Кравчи на назва запорізького козачого війська зібраного Наливайком наприкінці XVI століття Припускають це пов язане з ти

Кравчи́на — назва запорізького козачого війська, зібраного Наливайком наприкінці XVI століття. Припускають, це пов'язане з тим, що отаман був кравцем або сином кравця.

«Кравчина» — військо, ватажок, отаман запорізьких козаків у козацьку добу (наприкінці XVI — XVII ст.ст., «кравчина» — назва гайдамацьких загонів у XVIII столітті, зокрема загону Гната Голого, який діяв у Чорному лісі (верхів'я р. Інгул) і який захопив Чигирин, Таращу, Умань, «кравчина» — козацьке братство, ділка війська.

«Кравчина запорізька»:

«Ой з города Немирова: Хмара виходила,

А кравчина запорізька: До Хотин спішила.

А в Хотині добрі люди: Самі себе знали: Та польського пана Яна: До себе їднали.

Та не тільки що поляків: До себе їднали — : Ще й супроти Хмельницького: Й одного з ним стали»… — рядки зі старовиної козацької пісні.

«Кравчина» — військо славне запорізьке, тому і читаємо у Тараса Шевченка — : «Встає хмара з-за Лиману,

А другая з поля;

Зажурилась Україна — : Така її доля!

Зажурилась, заплакала,

Як мала дитина.

Ніхто її не рятує…

Козачество гине;

Гине слава, батьківщина;

Немає де дітись;

Виростають нехрещені: Козацькії діти;

Кохаються невінчані;

Без попа ховають;

Запродана жидам віра,

В церкву не пускають!

Як та галич поле крив,

Ляхи, уніати: Налітають, — нема кому: Порадоньки дати.

Обізвався Наливайко — : Не стало кравчини!

Обізвавсь козак Павлюга: За нею полинув!»… — Тарас Шевченко «Тарасова ніч», 1840 рік.

У першому виданні Кобзаря за 1840 рік було — «кравчина», але згодом — в наступних виданнях творів Шевченка редактори почали вперто змінювати шевченківський текст і змінювати авторську «кравчину» на… «Кравчину».

«Ой, ще не світ, ой, ще не світ, ой, ще не світає,

А вже Гнатко з кравчиною коники сідлають.

Заїхали в нову корчму меду-вина пити.

Назбігались вражі ляхи, — хотіли побити», — рядки з пісні, «що кобзарі й до наших часів співають в Україні» — засвідчив у XIX столітті український письменник, автор численних прозових творів про вікопомну героїку Запорозької Січі, автор відомого «Оповідання про славне військо запорозьке низове» — історик Адріан Кащенко (1858—1921).

Виноски

Кравчина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
Гілка, загін війська.
М. П. Драгоманов — Т. Шевченко в чужій хаті його імені" («Кобзарь Тараса Шевченка». Видання Товариства імені Шевченка, ч. І—II, у Львові, 1893).
Записала 1999 року В. Ралдугіна в с. Кудлаї Немирівського району Вінницької області від А. Гордієнка.

Посилання

Кравчина [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 753. — 1000 екз.

[1] Кравчина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .

[3] Гілка, загін війська.

[4] М. П. Драгоманов — Т. Шевченко в чужій хаті його імені" («Кобзарь Тараса Шевченка». Видання Товариства імені Шевченка, ч. І—II, у Львові, 1893).

[5] Записала 1999 року В. Ралдугіна в с. Кудлаї Немирівського району Вінницької області від А. Гордієнка.