Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про психологічний феномен Про анатомічну частину язика див язик Феномен на кінчику язика деколи також називаєт

На кінчику язика

На кінчику язика
Ця стаття про психологічний феномен. Про анатомічну частину язика, див. язик.

Феномен на кінчику язика (деколи також називається presque vu) — це нездатність отримати слово з пам'яті, поєднана з частковим та відчуттям, що слово ось-ось вдасться пригадати, коли воно «крутиться на язику». Назва феномену походить від вислову «на кінчику язика» Феномен «на кінчику язика» вказує на те, що лексичне розкриття відбувається по стадіях.

Люди, які відчувають феномен на кінчику язика часто пригадують одну або декілька рис цільового слова, наприклад першу літеру, наголос на певному складі, та слова, схожі за змістом та/або вимовою. Люди повідомляють про відчуття захоплення цим станом, відчуття невеликої паніки при пошуку його слова та відчуття полегшення, коли слово знайдено. І хоча багато аспектів стану «на кінчику язика» залишаються неясними, існує два основних конкуруючих пояснення його появи, погляд прямого доступу та погляд висновків. Погляд прямого доступу постулює, що цей стан спостерігається, коли сили пам'яті недостатньо для пригадування поняття, але достатньо для початку його стану. Погляд висновків, натомість, стверджує, що феномен на кінчику язика не базується виключно на недоступних, але активованих цілях; радше він виникає, коли людина намагається розшифрувати різні підказки щодо слова. Емоційно-спровоковане пригадування (напр., де було вбито відому людину?) часто спричиняє більшу кількість таких станів, ніж емоційно-нейтральне пригадування (напр, назва столиці країни). Емоційні стани «на кінчику язика» також мають більшу тривалість, ніж не-емоційні. Причина цього невідома, але можливі пояснення включають використання різних стратегій пригадування для емоційних та неемоційних пригадувань, плинність під час пригадування та силу пам'яті.

Стани «на кінчику язика» слід відрізняти від станів «відчуття знання». На відміну від першого, відчуття знання — це відчуття, що людина зможе з переліку понять виділити те поняття, яке зараз вона не може пригадати. На цей час, серед науковців ще існують протилежні думки щодо окремості процесів, які є підґрунтям цих двох концепцій. Зокрема, існують певні докази, що стани «на кінчику язика» та «відчуття знання» використовують різні відділи мозку. «На кінчику язика» асоціюються з передньою частиною поясної звивини, правою дорсолатеральною префронтальною корою і правою нижньою частиною кори, а «відчуття знання» — ні.

Відчуття стану «на кінчику язика» час від часу є нормальним для всіх вікових груп, однак з віком, випадки частішають. Цей стан кваліфікується як патологічний лише в тому випадку, коли він стає достатньо частим, щоб заважати навчанню чи щоденному життю. Така патологія називається , коли вона виникає внаслідок пошкодження мозку, як правило при , інсульті або деменції.

Феномен «на кінчику язика» має застосування у дослідженнях в галузі психолінгвістики, пам'яті, та .

Історія

image
Вільям Джеймс був першим психологом, який описав феномен «на кінчику язика», хоча він його так не називав

Термін «на кінчику язика» запозичений з повсякденного вжитку. Феномен «на кінчику язика» був вперше описаний як психологічний феномен у роботі Вільяма Джеймса Принципи психології (1890), хоча він його так не називав.

Зігмунд Фрейд також вивчав несвідомі психологічні фактори, такі як несвідомі думки та , які можуть спричинити забуття відомих слів.

Перше емпіричне дослідження цього феномену було здійснено гарвардськими дослідниками психологами Роджером Брауном та Девідом МакНейлом та опубліковано в 1966 році в Журналі вербального навчання та вербальної поведінки. Браун та МакНейл хотіли визначити, чи засноване відчуття скорого пригадування, які існує у стані «на кінчику язика», на дійсній здатності до пригадування або є просто ілюзією.

У своєму дослідженні, ці науковці зачитували учасника експерименту визначення рідковживаних слів та просили їх назвати об'єкт, визначення якого було прочитано, після чого експериментатор зачитував цільове слово. Учасників проінструктували повідомляти про те, чи відчували вони стан «на кінчику язика». Браун та МакНейл визначили три типи наявності стану «на кінчику язика»:

  1. учасник упізнав слово, яке зачитав експериментатор, як слово, яке він згадував,
  2. учасник правильно пригадав слово до того, як воно було зачитано експериментатором, та
  3. учасник пригадав слово, яке він шукав, до того, які цільове слово було зачитане експериментатором, але пригадане слово не біло цільовим.

Якщо учасник відмічав у себе наявність стану «на кінчику язика», його просили надати будь-яку інформацію про цільове слово, яку вони могли пригадати. Браун та МаНейл з'ясували, що учасники могли ідентифікувати першу літеру слова, кількість букв у ньому, схожі за звучанням слова, схожі за змістом слова, структуру букв та місце розташування окремих букв у слові краще, ніж якби це був випадковий збіг. Їх дослідження продемонстрували дійсність «відчуття знання» у стані «на кінчику язика», а також заклали підґрунтя для наступних досліджень феномену «на кінчику язика».

Універсальність

Обидві статі відчувають стан «на кінчику язика». Цей стан спостерігається у молоді, людей середнього віку та старшого віку. Досліджень щодо наявності цього феномену у дітей не проводилось. Його відчувають одномовні, двомовні та багатомовні люди, однак з різною частотою (див. Вплив двомовності).

Багато мов мають вирази, еквівалентні за змістом до «на кінчику язика», що свідчить про поширеність цього феномену у різних культурах. Дослідження Б. Л. Шварца (1999) 51 мови показало, що у 45 мовах з цих 51 є ідіома, яка стосується феномену «на кінчику язика» та використовує язик, рот або горло як метафору. Прямий переклад цих ідіом: «на язику», «на кінчику/точці/голові язика», «згори язика», «попереду язика», «блискотить на кінці язика», та «у роті та горлі». Серед досліджених мов, мови, що не мали ідіоми, еквівалентної до «на кінчику язика» були , амхарська мова, ісландська мова, індонезійська мова, та суахілі. Однак, ті, хто використовують мову жестів, повідомляли про стан «на кінчику пальців».

Причини

Див. також: #Фактори впливу

Причини феномену «на кінчику язика» в цілому ще невідомі, однак були запропоновані численні пояснення. Ці пояснення переважно попадають у одну з двох узагальнюючих точок зору: погляд прямого доступу або погляд висновків.

Погляд прямого доступу

Погляд прямого доступу на феномен «на кінчику язика» стверджує, що цей феномен виникає, коли сила пам'яті для певного поняття не достатня для його пригадування, але достатня для активації такого стану. Тобто, той, хто пригадує, має прямий доступ у пам'яті до цільового слова, але не може його негайно пригадати. Теорії щодо причин феномену «на кінчику язика» в рамках погляду прямого доступу включають гіпотезу блокування, гіпотезу неповної активації, та модель недостатності передачі.

Гіпотеза блокування

Див. також:

Гіпотеза блокування стверджує, що підказки для пригадування спричиняють пригадування слова, пов'язаного з цільовим, яке по-тому блокує пригадування правильного слова і спричиняє феномен «на кінчику язика». Іншими словами, феномен виникає, коли на думку швидко спадають ймовірні, але невірні відповіді на запит. Людина впізнає, що пов'язані слова є неправильними, але не може пригадати правильне слово, бо воно пригнічене. Ці пов'язані слова називаються «блокаторами», бо вони блокують здатність пригадати правильне слово. Це пояснює, чому «на кінчику язика» передбачає поведінку пам'яті: після того, які пригнічення правильного слова знято або блокатори забуті, людина пригадає правильне слово і стан закінчиться. Однак докази цієї гіпотези мінімальні, оскільки це важко виміряти. Більшість досліджень, які приймають це підхід, надають учасникам блокатори та спостерігають, чи з'явиться стан «на кінчику язика», що викликає критику, оскільки неясно чи блокатори викликають стан «на кінчику язика» чи просто слугують підказками.

Гіпотеза, що блокатори діють більше як підказки для пригадування переважно засновується на ідеї фонологічної схожості між словом-блокатором та цільовим словом. Відповідно до Боуна та Харлі, «фонологічні сусіди (блокаторів) як правило діють як підтримка у лексичному пригадування, а не перешкода». Існує і протилежна гіпотеза, яка стверджує, що фонологічні блокатори заважають здатності пригадати цільове слово і викликають стан «на кінчику язика».
Однак, більшою підтримкою користується ідея, що блокатори діють не як праймери чи підсилювачі, а побічний ефект. У дослідженні Меткалфа та Корнелла, інкубаційний період допоміг учасникам пригадати однакову кількість слів у стані «на кінчику язика» як без блокаторів, так і з ними. Це дозволяє припустити, що блокатори не мають впливу на пригадування або на виникнення стану «на кінчику язика».

Гіпотеза неповної активації

Гіпотеза неповної активації стверджує, що стани на «на кінчику язика» виникають, коли цільове слово у пам'яті недостатньо активовано для пригадування, однак ті, хто пригадують, тим не менш відчувають його присутність. Доступність цільового слова змінюється в залежності від факторів, які збільшують рівень активації, таких як підказки. Рівень активації цільового слова може змінитися до рівня, достатньо високого для пригадування слова та припинення стану «на кінчику язика».

Модель недостатності передачі

Модель недостатності передачі заснована на багатокомпонентній теорії відтворення пам'яті, яка припускає, що семантична та фонологічна інформація зберігається в пам'яті та відтворюється окремо. Модель недостатності передачі постулює, що стан «на кінчику язика» виникає, коли відбулася активація семантичного компоненту пам'яті про цільове, однак ця активація не доходить до місця зберігання фонологічної інформації про цільове слово. Отже, стани «на кінчику язика» виникають внаслідок недостатньої передачі активації від місця зберігання семантичної інформації до місця зберігання фонологічної інформації.

Відповідно до когнітивних психологів Дебори М.Бурке з Коледжу Помони та Дональда Дж. МакКея з Каліфорнійського університету, цей феномен виникає внаслідок переважно трьох причин, які всі ґрунтуються на слабких нейронних зв'язках: перша — не часте використання слова, друга — слово не використовувалось останнім часом, третя — старіння.

Погляд висновків

Погляд висновків на стан «на кінчику язика» стверджує, що цей стан виникає від підказок щодо цілі, які людина, що пригадує, може зібрати до купи. Тобто ця людина виводить своє знання цільового слова, а неминучість пригадування залежить від інформації про цільове слово, до якої вона має доступ у своїй пам'яті. Ці погляди відкидають думку, що присутність цільового слова у пам'яті має вплив на створення стану «на кінчику язика».

Теорія знайомства з підказками

Теорія знайомства з підказками припускає, що сильні почуття, спричинені впізнаванням знайомої підказки щодо цільового слова спричиняють феномен «на кінчику язика». Знайома підказка повинна створити стан «на кінчику язика», незалежно від того, чи знайоме саме цільове слово. Коли людина стикається з підказкою про цільове слово, оцінюється рівень впізнання, і якщо він сильний, то виникає стан «на кінчику язика». Дослідження показали, що повторювані підказки мають тенденцію створювати більше станів «на кінчику язика», ніж коли підказка одинична. Це може свідчити про те, що підказки дійсно мають вплив на виникнення цих станів.

Евристика доступності

Евристика доступності стверджує, що стани «на кінчику язика» спричиняються кількістю та силою інформації, яка отримується з пам'яті, коли цільове слово не отримане. При пошуку цільового слова, чим більше інформації отримано з пам'яті і чим більше вона вбачається пов'язаною з цільовим словом, тим більше ймовірність, що виникне стан «на кінчику язика».

Феномен у мозку

Обсяг досліджень неврологічних механізмів феномену «на кінчику язика» досить невеликий. Були проведені дослідження з використанням та , пов'язаного зі станом «на кінчику язика».


image
Передня частина поясної звивини кори головного мозку демонструє підвищену активність при станах «на кінчику язика»

Декілька ділянок мозку демонструють підвищену активність при станах «на кінчику язика», однак не багато відомо про функцію цих ділянок у цьому стані. Крім того, ділянки, які активуються, можуть різнитися в залежності від природи цільового слова. Наприклад, якщо цільове слово — це ім'я людини, то з високою ймовірністю буде активована зона облич веретеноподібної звивини під час обробки обличчя цієї людини. Такі проблеми ускладнюють визначення, які частини мозку людини задіяні саме у стані «на кінчику язика», а які — побічний продукт інших когнітивних функцій. Однак, можна зробити певні припущення щодо ролі цих структур на підставі теорій щодо їх функцій, сформованих за результатами інших, непов'язаних зі станом «на кінчику язика», досліджень цих структур. Висунута гіпотеза, що передня частина поясної звивини та права дорсолатеральна пре-фронтальна кора діють як електросхема для виявлення конфлікту, та можуть виконувати цю роль у виявленні конфлікту між відчуттям знання та нездатністю пригадати. Передня частина поясної звивини кори головного мозку також вважається відповідальною за емоції та може активуватись через емоційну реакцію на стан «на кінчику язика». Задня медіальна частина та обидві бічні частини тім'яної долі і лобова пре-фронтальна кора беруть участь у пригадуванні та оцінці, а отже можуть відігравати роль у метакогнітивному процесі, що є частиною феномену «на кінчику язика», наприклад оцінці власного знання та ймовірності пригадування.

Фактори впливу

Вплив двомовності

Кількість станів «на кінчику язика» суттєво відрізняється у тих, хто володіє лише однією мовою, і у двомовних. Двомовні люди повідомляють про таку саму кількість станів «на кінчику язика» для назв та імен, але значно більшу для інших (звичайних) слів. Зокрема, при коригуванні на ступінь використання домінуючої та менш домінуючої мови, двомовні мають більше станів «на кінчик язика» для менш домінуючої мови. У завданні, коли слід було назвати зображене на малюнку, двомовні були більш повільні за одномовних, навіть коли вони могли використовувати свою першу та домінуючу мову. Одним з можливих пояснень є те, що двомовні використовують кожне слово рідше ніж одномовні. Двомовні мають також майже вдвічі більше словниковий запас та додаткові когнітивні механізми для активації та деактивації мов. Такі механізми мають наслідком додаткові складнощі в обробці, яких не має у одномовних. Крім того, навіть якщо завдання здається одномовним, система двомовності все одно «не вимикається».

Вплив речовин

Лоразепам

Лоразепам — це тип бензодіазепінів, психоактивна речовина, що використовується для короткострокового лікування таких хвороб і станів як тривога, безсоння, сильні , включно з заспокоєнням госпіталізованих пацієнтів та примусовим заспокоєнням агресивних пацієнтів. Було проведено дослідження з метою вивчення впливу лоразепаму на стан «на кінчику язика» при відповіді на питання з загальної ерудиції. У завданні на пригадування, учасники, що отримали лоразепам, дали таку саму кількість повних пригадувань як і ті, хто лоразепам не отримав. Однак, ті, хто вжив лоразепам, надавали значно більше неправильних реакцій в стані «на кінчику язика». LЛоразепам може пригнічувати відтворення правильної відповіді. Учасники під впливом лоразепаму не мали суб'єктивного відчуття, що вони є в стані «на кінчику язика» (тобто, відчуття того, що вони ось-ось пригадають слово). Ці учасники відчули суб'єктивне відчуття стану «на кінчику язика» лише після того, як їм сказали, що їх відповідь була неправильна. В результаті, здається такі учасники не свідомі того, що їх відповідь неправильна та відчувають субєктивне відчуття стану «на кінчику язика» лише тоді, коли їм кажуть, що відповідь неправильна. Лоразепам може створювати умови, коли альтернативні відповіді легше пригадуються. Більше того, лоразепам пригнічує емоції, що може бути поясненням чому учасники, що вжили ці ліки, не мали суб'єктивного відчуття, що вони є в стані «на кінчику язика», що дозволило їм пригадати альтернативні відповіді. Ці результати припускають, що лоразепам не збільшує частоту станів «на кінчику язика», але пригнічує пошук правильної відповіді та суб'єктивне відчуття стану «на кінчику язика», приводячи таким чином учасників до надання неправильних відповідей без розуміння цього.

Кофеїн

Кофеїн може мати багато видів впливу на рівні клітини, однак в першу чергу він відомий своїм ефектом підвищення уваги у людей. Було проведено дослідження, яку включало фонологічну підготовку та стани «на кінчику язика», у якому учасники приймали або 200 мг кофеїну, або плацебо. Учасники відповідали на 100 запитань на загальну ерудицію, кожне лише з однією правильною відповіддю. Для кожного запитання, учасники читали 10 слів, які демонструвалися на моніторі протягом короткого проміжку часу. Кожен список з 10 слів містив від 2 до 8 слів, які були фонологічно пов'язані з відповіддю, а решта — ні. Учасники, які прийняли кофеїн мали менше станів «на кінчику язика» ніж ті, хто прийняв плацебо, що вказувало на краще пригадування. Однак, при непов'язаних умовах, група, що прийняла кофеїн, була гірше ніж та, що прийняла плацебо, у пригадуванні слів. Результати свідчать, що така доза кофеїну (екв. двох чашок кави) може тимчасово погіршити в людини короткострокове пригадування певних слів. Більш того, загальний позитивний вплив кофеїну на увагу може бути заперечений.

Вплив віку

Вік вважається важливим фактором для станів «на кінчику язика», оскільки є свідчення, що вплив таких станів зростає з віком — у дорослих він більший ніж у молоді, і ще більший — у людей старшого віку. У порівнянні з молодими дорослими, більш старші дорослі відмічають більшу кількість станів «на кінчику язика», менше альтернативних слів та менше фонологічної інформації про цільове слово. Дослідження станів «на кінчику язика» у зв'язку з віком фокусувалися на неврологічних відмінностях мозку. Сучасні дослідження використовують методи нейровізуалізації для оцінки різної динаміки мозку, коли стан «на кінчику язика» відчуває молода або більш старша людина. Вони показали, що старші і молодші люди використовують схожі мережі регіонів мозку під час станів «на кінчику язика», таких як префронтальна кора, ліва та сенсомоторна кора. Однак, старші люди показують різницю в активності в деяких регіонах у порівнянні з молодшими людьми. Стани «на кінчику язика» зростають з втратою з віком сірої речовини у лівій інсулі. Крім того, у цій частині мозку з віком знижується і активність. Більш того, при стані «на кінчику язика» у більш старших людей фіксується надмірна активність у префронтальній корі. Це може свідчити про продовження пошуку, коли пошук слова не вдався і виник стан «на кінчику язика». Більш точно, більша активація в сенсомоторній корі у старших людей і менша — у молодших може вказувати на відмінності у знанні, яке використовується для пошуку і відтворення цільової інформації. слів протягом тестів на пошук слова, який, як правило, знижує частоту станів «на кінчику язика» та покращує відтворення цільового слова, має більший ефект у старших людей. Це відповідає моделі , коли нейронні зв'язки стають більш сильними при більш частому використанні . І хоча старші люди відчувають стани «на кінчику язика» частіше, ніж інші категорії, нещодавні дослідження показують часті стани «на кінчику язика» зовсім не пов'язані з деменцією, яка поширена у старих людей. Незважаючи на зв'язок старшого віку з нижчими рівнями епізодичної пам'яті та частішими станами «на кінчику язика», ці два феномени вбачаються в цілому не пов'язаними один з одним.

Вплив емоцій

Згідно багатьох досліджень, емоція має вплив на багато параметрів пам'яті, наприклад обсяг пригаданого спогаду чи приписування ностальгії. Оскільки люди часто надають емоційного забарвлення станам «на кінчику язика», дослідження впливу емоцій тут фокусується на тому, як вони впливають на цей стан та на інформацію, яку намагаються пригадати. Була запропонована теорія, що для більшості людей стан «на кінчику язика» пов'язаний з негативними емоціями. Також було показано, що відчуття емоції пов'язано з успіхом розв'язання стану «на кінчику язика» пізніше: при станах, за яких відчували емоцію, більша ймовірність пригадати слово, ніж при станах без емоції. Зв'язок емоції та стану на «кінчику язика» пов'язаний з теорією , зазначеною вище. Згідно з цією теорією, стани «на кінчику язика» інформують когнітивну систему людини, що інформація, яку вона намагається пригадати, є доступною. Отже, емоція може відігравати роль у настанні стану «на кінчику язика». Деякі дослідження показали, що питання, які продукують емоційне збудження, створюють більше станів «на кінчику язика», ніж емоційно нейтральні питання. Крім того, емоційне збудження може продовжуватись і на наступні запитання або пригадувану інформацію, навіть якщо вони самі не ведуть до емоційного збудження.Нейровізуалізація також показала активацію у деяких регіонах мозку, що асоціюються з емоціями, зокрема у передній частини поясної звивини кори головного мозку.

Вплив розладів

Амнестична афазія

 — це нездатність пригадувати слова та назви та є частим симптомом у пацієнтів з афазією та хворобою Альцгеймера (AD). Були проведені дослідження з метою визначити, як ці хвороби впливають на стани «на кінчику язика» у хворих. У дослідженні Бісона, Холланда та Мюррея (1997), учасників з хворобою Альцгеймера та трьома класичними синдромами афазії (афазія Брока, амнестична та динамічна афазії) проінструктували називати імена відомих людей, яких їм демонстрували. Учасники з амнестичною афазією краще від інших учасників експерименту впорались із завданням. Цей результат був дещо очікуваним, оскільки у групі була досить м'яка форма афазії. Однак, учасники з хворобою Альцгеймера та афазією Брока не відрізнялись у пригадуванні відомих людей у варіантах з негайним або притриманим називанням. Всі групи показали базову ідентифікуючу семантичну інформацію для принаймні половини показаних відомих людей, що вказує на досить значну кількість потенційних станів «на кінчику язика». Групи з афазією Брока та динамічною афазією найбільш сильно вказали на наявність у них станів «на кінчику язика», оскільки краще за інші групи правильно ідентифікували перші літери імен відомих людей.

Дислексія

Дислексія (хиба в читанні, коли людина нездатна читати та інтерпретувати слова, літери та символи) також має вплив на частоту станів «на кінчику язика». В одному з досліджень, діти з дислексією мали більше станів "на кінчику язика, ніж діти, які читають нормально, а також продемонстрували «більше помилок в фонологічній […] стадії пригадування слова.» Однак, діти з дислексією все одно могли пригадати семантичне значення кожного слова, яке спричиняло стан «на кінчику язика».

Вплив праймінгу

Дослідження та практика праймінгу використовують тести з одним словом для оцінки присутності стану «на кінчику язика». Для праймінгу (націлювання) на цільове слово вказується перша літера цього слова, яка також є першою літерою слова, що звучить дуже схоже. Докази, які отримано від корисності та його використання для зменшення стану «на кінчику язика» в тому, що більшість інформації, через яку виникає цей стан, має низку частоту, тобто її не використовували або пригадували значний час. Нещодавність інформації може впливати на процес її пригадування. Достатньо показати праймінг лише раз для початку процесу виходу зі стану «на кінчику язика». Докази дієвості праймінгу були знайдені в тому, що після того, як людині надавали першу літеру, яке вони намагалися пригадати, вони з більшою ймовірністю долали стан «на кінчику язика». Коли ж праймінговим було пов'язане слово, а не перша літера, виникав цікавий ефект: коли таке слово мало схожу фонологію з цільовим словом, спостерігалось зростання частоти станів «на кінчику язика» та частоти правильного пригадування цільового слова при виході з них. Неправильні слова, які мають спільні фонологічні риси з цільовим словом, приходять на ум довільно. Отже, фонологічна схожість може як зменшувати, так і збільшувати стани «на кінчику язика». Однак, цю проблему можливо виправити, якщо змінити синтаксичний клас слова-праймінгу. Слова-праймінги того самого синтаксичного класу, що і цільове слово, не дають різниці у виході зі станів «на кінчику язика», — він був однаковий для слів-праймінгів того самого синтаксичного класу та непов'язаних слів-праймінгів. Якщо слово-праймінг перелічується разом з іншими неповязаними словами-праймінгами, тоді важлива його позиція в переліку. Цим раніше в переліку воно стоїть, тим менша ймовірність, що воно допоможе вийти зі стану «на кінчику язика».

Вплив жестів

На сьогодні невідомо, чи допомагають жести у пошуку слова при стані «на кінчику язика», тому, що в рамках проведених експериментів не ясно, чи використовують учасники жести як звичайну форму спілкування, супровідну до мови, чи вони використовують жести з метою допомогли собі подолати стан «на кінчику язика» і пригадати цільове слово.

Див. також

Примітки

  1. Brown, AS. (Mar 1991). A review of the tip-of-the-tongue experience. Psychological Bulletin. 109 (2): 204—23. doi:10.1037/0033-2909.109.2.204. PMID 2034750.
  2. Schwartz, BL. (Sep 1999). (PDF). Psychonomic Bulletin & Review. 6 (3): 379—93. doi:10.3758/bf03210827. PMID 12198776. Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  3. Brown, Roger; McNeill, David (1966). (PDF). Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior. 5 (4): 325—337. doi:10.1016/S0022-5371(66)80040-3. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2014.
  4. Rastle, Kathleen G.; Burke, Deborah M. (1996). Priming the Tip of the Tongue: Effects of Prior Processing on Word Retrieval in Young and Older Adults. Journal of Memory and Language. 35 (4): 586—605. doi:10.1006/jmla.1996.0031.
  5. Beattie, G.; Coughlan, J. (Feb 1999). An experimental investigation of the role of iconic gestures in lexical access using the tip-of-the-tongue phenomenon. Br J Psychol. 90 (1): 35—56. doi:10.1348/000712699161251. PMID 10085545.
  6. Schwartz, BL.; Metcalfe, J. (Jul 2011). Tip-of-the-tongue (TOT) states: retrieval, behavior, and experience. Mem Cognit. 39 (5): 737—49. doi:10.3758/s13421-010-0066-8. PMID 21264637.
  7. James, W. (1890). Principles of Psychology. Отримано на http://psychclassics.yorku.ca/James/Principles/ [ 7 червня 2011 у Wayback Machine.]
  8. Schwartz, BL. (Feb 2010). (PDF). Psychonomic Bulletin & Review. 17 (1): 82—7. doi:10.3758/PBR.17.1.82. PMID 20081165. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013. Процитовано 20 October 2013.
  9. Schwartz, BL. (Jan 2001). The relation of tip-of-the-tongue states and retrieval time. Memory & Cognition. 29 (1): 117—26. doi:10.3758/BF03195746. PMID 11277455.
  10. Schwartz, Bennett L. (Apr 2006). (PDF). Metacognition and Learning. 1 (2): 149—158. doi:10.1007/s11409-006-9583-z. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2014.
  11. Howarth, Robyn Ann. . University of Iowa. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 23 травня 2011. Dysnomia is the inability to retrieve the correct word from memory when it is
  12. Freud, S. (1965). The Psychopathology of Everyday Life. New York: Norton.
  13. Baddeley, A, Eysenck, M., & Anderson, M. (2009). Memory. New York: Psychology Pres Inc.
  14. Thompson, R., Emmorey, K., and Gollan, T. (2005) Tip-of-the-fingers experiences by ASL signers: insights into the organization of a sign-based lexicon. Psychological Science, 16: 856—860.
  15. Bown, H.; Harley, T. (1998). . British Journal of Psychology. 89 (1): 151—174. doi:10.1111/j.2044-8295.1998.tb02677.x. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2014. Quote on page 164
  16. Jones, G. V.; Langford, S. (1987). . Cognition. 26 (2): 115—122. doi:10.1016/0010-0277(87)90027-8. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 серпня 2014.
  17. Harley, Trevor A.; Bown, Helen E. (1998). What causes a tip-of-the-tongue state? Evidence for lexical neighbourhood effects in speech production. British Journal of Psychology. 89 (1): 151—174. doi:10.1111/j.2044-8295.1998.tb02677.x.
  18. Abrams, Lise. Tip-of-the-tongue states yield language insights; Probing the recall of those missing words provides a glimpse of how we turn thoughts into speech and how this process changes with age. American Scientist. 96.3 (May-June 2008) p234.
  19. Lindin, M., Diaz, F., Capilla, A., Ortiz, T. & Maestu, F. (2010). On the characterization of the spatio-temporal profiles of brain activity associated with face naming and the tip-of-the-tongue state: A magnetoencephalographic (MEG) study. Neuropsychologia, 48, 1757—1766.
  20. Maril, A.; Simons, JS.; Weaver, JJ.; Schacter, DL. (Feb 2005). Graded recall success: an event-related fMRI comparison of tip of the tongue and feeling of knowing. Neuroimage. 24 (4): 1130—8. doi:10.1016/j.neuroimage.2004.10.024. PMID 15670690.
  21. Kikyo, H., Ohki, K. & Sekihara, K. (2001). Temporal characterization of memory retrieval processes: an fMRI study of the `tip of the tongue' phenomenon. European Journal of Neuroscience, 14, 887—892.
  22. Gollan, T. H., Bonanni, M. P., & Montoya, R. I. (2005). Proper names get stuck on bilingual and monolingual speakers' tip of the tongue equally often. Neuropsychology, 19(3), 278—287.
  23. Gollan, T. H., & Silverberg, N. B. (2001). Tip-of-the-tongue states in Hebrew-English bilinguals. Bilingualism: Language and Cognition, 4(1), 63-83. DOI:10.1017/S136672890100013X
  24. Ivanova, I., & Costa, A. (2008). (2005Does bilingualism hamper lexical access in speech production? [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Acta Psychologica, 127(2), 277—288. DOI:10.1016/j.actpsy.2007.06.003
  25. Bacon, E.; Schwartz, BL.; Paire-Ficout, L.; Izaute, M. (Jun 2007). Dissociation between the cognitive process and the phenomenological experience of TOT: effect of the anxiolytic drug lorazepam on TOT states. Conscious Cogn. 16 (2): 360—73. doi:10.1016/j.concog.2006.05.001. PMID 16798012.
  26. Lesk, V. E., Womble, S. P. (2004). Caffeine, priming, and tip of the tongue: evidence for plasticity in the phonological system. Behavioural Neuroscience, 118(3), 453—461
  27. Shafto, M., Burke, D., Stamatakis, E., Tam, P., Tyler, L. (2007). On the Tip-of-the-Tongue: Neural Correlates of increased Word-finding Failures in Normal Aging. Journal of Cognitive Neuroscience, 19 , 2060—2070.
  28. Heine, M., Ober, B., Shenaut, G. (1999). Naturally Occurring and Experimentally Induced Tip-of-the-Tongue Experiences in Three Adult Age Groups. Psychology and Aging, 3, 445—457.
  29. Does priming specific syllables during tip-of-the-tongue states facilitate word retrieval in older adults? White, Katherine K.; Abrams, Lise. Psychology and Aging, Vol 17(2), Jun 2002, 226—235.
  30. Shafto M, Stamatatis, E., Tam, Tyler, L. (2009). Word Retrieval Failures in Old Age: The Relationship between Structure and Function. Journal of Cognitive Neuroscience, 22, 1530—1540.
  31. Galdo-Alvarez, S., Lindin, M., Diaz, F. (2009). Age-related prefrontal over-recruitment in semantic memory retrieval: Evidence from successful face naming and tip of-the-tongue state. Department of Clinical Psychology and Psychobiology, 82, 89-96.
  32. Salthhouse, Timothy, and Arielle Mandell. «Do Age-Related Increases in Tip-of-the-Tongue Experiences Signify Episodic Memory Impairments?.» Psychological Science 10 (2013): n. pag. Sage Journals. Web. 17 Nov. 2013.
  33. Beeson, P.M., Holland, A.L., and Murray, L.L. (1997) ‘Naming famous people: An examination of tip-of-the-tongue phenomena in aphasia and Alzheimer's disease’, Aphasiology, 11: 4, 323—336.
  34. Hanly, Sarah; Vandenberg, Brian (9 серпня 2009). Tip-of-the-Tongue and Word Retrieval Deficits in Dyslexia (PDF). Journal of Learning Disabilities.
  35. Abrams, L., Rodriguez, E. (2005). Syntactic Class Influences Phonological Priming of Tip-of-the-Tongue Resolution. Psychonomic Bulletin & Review, 12, 1018—1023.
  36. Askari, N. (1999). Priming Effects on Tip-of-the-tongue States in Farsi-English Bilinguals. Journal of Psycholinguistic Research, 28, 197—212.
  37. Beattie G & Coughlin J. (1999). An Experimental Investigation of the Role of Iconic Gestures In Lexical Access Using the Tip-of-the-Tongue Phenomenon, British Journal of Psychology, 90, 35-22.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro psihologichnij fenomen Pro anatomichnu chastinu yazika div yazik Fenomen na kinchiku yazika dekoli takozh nazivayetsya presque vu ce nezdatnist otrimati slovo z pam yati poyednana z chastkovim ta vidchuttyam sho slovo os os vdastsya prigadati koli vono krutitsya na yaziku Nazva fenomenu pohodit vid vislovu na kinchiku yazika Fenomen na kinchiku yazika vkazuye na te sho leksichne rozkrittya vidbuvayetsya po stadiyah Lyudi yaki vidchuvayut fenomen na kinchiku yazika chasto prigaduyut odnu abo dekilka ris cilovogo slova napriklad pershu literu nagolos na pevnomu skladi ta slova shozhi za zmistom ta abo vimovoyu Lyudi povidomlyayut pro vidchuttya zahoplennya cim stanom vidchuttya nevelikoyi paniki pri poshuku jogo slova ta vidchuttya polegshennya koli slovo znajdeno I hocha bagato aspektiv stanu na kinchiku yazika zalishayutsya neyasnimi isnuye dva osnovnih konkuruyuchih poyasnennya jogo poyavi poglyad pryamogo dostupu ta poglyad visnovkiv Poglyad pryamogo dostupu postulyuye sho cej stan sposterigayetsya koli sili pam yati nedostatno dlya prigaduvannya ponyattya ale dostatno dlya pochatku jogo stanu Poglyad visnovkiv natomist stverdzhuye sho fenomen na kinchiku yazika ne bazuyetsya viklyuchno na nedostupnih ale aktivovanih cilyah radshe vin vinikaye koli lyudina namagayetsya rozshifruvati rizni pidkazki shodo slova Emocijno sprovokovane prigaduvannya napr de bulo vbito vidomu lyudinu chasto sprichinyaye bilshu kilkist takih staniv nizh emocijno nejtralne prigaduvannya napr nazva stolici krayini Emocijni stani na kinchiku yazika takozh mayut bilshu trivalist nizh ne emocijni Prichina cogo nevidoma ale mozhlivi poyasnennya vklyuchayut vikoristannya riznih strategij prigaduvannya dlya emocijnih ta neemocijnih prigaduvan plinnist pid chas prigaduvannya ta silu pam yati Stani na kinchiku yazika slid vidriznyati vid staniv vidchuttya znannya Na vidminu vid pershogo vidchuttya znannya ce vidchuttya sho lyudina zmozhe z pereliku ponyat vidiliti te ponyattya yake zaraz vona ne mozhe prigadati Na cej chas sered naukovciv she isnuyut protilezhni dumki shodo okremosti procesiv yaki ye pidgruntyam cih dvoh koncepcij Zokrema isnuyut pevni dokazi sho stani na kinchiku yazika ta vidchuttya znannya vikoristovuyut rizni viddili mozku Na kinchiku yazika asociyuyutsya z perednoyu chastinoyu poyasnoyi zvivini pravoyu dorsolateralnoyu prefrontalnoyu koroyu i pravoyu nizhnoyu chastinoyu kori a vidchuttya znannya ni Vidchuttya stanu na kinchiku yazika chas vid chasu ye normalnim dlya vsih vikovih grup odnak z vikom vipadki chastishayut Cej stan kvalifikuyetsya yak patologichnij lishe v tomu vipadku koli vin staye dostatno chastim shob zavazhati navchannyu chi shodennomu zhittyu Taka patologiya nazivayetsya koli vona vinikaye vnaslidok poshkodzhennya mozku yak pravilo pri insulti abo demenciyi Fenomen na kinchiku yazika maye zastosuvannya u doslidzhennyah v galuzi psiholingvistiki pam yati ta IstoriyaVilyam Dzhejms buv pershim psihologom yakij opisav fenomen na kinchiku yazika hocha vin jogo tak ne nazivav Termin na kinchiku yazika zapozichenij z povsyakdennogo vzhitku Fenomen na kinchiku yazika buv vpershe opisanij yak psihologichnij fenomen u roboti Vilyama Dzhejmsa Principi psihologiyi 1890 hocha vin jogo tak ne nazivav Zigmund Frejd takozh vivchav nesvidomi psihologichni faktori taki yak nesvidomi dumki ta yaki mozhut sprichiniti zabuttya vidomih sliv Pershe empirichne doslidzhennya cogo fenomenu bulo zdijsneno garvardskimi doslidnikami psihologami Rodzherom Braunom ta Devidom MakNejlom ta opublikovano v 1966 roci v Zhurnali verbalnogo navchannya ta verbalnoyi povedinki Braun ta MakNejl hotili viznachiti chi zasnovane vidchuttya skorogo prigaduvannya yaki isnuye u stani na kinchiku yazika na dijsnij zdatnosti do prigaduvannya abo ye prosto ilyuziyeyu U svoyemu doslidzhenni ci naukovci zachituvali uchasnika eksperimentu viznachennya ridkovzhivanih sliv ta prosili yih nazvati ob yekt viznachennya yakogo bulo prochitano pislya chogo eksperimentator zachituvav cilove slovo Uchasnikiv proinstruktuvali povidomlyati pro te chi vidchuvali voni stan na kinchiku yazika Braun ta MakNejl viznachili tri tipi nayavnosti stanu na kinchiku yazika uchasnik upiznav slovo yake zachitav eksperimentator yak slovo yake vin zgaduvav uchasnik pravilno prigadav slovo do togo yak vono bulo zachitano eksperimentatorom ta uchasnik prigadav slovo yake vin shukav do togo yaki cilove slovo bulo zachitane eksperimentatorom ale prigadane slovo ne bilo cilovim Yaksho uchasnik vidmichav u sebe nayavnist stanu na kinchiku yazika jogo prosili nadati bud yaku informaciyu pro cilove slovo yaku voni mogli prigadati Braun ta MaNejl z yasuvali sho uchasniki mogli identifikuvati pershu literu slova kilkist bukv u nomu shozhi za zvuchannyam slova shozhi za zmistom slova strukturu bukv ta misce roztashuvannya okremih bukv u slovi krashe nizh yakbi ce buv vipadkovij zbig Yih doslidzhennya prodemonstruvali dijsnist vidchuttya znannya u stani na kinchiku yazika a takozh zaklali pidgruntya dlya nastupnih doslidzhen fenomenu na kinchiku yazika UniversalnistObidvi stati vidchuvayut stan na kinchiku yazika Cej stan sposterigayetsya u molodi lyudej serednogo viku ta starshogo viku Doslidzhen shodo nayavnosti cogo fenomenu u ditej ne provodilos Jogo vidchuvayut odnomovni dvomovni ta bagatomovni lyudi odnak z riznoyu chastotoyu div Vpliv dvomovnosti Bagato mov mayut virazi ekvivalentni za zmistom do na kinchiku yazika sho svidchit pro poshirenist cogo fenomenu u riznih kulturah Doslidzhennya B L Shvarca 1999 51 movi pokazalo sho u 45 movah z cih 51 ye idioma yaka stosuyetsya fenomenu na kinchiku yazika ta vikoristovuye yazik rot abo gorlo yak metaforu Pryamij pereklad cih idiom na yaziku na kinchiku tochci golovi yazika zgori yazika poperedu yazika bliskotit na kinci yazika ta u roti ta gorli Sered doslidzhenih mov movi sho ne mali idiomi ekvivalentnoyi do na kinchiku yazika buli amharska mova islandska mova indonezijska mova ta suahili Odnak ti hto vikoristovuyut movu zhestiv povidomlyali pro stan na kinchiku palciv PrichiniDiv takozh Faktori vplivu Prichini fenomenu na kinchiku yazika v cilomu she nevidomi odnak buli zaproponovani chislenni poyasnennya Ci poyasnennya perevazhno popadayut u odnu z dvoh uzagalnyuyuchih tochok zoru poglyad pryamogo dostupu abo poglyad visnovkiv Poglyad pryamogo dostupu Poglyad pryamogo dostupu na fenomen na kinchiku yazika stverdzhuye sho cej fenomen vinikaye koli sila pam yati dlya pevnogo ponyattya ne dostatnya dlya jogo prigaduvannya ale dostatnya dlya aktivaciyi takogo stanu Tobto toj hto prigaduye maye pryamij dostup u pam yati do cilovogo slova ale ne mozhe jogo negajno prigadati Teoriyi shodo prichin fenomenu na kinchiku yazika v ramkah poglyadu pryamogo dostupu vklyuchayut gipotezu blokuvannya gipotezu nepovnoyi aktivaciyi ta model nedostatnosti peredachi Gipoteza blokuvannya Div takozh Gipoteza blokuvannya stverdzhuye sho pidkazki dlya prigaduvannya sprichinyayut prigaduvannya slova pov yazanogo z cilovim yake po tomu blokuye prigaduvannya pravilnogo slova i sprichinyaye fenomen na kinchiku yazika Inshimi slovami fenomen vinikaye koli na dumku shvidko spadayut jmovirni ale nevirni vidpovidi na zapit Lyudina vpiznaye sho pov yazani slova ye nepravilnimi ale ne mozhe prigadati pravilne slovo bo vono prignichene Ci pov yazani slova nazivayutsya blokatorami bo voni blokuyut zdatnist prigadati pravilne slovo Ce poyasnyuye chomu na kinchiku yazika peredbachaye povedinku pam yati pislya togo yaki prignichennya pravilnogo slova znyato abo blokatori zabuti lyudina prigadaye pravilne slovo i stan zakinchitsya Odnak dokazi ciyeyi gipotezi minimalni oskilki ce vazhko vimiryati Bilshist doslidzhen yaki prijmayut ce pidhid nadayut uchasnikam blokatori ta sposterigayut chi z yavitsya stan na kinchiku yazika sho viklikaye kritiku oskilki neyasno chi blokatori viklikayut stan na kinchiku yazika chi prosto sluguyut pidkazkami Gipoteza sho blokatori diyut bilshe yak pidkazki dlya prigaduvannya perevazhno zasnovuyetsya na ideyi fonologichnoyi shozhosti mizh slovom blokatorom ta cilovim slovom Vidpovidno do Bouna ta Harli fonologichni susidi blokatoriv yak pravilo diyut yak pidtrimka u leksichnomu prigaduvannya a ne pereshkoda Isnuye i protilezhna gipoteza yaka stverdzhuye sho fonologichni blokatori zavazhayut zdatnosti prigadati cilove slovo i viklikayut stan na kinchiku yazika Odnak bilshoyu pidtrimkoyu koristuyetsya ideya sho blokatori diyut ne yak prajmeri chi pidsilyuvachi a pobichnij efekt U doslidzhenni Metkalfa ta Kornella inkubacijnij period dopomig uchasnikam prigadati odnakovu kilkist sliv u stani na kinchiku yazika yak bez blokatoriv tak i z nimi Ce dozvolyaye pripustiti sho blokatori ne mayut vplivu na prigaduvannya abo na viniknennya stanu na kinchiku yazika Gipoteza nepovnoyi aktivaciyi Gipoteza nepovnoyi aktivaciyi stverdzhuye sho stani na na kinchiku yazika vinikayut koli cilove slovo u pam yati nedostatno aktivovano dlya prigaduvannya odnak ti hto prigaduyut tim ne mensh vidchuvayut jogo prisutnist Dostupnist cilovogo slova zminyuyetsya v zalezhnosti vid faktoriv yaki zbilshuyut riven aktivaciyi takih yak pidkazki Riven aktivaciyi cilovogo slova mozhe zminitisya do rivnya dostatno visokogo dlya prigaduvannya slova ta pripinennya stanu na kinchiku yazika Model nedostatnosti peredachi Model nedostatnosti peredachi zasnovana na bagatokomponentnij teoriyi vidtvorennya pam yati yaka pripuskaye sho semantichna ta fonologichna informaciya zberigayetsya v pam yati ta vidtvoryuyetsya okremo Model nedostatnosti peredachi postulyuye sho stan na kinchiku yazika vinikaye koli vidbulasya aktivaciya semantichnogo komponentu pam yati pro cilove odnak cya aktivaciya ne dohodit do miscya zberigannya fonologichnoyi informaciyi pro cilove slovo Otzhe stani na kinchiku yazika vinikayut vnaslidok nedostatnoyi peredachi aktivaciyi vid miscya zberigannya semantichnoyi informaciyi do miscya zberigannya fonologichnoyi informaciyi Vidpovidno do kognitivnih psihologiv Debori M Burke z Koledzhu Pomoni ta Donalda Dzh MakKeya z Kalifornijskogo universitetu cej fenomen vinikaye vnaslidok perevazhno troh prichin yaki vsi gruntuyutsya na slabkih nejronnih zv yazkah persha ne chaste vikoristannya slova druga slovo ne vikoristovuvalos ostannim chasom tretya starinnya Poglyad visnovkiv Poglyad visnovkiv na stan na kinchiku yazika stverdzhuye sho cej stan vinikaye vid pidkazok shodo cili yaki lyudina sho prigaduye mozhe zibrati do kupi Tobto cya lyudina vivodit svoye znannya cilovogo slova a neminuchist prigaduvannya zalezhit vid informaciyi pro cilove slovo do yakoyi vona maye dostup u svoyij pam yati Ci poglyadi vidkidayut dumku sho prisutnist cilovogo slova u pam yati maye vpliv na stvorennya stanu na kinchiku yazika Teoriya znajomstva z pidkazkami Teoriya znajomstva z pidkazkami pripuskaye sho silni pochuttya sprichineni vpiznavannyam znajomoyi pidkazki shodo cilovogo slova sprichinyayut fenomen na kinchiku yazika Znajoma pidkazka povinna stvoriti stan na kinchiku yazika nezalezhno vid togo chi znajome same cilove slovo Koli lyudina stikayetsya z pidkazkoyu pro cilove slovo ocinyuyetsya riven vpiznannya i yaksho vin silnij to vinikaye stan na kinchiku yazika Doslidzhennya pokazali sho povtoryuvani pidkazki mayut tendenciyu stvoryuvati bilshe staniv na kinchiku yazika nizh koli pidkazka odinichna Ce mozhe svidchiti pro te sho pidkazki dijsno mayut vpliv na viniknennya cih staniv Evristika dostupnosti Evristika dostupnosti stverdzhuye sho stani na kinchiku yazika sprichinyayutsya kilkistyu ta siloyu informaciyi yaka otrimuyetsya z pam yati koli cilove slovo ne otrimane Pri poshuku cilovogo slova chim bilshe informaciyi otrimano z pam yati i chim bilshe vona vbachayetsya pov yazanoyu z cilovim slovom tim bilshe jmovirnist sho vinikne stan na kinchiku yazika Fenomen u mozkuObsyag doslidzhen nevrologichnih mehanizmiv fenomenu na kinchiku yazika dosit nevelikij Buli provedeni doslidzhennya z vikoristannyam ta pov yazanogo zi stanom na kinchiku yazika Perednya chastina poyasnoyi zvivini kori golovnogo mozku demonstruye pidvishenu aktivnist pri stanah na kinchiku yazika Dekilka dilyanok mozku demonstruyut pidvishenu aktivnist pri stanah na kinchiku yazika odnak ne bagato vidomo pro funkciyu cih dilyanok u comu stani Krim togo dilyanki yaki aktivuyutsya mozhut riznitisya v zalezhnosti vid prirodi cilovogo slova Napriklad yaksho cilove slovo ce im ya lyudini to z visokoyu jmovirnistyu bude aktivovana zona oblich veretenopodibnoyi zvivini pid chas obrobki oblichchya ciyeyi lyudini Taki problemi uskladnyuyut viznachennya yaki chastini mozku lyudini zadiyani same u stani na kinchiku yazika a yaki pobichnij produkt inshih kognitivnih funkcij Odnak mozhna zrobiti pevni pripushennya shodo roli cih struktur na pidstavi teorij shodo yih funkcij sformovanih za rezultatami inshih nepov yazanih zi stanom na kinchiku yazika doslidzhen cih struktur Visunuta gipoteza sho perednya chastina poyasnoyi zvivini ta prava dorsolateralna pre frontalna kora diyut yak elektroshema dlya viyavlennya konfliktu ta mozhut vikonuvati cyu rol u viyavlenni konfliktu mizh vidchuttyam znannya ta nezdatnistyu prigadati Perednya chastina poyasnoyi zvivini kori golovnogo mozku takozh vvazhayetsya vidpovidalnoyu za emociyi ta mozhe aktivuvatis cherez emocijnu reakciyu na stan na kinchiku yazika Zadnya medialna chastina ta obidvi bichni chastini tim yanoyi doli i lobova pre frontalna kora berut uchast u prigaduvanni ta ocinci a otzhe mozhut vidigravati rol u metakognitivnomu procesi sho ye chastinoyu fenomenu na kinchiku yazika napriklad ocinci vlasnogo znannya ta jmovirnosti prigaduvannya Faktori vplivuVpliv dvomovnosti Kilkist staniv na kinchiku yazika suttyevo vidriznyayetsya u tih hto volodiye lishe odniyeyu movoyu i u dvomovnih Dvomovni lyudi povidomlyayut pro taku samu kilkist staniv na kinchiku yazika dlya nazv ta imen ale znachno bilshu dlya inshih zvichajnih sliv Zokrema pri koriguvanni na stupin vikoristannya dominuyuchoyi ta mensh dominuyuchoyi movi dvomovni mayut bilshe staniv na kinchik yazika dlya mensh dominuyuchoyi movi U zavdanni koli slid bulo nazvati zobrazhene na malyunku dvomovni buli bilsh povilni za odnomovnih navit koli voni mogli vikoristovuvati svoyu pershu ta dominuyuchu movu Odnim z mozhlivih poyasnen ye te sho dvomovni vikoristovuyut kozhne slovo ridshe nizh odnomovni Dvomovni mayut takozh majzhe vdvichi bilshe slovnikovij zapas ta dodatkovi kognitivni mehanizmi dlya aktivaciyi ta deaktivaciyi mov Taki mehanizmi mayut naslidkom dodatkovi skladnoshi v obrobci yakih ne maye u odnomovnih Krim togo navit yaksho zavdannya zdayetsya odnomovnim sistema dvomovnosti vse odno ne vimikayetsya Vpliv rechovin Lorazepam Lorazepam ce tip benzodiazepiniv psihoaktivna rechovina sho vikoristovuyetsya dlya korotkostrokovogo likuvannya takih hvorob i staniv yak trivoga bezsonnya silni vklyuchno z zaspokoyennyam gospitalizovanih paciyentiv ta primusovim zaspokoyennyam agresivnih paciyentiv Bulo provedeno doslidzhennya z metoyu vivchennya vplivu lorazepamu na stan na kinchiku yazika pri vidpovidi na pitannya z zagalnoyi erudiciyi U zavdanni na prigaduvannya uchasniki sho otrimali lorazepam dali taku samu kilkist povnih prigaduvan yak i ti hto lorazepam ne otrimav Odnak ti hto vzhiv lorazepam nadavali znachno bilshe nepravilnih reakcij v stani na kinchiku yazika LLorazepam mozhe prignichuvati vidtvorennya pravilnoyi vidpovidi Uchasniki pid vplivom lorazepamu ne mali sub yektivnogo vidchuttya sho voni ye v stani na kinchiku yazika tobto vidchuttya togo sho voni os os prigadayut slovo Ci uchasniki vidchuli sub yektivne vidchuttya stanu na kinchiku yazika lishe pislya togo yak yim skazali sho yih vidpovid bula nepravilna V rezultati zdayetsya taki uchasniki ne svidomi togo sho yih vidpovid nepravilna ta vidchuvayut subyektivne vidchuttya stanu na kinchiku yazika lishe todi koli yim kazhut sho vidpovid nepravilna Lorazepam mozhe stvoryuvati umovi koli alternativni vidpovidi legshe prigaduyutsya Bilshe togo lorazepam prignichuye emociyi sho mozhe buti poyasnennyam chomu uchasniki sho vzhili ci liki ne mali sub yektivnogo vidchuttya sho voni ye v stani na kinchiku yazika sho dozvolilo yim prigadati alternativni vidpovidi Ci rezultati pripuskayut sho lorazepam ne zbilshuye chastotu staniv na kinchiku yazika ale prignichuye poshuk pravilnoyi vidpovidi ta sub yektivne vidchuttya stanu na kinchiku yazika privodyachi takim chinom uchasnikiv do nadannya nepravilnih vidpovidej bez rozuminnya cogo Kofeyin Kofeyin mozhe mati bagato vidiv vplivu na rivni klitini odnak v pershu chergu vin vidomij svoyim efektom pidvishennya uvagi u lyudej Bulo provedeno doslidzhennya yaku vklyuchalo fonologichnu pidgotovku ta stani na kinchiku yazika u yakomu uchasniki prijmali abo 200 mg kofeyinu abo placebo Uchasniki vidpovidali na 100 zapitan na zagalnu erudiciyu kozhne lishe z odniyeyu pravilnoyu vidpoviddyu Dlya kozhnogo zapitannya uchasniki chitali 10 sliv yaki demonstruvalisya na monitori protyagom korotkogo promizhku chasu Kozhen spisok z 10 sliv mistiv vid 2 do 8 sliv yaki buli fonologichno pov yazani z vidpoviddyu a reshta ni Uchasniki yaki prijnyali kofeyin mali menshe staniv na kinchiku yazika nizh ti hto prijnyav placebo sho vkazuvalo na krashe prigaduvannya Odnak pri nepov yazanih umovah grupa sho prijnyala kofeyin bula girshe nizh ta sho prijnyala placebo u prigaduvanni sliv Rezultati svidchat sho taka doza kofeyinu ekv dvoh chashok kavi mozhe timchasovo pogirshiti v lyudini korotkostrokove prigaduvannya pevnih sliv Bilsh togo zagalnij pozitivnij vpliv kofeyinu na uvagu mozhe buti zaperechenij Vpliv viku Vik vvazhayetsya vazhlivim faktorom dlya staniv na kinchiku yazika oskilki ye svidchennya sho vpliv takih staniv zrostaye z vikom u doroslih vin bilshij nizh u molodi i she bilshij u lyudej starshogo viku U porivnyanni z molodimi doroslimi bilsh starshi dorosli vidmichayut bilshu kilkist staniv na kinchiku yazika menshe alternativnih sliv ta menshe fonologichnoyi informaciyi pro cilove slovo Doslidzhennya staniv na kinchiku yazika u zv yazku z vikom fokusuvalisya na nevrologichnih vidminnostyah mozku Suchasni doslidzhennya vikoristovuyut metodi nejrovizualizaciyi dlya ocinki riznoyi dinamiki mozku koli stan na kinchiku yazika vidchuvaye moloda abo bilsh starsha lyudina Voni pokazali sho starshi i molodshi lyudi vikoristovuyut shozhi merezhi regioniv mozku pid chas staniv na kinchiku yazika takih yak prefrontalna kora liva ta sensomotorna kora Odnak starshi lyudi pokazuyut riznicyu v aktivnosti v deyakih regionah u porivnyanni z molodshimi lyudmi Stani na kinchiku yazika zrostayut z vtratoyu z vikom siroyi rechovini u livij insuli Krim togo u cij chastini mozku z vikom znizhuyetsya i aktivnist Bilsh togo pri stani na kinchiku yazika u bilsh starshih lyudej fiksuyetsya nadmirna aktivnist u prefrontalnij kori Ce mozhe svidchiti pro prodovzhennya poshuku koli poshuk slova ne vdavsya i vinik stan na kinchiku yazika Bilsh tochno bilsha aktivaciya v sensomotornij kori u starshih lyudej i mensha u molodshih mozhe vkazuvati na vidminnosti u znanni yake vikoristovuyetsya dlya poshuku i vidtvorennya cilovoyi informaciyi sliv protyagom testiv na poshuk slova yakij yak pravilo znizhuye chastotu staniv na kinchiku yazika ta pokrashuye vidtvorennya cilovogo slova maye bilshij efekt u starshih lyudej Ce vidpovidaye modeli koli nejronni zv yazki stayut bilsh silnimi pri bilsh chastomu vikoristanni I hocha starshi lyudi vidchuvayut stani na kinchiku yazika chastishe nizh inshi kategoriyi neshodavni doslidzhennya pokazuyut chasti stani na kinchiku yazika zovsim ne pov yazani z demenciyeyu yaka poshirena u starih lyudej Nezvazhayuchi na zv yazok starshogo viku z nizhchimi rivnyami epizodichnoyi pam yati ta chastishimi stanami na kinchiku yazika ci dva fenomeni vbachayutsya v cilomu ne pov yazanimi odin z odnim Vpliv emocij Zgidno bagatoh doslidzhen emociya maye vpliv na bagato parametriv pam yati napriklad obsyag prigadanogo spogadu chi pripisuvannya nostalgiyi Oskilki lyudi chasto nadayut emocijnogo zabarvlennya stanam na kinchiku yazika doslidzhennya vplivu emocij tut fokusuyetsya na tomu yak voni vplivayut na cej stan ta na informaciyu yaku namagayutsya prigadati Bula zaproponovana teoriya sho dlya bilshosti lyudej stan na kinchiku yazika pov yazanij z negativnimi emociyami Takozh bulo pokazano sho vidchuttya emociyi pov yazano z uspihom rozv yazannya stanu na kinchiku yazika piznishe pri stanah za yakih vidchuvali emociyu bilsha jmovirnist prigadati slovo nizh pri stanah bez emociyi Zv yazok emociyi ta stanu na kinchiku yazika pov yazanij z teoriyeyu zaznachenoyu vishe Zgidno z ciyeyu teoriyeyu stani na kinchiku yazika informuyut kognitivnu sistemu lyudini sho informaciya yaku vona namagayetsya prigadati ye dostupnoyu Otzhe emociya mozhe vidigravati rol u nastanni stanu na kinchiku yazika Deyaki doslidzhennya pokazali sho pitannya yaki produkuyut emocijne zbudzhennya stvoryuyut bilshe staniv na kinchiku yazika nizh emocijno nejtralni pitannya Krim togo emocijne zbudzhennya mozhe prodovzhuvatis i na nastupni zapitannya abo prigaduvanu informaciyu navit yaksho voni sami ne vedut do emocijnogo zbudzhennya Nejrovizualizaciya takozh pokazala aktivaciyu u deyakih regionah mozku sho asociyuyutsya z emociyami zokrema u perednij chastini poyasnoyi zvivini kori golovnogo mozku Vpliv rozladiv Amnestichna afaziya ce nezdatnist prigaduvati slova ta nazvi ta ye chastim simptomom u paciyentiv z afaziyeyu ta hvoroboyu Alcgejmera AD Buli provedeni doslidzhennya z metoyu viznachiti yak ci hvorobi vplivayut na stani na kinchiku yazika u hvorih U doslidzhenni Bisona Hollanda ta Myurreya 1997 uchasnikiv z hvoroboyu Alcgejmera ta troma klasichnimi sindromami afaziyi afaziya Broka amnestichna ta dinamichna afaziyi proinstruktuvali nazivati imena vidomih lyudej yakih yim demonstruvali Uchasniki z amnestichnoyu afaziyeyu krashe vid inshih uchasnikiv eksperimentu vporalis iz zavdannyam Cej rezultat buv desho ochikuvanim oskilki u grupi bula dosit m yaka forma afaziyi Odnak uchasniki z hvoroboyu Alcgejmera ta afaziyeyu Broka ne vidriznyalis u prigaduvanni vidomih lyudej u variantah z negajnim abo pritrimanim nazivannyam Vsi grupi pokazali bazovu identifikuyuchu semantichnu informaciyu dlya prinajmni polovini pokazanih vidomih lyudej sho vkazuye na dosit znachnu kilkist potencijnih staniv na kinchiku yazika Grupi z afaziyeyu Broka ta dinamichnoyu afaziyeyu najbilsh silno vkazali na nayavnist u nih staniv na kinchiku yazika oskilki krashe za inshi grupi pravilno identifikuvali pershi literi imen vidomih lyudej Disleksiya Disleksiya hiba v chitanni koli lyudina nezdatna chitati ta interpretuvati slova literi ta simvoli takozh maye vpliv na chastotu staniv na kinchiku yazika V odnomu z doslidzhen diti z disleksiyeyu mali bilshe staniv na kinchiku yazika nizh diti yaki chitayut normalno a takozh prodemonstruvali bilshe pomilok v fonologichnij stadiyi prigaduvannya slova Odnak diti z disleksiyeyu vse odno mogli prigadati semantichne znachennya kozhnogo slova yake sprichinyalo stan na kinchiku yazika Vpliv prajmingu Doslidzhennya ta praktika prajmingu vikoristovuyut testi z odnim slovom dlya ocinki prisutnosti stanu na kinchiku yazika Dlya prajmingu nacilyuvannya na cilove slovo vkazuyetsya persha litera cogo slova yaka takozh ye pershoyu literoyu slova sho zvuchit duzhe shozhe Dokazi yaki otrimano vid korisnosti ta jogo vikoristannya dlya zmenshennya stanu na kinchiku yazika v tomu sho bilshist informaciyi cherez yaku vinikaye cej stan maye nizku chastotu tobto yiyi ne vikoristovuvali abo prigaduvali znachnij chas Neshodavnist informaciyi mozhe vplivati na proces yiyi prigaduvannya Dostatno pokazati prajming lishe raz dlya pochatku procesu vihodu zi stanu na kinchiku yazika Dokazi diyevosti prajmingu buli znajdeni v tomu sho pislya togo yak lyudini nadavali pershu literu yake voni namagalisya prigadati voni z bilshoyu jmovirnistyu dolali stan na kinchiku yazika Koli zh prajmingovim bulo pov yazane slovo a ne persha litera vinikav cikavij efekt koli take slovo malo shozhu fonologiyu z cilovim slovom sposterigalos zrostannya chastoti staniv na kinchiku yazika ta chastoti pravilnogo prigaduvannya cilovogo slova pri vihodi z nih Nepravilni slova yaki mayut spilni fonologichni risi z cilovim slovom prihodyat na um dovilno Otzhe fonologichna shozhist mozhe yak zmenshuvati tak i zbilshuvati stani na kinchiku yazika Odnak cyu problemu mozhlivo vipraviti yaksho zminiti sintaksichnij klas slova prajmingu Slova prajmingi togo samogo sintaksichnogo klasu sho i cilove slovo ne dayut riznici u vihodi zi staniv na kinchiku yazika vin buv odnakovij dlya sliv prajmingiv togo samogo sintaksichnogo klasu ta nepov yazanih sliv prajmingiv Yaksho slovo prajming perelichuyetsya razom z inshimi nepovyazanimi slovami prajmingami todi vazhliva jogo poziciya v pereliku Cim ranishe v pereliku vono stoyit tim mensha jmovirnist sho vono dopomozhe vijti zi stanu na kinchiku yazika Vpliv zhestiv Na sogodni nevidomo chi dopomagayut zhesti u poshuku slova pri stani na kinchiku yazika tomu sho v ramkah provedenih eksperimentiv ne yasno chi vikoristovuyut uchasniki zhesti yak zvichajnu formu spilkuvannya suprovidnu do movi chi voni vikoristovuyut zhesti z metoyu dopomogli sobi podolati stan na kinchiku yazika i prigadati cilove slovo Div takozhPsiholingvistika Nejrolingvistika Afaziya Perelik kognitivnih uperedzhenPrimitkiBrown AS Mar 1991 A review of the tip of the tongue experience Psychological Bulletin 109 2 204 23 doi 10 1037 0033 2909 109 2 204 PMID 2034750 Schwartz BL Sep 1999 PDF Psychonomic Bulletin amp Review 6 3 379 93 doi 10 3758 bf03210827 PMID 12198776 Arhiv originalu PDF za 30 kvitnya 2014 Procitovano 11 serpnya 2014 Brown Roger McNeill David 1966 PDF Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior 5 4 325 337 doi 10 1016 S0022 5371 66 80040 3 Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 11 serpnya 2014 Rastle Kathleen G Burke Deborah M 1996 Priming the Tip of the Tongue Effects of Prior Processing on Word Retrieval in Young and Older Adults Journal of Memory and Language 35 4 586 605 doi 10 1006 jmla 1996 0031 Beattie G Coughlan J Feb 1999 An experimental investigation of the role of iconic gestures in lexical access using the tip of the tongue phenomenon Br J Psychol 90 1 35 56 doi 10 1348 000712699161251 PMID 10085545 Schwartz BL Metcalfe J Jul 2011 Tip of the tongue TOT states retrieval behavior and experience Mem Cognit 39 5 737 49 doi 10 3758 s13421 010 0066 8 PMID 21264637 James W 1890 Principles of Psychology Otrimano na http psychclassics yorku ca James Principles 7 chervnya 2011 u Wayback Machine Schwartz BL Feb 2010 PDF Psychonomic Bulletin amp Review 17 1 82 7 doi 10 3758 PBR 17 1 82 PMID 20081165 Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 20 October 2013 Schwartz BL Jan 2001 The relation of tip of the tongue states and retrieval time Memory amp Cognition 29 1 117 26 doi 10 3758 BF03195746 PMID 11277455 Schwartz Bennett L Apr 2006 PDF Metacognition and Learning 1 2 149 158 doi 10 1007 s11409 006 9583 z Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 11 serpnya 2014 Howarth Robyn Ann University of Iowa Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 23 travnya 2011 Dysnomia is the inability to retrieve the correct word from memory when it is Freud S 1965 The Psychopathology of Everyday Life New York Norton Baddeley A Eysenck M amp Anderson M 2009 Memory New York Psychology Pres Inc Thompson R Emmorey K and Gollan T 2005 Tip of the fingers experiences by ASL signers insights into the organization of a sign based lexicon Psychological Science 16 856 860 Bown H Harley T 1998 British Journal of Psychology 89 1 151 174 doi 10 1111 j 2044 8295 1998 tb02677 x Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 11 serpnya 2014 Quote on page 164 Jones G V Langford S 1987 Cognition 26 2 115 122 doi 10 1016 0010 0277 87 90027 8 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 11 serpnya 2014 Harley Trevor A Bown Helen E 1998 What causes a tip of the tongue state Evidence for lexical neighbourhood effects in speech production British Journal of Psychology 89 1 151 174 doi 10 1111 j 2044 8295 1998 tb02677 x Abrams Lise Tip of the tongue states yield language insights Probing the recall of those missing words provides a glimpse of how we turn thoughts into speech and how this process changes with age American Scientist 96 3 May June 2008 p234 Lindin M Diaz F Capilla A Ortiz T amp Maestu F 2010 On the characterization of the spatio temporal profiles of brain activity associated with face naming and the tip of the tongue state A magnetoencephalographic MEG study Neuropsychologia 48 1757 1766 Maril A Simons JS Weaver JJ Schacter DL Feb 2005 Graded recall success an event related fMRI comparison of tip of the tongue and feeling of knowing Neuroimage 24 4 1130 8 doi 10 1016 j neuroimage 2004 10 024 PMID 15670690 Kikyo H Ohki K amp Sekihara K 2001 Temporal characterization of memory retrieval processes an fMRI study of the tip of the tongue phenomenon European Journal of Neuroscience 14 887 892 Gollan T H Bonanni M P amp Montoya R I 2005 Proper names get stuck on bilingual and monolingual speakers tip of the tongue equally often Neuropsychology 19 3 278 287 Gollan T H amp Silverberg N B 2001 Tip of the tongue states in Hebrew English bilinguals Bilingualism Language and Cognition 4 1 63 83 DOI 10 1017 S136672890100013X Ivanova I amp Costa A 2008 2005Does bilingualism hamper lexical access in speech production 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Acta Psychologica 127 2 277 288 DOI 10 1016 j actpsy 2007 06 003 Bacon E Schwartz BL Paire Ficout L Izaute M Jun 2007 Dissociation between the cognitive process and the phenomenological experience of TOT effect of the anxiolytic drug lorazepam on TOT states Conscious Cogn 16 2 360 73 doi 10 1016 j concog 2006 05 001 PMID 16798012 Lesk V E Womble S P 2004 Caffeine priming and tip of the tongue evidence for plasticity in the phonological system Behavioural Neuroscience 118 3 453 461 Shafto M Burke D Stamatakis E Tam P Tyler L 2007 On the Tip of the Tongue Neural Correlates of increased Word finding Failures in Normal Aging Journal of Cognitive Neuroscience 19 2060 2070 Heine M Ober B Shenaut G 1999 Naturally Occurring and Experimentally Induced Tip of the Tongue Experiences in Three Adult Age Groups Psychology and Aging 3 445 457 Does priming specific syllables during tip of the tongue states facilitate word retrieval in older adults White Katherine K Abrams Lise Psychology and Aging Vol 17 2 Jun 2002 226 235 Shafto M Stamatatis E Tam Tyler L 2009 Word Retrieval Failures in Old Age The Relationship between Structure and Function Journal of Cognitive Neuroscience 22 1530 1540 Galdo Alvarez S Lindin M Diaz F 2009 Age related prefrontal over recruitment in semantic memory retrieval Evidence from successful face naming and tip of the tongue state Department of Clinical Psychology and Psychobiology 82 89 96 Salthhouse Timothy and Arielle Mandell Do Age Related Increases in Tip of the Tongue Experiences Signify Episodic Memory Impairments Psychological Science 10 2013 n pag Sage Journals Web 17 Nov 2013 Beeson P M Holland A L and Murray L L 1997 Naming famous people An examination of tip of the tongue phenomena in aphasia and Alzheimer s disease Aphasiology 11 4 323 336 Hanly Sarah Vandenberg Brian 9 serpnya 2009 Tip of the Tongue and Word Retrieval Deficits in Dyslexia PDF Journal of Learning Disabilities Abrams L Rodriguez E 2005 Syntactic Class Influences Phonological Priming of Tip of the Tongue Resolution Psychonomic Bulletin amp Review 12 1018 1023 Askari N 1999 Priming Effects on Tip of the tongue States in Farsi English Bilinguals Journal of Psycholinguistic Research 28 197 212 Beattie G amp Coughlin J 1999 An Experimental Investigation of the Role of Iconic Gestures In Lexical Access Using the Tip of the Tongue Phenomenon British Journal of Psychology 90 35 22

Дата публікації:
Топ