коли до краю понаїздило шляхти та купців. Налякані обивателі вислали назустріч делегацію на чолі з біскупом Бернардом Мацейовським і домовились про відкуп у розмірі кілька тисяч золотих; але Наливайко і пограбував ще й передмістя. Далі вирушив на Білорусь, здобув Слуцьк, забрав гармату та наказав міщанам заплатити величезний викуп, й, перш ніж підійшло литовське військо, рушив на Бобруйськ і Могилів. Після взяття й розграбування останнього наприкінці січня повернувся на Волинь.
На Волині, ймовірно, за дорученням князя К. В. Острозького, пограбував маєтності представника уніятів Кирила Терлецького та його брата Яроша, зокрема, Будераж, та скарбницю. Внаслідок цієї акції, починаючи з Літопису Граб'янки, Северин постає у німбі оборонця православ'я, хоч на думку Михайла Грушевського:
…принціпіальні реліґійно-національні мотиви в русі властиво ще не грали ніякої замітної ролі.
Бої з кварцяним військом
Після вдалої для себе кампанії, наливайківці відчувши свою міць і дедалі розповсюджували навколо себе загальну непокору владі. Канцлер Ян Замойський зазначав, що Наливайко «…листи розписує, що за волю це мало бути». При цьому він не виявляв особливої агресивності щодо представників панівного класу. Так, у Слуцьку до його рук потрапили діти мстиславського воєводи Ієроніма Ходкевича, але їм не заподіяли ніякого зла, хоч магнат вислав проти козаків загін гайдуків. Наливайко писав з цього приводу:
Ми як люди рицарські над невинними мститися не хочемо, це нам, людям рицарським, не г Утиски, вчинені наливайківцями К. Терлецькому, котрий перебував у фаворі Корони, призвели до остаточного рішення про військовий похід коронного війська проти козацтва. Сигізмунд III оголосив посполите рушення на західно-українських землях, але шляхта зреагувала на нього відверто мляво. Натомість опорою С. Жолкевському в поході стали князь Кирик Ружинський, котрий через власну латифундію в Паволоцькій волості розсварився з козаками, ставши їм за найнепримиреннішого ворога, та керуючий литовською частиною війська Богдан Огинський.
З козацького боку керманичами виступили Григорій Лобода, Матвій Шаула, Криштоф Кремпський та Сасько Федорович. Запорожці на початку повстання, не мали Наливайка за спільника, і лише загроза коронного війська призвела до об'єднання низовиків та наливайківців:
Лобода мав впливи серед більшої части, і то старших Низовців, Наливайко переважно серед різних утікачів, що вчинивши якийсь злочин, або покинувши своїх панів, тїкали до козаків, шукаючи захисту — у них він своєю відвагою й злочинами здобув велику славу й повагу.
У Річиці над Дніпром Наливайка наздогнав шляхтич Ян Мєшковський, який служив при королівському дворі. Він порадив Наливайкові дати королю письмове пояснення своїх дій, що той і зробив. Це перше відоме звернення українського козака до короля Речі Посполитої. Наливаико описав свою діяльність у 1594—1595 рр. і запропонував власний план впорядкування козацтва: передати козацтву прикордонну територію від Дністра до Дніпра з центром у новозбудованому місті-фортеці. Козацьке військо мало захищати від татар, турків та московитів, за символічну платню від держави. Себе Наливайко пропонував на посаду єдиного офіційного гетьмана. На початку лютого 1596 року Наливайко повернувся на Волинь, де діяв у межиріччі Прип'яті й Горині. Занепокоєні розвитком подій польський уряд боявся походу козаків на Замостя і Краків, погроз про «винищення шляхетського стану». Також були чутки що Наливайко, як і Лобода, навесні збирається до Молдови або за пороги. Костянтин Острозький не реагував на це, оскільки наливайківці йому ще знадобляться у сутичці проти унії. Уряд ще з весни 1595 р. замислив розправу над повстанцями, але таку можливість він отримав після закінчення військово-політичних маневрів у Молдові. Взимку 1595—1596 рр. проти козаків відправили 12-тисячне військо, на чолі з польним гетьманом Станіславом Жолкевським. Через це Наливайко відійшов на південний схід Волині, до містечка Острополя. Потім на нього раптово напав Жолкевський із двома козацькими ротами в селі Мацієвичі й знищили наливайківців. Наливайка, якого встигли попередити, втік, але Жолкевський наздогнав його біля Прилук. Бій закінчився безрезультатно, а вночі Наливайко подався на південний схід, до Корсуня. Щоб не допустити об'єднання козаків, Жолкевський вирішив сіяти розбрат з-поміж ватажків, обіцявши виплату Лободі за Наливайка і дати спокій козакам. На початку квітня козацькі загони об'єдналися поблизу Білої Церкви й напали на каральний загін князя Кирика Ружинського. Незабаром військо Жолкевського дало жорстокий бій біля козацького табору, у якому обидві сторони зазнали значних втрат. Загинув козацький полковник Сасько, Шаулі відірвало руку. Гетьманом став Наливайко. Вночі повстанці вирушили до Трипілля, далі підрозділи витягнулися уздовж Дніпра для охорони переправ. Проте становище повстанців вкрай ускладнилося, через суперечки з приводу подальших дій, тоді Лобода повернув собі гетьманство. На початку травня для замирення провели переговори з поляками, які закінчилися безрезультатно, оскільки польська сторона вимагала видати Наливайка, гармати, хоругви і всіх селян-втікачів. Бездіяльність у Переяславі спричинила поразку повстанців, бо вони повністю віддали ініціативу в руки, противника. У цей час Жолкевський зібрав сили і організував переправу під Києвом. Повстанці кинулися на схід, але під Лубнами, в урочищі Солониця їх наздогнали. Козаки швидко спорудили табір, оточили його возами в 7—9 рядів, окопали ровом і шанцями. На укріплення й вози поставили близько двох десятків гармат. З одного боку табір був фактично неприступний, бо прилягав до болотистої низини, яка тяглася від Сули. 25 травня 1596 р. почалася виснажлива облога табору, яка закінчилась обстрілами.
Смерть
5—6 червня на кінець облоги Солониці постраждало кількасот осіб від гарматного вогню. Провідних повстанців — Наливайка, Кособуцького, Павловського, Шкарпетка, Островського, Коршеловського, Шаули, Шостки, Дуки, Оливка, Микитка — відвезли до Львова, а потім до Варшави. Процесія завернула до королівської резиденції Уяздов, де на Наливайка хотіла подивитися стара королева. Вона стояла на балконі палацу, і Наливайко, піднявшись у кареті, шляхетно привітав її. Присутній при цій події німецький торговий резидент із Данцігу так описав Наливайка:
З вигляду гарний чоловік, сильний і стрункий, з вихованим і одвертим обличчям.
Таке загальне враження сучасників від Наливайка, бо схожу характеристику дав йому і польський хроніст І. Бєльський:
Була то особа красна, муж, яких небагато.
Восени 1596 року дев'ятьох спільників Наливайка стратили. Самого Семерія неодноразово катували, по кілька діб не давали йому спати. Йому намагалися влаштувати втечу. Джура Наливайка зумів передати в тюремну камеру пилку, якою той перепиляв колодку, але сторожа це помітила. Зі стратою Наливайка затягували, оскільки він був потрібен правлячим колам як учасник внутрішніх і міжнародних інтриг. Все ж останній допит Семерія Наливайка відбувся 9 квітня в будинку коронного маршалка в присутності кількох високопоставлених осіб. 11 квітня 1597 року в центрі Варшави на очах у великого натовпу Семерію Наливайкові відрубали голову. Потім тіло четвертували.
Родина
Старший брат Дем'ян — священник домашньої церкви князя Костянтина Острозького в Острозі, був пов'язаний з Острозькою академією, викладав у її стінах. Також відомо, що він теж брав участь у повстанні, був сотником. Другий брат Северина мав шевську справу в Острозі. Відомо також про сестру Олену.
Вшанування пам'яті
Смерть Семерія Наливайка, як і життя залишила яскравий слід у народній пам'яті. Пізніші літописи розповідали про страту Наливайка в розпеченому «мідяному бику» або на розпеченій залізній кобилі із залізною короною на голові. Наливайко був першим відомим діячем вітчизняної історії, який загинув у боротьбі проти Речі Посполитої, тому і став одним із символів визвольної боротьби українського народу
- Дії повстанців Северина Наливайка в Білорусі описує Баркулабівський літопис.
- Про Северина Наливайка складали багато народних дум. Як народного героя його не раз згадував Тарас Шевченко у своїх творах, зокрема в поемі «Тарасова ніч», у якій згадується Наливайко (Кравчина).
- Кондратій Ф. Рилєєв написав поему «Наливайко».
- Іван Ле написав історичний роман «Наливайко».
- Микола Вінграновський написав роман «Северин Наливайко».
- Письменник Кулаковський В. М. написав історичний роман «Северин Наливайко» (1998).
- Л. Костенко згадувала Северина в своєму історичному віршованому романі «Маруся Чурай».
- Про формування війська Северином Наливайком на теренах Поділля та його героїчні вчинки описує Олександр Дмитрук у романі «Звитяга» дилогії «Тризна».
- Національний Банк України у серії «Герої козацької доби» ввів до обігу пам'ятну срібну монету номіналом 20 гривень, яка присвячена пам'яті Северина Наливайка.
- На його честь найменовано цілий ряд вулиць у різних населених пунктах України.
- У Гусятині йому зведено пам'ятник.
- 2011 року поштова служба України випустила комбіновану поштову марку із зображенням Григорія Лободи і Северина Наливайка.
Див. також
Примітки
- Сергій Леп'явко. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави… — С. 54.
- Записки наукового товариства імені Шевченка №40, Записки наукового товариства імені Шевченка №40 (01.01.1901). Причинок до істориї повстання Наливайка. https://libraria.ua (Українська) . Процитовано 24.02.2023.
- Грушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV
- (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Руська спадщина Речі Посполитої, – інтерв'ю з істориком Віталієм Михайловським у "Без брому". localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
- Грушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV — С. 4.
- Д. Яворницький. Історія запорізьких козаків… — Т. 2. — С. 105—106.
- Недавній ватажок козацький виступив завзятим і немилосердним ворогом козаччини, так що навіть Жолкевський не похваляв його нелюдських екзекуцій і оправдував тільки тим, «бо козаки йому доїли до живого» — Грушевський М. Історія України-Руси. — Том VII. Розділ IV. — С. 5.
- Смолій В.А.; Сергійчук В.І.; Лепявко С.А.; Сас П.М.; Щербак В.О.; Замлинський В.О.; Мицик Ю.А.; Дашкевич Я.Р.; Степанков В.С. (1994). Володарі гетьманської булави: Історичні портрети.
- Вінграновський М. Северин Наливайко: роман / М. Вінграновський; передм. І. Дзюби. — К. : Веселка, 1996. — 366 с.: іл. — С. .
Література
- Антонович М. Студії з часів Наливайка. — Прага, 1941. — 86 с.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Демянюк І. ПРОЩАННЯ З ЛЕГЕНДОЮ. До питання про наукову ідентифікацію подій 1594—1596 років в Україні
- УРЕ. — К., 1962. — Т. 10.
- Історія Русів — К., 1991.
- Історія України в особах: Литовсько-Польська доба. / Авт. колектив: О. Дзюба, М. Довбищенко, Я. Ісаєвич, М. Кром, С. Лепявко, М. Назарук, Д. Наливайко, Є. Пшеничний, О. Русина (упоряд. і авт. передм.) та ін. — К., 1997 — Леп'явко С. Семерій Наливайко — с. 219—227.
- Леп'явко С. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 53—85. — .
- Сас П. М. Політичний проект Северина Наливайка 1596 р. // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: матеріали Четвертих Всеукраїнських історичних читань. — Київ; Черкаси, 1994. — С. 41—43.
- УРЕ. — К., 1962. — Т. 10.
- Яворницький Д. Історія запорізьких козаків — К. : Наукова думка, 1990. — Т. 2. — 560 с. — .
- Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/3, zeszyt 94. — S. 489—492. (пол.)
Посилання
- Наливайко Семерій (Северин) // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 429.
- Наливайко // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Наливайко Северин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1072. — 1000 екз.
- Листи Наливайка до короля Сигізмунда III
- Микола Пашковець. Загадка походження Северина Наливайка // День
- С. А. Леп'явко. Северин Наливайко
Попередник Григорій Лобода | (Гетьман України) 1594—1596 | Наступник Матвій Шаула |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nalivajko Severi n Semerij Naliva jko Gusyatin 11 kvitnya 1597 Varshava kozackij vatazhok odin iz kerivnikiv povstannya 1594 1596 rokiv u Rechi Pospolitij Severin Semerij NalivajkoSeverin Semerij Nalivajko Kozackij otaman 1594 1596 Narodzhennya nevidomo Gusyatin Smert 11 kvitnya 1597 1597 04 11 VarshavaPrichina smerti obezgolovlennyaKrayina Rich PospolitaReligiya pravoslavnij Vijskova sluzhba Roki sluzhbi kviten 1594 Prinalezhnist Privatne vijsko K Ostrozkogo Zvannya Sotnik Komanduvav Sotnya Nadvirnoyi horugvi Bitvi Bitva pid P yatkoyu Mediafajli b u VikishovishiPohodzhennya ta yuni rokiZhittya Nalivajka do 1594 roku malovidome Mozhlivo jogo im ya bulo inshim U literaturi mozhna zustriti rizni variaciyi jogo imeni Pavlo Shimon Semen Severin Semerin Semerij Istoriki shilyayutsya do togo sho spravzhnye jogo im ya Semerij oskilki same cim imenem vin pidpisuvav bilshist svoyih listiv Vvazhayut sho vin narodivsya v mistechku Gusyatin nini Ternopilskoyi oblasti v okremih istorichnih pracyah vkazuyutsya takozh Kam yanec Podilskij chi Ostrog priblizno v pershij polovini 1560 h rokiv Za pripushennyami Sergiya Lep yavka rodina nalezhala do predstavnikiv zalishku boyarskogo stanu batko zajmavsya kushnirstvom Pid chas konfliktu z Marcinom Kalinovskim kotrij privlasniv sobi Nalivajkivsku zemlyu batka Semeriya silno pobili i vid otrimanih ran vin nevdovzi pomer Rodina pereyihala do starshogo brata Dem yana v Ostrog Imovirno za protekciyi starshogo brata vstupiv na sluzhbu do privatnogo vijska knyazya Kostyantina Vasilya Ostrozkogo zgodom stavshi sotnikom jogo nadvirnoyi horugvi Brav uchast u rozgromi zakolotu Kshishtofa Kosinskogo zokrema u bitvi pid P yatkami Vnaslidok cogo jogo stosunki z zaporozhcyami buli nadovgo zipsovani Semerij namagavsya vipravdatis virnistyu do svogo pana i ti jogo probachili yak doblesnogo licarya za shedrij podarunok pivtori tisyachi konej zahoplenih vid tatar Kozackij vatazhokVoloska kampaniya Vzyattya forteci Izmayil ukrayinskimi kozakami na choli z getmanom Nalivajkom u 1595 roci 1593 roku Osmanska imperiya ogolosila vijnu Avstriyi U pohid mav virushiti i krimskij han abi vdariti po Ugorshini Vinikla nebezpeka velikogo pohodu tatar cherez Ukrayinu Polskij uryad ne mayuchi zmogi vistaviti dostatnye kvarcyane vijsko vidav universali do shidnogo magnatstva ta vsih ohochih pro stvorennya zagoniv samooboroni Tomu u kvitni 1594 roku vidprosivshis zi sluzhbi u knyazya Ostrozkogo Nalivajko organizuvav 2 5 tisyachnij kozackij zagin ta rushiv iz nim na braclavske prikordonnya nadislav list Yanu Zamojskomu pro svoyu gotovnist uzyati uchast u vipravi Prote polnij getman Stanislav Zholkevskij buv shodo kozactva nastroyenij skeptichno i ne shotiv uzyati Nalivajka na sluzhbu Todi Severin zi svoyim vijskom pishov na Voloshinu na vlasnij rozsud Pid chas pohodu rozbiv tatarskij zagin zahopivshi zbroyu ta kilka tisyach konej Pislya cogo zvernuvsya do zaporozhciv zaohochuyuchi do zgodi ta spilnih operacij U chervni voni zrobili pohid vniz Dnistra i rozgromili z Semeniyem fortecyu Parkani i zahopili kilka tisyach konej zagotovlenih dlya hana yaki podaruvav zaporozhcyam znak viznannya yih zverhnosti U lipni kozaki zajnyali Terebovlyu i Gusyatin zahopivshi mayetki Martina Kalinovskogo zabrali vsyu zbroyu i pograbuvali nizku shlyahetskih mayetkiv vidibrav kilka tisyach konej i zbroyi Dali Semerij Nalivajko z 4 tis vijskom zdijsniv pohid na Moldovu i vzyav najbilshe turecke misto Pridnistrov ya Tyagin za vinyatkom dobre ukriplenogo zamku Cherez misyac nalivajkivci virushili nazad ale na perepravi cherez Dnister yih nazdognav moldavskij gospodar Aaron iz 7 tisyachnim turecko tatarskim vijskom sho sprichinilo bitvu de kozaki zaznali znachnih lyudskih i materialnih vtrat Popri ce osnovne yadro svogo zagonu nalivajkivci na shastya vryatuvali sho ne znizilo vse znachennya cogo pohodu za yakim uvazhno stezhili soyuzniki Tak predstavnik Vatikanu Oleksandr Komulovich donosiv u Rim sho kozaki vikonali svij obov yazok Dali kozaki otrimali bezzasterezhnu pidtrimku Braclavskih mishan na choli z vijtom Romanom Tishenkom Shlyahtichi vtekli do Vinnici i vimagali prognati Nalivajka i priborkati mishan prote ti vnochi napali na yihnij tabir i rozignali jogo Shlyahta zvernulasya zi skargoyu do korolya prote uryad ne mav sil na ce i bazhav revanshu vid tatar Tomu potribni bud yaki sili sho dozvolilo Semeriyu Nalivajkovi razom iz Yanom Orishovskim i Grigoriyem Lobodoyu zibrati vijsko chiselnistyu blizko 12 tisyach cholovik Povazhayuchi zaporozku iyerarhiyu Nalivajko ustupiv kerivnictvo Grigoriyu Lobodi hocha ce j obtyazhuvalo jogo U stosunkah Nalivajka i Lobodi zitknulisya ne tilki osobisti ambiciyi a j chinniki socialni pov yazani z shvidkim zrostannyam kozactva naprikinci XVI st Ce prekrasno rozumili suchasniki Tak polskij hronist R Gejdenshtejn pisav Dva getmani kozakiv golovnimi buli na toj chas Arhorij Loboda i Simon Nalivajko Loboda keruvav starimi chistoyi rasi nizovcyami Nalivajko mav pid soboyu samih zbrodnikiv i vtikachiv lyudej strogih ale vidvazhnih Zvidsi vzayemna nepriyazn mizh Lobodoyu i Nalivajkom Tim ne mensh pid chas pohodu na Moldaviyu voni spalili kraj i jogo stolicyu Yassi razom Pid vplivom vtrat moldavskij gospodar rozirvav stosunki z Turechchinoyu i sklav prisyagu Rudolfu II Na pochatku sichnya 1595 roku Nalivajko virushiv na Voloshinu vzhe u roli yiyi soyuznika Cogo razu znishili okolici Bilgoroda spalili Kiliyu ta she kilka poselen poblizu girla Dunayu Zahopivshi zdobich ta branciv kozaki vidsvyatkuvavshi Velikden vidbuli do Pikova Pochatok konfrontaciyi She voseni 1594 roku pislya pershogo pohodu na volohiv Nalivajko z kozactvom ta mishanami pograbuvali shlyahtu v Braclavi Za namovlyannyam starogo Ostrozkogo popaliv i znishiv aktovi knigi Braclavskogo voyevodstva Nezabarom vshent rozbiv zibranij shlyahtoyu vijskovij zagin Korolyu Sigizmundu III Severin poyasnyuvav ce yak pomstu Kalinovskim P Kalinovskij moyemu batku bez usyakoyi prichini rebra polomav i takim chinom batka mogo zignav zi svita a ya za syu veliku krivdu ne buduchi svidomim pravnih sposobiv i ne mayuchi koshtiv i nakladiv potribnih dlya procesu yak cholovik bidnij priznayus do togo postanoviv buv nad nim pomstitisya sposobom hudopaholskim Pislya cogo pogromu braclavci stali povnimi volodaryami mista vzyali zamok zabrali armatu ponishili miski j zemski akti 24 listopada na radi v Bari kozaki virishili domagatisya vid shlyahti zgodi na povne utrimannya vijska Ta zh u panici kidala mayetki j tikala do Lvova ta Krakova U lyutomu 1595 roku Loboda j Nalivajko znovu virushili u Pridnistrov ya Razom iz nimi diyali moldavski voloski j ugorski vijska Soyuzniki zdobuli mista Tyagin Akkerman Bilgorod Kiliyu Izmayil Pislya trimisyachnoyi voyennoyi kampaniyi kozacke vijsko povernulosya v Ukrayinu Nezabarom Nalivajko otrimav zaproshennya vid brata avstrijskogo imperatora arhiknyazya Maksimiliana yakij komanduvav usima soyuznimi silami Z chervnya vin voyuvav v Ugorshini u skladi soyuznogo vijska i u veresni prijshov na Volin pid Luck Prote narodovladdya trivalo do lita 1595 go koli v Ukrayinu virushilo kvarcyane vijsko Priblizno todi zh na Polissi gospodaryuvalo nizove kozactvo na choli z Fedorom Polousom yakij vidstupivshi vid Lobodi projshov gori Dniprom i tam hodiv z svoyim polkom viberav staciyu j chiniv nayizdi na shlyahetski domi Ale vnaslidok zavershennya vijskovih dij proti osmaniv sho prizvelo do priznachennya gospodarem Moldaviyi stavlenika polyakiv Yeremiyi Mogili a sam kraj nominalno ponoviv vasalnu zalezhnist vid Turechchini faktichno zh stavshi bufernoyu zonoyu pomizh dvoh imperij situaciya zminilasya Ce svoyeyu chergoyu vneslo peremini u vidnosini do kozakiv yaksho dosi yih voyenni operaciyi zverneni proti musulman buli korisni polskomu uryadovi to vidnini kozachchini virishili poklasti kraj Do togo zh vidteper Korona mala zmogu zoserediti sili na podolanni ukrayinnih svoyevilstv Sejm she 1593 roku uhvaliv duzhe grizni postanovi progolosivshi kozakiv za buntivnikiv i vorogiv derzhavi Vtim ci uhvali zostalisya na paperi a kozaki vsi ci roki buli povnimi gospodaryami na vsim ukrayinskim pogranichchi vid Shidnogo Podillya do Dnipra Rozkvartirovuvalisya de hotili zbirali kontribuciyi ta pripasi Pochinayuchi z povstannya Kosinskogo kozactvo dedali zavojovuvali Ukrayinu Kiyivshinu Shidne j Zahidne Podillya a potim i Volin Pri comu povoli i vpevneno opanovuvali kozaki novi teritoriyi vikoristovuyuchi yih dlya popovnennya vlasnih sil Harakterno sho kozaki diyali okremimi zagonami pid kerivnictvom Lobodi Fedora Polousa Sashka Fedorovicha Matviya Shauli ta inshih starshin Silnij poshtovh do pidnesennya kozackogo ruhu dav polskij uryad yakij vlitku 1595 r vviv vijska v Moldovu ale shob pidtrimati mir iz Turechchinoyu zaboroniv kozakam samostijni vipravi Ce nalashtuvalo yih proti uryadu miscevoyi vladi shlyahti Chislenni vtikachi yaki priyednuvalisya do kozackih zagoniv nadali comu ruhovi vzhe socialnogo zabarvlennya Volinska kampaniya Karabulin B M Vzyattya Luckogo zamku S Nalivajkom Grandiozni kontribuciyi rozpochav Nalivajko voseni 1595 r pislya povernennya z Ugorshini Nasampered pishov na Volin pid Luck u chas yarmarku i sudovoyi sesiyi koli do krayu ponayizdilo shlyahti ta kupciv Nalyakani obivateli vislali nazustrich delegaciyu na choli z biskupom Bernardom Macejovskim i domovilis pro vidkup u rozmiri kilka tisyach zolotih ale Nalivajko i pograbuvav she j peredmistya Dali virushiv na Bilorus zdobuv Sluck zabrav garmatu ta nakazav mishanam zaplatiti velicheznij vikup j persh nizh pidijshlo litovske vijsko rushiv na Bobrujsk i Mogiliv Pislya vzyattya j rozgrabuvannya ostannogo naprikinci sichnya povernuvsya na Volin Na Volini jmovirno za doruchennyam knyazya K V Ostrozkogo pograbuvav mayetnosti predstavnika uniyativ Kirila Terleckogo ta jogo brata Yarosha zokrema Buderazh ta skarbnicyu Vnaslidok ciyeyi akciyi pochinayuchi z Litopisu Grab yanki Severin postaye u nimbi oboroncya pravoslav ya hoch na dumku Mihajla Grushevskogo principialni religijno nacionalni motivi v rusi vlastivo she ne grali niyakoyi zamitnoyi roli Boyi z kvarcyanim vijskom Pislya vdaloyi dlya sebe kampaniyi nalivajkivci vidchuvshi svoyu mic i dedali rozpovsyudzhuvali navkolo sebe zagalnu nepokoru vladi Kancler Yan Zamojskij zaznachav sho Nalivajko listi rozpisuye sho za volyu ce malo buti Pri comu vin ne viyavlyav osoblivoyi agresivnosti shodo predstavnikiv panivnogo klasu Tak u Slucku do jogo ruk potrapili diti mstislavskogo voyevodi Iyeronima Hodkevicha ale yim ne zapodiyali niyakogo zla hoch magnat vislav proti kozakiv zagin gajdukiv Nalivajko pisav z cogo privodu Mi yak lyudi ricarski nad nevinnimi mstitisya ne hochemo ce nam lyudyam ricarskim ne g Utiski vchineni nalivajkivcyami K Terleckomu kotrij perebuvav u favori Koroni prizveli do ostatochnogo rishennya pro vijskovij pohid koronnogo vijska proti kozactva Sigizmund III ogolosiv pospolite rushennya na zahidno ukrayinskih zemlyah ale shlyahta zreaguvala na nogo vidverto mlyavo Natomist oporoyu S Zholkevskomu v pohodi stali knyaz Kirik Ruzhinskij kotrij cherez vlasnu latifundiyu v Pavolockij volosti rozsvarivsya z kozakami stavshi yim za najneprimirennishogo voroga ta keruyuchij litovskoyu chastinoyu vijska Bogdan Oginskij Z kozackogo boku kermanichami vistupili Grigorij Loboda Matvij Shaula Krishtof Krempskij ta Sasko Fedorovich Zaporozhci na pochatku povstannya ne mali Nalivajka za spilnika i lishe zagroza koronnogo vijska prizvela do ob yednannya nizovikiv ta nalivajkivciv Loboda mav vplivi sered bilshoyi chasti i to starshih Nizovciv Nalivajko perevazhno sered riznih utikachiv sho vchinivshi yakijs zlochin abo pokinuvshi svoyih paniv tyikali do kozakiv shukayuchi zahistu u nih vin svoyeyu vidvagoyu j zlochinami zdobuv veliku slavu j povagu U Richici nad Dniprom Nalivajka nazdognav shlyahtich Yan Myeshkovskij yakij sluzhiv pri korolivskomu dvori Vin poradiv Nalivajkovi dati korolyu pismove poyasnennya svoyih dij sho toj i zrobiv Ce pershe vidome zvernennya ukrayinskogo kozaka do korolya Rechi Pospolitoyi Nalivaiko opisav svoyu diyalnist u 1594 1595 rr i zaproponuvav vlasnij plan vporyadkuvannya kozactva peredati kozactvu prikordonnu teritoriyu vid Dnistra do Dnipra z centrom u novozbudovanomu misti forteci Kozacke vijsko malo zahishati vid tatar turkiv ta moskovitiv za simvolichnu platnyu vid derzhavi Sebe Nalivajko proponuvav na posadu yedinogo oficijnogo getmana Na pochatku lyutogo 1596 roku Nalivajko povernuvsya na Volin de diyav u mezhirichchi Prip yati j Gorini Zanepokoyeni rozvitkom podij polskij uryad boyavsya pohodu kozakiv na Zamostya i Krakiv pogroz pro vinishennya shlyahetskogo stanu Takozh buli chutki sho Nalivajko yak i Loboda navesni zbirayetsya do Moldovi abo za porogi Kostyantin Ostrozkij ne reaguvav na ce oskilki nalivajkivci jomu she znadoblyatsya u sutichci proti uniyi Uryad she z vesni 1595 r zamisliv rozpravu nad povstancyami ale taku mozhlivist vin otrimav pislya zakinchennya vijskovo politichnih manevriv u Moldovi Vzimku 1595 1596 rr proti kozakiv vidpravili 12 tisyachne vijsko na choli z polnim getmanom Stanislavom Zholkevskim Cherez ce Nalivajko vidijshov na pivdennij shid Volini do mistechka Ostropolya Potim na nogo raptovo napav Zholkevskij iz dvoma kozackimi rotami v seli Maciyevichi j znishili nalivajkivciv Nalivajka yakogo vstigli poperediti vtik ale Zholkevskij nazdognav jogo bilya Priluk Bij zakinchivsya bezrezultatno a vnochi Nalivajko podavsya na pivdennij shid do Korsunya Shob ne dopustiti ob yednannya kozakiv Zholkevskij virishiv siyati rozbrat z pomizh vatazhkiv obicyavshi viplatu Lobodi za Nalivajka i dati spokij kozakam Na pochatku kvitnya kozacki zagoni ob yednalisya poblizu Biloyi Cerkvi j napali na karalnij zagin knyazya Kirika Ruzhinskogo Nezabarom vijsko Zholkevskogo dalo zhorstokij bij bilya kozackogo taboru u yakomu obidvi storoni zaznali znachnih vtrat Zaginuv kozackij polkovnik Sasko Shauli vidirvalo ruku Getmanom stav Nalivajko Vnochi povstanci virushili do Tripillya dali pidrozdili vityagnulisya uzdovzh Dnipra dlya ohoroni pereprav Prote stanovishe povstanciv vkraj uskladnilosya cherez superechki z privodu podalshih dij todi Loboda povernuv sobi getmanstvo Na pochatku travnya dlya zamirennya proveli peregovori z polyakami yaki zakinchilisya bezrezultatno oskilki polska storona vimagala vidati Nalivajka garmati horugvi i vsih selyan vtikachiv Bezdiyalnist u Pereyaslavi sprichinila porazku povstanciv bo voni povnistyu viddali iniciativu v ruki protivnika U cej chas Zholkevskij zibrav sili i organizuvav perepravu pid Kiyevom Povstanci kinulisya na shid ale pid Lubnami v urochishi Solonicya yih nazdognali Kozaki shvidko sporudili tabir otochili jogo vozami v 7 9 ryadiv okopali rovom i shancyami Na ukriplennya j vozi postavili blizko dvoh desyatkiv garmat Z odnogo boku tabir buv faktichno nepristupnij bo prilyagav do bolotistoyi nizini yaka tyaglasya vid Suli 25 travnya 1596 r pochalasya visnazhliva obloga taboru yaka zakinchilas obstrilami Smert5 6 chervnya na kinec oblogi Solonici postrazhdalo kilkasot osib vid garmatnogo vognyu Providnih povstanciv Nalivajka Kosobuckogo Pavlovskogo Shkarpetka Ostrovskogo Korshelovskogo Shauli Shostki Duki Olivka Mikitka vidvezli do Lvova a potim do Varshavi Procesiya zavernula do korolivskoyi rezidenciyi Uyazdov de na Nalivajka hotila podivitisya stara koroleva Vona stoyala na balkoni palacu i Nalivajko pidnyavshis u kareti shlyahetno privitav yiyi Prisutnij pri cij podiyi nimeckij torgovij rezident iz Dancigu tak opisav Nalivajka Z viglyadu garnij cholovik silnij i strunkij z vihovanim i odvertim oblichchyam Take zagalne vrazhennya suchasnikiv vid Nalivajka bo shozhu harakteristiku dav jomu i polskij hronist I Byelskij Bula to osoba krasna muzh yakih nebagato Voseni 1596 roku dev yatoh spilnikiv Nalivajka stratili Samogo Semeriya neodnorazovo katuvali po kilka dib ne davali jomu spati Jomu namagalisya vlashtuvati vtechu Dzhura Nalivajka zumiv peredati v tyuremnu kameru pilku yakoyu toj perepilyav kolodku ale storozha ce pomitila Zi stratoyu Nalivajka zatyaguvali oskilki vin buv potriben pravlyachim kolam yak uchasnik vnutrishnih i mizhnarodnih intrig Vse zh ostannij dopit Semeriya Nalivajka vidbuvsya 9 kvitnya v budinku koronnogo marshalka v prisutnosti kilkoh visokopostavlenih osib 11 kvitnya 1597 roku v centri Varshavi na ochah u velikogo natovpu Semeriyu Nalivajkovi vidrubali golovu Potim tilo chetvertuvali RodinaPoshtova marka 2011 roku na yakij zobrazili Grigoriya Lobodu zverhu i Severina Nalivajka Moneta nominalom 20 griven 1997 rik Revers Starshij brat Dem yan svyashennik domashnoyi cerkvi knyazya Kostyantina Ostrozkogo v Ostrozi buv pov yazanij z Ostrozkoyu akademiyeyu vikladav u yiyi stinah Takozh vidomo sho vin tezh brav uchast u povstanni buv sotnikom Drugij brat Severina mav shevsku spravu v Ostrozi Vidomo takozh pro sestru Olenu Vshanuvannya pam yatiSmert Semeriya Nalivajka yak i zhittya zalishila yaskravij slid u narodnij pam yati Piznishi litopisi rozpovidali pro stratu Nalivajka v rozpechenomu midyanomu biku abo na rozpechenij zaliznij kobili iz zaliznoyu koronoyu na golovi Nalivajko buv pershim vidomim diyachem vitchiznyanoyi istoriyi yakij zaginuv u borotbi proti Rechi Pospolitoyi tomu i stav odnim iz simvoliv vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu Diyi povstanciv Severina Nalivajka v Bilorusi opisuye Barkulabivskij litopis Pro Severina Nalivajka skladali bagato narodnih dum Yak narodnogo geroya jogo ne raz zgaduvav Taras Shevchenko u svoyih tvorah zokrema v poemi Tarasova nich u yakij zgaduyetsya Nalivajko Kravchina Kondratij F Rilyeyev napisav poemu Nalivajko Ivan Le napisav istorichnij roman Nalivajko Mikola Vingranovskij napisav roman Severin Nalivajko Pismennik Kulakovskij V M napisav istorichnij roman Severin Nalivajko 1998 L Kostenko zgaduvala Severina v svoyemu istorichnomu virshovanomu romani Marusya Churaj Pro formuvannya vijska Severinom Nalivajkom na terenah Podillya ta jogo geroyichni vchinki opisuye Oleksandr Dmitruk u romani Zvityaga dilogiyi Trizna Nacionalnij Bank Ukrayini u seriyi Geroyi kozackoyi dobi vviv do obigu pam yatnu sribnu monetu nominalom 20 griven yaka prisvyachena pam yati Severina Nalivajka Na jogo chest najmenovano cilij ryad vulic u riznih naselenih punktah Ukrayini U Gusyatini jomu zvedeno pam yatnik 2011 roku poshtova sluzhba Ukrayini vipustila kombinovanu poshtovu marku iz zobrazhennyam Grigoriya Lobodi i Severina Nalivajka Div takozhKravchinaPrimitkiSergij Lep yavko Severin Nalivajko Volodari getmanskoyi bulavi S 54 Zapiski naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 40 Zapiski naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 40 01 01 1901 Prichinok do istoriyi povstannya Nalivajka https libraria ua Ukrayinska Procitovano 24 02 2023 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom VII Rozdil IV PDF Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2022 Procitovano 7 zhovtnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Ruska spadshina Rechi Pospolitoyi interv yu z istorikom Vitaliyem Mihajlovskim u Bez bromu localhistory org ua ukr Procitovano 13 lyutogo 2023 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom VII Rozdil IV S 4 D Yavornickij Istoriya zaporizkih kozakiv T 2 S 105 106 Nedavnij vatazhok kozackij vistupiv zavzyatim i nemiloserdnim vorogom kozachchini tak sho navit Zholkevskij ne pohvalyav jogo nelyudskih ekzekucij i opravduvav tilki tim bo kozaki jomu doyili do zhivogo Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom VII Rozdil IV S 5 Smolij V A Sergijchuk V I Lepyavko S A Sas P M Sherbak V O Zamlinskij V O Micik Yu A Dashkevich Ya R Stepankov V S 1994 Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Vingranovskij M Severin Nalivajko roman M Vingranovskij peredm I Dzyubi K Veselka 1996 366 s il S LiteraturaAntonovich M Studiyi z chasiv Nalivajka Praga 1941 86 s Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Demyanyuk I PROShANNYa Z LEGENDOYu Do pitannya pro naukovu identifikaciyu podij 1594 1596 rokiv v Ukrayini URE K 1962 T 10 Istoriya Rusiv K 1991 Istoriya Ukrayini v osobah Litovsko Polska doba Avt kolektiv O Dzyuba M Dovbishenko Ya Isayevich M Krom S Lepyavko M Nazaruk D Nalivajko Ye Pshenichnij O Rusina uporyad i avt peredm ta in K 1997 Lep yavko S Semerij Nalivajko s 219 227 ISBN 966 524 022 6 Lep yavko S Severin Nalivajko Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 S 53 85 ISBN 5 203 01639 9 Sas P M Politichnij proekt Severina Nalivajka 1596 r Ukrayinska kozacka derzhava vitoki ta shlyahi istorichnogo rozvitku materiali Chetvertih Vseukrayinskih istorichnih chitan Kiyiv Cherkasi 1994 S 41 43 URE K 1962 T 10 Yavornickij D Istoriya zaporizkih kozakiv K Naukova dumka 1990 T 2 560 s ISBN 5 12 002051 8 Majewski W Nalewajko Nalywajko Semen Seweryn zm 1597 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1977 T XXII 3 zeszyt 94 S 489 492 pol PosilannyaNalivajko Semerij Severin Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 429 Nalivajko Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Nalivajko Severin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1072 1000 ekz Listi Nalivajka do korolya Sigizmunda III Mikola Pashkovec Zagadka pohodzhennya Severina Nalivajka Den S A Lep yavko Severin Nalivajko Poperednik Grigorij Loboda Getman Ukrayini 1594 1596 Nastupnik Matvij Shaula