Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Надозів'я

Надозів'я
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (жовтень 2023)

Північне Приазо́в'я (іноді також Надазов'я, Приозі́в'я, Надозів'я, Поазов'я) — географічна область на південному Сході України та прилегле узбережжя Росії. Охоплює території півдня Донецької, Запорізької, сходу Херсонської областей та північного узбережжя Азовського моря, а також прилеглі до північного берега Таганрозької затоки райони Ростовської області Росії.

Північне Приазов'я
Країна image Україна і image Росія
Розташовується на водоймі Азовське море
image

Координати: 47°00′ пн. ш. 36°36′ сх. д. / 47.000° пн. ш. 36.600° сх. д. / 47.000; 36.600

Історія

Див. також: Найдавніша історія Північного Приазов'я

Першими поселенцями у Приазов'я були кочові племена, переважно скотарі: сармати, кімерійці, скіфи та тюркські народи. Довгий час панували на цій землі саме кімерійці, які розселилися на території Північного Приазов'я та Причорномор'я. Однак на початку VII століття до н. е. їх винищили скіфи, які мали у своїх володіннях землі від Дністра до Дону.

За часів козацтва тут була Кальміуська паланка Запорізької Січі, а згодом базувалося Азовського козацького війська. Сюди було переселено греків Приазов'я (переважно на південь Донецької області). У долині річки Молочна розселяли німецьких колоністів й російських старовірів, духоборів й молокан.

Географія

image
Коса на Азовському узбережжі
image
Водозбірний басейн Азовського моря на території України

Розташування і фізична географія

У геологічному відношенні Приазов'я розташоване на схилі Українського кристалічного щита, що заглиблюється на 500—1000 метрів та причорноморської западини. Для регіону характерний рівнинний ландшафт, який представлений Приазовською низовиною, а також сучасною терасою Азовського моря та Бердянською косою.

Басейн північного узбережжя Азовського моря включає річки Молочну, Обіточну, Берду, Кальміус та Міус. З них лише Молочна вливає свої води в Молочний лиман, решта — в Азовське море. Всі вони течуть на південь з Приазовської височини та Донецького кряжу, мають звивисті річища, у зв'язку з чим їх течії декілько уповільнені.

Клімат

Клімат Північного Приазов'я помірно-континентальний, з тривалим сухим, жарким та з великою кількістю сонячних днів літом, і короткою, малосніжною, м'якою, з частими відлигами зимою. Середньорічна температура повітря змінюється від 8,0 °C до 11,7 °C, у середньому за багаторічний період вона становить 9,8 °C.

Переважними вітрами є вітри східних і північно-східних румбів, повторюваність яких становить 40-50 %. Поява льоду у Північному Приазов'ї відбувається пізніше, ніж на інших узбережжях Азовського моря та приходиться на початок січня. Льодовий покрив тримається до середини березня. Кількість сонячних днів на рік складає в середньому 179 днів.

Природоохоронні території

На території регіону знаходяться об'єкти природно-заповідного фонду:

Адміністративний поділ

Сучасні адміністративні формування Приазов'я:

Донецька область

Запорізька область

Луганська область

Ростовська область (Росія)

Російська частина північного Приазов'я

Херсонська область

Грецькі поселення

У дужках — рік заснування

Економіка

Економіка регіону визначається промисловостями та господарствами її головних міст: Донецька, Маріуполя, Таганрогу (Росія), Бердянська та Мелітополя.

У Приазов'ї знаходиться найбільша металургійна база України — місто Маріуполь (металургійні комбінати імені Ілліча, Азовсталь, коксохімічний завод «Маркохім»). Тут випускається більше третини українського агломерату, чавуну, сталі, готового прокату, 12 % коксу, 6 % сталевих труб.

Важливе місце в економіці Приазов'я посідає машинобудування та металообробка, найбільшими підприємствами є: «Азовмаш» («Маріуполь»), «Азовкабель» («Бердянськ»), («Мелітополь»).

Хімічну промисловість регіону представляє бердянське підприємство «АЗМОЛ» — виробник транспортних мастил.

Транспорт

Через Приазов'я проходить автомобільний шлях міжнародного значення М 14, який з'єднує Одесу та Новоазовськ.

Залізничний транспорт розвинений менше: Бердянськ та Маріуполь є станціями із невеликим пасажиро- та товарообігом. Лише Мелітополь та Таганрог є важливими залізничними транспортними вузлами.

В регіоні добре функціонує морський транспорт завдяки наявності Бердянського, Маріупольського та портів.

Див. також

Література

  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
  • Пірко В. О. Про формування багатоетнічного складу — населення Північного Приазов'я в XVI—XVIII ст. // Здійснення ленінської національної політики на Донеччині. — Донецьк, 1990 (0,2 а.).
  • Яруцкий Л. Евреи Приазовья. — Мариуполь, 1996. — 322 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2023 Pivnichne Priazo v ya inodi takozh Nadazov ya Priozi v ya Nadoziv ya Poazov ya geografichna oblast na pivdennomu Shodi Ukrayini ta prilegle uzberezhzhya Rosiyi Ohoplyuye teritoriyi pivdnya Doneckoyi Zaporizkoyi shodu Hersonskoyi oblastej ta pivnichnogo uzberezhzhya Azovskogo morya a takozh prilegli do pivnichnogo berega Taganrozkoyi zatoki rajoni Rostovskoyi oblasti Rosiyi Pivnichne Priazov yaKrayina Ukrayina i RosiyaRoztashovuyetsya na vodojmiAzovske more Koordinati 47 00 pn sh 36 36 sh d 47 000 pn sh 36 600 sh d 47 000 36 600IstoriyaDiv takozh Najdavnisha istoriya Pivnichnogo Priazov ya Pershimi poselencyami u Priazov ya buli kochovi plemena perevazhno skotari sarmati kimerijci skifi ta tyurkski narodi Dovgij chas panuvali na cij zemli same kimerijci yaki rozselilisya na teritoriyi Pivnichnogo Priazov ya ta Prichornomor ya Odnak na pochatku VII stolittya do n e yih vinishili skifi yaki mali u svoyih volodinnyah zemli vid Dnistra do Donu Za chasiv kozactva tut bula Kalmiuska palanka Zaporizkoyi Sichi a zgodom bazuvalosya Azovskogo kozackogo vijska Syudi bulo pereseleno grekiv Priazov ya perevazhno na pivden Doneckoyi oblasti U dolini richki Molochna rozselyali nimeckih kolonistiv j rosijskih staroviriv duhoboriv j molokan GeografiyaKosa na Azovskomu uzberezhzhiVodozbirnij basejn Azovskogo morya na teritoriyi UkrayiniRoztashuvannya i fizichna geografiya U geologichnomu vidnoshenni Priazov ya roztashovane na shili Ukrayinskogo kristalichnogo shita sho zagliblyuyetsya na 500 1000 metriv ta prichornomorskoyi zapadini Dlya regionu harakternij rivninnij landshaft yakij predstavlenij Priazovskoyu nizovinoyu a takozh suchasnoyu terasoyu Azovskogo morya ta Berdyanskoyu kosoyu Basejn pivnichnogo uzberezhzhya Azovskogo morya vklyuchaye richki Molochnu Obitochnu Berdu Kalmius ta Mius Z nih lishe Molochna vlivaye svoyi vodi v Molochnij liman reshta v Azovske more Vsi voni techut na pivden z Priazovskoyi visochini ta Doneckogo kryazhu mayut zvivisti richisha u zv yazku z chim yih techiyi dekilko upovilneni Klimat Klimat Pivnichnogo Priazov ya pomirno kontinentalnij z trivalim suhim zharkim ta z velikoyu kilkistyu sonyachnih dniv litom i korotkoyu malosnizhnoyu m yakoyu z chastimi vidligami zimoyu Serednorichna temperatura povitrya zminyuyetsya vid 8 0 C do 11 7 C u serednomu za bagatorichnij period vona stanovit 9 8 C Perevazhnimi vitrami ye vitri shidnih i pivnichno shidnih rumbiv povtoryuvanist yakih stanovit 40 50 Poyava lodu u Pivnichnomu Priazov yi vidbuvayetsya piznishe nizh na inshih uzberezhzhyah Azovskogo morya ta prihoditsya na pochatok sichnya Lodovij pokriv trimayetsya do seredini bereznya Kilkist sonyachnih dniv na rik skladaye v serednomu 179 dniv Prirodoohoronni teritoriyi Na teritoriyi regionu znahodyatsya ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Priazovskij nacionalnij prirodnij park Landshaftnij zakaznik Zaplava richki Berda Landshaftnij zakaznik Ogolovok Berdyanskoyi kosi Zakaznik Veliki i Mali Kuchuguri Landshaftnij zakaznik Staroberdyanskij Gidrologichnij zakaznik Molochnij liman Dalni Makorti Administrativnij podilSuchasni administrativni formuvannya Priazov ya Donecka oblast Amvrosiyivskij rajon 55 1 tis osib Bojkivskij rajon 35 1 tis osib Volnovaskij rajon 92 6 tis osib Doneck 1033 4 tis osib Yenakiyeve 161 5 tis osib Makiyivka 432 8 tis osib Mangushskij rajon 29 2 tis osib Mariupol 514 5 tis osib Nikolskij rajon 31 2 tis osib Novoazovskij rajon 38 9 tis osib Snizhne 82 6 tis osib Starobeshivskij rajon 56 0 tis osib Torez 95 6 tis osib Shahtarsk 71 7 tis osib Shahtarskij rajon 23 0 tis osibZaporizka oblast Berdyanskij rajon 31 6 tis osib Berdyansk 125 0 tis osib Veselivskij rajon 25 5 tis osib Melitopolskij rajon 56 1 tis osib Melitopol 160 7 tis osib Priazovskij rajon 32 9 tis osib Primorskij rajon 35 2 tis osib Tokmackij rajon 27 8 tis osib Tokmak 36 3 tis osib Chernigivskij rajon 22 2 tis osib Yakimivskij rajon 38 0 tis osibLuganska oblast Antracitivskij rajon 37 0 tis osib Antracit 90 8 tis osib Rovenki 91 7 tis osib Hrustalnij 145 1 tis osibRostovska oblast Rosiya Rosijska chastina pivnichnogo Priazov ya Kujbishevskij rajon Rostovska oblast 15 2 2000 r tis osib 45 6 2000 r tis osib Neklinivskij rajon 82 7 2000 r tis osib Taganrog 281 9 2003 r tis osibHersonska oblast Genicheskij rajon 66 3 tis osib Ivanivskij rajon 17 9 tis osib Nizhnosirogozkij rajon 19 7 tis osib Novotroyickij rajon 43 0 tis osib Chaplinskij rajon 40 2 tis osibGrecki poselennyaU duzhkah rik zasnuvannya Rumejski poselennya v Priazov yi smt Sartana 1779 smt Yalta 1770 s Urzuf 1779 s Vichahala 1779 s Cherdakli Kremenivka 1779 s Maloyanisol 1780 s Karakuba Rozdolne 1780 s Chermalik Zamozhnye 1779 Urumski poselennya v Priazov yi smt Mangush 1779 smt Starobesheve 1779 smt Starij Krim 1779 s Karan 1780 s Bagatir 1799 s Georgiyivka 1779 s Komar 1779 s Staromlinivka Kermenchik 1779 s Kostyantinopil 1779 s Stara Laspa 1782 s Ulakli 1779 Zmishani poselennya v Priazov yi misto Mariupol 1778 smt Velika Novosilka 1780 EkonomikaEkonomika regionu viznachayetsya promislovostyami ta gospodarstvami yiyi golovnih mist Donecka Mariupolya Taganrogu Rosiya Berdyanska ta Melitopolya U Priazov yi znahoditsya najbilsha metalurgijna baza Ukrayini misto Mariupol metalurgijni kombinati imeni Illicha Azovstal koksohimichnij zavod Markohim Tut vipuskayetsya bilshe tretini ukrayinskogo aglomeratu chavunu stali gotovogo prokatu 12 koksu 6 stalevih trub Vazhlive misce v ekonomici Priazov ya posidaye mashinobuduvannya ta metaloobrobka najbilshimi pidpriyemstvami ye Azovmash Mariupol Azovkabel Berdyansk Melitopol Himichnu promislovist regionu predstavlyaye berdyanske pidpriyemstvo AZMOL virobnik transportnih mastil TransportCherez Priazov ya prohodit avtomobilnij shlyah mizhnarodnogo znachennya M 14 yakij z yednuye Odesu ta Novoazovsk Zaliznichnij transport rozvinenij menshe Berdyansk ta Mariupol ye stanciyami iz nevelikim pasazhiro ta tovaroobigom Lishe Melitopol ta Taganrog ye vazhlivimi zaliznichnimi transportnimi vuzlami V regioni dobre funkcionuye morskij transport zavdyaki nayavnosti Berdyanskogo Mariupolskogo ta portiv Div takozhPriazovska visochina Priazovska nizovina Literaturnij proces na Donbasi Greki Priazov ya Grecki poselennya Priazov ya Rumeyi ta urumiLiteraturaAlforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Pirko V O Pro formuvannya bagatoetnichnogo skladu naselennya Pivnichnogo Priazov ya v XVI XVIII st Zdijsnennya leninskoyi nacionalnoyi politiki na Donechchini Doneck 1990 0 2 a Yaruckij L Evrei Priazovya Mariupol 1996 322 s

Дата публікації:
Топ